Формування програми навчальної діяльності студентів в інтенсивних технологіях вивчення інженерних дисциплін постановка проблеми

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз досліджень з визначеної проблеми
Постановка завдання
Рис.1. Порівняння систем навчальних дій з різною кількістю рівнів ієрархії
ВД – виконавчий компонент дії; КД
Рис.2. Розгорнутість у часі і одночасність виконання окремих компонентів навчальних дій
Рис.3. Схема взаємодії різних видів навчальної діяльності в технологіях навчання
Рис.4. Приклад схеми для дисципліни “Інформаційні технології в галузі”
Висновки та результати
Подобный материал:
УДК 37.0


 Лазарєв М.І.


ФОРМУВАННЯ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В ІНТЕНСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ ВИВЧЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ ДИСЦИПЛІН


Постановка проблеми. Інтеграція України в міжнародний розподіл праці, збільшення об’ємів інформації по багатьом напрямам науки, техніки і технології, необхідність термінової перебудови існуючого промислового виробництва у відповідності з вимогами світового ринку висувають нові, більш високі вимоги до підготовки сучасних інженерів.

Одним з перспективних напрямів вирішення завдань, які стоять перед вищою інженерною школою в цих умовах є інтенсифікація процесу навчання [1, 2].

Аналіз досліджень з визначеної проблеми. Центральним елементом інтенсифікації процесу навчання у вищій школі є інтенсифікація системи навчальної діяльності студентів [3, 4]. Остання характеризується наявністю двох підсистем: психологічної (мотиви, цілі, програма, інформаційна основа, прийняття вирішення, результат) та організаційної (суб’єкт, процес, предмет, умови, продукт) [4, 5]. Базову, провідну роль відіграє психологічна підсистема, яка визначає побудову організаційної підсистеми.

Одним з головних елементів психологічної підсистеми є програма навчальної діяльності. Дослідження останньої з метою інтенсифікації навчальної діяльності студентів є недостатніми [4].

Постановка завдання. Метою роботи є розробка засобів ефективного формування програми навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання з інженерних дисциплін.

Програма навчальної діяльності студента в технологіях навчання відображає структуру професійної діяльності фахівця і визначає компонентний склад діяльності та способи виконання окремих дій. В технологіях вивчення інженерних дисциплін програми навчальної діяльності студента представлені в різного роду методичних розробках та рекомендаціях до виконання:
  • практичних робіт;
  • лабораторних робіт;
  • розрахунково-графічних робіт;
  • курсових проектів та робіт;
  • самостійної роботи;
  • дипломних проектів та робіт.

В процесі навчальної діяльності на основі зовнішньо репрезентованого в методичних розробках та рекомендаціях досвіду з тієї чи іншої інженерної дисципліни у студента формується своя внутрішня індивідуальна програма діяльності. У психологічній системі діяльності програма діяльності представлена у вигляді образу діяльності та у формі знань про послідовності та способи виконання окремих дій в цілісній структурі діяльності [4]. Іншими словами, програма навчальної діяльності студента в технологіях навчання визначає:

1) що потрібно робити (компонентний склад навчальної діяльності);

2) як це робити (способи виконання дій).

Компонентний склад навчальної діяльності являє собою ієрархічну систему навчальних дій. Навчальна дія на кожному рівні ієрархії описується одним компонентним складом: психологічним (мотиви, цілі, засоби, результат), а також організаційним (суб’єкт, процес, предмет, умови, продукт).

Принципово важливою проблемою при розробці змісту інтенсивних технологій навчання є визначення глибини розробки системи навчальної діяльності.

На перший погляд може скластися враження, що для інтенсивних технологій навчання кількість рівнів ієрархії в системі навчальної діяльності повинна бути невеликою. Пояснюється це тим, що чим менше дій необхідно виконати, тим менші будуть витрати навчального часу. І дійсно, на початкових етапах навчальної діяльності варіант з неглибоким рівнем представлення інформації про навчальні дії має переваги перед варіантом з більшим числом рівнів ієрархії опису навчальних дій (рис.1).

Але на наступних етапах навчальної діяльності завдяки керованому формуванню дій і виходу їх на рівень автоматичного виконання (рівень навичок) суттєву перевагу одержує використання варіанту системи навчальних дій з великою кількістю рівнів ієрархії. Низька ефективність варіанту системи з невеликою кількістю рівнів визначається некерованістю процесом формування навичок. Наслідками такого некерованого процесу є формування неповних за об’ємом або навичок з помилковими діями. На подальшу корекцію таких хибних навичок витрачається значно більше часу, ніж на їх кероване первинне формування. Подібні результати приведені також в [2, 6]. Аналіз цієї ситуації з позицій взаємодії філософських категорій простору і часу дозволив теоретично обґрунтувати експериментальні дані рис.1. Один з результатів цього аналізу формулюється так: для того, щоб зменшити витрати часу в технологіях навчання необхідно збільшувати об’єм навчальної інформації.

