Методика розслідування крадіжок чужого майна (слідчо-криміналістичні вчення)

Вид материалаДокументы

Содержание


В.О. Ласуков
Р.М. Гупал
Структура навчальної програми навчальної дисципліни (курсу)
Курс: 4 Факультети: підготовки слідчих; навчально-наукового інституту права
Право 0304 (0601) Правознавство
Проект (складання планів розслідування в цілому та проведення окремих слідчих дій; курсова робота тощо) . Вид контролю: залік
Змістовний модуль I.
Практичні уміння
Теоретичні знання
Основні поняття
Теоретичні знання
Практичні уміння
Основні поняття
Теоретичні знання
Практичні уміння
Основні поняття
Орієнтовна структура залікового кредиту курсу
Змістовний модуль І. (Методика розслідування крадіжок чужого майна)
Методи навчання
Шкала оцінювання
...
Полное содержание
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Луганський державний університет внутрішніх справ

імені Е.О. ДІДОРЕНКА


Затверджую

Ректор Луганського державного

університету внутрішніх справ

імені Е.О. Дідоренка

полковник міліції

_________ В.М. Комарницький


Методика розслідування крадіжок

чужого майна

(СЛІДЧО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ВЧЕННЯ)


Н а в ч а л ь н а п р о г р а м а


Луганськ

2007


Розробники:

С.В. Головкін старший викладач кафедри криміналістики;

В.О. Ласуков старший викладач кафедри криміналістики.


Рецензенти:

А.С. Беніцький начальник кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка, кандидат юридичних наук, доцент;

Р.М. Гупал начальник СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області.


Укладено на основі програми, ухваленої вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ (протокол №3 від 19 червня 2006 року). Ухвалено вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (протокол №7 від 19 жовтня 2007 р.)


СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ (КУРСУ)

СЛІДЧО-КРИМІНАЛІСТИЧНІ ВЧЕННЯ”

(за вимогами ECTS)


Дисципліна: Слідчо-криміналістичні вчення


Курс: 4

Факультети: підготовки слідчих; навчально-наукового інституту права

Напрям, спеціальність,

освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів

ECTS: 1


Модулів: 1 + (навчальний  проект)


Змістовних модулів: 1


Загальна кількість годин: 27


Тижневих годин:


Право

0304 (0601)

Правознавство

7.060101

спеціаліст


8 семестр

Практичні з 2 викл.:

18 год.

Самостійна робота:

9 год.

Індивідуальна робота:

Проект (складання планів розслідування в цілому та проведення окремих слідчих дій; курсова робота тощо) .

Вид контролю: залік



Мета:

  • Освітня: закріпити теоретичні знання та первісні вміння й навички розслідування злочинів, отримані курсантами та студентами при розгляді теми «Методика розслідування крадіжок чужого майна».



  • Розвиваюча: сформувати у курсантів та студентів уміння й професійні навички розслідування крадіжок чужого майна в умовах неочевидності, відпрацювати питання організації й діяльності чергової частини міськрайвідділів і чергової слідчо-оперативної групи щодо розкриття злочину за гарячими слідами, взаємодії слідчого із працівниками служб і підрозділів органів внутрішніх справ.



  • Виховна: підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань; формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою і людиною.



Передмова


Курсанти факультету підготовки слідчих та студенти навчально-наукового інституту права Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка на 3 та 4 курсах вивчають навчальну дисципліну «Криміналістика (методика)». Даною дисципліною передбачено вивчення методики розслідування крадіжок чужого майна. Для закріплення отриманих теоретичних знань розроблено спецкурс «Слідчо-криміналістичні вчення».

Згідно з чинним законодавством розслідування зазначених злочинів віднесено до компетенції слідчих підрозділів органів внутрішніх справ МВС України. Вивчення досвіду роботи слідчих підрозділів при районних, міських і обласних відділах і управліннях органів внутрішніх справ показує, що кожний слідчий уже в перший рік роботи на цій посаді часто зіштовхується саме із цією категорією злочинів. Тому майбутні слідчі в стінах навчального закладу мають одержувати не тільки теоретичні знання із розслідування злочинів зазначеного виду, а й виробити вміння й первісні навички організації й проведення їх розслідування.

