Аспекти професійно-прикладної фізичної підготовки студентів музичних закладів освіти
| Вид материала | Документы |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, 434.34kb.
- Психолого-педагогічні аспекти формування громадянського самовизначення учнів професійно-технічних, 185.14kb.
- Указ Президента України «Основні напрямки реформування професійно технічної освіти, 122.18kb.
- Результати моніторингу діяльності професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської, 172.17kb.
- Міністерство освіти І науки україни навчально-методичний центр професійно-технічної, 565.22kb.
- Нова форма фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів технічного, 117.28kb.
- Міністерство освіти І науки україни н А К А З, 568.1kb.
- Ї пiдтримки при вивченнi фізики у середнiй школі // Стандарти фізичної освіти в Україні:, 39.24kb.
- Програми розвитку фізичної культури та спорту в місті Знам`янка на 2007-2011 роки, 272.02kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з фізичної культури, 432.86kb.
Аспекти ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНої ФІЗИЧНої ПІДГОТОВКи студентів музичних закладів ОСВІТИ
Ігор МУДРИЙ
Львівський державний університет фізичної культури
Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Студенти як майбутні фахівці, що активно впливають на майбутнє держави, повинні мати не тільки високий рівень професійної підготовленості, але й бути фізично витривалими, працездатними і здоровими [5].
Великий об’єм їх денного та тижневого навантаження приводить до систематичного накопичення втоми, зменшення обсягу рухової активності, і відповідно, спостерігається тенденція до погіршення стану здоров’я студентів які навчаються у різноманітних навчальних закладах, зокрема музичних закладах освіти. З кожним роком, як свідчить практика, збільшується кількість тих, хто займається у спеціальних медичних групах. Встановлено, що кількість підготовчих та спеціальних медичних груп зростає від 5,36 % на першому курсі до 14, 46 % на четвертому. Відповідно спостерігається зменшення кількості студентів основних груп: з 84,0 % до 70,2 %. Майже 90% молодих музикантів мають відхилення у стані здоров’я, а понад 50% - незадовільну фізичну підготовленість [1,2].
Незважаючи на широкий спектр досліджень, науковці єдині в тому, що для поліпшення фізичного стану студентів необхідно підвищити їх рухову активність. Проте, аналізуючи стан фізичного виховання студентів-музикантів, ми бачимо, що у більшості з них, зазвичай, не сформована потреба піклуватися про власне здоров’я. Вони покладаються на діяльність лікувальних закладів і нехтують основними, ефективними, економічно вигідними засобами оздоровлення – фізичними вправами. Тому гостро стоїть питання про впровадження у повсякденне життя студентів-музикантів фізичної культури і спорту [1,6].
Використання різноманітних видів фізкультурної діяльності у навчальному процесі музикантів сприятиме профілактиці захворювань, підвищенню працездатності, збільшенню тривалості життя, організації повноцінного дозвілля, боротьбі зі шкідливими звичками, створить умови пізнання власних можливостей і забезпечить оптимальні обсяги рухової активності.
Мета дослідження. Метою нашого дослідження є визначення та обґрунтування особливостей професійно-прикладної фізичної підготовки студентів музичних спеціальностей.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних літературних джерел.
Результати дослідження та їх обговорення. Фізична культура завжди була одним з основних засобів підготовки людини до трудової діяльності, оскільки вона формує спеціальні рухові навички й уміння, які мають для неї прикладне значення [5].
Фізичне виховання в музичних закладах освіти є надзвичайно важливим процесом, який повинен бути спрямованим не лише на розвиток фізичних, але і психічних якостей музиканта, а також на формування рухових умінь та навичок, що є властивими представникам тієї чи іншої музичної професії [1,7].
Навчально-професійна діяльність студентів музичних вузів має ряд особливостей, які пов’язані зі специфікою професії, що вимагає диференційованого підходу для вирішення педагогічних завдань.
Процес фізичного виховання майбутніх фахівців з музичною освітою повинен поєднати у собі загальну та спеціальну (професійно-прикладну) фізичну підготовку, тобто бути різностороннім і комплексним. Ці два види підготовки повинні йти паралельно потягом усього терміну навчання [1,5].
Встановлено, що загальна фізична підготовка не знаходить безпосереднього застосування в трудовому процесі, а лише створює передумови для успішної професійної діяльності та опосередковано появляється у ній через такі фактори як стан здоров’я, ступінь фізичної тренованості, адаптація до умов праці. Тобто загальна фізична підготовка студентів повинна бути спрямована на зміцнення їх здоров'я, підвищення рівня всебічної фізичної підготовки та розвиток основних фізичних якостей.
Не викликає сумніву, що кожна професія має свою рухову специфіку, що відрізняється умовами праці, психофізичними характеристиками і висуває різноманітні вимоги до рівня розвитку фізичних якостей, психофізіологічних функцій і психічних властивостей людини [1,5,6].