Р
ис.1. Порівняння систем навчальних дій з різною кількістю рівнів ієрархії


Парадоксальність цього висновку повністю знімає той факт, що завдяки постійно діючим психологічним механізмам узагальнення та умовно-рефлекторної діяльності в процесі навчальної діяльності відбувається редукція (згортання) засвоєних груп дій і заміна їх однією дією (навичкою). Тобто в процесі навчальної діяльності об’єм навчальної інформації зменшується, а це і є джерелом зменшення витрат навчального часу для інтенсивних технологій навчання.

Розглянемо більш детально компонентний склад навчальних дій. В [7] приведена така структура навчальних дій:

НД = ОД + ВД + КД + КОР,

де ОД – орієнтувальний компонент дії;

ВД – виконавчий компонент дії;

КД – контрольний компонент дії;

КОР – коригуючий компонент дії.

Приведена структура навчальної дії не враховує наявності мотиваційного (М) та цільового (Ц) компонентів дії, які необхідно також формувати в процесі навчальної діяльності в інтенсивних технологіях навчання. В такому разі структура навчальної дії набуває наступного вигляду:

НД = М + Ц + ОД + ВД + КД + КОР.

Внаслідок системної організації дії ці компоненти виконуються в більшості своїй одночасно, а не послідовно в часі, як це прийнято вважати в традиційних технологіях навчання.

Рис.2 ілюструє одночасність виконання окремих компонентів навчальних дій.

Системна організація навчальної дії визначає, що в будь який інтервал часу ti виконання дії функціонують всі компоненти дії у зовнішньому або внутрішньому плані. Завдяки цьому з’являється можливість планувати формування навчальної дії не методом послідовного в часі формування окремих компонентів дії, а методом їх паралельного, одночасного формування. Використання такої системної властивості дії як одночасність і паралельність функціонування всіх компонентів дії є потужним резервом інтенсифікації процесу навчання.

Після визначення структури навчальних дій необхідно визначити наповнення цієї структури конкретними видами навчальної діяльності.

Основними проблемами цього етапу формування програми навчальної діяльності студентів в інтенсивних технологіях вивчення інженерних дисциплін є такі:

1) визначення основних видів діяльності з урахуванням предметних областей інженерних дисциплін;

2) визначення послідовностей засвоєння цих видів діяльності.

В літературі визначені такі види професійної діяльності інженера: технологічна, організаційна, проектно-конструкторська, управлінська, науково-дослідна [5, 8].

Коректне визначення виду і формування змісту навчальної діяльності студента у відповідності з видом і змістом професійної діяльності інженера забезпечить їх ізоморфність по першому напряму.

Далі визначимо послідовність етапів по засвоєнню кожного з визначених видів. Ця послідовність етапів для забезпечення оптимальної технології навчання повинна бути ізоморфною філогенезу людства та онтогенезу людини.

Основу процесу навчання складають два взаємно протилежні процеси – інтеріоризація та екстеріоризація [9].

Р
ис.2. Розгорнутість у часі і одночасність виконання окремих компонентів навчальних дій


Інтеріоризація – це перетворення зовнішнього фізичного у внутрішнє психічне. Сутність процесу інтеріоризації полягає в тому, що предметні та перцептивні дії над матеріальними об’єктами замінюються ідеальними психічними операціями над суттєвими властивостями цих об’єктів.

Екстеріоризація – це перетворення внутрішнього психічного у зовнішнє предметне.

В будь-якому з визначених видів професійної діяльності інженера можна виділити предметну та інтелектуальну складову діяльності. Ефективне формування цих складових діяльності можливо лише на основі врахування процесів інтеріоризації та екстеріоризації. Окремо треба виділити також мовну компоненту діяльності, яка в професійній діяльності інженера в явному вигляді не присутня, а в процесі інтеріоризації при навчанні відіграє принципово важливу роль.

Л.Б.Ітельсон відмічав: “Мовна дія – це перехрестя, де зустрічаються зовнішня предметна і внутрішня психологічна діяльність. Вона належить і одній і другій, бо слугує для співвідношення цих двох видів діяльності. Тому мовна дія є основним знаряддям інтеріоризації. Якщо предметно-сенсорна діяльність – джерело знань, то мовна діяльність – знаряддя їх формування” [9].

