Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядиплом
| Вид материала | Диплом |
- Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії, 513.32kb.
- Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії, 401.03kb.
- Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії, 515.37kb.
- Вітенко Ігор Михайлович методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Тернопільського, 289.2kb.
- Косенко Юлія Володимирівна, методист обласного інституту післядиплом, 244.46kb.
- Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної, 578.79kb.
- Л. П. доцент кафедри природничо-наукових дисциплін та методики їх викладання Донецького, 296.99kb.
- Науково-методичні поради щодо організації краєзнавчої роботи з учнівською молоддю, 1066.9kb.
- Міністерство освіти І науки україни серія «На допомогу вчителю», 1030.22kb.
- Експериментальні програми спецкурсів та факультативів з біології, 717.12kb.
Видатні постаті України середини ХVІ – ХVІІІ століть. Програма Варіативного курсу. 8 клас
Запропонований курс дає змогу учням, досліджуючи особисте життя та діяльність видатних людей, глибше розуміти історичний процес, осмислити місце і роль особи в ньому
Лівун Наталія Анатоліївна,
учитель-методист, учитель історії Пнівської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Надвірнянської районної ради Івано-Франківської області,
Островський Валерій Васильович,
завідувач відділом суспільних дисциплін
лабораторії суспільно-філологічних дисциплін
Івано-Франківського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти
Видатні постаті України середини ХVІ – ХVІІІ століть
Програма допрофільного курсу. 8 клас
Пояснювальна записка
В умовах становлення українського громадянського суспільства, перед історичною освітою постає завдання запропонувати підростаючому поколінню не лише сукупність знань, але й сприяти формуванню його національної свідомості, почуття гордості за власний народ і державу, бажання сприймати ідеї гуманізму та загальнолюдських цінностей. Серед таких цінностей – розуміння й усвідомлення місця і ролі особи в історичному процесі.
Життєписи історичних осіб постійно ставали і стають предметом професійних зацікавлень багатьох представників суспільствознавчих дисциплін. З наукової точки зору персоналістика, як складова історіографії, продовжує користуватися незмінною популярністю у колах дослідників минулого.
Постійною є цікавість учнів до видатних людей минувшини. Це пояснюється не лише привабливістю біографічного матеріалу конкретних осіб, але і тим, що крізь призму їхнього життя можна розкрити усю розмаїтість реальних історичних обставин, краще зрозуміти ті умови, в контексті котрих вони діяли. Окрім того, знайомство школярів з життєписами видатних діячів не тільки розважає, а й змушує задуматись над сутністю влади, величчю, внутрішніми переживаннями, місцем можновладців і простих людей в оточуючому світі, над їхніми обов’язками, ступенем особистої свободи.
За радянських часів вирішальну роль в історії відводили народним масам. Однак вона не може відбуватися без конкретних персон та поза їхньою свідомістю, ментальністю, ідеологією чи соціальною поведінкою. Загальний хід суспільного розвитку визначається геополітичними, природними, іншими об’єктивними закономірностями, а видатні постаті змушені діяти у рамках оточуючого їх середовища. Вивчення персоналістики допоможе учням зрозуміти причини, через котрі діяльність найвідоміших постатей України не привела до здійснення їхніх мрій та планів: не вдалося зберегти незалежності держави. Тому знайомство школярів з історичними особистостями відзначається на сьогодні науковою новизною й навчально-виховною актуальністю.
Мета курсу. 1. Ознайомити учнів з життєписом та діяльністю видатних особистостей України кінця XVI – XVIII століть; показати їх вплив на хід історичного процесу; сприяти осмисленню ролі людини в історії.
- Формувати історичні уміння і навички, розуміння цілісності суспільного життя, розвивати логічне мислення учнів. Вчити працювати з додатковою літературою, на її основі аналізувати різноманітні події і явища, робити висновки. Розвивати вміння висловлювати свої думки як усно, так і письмово, бачення різноманітних способів розв’язання однотипних проблем.
- Виховувати особистісні бачення, почуття толерантності і поважного ставлення до інших точок зору, риси громадянської самосвідомості.
Особливості, структура та зміст програми. Запропонований курс дає змогу учням, досліджуючи особисте життя та діяльність видатних людей, глибше розуміти історичний процес, осмислити місце і роль особи в ньому.
Програма «Видатні постаті України середини XVI – XVIII століть» розрахована на один рік навчання – тридцять п’ять годин у восьмому класі і може використовуватись при вивченні як окремого допрофільного курсу, так і в класах з поглибленим вивченням історії. Тематика підібрана і складена відповідно до програми загальноосвітніх навчальних закладів з історії України, а також вікових можливостей та особливостей психології школярів даного віку. Кожен змістовий блок містить вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.
В процесі вивчення окремих тем варто поєднувати самостійну дослідницьку роботу восьмикласників з розповідями вчителя. Обов’язковою є демонстрація різноманітних зображень постатей. Педагог повинен залучати учнів до роботи з додатковою літературою, вчити аргументовано і толерантно відстоювати свою точку зору.
Для додаткової мотивації та залучення дітей до пошукової роботи в запропонованому курсі передбачені уроки узагальнення. Їх рекомендовано проводити у формі захисту учнівських творчих робіт. Школярі можуть написати реферат, підібрати джерела та документи для вивчення життя і діяльності того чи іншого історичного діяча, зібрати картотеку книг і статей з даної проблематики, скласти кросворди, ребуси, підготувати малюнки, портрети тощо.
