Указ Президента України «Основні напрямки реформування професійно технічної освіти в Україні» від 05. 1996 р. №322/96 [2] І закон
| Вид материала | Закон |
- Указ Президента України „Основні напрямки реформування професійно-технічної освіти, 85.19kb.
- Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.01kb.
- Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти, 178.25kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України державний стандарт професійно-технічної, 2671.48kb.
- Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів, 76.85kb.
- На виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010, 41.09kb.
- Методичні рекомендації Рекомендовано до друку рішенням Науково-методичної ради Науково-методичного, 419.99kb.
- Кільну освіту", „Про позашкільну освіту", Указу Президента України «Про невідкладні, 621.88kb.
- Указ президента україни №1001/2011, 137.12kb.
- Типовий навчальний план 10 1 Плановий рівень професійної кваліфікації випускника, 3257.35kb.
УДК 378
М.П. Павленко
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ ТА МЕРЕЖНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАННІ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку система професійно-технічної освіти (ПТО) займається пошуками шляхів розв’язання основної суперечності – розриву між рівнем досягнень науки і техніки, які втілюються у продуктивності праці та якості продукції з одного боку, і мірою готовності випускників профтехучилищ до продуктивного розв’язання виробничих задач на рівні світових стандартів, з іншого. Це протиріччя особливо загострилося сьогодні у зв'язку з підвищенням вимог до рівня підготовки працівників та появою нових професій на ринку праці. Це все висуває нові вимоги до випускників професійно-технічних закладів освіти (ПТЗО), а отже, і до кваліфікованості інженерно-педагогічних працівників, що здійснюють їх підготовку та навчання. Реформа системи ПТО, зумовлена та спирається на Указ Президента України «Основні напрямки реформування професійно – технічної освіти в Україні» від 8.05.1996 р. № 322/96 [2] і Закон України «Про професійно-технічну освіту» [1], що дозволяють визначити напрямки розв’язання наведеної суперечності.
Останнім часом на ринку праці чільне місце займають професії, що пов’язані з використанням нових інформаційних технологій, тому постає проблема підготовки нової генерації інженерів-педагогів, здатних активно реагувати на зміни в інформаційному суспільстві, розуміти динаміку потреб людства та особистості майбутніх робітників. Так, Закон України «Про професійно-технічну освіту» передбачає підготовку висококваліфікованих робітників на основі створення умов для професійної самореалізації особистості [1, 2].
Інтенсивний розвиток інформаційних технологій та комп’ютерних мереж сприяє інтеграції людства, дає можливість будь-якому члену соціуму без особливих зусиль створити нову інформацію і миттєво розповсюдити її в інформаційному світі. Дана обставина певним чином впливає на систему вищої інженерно-педагогічної освіти. По-перше, дисципліна "Інформатика" переростає з технічної у фундаментальну науку. По-друге, необхідність використання інформаційних технологій має місце на всіх стадіях підготовки фахівців, протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі.
Розв’язання задач з удосконалення системи ПТО в Україні, на думку Н. Г. Ничкало, ".. значною мірою залежить від рівня підготовки інженерно-педагогічних працівників профтехучилищ, вищих професійних училищ і інших закладів до розв’язання нових освітньо-виховних задач, до творчої діяльності на нелегкій профтехосвітній ниві у нових соціально-економічних умовах" [3, 1].
Система навчання з використанням мережних технологій у вищій школі повинна створюватися на науково обґрунтованій основі з урахуванням теоретичних і методичних положень вітчизняної і закордонної педагогіки. Це визначає необхідність аналізу дидактичної системи в єдності її елементів і зв’язків і доцільність визначення місця мережних технологій навчання в сучасній дидактиці.
Об’єкт дослідження: процес формування професійних вмінь у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вищого навчального закладу.
Предмет дослідження: методика навчання використання комп’ютерних мереж та мережних технологій студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.
Мета дослідження: встановлення психолого-педагогічних засад використання комп’ютерних мереж та мережних технологій у навчанні студентів інженерно-педагогічних спеціальностей.
