Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Вид материала

Документы

Содержание Всесвітня історія Народження середньовічної Європи. Людина в середньовіччі Держава в середньовічній Європі Господарське та повсякденне життя в се­редньовічній Європ Тематичне оцінювання Релігія та церква в середньовічній Європі Середньовічна культура Західної Європа Тематичне оцінювання Візантійська імперія Арабський халіфат Країни басейну Середземномор 'я Тематичне оцінювання Центральна та Східна Європа Північно-Східна Русь. Утворення та зміц­нення Московської держави Тематичне оцінювання до тем 4 і 5 Відкриття європейців Завоювання Нового Світу. Матеріальний світ і суспільство. Повсякденне життя Західної Європи ... Полное содержание

Подобный материал:

• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2762.41kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1650kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 963.69kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2872.46kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2705.17kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1652.67kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2384.12kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1125.63kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1867.57kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2805.28kb.

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

7 клас ( 35 годин )

	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структу­рою курсу. Побудова підручника з предмета, до­даткова навчальна література та електронні за­соби навчання. Форми та методи організації нав­чальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Поняття «Історія середніх віків». Хроноло­гічні межі й періодизація історії середніх віків. Спадщина середньовіччя. Джерела.	Визначає хронологічні рамки історії середніх віків, характеризує основні джерела середньовічної історії, висловлює власне судження , щодо необхідності вивчення історії середніх віків .	Розвивати вміння визначати місце історії середніх віків , пізнавальний інтерес до вивчення історії.
6	Тема 1. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ Народження середньовічної Європи. Римський і варварський світи в середині І тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи. Людина в середньовіччі Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація. Середньовічне європейське суспільство Феодалізм. Основні суспільні стани. Усклад­нення суспільної структури з появою міст. Сім'я, жінка в суспільстві. Держава в середньовічній Європі Середньовічне королівство. Феодальна роз­дробленість. Станова монархія. Право і суд. Європейське середньовічне місто Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городя­нин — людина нового типу. Господарське та повсякденне життя в се­редньовічній Європі. Сільське господарство. Розвиток техніки. Жит­ло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транс­порт і шляхи сполучення. Зброя та військове спо­рядження. Одяг і прикраси. їжа та напої.	Стисло розповідає про життя та діяльність Меровінгів, показує на історичній карті територію варварських королівств, що виникли після розпаду Західної Римської імперії , імперію Карла Великого. Називає причини загибелі наймогутнішої Західно – Європейської держави . Пояснює, як впливали природньо-кліматичні умови на розвиток господарської діяльності людей у середньовічччі . Характеризує населення середньовічної Європи . Називає стани середньовічного суспільства в Європі , визначає місце кожного стану в суспільстві , розповідає про особливості та традиції сім'ї в середні віки . Називає характерні риси станової монархії , розповідає про середньовічне королівство , характерні риси цехового ремесла . Розповідає про населення та зовнішній вигляд середньовічного міста Називає технічні пристрої , якими користувалися в середні віки. Описує житло . Розповідає про устрій феодального замку і спорядження рицаря. Визначає відмінності в одязі селянина і феодала.	Розвивати вміння встановлювати наступність та взаємозв´язки у розвитку античної та середньовічної цивілізації, роботи з історичною схемою та хронологічною картою. Продовжити розвивати навички встановлювати причинно-наслідкові зв´язки формувати цілісне уявлення про середньовічну цивілізацію. Розвивати уміння узагальнювати фактичний матеріал та виділяти характерні риси історичних явищ , порівнювати устрій античних і середньовічних держав формувати навички складання відповіді за текстом підручника., порівнювати античні і середньовічні міста , висловлювати власні судження на основі здобутої інформації. розвивати вміння підготовки повідомлень за планом .