У ході вивчення спецкурсу розглядаються основні вимоги, що ставляться до роботи слідчого: знання своїх процесуальних повноважень і функціональних обов'язків, а також кваліфіковане їх виконання; уміла взаємодія із працівниками оперативних служб та інших підрозділів органів внутрішніх справ; використання в повному обсязі криміналістичних, оперативно-довідкових і пошукових обліків, сучасних автоматизованих інформаційно-пошукових систем; грамотне застосування науково-технічних засобів; своєчасне залучення спеціалістів, громадськості й окремих громадян до участі в розслідуванні конкретних злочинів.

Слідчо-криміналістичні вчення спрямовані на засвоєння курсантами та студентами найбільш ефективних методів, способів, прийомів і засобів розкриття й розслідування злочинів. При розробці спецкурсу враховувалися особливості підготовки, здійснення й приховання злочинів, а також методи, способи, прийоми й засоби їхнього виявлення.

Значна увага приділена діяльності слідчо-оперативних груп на початковому й наступному етапах розслідування злочинів.

Програма побудована на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу, з урахуванням Європейської Кредитно-Трансферної Системи (ECTS).

Слідчо-криміналістичні вчення проводяться, в основному, у формі групових вправ і ділових ігор. На заняттях курсанти та студенти досліджують і оцінюють фактичні дані про конкретний злочин, а потім приймають необхідні рішення й виконують їх. При цьому головна увага приділяється розвитку професійного мислення слідчого. Курсанти та студенти вчаться самостійно приймати процесуальні рішення відповідно до чинного законодавства.

Крім того, курсанти та студенти здобувають знання щодо особливостей забезпечення безпеки потерпілих і свідків, а також діяльності слідчого в умовах протидії з боку підозрюваних, обвинувачуваних та інших осіб.

В ході слідчо-криміналістичних вчень курсанти та студенти готують процесуальні й організаційно-методичні документи.

По завершенню спецкурсу курсанти та студенти подають пакет документів на кафедру криміналістики для перевірки й оцінки.

Уміння й навички розслідування злочинів, набуті на заняттях, курсанти та студенти закріплюють на стажуванні в слідчих підрозділах в органах внутрішніх справ.

Контроль і оцінка знань матеріалу курсу здійснюється за кредитно-модульною системою.

Змістовний модуль I.



Методика розслідування крадіжок чужого майна


Тема №1. Загальні положення методики розслідування крадіжок чужого майна.


Теоретичні знання: видові криміналістичні характеристики крадіжок державного, колективного й приватного майна громадян. Джерела первісної інформації про крадіжку чужого майна, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Типові слідчі ситуації у справах про крадіжки і відповідний алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Типові версії і планування розслідування крадіжок на основі результатів початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Методи встановлення злочинця: за слідами, у т. ч. мікрооб’єктами, залишеними на місці події; за засобами вчинення злочину; за прикметами його зовнішності (суб’єктивним портретом). Специфіка взаємодії слідчого з підрозділами кримінальної міліції у встановленні й розшуку викраденого майна. Особливості використання криміналістичних обліків і АБД у встановленні й розшуку злочинця та викраденого майна. Використання в тих же цілях допомоги громадськості і засобів масової інформації. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій у справах про крадіжки приватного майна. Обставини, що сприяють вчиненню крадіжок приватного майна громадян, і заходи для їх попередження.


Практичні уміння: Аналізувати й оцінювати інформацію про злочин, яка міститься в спеціальних ввідних. Приймати організаційні та процесуальні рішення.


Основні поняття: криміналістична характеристика крадіжок; первісна інформація; слідча ситуація; типова слідча ситуація; слідча версія; алгоритм слідчих дій.


