Geum.ru

Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ ім Е. О. Дідоренка

Вид материалаДокументы

Содержание


Коваленко В.В.
Ткачекно П.О.
Орієнтовна структура залікового кредиту курсу
Самостійна робота
Змістовний модуль II.
Змістовний модуль III.
Змістовний модуль V.
Змістовний модуль VI.
Усього годин
Змістовний модуль № 1
Методи: опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія. Основні поняття
Основні поняття
План семінарського заняття
Основні поняття
Основні поняття
Хід заняття
Тематика реферативних робіт
Основна література
Основні поняття
Хід заняття
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7


Міністерство внутрішніх справ України

Луганський державний

університет внутрішніх справ

імені е.о. дідоренка


Кафедра криміналістики


Криміналістика

Плани семінарських, практичних, лабораторних

та індивідуальних занять для курсантів

денної форми навчання

Луганського державного університету внутрішніх справ

ім. Е.О. Дідоренка


Луганськ

2010


Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ ім.. Е.О. Дідоренка.

Протокол № 1 від “30” серпня 2010 р.


Укладачі:


Бірюков В.В. – начальник кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент.

Коваленко В.В. – заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент.

Солодовніков А.Г. – старший викладач кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук.


Рецензенти: заступник начальника НДЕКЦ при УМВС України в Луганській області майор міліції Ткачекно П.О.;

начальник кафедри криміналістики ДЮІ ЛДУВС, імені Е.О. Дідоренка кандидат юридичних наук, доцент, підполковник міліції Одерій О.В.


© Луганська державний внутрішніх справ 2010 р.

© Бірюков В.В., Коваленко В.В., Солодовніков А.Г.


Передмова


Криміналістика входить до циклу професійно-орієнтованих спеціальних дисциплін підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Право 0304 6.030402 Правознавство.

У повсякденній діяльності працівників правоохоронних органів: оперуповноважених карного розшуку, та боротьби з економічною й організованою злочинністю, слідчих, експертів, прокурорів, судій знання теоретичних основ та володіння практичними навичками й уміннями в застосовувані криміналістичних засобів і методів у боротьбі зі злочинністю мають важливе значення. Знання та практичне використання її можливостей у практиці боротьби зі злочинністю – необхідна умова професійної майстерності працівника правоохоронних органів.

Базуючись на теоретичних уявленнях про суспільство в цілому, про соціальні зв’язки, взаємодії, використовуючи як спеціальні, так і загальнонаукові знання криміналістика тісно пов’язана з юридичними, суспільними, технічними й природничими науками. Серед юридичних наук, вона є найбільш активним провідником природничих та технічних наук у практику боротьби зі злочинністю.

Метою вивчення дисципліни «Криміналістика» в університеті є:
  • надання майбутньому фахівцеві достатнього комплексу систематизованих теоретичних знань і практичних вмінь та навичок щодо ефективного використання методів криміналістичної тактики та методики із застосуванням новітніх техніко-криміналістичних засобів та технологій у практичній діяльності по розкриттю, розслідуванню і попередженню злочинів;
  • опанування курсантами, студентами та слухачами необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує їм бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня;
  • формування навичок прийняття рішень в складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування та складання процесуальних документів і ділових паперів з кримінальних справ;
  • підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;
  • формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.

Вивчення курсу, поряд зі знаннями що отримують студенти та курсанти під час аудиторних занять, потребує серйозної самостійної роботи, яка повинна мати активно пошуковий характер.

Згідно з учбовим планом для вищих навчальних закладів МВС України, затвердженому Міністерством внутрішніх справ та Міністерством освіти України, на викладання криміналістики у Луганському державному університеті внутрішніх справ у 2009-2010 навчальному році відведено 108 академічних годин. До яких входить: читання лекцій, проведення семінарських, індивідуальних, практичних й лабораторних занять, а також самостійна робота.

Лекції читаються, для всього курсу по факультетам, семінарські й індивідуальні заняття проводяться окремо з кожною групою, практичні та лабораторні по підгрупам.

Семінарські заняття направлені на: перевірку знань, отриманих в процесі лекцій, консультацій та самостійної підготовки; формування творчого підходу до вивчення теми, виробітки умінь творчої активної участі у дискусії, аналізу точок зору та формування обґрунтованих висновків.

