Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу

Вид материала

Документы

Содержание Тематичне оцінювання Тематичне оцінювання Тематичне оцінювання до тем 4 та 5 Тематичне оцінювання Тематичне оцінювання Київська Русь в історії Європи. Узагальнення.

Подобный материал:

• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2762.41kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1650kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 963.69kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2872.46kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2705.17kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1652.67kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 2384.12kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу, 1125.63kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1867.57kb.
• Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2805.28kb.

Навчальний матеріал кожного курсу програми розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Підходи до підвищення загальноосвітньої підготовки учнів та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів пов’язані з поступовим ускладненням і поглибленням основних історико-предметних (хронологічних, просторових, інформаційних, мовленнєвих, логічних та аксіологічних) умінь, навичок учнів різних класів у відповідності до їх вікових та пізнавальних можливостей, якими вони опановують під час вивчення відповідних курсів.

Враховуючи, що корекційна спрямованість навчання і виховання цієї категорії дітей полягає насамперед у ліквідації прогалин їх загального розвитку, знаннях, уміннях і навичках, необхідних для засвоєння історичної науки, до програми включені уроки підсумкового повторення, спеціальні уроки з розвитку умінь і навичок, а також практичні заняття для опрацювання тексту підручника, історичних документів тощо.

Кожну тему завершує урок тематичного оцінювання, на який виділено окрему годину. Наприкінці кожного курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд. При плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для конкретної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу.

Інколи є доцільним поєднання вивчення тем з курсів української та всесвітньої історії.

Успішність засвоєння історичного навчального матеріалу визначається цілісною методикою корекційної роботи – це і спрощення структури знань, варіативність у змісті і способах подачі навчального матеріалу, опора на більш розвинуті функції дитини тощо.

Використання на заняттях індивідуальних і колективних форм роботи з різноманітними джерелами знань сприятиме максимальній індивідуалізації корекційної роботи відповідно до фізичного і психічного стану кожного учня, рівня їх знань, умінь і навичок, формування цілісних історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні української та всесвітньої історії, кращій організації пізнавальної діяльності учнів із ЗПР.

На таких уроках вони мають познайомитись зі структурою та методичним апаратом підручника, іншими джерелами, які впливатимуть на формування особистісних рис громадянина, розвиватимуть у дитини почуття гідності, усвідомлення своїх прав та місце в суспільстві. Разом з тим в учнів формуватимуться уміння самостійно і грамотно будувати свою розповідь, узагальнювати, порівнювати, групувати історичний матеріал, робити висновки, давати їм оцінку; постійно збагачувати активний словник історичною термінологією; формувати пізнавальний інтерес до вивчення історії України.

Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Вона вимагає набагато більше часу, ніж традиційні способи оцінювання. Завдання учителя – надати учням можливість проявляти і захищати власну думку в будь-яких “навчальних ситуаціях” у класі та поза школою.

Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів сьогодні є не стільки обсяг матеріалу, який запам’ятався, скільки вміння його аналізувати, активно використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести науково-дослідницьку роботу. Зростає значення самостійної роботи учнів на уроках і в процесі виконання домашнього завдання. Програма розрахована саме на такі особливості навчання і дає можливість учителю самостійно варіювати матеріал, творчо підходити до організації навчання учнів, створити атмосферу зацікавленості до матеріалу, який вивчається, спільно розв’язувати навчальну проблему.

Сучасні існуючі навчальні заклади інтенсивної педагогічної корекції (для дітей із ЗПР) в Україні, здійснюючи корекційно-розвивальну роботу, забезпечують базову середню освіти, яка відповідає державному цензовому рівню освіти. Тому оцінювання психофізичного розвитку цих дітей має бути зорієнтованим на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи. Оцінювання має ґрунтуватися на методологічній переорієнтації процесу спеціального навчання на розвиток особистості кожного учня; на позитивному підході до найменших навчальних успіхів; постійній підтримці прагнень до самостійності, саморозвитку; всебічної допомоги з боку педагогів, батьків; для досягнення можливих найвищих результатів навчання.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів спеціальної школи представлені у програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні цієї категорії під час вивчення тієї чи іншої теми.

Оцінювання результатів навчання учнів спеціальної школи з історії за запропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням на уроках тематичного оцінювання усні запитання, письмові завдання, насамперед тестові. Завдання з вибором однієї відповіді з декількох дозволить перевірити такі знання і уміння:

• знання дат, хронологічних меж, періодів найбільш важливих історичних подій і процесів;
  
• знання фактів – місця, обставин, учасників, результатів подій;
  
• співвіднесення одиничних фактів і типових загальних явищ;
  
• визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
  
• групування (класифікація) фактів за вказаною ознакою;
  
• знання історичних термінів, їх визначень;
  
• розкриття причинно-наслідкових зв’язків між подіями.
  