Тема № 2. Особливості діяльності органу внутрішніх справ і чергової слідчо-оперативної групи під час отримання повідомлення або заяви про злочин, вчинений в умовах неочевидності.


Теоретичні знання: зміст роботи чергової частини ОВС під час надходження повідомлення про злочин, здійснений в умовах неочевидності. Обов’язки працівників чергових частин органів внутрішніх справ, їх реагування на повідомлення про правопорушення, про злочин. Реєстрація отриманої інформації у книзі обліку злочинів КОЗП. Вживання заходів щодо попередження або припинення злочинів, організація невідкладних дій з розкриття злочину за «гарячими слідами». Особливості діяльності чергової слідчо-оперативної групи при отриманні повідомлення про крадіжку чужого майна. Склад та забезпечення СОГ спеціальними засобами. Інструктаж членів СОГ. Особливості роботи слідчо-оперативної групи на місці події. З’ясування обставин злочину, встановлення свідків, прикмет злочинців та транспортних засобів, які вони могли використовувати, ймовірні шляхи зникнення злочинців. Тактичні прийоми огляду місця події. Типові матеріальні джерела інформації під час огляду місця події у приміщенні. Робота на місці події щодо виявлення фіксації та кваліфікованого вилучення слідів злочину, речових доказів, з’ясування обставин вчинення злочину, що мають значення для швидкого розкриття та затримання осіб, які його скоїли. Вилучення носіїв доказової інформації, у тому числі матеріальних об’єктів, придатних для з’ясування обставин, що підлягають доказуванню, своєчасне направлення їх на експертне дослідження та для перевірки за криміналістичними обліками. Інформування оперативних працівників, інших членів СОГ та чергової частини ОВС про виявлені обставини. Фіксація процесу і результатів огляду місця події. Оцінка результатів огляду місця події. Використання результатів огляду місця події у подальшому розслідуванні.

Аналіз зібраної первісної інформації про крадіжку чужого майна, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Порядок і особливості порушення кримінальної справи про крадіжку чужого майна. Забезпечення оперативного супроводження слідства в кримінальних справах з моменту їх порушення і до завершення розгляду в судах.


Практичні уміння: згідно з ввідною, провести аналіз первинної інформації. Підготувати комплекс дій чергової частини ОВС і слідчо-оперативної групи (СОГ) під час отримання повідомлення про неочевидний злочин - крадіжку чужого майна. Підготувати план роботи слідчо-оперативної групи на місці події. Вміти організувати виїзд слідчо-оперативної групи на місце події, оцінити обстановку, правильно визначити мету і тактичні прийоми огляду, організувати огляд і розкриття злочину за «свіжими слідами». Здійснити огляд місця події, виявити і зафіксувати сліди шляхом протоколювання, фотографування, складання планів, схем, креслень, копіювання, вилучення слідів з носіями. Вміти оформити хід і результати огляду цих слідів і використовувати дані про них у розкритті злочину і встановленні особи злочинця.

Аналізувати отриману інформацію та приймати рішення про порушення кримінальної справи. Скласти постанову про порушення кримінальної справи.


Основні поняття: чергова частина ОВС; книга обліку злочинів КОЗП; розкриття злочинів за «гарячими слідами»; слідчо-оперативна група (СОГ); склад та екіпірування членів СОГ; прикмети злочинців; встановлення свідків; фіксація та вилучення слідів злочину; експертні дослідження; криміналістичні обліки; оформлення результатів огляду місця події; особливості порушення кримінальної справи.


Тема №3. Діяльність слідчо-оперативної групи по розкриттю неочевидного злочину на початковому етапі розслідування.


Теоретичні знання: висунення версій, правила перевірки криміналістичних версій стосовно розслідування крадіжок чужого майна. Форми планів і допоміжної документації. Планування окремих слідчих дій. Взаємодія органів досудового слідства з іншими службами органів внутрішніх справ і судово-експертними установами при попередженні, розкритті і розслідуванні крадіжок. Залучення громадськості до розслідування і попередження крадіжок.