Практичні та лабораторні заняття направлені на: закріплення та поглиблення теоретичних знань, що отримані на лекціях, консультаціях та самостійній підготовці; привиття навиків та вмінь поводження з матеріально-фіксованими слідами, речовими доказами та науково-технічними засобами; привиття навиків та вмінь застосування використання методів криміналістики у процесі розслідування та попередження злочинів;

Практичні та лабораторні заняття проводяться в учбових аудиторіях, в комп’ютерних класах, в навчально-методичних кабінетах і полігонах кафедри. Вони включають: перевірку теоретичних знань у вигляді короткого опиту по ключовим питанням теми та самостійне виконання завдань. При підготовці до практичних та лабораторних занять необхідно відпрацювати контрольні питання та питання до самостійної підготовки з теми, ознайомитися з наочними посібниками, а також комп’ютерними програмами, уважно вивчити завдання та фабули до заняття. По закінченню заняття необхідно до лабораторного практикуму включити виконане практичне завдання.

У разі невиконання практичного завдання, незважаючи на причини, практичне завдання повинно бути виконано самостійно та представлено у вигляді практикуму викладачеві на перевірку.

До кожної з тем, планом передбачено підготовку реферативних повідомлень.

Контроль та оцінка знань по вивчає мій дисципліні проводиться за модульно-рейтинговою системою. Для перевірки знань планом передбачено 6 модуль-контролів. Система контролю передбачає перевірку знань за питаннями з вивчених тем, тестування, вирішення практичних завдань. При цьому можливе використання комп’ютерних програм.

Консультації на запитання що виникають у ході підготовки до занять, надаються викладачами кафедри та начальником навчально-методичного кабінету.

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ


Тема
Лекції

Семінарські та практичні та лабораторні заняття
Самостійна робота
Індивідуаль­на робота

Розділ 1. Вступ до криміналістики (теоретичні засади).

Розділ 2. Криміналістичне техніка.


Змістовий модуль I.

1. Предмет, система та завдання криміналістики .
2
2
5
Проект

(складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)

2. Методологічні основи криміналістики. Криміналістична ідентифікація та діагностика.




2
1

3. Основи криміналістичного вчення про виявлення та фіксацію криміналістично значимої інформації.



2
1

4. Загальні положення криміналістичної техніки.
2
2
2

5. Засоби та методи фіксації криміналістично значимої інформації в наглядно-образній формі.



6
9

Змістовний модуль II.

6. Криміналістична трасологія.
4
10
13
Проект

(складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних

7. Криміналістична габітоскопія.
2
2
5

Змістовний модуль III.

8. Криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухівки та слідів їх застосування.
2
6
10
Проект

(складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)

9. Криміналістичне дослідження документів.
4
6
8


Розділ 3. Криміналістична тактика.


Змістовний модуль IV.

10. Загальні положення криміналістичної тактики.
2
4
8
Проект

(складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)

11. Тактика слідчого огляду.
4
8
10



Змістовний модуль V.

12. Тактика допиту та очної ставки.
2
6
9
Проект

(складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)

13. Тактика обшуку та виїмки.
2
4
5

14.Тактика пред’явлення для впізнання.
2
2
4

Змістовний модуль VI.

15. Тактика відтворення обстановки та обставин події.



4
2
Проект

(складання лабораторного практикуму; виконання індивідуальних навчально-наукових завдань, тощо)

16. Взаємодія учасників розкриття та розслідування злочинів.



2
2

17. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування.
2
4
8

18. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
2
4
6


Усього годин
32
76
108



Іспит





















Змістовний модуль № 1

Розділ I.

Вступ у криміналістику (теоречні засади)


Семінарське заняття

Тема. 1.2. Теоретичні основи криміналістики

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, учбово-методичний кабінет.

Мета: закріпити, конкретизувати й поглибити знання про предмет криміналістики, її систему, завдання та методи; розширити й конкретизувати розуміння можливостей використання криміналістики у попередженні, розкритті й розслідуванні злочинів.

Методи: опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Основні поняття: криміналістика; предмет криміналістики; відображення й інформація; відображення й доказування; загальна, спеціальні й конкретні задачі криміналістики; закони розвитку криміналістики; криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика.

план семінарського заняття:
  1. Закономірності об’єктивної дійсності, які вивчаються криміналістикою.
  2. Система криміналістики. Взаємозв’язок її складових.
  3. Криміналістика в системі наукових знань.
  4. Криміналістика й практика боротьби зі злочинністю, її завдання й перспективи розвитку.

Тематика реферативних робіт:
  1. Взаємозв’язок науки криміналістики та практики розслідування злочинів.



Питання для самоконтролю та самоперевірки:
  1. Які загальну та спеціальні завдання вирішує криміналістика?
  2. Взаємозв’язок криміналістики з іншими науками.
  3. Класифікація методів, які використовуються криміналістикою.

Основна ЛіТЕРАТУРА:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 1: Общая теория криминалистики. – М.: Юристъ, 1997.
  3. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории.- М.: Юрид. Лит., 1987.
  4. Криміналістика ( у сучасному викладі ):підручник/МВС України, НАВСУ.– К.:Кондор, 2004.– 592 с.

