Geum.ru

Н. Ю. Роль мотивації у формуванні професійної компетентності студентів постановка проблеми

Вид материалаДокументы

Содержание


Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Результати досліджень.
Висновки та перспективи подальших досліджень.
Подобный материал:
УДК 378.147

© Олійник Н.Ю.


РОЛЬ МОТИВАЦІЇ У ФОРМУВАННІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ


Постановка проблеми. Ефективність навчальної діяльності студентів залежить від багатьох соціально-психологічних і соціально-педагогічних чинників, серед яких і мотивація, її сила і структура. Зарубіжні та вітчизняні автори вважають мотивацію одним із найважливіших факторів, що впливають на успішність навчання. Тому розуміння викладачами сутності мотивації, знання і використання закономірностей та механізмів впливу на неї є необхідним та важливим аспектом навчальної діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Мотивація, як один із факторів активізації навчальної діяльності студентів, постійно перебуває в полі зору вітчизняних і зарубіжних педагогів. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив установити, що мотивацію як психологічну категорію досліджували В.Асєєв, А. Лєонтьєв, А. Запорожець, Л. Божович, А. Кірсанов, С. Рубинштейн та інші. Мотиви навчальної діяльності розглядали Г. Щукіна, Ф. Савіна, B. Ільїн, Ю. Шаров. У роботах Ф. Іващенко, В. Ядова вивчалися мотиви трудової діяльності. А.Вербицький, М.Данилов, О.Федорова, М.Махмутов досліджували різні засоби впливу педагога на розвиток мотивації та потреб тих, хто навчається. Низка робіт (О.Гребенюка, В.Ільїна, Г.Ібрагимова та ін.) присвячена проблемам мотивації навчання та праці школярів та учнів професійних училищ. Проте проблема формування мотивації навчальної діяльності студентів залишається недостатньо дослідженою, хоча і надзвичайно важливою й актуальною.

Постановка завдання. Метою нашого дослідження є визначення сутності, змісту, особливостей та умов реалізації технології формування мотивації навчальної діяльності студентів у процесі комп’ютерного практикуму.

Виклад основного матеріалу. Більшість вітчизняних педагогів сходяться в думці, що результативність навчальної діяльності студентів залежить не тільки від природних здібностей, а й значною мірою від розвитку мотивації. Як показує практика, ці два чинники мають складні системні зв’язки. При певних умовах (зокрема, при значному інтересі особистості до виконуваної роботи) може починати діяти так званий компенсаторний механізм. Розвиток мотиваційної сфери (інтерес до певної діяльності, усвідомленість вибору професії тощо) компенсує недостатні особистісні здібності і студент досягає значних успіхів. Проте річ не тільки в тому, що здібності і мотивація діалектично пов’язані і кожен з них впливає певним чином на успішність студентів. Професійна підготовка, формування професійної компетентності студента завжди пов’язана з його мотивованою направленістю діяльності. Так, на думку Б. Ломова, «...мотив і мета утворюють свого роду «вектор» діяльності, що визначає її напрямок, а також величину зусиль, які розвиває суб’єкт, виконуючи її. Цей вектор виступає в ролі системоутворювального фактора, що організує всю систему психічних процесів і станів, які формуються і розкриваються у процесі діяльності.» [].

У педагогіці і психології широко використовується поняття «мотив», «мотивація». Розглянемо функції цих понять у формуванні професійної компетентності студента.

Формування професійної компетентності студента відображає єдність теоретичної і практичної діяльності. При цьому мотиви можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми. До внутрішніх мотивів відносяться процесуальні, результативні і мотиви саморозвитку, які в свою чергу виходять на самоосвіту, самовдосконалення. Зовнішні мотиви діляться на суспільні та особистісні. Суспільні мотиви включають альтруїстичні, спрямовані на доброзичливе спілкування і мотиви виконання посадових обов’язків. Особистісні мотиви спрямованої діяльності відображають самоствердження, оцінку, успіх, тощо. Поняття «мотивація» у психології характеризується як система взаємопов’язаних мотивів, що обумовлюють поведінку, діяльність особистості, характеризують педагогічний процес [].

Сучасні педагоги визначають мотивацію як родове поняття по відношенню до мотиву. Мотивація включає в себе різні види спонукання: потреби, мотиви, ціль, інтерес. Аналіз практики професійної підготовки студентів і психолого-педагогічної літератури показує, що потреби, як і мотиви, виконують спонукальні, цілеутворюючі, стимулюючі, самоутверджуючі, оціночні функції.

