Національної індикативної програми (ніп) єісп для України на період 2011-2013 рр. І. Щодо консультаційного процесу

Вид материалаДокументы

Содержание


Ми вважаємо, що ефективна екологічна політика та сталий розвиток мають стати одним з головних пріоритетів нової Національної інд
Подобный материал:
Коментарі щодо потенційних пріоритетних сфер

Національної індикативної програми (НІП) ЄІСП для України на період 2011-2013 рр.


І. Щодо консультаційного процесу:


1. Ініціатива залучення громадськості до процесу консультування щодо Національної індикативної програми є позитивним кроком в напрямку співпраці Європейської Комісії/ Представництва Європейської Комісії в Україні з громадянським суспільством.


2. Організації громадянського суспільства зацікавлені робити свій внесок у формування євроінтеграційної політики не лише з питань участі громадянського суспільства та співпраці організацій громадянського суспільства з органами державної влади, а й вносити коментарі та зауваження безпосередньо до змісту тих чи інших документів, в даному випадку, до змісту Національної індикативної програми ЄІСП для України.


3. Для ефективного консультаційного процесу існує необхідність розробки чітких механізмів врахування думки громадськості під час проведення консультацій.


ІІ. Щодо змісту Концептуального документу Національної індикативної програми для України на період 2011-2013 рр.


1. Питанню охорони довкілля не надано пріоритетного значення, а включено його до підпріоритету «Підтримка галузевої політики», що значно послаблює позиції такого важливого напрямку співпраці. Таким чином, не відображено наскрізний характер екологічної політики, відсутня інтеграція екологічних міркувань у інші сфери підтримки.


Ми вважаємо, що ефективна екологічна політика та сталий розвиток мають стати одним з головних пріоритетів нової Національної індикативної програми.


Нещодавно відбувся круглий стіл «Пріоритети охорони навколишнього середовища, інтеграції екологічної політики та сталого розвитку в новій угоді Україна–ЄС», на якому учасники обмінялися думками щодо перспектив підсилення статусу питань довкілля та сталого розвитку в новому Практичному інструменті та в новій Угоді між Україною та ЄС. Підсумковий документ можна подивитися тут:


ссылка скрыта


2. Не зважаючи на те, що Україна поки що не досягла жодного прогресу з розробки і впровадження стратегії сталого розвитку, це коло питань взагалі не увійшло до документу. Інша, не менш важлива для України горизонтальна політика щодо розвитку сталих моделей виробництва і споживання, також проігнорована.


3. Щодо характеристики прогресу в питаннях охорони довкілля, то інформація щодо помітних успіхів уряду України у реалізації державної екологічної політики не відповідає дійсності. План дій Україна-ЄС у сфері охорони довкілля не виконувався належним чином. Багато заходів, що передбачались у розділі «Навколишнє середовище», не виконувались, виконувались частково, або переносились для виконання з року в рік.


Результати громадської оцінки реалізації екологічного компоненту Плану дій Україна-ЄС, що проводилась в рамках проекту «Оцінка імплементації Планів дій Європейської політики сусідства в Азербайджані, Вірменії, Грузії, Молдові та Україні» (з повним текстом оцінки можна ознайомитись на сайті ссылка скрыта ) показують рівень імплементації екологічних питань Плану дій та дотичних питань на рівні 40,8%. Схожу оцінку виконання Плану дій Україна-ЄС дає і опитування експертів, що проводилось Центром Разумкова (ссылка скрыта ).


Опис прогресу імплементації екологічних питань Плану дій Україна-ЄС у 2008 році, який щорічно проводиться Європейською Комісією в рамках Звіту щодо імплементації Європейської політики сусідства в Україні у 2008 році, також не є таким оптимістичним і називає низку проблемних питань (ссылка скрыта ).


4. Документ повинен чітко формулювати «Конкретні завдання» або містити конкретні критерії/ показники досягнення прогресу , оскільки формулювання «Надання подальшої допомоги Україні, необхідної для оновлення та реалізації державної політики і реформ у ключових сферах співробітництва між ЄС та Україною…» є дуже загальним, що ускладнює процес моніторингу за досягненням прогресу в даній сфері.


5. Необхідно окремо звернути увагу на питання фінансування процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері охорони довкілля, беручи до уваги той факт, що питання адаптації мають стати пріоритетними у Новому практичному інструменті та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.


6. Викликає стурбованість зміни принципу фінансування Європейського Союзу у бік надання бюджетної підтримки тому чи іншому сектору. У даному контексті повинні бути вироблені чіткі механізми контролю за використанням такого фінансування та розроблені можливості моніторингу цільового використання таких коштів з боку громадськості. Сама програма повинна передбачати контроль за реалізацією Національної індикативної програми та, відповідно, фінансування громадських моніторингових ініціатив.


7. Необхідно посилити даний документ механізмами підтримки ініціатив громадських організацій у сфері охорони довкілля та сталого розвитку шляхом створення програми малих грантів в рамках ЄІСП.


Наталя Андрусевич, Голова правління РАЦ «Суспільство та довкілля»

Nataliya Andrusevych


Ганна Голубовська-Онісімова, Президент ВЕГО «МАМА-86», Член Громадської експертної ради при українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС

Anna Golubovska-Onisimova (Ukrainian National Environmental NGO MAMA-86)