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 2. РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТ­ТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ Релігія та церква в середньовічній Європі Релігія та церква в житті суспільства. Хрис­тиянство на початку Середньовіччя. Християні­зація Європи. Церква в V—XI ст. Церковний роз­кол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII—XIII ст. Єресі та інквізиція. Церк­ва в XIV—XV ст. Середньовічна культура Західної Європа Культура на початку середньовіччя. Схолас­тика. Школи та університети. Зародження дос­лідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицар­ська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.	Називає дати церковного розколу хрестових походів, показує на карті територію поширення православ'я та католицизму, напрямків хрестових походів, розповідає про їхні основні події, католицькі чернечі ордени. Пояснює поняття "єретик" та "інквізиція". Визначає визначні постатті Європейської культури, пояснює нові поняття , описує романський і готичний храми. Наводить приклади рицарської і міської культур.	Формувати уміння встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , удосконалювати навики роботи в групах , розвивати уміння аргументувати власну думку , формувати навички щодо застосування технології критичного читання, ціннісні орієнтації , загальнокультурну компетентність учнів .
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7 1	ТемаЗ. ЄВРОПА. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ Візантійська імперія Народження Візантії. Правління ЮстинІана. Візантія в VII—XI ст. Іконоборство. Візантія в XII—XV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура. Арабський халіфатАравійський півострів і його населення. Доіс-ламські вірування арабів. Мухаммед і виникнен­ня ісламу. Об'єднання арабів. Халіфат за Омейя-дів і Аббасидів. Культура арабського світу. Скандинавія Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скан­динавських держав. Країни Скандинавії в XII— XIII ст. Духовний світ північноевропейських на­родів. Франція Посилення королівської влади. Правління Філіппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д'Арк. Завер­шення Столітньої, війни і об'єднання Франції. Англія Англосаксонські королівства. Англія і вікінги. Нормандське завоювання країни. Перші План-тагенети. «Велика хартія вольностей». Англія в XIV—XV ст. Війна Червоної і Білої троянд. Німеччина Утворення Священної Римської імперії. Ім­перія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький «наступ на Схід». Зміц­нення територіальних князівств. Утворення Швей­царського союзу. Німеччина в XIV—XV ст. Країни басейну Середземномор 'я Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.	Називає дати, що вивчалися. Показує на карті територію Візантійської імперії за часів Юстиніана , територію поширення ісламу ,арабський халіфат , місця основних подій столітньої війни, на карті Папську область , найважливіші міста Італії , іспанське королівство. Пояснює нові поняття. Описує пам'ятки культури Візантії, двір Юстиніана, побут населення, пам´ятки ісламської культури, найбільші битви столітньої війни та подвиг Ж.Д`Арк.. Називає час походів вікінгів, утворення Данського, Шведського, Норвежського королівств. Показувати це на карті, описувати пам´ятки культури скандинавів. Порівнює позиції Англії та Франції у столітній війні , їхні армії , політику Європейських держав , станової монархії Європейської країни. Наводить приклади взаємодії світської влади з папством. Висловлює судження щодо особливості розвитку Німеччини в середні віки . Називає основні події історії країн басейну Середземного моря ІХ- Х Уст.	На підставі набутої інформації , розвивати вміння порівнювати історичні явища , які мали місце в різних державах . Формувати вміння оцінювати , аналізувати факти , висловлювати судження щодо причин виникнення ісламу та впливу культури халіфату на Західну Європу . Розвивати навики роботи з контурною картою та робота в групах; зв´язне мовлення, вміння розрізняти привид і причину історичного явища, порівнювати історичні процеси в різних європейських державах ,Характеризувати історичних осіб та висловлювати власні судження щодо їхнього внеску в розвиток французької держави . Удосконалювати навички , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , розвивати критичне мислення, навички, аналізувати та систематизувати інформацію , робити висновки на основі отриманих фактів . Оцінювати діяльність історичних осіб.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 4. СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ Центральна та Східна Європа Перші держави західних слов'ян. Виникнен­ня слов'янської писемності. Чеське королівство. Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X—XV ст. Велике князівство Ли­товське. Північно-Східна Русь. Утворення та зміц­нення Московської держави Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Поча­ток об'єднання руських земель навколо Москви. Повалення ira. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Пов­сякденне життя. Культура. Туреччина Перші турецькі держави. Утворення Осман­ської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.	Називає дати , що вивчалися. Показує на карті територію Чехії , Угорщини , Польщі , Великого князівства Литовського , перебіг Гуситських війн, територію Володимиро – Суздальського князівства , Московської держави у ХУ ст., Османської держави. Оцінює діяльність Яна Гуса та Яна Жижки . Описує пам´ятки культури Московської держави , побут , населення . Називає час завоювань турків – сельджуків , утворення Османської держави , характерні риси державного управління , соціальної структури суспільства .	Формувати навики порівнювати історичні події та явища , робити узагальнення у вигляді схем , таблиць. Удосконалювати навики , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , застосовувати технологію критичного мислення , розвивати самостійність вміння характеризувати історичного діяча; картографічні вміння .