Розробка методики використання комп’ютерних мереж та мережних технологій у навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей потребує розв’язання наступних задач:
- розробка методики набуття студентами визначеного базового набору знань з інформаційних технологій;
- розробка методики набуття студентами практичних навичок використання інформаційних технологій;
- розробка методики навчання самостійній роботі та впевненій орієнтації у галузі знань світу ПК та комп’ютерних мереж;
- розробка методики розвитку науково-теоретичного мислення;
- розробка методики розвитку творчих здібностей.
Також особливу увагу треба звернути на виділені Ю. І. Машбіцем психолого-педагогічні переваги використання ЕОМ у навчальному процесі [4, 11-15]:
1. Комп’ютер значно розширює можливості подання навчальної інформації.
2. Комп’ютер дозволяє підсилити мотивацію учіння.
3. Комп’ютер активно залучає учнів до навчального процесу.
4. Набагато розширюються набори задач, що застосовуються у навчанні.
5. Комп’ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом.
6. Комп’ютер сприяє формуванню в учнів рефлексії своєї діяльності.
Інформатизація освіти, яка основана на використанні засобів мережених технологій та телекомунікацій, спрямована на інтенсифікацію процесу навчання, реалізація ідей розвиваючого навчання, удосконалення форм і методів організації навчального процесу, які забезпечують перехід від механічного засвоєння знань у вигляді готових фактів до вміння самостійно набувати нові знання.
Змінюються методи і форми навчання, все більше поширюється використання нових інформаційних технологій в освіті. Класична система викладання (блок-схема 1) в якій викладач та студент взаємодіяли безпосередньо, трансформувалася в систему в якій взаємодія викладача та студента відбувається опосередковано за допомогою персонального комп’ютера (блок-схема 2). Розвиток комп’ютерних локальних та глобальних мереж зумовили об’єднання класичної системи навчання, яка містить в собі колективну, групову, індивідуальну форми навчання та системи навчання з використанням ЕОМ та НІТ (блок-схема 3).
Блок-схема . Класична схема навчальної взаємодії
Блок-схема . Взаємодія викладача та студента за умов використання ЕОМ та НІТ
Блок-схема . Взаємодія викладача та студентів за умов використання мережних технологій
Дві останні системи взаємодії викладача та студентів базуються на використанні НІТ, але мають ряд принципових відмінностей, а саме:
- модель взаємодії на основі комп’ютерної мережі дозволяє керувати індивідуальною навчальною діяльністю студентів одночасно зі всіма студентами;
- використовуючи мережні технології викладач має змогу використовувати декілька форм навчання одночасно, що неможливо при звичайному використанні ЕОМ та НІТ, у залежності від особливостей студента, що сприяє диференціації навчання;
- комп’ютерні мережі та мережні технології дозволяють майже повністю змінити методику контролю з використанням ЕОМ, викладач в цій системі вже безпосередньо під час виконання студентами завдання може корегувати його діяльність, вносити пропозиції, виправляти помилки.
У моделі навчання за умов використання мережних технологій намічається перехід від аудиторно-поточного до індивідуального, групового та колективного навчання. Однак, незважаючи на великі можливості інтенсифікації процесу навчання за допомогою комп'ютеризації педагогічні методи навчання залишаються пріоритетними в порівнянні з технічними засобами.
Психолого-педагогічні аспекти використання технологій комп’ютерних мереж у навчальному процесі вищого навчального закладу різноманітні і багатопланові. Зупинимося на тих, які мають найбільше значення для підтримки традиційного навчання в вищому навчальному закладі.
Мотиваційний аспект. Як зазначає Л. І. Божович: "Всі мотиви учіння можуть бути підрозділені на дві великі категорії. Одні з них пов’язані зі змістом самої навчальної діяльності і процесом її виконання; інші – з більш широкими взаємовідношеннями з оточуючим середовищем" [6, 22]. Використання технологій комп’ютерних мереж дозволяє підсилити мотивацію навчання в обох напрямках одночасно завдяки не тільки суб’єктивній новизні роботи з мережею, що сама сприяє підвищенню інтересу до навчання, але і можливість регулювати складність задач, які ставляться перед студентами. Як відмічає В. С. Мерлін: "... вибір ступеня складності завдання визначається не тільки очікуванням задоволення або незадоволенням при його виконанні, але й суб'єктивною оцінкою вірогідності виконання" [5, 93]. Працюючи у комп’ютерній мережі, студент має можливість довести розв’язування будь-якої за рівнем складності навчальної задачі до кінця, оскільки йому надається необхідна допомога, а якщо використовуються більш ефективні навчальні системи, тобто мережні технології, то він може обговорити оптимальність і тупикові ходи розв’язування навчальної задачі з іншими студентами. Причому це обговорення і є джерелом мотивації.
