Geum.ru

О. Е., Лобунець В.І. Основні напрямки створення та діяльності науково-методичного центру інженерно-педагогічної освіти в україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Постановка завдання.
Перспективи подальших розвідок.
Подобный материал:
УДК 378.14


© Коваленко О.Е., Лобунець В.І.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЦЕНТРУ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ



Постановка проблеми. Процес інтеграції України у Європейське співтовариство здійснюється шляхом спільного формування освітнього та наукового простору, розробки єдиних критеріїв та стандартів освіти у масштабах всього континенту.

У відповідності до Національної доктрини розвитку освіти в Україні проводяться цілеспрямовані роботи по розвитку та модернізації вищої освіти у контексті європейських вимог як у загальнонаціональному масштабі, так і в кожному вищому навчальному закладі (ВНЗ). Очевидно, що проводити ці роботи на високому рівні кожному окремому ВНЗ вкрай важко, а вірніше практично неможливо. Якщо ж врахувати специфіку підготовки кадрів за певними напрямками, то ця проблема стає ще більш гострою.

На Україні в даний час існує 12 спеціалізованих ВНЗ та 26 факультетів інженерно-педагогічного профілю. До останнього часу координація їх діяльності здійснювалася, в основному, Українською інженерно-педагогічною академією (УІПА), на базі якої працювала Фахова рада з інженерно-педагогічних спеціальностей, багато років функціонує регіональний центр модульного навчання Міжнародної організації праці, успішно працює Європейський моніторинговий комітет Міжнародної організації інженерної педагогіки. В УІПА є спеціалізована Вчена рада з правом проведення захистів дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата педагогічних наук, кандидата психологічних наук, а також спеціалізована Вчена рада з правом проведення захистів на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Створена у 1996 році Спільна з академією педагогічних наук України наукова лабораторія з проблем інженерно-педагогічної освіти проводить фундаментальні дослідження з актуальної тематики.

Необхідність об’єднання зусиль всіх навчальних закладів, де здійснюється підготовка інженерно-педагогічних кадрів, для якнайшвидшого вирішення насущних завдань з модернізації інженерно-педагогічної освіти зумовлює проблему пошуку шляхів і форм ефективної координації роботи цих навчальних закладів.

Так, у лютому 2004 року на базі УІПА була проведена координаційна організаційно-методична нарада відповідальних працівників всіх ВНЗ та факультетів інженерно-педагогічного профілю, яка одностайно ухвалила рішення клопотати перед Міністерством освіти і науки України про створення на базі УІПА Науково-методичного центру (НМЦ) інженерно-педагогічної освіти в Україні, до складу якого увійдуть всі ВНЗ інженерно-педагогічного профілю та факультети цього ж профілю технічних, аграрних та педагогічних ВНЗ.

Постановка завдання. Ціллю даної статті є аналіз і розробка організаційних засад діяльності НМЦ інженерно-педагогічної освіти, переліку основних функцій та завдань, які він має вирішувати.

НМЦ інженерно-педагогічної освіти створюється наказом Міністерства освіти і науки (МОН) України з метою координації зусиль творчого потенціалу споріднених вузів і факультетів для подальшого удосконалення комплексної системи методичного забезпечення навчального процесу та на цій основі реалізації системного підходу до управління якістю підготовки інженерно-педагогічних кадрів. Науково-методичний центр здійснює свою діяльність у відповідності до Законів України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про професійно-технічну освіту”, наказів та нормативів Міністерства освіти і науки (МОН) України, Положень про Науково-методичний центр інженерно-педагогічної освіти та щорічних планів роботи НМЦ. Діяльність НМЦ ґрунтується на принципах рівноправності, гласності та колективності керівництва. Основні функції НМЦ, організаційні засади та завдання його діяльності відображені у Положенні про Науково-методичний центр інженерно-педагогічної освіти, яке набирає чинності після затвердження його МОН України.