3	Тема 5. ІНДІЯ. КИТАЙ Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти, Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура. Китай Китайська Імперія в III—XII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського ira. Суспільство, державне управління. Звичаї та тра­диції. Релігійне життя. Культура.	Називає час існування імперії Гуптів , Делійського султанату . Показує на карті територію Делійського султанату та імперію Моголів, напрямки походів монголів, територію Китайської держави .Наводить приклади досягнень культури Індії. Називає час правління династії Тан , повалення монгольського ярма в Китаї . Порівнює культуру , релігію Індії та Китаю .	Удосконалювати навики встановлювати причинно – наслідкові зв´язки, формувати цілісне уявлення про середньовічну цивілізацію Сходу . Розвивати навички порівнювати історичні процеси і явища , узагальнювати отриману інформацію у вигляді схем , таблиць.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання до тем 4 і 5
3	Резервний час
8 клас ( 35 годин )
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структу­рою курсу. Побудова підручника з предмета, до­даткова навчальна література та електронні ре­сурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оціню­вання. Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народо­населення.	Визначає хронологічні межі та періодизацію цього етапу всесвітньої історії , характеризує зміст та процеси , що відбувалися в цей період. Показує на карті головні Європейські держави. Порівнює аграрне й індустріальне суспільства .	Формувати вміння роботи з хронологічною таблицею , історичною картою .
2 2	Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Відкриття європейців Причини й передумови великих географіч­них відкриттів XV—XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подо­рож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки. Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу Тема 2 ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіта­лізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспіль­стві. Шлюб і сім'я, становище жінки. Повсякденне життя Західної Європи Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг. Прикраси. Косметика. Мода. Дозвілля.	Називає держави – учасниці Великих географічних відкриттів , причини великих географічних відкриттів . Показує на карті основні Європейські держави й народи , основні географічні відкриття та напрямки подорожей Європейців, нові торгові шляхи, доколумбові цивілізації Америки. Дає характеристику діяльності Христофора Колумба . Порівнює життя людей раннього Нового часу та народів доколумбової Америки, станово – представницьку та абсолютну монархії , цехове та мануфактурне виробництво, соціальну роль різних верств населення. Аналізує причини і наслідки Великих географічних відкриттів . Дає характеристику діяльності Е.Кортеса . Називає нові прошарки суспільства , причини зміни ролі католицької церкви . Визначає особливості життя сільського і міського населення Західної Європи . Порівнює повсякденне життя жителів міста і села .	Розвивати зв´язне мовлення , вміння давати характеристику діяльності окремим мандрівникам ,вміння порівнювати , працювати з історичними документами , картою. Формувати пізнавальні інтереси , вміння працювати з матеріалами підручника , документами .
