Geum.ru

Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядиплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Зміст навчального матеріалу
Уроки 24-26. Гетьман України і князь Священної Римської імперії Іван Мазепа.
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Учні повинні знати
Учні повинні уміти
Подобный материал:
1   2   3
  1. Іван Сірко. – К.: Веселка, 1992. – 151 с.: іл.
  2. Нудьга Г. На літературних шляхах: Дослідження, пошуки, знахідки. – К.: Дніпро, 1990. – 349 с.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 23. Узагальнювальний



Уроки 24-26. Гетьман України і князь Священної Римської імперії Іван Мазепа. Мазепи-Колединські і Україна. Королівський повірений, що став українським гетьманом. Кавалер ордена Св. апостола Андрія Первозванного. Семен Палій – колонізатор Правобережжя. Повстання Палія 1702–1704 рр. Відносини між С. Палієм та І. Мазепою. Постать полковника в народній творчості. Іван Мазепа – союзник Карла ХІІ. Полтавська катастрофа. Останні дні гетьмана. Культурно-освітня політика гетьмана. Іван Мазепа як поет і літературний герой. Іван Мазепа в оцінках сучасників
Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Івана Мазепи, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Мазепи, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Мазепи;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Мазепи;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Мазепи;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Івана Мазепи та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Івана Мазепи
  1. Антонович В. Молдавские сведения о месте погребения и могиле Мазепы // В кн.: Антонович В. Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К.: Либідь, 1995. – С. 247–251.
  2. Барабаш Ю. І. Мазепа – ще одна літературна версія // К. – 1988. – № 12.
  3. Єнсен А. Мазепа. – К.: Укр. письменник, 1992. – 204 с.
  4. Іван Мазепа. – К.: Веселка, 1992. – 132 с.: іл.
  5. Костомаров Н. Мазепа. – М.: Республика, 1992. – 335 с.
  6. Костомаров Н. Мазепинцы // УІЖ. – 1990. – № 8, 10–12; 1991. – № 1, 2.
  7. Луців В. Гетьман Іван Мазепа // Старожитності. – 1990. – № 1–3.
  8. Масенко Л. Невідома сторінка з біографії Семена Палія // УІЖ. – 1990. –№ 9. – С. 106–109.
  9. Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західноєвропейських джерелах 1687–1709. – Мюнхен, 1988. – 312 с.
  10. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа і духовне життя України // Пам’ятки України. – 1991. – № 6. – С. 16–21.
  11. Павленко Н., Артамонов В. 27 июля 1709. – М.: Молодая гвардия, 1989. – 270 с.: ил.
  12. Січинський В. Іван Мазепа – людина і меценат // Літопис Червоної калини. – 1993. – № 3–4, 7–9.
  13. Субтельний О. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIIІ століття. – К.: Либідь, 1994. – 240 с.
  14. Якубова Т. І. Мазепа у 1709 році (відступ від Полтави до Очакова) // Історія України. – 1999. – № 47.
  15. Яр Славутич «Озмітеся всі за руки...» Гетьман Іван Мазепа як поет // Київ. – 1990. – № 3. – С. 99–103.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 27. Гетьман-емігрант Пилип Орлик. Пилип Орлик – дитинство та юнацькі роки. Права рука гетьмана Івана Мазепи. «Пакти і Конституція прав і вольностей Запорізького війська». Невтомний борець за незалежність українських земель. Швецький період життя Пилипа Орлика. Вимушена мандрівка Європою. Відомий нащадок: Григір Орлик – генерал-поручик Людовіка XV
Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Пилипа Орлика

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Пилипа Орлика, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Пилипа Орлика, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Пилипа Орлика;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Пилипа Орлика;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Пилипа Орлика;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Пилипа Орлика та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Пилипа Орлика
  1. Борщак І. Мазепа. Орлик. Войнаровський. Історичне есе. – Львів: Червона калина, 1991. – С. 109–214.
  2. Вивід прав України. – Львів: МП «Слово», 1991. – 128 с.
  3. Замлинський Б. Пилип Орлик // Віче. – 1994. – № 3. – С. 122–136.
  4. Крупницький Б. Гетьман Пилип Орлик (1672–1742). Його життя й доля. – К., 1991.
  5. Пилип Орлик // УІЖ. – 1991. – № 8, 9, 11.
  6. Різниченко В. Пилип Орлик. – К.: Союзбанк, 1981. – 48 с.
  7. Слісаренко А., Томенко М. Історія української Конституції. – К.: Т-во «Знання України», 1993. – 193 с.
  8. Хегман Бертіль. Шведсько-українська велика стратегія щодо Росії (1709–1714 рр.) / Київська старовина. – 1994. – № 6. – С. 72–76.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 28. Павло Полуботок. Козацько-старшинський рід Полуботків. Друг російської корони чи «мазепинець»? Наказний гетьман. Відносини з Малоросійською колегією. Візит до Петербурга та арешт. Таємниця скарбів Павла Полуботка
Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Павла Полуботка