Підготовка до допиту, його організаційне і технічне забезпечення: збирання вихідних даних для допиту, вибір часу, місця допиту і техніко-криміналістичних засобів. Планування тактики допиту в залежності від слідчої ситуації (безконфліктної, конфліктної). Загальні тактичні прийоми допиту. Підготовка і тактичні прийоми допиту потерпілих і свідків при розслідуванні крадіжок чужого майна. Засоби фіксації ходу і результатів допиту.

Затримання: поняття, види, завдання і значення. Підготовка до затримання. Збір інформації про особу, яку затримують. Вибір і вивчення місця майбутнього затримання. Тактика затримання в житловому, службовому приміщеннях, в кафе (ресторані), на вулиці, в транспортних засобах. Підготовка та інструктаж оперативної групи. Фіксація ходу і результатів затримання. Робота слідчого при затриманні особи, підозрюваної у скоєнні злочину, забезпечення його законних прав. Зміст і особливості взаємодії слідчого з оперативними працівниками підрозділів і служб ОВС при затриманні підозрюваного.

Допиту підозрюваного. Планування тактики допиту в залежності від слідчої ситуації (безконфліктної, конфліктної). Необхідність та порядок використання під час допиту інформації, отриманої оперативним шляхом. Сутність, значення і тактичні прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Тактичне керування процесом допиту. Постановка запитань особі, яка допитується. Тактичні прийоми викриття і подолання свідомої неправди допи­туваного. Особливості роботи слідчого щодо викриття особи, затриманої за підозрою у скоєнні крадіжки чужого майна. Засоби фіксації ходу і результатів допиту на досудовому слідстві.


Практичні уміння: володіти навичками аналізу фактичних даних, побудови і висунення на їх основі версій. Вміти визначати послідовність і терміни проведення слідчих дій та інших заходів, у результаті яких можна отримати найбільш важливу для справи інформацію. На підставі наявних матеріалів про злочин, вчинений в умовах неочевидності, розробити план слідчих дій і оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування. Скласти орієнтування про вчинений злочин для оповіщення особового складу ОВС та сусідніх органів внутрішніх справ. Аналізувати вилучені сліди злочину та призначати криміналістичні експертизи.

Володіти тактичними прийомами встановлення психологічного контакту з допитуваним (потерпілим, свідком). Вміти застосовувати прийоми емоційного, логічного і психологічного впливу на допитуваного, з метою подолання протидії розслідуванню й одержання від нього достовірної інформації. Згідно з ввідною скласти план допиту потерпілого. Провести допит потерпілого і свідка, скласти протокол. З урахуванням інформації, що міститься у ввідній, скласти доручення на проведення оперативно-розшукових заходів органу дізнання.

Згідно з ввідною провести оцінку наявних даних про вчинений злочин, прийняти рішення про затримання підозрюваного. Здійснити збір інформації про особу, яка затримується. Скласти план затримання. Провести затримання особи за підозрою у вчиненні злочину. Провести особистий обшук затриманого, з метою вилучення засобів протидії.

Володіти тактичними прийомами допиту підозрюваного, встановлення психологічного контакту. Вміти застосовувати прийоми емоційного, логічного і психологічного впливу на допитуваного, з метою подолання протидії розслідуванню й одержання від нього достовірної інформації. Вміти викривати самозвинувачення, неправдиве алібі, неправдиві звинувачення. Згідно з ввідною підготувати план допиту підозрюваного. Провести допит особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину. З урахуванням інформації, що міститься у ввідній скласти план очної ставки між свідком і підозрюваним. Провести очну ставку між підозрюваним і свідком. Вміти фіксувати показання у відповідному протоколі, застосовуючи сучасні технічні засоби фіксації.


Основні поняття: поняття планування; принципи планування розслідування; види планів; висунення версій; перевірка версій; підготовка до допиту; планування допиту; допит потерпілого; допит свідка; конфліктна, безконфліктна ситуація; тактичні прийоми допит; психологічний контакт; затримання; підстави затримання; підготовка до затримання; тактичні прийоми затримання; вибір місця затримання; забезпечення прав затриманого; допит підозрюваного; очна ставка; планування очної ставки.