Додаткова ЛіТЕРАТУРА:
  1. Біленчук П. Д., та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1998.
  2. Криминалистика. Учебник для вузов. Отв. редактор проф. Н. П. Яблоков. - М.: Издательство БЕК, 1995.
  3. Салтевский М. В. Криминалистика. В современном изложении юристов. - Х.: "Рубикон", 1996.
  4. Криминалистика: Методические материалы. Учебное пособие //А. А. Кузнецов, В. В. Бирюков. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996.
  5. Матусовский Г. А. Криминалистика в системе научных знаний. – Харьков, 1976.



Семінарське заняття

Тема. 2. Методологічні основи криміналістики Криміналістична ідентифікація та діагностика

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, навчально-методичний кабінет.

Мета: закріпити, конкретизувати й поглибити знання про визначення й сутність криміналістичної ідентифікації та діагностики; розширити й конкретизувати розуміння криміналістичної ідентифікації, як спеціального методу криміналістики, використовуваного в доказуванні у кримінальних і цивільних справах.

Методи: опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Основні поняття: криміналістична ідентифікація; об’єкти ототожнювані; об’єкти ототожнюючі; єдине джерело походження; ідентифікаційний період; ідентифікаційні ознаки; форми ідентифікації; ідентифікація цілісних структур; ідентифікація відокремленого цілого; криміналістична діагностика.

План семінарського заняття:
  1. Методи криміналістики. Поняття, сутність, значення та класифікація.
  2. Криміналістична ідентифікація – спеціальний метод криміналістики. Принципи криміналістичної ідентифікації.
  3. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
  4. Поняття, предмет і завдання криміналістичної діагностики. Співвідношення криміналістичної ідентифікації та діагностики.


Тематика реферативних робіт:
    1. Вплив математичних методів та природничих наук на розвиток криміналістичної ідентифікації, та криміналістики в цілому. (роботи Торвальда Ю., Локара Є.)
    2. Діагностика у роботі експерта та слідчого.


питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛю

і САМОПеревірКИ:
  1. Поняття й задачі криміналістичної ідентифікації.
  2. Сутність прямої, зворотної й зустрічної ідентифікаційних зв’язків.
  3. Сутність і задачі криміналістичної діагностики.

основна ЛіТЕРАТУРА:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Белкин Р. С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 1: Общая теория криминалистики. – М.: Юристъ, 1997.
  3. Корухов Ю. Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. Научно-практическое пособие. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА * М, 1998.
  4. Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. – К., 1970.
  5. Колдин В.Я. Судебная идентификация: Учеб.пособие для судей, следователей, прокуроров, лиц, производящих дознание, защитников, экспертов, студентов и аспирантов.- М.: ЛексЭст, 2002.- 528 с.

Додаткова ЛіТЕРАТУРА:
  1. Криминалистика //Под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова – М.: Юрист, 1995.
  2. Криминалистика. Учебник для вузов. Отв. редактор проф. Н. П. Яблоков. - М.: Издательство БЕК, 1995.
  3. Салтевский М. В. Идентификация и установление групповой принадлежности. - Харьков, 1965.
  4. Криминалистика / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В. А. Образцова. – М.: Юристъ, 1997.
  5. Колдин В. Я. Идентификация при расследовании преступлений. М., 1978.
  6. Колмаков П. В. Идентификационные действия следователя. - М., 1977.
  7. Кузнєцов О.О. Криміналістична діагностика підроблених банкнот, цінних паперів, документів методами інтроскопії // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. – К., 2003.


семінарське заняття

Тема 3. Основи криміналістичного вчення про виявлення та фіксацію криміналістично-значимої інформації

Тривалість 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріпити, конкретизувати й поглибити знання про поняття і сутність криміналістично значимої інформації, її виявлення та фіксацію.

Методи опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Основні поняття: криміналістично значима інформація; інформація, що має орієнтуюче значення; інформація, що має доказове значення; візуальне сприйняття; фіксація інформації; обов’язкова форма фіксації; форми фіксації інформації; комбінована фіксація.


план семінарського заняття:
  1. Криміналістично значима інформація, поняття та зміст. Її утворювачі та носії.
  2. Орієнтуюча та доказова інформація, їх співвідношення та використання у процесі розслідування.
  3. Фіксація криміналістично значимої інформації, її завдання, форми, методи, та їх співвідношення.
  4. Оформлення результатів слідчої дії. Криміналістичні правила поводження з об'єктами носіями криміналістично значимої інформації.

Тематика реферативної роботи:

1. Людина – єдиний утворювач криміналістично-значимої інформації.