Що ж стосується зацікавленості як джерела мотивації навчання, то можливості комп’ютерних мереж тут невичерпні, і основна задача полягає у тому, щоб ця зацікавленість не стала переважаючим фактором у використанні комп'ютерних мереж і не замінила навчальні цілі.
Врахування індивідуальних особливостей і активізація навчального процесу. Г. К. Сєлєвко підкреслює, що комп’ютерні технології навчання "спроможні "відзиватися" на дії учня та вчителя, "вступати" з ними у діалог, що і складає головну особливість методик комп’ютерного навчання" [7, 116]. Застосування технологій комп'ютерних мереж у навчальному процесі дозволяє ще більше індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, реалізуючи інтерактивний діалог, надаючи можливість самостійного вибору режиму навчальної діяльності і комп'ютерної візуалізації досліджуваних об'єктів. В сучасних умовах фронтальна форма роботи та орієнтація на середнього студента в таких умовах себе не виправдують і приводять до втрати інтересу до того, що відбувається на занятті у самих здатних і неможливості для найбільш слабких активно включитися в навчальний процес. Індивідуальна робота студента за комп'ютером створює умови комфортності при виконанні завдань: кожний студент працює з оптимальним для нього навантаженням, тому що не почуває впливу оточуючих. У той же час комп’ютерні мережі дозволяють індивідуалізувати взаємодію з іншими студентами.
Розширення можливостей подання навчальної інформації. Ряд вчених зазначає, що "перспективи розвитку навчального процесу пов’язані з застосуванням багатоцільових навчаючих систем, які функціонують і доступні в глобальній мережі» 8, 58.Використання можливостей інформаційних технологій та комп’ютерних мереж дозволяють не тільки відтворювати реальну дійсність, але і демонструвати процеси, що у реальності не можуть спостерігатися. Пропонована студентам інформація і можливості її вивчення постійно розширюються завдяки розвитку інтерактивних комп'ютерних систем: мультимедійних технологій, що включають комплексне (текст, звук, колір, об’єм, анімація і сенсорика) сприйняття інформації; телекомунікацій, що дозволяють розширити межі того соціального оточення, у рамках якого здійснюється пізнавальний розвиток студента; штучного інтелекту, що піднімає рівень навчання до свідомого експерименту і дослідження.
Мережні технології виводять раціональну наочність на зовсім новий рівень розвитку, на якому людина спроможна не тільки репродуктивно перетворювати креслення, схеми, моделі і т. ін. а кардинально змінювати їх. Під раціональною наочністю в дидактиці розуміється “теоретична модель поняття, пред’явлена у вигляді логічних схем, креслень, таблиць, графіків і т. ін., які відображають низку ступнів, найбільш загальні і суттєві зв’язки, відношення, сторони об’єктивного світу, недосяжні безпосередньому чуттєвому спостереженню” [9, 16].
Зміна форм і методів навчальної діяльності. Наявність програмно-методичного забезпечення, орієнтованого на підтримку викладання конкретних навчальних предметів, об’єктно-орієнтованих програмних систем (текстові, графічні, музичні редактори, електронні таблиці й ін.), призначених для формування культури навчальної діяльності й інформаційної культури, систем штучного інтелекту (бази знань, експертні навчальні системи), призначених для організації процесу самонавчання, а також навчального і демонстраційного обладнання, що з’єднується з комп'ютером, дозволяє організувати в навчальному процесі інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, забезпечити можливість самостійної навчальної діяльності і предметної діяльності з засобами нових інформаційних технологій та комп’ютерних мереж.