С
хема процесу взаємодії різних видів навчальної діяльності в технологіях навчання приведена на рис.3.

Рис.3. Схема взаємодії різних видів навчальної діяльності в технологіях навчання


Визначимо послідовність формування видів діяльності людини в онтогенезі. В літературі приведені дані по стадіям формування діяльності людини в онтогенезі [10]. Перша стадія (вік – до двох років) характеризується наявністю сенсомоторної предметної діяльності дитини.

На другій стадії (вік – від двох до семи років) діяльність дитини носить перцептивно-предметний характер. Цій діяльності відповідає доопераційний інтелект, який характеризується репрезентацією суттєвих властивостей об’єктів їх наочними образами. Внутрішнє відображення зовнішніх предметних дій на цій стадії відбувається у вигляді їх уявлень.

На третій стадії (вік – від восьми до одинадцяти років) діяльність дитини являє собою послідовність конкретних операцій по класифікації і серіації матеріальних об’єктів на основі їх суттєвих ознак, але ще за допомогою реальних образів об’єктів.

Четверта стадія (вік – від дванадцяти до п’ятнадцяти років) визначається тим, що інтелектуальна діяльність вивільнюється від уявлень про відповідні реальні об’єкти та дії. На цій стадії внутрішні інтелектуальні операції перетворюються в формальні логічні операції.

Розглянутий онтогенез діяльності людини дозволяє визначити таку послідовність формування діяльності в інтенсивних технологіях навчання:

1) сенсомоторно-предметна діяльність;

2) перцептивно-предметна діяльність;

3) предметно-інтелектуальна діяльність;

4) абстрактно-інтелектуальна діяльність.

Формування навчальної діяльності студента можна здійснити такими шляхами:

1) постановка завдання перед студентами з наступним самостійним його виконанням, при якому студент сам визначає способи діяльності (самостійне формування навчальної діяльності);

2) управління формуванням пізнавальної діяльності студента з боку викладача.

У вищій школі найбільш розповсюджений перший шлях формування навчальної діяльності студента. Самими викладачами пояснюється це тим, що студентський вік характеризується можливістю самостійного вирішення багатьох завдань і з цієї причини відпадає необхідність управління формуванням пізнавальної діяльності. Але і теоретичні положення про необхідність формування навчальної діяльності в будь-якому віці [11, 12] і результати експериментальних досліджень [2] доводять неефективність цього шляху.

Інший шлях формування навчальної діяльності інтенсивно розроблявся в 60-ті – 70-ті роки попереднього століття школою П.Я.Гальперіна, Н.Ф.Тализіною.

Ними була розроблена теорія поетапного формування розумових дій, яка одержала в свій час у вигляді багаточисельних методик широке розповсюдження, але в основному в середній школі.

В якості фундаментальної основи головні положення теорії поетапного формування розумових дій можуть бути використаними при розробці змісту інтенсивних технологій навчання з інженерних дисциплін.

Подальша розробка і деталізація основних положень теорії поетапного формування розумових дій для реалізації їх в інтенсивних технологіях навчання проводилась нами по кільком напрямкам:

1) реалізація в засобах формування дій (моделях навчальної діяльності) мотиваційних та цільових компонентів навчальної діяльності;

2) окреме визначення і розробка для інтенсивних технологій навчання всіх чотирьох етапів формування діяльності людини в онтогенезі (сенсомоторна предметна діяльність, перцептивна предметна діяльність, предметна інтелектуальна діяльність, абстрактна інтелектуальна діяльність);

3) реалізація мікроструктурного дидактичного підходу до формування системи навчальної діяльності в інтенсивних технологіях навчання.

Визначимо основні принципи формування способів виконання навчальних дій. Будь-яка навчальна дія розгорнута в часі (рис.2). З цієї причини для кожного відрізку часу формування навчальної дії (операції) tоперац необхідно визначити спосіб виконання і зафіксувати його у вигляді схеми дій. Приклад таких схем для дисципліни “Інформаційні технології в галузі” та “Загальна хімічна технологія” приведені на рис.4 та рис.5. Практичне використання таких схем дало змогу скоротити витрати навчального часу в 1,5-2 рази.

