Указ Президента України „Основні напрямки реформування професійно-технічної освіти в Україні [1], закон

Вид материала

Закон

Содержание Аналіз основних досліджень і публікацій. Формулювання цілей статті (постановка завдання). Основна частина. Перспективи подальших розвідок.

Подобный материал:

• Указ Президента України «Основні напрямки реформування професійно технічної освіти, 122.18kb.
• Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.25kb.
• Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.01kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України державний стандарт професійно-технічної, 2671.48kb.
• Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної ради Науково-методичного, 419.99kb.
• Типовий навчальний план 10 1 Плановий рівень професійної кваліфікації випускника, 3257.35kb.
• Державний стандарт професійно-технічної освіти, 2357.13kb.
• Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, 76.85kb.
• Указ президента україни про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи, 832.46kb.
• На виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010, 41.09kb.

УДК 378


© Горбатюк Л.В.


ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Постановка проблеми. Реформа системи професійно-технічної освіти, що зумовлена та спирається на Указ Президента України „Основні напрямки реформування професійно-технічної освіти в Україні” [1], Закон України „Про професійно-технічну освіту” [2] та Концепцію розвитку професійно-технічної освіти України [3], висуває нові вимоги до підготовки інженерно-педагогічних працівників для закладів професійної освіти.

В сучасних умовах основними напрямами підготовки майбутніх інженерів-педагогів є розвиток самостійності і творчих здібностей майбутніх фахівців; забезпечення держави кваліфікованими, ініціативними кадрами, здатними до самостійного прийняття професійних рішень і оновлення змісту, форм, методів освітньої діяльності; формування прагнення до безперервної самоосвіти. Виконання цих завдань вимагає пошуку шляхів удосконалення самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів на основі нових прогресивних концепцій, впровадження сучасних технологій і науково-методичних досягнень до процесу підготовки нової генерації педагогічних кадрів. Вирішення проблеми якості інженерно-педагогічної освіти неможливе без упровадження комп’ютерних технологій в навчальний процес вищих педагогічних закладів освіти.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Сучасні засоби навчання (комп'ютери, телекомунікаційні засоби зв'язку, інтерактивне програмне і методичне забезпечення) дають можливість інтенсифікації занять різних форм навчання, але найбільше значення мають для організації самопідготовки, методичного й організаційного забезпечення самостійної роботи студентів [7]. Питанням організації самостійної навчальної діяльності із застосуванням комп'ютерів займалися Б. Гершунський, В. Глушков, О. Єршов, В. Коруд, В. Коржуков, Н. Полякова, П. Стахів та інші дослідники.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної наукової праці є визначення особливостей організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічного профілю з урахуванням основних видів їх майбутньої професійної діяльності.

Основна частина. Перш ніж розглядати особливості організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів, нагадаємо, що сучасна концепція інженерно-педагогічної освіти України припускає наявність в структурі діяльності інженера-педагога двох взаємопов’язаних та відносно самостійних видів професійної діяльності: професійно-педагогічної та професійно-інженерної.

„Стосовно до сфери інженерно-педагогічної освіти, а особливо інженерно-педагогічної діяльності, якнайкраще підходить визначення творчості як здібності інтегрувати елементи знань не для себе, а для інших і уміння створювати умови для інтенсивного формування нових знань у тих, хто навчається” [5]. Тобто, студент повинен не тільки засвоїти інженерні знання, але й навчитися їх трансформувати в педагогічні системи, пристосовуючи їх до визначених умов навчання.

В основі побудови фахової підготовки інженера-педагога, що включає як педагогічний, так і інженерний компоненти, повинні лежати єдині підходи, котрі дозволяють студенту засвоїти всю необхідну інформацію та сформувати необхідні уміння і професійно значимі якості особистості в мінімально відведений на це термін. При цьому система педагогічної підготовки повинна вписуватись до інженерної, оскільки рівень технічної кваліфікації викладачів є найважливішим чинником, що визначає якість навчального процесу у професійному навчальному закладі.

Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів повинна здійснюватися з урахуванням основних видів їх професійної діяльності – професійно-педагогічної та професійно-інженерної, що можливе тільки при поєднанні різноманітних форм організації самостійної роботи студентів.

