Плани розглянуто та затверджено на засіданні кафедри криміналістики Луганського державного університету внутрішніх справ ім Е. О. Дідоренка

Вид материала

Документы

Содержание Методи: реферативне повідомлення, виконання групових вправ, бесіда, дискусія. Ключові поняття Практичне завдання Матеріально-технічне забезпечення Питання для самоконтролю Основна література Додаткова література Практичне заняття Ключові поняття Хід заняття Практичне завдання Основна література Додаткова література 37-40 балів на модуль контролі – Методи: опитування, пояснення, реферативне повідомлення, перегляд відеофільму, бесіда, дискусія. Ключові поняття Практичне завдання Питання для самоконтролю Основна література Додаткова література Практичне заняття Методи: пояснення, бесіда, виконання групових вправ, дискусія. Ключові поняття ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 647.37kb.
• Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ, 867.02kb.
• Міністерство внутрішніх справ України Луганський державний університет внутрішніх справ, 511.83kb.
• Заступник начальника кафедри криміналістики, кандидат юридичних наук, доцент, 636.33kb.
• Плани складено на основі Програми, затвердженої на засіданні вченої ради лдувс. Протокол, 455.42kb.
• Структура робочої програми спеціального курсу «міжнародне кримінальне право» у 2011, 344.95kb.
• Програма та методичні рекомендації з організації та проведення стажування курсантів, 1158.84kb.
• Методика розслідування крадіжок чужого майна (слідчо-криміналістичні вчення), 220.71kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
• Донецький юридичний інститут луганського державного університету внутрішніх справ ім., 1054.96kb.

Тема 13.3. ТАКТИКА ОБШУКУ В ПРИМІЩЕННІ

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, навчально-методичний кабінет, квартира полігон, офіс-полігон.

Мета: поглиблення, конкретизація і закріплення знань з тактики обшуку в приміщенні; вироблення реальних практичних навичок організації і проведення обшуку в приміщенні.

Методи: реферативне повідомлення, виконання групових вправ, бесіда, дискусія.

Ключові поняття: обшук; обшук у приміщенні; тактика обшуку в приміщенні; психологічні основи обшуку в приміщенні.

хід ЗАНЯТТЯ:

1. Підготовка до обшуку в приміщенні, визначення учасників обшуку та необхідних науково технічних засобів.
   
2. Аналіз можливостей використання психологічних прийомів у ході обшуку.
   
3. Проведення обшуку в приміщенні. Особливості обшуку у громадян, що мешкають у приватних домобудівлях.
   
4. Фіксація ходу і результатів обшуку.
   

ТЕМАтика РЕФЕРАТивної роботи:

1. Тактика обшуку особи. Міри, що забезпечують безпеку співробітників ОВС і інших осіб при проведенні особистого обшуку.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

1. Виходячи із запропонованої викладачем фабули дати відповіді на такі запитання:

2. Чи є підстави для проведення обшуку?

1. У чому полягає підготовка до проведення обшуку?
   
2. У якому складі СОГ треба направити для проведення обшуку?
   

3. Провести обшук в приміщеннях офісу-полігону та квартири-полігону.

Для виконання завдання викладач призначає з числа курсантів групи "слідчого" і "спеціаліста - криміналіста". "Слідчий" призначає інших "учасників", після чого проводить обшук у "квартирі" та в “офісі”.


МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Уніфікована валіза	- 4 шт.
2. Фотоапарат цифровий	- 1 шт.
3. Металошукач	- 4 шт.
4. Навчальні пістолети	- 4 шт.
5. Коробки з речовиною що імітує
наркотичну речовину	- 4 шт.
6. Одноразові шприци	- 4 шт.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Підготовка до обшуку в приміщенні. Учасники обшуку.
   
2. Тактика обшуку в приміщенні. Особливості обшуку у громадян, що мешкають у приватних домобудівлях.
   
3. Використання психологічних прийомів у ході обшуку.
   
4. Фіксація ходу і результатів обшуку.
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика. –Харьков: "Рубикон", 1997.
   
2. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.
   
3. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.
   
4. Криминалистика. - М., 1988.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Руководство для следователей. - М., 1982.
   
2. Закотов А.А., Ямпольский А.Е. Обыск. - Волгоград, 1983.
   
3. Леви А.А., Михайлов А.И. Обыск. Справочник следователя. - М., 1983.
   
4. Тертышник В. М. Обыск: Учебное пособие. – Харьков: Гриф, 1997.
   
5. Справочник следователя. - М., 1990.
   
6. Ратинов Н.Р. Обыск и выемка. - М., 1961.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

з 2 викладачами


Тема 14.2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ, ПСИХОЛОГІЧНІ та ЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРЕД'ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ

Тривалість: 2 години

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і конкретизація знань з організації, психологічних і етичних основ пред'явлення для впізнання.

Методи: пояснення, реферативне повідомлення, бесіда дискусія.

Ключові поняття: пред'явлення для впізнання; особа що впізнає; особа, яка впізнається; психологічні основи пред'явлення для впізнання; етичні основи пред'явлення для впізнання; впізнання живих осіб; впізнання трупів; впізнання предметів; впізнання тварин; впізнання по статичних ознаках; впізнання по динамічних ознаках; впізнання поза візуальним спостереженням.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Аналіз поняття, видів, сутністі пред'явлення для впізнання та обставин, які виключають можливість його проведення.
   
2. Підготовка до пред'явлення для впізнання та фіксація результатів слідчої дії.
   
3. Проведення впізнання по фотознімках і відеозапису, особливості впізнання поза візуальним спостереженням.
   

ТЕМАтика РЕФЕРАТивної роботи:

1. Психологічні й етичні основи пред'явлення для впізнання трупа.


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

Згідно з запропонованою фабулою провести пред’явлення для впізнання живої особи, а також пістолета та ножа.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Поняття, види і сутність пред'явлення для впізнання.
   
2. Обставини, які виключають пред'явлення для впізнання.
   
3. Підготовка до пред'явлення для впізнання.
   
4. Тактика впізнання по фотознімках і відеозапису.
   
5. Особливості впізнання поза візуальним спостереженням.
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України.
   
2. Криминалистика. – Харьков: "Рубикон", 1997.
   
3. Криминалистика.- М.: "Юрист", 1995.
   
4. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Колесниченко А.Н. Предъявление личности для опознания. – Х., 1955.
   
2. Крикунов А.Е., Маевский А.Ф. Тактика и психологические основы предъявления для опознания на предварительном следствии. – К., 1977.
   
3. Найденов В.В. Руководство для следователей ч. 1. - М., 1981.
   
4. Леви А.А. Получение и проверка показаний следователем.- М.: Юридическая литература, 1987.
   
5. Крикунов Е.И. Тактика и психологические основы предъявления лица для опознания. - К., 1977.
   
6. Коваленко В.В. Правове забезпечення застосування сучасних науково-технічних засобів при пред’явленні для впізнання живих осіб // Вісник ЛАВС. Спеціальний випуск. Ч. 2. Луганськ, 2002. – С.129-131.
   