Тема № 4. Пред'явлення обвинувачення. Планування роботи на подальшому етапі розслідування крадіжки чужого майна.


Теоретичні знання: особливості роботи слідчого щодо визначення достатності доказів для пред'явлення обвинувачення у вчиненні крадіжки чужого майна. Особливості кваліфікації крадіжки чужого майна. Організація і проведення за участю захисника пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого. Планування тактики допиту в залежності від слідчої ситуації (безконфліктної, конфліктної). Тактика використання відомостей, отриманих оперативно-розшуковим шляхом. Тактичні прийоми подолання відмови від дачі пока­зань. Тактичні прийоми викриття і подолання свідомої неправди допи­туваного. Допустимі прийоми емоційного, логічного впливу. Особливості тактики допиту обвинуваченого, що визнає себе винним, частково або взагалі не визнає себе винним.

Зміст роботи слідчого на подальшому етапі розслідування крадіжки чужого майна.


Практичні уміння: визначити, з урахуванням інформації, що міститься у ввідній, достатність доказів для пред'явлення обвинувачення у вчиненні крадіжки чужого майна. Винести постанову про притягнення особи в якості обвинуваченого у вчиненні злочину - крадіжки чужого майна. Пред’явити обвинувачення, допитати в якості обвинуваченого. Володіти тактичними прийомами встановлення психологічного контакту. Вміти застосовувати прийоми емоційного, логічного і психологічного впливу на допитуваного з метою подолання протидії розслідуванню й одержання від нього достовірної інформації. Вміти викривати самозвинувачення, неправдиве алібі, неправдиве звинувачення.


Основні поняття: ухвала про притягнення в якості обвинуваченого; допит обвинуваченого; планування допиту обвинуваченого; відмова від надання показань; самозвинувачення; неправдиве алібі; подальший етап розслідування.


ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ




Тема



Лекції

Семінар-

ські та практичні заняття

Самостійна робота

Індивідуальна робота

Змістовний модуль І. (Методика розслідування крадіжок чужого майна)

1. Загальні положення методики розслідування крадіжок чужого майна.




2

1

Проект

(складання планів розслідування в цілому та проведення окремих слідчих дій; пакет документів слідчо– криміналістичного вчення тощо)

2. Особливості діяльності органу внутрішніх справ і чергової слідчо-оперативної групи під час отримання повідомлення або заяви про злочин, вчинений в умовах неочевидності.





6

2

3. Діяльність слідчо-оперативної групи щодо розкриття неочевидного злочину на початковому етапі розслідування.





8

4

4. Пред'явлення обвинувачення. Планування роботи на подальшому етапі розслідування крадіжки чужого майна.






2

2

Усього годин




18

9

Залік



МЕТОДИ НАВЧАННЯ: практичні заняття, робота в Інтернеті, підготовка макету справи тощо.


МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: опитування; поточне тестування; оцінка за проект; підсумковий письмовий тест (змістовний модуль); бесіда; дискусія.


Шкала оцінювання


А (відмінно) 90-100 балів28-30 балів - 9 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 27-30 балів - індивідуальна, самостійна робота, 37-40 балів на модуль-контролі –2 бали (мод.-рейт. сист.);

В (дуже добре) 83-89 балів26-27 балів – 7 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 25-26 балів - індивідуальна, самостійна робота, 33-36 балів на модуль-контролі - 1,5 бала (мод.-рейт. сист.);

С (добре) 75-82 бали24-25 балів - 5 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 23-24 бали - індивідуальна, самостійна робота, 29-32 бали на модуль-контролі –1,5 бала (мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 68-74 балів22-23 бали – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.), 21-22 бали - індивідуальна, самостійна робота, 25-28 балів на модуль-контролі - 1 бал (мод.-рейт. сист.);

E (достатньо) 60-67 балів - 20-21 бал – 2 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-21 бал - індивідуальна, самостійна робота, 20-24 бали на модуль-контролі - 1 бал (мод.-рейт. сист.).