питання для самоконтролю і самоперевірки:
  1. Що таке криміналістично значима інформація?
  2. У яких формах може здійснюватись фіксація криміналістично значимої інформації?
  3. Які методи і засоби використовуються для фіксації криміналістично значимої інформації?
  4. Яких правил слід дотримуватися при поводженні з об’єктами – носіями криміналістично значимої інформації?


основна ЛіТЕРАТУРА:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т. 1: Общая теория криминалистики. – М.: Юристъ, 1997.
  3. Белкин А.Р. Теория доказывания М.1999.
  4. Бирюков В.В. Криминалистически значимая информация в процессе расследования // Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 2, 2001.
  5. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск 2002.
  6. Криміналістика (у сучасному викладі): підручник / МВС України, НАВСУ.– К.:Кондор, 2004.– 592 с.

ДОдаткова ЛіТЕРАТУРА:
  1. Белкин Р. С. Криминалистика: Проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории.– М, 1987
  2. Лисиченко В.К. Гулкевич З.Т. Документирование производства следственных действий// Криминалистика и судебная экспертизы № 35. - К., 1987. – С. 47-54.
  3. Криминалистика. Учебник для вузов. Отв. редактор проф. Н. П. Яблоков. - М.: Издательство БЕК, 1995.
  4. Криминалистика / Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В.А. Образцова. – М.: Юристъ, 1997.
  5. Бирюков В.В. Компьютерные технологии и классификация форм фиксации криминалистически значимой информации // Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 1. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. – С. 73-82.



практичне заняття:

Тема 4.2 Науково-технічне забезпечення розслідування

Тривалість: 2 години

Місце: навчально-методичний кабінет, аудиторії.

Мета: конкретизувати, та зміцнити знання курсантів стосовно загальних засад криміналістичної техніки

Методи: виконання практичних завдань, реферативне повідомлення, дискусія.

Основні поняття: криміналістична техніка; техніко-криміналістичні засоби та методи; комплектація техніко-криміналістичних засобів; суб’єкти застосування техніко-криміналістичних засобів і методів; форми застосування техніко-криміналістичних засобів і методів: засоби для виявлення; засоби для спостереження; засоби для дослідження; комп’ютерна техніка та технології.


ХІД ЗАНЯТТЯ:
    1. Закріплення основних понять, що розкривають зміст та структуру криміналістичної техніки.
    2. Аналіз правоих основ та принципів використання науково-технічних засобів для фіксації доказів.
    3. Ознайомлення зі зразками науково-технічних засобів, які застосовуються у польовій криміналістиці.


Тематика реферативних робіт:
  1. Доцільність та допустимість використання науково-технічних засобів для збирання, фіксації та обробки доказів.

практичне завдання:

Ознайомитись зі зразками криміналістичної техніки

Матеріально-технічне забезпечення:

1. Валіза криміналіста - 2 комп.

2. Мікроскоп “МБС-10” - 2 шт.


питання для самоконтролю:
  1. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Її система та завдання.
  2. Поняття, класифікація та роль науково-технічних засобів, у виявленні та фіксації доказів.
  3. Правові основи та принципи використання науково-технічних засобів для фіксації доказів.
  4. Комплекти науково-технічних засобів, які застосовуються у польовій криміналістиці.

Комп’ютер – універсальний засіб роботи з інформацією.

Основна література:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Криміналістика ( у сучасному викладі ):підручник/МВС України, НАВСУ.– К.:Кондор, 2004.– 592 с.
  3. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
  4. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск. 2002. –264 с.

Додаткова література:
  1. Закатов А.А., Оропай Ю.Н. Использование научно-технических средств и специальных знаний в расследовании преступлений – К., 1980.
  2. Ищенко Е.П. Использование современных научно-технических средств при расследовании уголовных дел. – Свердловск, 1985.
  3. Компьютерные технологии в юридической деятельности / Под ред. Н. Полевого, В. Крылова. – М., 1994.
  4. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации тех­ническими средствами на предварительном следствии. – К., 1980.
  5. Коваленко В.В. Науково-технічні засоби в кримінальному судочинстві: історичний аспект // Вісник ЛАВС ім. 10-річчя незалежності України. Вип. 1” 2003. – Луганськ, 2003. – С. 138-147.
  6. Коваленко В.В. Криміналістичне поняття науково-технічних засобів і його значення // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць ДІВС МВС України. № 3”2002. - Донецьк, 2002. – С. 254-262.



Практичне заняття

Тема 5.1. Криміналістична фотографія і відеозапис – методи фіксації криміналістично значимої

інформації у наочно-образній формі


Тривалість: 2 години

Місце: навчально-методичний кабінет, аудиторії.