2	ТЕМА 3 . РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Реформація . Католицька церква на межі ХУ –ХУІ ст, Німеччина на передодні реформації . Німецький гуманізм. М.Лютер і початок реформації. Народна реформація . Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру . Поширення Реформації. Контреформація. Кальвінізм . Контрреформація. Орден Єзуїтів . Тридентський собор. ТЕМА 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В ХУІ – першій половині ХУІІ ст. Франція . Зміни у суспільстві . Поширення Реформації . Релігійні війни. Генріх ІУ. Кардинал Ришельє. Іспанія . Іспанія за Карла У . Повстання комунерос в Кастилії. Філіп ІІ. Приєднання Португалії до Іспанії. Нідерланди. Нідерланди у складі Іспанської монархії. Початок національно – визвольного руху . В.Оранський . Народження республіки. Англія. Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І . Прихід до власті династії Стюартів. Міжнародні відносини. Характер міжнародних відносин . Тридцятилітня війна , перебіг основних подій . Вестфальський мир. Наслідки війни.	Називає причини, хід та наслідки реформації в Німеччині , основні її напрямки та в країнах Європи. Дає характеристику станам французького суспільства , економічного стану Франції. Пояснює причини посилення королівської влади, причини релігійних війн. Розповідає про основні події періоду , що вивчається. Показує на карті іспанські колоніальні володіння , основні західноєвропейські держави. Описує двір іспанського монарха. Порівнює абсолютні монархії Франції та Іспанії. Знає і називає причини, хід та наслідки революції в Нідерландах . З´ясовує характер змін , що відбувалися в Англії; пояснює особливості створення англіканської церкви. Розповідає про події тридцятилітньої війни. Висловлює судження щодо причин , характеру та значення тридцятилітньої війни.	Розвивати вміння аналізувати історичну інформацію, знаходити спільні та відмінні ознаки , аналізувати , систематизувати , порівнювати , набувати уміння лаконічно і логічно висловлювати думку Формувати пізнавальні інтереси , здійснювати побудову повідомлення за алгоритмом, вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , висловлювати власну думку щодо подій , які вивчаються ; вміння виділяти подібне і відмінне в абсолютних монархіях Франції та Іспанії , застосовувати та пояснювати нові терміни; навички з виявлення причинно – наслідкових зв´язків , уміння давати коротку характеристику історичним діячам.
1	Узагальнення	.
1	Тематичне оцінювання
2	ТЕМА 5. Культура Західної Європи ХУІ – першої половини ХУІІ ст. Мистецтво Високого відродження в Італії. Особливості доби високого відродження. Творчість Донато Браманте , Л.да Вінчі , Рафаеля Мікеланджело. Північне відродження. Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції . Мистецтво Німеччини . Освіта і наука . Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання . Політичні теорії . Марновірства . Література і театр . Мистецтво бароко. Утопії. Художня література . Драматургія і театр . Барокко.	Називає імена видатних митців та їхні найбільш відомі творіння епохи відродження, характерні риси мистецтва. Описує найвизначніші пам´ятки культури. Визначає умови розвитку культури . Характеризує найвизначніші пам´ятки літератури, порівнює літературу епохи середньовіччя та відродження. Наводить приклади високого рівня розвитку науки.	Розвивати вміння працювати в групах , з таблицями , схемами , користуватися додатковою літературою .
3 1	Тема 6. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВ­СЬКЕ ЦАРСТВО Річ Посполита Фільварково-панщинна система. Міста. Шля­хетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі Польщі. Релігійне життя Культура. Московська держава Правління Івана IV Грозного. «Смутний час». Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.	Показує на карті територію Речі Посполитої , завоювання Івана ІУ . Порівнює релігійне життя в західноєвропейських країнах та у Речі Посполитій . Називає особливості державного ладу Речі Посполитої. Встановлює хронологічну послідовність подій. Характеризує особливості правління , реформи , державну владу за часів Івана ІУ .	Продовжити розвивати вміння працювати з документами , схемами історичною картою. Встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , зіставляти однотипні процеси та явища в різних країнах світу .
