Міністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка духовність. Культура. Нація. Збірник наукових статей Випуск 4 Львів 2008 Духовність. Культура. Нація

Вид материалаДокументы

Содержание


І Н Ф О Р М А Ц І Й Н І П О В І Д О М Л Е Н Н Я СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ о. Василя Володимира Зінько, ЧСВВ
Похований о. Василь на монастирському цвинтарі в с. Малехів поблизу Львова.
Ліщинська-Милян Ольга –
Шмігельський Михайло –
Шановні автори!
Ольга Муха
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

І Н Ф О Р М А Ц І Й Н І П О В І Д О М Л Е Н Н Я




СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ

о. Василя Володимира Зінько, ЧСВВ


(15.02.1922 – 23.04.2008)



В цьому році на 86 році життя та 61 році священства відійшов у вічність по Божу нагороду о. Василь Володимир Зінько, ЧСВВ, місіонер Львівського Святоонуфріївського монастиря, ліценціат канонічного права, письменник, педагог і вчений в галузі історії Церкви, релігієзнавства, християнської культури, педагогіки та етики.

Отець Василь Зінько – відомий український журналіст у ділянці релігійної преси, займався проводом церковних товариств, а також був духовником неофітів жіночих згромаджень (Сестер Служебниць, Сестер св. Анни та Сестер св. Йосифа), займався написанням книг, драм для молоді, перекладацькою діяльністю. Частину своїх творів видав під псевдонімом Володимир Буженко.

В 1994 році прибув із Аргентини в Україну до Львова, де в монастирі св. Онуфрія став головним редактором християнського часопису „Місіонар”. Обновив Марійську Дружину молоді у Львові при церкві св. Онуфрія, взяв участь в створенні молодіжної організації „Містична троянда” при церкві св. Андрія, керував товариством „Святої Терені” для дівчат, що тримають хоругви у церкві та на процесіях, Католицьким Скаутством Європи, де давав духовні науки. Створив братство медиків імені св. Луки, яке популяризує здоровий спосіб життя. О. Василь проводив численні реколекції для парафіян храмів св. Онуфрія, св. Андрія та багатьох інших храмах Західної України, а також їздив із щорічними місіями до української діаспори в Литву, Латвію та Естонію.

З особливим завзяттям о. Василь безкорисливо читав лекції з релігієзнавства, християнської етики, етики та естетики, психології та педагогіки, культурології, історії української та зарубіжної культури, філософії, політології, соціології для студентської молоді багатьох вищих навчальних закладів Львова. Він сповідував головний принцип праці лікаря душ людських: „Aliis inserviendo, ipse consumor” – „Служачи іншим, згоряю сам”.

Ієромонах василіянин за харизмою свого чину теж активно займався плідною науковою роботою. Не перелічити сфер наукової роботи о. Василя: від історії Церкви до християнської етики, догматики, релігієзнавства, біоетики, українознавства та інших. Мав численні публікації в наукових збірниках, журналах, матеріалах міжнародних та всеукраїнських конференцій. Тільки самих наукових публікацій у виданнях України та за кордоном з проблем християнства, релігієзнавства, богослов’я, етики, педагогіки, психології, біоетики, соціології та філософії в о. Василя протягом останніх 8 років було близько 130.

О. Василь був своєрідним генератором нових духовних ідей, автором змістовних публікацій на теми християнського життя і моралі („Українська школа в Бразилії”, „Пустельник на Зеленім Клині”, „На Червоному степу”, „Історія Церкви”, „Буквар української дитини”, „Глибина і ширина християнської правди: Догматика”, „Іван Сулима”, „Християнське блаженство”, „Вибір майбутнього”, „На службі святій Богоматері Анні”, „Пресвятому Серцю Ісусовому”, „Про наше і чуже, святе та грішне” та інші). Своєрідним українським бестселером стала його книжка „У степу червоної землі” про життя українських емігрантів в Аргентині.

Провідною думкою книг о. Василя була глибока віра українців у Бога, прагнення жити за християнськими засадами. Навіть у 2008 році перед самою смертю о. Зінька у видавництві „Місіонер” вийшли три його книги: „Єврейська обнова”, „До столиці – до Буйнесу”, „Найперше бути людиною”. Він був автором 60 книг, з яких 20 вийшли в Україні.