Мета: конкретизувати, та зміцнити знання курсантів стосовно засобів та методів криміналістичної фотографії.

Методи: бесіда, демонстрація, виконання практичних завдань, дискусія.

Основні поняття: криміналістична фотографія; відеозапис; принципи фіксації; види зйомки: орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна; методи: відображаючі та дослідницькі.

ХІД ЗАНЯТТЯ:
  1. Закріплення основних понять, що розкривають поняття, систему та завдання криміналістичної фотографії.
  2. Аналіз правових, наукових основ та принципів застосування фотографії і відеозапису при розслідуванні злочинів.
  3. Ознайомлення з сучасними науково-технічними засобами, призначеними для фотографічної та відео фіксації.


Тематика реферативної роботи:

1. Фотозйомка – метод фіксації криміналістично значимої інформації (історичний аспект).

Практичне завдання:
      1. Ознайомитись з сучасними науково-технічними засобами, призначеними для фотографічної фіксації.


Матеріально-технічне забезпечення:


№ З/п
Найменування НТЗ та науково-методичних матеріалів
Кількість

1.
Фотоапарат плівковий
15

2.
Фотоапарат цифровий
1

3

Відеокамера
1

4.
Проектор слайдів

1

5.
Комплект слайдів за темою
1


Питання для самоконтролю:
  1. Поняття, система та завдання криміналістичної фотографії.
  2. Правові, наукові основи та принципи застосування фотографії і відеозапису при розслідуванні злочинів.
  3. НТЗ які використовуються для фотографічної фіксації. Їх принциповий устрій.
  4. Поняття та функції видів зйомки, що використовуються при проведенні слідчих дій та іншої діяльності в процесі розслідування.
  5. Поняття, значення і класифікація методів у криміналістичній фотографії.

Основна література:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юрис­тов. – Х., 1996.
  3. Бирюков В. В. Наглядно-образная информация в криминалистической деятельности. Реальность и перспективы. Методическое пособие. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996, 50 с.
  4. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
  5. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск. 2002. –264 с.
  6. Ищенко П.П., Ищенко Е.П. Основы судебной фотографии, киносъем­ки и видеозаписи. – Екатеринбург, 1992.
  7. Леви Л.А., Горинов Ю.Л. Звукозапись и видеозапись в уголовном су­допроизводстве. – М., 1983.

Додаткова література:
  1. Баканова Л.П., Морозов Б.Н. Основы криминалистической фотографии и кинематографии. – Ташкент, 1979.
  2. Бирюков В.В. О содержании понятия «вид» в криминалистической фотографии // Вісник ЛІВС МВС України: Науково-теоретичний журнал. Спеціальний випуск. Частина 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999.
  3. Найдис И.Д. Судебная ки­нематография и видеозапись. – Харьков, 1986.
  4. По­дольский А. Е., Лысов Н. Н. Введение в криминалистическую фотографию. - Горький, 1988
  5. Салтевский М.В., Гапонов Ю.С. Вопросы судебной фотографии и ки­носъемки. – К., 1974
  6. Салтевский М.В., Ломако З.М., Щербатов В.Ф. Измерительная фото­съемка в следственной практике. – К., 1976.
  7. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, ки­нематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993.
  8. Селиванов Н.А., Эйсман А.А. Судебная фотография. – М., 1985.
  9. Силкин П.Ф. Судебно-исследовательская фотография. – Волгоград, 1979.
  10. Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотографирование на месте происшест­вия. Часть І-ІІ. – М., 1980



Лабораторне заняття

Тема 5.2. Фотографічна фіксація при проведенні

слідчих дій

Тривалість: 2 години

Місце: навчально-методичний кабінет, полігони кафедри, територія спортивного містечка.

Мета: зміцнити знання курсантів стосовно засобів та методів фіксації криміналістично значимої інформації з використанням фотозйомки, набуття практичних навичок фотографічної фіксації в ході слідчих дій.

Методи: бесіда, демонстрація, виконання практичних завдань, дискусія.

Основні поняття: види зйомки: орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна. Панорамування, звичайна зйомка, макрозйомка; сигналетична зйомка.

хід заняття:
  1. Закріплення основних принципів фотографічної фіксації при проведенні слідчих дій, завдань та функції фотозйомки при проведенні слідчих дій.
  2. Проведення фотозйомки місцевості, живої особи та окремих обїектів з використанням науково обґрунтованих видів та методів криміналістичної фотографії.


Практичне завдання:
  1. Провести фотозйомку інсценованого місця події з використанням науково обґрунтованих видів та методів криміналістичної фотографії.
  2. Зафіксувати дрібний об’єкт користуючись методами макро-, та масштабної зйомки.
  3. Сфотографувати людину по правилам сигналетичної зйомки.