Самостійна робота студентів може здійснюватися як опосередковано, через зміст і методи всіх видів навчальних занять без сторонньої допомоги і керівництва [4], так і за завданнями і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі [6]. Також можна говорити про два види самостійної роботи студентів: аудиторна самостійна робота, що здійснюється під безпосереднім керівництвом викладача на лекціях, лабораторних та практичних заняттях, і позааудиторна самостійна робота студентів при їх підготовці до занять, написанні рефератів, курсових і дипломних робіт. Певні дослідники відмічають тісний взаємозв’язок занять в аудиторії та роботи студентів в позааудиторний час, вказуючи, що саме самостійна позааудиторна робота є похідною від самостійної роботи студентів, яка проходить в аудиторії та наголошуючи на їх взаємопослідовності як одній з умов, що забезпечує побудову оптимальної системи організації самостійної роботи студентів.

Вирішальну роль у визначенні напрямку і характеру самостійної роботи студентів відіграє лекція. Вона учить студента науково мислити, допомагає йому досконало розібратися у фактичному матеріалі теми, привчає критично оцінювати різні погляди. Останнім часом існує тенденція скорочення лекційних часів, у зв’язку з чим намітилися два способи їх організації і проведення. У першому випадку скорочується загальна кількість лекцій, і деякі теми цілком переносяться на самостійне вивчення. В іншому випадку зберігаються усі теми, але матеріал викладається більш компактно, стисло. Відмітимо також, що при проведенні лекційних занять досі самим поширеним засобом візуалізації нової інформації є дошка й крейда. Застосування комп’ютерних технологій вирішує ці проблеми. Використання на лекції комп’ютера та спеціалізованого проектора надає можливість істотно змінити методику її проведення. Використання ЕОМ вимагає від викладача попередньої підготовки всього відеоряду лекції, що наближує її по стилю до слайд-шоу. Але відмінністю є можливість використання разом із статичними кадрами динамічних та інтерактивних. Наявність комп’ютерного відеоряду дозволяє істотно активізувати образно-асоціативний канал сприйняття інформації.

Заздалегідь підготований відео-матеріал надає студентові опорний конспект, що дозволяє заощадити час для активного закріплення матеріалу. Крім того, працюючи над матеріалом самостійно у методичному кабінеті, обладнаному персональними комп’ютерами, студент має можливість переглядати лекцію в індивідуальному темпі, доповнюючи свій конспект особистими коментарями.

Однією з форм оволодіння навчальним матеріалом є реферат – зв’язаний, систематичний виклад проблеми на основі самостійного вивчення декількох джерел. Підготовка реферату розвиває уміння узагальнювати прочитане і науково обґрунтовано викладати думки. Але з появою можливості інформаційного використання комп’ютера все більше втрачає сенс такий вид діяльності, як написання реферату. Наявність в Інтернеті готових робіт практично з усіх мислимих напрямів дозволяє просто скопіювати їх, роздрукувати під своїм прізвищем і надати викладачеві. При цьому виникає ряд проблем, пов’язаних з необхідністю перебудови форм самостійної роботи студентів. Ми вважаємо, що для залучення студентів до самостійної професійно-педагогічної діяльності при проведенні лекційних занять з фахових дисциплін доцільно використовувати мікровикладання. Право на мікровикладання надається студентам, які краще інших вчаться, і продемонстрували належний рівень практичних дій з науковою інформацією. Студенти отримують індивідуальні завдання провести самостійне дослідження або вивчити тему з опорою на матеріали, що розміщені у Інтернеті. За підсумками самостійної роботи передбачається, що послідуюче обговорення звітів чи рефератів має здійснюватись на лекційних заняттях з фахової дисципліни, шляхом викладання студентом блоку наукової інформації. Користь від мікровикладання подвійна, бо самостійні завдання не лише виконуватимуть роль засобу конкретизації й поглиблення знань, одержаних на лекційних заняттях з фахових дисциплін, сприятимуть формуванню умінь самостійної пошукової роботи, а й сприятимуть вдосконаленню процесуальних умінь усіх студентів, присутніх на лекції, оскільки подумки вони також беруть участь у мікровикладанні, мають змогу бачити результати викладацької діяльності однокурсника. Це дозволить подолати психологічний бар’єр при переході студента до професійної діяльності.