питання до ЗМІСТОВНого МОДУЛю № 5

1. Поняття, сутність, цілі і задачі допиту.
   
2. Психологічні й етичні основи допиту.
   
3. Форми допиту. Організація і тактика.
   
4. Класифікація і правила формулювання питань.
   
5. Поняття, мета і задачі очної ставки.
   
6. Оцінка і використання доказів отриманих у ході допиту та очної ставки.
   
7. Перевірка й оцінка результатів допиту.
   
8. Особливості проведення очної ставки в умовах конфлікту.
   
9. Використання при підготовці і проведенні допиту доказів і матеріалів, отриманих оперативним шляхом.
   
10. Тактичні прийоми і комбінації при допиті.
    
11. Тактика допиту за участю спеціаліста, перекладача й захисника.
    
12. Фіксація ходу і результатів допиту. Науково-технічні засоби, застосовувані для фіксації показань при допиті.
    
13. Оцінка показань і їхнє використання в розкритті і розслідуванні злочинів.
    
14. Організаційне забезпечення допиту і вивчення особистості допитуваного.
    
15. Психологічні особливості формування показань очевидців.
    
16. Тактика допиту сумлінних і несумлінних свідків.
    
17. Тактичні і процесуальні особливості допиту потерпілого.
    
18. Тактичні прийоми пожвавлення пам'яті допитуваного.
    
19. Визначення кола осіб, що підлягають допиту як потерпілі і свідки, і способи їх встановлення.
    
20. Тактика допиту потерпілого і свідка, що дає правдиві показання.
    
21. Допит потерпілого і свідка, що дає помилкові показання.
    
22. Специфіка допиту потерпілого, що знаходиться в лікувальній установі.
    
23. Порядок і тактика допиту підозрюваного й обвинувачуваного.
    
24. Типові слідчі ситуації. Особливості допиту в умовах конфлікту.
    
25. Алібі. Тактичні прийоми викриття неправдивого алібі.
    
26. Самообмова. Тактичні прийоми викриття самообмови.
    
27. Підготовка до допиту підозрюваного й обвинувачуваного.
    
28. Тактичні прийоми подолання відмови від дачі показань.
    
29. Тактика пред'явлення доказів при допиті підозрюваного й обвинувачуваного.
    
30. Поняття, сутність, задачі і види обшуку.
    
31. Учасники і підготовка до обшуку. Стадії обшуку.
    
32. Основні тактичні прийоми обшуку.
    
33. Виїмка. Тактичні і психологічні основи виїмки.
    
34. Використання психологічних прийомів у ході обшуку.
    
35. Використання допомоги спеціалістів при проведенні обшуку і виїмки.
    
36. Використання матеріалів, отриманих оперативним шляхом, при підготовці і проведенні обшуку і виїмки.
    
37. Взаємодія слідчого й оперативного працівника при проведенні обшуку і виїмки.
    
38. Тактика особистого обшуку. Заходи, що забезпечують безпеку співробітників ОВС і інших осіб при проведенні особистого обшуку.
    
39. Тактичні прийоми проведення особистого обшуку в різних умовах місця і часу.
    
40. Види схованок і способи їхнього виявлення при особистому обшуку.
    
41. Науково-технічні засоби, використовувані при особистому обшуку.
    
42. Поняття, види і сутність пред'явлення для впізнання.
    
43. Обставини, які виключають пред'явлення для впізнання.
    
44. Підготовка до пред'явлення для впізнання.
    
45. Тактика впізнання по фотознімках і відеозапису.
    
46. Особливості впізнання поза візуальним спостереженням.
    

Розподіл балів

А (відмінно) 65-70 балів – 28-30 балів - 6 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали (мод.-рейт. сист.);

В (добре) 59-64 балів – 26-27 балів – 5 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 33-37 балів на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

С (добре) 53-58 балів – 24-25 балів - 4 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 29-33 бали на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 47-52 балів – 22-23 бали – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.), 25-29 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.);

E (задовільно) 40-46 балів - 20-21 бал – 2 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-25 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.).


змістовний модуль № 6

Тема 15. тактика Відтворення ОБСТАНОВКИ

та ОБСТАВИН ПОДІЇ


Семінарське заняття

Тема 15.1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНІ І ТАКТИЧНІ ОСНОВИ ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ

та ОБСТАВИН ПОДІЇ

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і конкретизація знань з процесуальних, тактичних і організаційних основ відтворення обстановки й обставин події.

Методи: опитування, пояснення, реферативне повідомлення, перегляд відеофільму, бесіда, дискусія.

Ключові поняття: відтворення обстановки події злочину; відтворення обставин розслідуваного злочину; експеримент.

план семінарського ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття, сутність, мета і задачі відтворення обстановки й обставин подій.
   
2. Учасники відтворення обстановки й обставин події, їхня взаємодія.
   
3. Оцінка і використання отриманих результатів у розкритті і розслідуванні злочинів.
   

ТЕМатика РЕФЕРАТивних робіт:

1. Проведення відтворення обстановки й обставин події з застосуванням відеозапису.
   
2. Участь спеціалістів у відтворенні обстановки й обставин події.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

Перегляд і обговорення відеофільму "Відтворення обстановки й обставин події"

МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Телевізор	- 1 шт.
2. Відеомагнітофон	- 1 шт.
3. Відеофільм	- 1 шт.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. У чому полягає сутність відтворення обстановки й обставин події?
   
2. Які задачі вирішуються при відтворенні обстановки й обставин події?
   
3. Хто може бути учасником відтворення обстановки й обставин події?
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України
   
2. Криминалистика.- Харьков: "Рубикон", 1997.
   
3. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.
   
4. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.
   
5. Найденов В.В. Руководство для следователей ч. 1. - М., 1981.
   
6. Леви А.А. Получение и проверка показаний следователем. - М., 1987.
   
7. 
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.
   
2. Васильев А.М. Воспроизведение показаний на месте при рас­следовании преступлений. - М., 1959.
   
3. Лукашевич В.Г., Стратонов М.М. Відтворення обстановки і обставин події як метод пізнання під час розслідування злочинів: монографія. – Херсон: ХЮІ УВС, 2002. – 190 с.
   

Теми практичних занять


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 15.2. ФІКСАЦІЯ доказів при ВІДТВОРЕННі ОБСТАНОВКИ Й ОБСТАВИН ПОДІЇ

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, квартира – полігон, офіс - полігон.

Мета: поглиблення, закріплення і конкретизація знань з питань теми, вироблення практичних навичок проведення і фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.

Методи: пояснення, бесіда, виконання групових вправ, дискусія.

Ключові поняття: відтворення обстановки події злочину; відтворення обставин розслідуваного злочину; експеримент; схожість обставин.

хід ЗАНЯТТЯ:

1. Підготовка до відтворення обстановки й обставин події.
   
2. Проведення відтворення обстановки й обставин події із використанням тактичних прийомів .
   
3. Аналіз особливостей фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

Згідно з запропонованою фабулою треба:

1. Скласти план проведення слідчої дії.
   