Помер високопреподобний отець Василь Зінько, ЧСВВ 23 квітня 2008 р. Б. Прощалися з отцем тисячі парафіян церков св. Онуфрія та св. Андрія у Львові, інтелігенція Львівщини. В зачитаному прощальному слові Патріарха УГКЦ Любомира Кардинала Гузара було сказано про великі заслуги покійного о. Василя, про те що він був великим, „залізним” ієромонахом нашої Церкви. Головними ідеями, заради яких невтомно та жертовно працював о. Василь Зінько, ЧСВВ були християнський патріотизм та християнський гуманізм. До кінця днів свого земного життя він зберігав енциклопедичну пам’ять та ясність розуму.

Безперечно, феномен маєстатичної постаті о. Василя Зінька, ЧСВВ, його вклад у розвиток і духовне відродження Української греко-католицької Церкви та християнської науки, як в діаспорі так і в Україні ще потребує детального вивчення, аналізу та популяризації як зразкового служіння Богу, Церкві та українському народу.

Похований о. Василь на монастирському цвинтарі в с. Малехів поблизу Львова.


Вічна йому пам’ять!


В І Д О М О С Т І П Р О А В Т О Р І В


Андрушко Володимир – доктор філософії, кандидат історичних наук, доцент кафедри соціології та культурології Національного лісотехнічного університету України; сфера наукових інтересів: релігієзнавство, етика, філософія


Біленко Тетяна – доктор філософських наук, професор кафедри філософії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: етика, філософія мови, філософське осмислення глобалізаційних процесів


Василевська Тетяна – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії і методології державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; сфера наукових інтересів: професійна етика, етика в державному управлінні


Васільєва Олена – кандидат філософських наук, викладач Стрийського коледжу Львівського Національного Аграрного Університету; сфера наукових інтересів: релігієзнавство, етика


Васьків Андрій – кандидат історичних наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: релігієзнавство, соціологія релігії, історія неорелігійних рухів, історія УГКЦ


Возняк Володимир – кандидат філософських наук, доцент, професор кафедри філософії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: філософія освіти, соціальна філософія, епістемологія, антропологія, історія філософії


Возняк Ореста – аспірант кафедри культурології та релігієзнавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; сфера наукових інтересів: філософія релігії, релігієзнавство, комунікативна філософія, філософія особистості


Гаврилюх Надія – аспірант кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: комунікативна філософія


Голубкова Анна – викладач кафедри іноземних мов Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; сфера наукових інтересів: філософія моралі, проблематика педагогічної етики


Дарморіз Оксана – кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: морфологія культури, філософія міфу


Дерев’янко Тетяна – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; сфера наукових інтересів: проблематика прикладної та професійної етики


Довгополова Оксана – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії природничих факультетів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; сфера наукових інтересів: проблематика Іншого, Чужого, Відторгненого в соціальній філософії та філософії історії


Дорошенко Сергій – кандидат історичних наук, доцент кафедри політології Національного університету „Львівська політехніка”; сфера наукових інтересів: філософія свободи, політологія


Зінько о. Василь – магістр канонічного права, священнослужитель Святооунфріївського монастиря


Іванишин Богдан – здобувач кафедри філософії Дрогобицького Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; заступник директора з навчально-виховної роботи Бориславської спецшколи-інтернату; сфера наукових інтересів: філософія мовлення, етика, соціальна філософія


Калінічева Галина – кандидат історичних наук, професор кафедри державного управління та політики зайнятості Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України; сфера наукових інтересів: філософія освіти, розбудова громадянського суспільства в Україні


Кашуба Марія – доктор філософських наук, професор кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: історія української культури, українська філософія


Колесник Ігор – аспірант кафедри теорії та історії культури Львівського національнго університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: філософія релігії, психологія релігії, духовні традиції Сходу і Заходу


Костенко Володимир – кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедрою філософії Львівської державна академія ветеринарної. медицини ім. С.З. Гжицького; сфера наукових інтересів: історія філософії, соціальна філософія, діалектика


Кохановська Марія – аспірант кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: релігійна філософія, історія католицизму


Ліщинська-Милян Ольга – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: естетика, прикладні проблеми сучасної етики


Мадей Наталія – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: релігієзнавство, історія релігій в Україні, соціологія релігії, культура повсякдення


Мальчевський Олег – асистент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: історія української та зарубіжної культури, доба українського Ресесансу у філософії та культурі