Професійно-прикладна фізична підготовка як важлива складова процесу фізичного виховання молодих музикантів покликана підвищувати стійкості організму до несприятливих, специфічних умов професіональної діяльності, розвивати морально-вольові та інші психологічних якості, що потрібні в обраній професії, формувати рухові уміння та навички, які використовуються у даному виді діяльності. Тобто її основним призначенням є розвиток і підтримка на оптимальному рівні тих повідних психічних і фізичних якостей людини, вимоги до яких ставить музична діяльність [2,5].
Програми з ППФП музикантів, перш за все, повинні враховувати фізіологічні характеристики тих факторів, що визначають особливості праці музикантів, тобто: специфіка робочої пози та рухових актів, робочого місця, а також положення тулуба, ніг, рук і голови [1].
Спеціальні заняття з ППФП музикантів можуть бути впроваджені у формі індивідуальних завдань із включенням спеціальних вправ до комплексу ранкової гімнастики та самостійних занять у позаучбовий час, а також виконання спеціальних вправ у тренувальному процесі певного виду спорту [5].
Важливе значення для ефективності вирішення завдань ППФП має цілеспрямоване використання оздоровчих заходів у режимі учбового дня, масової фізкультурної та оздоровчої роботи. Організація цих заходів повинна бути пов'язана з вирішенням основних завдань підготовки студентів з урахуванням етапу навчання. Обираючи той, чи інший вид спорту необхідно відштовхуватись від його впливу на розвиток необхідних професійних фізичних та психічних якостей музикантів, а також враховувати їх індивідуальні морфофункціональних та особистісні якості, схильності інтереси та бажання [2,5].
Обираючи спеціальні фізичні вправи слід враховувати особливості, які є притаманні тій чи іншій музичній професії. Так, професійна діяльність піаністів і струнників, як музикантів-виконавців, має спільні риси. Проте, кожній із них притаманні свої специфічні особливості. При грі на фортепіано, скрипці, віолончелі, альті, контрабасі, акордеоні, народних струнних інструментах, важливу роль відіграють рухи кисті і пальців [1].
Для стражників характерною є висока рухливість у п’ясно-фаланговому суглобі лівої руки і променево-зап’ястковому правої руки (та, яка тримає смичок), для піаністів – рухливість у променево-зап’ястковому та п’ястно-фаланговому суглобах обох рук. Для гри на фортепіано та струнних інструментах необхідною є швидкість, спритність, координація і точність рухів плеча, передпліччя, та, особливо, кисті і пальців. Тому важливими для цієї категорії музикантів є вправи на розвиток дрібної моторики, які можна виконувати без нічого, або використовувати різноманітні предмети та пристосування. Не варто зловживати вправами силового характеру, які можуть призвести до зменшення амплітуди та рухливості у цих суглобах [1,3,6].
Висока швидкість рухової реакції є однією з професійних особливостей моторики музикантів, особливо піаністів, що зумовлене особливостями техніки гри на музичних інструментах. Так, наприклад, у тих хто грає на фортепіано прихований період рухової реакції є коротшим, ніж у тих, хто не володіє цим інструментом [6].
Характерною особливістю праці музикантів є те, що вся їх трудова діяльність проходить в приміщеннях, у яких інколи навіть відсутні належні санітарно-гігієнічні умови. Окрім цього час занять за інструментом часто є нерегламентованим, особливо у тих музикантів, які володіють „віртуозним виконанням”, тобто спритність яких виявляється у високо координованих рухах і у здатності переключатись від одних рухових дій до інших [2,5].
Професійна музична діяльність пов’язана з неухильним зменшенням фізичного навантаження (гіпокінезією), тривалим перебуванням у вимушеному положенні стоячи, або сидячи. У музикантів, підсилюється диспропорція між психоемоційною активністю, яка постійно зростає і фізичною діяльністю, яка стає все менш обов’язковою [4,6].
Так, наприклад, для піаністів характерним є сидяче положення, у якому вони перебувають годинами (4 – 6 годин щодня). Дефіцит м’язових навантажень, зменшення фізичних м’язових зусиль і заміна їх статичними у таких рухливих від природи частинах тіла, як поперекова ділянка і шия, приводить до де тренованості хребтового „м’язевого корсету”, послаблення ресорної функції м’язів. Вимушене робоче положення сидячи з постійно нахиленою головою і витягнутими до переду руками приводить, як правило, до значних перевантажень шийно-грудного відділу хребта. На цьому фоні підсилюється осьове навантаження на хребет, внутрішньодисковий тиск у положенні сидячи з випрямленою спиною становить близько 140 кг, що створює умови для його мікро травматизації та перевантаження. Ці перевантаження сприяють функціонуванню м’язів у тонічному режимі, тобто відбувається їх спазм і як наслідок застійні явища у тканинах [3,4,6].
Це говорить про необхідність вироблення здатності зберігати високу працездатність в умовах гіпокінезії, необхідності розвитку статичної витривалості м’язів, які піддаються великій напрузі під час малорухомої роботи.
Таким чином, музична професія висуває певні вимоги до сили м’язів тулуба. Недостатній розвиток м’язевого корсету призводить до передчасної втоми та функціональних змін в опорно-руховому апараті: порушення постави (сутулість, асиметрія плечей, „крилоподібні” лопатки), розвиток сколіотичного захворювання [2,4].