2. Визначити коло учасників і їхні ролі при проведенні даної слідчої дії.
   
3. Визначити питання, які необхідно з'ясувати в ході відтворення.
   
4. Провести відтворення обстановки й обставин події.
   

Для цього викладач з числа курсантів групи призначає «слідчого», а «слідчий» призначає інших учасників даної слідчої дії. Хід проведення відтворення обстановки й обставин події фіксується за допомогою відеозапису.

По закінченні слідчої дії відеозапис проглядається, і обговорюється всіма курсантами групи.


МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

1. Відеокамера Panasonic	- 2 шт.
2. Телевізор	- 2 шт.
3. Відеомагнітофон	- 2 шт.
4. Відеокасети	- 2 шт.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Підготовка до відтворення обстановки й обставин події.
   
2. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки й обставин події.
   
3. Особливості фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. КПК України
   
2. Криминалистика. – Харьков: "Рубикон", 1997.
   
3. Криминалистика. - М.: "Юрист", 1995.
   
4. Криминалистика. - М.: "БЕК", 1995.
   
5. Найденов В.В. Руководство для следователей ч. 1 - М., 1981.
   
6. Леви А.А. Получение и проверка показаний следователем. - М., 1987.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие расследование и предупреждение краж из квартир. – Харьков, 1994.
   
2. Васильев А.М. Воспроизведение показаний на месте при рас­следовании преступлений - М., 1959.
   

Семінарське заняття

Тема 16.1. Основи взаємодії слідчого з оперативними підрозділами ТА ДНДЕКЦ

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: поглиблення, закріплення та конкретизація знань з питань взаємодії учасників розслідування.

Методи: опитування, бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Основні поняття: взаємодія учасників розслідування; організаційні основи взаємодії; розподіл обов’язків; надання та виконання доручень слідчого; екстрадиція; урахування можливостей інших підрозділів при плануванні розслідування.


план семінарського заняття:

1. Поняття і значення взаємодії служб та підрозділів під час розслідування злочинів.
   
2. Слідчо-оперативна група як форма організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
   
3. Особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами на етапі порушення кримінальної справи.
   
4. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами по призупиненим справам з невстановленим злочинцем, та коли злочинець знаходиться в розшуку.
   
5. Взаємодія з правоохоронними органами інших держав. Екстрадиція.
   

ТЕМАтика РЕФЕРАТивної роботи:

1. Завдання та цілі взаємодії слідчих з оперативними підрозділами ОВС та інших правоохоронних органів.

питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

і самоперевірки:

1. Що таке взаємодія учасників розслідування?
   
2. У чому полягає, та як здійснюється взаємодія слідчого та спеціаліста в ході слідчих дій.
   
3. У чому полягає сутність взаємодії з правоохоронними органами інших держав.
   

Основна література:

1. Аленин Ю.П., Колесник С.С. Взаимодействие при раскрытии и расс­ледовании корыстно-насильственных и половых преступлений. – Одесса-Симферополь, 1995.
   
2. Жарский В.Е. Взаимодействие следователя и органов дознания при расследовании краж. – Волгоград, 1976.
   
3. Галаган В.І. Проблеми кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України. – К.: НАВСУ, 2002. – 300 с.
   

Додаткова література:

1. Великородный П.Г., Комиссаров В.С. Некоторые аспекты взаимодействия следователя с органами дознания при расследовании преступлений // Проблемы повышения качества деятельности следственных аппаратов органов внутренних дел: Сб. науч. тр. / ВСШ МВД СССР. - Волгоград, 1981. – С. 32-40.


семінарське ЗАНЯТТЯ

Тема 17.2. СИСТЕМА інформаційно-довідкового забезпечення розслідування. Формування

ТА завдання криміналістичних обліків

Тривалість: 2 години.

Місце: навчально-методичний кабінет.

Мета: конкретизувати і закріпити знання з проблем формування масивів і використання інформації УІТ і криміналістичних підрозділів МВС.

Методи: опитування, бесіда, пояснення, демонстрація, реферативне повідомлення, дискусія.

Ключові поняття: інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності; система інформаційно-довідкового забезпечення криміналістичної діяльності; криміналістична реєстрація; криміналістичні обліки; центральні, регіональні, місцеві криміналістичні обліки; інформаційно-довідкові й оперативно-пошукові криміналістичні обліки.


ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1. Поняття, зміст і задачі інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
   
2. Процес розслідування - джерело і споживач криміналістично значимої інформації, зосередженої в інформаційних системах.
   
3. Форми і способи криміналістичної реєстрації.
   
4. Система криміналістичної реєстрації МВС України.
   
5. Можливості використання в процесі розслідування обліково-реєстраційних даних Інтерполу і країн СНД.
   

тематика реферативних робіт:

1. Історія зародження і розвитку криміналістичної реєстрації.
   
2. Перспективні напрямки розвитку криміналістичних обліків МВС України.
   

Практичне завдання:

1. Ознайомитись з можливостями комп’ютерної програми «Сонда 6,5».

Матеріальне забезпечення:

1. Комп’ютерна програма «Сонда 6,5»
   
2. Комп’ютери - 15 шт.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І САМОПЕРЕВІРКИ:

1. Які обліки ведуться в підрозділах УІТ?
   
2. Які обліки ведуться в підрозділах ДНДЕКЦ?
   
3. Який порядок формування обліків, що ведуться в ДНДЕКЦ?
   
4. Який порядок одержання інформації, що міститься в обліках УІТ і ДНДЕКЦ МВС (УМВС) України?
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р.
   
2. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М., 2000.
   
3. Наказ МВС України від 30.08.88 р. № 682 «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».
   
4. Ищенко Е.П. и др. Уголовная регистрация. - Омск, 1982.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Девиков Е.И., Зуев Е.И., Ищенко Е.П. Криминалистическая регистрация. – М., 1987.
   
2. Наказ МВС України № 170 от 31.03.93 р., № 99 от 15.02.99 р., № 22 от 21.12..95 р., № 743 от 21.10.95 р., № 186 от 27.03.2000 р.
   
3. Александров И.В. и др. Криминалистическая регистрация: Учеб. пособие. - Красноярск, 1991.
   
4. Рассейкин Д.П. Очерки уголовной регистрации. - Саратов, 1976.
   
5. Ялышев С.А. Теория и практика криминалистической регистрации. – М., 1998.
   
6. Ялышев С.А. Криминалистическая регистрация. – М., 1999.
   
7. Бирюков В.В. Проблемы информационно-справочного обеспечения расследования преступлений // Творческое наследие П.И. Новгородцева и актуальные проблемы построения правового государства. Материалы межвузовской научно-практической конференции Луганск РИО ЛИВД. -1996.
   

практичне ЗАНЯТТЯ

Тема 17.3. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ОБЛІКІВ ДНДЕКЦ, ДАІ, ПАСПОРТНИХ І ІНШИХ ПІДРОЗДІЛІВ У ПРОЦЕСІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Тривалість: 2 години.