Лабораторні роботи є однією з форм навчальних занять й одним з практичних методів навчання. Вони забезпечують зв’язок теорії з практикою, розвивають самостійність і здібність до постановки та проведення експериментів, розуміння й інтерпретації фактів, аналізу явищ і синтезу, оцінки отриманої інформації, застосування знань на практиці. Кожному студенту при проведенні лабораторних робіт видається індивідуальне творче завдання, робота над яким здійснюється самостійно у ході засвоєння курсу.

У якості творчої роботи студентам краще за все пропонувати реальні завдання, тобто ті, що передбачають наступне впровадження. Завдання такого типу дозволяють студенту відчути якісно новий, соціально значимий рівень компетентності, у результаті чого відбувається ріст самопізнання, накопичення досвіду самореалізації, розвиток самостійності.

На основі виконаної самостійної роботи, під час якої активізуються знання та практичні вміння, отримані студентом за весь період вивчення курсу, викладач здійснює оперативний контроль досягнень студентів. Комп’ютерні тести є потужним засобом здійснення не тільки перевірки знань учнів, а й використовуються для управління процесом навчання, здійснюючи функції тренінгу та самоконтролю.

Висновки. Використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у процесі вивчення основ наук сприяє підвищенню ефективності навчального процесу в галузі оволодіння вмінням самостійного вилучення і представлення знань, оволодіння загальними методами пізнання та стратегією засвоєння навчального матеріалу; самостійного вибору режиму навчальної діяльності, організації форм і методів навчання. Усе це, у свою чергу, сприяє формуванню вмінь формалізувати знання про предметний світ, самостійно видобувати знання, здійснювати прогнозування закономірності, що вивчається, здійснювати „мікровідкриття” закономірностей предметної області...[7].

Використання можливостей комп’ютерних технологій з метою організації самостійної роботи студентів сприяє реалізації наступних дидактичних цілей:

• підвищенню ефективності, якості та результативності самостійної роботи студентів за рахунок реалізації можливостей інформаційних технологій;
  
• забезпеченню спонукальних мотивів (стимулів), які зумовлюють активізацію самостійної пізнавальної діяльності (наприклад, за рахунок комп’ютерної візуалізації навчальної інформації, можливості керування, вибору режиму навчальної діяльності);
  
• поглибленню міжпредметних зв’язків, побудованих на інтеграційній основі, за рахунок використання сучасних засобів обробки інформації, у тому числі і аудіовізуальної, при вирішенні завдань різних предметних галузей.
  

Перспективи подальших розвідок.

Широке впровадження комп’ютерних технологій до навчального процесу здатне суттєво вдосконалити як організацію самостійної роботи спеціалістів інженерно-педагогічного профілю, так і організацію навчально-виховного процесу в цілому.

Література

1. Указ Президента України „Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в Україні” від 8.0.51996 р. № 322.96 //Орієнтир, 1996. - №86-87.
   
2. Закон України „Про професійно-технічну освіту” //Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.: Міленіум, 2001. – С.268.
   
3. Концепція розвитку професійної освіти України /Освіта України, 2003. - №62-63.
   
4. Козаков В.В. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учеб. Пособие. – К.: Вища школа, 1990. – 248 с.
   
5. Коваленко О.Е., Якубов Ф.Я. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів на рівні сучасних вимог //Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Вип..5. – Харків, УІПА, 2003. – С.35.
   
6. Педагогика и психологи высшей школы: Учеб. Пособие. – Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 544 с.
   
7. Роберт И.В. Распределенное изучение информационных и коммуникационных технологий в общеобразовательных предметах //Информатика и образование. 2001. - №5.
   

Горбатюк Л.В.

Особливості організації самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних спеціальностей із застосуванням комп’ютерних технологій

Визначено особливості організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів із застосуванням комп’ютерних технологій. Окреслено коло першочергових завдань у досягненні мети.


Горбатюк Л.В.

Особенности организации самостоятельной работы студентов инженерно-педагогических специальностей с использованием компьютерных технологий

Рассмотрено особенности организации самостоятельной работы будущих инженеров-педагогов с использованием компьютерных технологий. Определен круг первоочередных заданий для достижения цели.


L.V. Gorbatyuk

Features of the organization of independent work of students of engineering and pedagogical specialties with use of computer technologies

It is considered features of the organization of independent work of the future engineers and teachers with use of computer technologies. The circle of prime tasks for achievement of the purpose is determined.