Дотримання цих вимог у процесі спеціального навчання та оцінювання рівня навчальних досягнень допоможе кожній дитині із ЗПР здобути базову середню освіту, набути тієї основної компетенції, яка необхідна для входження в соціум.

Програма складена таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять; дозволяє широко залучити до навчання історії психологічну науку та шкільного психолога – допомогти вчителеві у здійсненні моніторингу власної діяльності.


Історія України

5 клас ( 35 годин )

К-сть Год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно – розвивальної роботи та очікування результатів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями І структу­рою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова все­світньої історії.	Знає про предмет і науку історію. Історія України – складова Всесвітньої історії; рієнтується в структурі підручника.	Формувати вміння користуватися підручником з історії.
5	Тема 1. ЗНАЙОМСТВО 3 ІСТОРІЄЮ Відлік часу в історії. Ознайомлення з історич­ною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам'ятки трипільців. Історичні за­повідники та музеї. Писемність та усна народна творчість як дже­рело історичних відомостей. Архіви. Нумізма­тика, сфрагістика та геральдика в історичній нау­ці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам'ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України. Імена та назви. Легенди про походження гео­графічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов'яни. Історики про походження укра­їнського народу. Легенда про походження Києва. Наш край.	Може пояснити, звідки історики дізнаються про минулі часи, про походження назви Україна. Знає походження державних символів, може назвати їх. Розрізняє умовні позначки на історичній карті. Знає історію краю в найдавніші часи . Може креслити лінію часу та позначати на ній дати. Співвідносить рік із століттям. Може знайти в тексті історичну інформацію. Розповідає легенду про походження Києва.	Формувати вміння складати хронологію описувати зображення: формування навичок самостійної роботи, початкове уявлення про етноніміку та топоміміку., елементарні практичні навички роботи з історичною картою. Переказувати текст підручника. Розвивати навички працювати у групах, сприяти засвоєнню нових понять і термінів, вміння робити висновки. Поповнення словника історичною термінологією.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви «Русь». Повість минулих літ. Київська держава часів Володимира Велико­го та Ярослава Мудрого. Літописець про запро­вадження християнства. Софійський собор, Ки­єво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам'ятки книгописання. Руська Правда. Пись­мові згадки про школи Київської Русі. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. «Повчання дітям». Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо. Галицько-Волинська держава. Данило Рома­нович. Українські землі у складі Великого князів­ства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький. Наш край.	Знає про життя і діяльність перших київських князів, вміє створювати їхні образні портрети . Має уявлення про події Київської Русі часів князів Володимира та Ярослава. Знає про події Київської Русі в період роздроблення та встановлення панування монголо – татар , історію першого українського королівства , про період перебування українських земеоль у складі Великого князівствства Литовського та Польщі, нові поняття і терміни, історію краю доби Київської Русі та феодальної роздробленості . Знаходить на карті місця найвизначніших подій , визначає їх тривалість , віддаленність від сьогодення. За текстом розповідає про історичного діяча та історичну подію.	Розвивати вміння чітко й логічно висловлювати свої думки , навички орієнтації у часі , читання та переказу історичного тексту , знаходити логічні зв'язки між подіями , продовжити формування навичок складання хронології подій, навичок самостійної та групової роботи. Розвивати навички роботи з історичною картою. Давати характеристику історичному діячеві , визначати тривалість та послідовність подій , оцінювати інформацію історичних джерел.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА Виникнення українського козацтва та Запо­різької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька респуб­ліка. Козацькі клейноди як пам'ятки історії. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського на­роду середини Х\ТІ ст. Історичні джерела про геть­мана Б. Хмельницького та Українську козацьку дер­жаву. Українсько-московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої полови­ни XVII ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу. Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруй­нування Січі в історичних джерелах. Кошовий ота­ман П. Калнишевський в усній народній творчості. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Киево-Могилянська ака­демія. Найвидатніші митці української культури XVIII ст. Г. Сковорода. Наш край.	Називає причини появи козацтва та Запорозької Січі, знає звичаї козацького товариства, основні поняття, хронологію, історико - географічні назви історичних діячів, основні події Визвольної війни українського народу 1648-1657 рр. , про Козацьку державу другої половини ХУІІ ст. , гетьманів І. Мазепу , П.Полуботка , П.Калнишевського, про діяльність Києво – Могилянського колегіуму , про події краю в епоху козацтва. Знаходить на карті місця подій , територію Гетьмащини. Стисло характеризує історичних осіб на підставі тексту , висловлювати своє ставлення до них. Переказує історичний текст . Порівнює за допомогою вчителя історичні факти і події.	Формувати загальне уявлення про Запорозьку Січ, як козацьку республіку, вміння знаходити на карті місце поселення козаків , розташування Запорозької Січі, стисло характеризувати побут козаків. Формувати вміння працювати з історичною картою , називати основний понятійний апарат теми , тлумачити його , підбирати факти для доведення тверджень, хронологію подій, вміння виступати перед аудиторією, вести словник історичних термінів, навички роботи з історичними джерелами . Сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей, вміння визначати належність зображених на ілюстраціях історичних пам'яток до козацької доби, порівнювати їх з попередньою епохою . Корекція емоційно-вольової сфери. Виховувати дітей на кращих прикладах історичних діячів.