Методика формування пізнавальних мотивів пов’язана зі структурою навчальної діяльності, до якої відносяться мотиваційний етап (ціль, значимість навчання, вивчення матеріалу); операційно-пізнавальний етап (оволодіння прийомами пізнавальної діяльності, змістом, усвідомлення логіки навчального матеріалу); рефлексивно-оціночний етап (аналіз своєї пізнавальної діяльності, її оцінювання, співставлення з ціллю) [].

Мотивована пізнавальної діяльності студентів може бути успішною, як показує практика, тільки в тому випадку, якщо вона буде будуватися на основі єдності мотивів, пізнавальних потреб і інтересів, пізнавальних дій, самоаналізу и самоконтролю.

Результати досліджень. Розглядаючи мотивацію як систему мотивів конкретної людини, ми наші дії та зусилля будемо спрямовувати на пізнання мотивів поведінки та діяльності студентів; самопізнання (усвідомлення власних мотивів та тенденцій реагування) та самопосилення власної мотивації.

Поведінка та діяльність викладача та студента може зумовлюватися різними мотивами. Залежно від змісту діяльності виокремлюють такі групи мотивів []:
  • професійні (пов’язані з певною професійною діяльністю);
  • пізнавальні (пов’язані з отриманням нових знань);
  • широкосоціальні (бажання зайняти певну позицію, роль у суспільстві, підвищити соціальний статус, престижність);
  • вузькосоціальні (бажання спілкуватися, прагнення мати статус у конкретній соціальній групі);
  • процесуально-змістові (процес і зміст діяльності);
  • матеріальні (можливість забезпечити себе високою заробітною платнею);
  • досягнення (прагнення досягти певних результатів у діяльності);
  • утилітарні (прагнення отримати безпосередні переваги чи уникнути небезпеки (низький прохідний бал, уникнення служби у лавах Збройних Сил тощо).

Залежно від характеру активності (спрямованості активності) людини. у системі соціальних стосунків, найчастіше виокремлюють такі мотиви []:
  • мотив самоствердження – пов’язаний із прагненням укріпити свою позицію в стосунках з іншими людьми, довести оточуючим, що ти на щось здатен, з честолюбством, з почуттям власної гідності, з бажанням, щоб тебе поважали і цінували;
  • мотив ідентифікації з іншою людиною – прагнення бути схожим на авторитетну особу (батька, вчителя, літературного героя, кумира, співака), що приводить до підвищення енергетичного потенціалу людини за рахунок символічного «позичання» енергії у кумира;
  • мотив влади – прагнення впливати на інших людей, керувати людьми, визначати і регламентувати їх діяльність. Виявляється у прагненні зайняти головну позицію в групі, розпоряджатися іншими людьми;
  • мотив саморозвитку і самовдосконалення – прагнення до , самовдосконалення, бажання підвищити власні індивідуальні можливості, повністю реалізувати індивідуальний потенціал;
  • мотив досягнення – прагнення досягти високих результатів і майстерності, бажання успіху в досягненні поставлених цілей;
  • мотив афіліації – прагнення до встановлення і підтримки стосунків з іншими людьми, приєднання, контактів і товариськості, співробітництва, партнерства і любові, спілкування як самоцінності;
  • просоціальні (соціально значущі) мотиви – мотиви, пов’язані з усвідомленням суспільної значущості діяльності, з почуттям обов’язку, відповідальності перед групою та суспільством;
  • негативна мотивація – спонуки, що викликані усвідомленням можливих неприємностей, негативних наслідків, прогнозованими покараннями, які можуть статися у випадку невиконання діяльності, порушення соціальних норм чи страхом перед ними, прагненням їх уникнути. Наступним нашим кроком буде розширення сфери усвідомлених дій щодо активізації мотивів спрямованості: на себе, на інших людей та на справу.

Студентам, у яких переважає спрямованість на себе, притаманні орієнтація на пряму винагороду, прагнення до задоволення власних потреб, особистих переваг, престижу, власного благополуччя, авторитарності, потреба у владних функціях та засобах. Якщо навчання відповідає їх прагматичним прагненням, досягненню власних цілей, то вони виявляють до нього живий інтерес. Якщо ж ні – то активність таких студентів знижується.

Студентам, у яких домінує спрямованість на інших людей, притаманні орієнтація на спільну діяльність, пошук соціального схвалення, залежність від групової думки, оцінки, прагнення підтримувати добрі стосунки з оточуючими. У цьому разі активність суб’єкта великою мірою залежить від настановлень та прагнень, які домінують у групі. Якщо студентська група спрямована на навчання, то це може позитивно впливати на активність суб’єкта в навчанні. І навпаки, якщо група не налаштована на навчання, то це може негативно впливати на навчальну діяльність студента.