Ми вважаємо, що завдання, які має вирішувати НМЦ охоплюють комплекс питань діяльності вищих навчальних закладів, які доцільно вирішувати спільними зусиллями всіх ВНЗ. У числі таких першочергових завдань – входження до Болонського процесу і, пов’язане з цим, якнайшвидше створення координаційної комісії на базі УІПА з питань впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Входження до Європейського співтовариства передбачає об’єднання зусиль інженерно-педагогічних вузів та факультетів по розширенню доступу до вищої освіти, забезпеченню та гарантії її якості, введення двоступеневої системи вищої освіти з чітко визначеними кваліфікаціями для кожного рівня, удосконалення безперервної освіти та процесів працевлаштування випускників і виконання, мабуть, однієї з найважливіших умов – всебічного підвищення якості підготовки випускників.

У ВНЗ проводяться науково-дослідні роботи з вивчення перспектив розвитку народного господарства регіонів України. Результати цих досліджень створюють підґрунтя для відкриття нових профілів підготовки фахівців за спеціальністю „Професійне навчання”. Природно, що НМЦ повинен координувати цю роботу з метою запобігання, з одного боку, необґрунтованого дублювання, а, з іншого - для зосередження зусиль ВНЗ на узгоджених напрямках діяльності для отримання достатньо обґрунтованих та реальних даних.

За результатами проведення робіт НМЦ направляє обґрунтовані пропозиції в МОН України про відкриття нових або розширення діючих профілів підготовки кадрів. Звичайно ж, дуже важливо, щоб рішення про організацію, реорганізацію та припинення підготовки кадрів за окремими профілями у ВНЗ приймалось МОН України з урахуванням думки НМЦ.

При розробці галузевих стандартів вищої освіти за спеціальністю „Професійне навчання” МОН України повністю врахувало пропозиції ВНЗ, які отримали своє відображення в освітньо-кваліфікаційних характеристиках та освітньо-професійних програмах для всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки кадрів.

Велика робота по узгодженню навчальних планів та навчальних програм спеціальності „Професійне навчання” за всіма основними профілями підготовки була проведена Фаховою радою з інженерно-педагогічних спеціальностей, яка працювала на базі УІПА. Проведена робота стала підґрунтям для забезпечення спадкоємності у підготовці кадрів. Так, наприклад, в останні роки зросло число випускників технікумів і коледжів з даної спеціальності, які були зараховані на перший і третій курси УІПА та Кримського державного інженерно-педагогічного університету. Успішність цих студентів знаходиться на рівні студентів, зарахованих на 1 курс на конкурсній основі. Студенти, які є випускниками технікумів та коледжів, мають добру виробничу підготовку, проявляють працьовитість у набутті знань. На завершальній стадії освіти студенти мають високі якісні показники, їх дипломні та кваліфікаційні роботи мають, як правило, реальний, прикладний характер.

На жаль, до останнього часу нам не вдавалось створити академічні групи повністю укомплектовані випускниками технікумів і коледжів. Створення таких груп дозволило б усунути дублювання навчального матеріалу, який вивчається у технікумах, коледжах та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації. При цьому ми намагаємось при узгодженні навчальних програм зберегти ті елементи навчального матеріалу, які є у програмі технікуму, коледжу, якщо їх засвоєння диктується освітньо-кваліфікаційною характеристикою їх випускників. У перспективі ми передбачаємо погодження навчальних програм на підготовчому етапі до навчального процесу, потім на рівні навчальних елементів дисципліни і ,на завершення, відбір змісту освіти на рівні кожного навчального заняття шляхом складання та узгодження календарно-тематичних планів по семестрах і курсах. Ці заходи дозволять створити міцне підґрунтя для формування та наступної успішної роботи спеціальних академічних груп з числа випускників технікумів, коледжів.