Шкала ECTS – оцінок:

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

За 100-бальною шкалою

A

відмінно

90-100

В

добре

83-89

C

75-82

D

задовільно

68-74

Е

60-67

F

незадовільно

менше 60


А - Відмінно - свідчить про високий рівень знань, навичок і вмінь, які отримав курсант (студент, слухач) з даної дисципліни, його вміння самостійно розв’язувати складні теоретичні та практичні завдання.

В - Добре (дуже добре) - результат, вищий за середній, але з декількома несуттєвими недоліками;

С - Добре - свідчить, що рівень теоретичної та практичної підготовки курсанта (студента, слухача) відповідає основним вимогам навчальної програми дисципліни, проте мають місце окремі суттєві недоліки у роботі;

D - Задовільно - посередній результат, зі значними недоліками;

Е - Задовільно (достатньо) - результат задовольняє мінімальним вимогам щодо знань, умінь та навичок з даної дисципліни;

F - Не здано - для одержання кредиту потрібна значна додаткова робота.


МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти самостійної підготовки; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи МОН та МВС України; ілюстративні матеріали.


ЛІТЕРАТУРА


Основна


НОРМАТИВНІ АКТИ

  1. Наказ МВС України № 777 від 07.09.2005р. «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними службами органів внутрішніх справ України в розкритті і розслідуванні вчинених злочинів»
  2. Наказ МВС України № 458 від 30.04.2004р. «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи й розгляду його в суді».
  3. Наказ МВС України № 160 від 20.02.06 «Про організацію діяльності органів досудового слідства системи Міністерства внутрішніх справ України».
  4. Вказівка МВС № 769/Кл від 24.01.04 «Про кваліфікацію злочинів та адміністративних правопорушень у зв'язку з набуттям чинності Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”».


МОНОГРАФІЇ, ПІДРУЧНИКИ Й НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ, СТАТТІ
  1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. заслуж. деятеля науки РФ, проф. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2007. – 1226 с.
  2. Белкин Р. С. Курс криминалистики. Учебник. Издание третье, дополненное. – М.: Закон и право., 2001. – 837 с.
  3. Гора І.В. Криміналістика: Навч. посіб. / І.В. Гора, А.В. Іщенко, В.А. Колесник. – 4-те вид. : К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007 – 236 с.
  4. Кириченко А. А., Салтевский М. В. Краткий курс криминалистики в вопросах и ответах: Учебное пособие для студентов юридических специальностей. – Симферополь: КИЕГП, 1998. – 198 с.
  5. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. 2-е издание, переработанное и дополненное. – М.: Юристъ., 2001. – 707 с.
  6. Криминалистика: Учебник /Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. - СПб.: Изд-во «Лань», 2001. – 928 с.
  7. Криміналістика: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2006. – 416с.
  8. Криміналістика : підручник / за ред Скригонюк М.І. – К.: 2007 . – 496 с.
  9. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. /Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.–528 с.
  10. Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1.– Х.: Консум, 1999. – 416 с.
  11. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования./Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.– М.; «Новый юрист», 1997.
  12. Волгин С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу. – М., 1985.
  13. Вечерин Э.П., Губанов В.В., Петрунев В.П. Следственные и оперативно-розыскные версии по раскрытию краж из квартир. – М., 1991.
  14. Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие, расследование и предупреждение краж из квартир. – Харьков, 1994.
  15. Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. – М., 1995.
  16. Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. – К., 1988.
  17. Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. – К., 1995.
  18. Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, – М., 1982.
  19. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984.


Додаткова

МОНОГРАФІЇ, ПІДРУЧНИКИ Й НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ, СТАТТІ
  1. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
  2. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  3. Криминалистика / Под редакцией д.ю.н., проф. В. А. Образцова. – М.: Юрист, 1995.
  4. Мальцев О.А. Криминалистика: конспект лекций. – К.: 2006. – 296 с.
  5. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 2007.