Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIV ст. —XV ст.)

Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші

українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія.

Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидри-гайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель.

Утворення Кримського ханату. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки.

Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини.

Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі.

Особливості розвитку культури українських земель в другій половині XIV ст. — XV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архітектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.

Знає причини боротьби Польщі , Угорщини та Литви за Галицько-Волинські землі , має уявлення про відмінності , які існували на українських землях , що перебували під владою Польщі та Литви . Знає причини, умови та наслідки Кревської унії.

Переказує про входження та становище земель Галицько-Волинської держави у складі Литви та Польші , пояснює причини входження Південно – Західної Русі до складу іноземних держав.

Знає про утворення Кримського ханату, його залежність від Османської імперії , причини та наслідки татарських походів на українські землі, називає особливості соціальної структури українського суспільства ,

причини та характер змін у господарському житті; процес подальшого закріпачення селянства. Показує місце Магдебурського права в житті українських міст , наслідки до яких призвели розвиток ремесла і торгівлі .

Визначає історичні умови і стан розвитку культури , значення мови , яка залишається духовною опорою нації, характеризує основні досягнення в галузі культури. Показує на карті території держав , до складу яких увійшли українські землі , місця найвідоміших подій , територію Кримського ханства .

Розвивати вміння характеризувати становище українських земель у складі Литовської держави , аналізувати і узагальнювати історичні явища та події , визначати їх причини та передумови ; встановлювати причинно – наслідкові зв'язки , працювати з історичною та контурними картами ;

аналізувати історичні джерела , робити підсумки ; заповнювати текстові таблиці ; аргументувати власну

думку, розвивати комунікативні навички .

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

8 клас ( 52 години )

8

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.

Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в XVI ст.

Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В XVI ст.

Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва.

Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії.

Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа.

Становище церкви. Розвиток полемічно літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви.

Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків.

Військове мистецтво козацтва! Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр.

Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання.

Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.

Визначає хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України, показує на карті територіальні зміни українських земель у складі різних держав . Характеризує зміст та процеси , що відбулися в цей період, політичне, економічне та соціальне становище українських земель у ХУІ ст.; особливості становища української православної церкви в ІІ половині ХУІ ст.; пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва, причини та наслідки Люблінської унії.

Оцінює діяльність єзуїтів та православних братств, наводить приклади діяльності останніх, Визначає зміст та значення Берестейської церковної унії.

Характеризує господарську діяльність та звичаї козаків , визначає особливості військово – політичної організації козацтва,

особливості військового мистецтва козаків . Пояснює причини та наслідки перших козацьких повстань. Визначає їх місце в українському національно - визвольному русі.

Називає умови та стан розвитку культури в Україні. Характеризує розвиток освіти , книгодрукування та літописання,

розвиток української архітектури , образотворчого та ужиткового мистецтва ХУІ поч. ХУІІ ст.

Розвивати методи пошуку потрібної інформації з підручника та додаткових джерел, вміння працювати за схемами , таблицями , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події , визначати їх причини та передумови ,

вміння аналізувати історичні джерела , на їх основі робити певні висновки та узагальнення , визначати суть та значення історичних подій , вміння висловлювати та аргументувати свою точку зору , уміння аналізувати текстові історичні джерела , робити висновки узагальнення, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в

історії , уміння визначати суть історичних явищ та подій , їхні причини та значення, уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації: на конкретних прикладах духовної культури розкрити характерні риси українського народу;

формувати естетичні смаки.

Удосконалювати уміння працювати в групах.

Формування умінь розчленовувати і поетапно засвоювати історичний матеріал; корекція пізнавальної діяльності (аналіз, синтез, узагальнення тощо).

1

Узагальнення

І

Тематичне оцінювання

6

Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.

Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан.

Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков.

Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р, «Тарасова ніч». Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр.

Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання.

Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.

Називає основні ознаки економічного розвитку українських земель у першій половині ХУІІ ст.

Визначає особливості соціально – економічного і політичного становища українців, вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Характеризує становище греко – католицької та православної церков після Берестецької унії.

Визначає наслідки участі козаків у Хотинській війні . Характеризує політичну, військову та просвітницьку діяльність П.Конашевича - Сагайдачного .

Визначає причини , хід , наслідки повстань 20-30 рр. ХУІІ ст., умови розвитку української культури І половини ХУІІ ст. Характеризує розвиток освіти , книгодрукування та літератури, українського мистецтва І пол. ХУІІ ст. Показує на карті українські

воєводства , Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися в зазначений період.

Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати фактичний матеріал , виділяти головне на основі джерел інформації, вміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, вміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії., аналізувати історичні документи і на їх основі робити висновки,

вміння узагальнювати історичні явища та події , порівнювати їх , визначати їх суть , причини і значення , вміння самостійно працювати з підручником , таблицею , іншими джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення.