Програма навчальної діяльності відображає структуру діяльності і визначає, що і яким чином повинен робити студент в конкретні відрізки часу. Зважаючи на складність структури навчальної діяльності з урахуванням мотиваційних, цільових, пізнавальних та організаційних компонентів, можна визначити кілька рівнів повноти її відображення. В літературі приводяться такі рівні [4]:

1) відображення структури тільки виконавчих компонентів дій;

2) відображення структури інформаційних та виконавчих компонентів дій;

3) відображення структури мотиваційно-цільових, інформаційних та виконавчих компонентів дій.

Для формування навчальної діяльності студентів в інтенсивних технологіях навчання придатним є третій рівень відображення структури навчальної діяльності в засобах виконання.

Потенційні можливості реалізації третього рівню відображення за рахунок організаційного об’єднання мотиваційної, цільової, когнітивної та виконавчої компонентів мають проблемні ситуації. Але їх розробка згідно з визначеними вимогами потребує додаткових досліджень.


Рис.4. Приклад схеми для дисципліни “Інформаційні технології в галузі”

Р
ис.5. Приклад схеми для дисципліни “Загальна хімічна технологія”

Висновки та результати




  1. Запропонована мікроструктура навчальної дії, яка крім орієнтувального, виконавчого, контрольного та корегуючого компонентів дії враховує ще й мотиваційний та цільовий компоненти. Використання такої розширеної мікроструктури навчальних дій дозволяє підвищити інтенсивність навчальної діяльності студентів в технологіях навчання.
  2. На основі використання такої системної властивості дії як одночасність і паралельність функціонування всіх її компонентів запропоновано метод одночасного, паралельного формування всіх компонентів навчальної дії, що дозволяє скоротити витрати навчального часу в технологіях навчання.
  3. Теоретично визначені і практично розроблені напрями деталізації основних положень теорії поетапного формування розумових дій з метою реалізації їх в інтенсивних технологіях навчання.

Проведені дослідження не вичерпують всієї повноти проблеми формування програми навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання з інженерних дисциплін. Напрямами подальших досліджень є:
  • розробка і використання проблемних ситуацій в інтенсивних технологіях навчання;
  • розробка дидактичних засобів управління пізнавальною діяльністю студентів на основі проблемних ситуацій.

Література




  1. Алексюк А.Н., Козаков В.А., Пидкасистый П.И. Организация самостоятельной работы студентов в условиях интенсификации обучения. – К.: ІСДО, 1993. – 192 с.
  2. Бадмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. – М.: ВЛАДОС, 1998. – 272 с.
  3. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: У 2-х частинах. – К.: КНЕУ, 2000. – Ч.1. Психологія суб’єкта діяльності. – 243 с.
  4. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека. – М.: Логос, 1996. – 320 с.
  5. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение. – К.: Вища школа, 1990. – 248 с.
  6. Халперн Д. Психология критического мышления. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
  7. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 192 с.
  8. Педагогические аспекты преподавания инженерных дисциплин /Артюх С.Ф., Коваленко Е.Э., Белова Е.К. и др.; Под ред. С.Ф.Артюха. – Харьков: УИПА, 2001. – 210 с.
  9. Ительсон Л.Б. Лекции по общей психологии. – М.: АСТ, 2000. – 896 с.
  10. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. – М.: Педагогика, 1969. – 659 с.
  11. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. – СПб.: Питер, 2001. – 272 с.
  12. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. – СПб.: Питер, 2001. – 288 с.



Лазарєв М.І.

Формування програми навчальної діяльності студентів в інтенсивних технологіях вивчення інженерних дисциплін.

Запропоновано для інтенсифікації пізнавальної діяльності використовувати розширену мікроструктуру навчальної дії. Запропонований метод, а також імітаційні моделі діяльності з формування всіх компонентів навчальної дії. Розроблені напрямки деталізації основних положень теорії поетапного формування розумових дій для інтенсивних технологій навчання.


Лазарев Н.И.

Формирование программы учебной деятельности студентов в интенсивных технологиях изучения инженерных дисциплин.

Предложено для интенсификации познавательной деятельности использовать расширенную микроструктуру учебного действия. Предложен метод, а также имитационные модели деятельности по формированию всех компонентов учебного действия. Разработаны направления детализации основных положений теории поэтапного формирования умственных действий для интенсивных технологий обучения.


Lazarev N.I.

Forming of the Program of Students’ Learning Activities in the Intensive Technologies of Engineering Subjects Studies.

It is suggested to use the advanced microstructure of a learning action to intensify the cognitive activities. To manage with the forming of all the components of a learning action, the method and the imitation models of activities are suggested. The directions for the detailization of the main regulations of stepwise formation of brain activities theory for the intensive technologies of teaching are developed.