Для студентів, у яких домінує спрямованість на справу, характерна налаштованість на якість та точність, прагнення якнайкраще виконувати навчальні завдання, схильність відстоювати свою думку в інтересах справи, здатність до співпраці та взаємодії заради справи.

Можливо зробити припущення, що спрямованість на справу є найбільш бажаною в навчальній діяльності. Проте ми вважаємо, що не враховувати інші види спрямованості було б недоцільним. Інша справа, що в залежності від основного навчального компоненту дисципліни перевага може віддаватися відповідним видам мотивів.

Так, враховуючи, що провідним компонентом дисципліни «Комп’ютерний практикум» є діяльність, доцільно організувати навчання таким чином, щоб знаходили втілення і пізнавальні (нова інформація), і професійні (зв’язок з майбутньою професією), і процесуально-змістові (цікавість, захопленість процесом і змістом навчання), вузькосоціальні (можливість спілкуватися один з одним під час виконання завдань, поділ студентської групи на підгрупи на занятті) та інші мотиви. Важливо використовувати різноманітні методи навчання, у тому числі ті, які забезпечують активне включення студентів у навчальну діяльність. Створювати такі психологічні умови навчання, що забезпечать ефективну комунікативну взаємодію та щирі стосунки у групі студентів, сприятимуть розкриттю кожної особистості, розвитку пізнавальної, емоційної та поведінкової сфери.

Одним із шляхів реалізації цих цілей ми вважаємо створення інтегрованого професійно орієнтованого навчального середовища [2]. Системоутворюючим фактором такого середовища є взаємодія студентів і викладачів в процесі оволодіння засобами інформаційних технологій. Інформаційні технології при цьому розглядаються як інтегруюче підґрунтя, яке забезпечує: інтеграцію знань, пов’язаних з професійною діяльністю майбутнього фахівця, які визначені різними навчальними програмами; підвищення якості навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації; підвищення ефективності навчального процесу на основі його індивідуалізації та інтенсифікації; розробку перспективних методів, засобів і форм навчання з орієнтацією на розвиваючу, випереджальну і особистісно орієнтовану освіту; інтеграцію різних видів навчальної діяльності студентів (аудиторної, самостійної, пошукової, навчально-дослідницької) у рамках єдиної методології, заснованої на застосуванні інформаційних технологій; підготовку студентів до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства; підвищення професійної компетентності і конкурентноздатності майбутніх фахівців.

Основними складниками модельованого освітнього середовищі є:
  • соціальне оточення – визначається такими факторами: роль педагога у взаємодії зі студентами, врахування індивідуальних психологічних і вікових особливостей студентів, комфортизація міжособистісної взаємодії студентів і педагогів, гуманізація навчального процесу, що припускає можливість для вияву активності всіх учасників навчального процесу, особисту включеність у навчальну діяльність, забезпечення можливості самореалізації студентів з урахуванням їхніх особистих здібностей та інтересів;
  • професійне предметне оточення – представляє собою сукупність різних елементів (наочні посібники, література професійного напряму, зразки продуктів професійної діяльності). При цьому (поряд з принципом професійної спрямованості) необхідно враховувати характеристики, що дозволяють розглядати ці елементи як фактори розвитку особистості;
  • інформаційне оточення – представляє собою сукупність умов, які сприяють виникненню і розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між студентами, викладачем і інформаційними ресурсами (комп’ютеризованими і не комп’ютеризованими): електронні навчальні посібники з теоретичних питань, методичні рекомендації до виконання завдань, бланки звітних матеріалів, інформаційні ресурси Інтернет, навчальні й тестові програми.

Результати спостережень за роботою студентів в модельованому навчальному середовищі у процесі комп’ютерного практикуму показали, що результати їхньої навчальної діяльності визначаються не стільки інтелектуальними показниками, скільки ступенем розвитку професійної мотивації. Не зменшуючи значущості здібностей як одного із основних чинників навчальної діяльності, ми в наших дослідженнях спираємось на положення про приблизно однаковий рівень здібностей студентів першого курсу. В цьому випадку на перше місце виходить чинник професійної мотивації. При цьому на рівень навчальних досягнень студентів суттєво впливає система внутрішнього прагнення особистості до навчальної діяльності. У становленні професійної мотивації важливу роль відіграє позитивне ставлення до майбутньої професії, оскільки мотив пов’язаний з кінцевими цілями навчання. Якщо студент добре обізнаний на тому, яку спеціальність він обрав, і вважає її перспективною, це, безумовно, позитивно впливає і на його ставлення до навчання.