Формування умінь застосовувати теоретичні знання з метою самостійного засвоєння фактів, минулого і сьогодення (пам´ятка, план-орієнтир, алгоритм):

]

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

ТемаЗ. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІИНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення ЗборІвської угоди. Берестецька битва. Іван Бо-гун. Білоцерківський мирний договір.

Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія.'Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією.

Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.

Визначає причини та передумови національно – визвольної війни, складає історичний портрет Б.Хмельницького.

Показує напрямки найважливіших козацьких походів під час національно – визвольної війни, місця найголовніших битв.

Визначає хронологічну послідовність основних подій.

Характеризує основні події національно – визвольної війни 1650-1651 рр. , пояснює їхнє значення , політичний , адміністративно – територіальний устрій, армію, фінансову та судову системи Української гетьманської держави, а також називає зміни, які відбулися в соціальному житті українців. Характеризує діяльність Б.Хмельницького у розбудові Гетьманщини, основні воєнно-політичні події національно-визвольної війни у 1652-1653 рр. , дає їм історичну оцінку;

міжнародне становище та зовнішню політику Української гетьманської держави , визначає її місце в міжнародних відносинах тогочасної Європи , відносини з Кримським ханством , Молдовою , Москвою .

Пояснює причини підписання українсько – московської угоди 1654 року, аналізує її зміст. Визначає зміни політичного та економічного становища українців після підписання Переяславського договору., хронологічну послідовність основних подій.

Розвивати вміння аналізувати і порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію , робити висновки, узагальнення , виділяти головне .

Удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами, виділяти головне і другорядне; визначати значення історичних подій , висловлювати свою думку щодо них: працювати з історичними джерелами.

Поповнення словника історичною термінологією.

Удосконалення навичок систематизації, узагальнення та оцінювання історичного матеріалу; формування умінь використовувати раніше набуті знання, реалізувати міжпредметні зв´язки на уроках історії; розвиток просторового уявлення в процесі роботи з картою; розвиток активності і самостійності при виконанні пізнавальних завдань.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

7

Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. ХУП ст.

Віденське перемир'я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Богдана Хмельницького. ДІЇ українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького.

Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр.

Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободи щенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир'я.

Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об'єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі.

Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій.

Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соціальний устрій.

Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі.

Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.

Характеризує основні воєнно-політичні події національно – визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656 –1657 рр. і дає їм історичну оцінку. Оцінює діяльність Б.Хмельницького. Визначає основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана І.Виговського . Пояснює причини та наслідки Московсько – української війни 1658-1659рр. та укладення Гадяцького трактату .

Характеризує політичні події в Україні в другій половині ХУІІ ст. Дає оцінку гетьмануванню Ю.Хмельницького , П.Тетері , І.Брюховецького . Показує на карті території підвладні гетьманам Лівобережжя та Правобережжя, напрямок найважливіших походів, місця найголовніших битв.

Характеризує політичне становище Гетьманщини 60,80-х роках ХУІІ ст. Дає історичну оцінку діяльності гетьманів П.Дорошенка , Д.Многогрішного , І.Самойловича. Пояснює причини та наслідки укладення гетьманським урядами важливих угод з державами - сусідами .

Характеризує політичний та адміністративно - територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України в ІІ половині ХУІІ ст. , називає основні стани населення. Показує на карті центри полків Лівобережної та Слобідської України , столиці Лівобережної Гетьманщини.

Характеризує становище Запорізької Січі у складі Гетьманщини у ІІ половині ХУІІ ст., показує напрямки найважливіших походів козаків, називає імена козацьких провідників

Характеризує господарське , церковне та культурне життя на українських землях у ІІ половині ХУІІ століття. Називає основні галузі економіки , визначає характер землеволодіння . Розповідає про становище церкви та особливості культурного розвитку .

Розвивати вміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення , давати оцінку історичним подіям , вміння працювати з картою, аналізувати текстові історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення , давати характеристику історичним діячам, висловлювати свою

думку , встановлювати причинно – наслідкові зв´язки , висловлювати свою точку зору , аргументувати її .

Розвиток умінь порівнювати дві або більше події, виділяючи ознаки схожості та відмінності; групування, узагальнення образного історичного матеріалу за різними ознаками як умова формування історичних понять; збагачення активного словника історичною термінологією; формування умінь встановлювати синхронність історичних фактів та подій.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

6

Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ

XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИШ XVIII ст.

Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст. «Вічний мир». Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі
статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика
гетьмана І. Мазепи.

Правобережна Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія.

Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України.

Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція.Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. «РішительнІ пункти». Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність «Правління гетьманського уряду».