матеріальне забезпечення:

1. Цифрова фотокамера
2

2. Лінійка масштабна

2


Питання для самоконтролю:
  1. Загальні принципи фотографічної фіксації при проведенні слідчих дій.
  2. Завдання та функції фотозйомки при проведенні слідчих дій; співвідношення видів та методів.
  3. Сигналетична фотозйомка, правила та завдання.

Особливості фотозйомки трупа, та окремих предметів.

Основна література:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юрис­тов. – Х., 1996.
  3. Бирюков В. В. Наглядно-образная информация в криминалистической деятельности. Реальность и перспективы. Методическое пособие. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996, 50 с.
  4. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
  5. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск. 2002. – 264 с.


Додаткова література:
  1. Баканова Л.П., Морозов Б.Н. Основы криминалистической фотографии и кинематографии. – Ташкент, 1979.
  2. По­дольский А. Е., Лысов Н. Н. Введение в криминалистическую фотографию. - Горький, 1988
  3. Салтевский М.В., Гапонов Ю.С. Вопросы судебной фотографии и ки­носъемки. – К., 1974
  4. Салтевский М.В., Ломако З.М., Щербатов В.Ф. Измерительная фото­съемка в следственной практике. – К., 1976
  5. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, ки­нематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993
  6. Селиванов Н.А., Эйсман А.А. Судебная фотография. – М., 1985
  7. Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотографирование на месте происшест­вия. Часть І-ІІ. – М., 1980



лабораторне заняття

Тема 5.3 Оформлення результатів фіксації криміналістично значимої інформації з використанням НТЗ у процесі розслідування

Тривалість: 2 години

Місце: навчально-методичний кабінет, комп’ютерні класи.

Мета: зміцнити знання курсантів стосовно правового статусу інформації зафіксованої з використанням сучасних науково-технічних засобів; набуття практичних навичок складання додатків до протоколу слідчої дії.

Методи: бесіда, демонстрація, виконання практичних завдань, дискусія.

Основні поняття: докази; процесуальна форма; протоколи; додатки до протоколу; електронна копія; тверда копія; сканер; електронний робочий стіл; електронні інструменти.

хід заняття:
  1. Закріплення основних правил оформлення фото таблиці, аналіз їх інформаційного та процесуального значення.
  2. Складання фото таблиці із використанням сучасних науково-технічних засобів.

Практичне завдання:
  1. Транспортувати отримані на попередньому занятті фотознімки в окрему папку на жорсткому диску комп’ютера.
  2. У разі, коли фотографічне орієнтування виконано методом панорамування, користуючись програмою “PowerPoint” скласти орієнтуючий фотознімок з окремих фотознімків які входять до його складу.
  3. Розмістити фотознімки інсценованого місця події на електронному аркуші фототаблиці, дотримуючись логічної послідовності.
  4. Внести необхідні реквізити в електронну фототаблицю, та виконати пояснювальні надписи.
  5. За допомогою принтера отримати тверді копії фототаблиць, заповнити в них необхідні реквізити. Отримані зображення занести до лабораторного практикуму.


Матеріально технічне забезпечення:

№ З/п
Найменування НТЗ та програмного забезпечення
Кількість

1.
Цифрова фотокамера



2.
Комп’ютер

15

3.
Програма для вводу фотографічних зображень з цифрової камери
*

4.
Комплект “офісних” програм
*

5.
Принтер лазерний
2

6.
Принтер струминний

1


Питання для самоконтролю:
  1. Фототаблиці – додатки до протоколів слідчих дій. Їх інформаційне та процесуальне значення.
  2. Тактичні особливості розміщення фотографій у фото таблицях.
  3. Правила виконання пояснювальних надписів. Оформлення фототаблиць.
  4. Виготовлення твердих копій фото таблиць, їх процесуальне оформлення та місце у системі доказів.

Основна література:
  1. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Россинская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  2. Бирюков В. В. Наглядно-образная информация в криминалистической деятельности. Реальность и перспективы. Методическое пособие. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996, 50 с.
  3. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – 138 с.
  4. Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. Луганск. 2002. –264 с.