До завдань НМЦ входить координація робіт з удосконалення та зміни змісту освіти; розробка та здійснення ефективних засобів та методів, які забезпечують педагогічну спрямованість гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових та професійно-практичних навчальних дисциплін на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях; розробка нових ефективних принципів здійснення безперервної психолого-педагогічної та методичної підготовки на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях у ВНЗ І-IV рівнів акредитації; удосконалення та впровадження методик організації та нормування самостійної роботи учнів та студентів з широким використанням навчаючих комп’ютерних програм, нових інформаційних технологій.

Зараз кожен ВНЗ самостійно формує плани видання підручників, навчальних посібників, навчально-методичної літератури. Ми вважаємо, що цю практику треба зберегти і надалі, але разом з тим, доцільно, щоб НМЦ координував видання тих підручників та навчальних посібників, які призначені для міжвузівського використання. Заслуговують на увагу і пропозиції про створення спільних авторських колективів.

До завдань НМЦ повинні увійти заходи, що пов’язані з розробкою планів спільних соціологічних досліджень з найбільш актуальних проблем; вивченням та розповсюдженням вітчизняного та зарубіжного досвіду інформаційного забезпечення навчального процесу, передових технологій навчання, що спрямовані на активізацію пізнавальної діяльності студентів, розвиток їх творчого мислення; проведенням у відповідності з планами МОН України міжвузівських науково-методичних конференцій, методичних семінарів викладачів, студентських олімпіад та конкурсів.

З метою підвищення ефективності науково-дослідних робіт з проблем вищої інженерно-педагогічної освіти доцільно було б, за згодою всіх ВНЗ, створювати спільні наукові колективи. До числа основних напрямків спільних наукових досліджень доцільно віднести:
  • стратегію та методологію розвитку інженерно-педагогічної освіти в умовах формування Європейського освітнього простору;
  • удосконалення змісту інженерно-педагогічної освіти;
  • професійне становлення особистості інженера-педагога;
  • нові педагогічні технології підготовки інженерів-педагогів.

Крім цих наукових напрямків у кожному ВНЗ формується й інша тематика наукових досліджень з урахуванням поточних та перспективних завдань їх діяльності. Імовірніше за все, НМЦ повинен буде щорічно складати зведений план наукових досліджень з проблем освіти з повідомленням всіх навчальних закладів.

Звичайно ж, досвід кожного ВНЗ заслуговує на вивчення та використання. Вважаємо, що першочерговими завданнями НМЦ повинна стати розробка ефективного механізму вирішення цієї проблеми, а також створення міжвузівської системи підвищення кваліфікації викладацьких кадрів.

Керівництво діяльністю НМЦ здійснює науково-методична рада, головою якої є ректор УІПА. До складу науково-методичної ради НМЦ входять представники всіх ВНЗ і факультетів інженерно-педагогічного профілю. При науково-методичній раді створюються методичні комісії за профілями підготовки кадрів. Комісії можуть бути створені як у базовому вузі, так і в інших вузах (факультетах), на які розповсюджується діяльність НМЦ.

Ґрунтуючись на досвіді роботи навчально-методичних об’єднань (НМО) споріднених ВНЗ, що діяли у сімдесяті – вісімдесяті роки, та НМО, які продовжують працювати зараз у Росії, Білорусії та інших країнах, слід вважати доцільним створення науково-методичних комісій у складі двох комплексних груп.

Перша група – це науково-методичні комісії, головним завданням яких є удосконалення змісту у галузях:
  • психолого-педагогічної та методичної підготовки;
  • соціально-економічної підготовки;
  • природничо-наукової підготовки;
  • професійно-практичної підготовки;
  • гуманізації і гуманітаризації процесу підготовки;
  • екологічної підготовки;
  • стандартизації, метрології та сертифікації виробництва.

Друга група – це науково-методичні комісії, головним завданням яких є удосконалення організації, планування і контролю навчального процесу шляхом розробки та впровадження:
  • новітніх технологій навчання, зокрема, кредитно-модульної системи;
  • раціональної організації самостійної роботи студентів;
  • підручників, навчальних посібників, навчально-методичної літератури;
  • ефективних методів контролю якості навчального процесу і підготовки фахівців.