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Павла Полуботка, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Павла Полуботка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Павла Полуботка;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Павла Полуботка;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Павла Полуботка;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Павла Полуботка та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Павла Полуботка
  1. Історичні постаті України. – Одеса, 1993.
  2. Історія України в особах IX–XVIII ст. – К., 1993.
  3. Скарби Полуботка // Історія в школі. – 1998. – С. 31–32.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 29. Останній гетьман України. Пастух Розум, що став графом Розумовським. Президент Петербурзької академії наук. Відновлення гетьманства в Україні. Відбудова Батурина. Реформи гетьмана Кирила Розумовського. Наступ царизму. Ліквідація Гетьманщини. Останні роки життя Кирила Розумовського
Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Кирила Розумовського

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Кирила Розумовського, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Кирила Розумовського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Кирила Розумовського;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Кирила Розумовського;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Кирила Розумовського;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Кирила Розумовського та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Кирила Розумовського
  1. Боляновський А., Шуст Р. Булава останнього гетьмана // Літопис Червоної калини. – 1992. – № 6–7. – С. 36–42.
  2. Борисенко В. Курс української історії. – К., 1996.
  3. Володарі гетьманської булави. – К., 1994.
  4. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т. ІІ. – К., 1992.
  5. Грабовецький В. Де могили українських гетьманів // Дзвін. – 1990. – № 11. – С. 119–128.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 30. Петро Калнишевський – останній кошовий отаман. Походження Петра Калнишевського. Шлях до влади. Поборник прав Запорозької Січі. Зруйнування Нової Січі. Соловецький в’язень
Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра Калнишевського

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Петра Калнишевського, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра Калнишевського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Петра Калнишевського;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра Калнишевського;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Калнишевського;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Петра Калнишевського та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Петра Калнишевського
  1. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Опис справ 1713–1776 рр. – К.: Наукова думка, 1994. – 232 с.
  2. Бибика Я. Останній кошовий Запорозької Січі // Літопис Червоної калини. – 1991. – № 5. – С. 30–34.
  3. Кулиняк Д. Останній кошовий Петро Калнишевський. – К.: Знання, 1991. – 48 с.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Уроки 31-32. «Славний син Карпатських гір» Олекса Довбуш. Правди та легенди про народження Олекси Довбуша. Походи О. Довбуша 1738–1743 рр. Польсько-шляхетські війська в боротьбі з опришками О. Довбуша. Активізація загону опришків у 1744–1745 рр. Обставини трагічної загибелі ватажка. Вірні побратимі Олекси Довбуша. Народна творчість про ватажка. Олекса Довбуш в художній літературі. Образотворча довбушіана. Образи Олекси Довбуша в музиці та кінематографії. Олекса Довбуш – розбійник чи національний герой?
Учні повинні знати:

дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Олекси Довбуша

Учні повинні уміти:
  • описувати постать Олекси Довбуша, використовувати історичні джерела для його характеристики;
  • синхронізувати події, пов’язані із життєписом Олекси Довбуша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
  • використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Олекси Довбуша;
  • показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Олекси Довбуша;
  • установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Олекси Довбуша;
  • зіставляти та порівнювати життєписи Олекси Довбуша та історичних постатей відповідного періоду;
  • висловлювати своє ставлення до особистості Олекси Довбуша
  1. Грабовецький В. Олекса Довбуш. – Львів: Світ, 1994. – 272 с.
  2. Грабовецький В. Селянський рух на Прикарпатті. – К.: В-во АН УРСР. – 1962. – 210 с.
  3. Ходили опришки: Збірник. – Ужгород: Карпати, 1983. – 384 с.: іл.

Зміст навчального матеріалу
Вимоги

до загальноосвітньої підготовки учнів

Уроки 33-34. Узагальнювальні



Урок 35. Підсумковий



Література

Документи
  1. Бутич І. Два невідомі листи // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 319–327.
  2. Величко С. Літопис. В 2 т. – К.: Дніпро, 1991.
  3. Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. – К.: Т-во «Знання України», 1992. – 192 с.
  4. Літопис Самовидця. – К., 1971.
  5. Олянчин Д. Пункти Івана Виговського українським послам на варшавський сейм 1659 р. // Записки НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 327–351.
  6. Острозький літописець // Галицько-Волинський літопис. – Львів: «Червона калина», 1994. – С. 201–219.