Запропонована програма не обмежує творчості вчителя, тому кожен педагог може доповнювати її на власний розсуд і змінювати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, не порушуючи хронологічної та логічної послідовності.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 1. Вступ. Основна мета та завдання курсу. Загальна характеристика українських земель упродовж середини XVI – XVIII століть. Роль особи в історії. | Учні повинні:
|
| Урок 2. «Некоронований король України» Василь-Костянтин Острозький. Родина Острозьких. Політична діяльність князя В.-К. Острозького. Люблінська унія і українська опозиція. Князь і козацтво. Академія в Острозі. Князь В.-К. Острозький і Берестейська унія: трансформація поглядів. Останні роки життя. | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Василя-Костянтина Острозького Учні повинні уміти:
|
- Антонович В. Що принесла Україні унія. – Вінніпег: ВС «Екклезія», 1991. – 130 с.
- Костомаров М. Князь К. Острозький / В кн. Між двох вогнів. Друга половина XVI – перша половина XVII ст. – К.: Україна, 1996. – С. 295–319.
- Митрополит Іларіон. Князь Костянтин Острозький і його культурна праця: Історична монографія. – М.: «Світязь», 1992.
- Саух П. Князь Василь-Костянтин Острозький. – Рівне, 2002. – 197 с.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 3. Роксолана – найвідоміша українська бранка. Татарське лихоліття на галицькій землі. Настя Лісовська. Шлях до Стамбула. Дружина султана. Двірцеві інтриги і таємниці. Зв’язки з Україною. Роксолана в творах мистецтва | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Насті Лісовської Учні повинні уміти:
|
- Грабовецький В. Роксолана в історії. – Івано-Франківськ, 1993. – 44 с.: іл.
- Грабовецький В. Роксолана в історії і легендах // В кн. Грабовецький В. Нарис історії Прикарпаття. XVI – перша половина XVII ст. – Т. 2. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 121–145.
- Кримський А. Історія Туреччини. – Київ–Львів: Олір, 1996. – С. 201–213.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 4. «Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький. Нащадок князів і королів. Фундатор Запорозької вольності. На службі у монархів. Дмитро Байда-Вишневецький у поезії та народній творчості. | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Дмитра Вишневецького Учні повинні уміти:
|
- Винар Л. Силуети епох. – Дрогобич, 1992. – С. 9–76.
- Дмитро Вишневецький [Байда]. – К.: Веселка, 1995. – 77 с.: іл.
- Денисенко Л. Козацький гетьман Байда-Вишневецький / Київська старовина. – 1992. – № 1. – С. 70–74.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 5. Козацький володар Молдови Іван Підкова. Походження козацького ватажка. «Вода, що гнула підкови» – версії про прізвище та прізвиська Івана Підкови. Походи в Молдавію. Молдавський володар. Мужня смерть | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Підкови Учні повинні уміти:
|
- Леп’явко С. Козацькі претенденти на молдавський престол (1578–1590 рр.) // Історія України. – 1999. – № 34.
- Радовський В. Останній шлях Івана Підкови // Літопис Червоної калини. – 1993. – № 10–12. – С. 7–12.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 6. «Цар Наливай» Северин Наливайко. Дитинство та юність Северина Наливайка. Сотник князя В.-К. Острозького. Молдовський похід. Козацький гетьман. Солоницька трагедія. Легенда про розпеченого мідного бика – страта Северина Наливайка. | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Северина Наливайка Учні повинні уміти:
|
- Мицик Ю. Як козаки воювали. – Дніпропетровськ: Січ; К.: МП «Пам’ятки України», 1991. – С. 204–208.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 7. Самійло Кішка. Перші згадки про Самійла Кішку. Самійло Кішка і козацькі морські проходи. Турецька неволя і славна втеча. Молдавська кампанія і Лівонська війна. Самійло Кішка в українській літературі | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Самійла Кішки Учні повинні уміти:
|
- Драгоманов М. Про українських козаків, татар та турків // В кн.: Вибране. – К.: Либідь, 1991. – С. 175–204.
- Самійло Кішка. – К.: Веселка, 1993. – 157 с.: іл.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 8. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Дитячі роки Петра Сагайдачного. Формування світогляду. Прихід на Січ. Створення регулярного козацького війська. Походи у Крим і Туреччину. Московський похід. Культурно-просвітницька діяльність. Автономістські настрої гетьмана. Хотинська кампанія 1621–1622 рр. Доля золотого меча Петра Сагайдачного | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Сагайдачного Учні повинні уміти:
|
- Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993.
- Грабовецький В. Де могили українських гетьманів // Дзвін. – 1990. – № 11. – С. 119–128.
- Котляр Н., Смолій В. История в жизнеописаниях. – К.: Наук. думка, 1990.
- Смолій В. Петро Сагайдачний: воїн, політик, людина // Вітчизна. – 1990. – № 1. – С. 189–194.
- Петро Сагайдачний. – К.: Веселка, 1992. – 62 с.: іл.
- Яворницький Д. Гетьман Сагайдачний // В кн.: Коли земля стогнала. Друга половина XVI – перша половина XVII ст. – К.: Україна, 1995. – С. 280–319.
| Зміст навчального матеріалу | Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів |
| Урок 9. Український «Гуттенберг» Іван Федоров. Московський і Заблудівський періоди в житті Івана Федорова. Переїзд в Україну. Книгодрукування у Львові. Засновник друкарні в Острозі. Роль Івана Федорова у розвитку українського книгодрукування | Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Федорова Учні повинні уміти:
|