Мельник Володимир – доктор філософських наук, професор кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: філософія науки і техніки, методологічні проблеми науки


Мовчан Віра – доктор філософських наук, професор кафедри філософії Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: теорія та історія етики, філософія свободи


Муха Ольга – кандидат філософських наук, асистент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: середньовічна культура, прикладна естетика, соматософія, філософія культури


Огірко Олег – доктор філософії, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри філософії та політології Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького; сфера наукових інтересів: релігієзнавство, етика, філософія


Пітусь Людмила – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: прикладна етика, етика управління, соціальна філософія католицизму


Пітякова Тетяна – викладач кафедри філософії Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана; сфера наукових інтересів: філософія культури, прикладна етика


Сінькевич Ольга – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: естетика, культурологія, філософія масової культури


Стеценко Валерій – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: філософія релігії, релігієзнавство


Халецька Ольга – здобувач кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: культурологія, соціальна філософія


Халецькій Олексій – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Львівської державна академія ветеринарної. медицини ім. С.З. Гжицького; сфера наукових інтересів: філософія історії, соціальна філософія, аналітична філософія


Чернова Ірина – кандидат мистецтвознавства, доцент соціально-гуманітарної кафедри Львівської Національної музичної академії імені М.В. Лисенка; сфера наукових інтересів: прикладні проблеми естетики, музична естетика, музикологія


Чікарькова Марія – кандидат філологічних наук, доцент кафедри гуманітарних наук Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ; сфера наукових інтересів: антропологія, історія філософії, культурологія, релігієзнавство


Шмігельський Михайло – старший викладач кафедри загальноекономічної та гуманітарної підготовки Інституту підприємництва та перспективних технологій при НУ „Львівська політехніка”; сфера наукових інтересів: релігієзнавство, історія християнства, неорелігійні культи


Яртись Анатолій – кандидат філософських наук, професор кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка; сфера наукових інтересів: історія християнства, українська культура

В І Д Р Е Д А К Ц І Ї


ШАНОВНІ АВТОРИ!


Просимо уважно ознайомитися з вимогами щодо оформлення тексту та стилю цитування першоджерел в матеріалах збірника.


До збірника наукових статей „Духовність. Культура. Нація” подаються роботи, які не друкувалися раніше і не перебувають на розгляді щодо публікації в інших видавничих структурах. Відповідальність за вірогідність інформації та оригінальність поданих матеріалів покладається на авторів. У процесі редагування робіт редакція зберігає за собою право змінювати стиль, але не зміст, а також публікувати їх у рубриках „Аналітика” та „Есеїстика.”

Роботи, оформлені без дотримання вимог редакції, не приймаються.
  • Приймаються одноосібні статті (без співавторів). Текст обсягом 0,5 авторського аркуша (20000-20500 символів з пробілами) подавати в ком’ютерному наборі (дискета, диск CD-R і два роздруковані примірники): редактор Mikrosoft Word 98, 2000 і наступні версії, шрифт Times New Roman 14, інтервал 1,5. В разі надсилання статті електронною поштою (kafedra_kultury@mail.ru) паперовий роздрук треба долучити до інших документів. У тексті заборонити переноси. Ретельно вивірені цитати треба засвідчити підписом на берегах біля кожного посилання. Подати УДК та ключові слова.
  • Cтатті друкуються українською мовою, резюме до кожної – трьома мовами: українською, російською, англійською (кожне – на 500 символів; два останні обов’язково повинні мати переклад імені, прізвища автора і назви статті). У резюме необхідно чітко зазначити об’єкт і результати дослідження. Резюме не входять до загального обсягу статті.
  • Список літератури подається в алфавітному порядку (спочатку кирилиця, потім – латинка); у тексті в квадратних дужках позначається позиція та сторінка – [5, c. 100].
  • Бібліографія оформляється відповідно до нових вимог ВАК України. Зокрема, слід обов’язково вказувати прізвище та ініціали автора, назву праці, місце видання, видавництво, рік, кількість сторінок (для монографій чи брошур), сторінки бібліографії, якщо це переклад – вказувати повні дані щодо перекладача та оригіналу праці.
  • До статей додається рекомендація кафедри (відділу) установи, де автор працює, і рецензія доктора чи кандидата наук; для статей докторів та кандидатів наук рецензії не потрібні.
  • Авторська картка (обов’язково): прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце праці, вчений ступінь, звання, адреса (службова, домашня, поштова, електронна), телефони, сфера наукових інтересів, список п’яти останніх публікацій автора.