1	Узагальнення
1	Те Тематичне оцінювання
7	Тема 4. УКРАЇНА В XIX—XX ст. Українські землі під владою Російської та Ав­стрійської імперій. Освіта. Університети. І. Кот­ляревський, Т. Шевченко. «Руська трійця». В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в на­ціонально-культурному житті другої половини XIX — поч. XX ст. Меценатство. Україна у Першій світовій війні. Пісні ук­раїнських січових стрільців. Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Свідчення про встановлення більшовицької вла­ди в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — ос­новна складова Другої світової війни. Кіно- та фото­документи про війну. Свідчення про життя населен­ня України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення Ук­раїни. Пам'ятники героям боротьби та жертвам вій­ни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова. Україна у 50—80-ті роки XX століття. Завер­шення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Наш край.	Показує на карті територію України, декілька найбільших міст, областей. Знає про національний рух в українських землях І половини ХІХ ст, життя і творчість Т.Шевченка, розуміння його ролі в історії нашого народу; називає важливі події, стан українського національного руху в другій половині ХІХ ст., діяльність громад , заходи російського уряду спрямовані на придушення діяльності українських громадських організацій; події першої світової війни на українських землях , Української революції; події , що відбувалися в Україні у міжвоєнний період та воєнний періоди; національний рух 60-х років ХХ ст., його характер , особливості; події краю в 50-80 роки ХХ ст. Переказує історичний текст за планом. Складає план розповіді про подію, дає повну відповідь на історичне питання .	Вдосконалювати навички самостійної роботи з історичною інформацією , аналізу фактів і подій , вміння працювати з картою, таблицею, аналізувати історичні документи . Розвивати уміння роботи з картою, таблицею, схемами , встановлювати логічні зв'язки . Формувати навичок роботи з текстом підручника, вміння розрізняти, аналізувати, систематизувати історичну інформацію, складати характеристики історичних постатей у тому числі краю. Вдосконалювати навички роботи з текстом підручника , історичними джерелами, порівняння, розрізнення та оцінки історичних фактів. Прививати любов до творчості видатних українських письменників, заохочувати учнів до читання творів цих письменників.
1	Узагальнення
1	Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА Розпад СРСР. Незалежність України. Консти­туція України як основний закон держави. Тери­торія, населення та національний склад, найбіль­ші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі.	Знає основні події, пов'язані із проголошенням незалежності України, першими кроками розбудови держави. Називає основний закон України; державні символи України. Показувати на карті територію України після проголошення незалежності у 1991 році. Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де держава має певні здобутки .	Удосконалювати навички роботи по встановленню хронологічної послідовності прийняття важливих державотворчих документів. Формувати навички самостійної роботи з текстом підручника , роботи з історичними фактами, картою. Формувати патріотичні почуття до своєї Батьківщини, повагу до її символіки.
1	Тематичне оцінювання до тем 4 та 5
1	Підсумкове узагальнення
7 клас ( 35 годин )
1	ВСТУП (спільно з історією середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і струк­турою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси, Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестро­вого й річного оцінювання. Що і як вивчає історія середніх віків. Хроно­логічні межі та періодизація середньовіччя. Се­редньовічна Україна.	Знає найбільш важливі етапи періоду, його хронологічні рамки . Вміє складати логічну схему теми.	Розвивати вміння працювати з стрічкою часу , складання розповіді за схемою. Удосконалювати навички роботи з навчальною літературою, історичними джерелами.
4	Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИ­ЇВСЬКОЇ РУСІ Слов'яни під час Великого переселення наро­дів. Розселення племінних союзів східних слов'ян VIII—IX ст. на території України. Сусіди східно­слов'янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святосла­ва до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи. Суспільний устрій Київської Русі у IX—X ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.	Знає і може стисло розповісти про те, як відбувався процес великого переселення народів , розселення племінних союзів східних слов'ян , їхніх сусідів ; формування території Київської Русі. Може пояснити походження назви Русь. Визначає хронологічні межі правління перших князів, внутрішню та зовнішню політику; розвиток давньоруської держави в період князювання Ольги та Святослава ; знати суть і значення розквіту Київської Русі в ІХ –ХІ ст., соціальне та господарське життя Київської Русі. Показує на карті основні напрями великого переселення слов`ян , розширення території Київської Русі , характеризує особистість та діяльність перших князів . Порівнює внутрішню і зовнішню політику держави . Наводить приклади зростання її могутності та міжнародного авторитету .	