Додаткова література:
  1. По­дольский А. Е., Лысов Н. Н. Введение в криминалистическую фотографию. - Горький, 1988
  2. Салтевский М.В., Гапонов Ю.С. Вопросы судебной фотографии и ки­носъемки. – К., 1974
  3. Салтевский М.В., Ломако З.М., Щербатов В.Ф. Измерительная фото­съемка в следственной практике. – К., 1976
  4. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, ки­нематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993
  5. Селиванов Н.А., Эйсман А.А. Судебная фотография. – М., 1985
  6. Силкин П.Ф. Судебно-исследовательская фотография. – Волгоград, 1979
  7. Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотографирование на месте происшест­вия. Часть І-ІІ. – М., 1980



Питання до змістовного модулю № 1
  1. Закономірності об’єктивної дійсності, які вивчаються криміналістикою.
  2. Система криміналістики. Взаємозв’язок її складових.
  3. Криміналістика в системі наукових знань.
  4. Криміналістика й практика боротьби зі злочинністю, її завдання й перспективи розвитку.
  5. Зародження, формування та розвиток криміналістики як діяльності та як науки.
  6. Історія та сучасний стан науки криміналістики в Україні.
  7. Як співвідносяться між собою поняття: “криміналістика як наука”, “криміналістика як учбова дисципліна”?
  8. Завдання криміналістики.
  9. Чи є криміналістика юридичною наукою? Який характер вона носить - теоретичний чи прикладний? Її місце і роль у практиці боротьби зі злочинністю.
  10. Етимологічне поняття терміна “криміналістика”? Хто вперше застосував цей термін?
  11. Методи криміналістики. Поняття, сутність, значення та класифікація.
  12. Криміналістична ідентифікація – спеціальний метод криміналістики. Принципи криміналістичної ідентифікації.
  13. Види та форми криміналістичної ідентифікації.
  14. Поняття, предмет і завдання криміналістичної діагностики. Співвідношення криміналістичної ідентифікації та діагностики.
  15. Які приватні криміналістичні теорії складають методологію криміналістики?
  16. Що слід розуміти під тотожністю матеріальних об’єктів?
  17. Як співвідносяться терміни “не ідентифікаційні задачі” і “криміналістична діагностика”?
  18. Як співвідносяться поняття: класифікаційна, діагностична, ідентифікаційна ознаки?
  19. Криміналістично значима інформація, поняття та зміст. Її утворювачі та носії.
  20. Орієнтуюча та доказова інформація, їх співвідношення та використання у процесі розслідування.
  21. Фіксація криміналістично значимої інформації, її завдання, форми, методи, та їх співвідношення.
  22. Оформлення результатів слідчої дії. Криміналістичні правила поводження з об'єктами носіями криміналістично значимої інформації.
  23. Людина – єдиний утворювач криміналістично-значимої інформації.
  24. Класифікація носіїв криміналістично значимої інформації за природним станом.
  25. Методи і засоби виявлення та фіксації криміналістично значимої інформації.
  26. Вербальна, графічна, наочно-образна та предметна форми фіксації. Їх сутність та можливості.
  27. Складання протоколу – обов’язковий засіб фіксації результатів слідчої дії.
  28. Поняття криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики. Її система та завдання.
  29. Поняття, класифікація та роль науково-технічних засобів, у виявленні та фіксації доказів.
  30. Правові основи та принципи використання науково-технічних засобів для фіксації доказів.
  31. Комплекти науково-технічних засобів, які застосовуються у польовій криміналістиці.
  32. Комп’ютер – універсальний засіб роботи з інформацією.
  33. Доцільність та допустимість використання науково-технічних засобів для збирання, фіксації та обробки доказів.
  34. Галузі криміналістичної техніки, їх місце та значення у загальній системі науки криміналістики.
  35. Завдання і можливості застосування вимірювальної, фотографічної, та комп’ютерної техніки.
  36. Можливість, доцільність та напрямки використання комп’ютерної техніки при розслідуванні злочинів.
  37. Пристрої вводу тексту та різних за фізичною природою сигналів інформації.
  38. Поняття, система та завдання криміналістичної фотографії.
  39. Правові, наукові основи та принципи застосування фотографії і відеозапису при розслідуванні злочинів.
  40. НТЗ які використовуються для фотографічної фіксації. Їх принциповий устрій.
  41. Поняття та функції видів зйомки, що використовуються при проведенні слідчих дій та іншої діяльності в процесі розслідування.
  42. Поняття, значення і класифікація методів у криміналістичній фотографії.
  43. Фотозйомка – метод фіксації криміналістично значимої інформації (історичний аспект).
  44. НТЗ що використовуються для фіксації й обробки елементарних оптичних зображень з використанням комп'ютерних технологій.
  45. Принцип і технологія формування цифрових зображень. Розрішаюча спроможність.
  46. Цифрова фотокамера. Принциповий устрій, основні елементи конструкції та їх функції.
  47. Допустимість використання цифрових зображень у слідчій і експертній практиці.
  48. Загальні принципи фотографічної фіксації при проведенні слідчих дій.
  49. Завдання та функції фотозйомки при проведенні слідчих дій; співвідношення видів та методів.
  50. Сигналетична фотозйомка, правила та завдання.
  51. Особливості фотозйомки трупа, та окремих предметів.
  52. Фототаблиці – додатки до протоколів слідчих дій. Їх інформаційне та процесуальне значення.
  53. Тактичні особливості розміщення фотографій у фото таблицях.
  54. Правила виконання пояснювальних надписів. Оформлення фототаблиць.
  55. Виготовлення твердих копій фото таблиць, їх процесуальне оформлення та місце у системі доказів.
  56. Засоби відеозапису, що використовуються при проведенні слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.
  57. Види та методи криміналістичного відеозапису.
  58. Можливості отримання статичних знімків з матеріалів відеозапису за допомогою комп’ютерних технологій.
  59. Процесуальне оформлення застосування відеозапису.
  60. Особливості фіксації ходу та результатів слідчих дій за допомогою відеозапису.
  61. Можливості сучасних відеокамер.
  62. У чому полягає підготовка до відеозапису?