Науково-методичні комісії, на думку працівників ВНЗ, доцільно організовувати на базі тих навчальних закладів, які мають відповідні кафедри та досвід методичної роботи за напрямком роботи комісії. За попередніми даними, склад науково-методичних комісій повинен складатись із так званого „організаційного ядра” – представник ВНЗ, на базі якого створена комісія, і по одному представнику з інших навчальних закладів. Плани роботи науково-методичних комісій доцільно складати на один рік та затверджувати їх Науково-методичною радою.

Проблемним залишається питання про доцільність створення на базі провідних ВНЗ і факультетів організаційно-базових кафедр НМЦ. Більшість працівників кафедр вважає, що координаційні функції, які виконували у минулому організаційно-базові кафедри, доцільно передати відповідним науково-методичним комісіям. Враховуючи ці обставини, імовірно, слід розглянути питання створення організаційно-базових кафедр за результатами першого досвіду роботи НМЦ.

Рішення НМЦ носять, як правило, рекомендаційний характер, за винятком тих випадків, коли певна робота виконується як завдання МОН України. Тоді, як правило, після ухвалення рішення, затвердженого колегією МОН України або наказом МОН, вони є обов’язковими для виконання.

Регламент роботи передбачає проведення щорічних засідань НМЦ за затвердженим графіком, як правило, на базі ВНЗ або факультетів, що входять до його складу.

Фінансово-господарча діяльність НМЦ здійснюється шляхом співучасті ВНЗ в фінансуванні узгоджених планових заходів НМЦ за рахунок своїх позабюджетних асигнувань та щорічно затверджених МОН України кошторисів позабюджетних надходжень за основними напрямками діяльності.

Висновки. Організація науково-методичного центру інженерно-педагогічної освіти на підставі вищевикладених принципів його діяльності, здійснення ним запропонованих нами функцій та завдань дозволить суттєво покращити організацію науково-методичної роботи ВНЗ, позитивно вплине на якість підготовки фахівців.

Перспективи подальших розвідок.

Надалі нами передбачається здійснювати постійний аналіз ефективності діяльності створеного НМЦ з метою оперативного корегування напрямків і форм координації робіт з модернізації інженерно-педагогічної освіти , які проводяться у ВНЗ цього профілю.

Література

1. Закон України «Про вищу освіту». - Київ, 2002.

2. Коваленко О.Е., Артюх С.Ф., Лобунець В.І., Резніченко М.К., Тарасюк А.П. Основні концептуальні положення розвитку інженерно-педагогічної освіти // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць. – 2004. – № 6. – С. 14 – 27.


Коваленко О.Е., Лобунець В.І.

Основні напрямки створення та діяльності науково-методичного центру інженерно-педагогічної освіти в Україні

У статті обґрунтовані необхідність та доцільність створення Науково-методичного центру (НМЦ) інженерно-педагогічної освіти в Україні, наведено основні функції та завдання, які повинен вирішувати НМЦ, та організаційні принципи його діяльності.


Коваленко Е.Э., Лобунец В.И.

Основные направления создания и деятельности научно-методического центра инженерно-педагогического образования в Украине

В статье обоснованы необходимость и целесообразность создания Научно-методического центра (НМЦ) инженерно-педагогического образования в Украины, приведены основные функции и задачи, которые должен решать НМЦ, и организационные принципы его деятельности.


O.E. Kovalenko, V.I.Lobunetz

Main direction of creation and activities of the Scientific-Methodological Centre of pedagogical education in Ukraine

The article shows the necessity and expediency of the creation of the Scientific-Methodological Centre (SMC) of pedagogical education in Ukraine, the main function and objectives are given that are to be solved by SMC, the organizational principles and activity functions of SMC are shown.