Розвиток навичок роботи з історичною, контурною картами, таблицями; вміння характеризувати внутрішню та зовнішню політику київських князів ; аналізувати факти і події, давати їм відповідну оцінку. Поповнювати словник історичною термінологією.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ X — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XI ст. Початок правління князя Володимира. Тери­торіальне зростання Київської Русі. Запровад­ження християнства як державної релігії. Внут­рішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володи­мира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. «Руська правда». Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населен­ня. Феодальні відносини та землеволодіння. За­лежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Ар­хітектура. Малярство. Скульптура. Музична твор­чість.	Називає події Київської Русі в період правління князя Володимира, Ярослава Мудрого , зокрема закладення ним правових основ розвитку держави ; суть і значення розквіту Київської Русі , соціальне та господарське життя; культурну діяльність жителів давньоруського Києва періоду Я.Мудрого . Показує на карті територію Київської Русі за Володимира та Ярослава Характеризує князів як особистостей і державних діячів. Визначає історичне значення запровадження християнства. Описує видатні пам'ятки культури; розповідає про виникнення східнослов'янської писемності, розвиток української мови.	Розвивати історико – аналітичне мислення , вміння заповнювати текстові таблиці, роботи з історичними картами, характеризувати історичних діячів, вміння користуватися правовими джерелами , аналізувати і робити висновки , складати хронологічні і текстові таблиці; вміння аналізувати історичні факти і події , оцінювати їхнє значення ; узагальнювати фактичний матеріал , робити висновки. Формувати творчу уяву та історичні смаки.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛО­ВИНІ XI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIII ст. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за ки­ївський престол. Любецький з'їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Воло­димира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимирови­ча. Поява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розви­ток Київського і Переяславського князівств сере­дини XII — першої половини XIII ст. Політичний і соціально-економічний розви­ток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIII ст. «Слово о полку Ігоревім» — історичне джерело і літературна па­м'ятка Київської Русі. Політичний І соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярос­лава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам'ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво.	Вчиться давати оцінку діяльності Ярославовичів та В.Мономаха, з´ясувати причини занепаду Київської Русі ; розуміє наслідки посилення Великокнязівської влади. Називає причини роздробленості Київської Русі та наслідки цього процесу; розповідає про процес утворення держави на Галицьких і Волинських землях, про роль особистості в історії . Має уявлення про шлях розвитку духовної культури в Київській державі та Галицько- Волинському князівстві. Показує на карті територію князівств під час роздробленості Київської Русі.	Розвивати навички робити власні висновки , аргументувати їх, висловлювати власні думки; вміння характеризувати історичну особу , продовжувати формувати навики роботи з історичними джерелами, встановлювати причинно – наслідкові зв´язки, вміння аналізувати історичні факти та події, узагальнювати фактичний матеріал;. характеризувати культурне надбання Київської Русі і порівнювати його з тогочасними пам'ятками Європи. Розвивати критичне мислення, вміння давати зважену оцінку історичним фактам.
1	Київська Русь в історії Європи. Узагальнення.
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 4 .ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волин­ської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Зо­лотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Дани­ла Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. XIV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архі­тектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.	Може розповісти про діяльність Галицького князя Романа Мстиславовича ; особливості організації військових походів монголів на Русь в ХІІІ ст. і причини їхніх перших успіхів, причини поразки русько-половецьких військ на річці Калка. Визначає джерела мужності та героїзму русичів . Має уявлення про Галицько-Волинську державу , як спадкоємницю традицій Київської Русі, розповідає про роль Данила Галицького в процесі державотворення, його внутрішню і зовнішню політику . З'ясовує становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича , визначає зовнішні і внутрішні причини занепаду ; відмічає особливості розвитку освіти , літератури , архітектури , мистецтва , містобудування в період Галицько-Волинської держави . Показує на карті територію Галицько-Волинської держави , сусідніх країн , напрями походів монголів , місця найбільших битв .	Розвиток логічного мислення , уміння давати характеристику історичному діячеві . Розвиток вміння роботи з історичною та контурною картами. Розвиток зв'язного мовлення. Розвиток вміння складати хронологічні таблиці , аналізувати історичні факти і події. Оцінювати їх значення , визначати роль особистості в історичному процесі. Удосконалювати вміння роботи з історичними джерелами , картами, аналізувати історичну інформацію , давати власну оцінку історичним подіям . Формувати вміння давати стислу характеристику пам'яток культури , розкривати їх значення в історичному процесі , висловлювати власну думку , розвивати емоційну сферу. Виховувати патріотизм та любов до своєї Батьківщини на кращих прикладах історичних діячів..