Розподіл балів

А (відмінно) 65-70 балів – 28-30 балів - 7 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали (мод.-рейт. сист.);

В (добре) 59-64 балів – 26-27 балів – 5 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 33-37 балів на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

С (добре) 53-58 балів – 24-25 балів - 4 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 29-33 бали на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 47-52 балів – 22-23 бали – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.), 25-29 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.);

E (задовільно) 40-46 балів - 20-21 бал – 2 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-25 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.).


Змістовний модуль № 2


Тема 6. Криміналістична трасологія


практичне заняття

Тема 6.2. Предмет, зміст, система та завдання

криміналістиченої трасології

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріпити й конкретизувати знання про предмет, систему й завдання криміналістичної трасології.

Методи: пояснення, реферативне повідомлення, бесіда, дискусія.

Основні поняття: трасологія; слід; класифікація слідів; слідоутворюючий та слідосприймаючий об’єкти; матеріальні сліди; ідеальні сліди.

хід заняття:
  1. Закріплення основних положень криміналістичної трасології, як галузі криміналістичної техніки.
  2. Розгляд зв’язку трасології з іншими галузями криміналістичної техніки, розділами криміналістики й науками.
  3. Аналіз поняття й класифікації слідів у трасології; загальних й окремих ознак, які характеризують сліди.
  4. Ознайомлення з засобами й методами, призначеними для збирання слідів.
  5. Розгляд питань, вирішуваних трасологічними дослідженнями.

Тематика реферативної роботи:

1. Історія становлення та розвитку криміналістичної трасології.


питання для самоконтролю:
  1. Криміналістична трасологія – галузь криміналістичної техніки. Предмет, система й задачі криміналістичної трасології.
  2. Зв’язок трасології з іншими галузями криміналістичної техніки, розділами криміналістики й науками.
  3. Поняття й класифікація слідів у трасології. Загальні й окремі ознаки, які характеризують сліди.
  4. Засоби й методи, призначені для збирання слідів.
  5. Питання, вирішувані трасологічними дослідженнями.

Основна Література:
  1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Росинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для ВУЗов. Под ред. засл. Деятеля науки Р.Ф. проф. Р.С. Белкина. – М., Издательская группа НОРМА – ИНФРА. М., 1999.
  2. Криминалистика. Учебник для ВУЗов. Отв. ред. проф. Н.П. Яблоков - М.: Издательство БЕК, 1995.
  3. Кобзар С.І. Криміналістична трасологія. Луганськ, РВВ ЛІВС, 1999.
  4. Криміналістика ( у сучасному викладі ):підручник/МВС України, НАВСУ.– К.:Кондор, 2004.– 592 с.

Додаткова Література:
  1. Біленчук П.Д., та ін. Криміналістика.: Підручник для слухачів , ад’юнктів ,викладачів вузів системи МВС України /П. Д. Біленчук , О.П. Дубовий , М.В. Салтевський, П.Ю. Тимошенко. За ред. Акад. П.Д. Біленчука. - К.: Атіка, 1998.
  2. Грановский Г.Л. Основы трасологии. - М., 1974.
  3. Шевченко Б.И. Теоретические основы трасологической идентификации в криминалистике. - М.: 1975.
  4. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. Ленинград, 1976.
  5. Пророков И.И. Криминалистическая экспертиза следов. Волгоград, 1980.
  6. Разумов Э.А., Молибога М.П. Осмотр места происшествия. Методика и тактика. - К. 1994.
  7. Сорокин В.С. Обнаружение фиксация следов на месте происшествия. М., 1966.
  8. Рощин И.А., Биленчук П.Б., Омельченко Г.Е. Книга криминалистика. - К. 1995.
  9. Найдис И.Д. Использование следов орудий взлома и инструментов для расследования преступлений. - Х., 1980.