1	Узагальнення
3	Тематичне оцінювання
1	Тема 7. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧА­ТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ Англійська революція Англія напередодні революції. Карл І. О. Кром­вель. Переворот 1668 р. Значення революції. Промисловий переворот в Англії. Передумо­ви промислового перевороту. Техніка. Важка промисловість. Соціальні наслідки. Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір «Короля Сонце». Жан Батист Кольбер. Тема 8. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА Просвітництво і абсолютизм. Просвітниц­тво. Енциклопедисти. Наукові знання. Австрія і Пруссія Освічений абсолютизм. Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське коро­лівство. Фрідріх II. Культура Живопис. Архітектура. Музика. Література і театр.	Встановлює хронологічну послідовність подій , порівнює діяльність Карла І , Карла ІІ та Якова ІІ, висловлює судження про причини, характер, та значення Англійської революції. Називає передумови промислової революції в Англії, її наслідки (описує технічні винаходи ХУІІІ століття , пам´ятки епохи просвітництва. Порівнює погляди Представників Просвітництва . Висловлює власні судження щодо значення доби просвітництва в історії людства . Характеризує розвиток Австрії та Пруссії , реформи освідченого правління . Оцінює діяльність монархів та розповідає про майстрів культури німецьких держав.	Вдосконалювати вміння встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , снхронність історичних фактів та подій . Оцінювати діяльність історичної особи. Розвивати вміння самостійно працювати з текстом підручника та заповнювати таблицю , з історичним документом , працювати над порівняльною таблицею., вміння описувати пам`ятки епохи Просвітництва , виділяти схожі та відмінні риси в поглядах просвітителів, вміння спиратися на вже відомі факти .
	РОСІЯ Росія наприкінці XVII — в першій пол. XVIII ст. Російська держава наприкінці XVII ст. Петро І та його реформи. Зовнішня політика Петра І, утворення імперії. Палацові перевороти. Епоха Катерини II «Освічене» правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські зем­лі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.	Вміє встановлювати хронологічну послідовність подій. Показує на карті територіальні зміни Російської імперії в ХУІІ – ХУІІІ ст. Аналізує внутрішню та зовнішню політику Петра І . Описує повсякденне життя Росії ХУІІІ ст. Висловлює судження щодо мети та засобів реалізації зовнішньої та внутрішньої політики. Застосовує та пояснює на прикладі терміни та поняття. Порівнює політику Петра І та Катерини ІІ.	Вдосконалювати вміння працювати з історичними джерелами , текстами , текстуальними таблицями. Вміння визначати в тексті головні історичні події.
	СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ Створення СІЛА. Англійські колонії в Пів­нічній Америці. Початок боротьби проти метро­полії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.	Встановлює хронологічну послідовність подій . Показує на карті англійські колонії в Північній Америці, визначаючи перебіг війни за незалежність. Описує становище англійських колоній у Північній Америці , найяскравіші події війни за незалежність. Порівнює економічний розвиток метрополій та колоній у Північній Америці , державний устрій США та Англії. Висловлює судження щодо причини , характеру та наслідків війни за незалежність. Аналізує “ Біль про права “ . Називати характерні ознаки “ Декларації незалежності та Конституції США. “ Наводить приклади особливостей демократичного устрою США.	Розвивати вміння коментувати уривки історичного тексту , працювати з документами , пояснювати та застосовувати терміни та поняття .
	Тематичне оцінювання
3	Тема 9. СХІДНИЙ СВІТ Османська імперія. Персія. Османська імпе­рія. Зовнішня політика Османської імперії,- ту­рецько-українські відносини. Ослаблення Осман­ської імперії. Культура. Перське царство. Куль­тура. Китай. Індія, Держава і суспільство. Китай і світ. Релігійне та культурне життя. Держава Великих Моголів. Проникнення єв­ропейців у Індію, встановлення англійського во­лодарювання. Релігійне та культурне життя.	Показує на карті територію Османської імперії, Китаю та Індії Називає особливості розвитку Османської імперії. Характеризує завойовницьку політику Османської імперії , особливості розвитку держави Великих Моголів. Аналізує особливості політики Сулеймана І.Розкриває відносини турків та Запорожських козаків. Наводить приклади досягнень культури в Османській імперії. Порівнює розвиток Китаю за часів династії Мін та Цін. Пояснює наслідки проникнення європейців в Індію , наводить приклади високого рівня розвитку культури Китаю та Індії. Застосовує і пояснює на прикладах терміни і поняття.	Вдосконалювати вміння працювати з історичними текстами, таблицями, історичною та контурною картою.
	Тематичне оцінювання
1	Резервний час
9 клас (35 год.)