Місце: учбово-методичний кабінет.

Мета: конкретизувати, поглибити і закріпити знання з проблем, зв'язаним з одержанням і використанням інформації, що міститься в обліках ДАІ, паспортних і інших підрозділів у процесі розкриття і розслідування злочинів.

Методи: пояснення, реферативне повідомлення, дискусія.

Ключові поняття: інформація; криміналістично значима інформація; система інформаційно-довідкового забезпечення розкриття і розслідування злочинів.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. Аналіз можливостей використання в розкритті і розслідуванні злочинів обліків, які ведуться в ДНДЕКЦ МВС України.
   
2. Ознайомлення з порядком формування дактилоскопічних обліків НДЕКЦ.
   
3. Аналіз можливостей використання в розкритті і розслідуванні злочинів обліків, що ведуться в ДАІ, чергових частинах, паспортних підрозділах; а також обліків інших міністерств і відомств (Міністерство оборони, МОЗ, Інтерпол, ЖКО, Держкомстат, ДПА та ін.).
   

ТЕМАтика РЕФЕРАТивної роботи:

1. Інтерпол – міжнародний центр реєстрації злочинців.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:

Згідно запропонованої викладачем фабули дати відповіді на наступні запитання:

1. Якими підрозділами ведеться облік слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів? Скласти запит на перевірку таких слідів.
   
2. Якими підрозділами ведеться облік слідів знарядь злому, вилучених з місць нерозкритих злочинів? Яку інформацію щодо знаряддя злому можна одержати використовуючи такі сліди?
   
3. Що необхідно зробити слідчому у випадку:
   

- виявлення номерних речей;

- одержання заяви про крадіжку номерних речей.

4. Складені запити на перевірку відповідних слідів занести до лабораторного практикуму.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Обліки, які ведуться в ДНДЕКЦ МВС України. Їх система, задачі і можливості використання в розкритті і розслідуванні злочинів.
   
2. Формування дактилоскопічних обліків НДЕКЦ.
   
3. Види і можливість використання в процесі розслідування обліків, що ведуться в ДАІ, чергових частинах, паспортних підрозділах.
   
4. Можливості використання в процесі розслідування даних обліків інших міністерств і відомств (Міністерство оборони, МОЗ, Інтерпол, ЖКО, Держкомстат, ДПА та ін.).
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.92 р.
   
2. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М., 2000.
   
3. Наказ МВС України від 30.08.88 р. № 682 «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».
   
4. Ищенко Е.П. и др. Уголовная регистрация.- Омск, 1982.Бирюков В.В.
   
5. Проблемы информационно-справочного обеспечения расследования преступлений // Творческое наследие П.И. Новгородцева и актуальные проблемы построения правового государства. Материалы межвузовской научно-практической конференции Луганск РИО ЛИВД. -1996.
   
6. Александров И.В. и др. Криминалистическая регистрация: Учеб. пособие. - Красноярск, 1991.
   
7. Рассейкин Д.П. Очерки уголовной регистрации. - Саратов, 1976.
   
8. Беляков А.А., Усманов Р.А. Криминалистическая регистрация.Ростов-на-Дону, 2006.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Девиков Е.И., Зуев Е.И., Ищенко Е.П. Криминалистическая регистрация. – М., 1987.
   
2. Накази МВС України № 170 от 31.03.93 р., № 99 от 15.02.99 р., № 22 от 21.12..95 р., № 743 от 21.10.95 р., № 186 от 27.03.2000 р.
   
3. Ялышев С.А. Теория и практика криминалистической регистрации. – М., 1998.
   
4. Ялышев С.А. Криминалистическая регистрация. – М., 1999.
   
5. Бирюков В.В. Совершенствование форм - одно из условий унификации учетно-регистрационных систем // Вісник ЛІВС МВС України: Вип. 4. - Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 18.2. ВИКОРИСТАННЯ ЗНАНЬ спеціаліста

в ХОДІ РОЗСЛІДУВАННЯ.

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і конкретизація теоретичних знань з правових, організаційних і тактичних основ використання спеціальних знань при розкритті і розслідуванні злочинів.

Методи: бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Ключові поняття: обізнана особа; спеціаліст; спеціальні знання; форми використання спеціальних знань; довідка спеціаліста; експерт; експертиза.

хід ЗАНЯТТЯ

1. Закріплення поняття і видів спеціальних знань.
   
2. Аналіз форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
   
3. Розгляд можливостей використання допомоги, яку надають спеціалісти під час проведення слідчих дій. Права й обов'язки спеціаліста.
   

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Участь групи спеціалістів у слідчих діях.
   

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Поняття і види спеціальних знань.
   
2. Цілі і форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
   
3. Спеціаліст у слідчих діях. Види допомоги, яку надають спеціалісти під час проведення слідчих дій. Права й обов'язки спеціаліста.
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. КПК України.
   
2. Закон України "Про судову експертизу", 1994.
   
3. Наказ МВС України N 30 від 18.01.99 р. "Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України».
   
4. Наказ МВС України № 682 від 30.08.99 р. «Про затвердження На станови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».
   
5. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. профессора Р.С. Белкина. М., «НОРМА-ИНФРА» · М., 2000.
   
6. Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведенні слідчих дій. Монографія. – Луганськ, 2007.
   
7. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях. - М., 1990.
   
8. Шамонова Т.Н. Особенности участия специалиста-криминалиста в расследовании преступлений против личности.- М., 1996.
   
9. Селиванов Н.А. Участие специалиста в предварительном следствии. – М., 1962.
   
10. Клименко Н.І. Судова експертологія. Курс лекцій. К.: «Видавничій дім», 2007.
    

ДОДАТКОВА література

1. Криминалистика. - М.:"БЕК", 1995.
   
2. Криминалистика. - М., 1988.
   
3. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений. - М., 1998.
   
4. Астапкина С.М. и др. Участие специалиста-криминалиста в расследовании преступлений. - М., 1992.
   
5. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. – К., 1987. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина. - М., Новый юрист, 1997.
   
6. Сахнова Т.В. Судебная экспертиза. - М., 2000.
   
7. Сегай М.Я. Современные возможности судебных экспертиз в свете достижений науки и техники. - К., 1987.
   

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Судебные экспертизы. Сборник вопросов. – Харьков: ИМП «Рубикон», РИП «Оригинал», 1994.
   
2. Біленчук П.Б., Курко М.Н., Стахівський С.М. Проведення судових експертиз. Довідник. - К., РВВ МВС України, 1995.
   
3. Гончаренко В.И., Бергер В.Е. и др. Экспертизы в судебной практике. - К., 1987.
   
4. Кононенко И.П. Судебные экспертизы. Возможности, подготовка материалов и их оценка.- К., 1981.
   
5. Авилина П.М. Назначение и производство судебных экспертиз. - М., 1988.
   
6. Лифшиц Е.М. Назначение и производство экспертизы.- Волгоград, 1977.
   