Зміна традиційних форм і методів навчальної діяльності, спрямована на удосконалення освітнього процесу, залучає у свою сферу як окремого індивіда, так і академічну групу, колектив викладачів, вищий навчальний заклад у цілому, що фактично сприяє створенню нової педагогіки. Тобто, під час навчання, за допомогою комп’ютерної мережі студентська група може не тільки об’єднатися в єдине ціле, але одночасно можливе виділення груп індивідуумів. Перехід від колективної до індивідуальної, групової форм навчання може проходити в один і той саме момент без усяких ускладнень. Як вказує Г.К.Сєлєвко: "Колектив, який співпрацює, відтворюється комп'ютером як наслідок комунікації із широкою аудиторією (комп'ютерні мережі), телекомунікації в Internet" [7, 117].
Контроль за діяльністю студентів. При роботі на комп'ютері з використанням комп’ютерної мережі, за допомогою відповідного програмного забезпечення, викладач може активно впливати на процес навчання, спостерігати за виконанням завдань, керувати та корегувати роботу як кожного студента окремо, так і всього колективу загалом. Таким чином, використання комп'ютерних мереж під час навчання дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю студентів, забезпечуючи при цьому повну гнучкість керування навчальним процесом під час занять.
Система навчання, яка відповідає таким вимогам повинна містити інноваційні технології на основі комп’ютерних мереж, які забезпечують відповідний рівень мобільності студента з оволодіння професійно-значущими знаннями, вміннями та формування необхідних навичок. Ця проблема є однією з головних у розвитку вищої школи на сучасному етапі і знайшла своє відображення в програмі ЮНЕСКО "Освіта для ХХІ століття". Навчання з використанням мережних технологій широко використовується закордоном, зокрема в США, Японії, Австралії і західноєвропейських країнах. В останні роки ця форма навчання активно впроваджується в Російській Федерації та в країнах Балтії. Моделі навчання з використанням мережних технологій перелічених країн відрізняються між собою і формуються з урахуванням економічних, політичних і соціальних особливостей тієї чи іншої країни.
В наступних дослідженнях будуть розглядатися наступні питання:
1. Розробка електронного підручника з предмету „Комп’ютерні мережі та мережні технології”.
2. Розробка технології навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей що мають в основі розгляд програмування, як методу навчання.
3. Розробка методики вивчення локальних мереж та глобальної комп’ютерної мережі Інтернет.
Література
1. Закон України "Про професійно-технічну освіту" // Професійно-технічна освіта, 1998. - № 1. – С.2 – 12.
2. Указ Президента України "Основні напрями реформування професійно-технічної освіти в
Україні" від 8.05.1996 р. № 322.96 // Орієнтир. – 1996. - № 86 – 87. – С.
3. Ничкало Н.Г. Науково-педагогічний потенціал профтехосвіти // Проблеми вдосканалення змі
сту і форм організації навчально-виховного процесу в закладах професійно-технічної освіти:
Науково-методичний збірник //За ред. Н.Г.Ничкало. – К., 1995 . – С.1-10.
4. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблем компьютеризации обучения: (Педагогичес
кая наука – в реформе школы). – М.: Педагогика, 1988. – 192 с.
5. Проблемы экспериментальной психологии личности. – Ученые записки Пермского пединсти
тута, т. 77, вып. 6. Пермь, 1970. – с. 90-109.
6. Изучение мотивации поведения детей и подростков / Под. ред. Л.И. Божович и
Л.В. Благонадежной. – М.: Педагогика, 1972. - с.22-29.
7. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. – М.: Народное
образование, 1998. – 256 с.
8. Прокофьева Н.О., Зайцева Л.В., Куплис У.Г. Компьютерные системы в дистанционном
обучении // Инновации в образовании. – 2001. – № 5. – С. 55-58
9. Новые исследования в педагогических науках. М., АПН СССР, вып.2, 1976.
М.П. Павленко
Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютерних мереж та мережних технологій у навчанні студентів інженерно-педагогічних спеціальностей
Розглянуті питання про роль і місце інформаційних технологій на базі комп’ютерних мереж в процесі інтенсифікації процесу навчання.
М.П. Павленко
Психолого-педагогические аспекты использования компъютерных сетей и сетьевых технологий в обучении студентов інженерно-педагогических специльностей.
Рассмотрены вопросы о роли и месте информационных технологий на базе компьютерных сетей в процессе интенсификации процесса обучения.