1	ВСТУП. Ознайомлення учнів із завданнями і струк­турою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ре­сурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Світ наприкінці XVIII—у ХІХст. Періодизація нової історії. Загальна характе­ристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогре­су, змін у побуті людей та у їхньому світосприй­нятті.	Характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХУІІІ – у ХІХ ст. Визначає основні зміни в політичному , економічному , культурному житті провідних держав світу , розвиток духовного життя; зміни в побуті людей та їхній свідомості .	Формувати поняттєвий апарат, сприяти розширенню історичного мислення .
4	Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ XVIII ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПО­ЛЕОНІВСЬКИХ ВГИН Французьке суспільство наприкінці XVIII ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини І громадянина. Консти­туція 1791 р. Встановлення республіки. Якобінська дикта­тура. Термідоріанська реакція. Франція за Ди­ректорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт. Франція у період Консульства й Імперії. Ко­декси Наполеона. Війни Наполеона. Континен­тальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» На­полеона. Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.	Характеризує соціально – економічний і політичний розвиток Франції напередодні революції , обгрунтовує ідеологічні передумови революції. Характеризує події Великої французької революції, діяльність установчих і законодавчих зборів, наслідки революції. Дає оцінку якобінській диктатурі , директорії. Пояснює значення нових історичних термінів. Показує на карті кордони Європи наприкінці ХУІІІ на початку ХІХ ст. , державу Францію, найбільші її міста, походи Наполеона, місце основних битв, територіальний розподіл Європи згідно рішень Віденського конгресу. Дає характеристику Дантону , Робесп`єру , Наполеону .	Формувати вміння аналізувати історичні документи , складати порівняльні таблиці , використовувати матеріал підручника і додаткові джерела , навички порівняльного аналізу історичних документів . Удосконалювати вміння і навички , необхідні при роботі над оцінкою історичної особи, Вміння працювати з історичною картою , як одним із джерел інформації., робити висновки на основі історичних документів, простежувати причинно – наслідкові зв´язки . Розвивати навички заповнення хронологічної таблиці .
5	Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ 1848—1849 рр. Політичне становище у Європі після Віден­ського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-І рр. XIX ст. Велика Британія у першій половині XIX ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм, перехід Англії до політики вільної тор­гівлі. Франція у період Реставрації. Липнева рево­люція і Липнева монархія. Політична роздроб­леність Німеччини. Втрата своїх позицій Ав­стрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії. Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів у Росії. 0. Герцен. Слов'янофіли і західники. Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест. «Весна народів». Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії. Загальна характеристика революцій у Німеч­чині, Австрії та Угорщині. Особливості револю­ції в Італії. Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.	Характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу , структурні зміни , що відбулися в економіці Англії , внутрішню політику партії , консерваторів і лібералів , суть Чартиського руху ; особливості політичного та економічного розвитку Франції і Німеччини у першій половині ХІХ ст. Розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в Європейських країнах в 1848-1849 рр. Показує на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст. , революційні і національно – визвольні рухи. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену.	Формувати вміння складати порівняльні таблиці , встановлювати причинно – наслідкові зв”язки , робити висновки , працювати з історичною картою , здійснювати порівняльний аналіз історичних процесів і суспільно - політичних течій . На основі конкретного сюжетного матеріалу розвивати особисте ставлення до історичних подій, діячів, процесі; вміння його висловити і відстоювати.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	ТемаЗ. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ'ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬ­СТВА Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об'єднання Німеччини у 1871 р. Перетворення Австрійської імперії на дуаліс­тичну монархію. Політична роздробленість Італії, піднесення П'ємонту. Два напрями боротьби за об'єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об'єд­нання Італії. Вікторіанська Британія. Англія — «май­стерня світу». Утвердження лібералізму. Форму­вання ліберальної та консервативної партій. Дру­га парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. СІЛА у першій половині XIX ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Мон-ро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня.	Характеризує процес та наслідки політичного об”єднання Італії та Німеччини. Пояснює особливості соціально - економічного розвитку Англії, причини і наслідки перетворення її на провідну економічну державу світу. Розкриває зміст колоніальної політики Англії. Дає характеристику визначним історичним особам: Бісмарку, Гарібальді, Лінкольну. Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни .	Формувати вміння встановлювати причинно - наслідкові зв´язки , аналізувати програмні документи політичних партій , самостійно опрацьовувати текст підручника , порівнювати явища соціально – економічного життя країн в різні періоди історії , синхронно зіставляти процеси , які вивчаються .