7. Орлов Ю. К. Заключение эксперта и его оценка по уголовным делам. – М., 1995.
   
8. Бірюков В.В., Шехавцов Р.Н., Попов И.В.Организация расследования умышленных убийств. Учебно-практическое пособие. Луганск РИО ЛИВД, 2001. 70 с.
   

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

з 2 викладачами

Тема 18.3. Призначення та проведеннЯ судових експертиз

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія.

Мета: закріплення, поглиблення і конкретизація теоретичних знань з правових, організаційних і тактичних основ використання спеціальних знань при розкритті і розслідуванні злочинів.

Методи: бесіда, реферативне повідомлення, дискусія.

Ключові поняття: спеціаліст; форми використання спеціальних знань; довідка спеціаліста; експерт; експертиза; висновок експерта; об'єкти криміналістичних досліджень; зразки для порівняльного дослідження; стадії експертного дослідження; структура висновку експерта..

хід заняття

1. Закріплення поняття і значення судової експертизи в доказуванні по кримінальним справам. Криміналістична класифікація судових експертиз.
   
2. Розгляд системи судово-експертних установ України.
   
3. Підготовка матеріалів із урахуванням тактичних особливостей призначення судових експертиз.
   

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Висновок експерта, його форма і зміст.
   
2. Оцінка висновку експерта.
   

Практичне завдання

1. Ознайомитися з архівними висновками різних видів судових експертиз. Провести їх оцінку і вирішити питання про можливість і перспективи використання висновків, що містяться в них, у процесі розслідування.
   
2. Виходячи з запропонованої викладачем фабули скласти постанови про призначення відповідних судових експертиз.
   
3. Складені постанови про призначення судових експертиз занести до лабораторного практикуму.
   

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Архівні висновки експертів з різних видів судових експертиз - 30 шт.

Електронні варіанти архівних висновків експертів з різних видів судових експертиз -30 шт.

Комп'ютери - 2 шт.

Бланки постанов про призначення судових експертиз - 30 шт.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Поняття і значення судової експертизи в доказуванні по кримінальним справам. Криміналістична класифікація судових експертиз.
   
2. Система судово-експертних установ України.
   
3. Підготовка матеріалів і тактичні особливості призначення судових експертиз.
   

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. КПК України.
   
2. Закон України "Про судову експертизу", 1994.
   
3. Наказ МВС України N 30 від 18.01.99 р. "Про затвердження Положення про Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України».
   
4. Наказ МВС України № 682 від 30.08.99 р. «Про затвердження На станови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України».
   
5. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. профессора Р.С. Белкина. М., «НОРМА-ИНФРА» · М., 2000.
   
6. Коваленко В.В. Застосування науково-технічних засобів спеціалістами при проведенні слідчих дій. Монографія. – Луганськ, 2007.
   
7. Ищенко П.П. Специалист в следственных действиях. - М., 1990.
   
8. Шамонова Т.Н. Особенности участия специалиста-криминалиста в расследовании преступлений против личности.- М., 1996.
   
9. Селиванов Н.А. Участие специалиста в предварительном следствии. – М., 1962.
   
10. Клименко Н.І. Судова експертологія. Курс лекцій. К.: «Видавничій дім», 2007.
    

ДОДАТКОВА література

1. Каткова Т.В., Кожевников Г.К. Судебные экспертизы. Сборник вопросов. – Харьков: ИМП «Рубикон», РИП «Оригинал», 1994.
   
2. Біленчук П.Б., Курко М.Н., Стахівський С.М. Проведення судових експертиз. Довідник. - К., РВВ МВС України, 1995.
   
3. Гончаренко В.И., Бергер В.Е. и др. Экспертизы в судебной практике. - К., 1987.
   
4. Кононенко И.П. Судебные экспертизы. Возможности, подготовка материалов и их оценка.- К., 1981.
   
5. Авилина П.М. Назначение и производство судебных экспертиз. - М., 1988.
   
6. Лифшиц Е.М. Назначение и производство экспертизы.- Волгоград, 1977.
   
7. Орлов Ю. К. Заключение эксперта и его оценка по уголовным делам. – М., 1995.
   
8. Бірюков В.В., Шехавцов Р.Н., Попов И.В.Организация расследования умышленных убийств. Учебно-практическое пособие. Луганск РИО ЛИВД, 2001. 70 с.
   

питання до ЗМІСТОВНого МОДУЛю № 6

1. Поняття, сутність, мета і задачі відтворення обстановки й обставин подій.
   
2. Учасники відтворення обстановки й обставин події, їхня взаємодія.
   
3. Оцінка і використання отриманих результатів у розкритті і розслідуванні злочинів.
   
4. З якою метою повторюються досвіди в змінених умовах?
   
5. Як варто вирішувати питання про доведеність факту, що був предметом відтворення обстановки й обставин події, при позитивному і негативному результаті?
   
6. Зміст підготовчого, робочого і заключного етапів відтворення.
   
7. Особливості допиту при відтворенні обстановки та обставин події.
   
8. Підготовка до відтворення обстановки й обставин події.
   
9. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки й обставин події.
   
10. Особливості фіксації ходу і результатів відтворення обстановки й обставин події.
    
11. Поняття і значення взаємодії служб та підрозділів під час розслідування злочинів.
    
12. Слідчо-оперативна група як форма організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами.
    
13. Особливості взаємодії слідчого з оперативними підрозділами на етапі порушення кримінальної справи.
    
14. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами по призупиненим справам з невстановленим злочинцем, та коли злочинець знаходиться в розшуку.
    
15. Взаємодія з правоохоронними органами інших держав. Екстрадиція.
    
16. Принципи та умови використання відомостей, отриманих оперативним шляхом.
    
17. Форми та методи взаємодії слідчого з засобами масової інформації.
    
18. Форми та методи взаємодії з населенням.
    
19. Поняття, зміст і задачі інформаційно-довідкового забезпечення розслідування злочинів.
    
20. Процес розслідування - джерело і споживач криміналістично значимої інформації, зосередженої в інформаційних системах.
    
21. Форми і способи криміналістичної реєстрації.
    
22. Система криміналістичної реєстрації МВС України.
    
23. Можливості використання в процесі розслідування обліково-реєстраційних даних Інтерполу і країн СНД.
    
24. Історія зародження і розвитку криміналістичної реєстрації.
    
25. Перспективні напрямки розвитку криміналістичних обліків МВС України.
    
26. Завдання і сутність інформаційно-довідкового забезпечення розкриття і розслідування злочинів.
    
27. Поняття і види спеціальних знань.
    
28. Цілі і форми використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
    
29. Спеціаліст у слідчих діях. Види допомоги, яку надають спеціалісти під час проведення слідчих дій. Права й обов'язки спеціаліста.
    
30. Поняття і значення судової експертизи в доказуванні по кримінальним справам. Криміналістична класифікація судових експертиз.
    
31. Система судово-експертних установ в Україні.
    
32. Підготовка матеріалів і тактичні особливості призначення судових експертиз.
    