Особливості розвитку культури. Освіта І друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна

та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.

Характеризує політичне становище Гетьманщини наприкінці ХУІІ на початку ХУІІІ ст., визначає основні засади внутрішньої та зовнішньої політики І.Мазепи . Оцінює діяльність гетьмана. Дає характеристику І.Мазепі як людині і як політика.

Характеризує політичне становище Правобережної України наприкінці ХУІІ на початку ХУІІІ ст. Пояснює причини та наслідки повстання 1702-1704 років

Характеризує історичну постать С.Палія.

Визначає місце України. Пояснює причини повстання І.Мазепи проти Московського царя. Аналізує зміст українсько – шведського договору .

Визначає наслідки Полтавської битви для України та хронологічну послідовність основних подій .

Характеризує політичне становище в Україні після Полтавської битви. Дає характеристику діяльності гетьмана П.Орлика та аналізує зміст основних положень його Конституції. Оцінює діяльність українських гетьманів і старшини в її боротьбі за відновлення незалежності України .

На прикладі може доводити посилення колоніальної політики щодо України російського уряду після Полтавської битви . Характеризує діяльність гетьманів І.Скоропадського , П.Полуботка , Д.Апостола . Пояснює причини тимчасово відновлення гетьманства .

Визначає хронологічну послідовність основних подій .

Особливості та умови розвитку української культури кінця ХУІІ - першої половини ХУІІІ століття. Характеризує стан розвитку освіти , книгодрукування , літератури , архітектури , скульптури , живопису , музики та театру . Розпізнає та описує видатні культурні пам´ятки.

Розвинути вміння на основі аналізу джерел інформації, давати характеристику історичному діячу , осмислювати значення його діяльності, робити висновки, висловлювати власну точку зору , виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно–наслідкові зв´язки.

Вчити культури спілкування, вміння досліджувати джерела правового характеру , здобувати з них потрібну інформацію , узагальнювати її робити висновки.

Розвиток умінь застосовувати доступні теоретичні відомості з історії з метою усвідомлення та оцінки історичних подій, фактів у часі в просторі; формування навичок самостійного орієнтування в історичних джерелах (за допомогою алгоритмізації), уміння зосереджувати стійку і вибіркову увагу на розповіді учителя, цілісно сприймати дії учителя, аналізувати їх, порівнювати, узагальнювати, довільно запам´ятовувати, пригадувати, уявляти і відтворювати на репродуктивному і продуктивному рівнях.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

5

Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИШ XVIII ст.

Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини.

Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель.

Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. ОпришкІвський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у _% політичному становищі західноукраїнських земель.

Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії.

Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Киево-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських Ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.

Пояснює причини тимчасово відновлення та остаточного скасування гетьманства . Оцінює діяльність останнього гетьмана К.Розумовського . Визначає наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України . Показує на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно – територіального устрою на Лівобережжі та Слобожанщині.

Пояснює причини національно – визвольної боротьби на Правобережжі, показує на карті території , охоплені національно-визвольним рухом, називає імена його ватажків. Визначає хронологічну послідовність основних подій .

Характеризує соціально – політичне та економічне становище західно – українських земель у другій половині ХУІІ ст. Визначає причини національно – визвольного руху на Західній Україні. Показує на карті територію охоплену національно – визвольним рухом , територіальні зміни, що відбулися внаслідок трьох поділів Польщі.

Характеризує становище Нової Січі у другій половині ХУІІІ століття. Може дати оцінку кошовому отаману П.Калнишевському. Пояснює причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі , визначає місце та історичне значення українського козацтва,

особливості розвитку української культури в другій половині ХУІІІ століття. Характеризує розвиток освіти , літератури , науки , мистецтва.

Оцінює діяльність поета та філософа Г.Сковороди. Доводить, що Києво-Могилянська академія була однією із найвпливовіших центрів освіти , науки , видавничої справи.

Розвивати вміння працювати з джерелами інформації, робити висновки , узагальнення, визначати причинно – наслідкові зв´язки ,

вміння та навички аналізувати і систематизувати матеріал , вміти виділяти головне і другорядне .Зіставляти інформацію з різних джерел , робити висновки .

Працювати з джерелами інформації , давати характеристику історичним діячам , встановлювати причинно - наслідкові зв´язки , вміння працювати з картою, аналізувати та систематизувати матеріал .

Продовження формування в учнів навичок структуроване історичного матеріалу у логічні схеми та опорні конспекти; формування інтелектуальних навичок шляхом поєднання усного і письмового висловлювання, включаючи здатність сформувати власну думку; формування стійких навичок оперування основними історичними поняттями та уявленнями з даного розділу; формування пізнавального інтересу до вивчення історії України.

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Blog

Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Содержание