Навчальна діяльність студентів формується під впливом потреб, які в свою чергу реалізуються в мотивах. У якості провідних потреб, що визначають позитивне ставлення студентів до навчання визначаються такі: прагнення до інтелектуальної активності, самостійного здобуття знань та свідомого оволодіння раціональними способами розумової роботи, намагання пов’язати теоретичні положення з практикою і навпаки. Серед мотивів, що свідчать про позитивне ставлення до навчання ми знаходимо: пізнавальні інтереси, впевненість у необхідності різнобічної освіти, усвідомлення навчальної діяльності як суспільно вагомої, усвідомлення громадського обов’язку, особиста зацікавленість та інші [1,3].

Перераховані потреби і мотиви не розвиваються стихійно, а формуються у практиці навчання на кожному занятті за умови, що викладач використовує різні методи, засоби, форми навчання, які сприяють розвитку творчого мислення та уяви та спонукають студента до виявлення активності. Основні з них [1]:
  • формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності, пізнавальних інтересів (О. Дусавицький, А. Маркова, Т. Щукіна);
  • безпосереднє залучення кожного студента до навчально-пізнавальної діяльності, чому сприяють проблемне навчання, самостійна, творча робота студентів, що дозволяє їм самореалізуватися і самостверджуватися;
  • організація навчального спілкування на заняттях і в процесі позааудиторної самостійної роботи;
  • створення сприятливого мікроклімату в стосунках між учасниками навчального процесу.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, висока позитивна мотивація може відігравати роль компенсаторного фактору у випадку недостатніх здібностей або недостатнього запасу знань. Відношення до професії, мотиви її вибору мають велике значення (а в деяких випадках і виключне) для підвищення якості професійного навчання. Розвиток професійної мотивації дозволяє не тільки підвищити ефективність навчальної діяльності студентів, але й сприяє формуванню професійної компетентності. Одночасно з тим, слід зазначити, що процесуально-змістова мотивація як інтерес до самої діяльності може бути значно знижена через зовнішні чинники.

Отже важливою умовою ефективної мотивації є коректне використання технік мотивації та стимулювання: переконування, викликання інтересу, навіювання, делегування, позитивного або негативного підкріплення.

І, нарешті, хотілося б звернути увагу на те, що основним завданням викладача є розуміння внутрішніх мотивів студентів та забезпечення умов для виявлення тих рис особистості, що сприяють успішному навчанню.

Як перспективний напрям дослідження планується розробка системи засобів і методів розвитку професійної мотивації в процесі комп’ютерного практикуму.


Література
  1. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Ломов Б. Ф. – М.: Наука, 1984. – 467 с.
  2. Олійник Н. Ю. Комп’ютерний практикум : Навчальний посібник для студентів ВНЗ / Олійник Н. Ю. , Мостова Л. М., Зміївська І. В. – Х. : РВВ ХТЕІ КНТЕУ, 2008. – 202 с. 
  3. Басова Н.В. Педагогіка и психология / Н. В.Басова. – Ростов н/Д : Фенікс, 2000. – 416 с.
  4. Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів у вищій школі: навч. посіб. / за ред.. М. В. Артюшиної, О. М. Котикової, Г. М. Романової. – К. : КНТЕУ, 2007. – 528 с.
  5. Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека: Модульный курс психологии. Модуль «Направленность» (Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы) / В. А. Семиченко. – К. : Миллениум, 2004. – С. 38–39.


Олійник Н.Ю.

Роль мотивації у формуванні професійної компетентності студентів

У статті розглядаються сутність, зміст, особливості та умови реалізації технології формування мотивації навчальної діяльності студентів у процесі комп’ютерного практикуму. Описано структуру модельованого професійно орієнтованого навчального середовища.

Ключові слова: мотив, мотивація, результативність, компенсаторний механізм, професійна компетентність, інтеграція знань, модельоване освітнє середовище.


Олейник Н.Ю.

Роль мотивации в формировании профессиональной компетентности студентов

В статье рассматриваются сущность, содержание, особенности и условия реализации технологии формирования мотивации учебной деятельности студентов в процессе компьютерного практикума. Описана структура моделированной профессионально ориентированной учебной среды.

Ключевые слова: мотив, мотивация, результативность, компенсаторный механизм, профессиональная компетентность, интеграция знаний, моделированная образовательная середа.


N. Olijnik

Role of Motivation in Forming Professional Competence of Students

The article deals with the essence, contents, peculiarities and conditions of realizing technologies of students’ educational activities motivation formation in the process of practical work with computers. The structure of a professionally oriented educational ambience is described.

key words: motive, motivation, effectiveness, compensatory mechanism, professional competence, knowledge integration, simulated educational ambience.


Стаття надійшла до редакції 11.02.2008р.