33. Попереднє дослідження слідів і речових доказів за участю спеціаліста.
    
34. Допомога спеціалістів у виявленні, фіксації, вилученні й упакуванні предметів і документів.
    
35. Допомога спеціалістів у визначенні шляхів використання інформації, отриманої в ході огляду.
    
36. Експерт. Його права й обов'язки. Відмінність експерта від спеціаліста.
    
37. Оцінка висновку експерта. Використання висновків у процесі розслідування злочинів.
    
38. Поняття і види зразків для порівняльного дослідження.
    
39. Тактика одержання зразків для порівняльного дослідження. Вимоги, які ставляться до зразків.
    

Розподіл балів

А (відмінно) 65-70 балів – 28-30 балів - 7 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали (мод.-рейт. сист.);

В (добре) 59-64 балів – 26-27 балів – 5 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 33-37 балів на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

С (добре) 53-58 балів – 24-25 балів - 4 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 29-33 бали на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 47-52 балів – 22-23 бали – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.), 25-29 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.);

E (задовільно) 40-46 балів - 20-21 бал – 2 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-25 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.).


Питання для складання іспитів з криміналістики для курсантів та студентів

денної форми навчання

1. Предмет, система та завдання науки криміналістики.
   
2. Особливості тактики огляду місця події в приміщенні.
   
3. Криміналістична ідентифікація: поняття, наукові засади, об'єкти.
   
4. Криміналістична діагностика. Її практичне значення для розкриття і розслідування злочинів.
   
5. Поняття, класифікація та значення версій у розслідуванні злочинів.
   
6. Криміналістична техніка розділ науки криміналістики: поняття, система і завдання.
   
7. Особливості проведення впізнання особи за ознаками зовнішності.
   
8. Криміналістична фотографія: поняття, система видів та методів фотозйомки, які використовуються при огляді місця події.
   
9. Криміналістика у системі наукових знань. Система криміналістики.
   
10. Криміналістичні правила поводження з речовими доказами.
    
11. Сутність та значення підготовчого етапу огляду місця події. Учасники огляду.
    
12. Поняття, система і завдання трасології.
    
13. Папілярні візерунки пальців рук людини: їх властивості, класифікація і значення в розшуку і викритті злочинців.
    
14. Сліди людини. Їх класифікація, значення та використання при розслідуванні злочинів.
    
15. Можливості використання обліково-реєстраційних даних управлінь інформаційних технологій в розслідуванні злочинів.
    
16. Класифікація слідів знарядь зламу. Технічні засоби і прийоми виявлення, фіксації та вилучення слідів знарядь зламу та інструментів
    
17. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ і іншими службами при розслідуванні злочинів.
    
18. Методи криміналістики.
    
19. Сутність та завдання алфавітно-дактилоскопічного обліку (оперативно-розшукового), його використання в розслідуванні.
    
20. Документи як речові докази і джерела доказів. Правила огляду та зберігання.
    
21. Поняття, властивості і класифікація ознак письмової мови та почерку.
    
22. Техніко-криміналістичне дослідження документів: ознаки підробки документів і засоби їх виявлення.
    
23. Криміналістичні версії: поняття, види, правила висування та перевірки.
    
24. Завдання, які можна вирішити при дослідженні комп’ютерних текстів.
    
25. Тактика зустрічного впізнання.
    
26. Поняття, система і задачі трасології. Класифікація слідів у криміналістиці.
    
27. Зв’язок науки криміналістики з практикою боротьби зі злочинністю.
    
28. Слідча ситуація. Обставини що її формують, та вплив на подальше розслідування.
    
29. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів (використання обліків).
    
30. Тактика допиту у кооперативних ситуаціях: прийоми надання допомоги свідку у відновленні у пам’яті забутого.
    
31. Криміналістична тактика – розділ криміналістики. ЇЇ поняття, система та зв’язок з іншими розділами криміналістики та науками.
    
32. Форми використання спеціальних знань в розкритті і розслідуванні злочинів.
    
33. Закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються криміналістикою.
    
34. Криміналістичні засоби і методи встановлення та фіксації зовнішніх ознак людини.
    
35. Фактори, що впливають на формування показань очевидців.
    
36. Взаємозв’язок науки криміналістики з практикою розслідування. Криміналістика як дисципліна.
    
37. Поняття вогнепальної зброї, ознаки та класифікація.
    
38. Мета залучення спеціаліста при проведенні оперативних та слідчих дій. Взаємодія оперативних і слідчих органів зі спеціалістом.
    
39. Види та ознаки поліграфічного друку.
    
40. Правила поводження з речовими доказами. Їх фіксація.
    
41. Особливості тактики огляду місця події на відкритій місцевості.
    
42. Сліди транспортних засобів. Їх класифікація, виявлення, фіксація та використання у розкритті й розслідуванні злочинів.
    
43. Окремі криміналістичні версії, підґрунтя що до їх висунення та значення у розслідуванні.
    
44. Поняття, значення та правила виконання сигналетичної фотозйомки.
    
45. Поняття, завдання та тактика освідування.
    
46. Ознаки, що характеризують зовнішність людини їх властивості та класифікація, а також можливості використання при розслідуванні злочинів.
    
47. Особливості поводження з вогнепальною зброєю, та її огляд.
    
48. Поняття, ознаки та класифікація холодної зброї.
    
49. Тактичні прийоми викриття та подолання самозвинувачення.
    
50. Елементи криміналістичної характеристики: їх взаємозв’язок, та використання в розслідуванні.
    

Курсова робота


Методичні рекомендації по виконанню та тематика

курсових робіт з курсу криміналістики

для курсантів та студентів

на 2010-2011 навчальний рік


Загальні положення


Розвиток демократії, укріплення законності, ефективна боротьба з правопорушеннями неможливі без якісної підготовки юридичних кадрів, здібних правильно орієнтуватися у соціальній діяльності та із знанням справи вирішувати поставлені перед ними завдання.

Здійснення цих завдань забезпечується всім ходом навчального процесу, де велике значення у закріпленні теоретичних знань курсантів, розвитку творчих та практичних навиків, набуває курсова робота. Її мета – сприяти систематичному заглибленню та закріпленню теоретичних знань, прищеплення навиків науково-дослідницької роботи.

Тему курсової роботи кожен курсант (студент) обирає самостійно відповідно до своїх наукових та практичних інтересів, керуючись наданою тематикою, методичними рекомендаціями та порадами наукового керівника.

Перш ніж розпочати писати курсову роботу, треба скласти її план та ознайомитися з навчально-методичною та науковою літературою по темі.

При виконанні роботи треба враховувати, що за останні роки в діюче законодавство України внесено багато змін і доповнень. При посиланні на літературні джерела слід враховувати зміни в діючому законодавстві України, проводити порівняння, точок зору окремих авторів у минулому, а також вчених других країн, з точками зору сучасних українських вчених.