Збірник виходить за серійним принципом один раз на рік.

Редагування здійснюється із залученням коштів авторів.

Збірник наукових праць


Д У Х О В Н І С Т Ь. К У Л Ь Т У Р А. Н А Ц І Я.


Випуск 4


Видається з 2003 року


Технічний редактор Ольга Муха


Комп’ютерний набір Людмила Траспова, Ігор Колесник, Ольга Муха


Комп’ютерна верстка і макетування Ольга Муха


Адреса:

Редколегія збірника наукових праць „Духовність. Культура. Нація“

Кафедра теорії та історії культури

Львівського національного університету імені Івана Франка,

вул. Університетська, 1, Львів, 79000, Україна.

Тел. + 38 0322 39 42 10

Електронна пошта: kafedra_kultury@mail.ru


Підп. до друку Формат 70х100/16. Папір друк. Гарнітура Times New Roman.

Друк на різогр. Умовн. друк арк. 17,5. Обл.-вид. арк. ____.

Тираж 120 прим. зам.


Видавничий центр Львівського національного університету

імені Івана Франка.

вул. Дорошенка, 41,

Львів, 79000, Україна.

1 Ідея про продуктивну уяву як чуттєву основу діалектичного мислення належить В.В. Лімонченко [6].

2 Характерно, що прийняте в західній теологічній традиції визначення певних книг Біблії як „поетичних” часто збігається з їхнім статусом як творів „другорядних”, які лише ілюструють основоположні тексти (наприклад, Пісня над піснями, Естер тощо).

3 Орієнтовно часи Авраама, діда Ісава та Якова, – це ера Хамурапі, тобто ХVIII ст. до н. е.). Електронна єврейська енциклопедія подає такі відомості про едомлян: „Поскольку Исав был старшим сыном Исаака и братом прародителя израильтян Иакова, потомки Исава, эдомитяне, считались ближайшими родственниками израильтян. В то же время библейские рассказы о женитьбах Исава, в которых следует видеть проясняющие этногенез истории, подчеркивают смешанный этнический характер эдомитян. В Библии рассказывается, что Исав взял в жены ханаанских хеттеянок (Быт. 26:34; 36:2; см. Ханаан, Хетты), исмаильтянку (Быт. 28:9, ср. 36:3; см. Исмаил) и хивеянку (Быт. 36:3). Смешанное происхождение эдомитян подтверждается также появлением в списке потомков и старейшин Исава этнических элементов: кеназитского (Быт. 36:15), амалекитянского (Быт. 36:16) и хурритского (Быт. 36:20, 21, 29, 30), а также наличием в этом списке как западносемитских, так и хурритских имен” [13].


4 Схема походження трьох рас – білої, жовтої та чорної – начебто від Сима, Хама та Яфета виникла в Середньовіччі.

5 „Izrael – to określenie nie tylko etniczne, jak np. Edom, Aram, Moab” [11, с. 327].

6 Спроби дезавуювати цю концепцію, які виливаються в активний пошук у біблійному тексті відлуння язичницьких культів і вірувань, є лише виразом традиційного гіперкритицизму щодо релігії взагалі.

7 Див. сумарну характеристику язичницьких аксіологій у порівнянні з біблійною в монографії С. Абрамовича [1, с. 15–32].

8 Ізраїль з часом зменшився територіально й почав називатися Іудеєю.

9 Варто зазначити, що механічне й беззастережне застосування в даних сферах терміну „гуманізм” часом призводить до справжнього абсурду. У кандидатській дисертації В. Сергійко цілком серйозно ставить собі в заслугу „з’ясування” тієї начебто обставини, що в католицизмі соціальне вчення християнства спрямоване „від теоцентризму до антропоцентризму, зосереджуючись на глобальному вимірі загальнолюдських, економічних і соціальних проблем (sic! М. Ч.), надаючи їхньму вирішенню (sic! М. Ч.) соціально-етичного дискурсу” [9, с. 3]. Католики, які читали цей опус, мабуть, були, м’яко кажучи, щиро здивовані: адже антропоцентризм є запереченням усіх церковних догматів.