6	Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНО­ГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОВІДНИХ ДЕРЖА­ВАХ СВІТУ Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в СІМА. Науково-технічна революція кінця XIX ст. та ЇЇ наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організа­ції. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ'я. Зростання ролі дер­жави у суспільно-економічному житті. Криза Другої імперії у Франції. Франко-ні-мецька війна 1870—1871 ррЛга п наслідки. Гро­мадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кри­зи 80—90-х рр. Формування Французької коло­ніальної імперії. Німеччина у 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики. Велика Британія в останній третині XIX ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внут­рішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони. СІМА у 1877—1900рр. Економічне піднесен­ня країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонополь-ного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна по­літика Російської імперії. Реформи Олександра П та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формуван­ня нової соціальної структури. Внутрішнє ста­новище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії. Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізо­ляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни	Характеризує процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США. Називає особливості економічного розвитку США , Франції , Німеччини , Великої Британії , Російської імперії , Японії, пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку цих країн та наслідки цього явища. Показує на карті країни світу в останній третині ХІХ століття, хід франко – німецької війни. Дає характеристику визначним особистостям: Тьєру , Клемансо , Олександру ІІ . Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни	Формувати вміння аналізувати історичні факти , взаємозв”язок подій , простежувати синхронність подій і процесів , проводити зіставлення матеріалу , що вивчається , робити висновки , працювати з історичними джерелами.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВІ­ТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖ­НАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕ­ТИНІ XIX ст. Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Супе­речливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії. Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання си­паїв. Міф про тягар білої людини. Китай у другій половині XIX ст. ТайпІнське повстання. Економічне проникнення в країну за­хідних держав. Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини у 1871—1900рр. Гео-політичні наслідки франко-німецької війни. Со­юз трьох імператорів. Загострення англо-німець-кого колоніального суперництва. Утворення но­вих незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-німець­ких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США у міжнародних відноси­нах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.	Характеризує завершення територіального поділу світу , колоніальну політику на сході й у Африці, виділяє особливості Французького і Німецького колоніалізму , наслідки колоніального панування. Висвітлює хід і наслідки повстання сиппаїв, становище Китаю у ІІ половині ХІХ століття , хід повстання такінів, становище народів Африки під владою Європейських колонізаторів . Пояснює причини загострення суперництва великих держав і створення військово – політичних блоків , головні міжнародні конфлікти і кризи, з´ясовує їх наслідки .Показує на карті світ наприкінці ХІХ століття , колонії та напівколонії , держави Троїстого союзу та Антанти , війни за перерозподіл колоній . Співвідносити і застосовує нові поняття і терміни	Формувати вміння простежувати причинно - наслідкові зв´язки , зіставляти історичні події , визначати їх вплив на розвиток інших країн . Розвивати вміння складати порівняльну текстову історичну таблицю , аналізувати суть історичних процесів , навики роботи з історичною картою.
4	Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НА­ПРИКІНЦІ XVIII — У XIX ст. Духовне життя народів Європи І Америки у XVIII — наприкінці XIX ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура наро­дів Азії й Африки. Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслід­ки урбанізації. Аристократія, буржуазія і про­летаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Ре­лігія й мораль.	Характеризує етапи розвитку культури у вказаний період , з´ясовує її взаємозалежність від соціально – економічних і соціальних чинників. Називає видатних діячів культури. Описує повсякденне життя людей , побут різних прошарків населення, дозвілля, родинні стосунки, релігію і мораль. Співвідносить і застосовує нові поняття і терміни	Формувати вміння простежувати причинно – наслідкові зв´язки , побудови зв´язної послідовної розповіді, визначати вплив окремих подій на хід історичного процесу та написання невеликого за обсягом реферату .
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
1	Підсумкове узагальнення