Для ілюстрації теоретичних положень доцільно використовувати приклади з практичної діяльності. Крім того, допускається використання матеріалів лекцій, та практики, що публікуються в Бюлетені Верховного Суду та спеціалізованих журналах. Не рекомендується брати приклади із підручників, навчальних посібників та монографій.

Примітка: При виконанні роботи можна користуватися різними електронними версіями рефератів, статей та інших публікацій по темі, але слід пам’ятати що більшість з них являють собою звичайні роботи студентів, які виконані на досить низькому рівні тому потребують достатньо глибокого осмислення та значної переробки.

Курсова робота повинна носити самостійний характер. Механічне запозичення не сприяє глибокому, осмисленому і творчому вивченню та усвідомленню програмного матеріалу. Недопустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без оформлення посилання на них, а також дослівне переписування із того чи іншого джерела. Курсові роботи, які написані без врахування цих вимог, до захисту не допускаються.


Затвердження теми курсової роботи


Кожен курсант (студент) виконує курсову роботу по конкретній темі. Реєстрація обраної теми відбувається у начальника спеціалізованого кабінету кафедри.

Курсант (студент) може запропонувати свою тему, при підготовці і написанні якої він розраховує проявити свої здібності та знання, отримані при навчанні в академії та під час стажування. У такому випадку він подає мотивований рапорт на ім’я начальника кафедри, узгоджений з науковим керівником. До рапорту додається коротка довідка з визначенням актуальності теми, мети роботи, її практичної і теоретичної значимості та новизни, а також план роботи.

З метою покращення якості роботи, після того коли буде обрана тема, доцільно скласти проект плану і узгодити його з науковим керівником, після чого приступити до написання курсової роботи.


Обсяг, структура і зміст курсової роботи


Курсова робота виконується від руки або з використанням комп’ютера чи машинопису, на листах машинописного паперу формату А4, на одній сторінці. При виконанні на комп’ютері слід додержуватися таких вимог шрифт - Times new roman; розмір-14; верхнє та нижнє поле – 2 см.; ліве – 3 см., праве – 1,5 см.; інтервал – полуторний. Загальний обсяг курсової роботи виконаної від руки орієнтовано становить 40-45 сторінок, з використанням комп’ютеру чи машинопису – 25-30 сторінок.

На титульному листі проставляються назва навчального закладу та кафедри, далі вказується назва роботи, номер групи прізвище та ініціали курсанта (студента), для слухачів заочної форми навчання – домашня адреса й телефон. Нижче – посада, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника. На другому – план роботи. Текст по кожному з питань плану роботи повинен починатися з назви відповідного пункту плану. Текст курсової роботи повинен бути грамотно написаний та відредагований. Завершується робота списком використаної літератури. В цьому переліку вказуються тільки ті джерела, які курсант вивчив і фактично використав, тобто зробив відповідні посилання на них у курсовій роботі. На останній сторінці роботи ставиться число її виконання та особистий підпис виконавця.


Структура роботи, яка визначається її планом, змістом і складається із:

1. Вступу;

2. Основної частини (3-5 питань);

3. Висновку;

4. Списку використаної літератури;

5. Додатків ( якщо вони є).


У вступі обґрунтовується актуальність теми, теоретичне та практичне значення курсової роботи, її мета. Обсяг вступу становить 1-2 сторінки.

В основній частині, відповідно до плану, дається характеристика теоретичних положень кожного питання, висвітлюються точки зору вчених-юристів з проблемних питань, наводяться приклади із слідчої та судової практики, робляться свої висновки з проблеми, що аналізується. Основна частина включає не менше ніж три розділи, які повинні бути логічно пов’язаними між собою і направленими на розкриття основної мети курсової роботи.

Висновок повинен являти собою узагальнені рекомендації і пропозиції законодавчого та практичного характеру. Такий висновок покладається в основу доповіді, з якою курсант виступає при захисті курсової роботи. Обсяг висновку становить 1-2 сторінки.


Посилання на використані джерела робляться на сторінках з включенням порядкового номеру джерела у списку.

Наприклад: ¹ (див. посилання внизу сторінки, в скобках вказано номер джерела у списку).

При написанні курсової роботи курсанти (студенти) повинні опрацювати і використати не менше десяти джерел, серед яких: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс, Кримінальний кодекс, монографії та навчальні посібники вчених криміналістів по обраній темі та інші.


Представлення роботи для перевірки науковому керівнику


Курсант (студент) повинен представити курсову роботу науковому керівнику на перевірку у встановлений рішенням кафедри термін (як правило, не пізніше чим за один місяць до початку сесії). Роботи які представлені на перевірку з порушенням вимог щодо їх оформлення то що, або в не зброшурованому вигляді чи з порушенням встановленого терміну на перевірку не приймаються.

Увага: якщо представлена курсова робота виконана з допомогою комп’ютерного набору необхідно обов’язково додавати дискету з цим файлом.


Захист курсових робіт

Роботи з рецензією повертається курсанту(студенту) для підготовки до захисту. Зазначені в рецензії зауваження (рекомендації) обов’язково повинні бути їм враховані (виконані). Позитивний відгук є підставою для захисту курсової роботи.

Курсові роботи захищаються перед комісією, що складається не менш ніж з двох викладачів кафедри, один з яких був керівником по роботі що захищається.

Мета захисту: перевірити, як глибоко курсантом засвоєно теоретичний матеріал з теми роботи і як усунено недоліки у викладеному матеріалі, на які вказано у рецензії.

Захист курсових робіт проводиться публічно. Курсанту (студенту) надається можливість коротко викласти основні положення роботи, повідомити про зауваження, що маються у рецензії, і що зроблено для усунення прогалин та недоліків, про які йдеться як у рецензії, так і в зауваженнях на полях роботи. В кінці доповіді студенту можуть бути завданні питання з теми курсової роботи та зроблені зауваження щодо основних недоліків захисту.

Оцінка курсової роботи визначається у закритому засіданні комісії. Курсант (студент), який отримав незадовільну оцінку, повинен відповідно доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у в встановлений строк.


Курсанти (студенти), які не захистили курсову роботу в означений термін, не допускаються до іспитів.


Після захисту курсова робота перебуває на кафедрі й зберігається до закінчення курсантом (студентом) навчання в начальному закладі.


Р Е К О М Е Н Д О В А Н И Й П Е Р Е Л І К

тем курсових робіт з курсу «Криміналістики»

для курсантів слідчих та студентів ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка

1. Криміналістика в системі наукових знань.
   
2. Історія становлення та розвитку криміналістики.
   
3. Криміналістична методологія (сучасний стан та перспективи розвитку).
   
4. Криміналістичне забезпечення слідчої діяльності (сучасний стан та перспективи розвитку).
   
5. Інформаційне-довідкове забезпечення розслідування злочинів (сучасний стан та перспективи розвитку).
   
6. Сучасний стан і шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення слідчої діяльності.
   
7. Науково-методичне забезпечення розслідування злочинів.
   
8. Криміналістика за кордоном (виникнення, розвиток та сучасний стан).
   
9. Моделювання в криміналістиці та практиці розслідування злочинів.
   