Загальна література
  1. Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед. загальноосвітніх навч. закл. – 2 вид., доопр. і доповн. – К.: Ґенеза, 2001. – 1136 с.
  2. Энциклопедия для детей. – Том 27. – Великие люди мира. – М.: «Мир энциклопедий», 2005. – 640 с.: ил.
  3. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 1. – От древних славян до Петра Великого. – М.: Аванта, 1999. – 688 с.
  4. Энциклопедия для детей. – Том 5. – История России и ближайших соседей. – Ч. 2. – От дворцовых переворотов до эпохи Великих реформ. – М.: Аванта, 1999. – 704 с.
  5. Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ, 1993 – 2003.
  6. Антонович В. Про козацькі часи на Україні. – К.: Дніпро, 1991. – 238 с.
  7. Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.
  8. Бантыш-Каменський Д. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.: ил.
  9. Боплан Г. Л.  Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. – К.: Наук. думка.; Кембридж: Укр. наук. ін-т, 1990. – 256 с.: іл.
  10. Видатні постаті в історії України /IXXIX ст./: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: довід. вид. – К.: Вища школа, 2002. – 359 с.: іл.
  11. Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. – К.: Наук. думка, 2004. – 310 с.
  12. Грабовецький В. Гуцульщина XIII–XIX ст. – Львів, 1982. – 151 с.
  13. Грушевський М. Духовна Україна. – К.: Либідь, 1994. – 560 с.
  14. Грушевський М. Історія України-Руси. – В 11 т., 12 кн. – К.: Наук. думка, 1991. – 1998.
  15. Історичні постаті України: Історичні нариси. – Одеса: Маяк, 1993. – 384 с.
  16. Історія Русів. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.
  17. Історія української культури. В 15 зшитках. – К.: АТ «Обереги», 1993. – 720 с.
  18. Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. – В 3 кн. – Репринт. воспр. издание 1873–1888 гг. – М.: Книга, 1991. – К. 2. – С. 59–97, 221–325.
  19. Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін. Історія українського війська (від княжих часів до 20 рр. XX ст.) – Львів: Світ, 1992. – 712 с.
  20. Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ…: Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 221–245, 339–345.
  21. Наливайко Д. Козацька християнська республіка (Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.
  22. Січинський В. Чужинці про Україну. – К.: Довіра, 1992. – 255 с.
  23. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: АТ «Друга рука», 1993. – 550 с.
  24. Україна і Польща в період феодалізму. – К.: Наук. думка, 1991. – 140 с.
  25. Українська культура: лекції Д. Антоновича. – К.: Либідь, 1993. – 592 с.: іл.
  26. Целевич Ю. Історія Скиту Манявського. – Івано-Франківськ, 1993. – 144 с.
  27. Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. – К.: Томіріс, 1993. – 224 с.: іл.
  28. Шевчук В. Із вершин та низин. – К.: Дніпро, 1990. – 445 с.
  29. Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців... – К.: Укр. письменник, 1994. – 311 с.
  30. Щербатюк В. Історія регіонів України: Лисянщина. – К.: Логос, 2002. – 428 с.
  31. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – В 3 т. – Львів: Світ, 1990 – 1992.

Художня література
  1. Байрон Дж. Г. Мазепа.
  2. Будзиновський В. Осавул Підкови.
  3. Загребельний П. Роксолана.
  4. Іваничук Р. Орда.
  5. Іванченко Р. Останній кошовий Січі Запорізької.
  6. Кащенко А. Зруйноване гніздо.
  7. Кащенко А. Оповідання про славне військо Запорізьке Низове.
  8. Колісник Г. Мазепа – гетьман.
  9. Колісник Г. Полин чорний, мак гіркий.
  10. Колісник Г. Тризна.
  11. Костенко Л. Берестечко.
  12. Кулаковський В. І. Кривоніс.
  13. Лазорський М. Гетьман Кирило Розумовський.
  14. Лазорський М. Патріот.
  15. Лазорський М. Руїна.
  16. Лазорський М. Степова квітка.
  17. Ле І. Наливайко.
  18. Лепкий Б. Крутіж. Мотря. Не вбивай. Батурин. Полтава.
  19. Маковей О. Ярошенко.
  20. Малик В. Таємний посол.
  21. Микитин Т. Семен Височан.
  22. Мордовець Д. Сагайдачний.
  23. Мордовцев Д. Цар і гетьман.
  24. Мушкетик Ю. Яса.
  25. Назарук О. Роксоляна.
  26. Нечуй-Левицький І. Гетьман Іван Виговський.
  27. Островський І. Берестечко.
  28. Панч Петро. Гомоніла Україна.
  29. Плачинда С., Колісниченко Ю. Роксолана.
  30. Плачинда С., Колісниченко Ю. Лисавета Гулевичівна.
  31. Рогова О. Тиміш Хмельниченко.
  32. Руданський С. Павло Полуботок.
  33. Сенкевич Г. Вогнем і мечем.
  34. Смольський Г. Олекса Довбуш.
  35. Смотрицький М. Тренос.
  36. Сосюра В. Мазепа.
  37. Старицький М. Богдан Хмельницький.
  38. Старицький М. Молодість Мазепи.
  39. Старицький М. Руїна.
  40. Тулуб З. Людолови.
  41. Хоткевич Г. Довбуш.
  42. Чайковський А. Сагайдачний.