10. Криміналістичні аспекти вивчення особистості підозрюваного (обвинуваченого) у процесі розслідування.
    
11. Ідентифікація та діагностика в криміналістиці.
    
12. Характеристика сучасних криміналістичних науково-технічних засобів, що використовуються при розслідувані злочинів.
    
13. Застосування відеозапису при розслідуванні злочинів.
    
14. Судова фотографія як галузь криміналістичної техніки.
    
15. Особливості використання цифрової фотографії при провадженні слідчих дій.
    
16. Особливості фотозйомки на місці події.
    
17. Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів.
    
18. Техніко-криміналістичне забезпечення розслідування злочинів (сучасний стан та перспективи розвитку).
    
19. Сліди людини (антропологія), їхнє значення в розслідуванні злочинів.
    
20. Підготовка й оформлення матеріалів до експертизи почерку й підписів.
    
21. Криміналістичне дослідження документів, виготовлених за допомогою принтерів.
    
22. Судова габітоскопія, її значення у розслідуванні злочинів.
    
23. «Словесний портрет», його сутність і використання в слідчій й оперативно-розшуковій діяльності.
    
24. Використання інформації про зовнішній вигляд, з метою розшуку й встановлення особи.
    
25. Криміналістичні обліки. Виникнення, розвиток та їх роль у розслідуванні злочинів.
    
26. Форми планів і допоміжної документації (техніка планування розслідування злочинів).
    
27. Техніко-криміналістичне дослідження грошових знаків.
    
28. Особливості організації та проведення окремих тактичних операцій при розслідуванні злочинів.
    
29. Особливості огляду місця події на відкритій місцевості.
    
30. Тактичні особливості проведення огляду місця події у випадках вчинення злочинів із застосуванням вибухових пристроїв.
    
31. Слідчі версії в плануванні розслідування.
    
32. Поняття й значення криміналістичної тактики.
    
33. Сутність і завдання огляду місця події.
    
34. Тактичні прийоми викриття осіб, що дають неправдиві свідчення.
    
35. Конфлікти в діяльності слідчого й способи їхнього подолання.
    
36. Слідчий огляд комп'ютерних об'єктів.
    
37. Тактика допиту при посиланні допитуваного на алібі, способи перевірки алібі.
    
38. Тактичні особливості проведення огляду місця події за фактом пожежі.
    
39. Тактичні особливості проведення огляду місця події у надзвичайних ситуаціях.
    
40. Загальні положення тактики допиту.
    
41. Тактика допиту у конфліктних слідчих ситуаціях.
    
42. Загальні положення планування розслідування злочинів.
    
43. Тактичні особливості подолання протидії розслідуванню злочинів при наданні свідомо неправдивих показань.
    
44. Тактичні особливості проведення очної ставки.
    
45. Організація, тактичні та психологічні особливості проведення обшуків при розслідуванні злочинів, вчинених організованими групами.
    
46. Особливості тактики проведення відтворення обстановки та обставин події дорожньо-транспортної події.
    
47. Особливості тактики проведення відтворення обстановки та обставин події по справах про умисне нанесення тілесних ушкоджень, убивств.
    
48. Особливості взаємодії слідчого з підрозділами карного розшуку при розслідуванні злочинів.
    
49. Особливості взаємодії слідчого з підрозділами ДСБЕЗ при розслідуванні злочинів.
    
50. Способи протидії розслідуванню злочинів та засоби їх подолання.
    
51. Слідча ситуація та її вплив на тактику і методику розслідування злочинів.
    
52. Використання в ході розслідування інформації, що має орієнтуюче значення.
    
53. Наукова організація праці слідчого при розслідуванні злочинів.
    
54. Розшукова діяльність слідчого в ході розслідування злочинів.
    
55. Засоби та методи збирання, дослідження та оцінки криміналістично значущої інформації при розшуку злочинців по "гарячих слідах".
    
56. Особливості методики розслідування умисного нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
    
57. Особливості методики розслідування крадіжок приватного майна громадян.
    
58. Особливості методики розслідування викрадення державного чи колективного майна шляхом шахрайства.
    
59. Особливості методики розкриття та розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами.
    
60. Особливості методики розслідування розбійних нападів на приватні помешкання громадян.
    
61. Особливості методики розслідування умисного пошкодження чи знищення приватного майна громадян.
    
62. Особливості методики розслідування вбивств, вчинених з метою приховання іншого злочину.
    
63. Особливості методики розслідування вбивств з розчленуванням трупа.
    
64. Особливості методики розслідування незаконної торгівлі людьми.
    
65. Особливості методики розслідування злочинних порушень правил протипожежної безпеки.
    
66. Особливості методики розкриття та розслідування виготовлення і збуту вогнепальної зброї та боєприпасів.
    
67. Особливості методики розслідування викрадення вогнепальної зброї та боєприпасів.
    
68. Особливості методики розслідування викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
    
69. Особливості методики розслідування виготовлення і збуту наркотичних засобів або психотропних речовин.
    
70. Особливості методики розкриття та розслідування злочинів у сфері приватизації.
    
71. Особливості методики розслідування злочинів, які пов’язані з заняттям забороненими видами господарської діяльності та порушеннями порядку її здійснення.
    
72. Особливості методики розслідування незаконного виготовлення спиртних напоїв і торгівлі ними.
    
73. Особливості методики розслідування незаконного виготовлення, підробки, використання або збуту незаконно виготовлених і одержаних чи підроблених марок акцизного збору.
    
74. Особливості методики розслідування протиправних посягань на життя, здоров'я та майно учасників процесу, щодо яких здійснюються заходи безпеки.
    
75. Особливості методики розкриття та розслідування злочинів, скоєних з використанням комп’ютерних технологій.
    
76. Розслідування злочинів, скоєних в умовах неочевидності.
    
77. Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років.
    
78. Особливості методики розслідування злочинів по «гарячих слідах».
    
79. Особливості методики розслідування вбивств, скоєних «на замовлення».
    
80. Особливості методики розслідування податкових злочинів.
    
81. Особливості методики розслідування злочинів у сфері комп'ютерної інформації.
    
82. Особливості методики розслідування злочинів, скоєних з використанням засобів комп'ютерної техніки.
    
83. Особливості методики розслідування хуліганств.
    
84. Особливості методики розслідування злочинів проти довкілля.
    
85. Особливості методики розслідування зараження венеричною хворобою та ухиленням від її лікування.
    
86. Загальні положення методики розслідування зловживання владою чи службовим становищем.
    
87. Загальні положення методики розслідування перевищення влади чи службових повноважень.
    
88. Загальні положення методики розслідування службової недбалості.
    
89. Методика розслідування створення злочинної організації.
    
90. Загальні положення методики розслідування незаконного виготовлення та збуту підроблених грошових знаків.
    
91. Особливості методики розслідування крадіжок, вчинених в умовах неочевидності.
    
92. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з застосуванням вибухових пристроїв.
    
93. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням правил дорожнього руху.
    
94. Особливості методики розслідування втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.