Тривала робота у фіксованому положенні, особливо з нахиленим тулубом, крім втоми м’язів спини і шиї може призвести до розвитку застійних явищ у нижніх кінцівках, черевній порожнині, вплинути на роботу органів малого тазу, а також до розтягу і ослаблення м’язів плечового поясу, розгиначів спини та передньої стінки живота. Така обмежена рухова активність знижує професійну працездатність, веде до великої кількості помилок, негативно впливає на життєво важливі функції і системи організму [3,4,5].
Професійна діяльність музикантів-виконавців пов’язана з великим нервово-психічним навантаженням. Висока емоційність може спровокувати виникнення як загальної, так і місцевої втоми і навіть нервового перенапруження та порушення сну. Оскільки доведено, що систематичні заняття фізичними вправами підвищують нервово-психічну стійкість до емоційних стресів, підтримують розумову працездатність – вони є важливим фактором для успішної музичної діяльності [1,6].
Висновок
Низький рівень фізичної підготовленості студентів-музикантів часто не дозволяє їм сповна реалізувати власні природні творчі задатки. ППФП є головним засобом для досягнення психофізичної готовності людини до успішної професійної діяльності, і ставить перед собою свої специфічні завдання:
- розвиток повідних для музикантів фізичних якостей;
- формування і вдосконалення прикладних рухових навичок;
- підвищення стійкості організму до несприятливих умов професіональної діяльності та профілактика професійних захворювань музикантів;
- виховання специфічних морально-вольових та інших психічних якостей музикантів;
- сприяння у формуванні загальної культури особистості.
Література
- Батурина В.Г. Физическое воспитание студентов-пианистов: Автореферат дисс. на соискание учен. степени канд.пед.наук:(13.00.04) / ГДОИФК им. Лесгафта. - Л., 1972. -23с.
- Дяченко А.П. Професионально-прикладная физическая подготовка студентов-стоматологов: Автореферат дисс. на соискание учен. степени канд.пед.наук: УГУФВиС. - К., 1997. -22 с.
- Епифанов В.А., Медицинская реабилитация: Руководство для врачей. – М.: МЕДпресс-информ, 2005. – 328 с.
- Остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений грижами дисків: Підручник / Мачерет Є.Л., Довгий І, Л., Коркушко О.О. Т. 1. – К., 2006. – 256 с.1.
- Ткачев Ф.Т. Физическая культура в трудовом процессе. К.: Здоров`я, 1977. - 93 с.
- Толкачева И.Т. Влияние физической нагрузки на динамометрию рук музыкантов//Теория и практика физической культуры. - 1999. - № 6. - 51-55.
- Юмашева Л.И. Особенности профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных ВУЗов различных специальностей //Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. научн.тр. под ред. Ермакова С.С. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2002. - №2. – С.82 – 85.
Аспекти ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНої ФІЗИЧНої ПІДГОТОВКи студентів музичних закладів ОСВІТИ
Ігор МУДРИЙ
Львівський державний університет фізичної культури
Мета дослідження. Метою нашого дослідження є визначення та обґрунтування особливостей професійно-прикладної фізичної підготовки студентів музичних спеціальностей.
Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних літературних джерел.
Анотація. В процесі фізичного виховання молоді провідне місце посідає професійно-прикладна фізична підготовка.
Стаття присвячена аналізу особливостей професійно-прикладної фізичної підготовки студентів музичних закладів освіти. Розглядаються питання специфіки цього виду фізкультурної діяльності, висвітлюються фактори, які обумовлюють вибір оптимальних фізичних вправ для музикантів-виконавців, визначають їх характер та спрямованість
Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, музиканти, втома м’язів, фізична підготовленість.
АспектЫ ПРОФЕСИонально-ПРИКЛАДНой ФиЗИческой ПоДГОТОВКи студентов музыкальных Образовательных учреждений
Игорь МУДРЫЙ
Львовский государственный университет физической культуры
Цель исследования. Цель нашего исследования: определение и обоснование особенностей ППФП студентов музыкальных специальностей.
Методы исследования: анализ и обобщение литературных источников.
Аннотация. В процессе физического воспитания молодежи важное место занимает профессионально-прикладная физическая подготовка.
Статья посвящена анализу особенностей профессионально-…. физической подготовки студентов музыкальных заведений образования. Рассматриваются вопросы специфики этого вида физкультурной деятельности, освещаются факторы, которые обуславливают выбор оптимальных физических упражнений для музыкантов-исполнителей, определяют их характер и направление
ASPECTS OF APPLIED PROFESSIONAL PHYSICAL EDUCATION FOR STUDENTS OF MUSIC EDUCATION INSTITUTIONS
Igor MUDRUY
Lviv State University of Physical Culture
Aim of the research is the determination and grounding of the peculiarities of applied professional physical education for students of musical specialties.
Methods of research: analysis and generalisation of the literary sources.
Abstract. Applied professional physical education plays the leading role in the process of youth physical education.
The article is dedicated to the analysis of the peculiarities of applied professional physical education for students of music education institutions. Specific features of this kind of activity are considered, the factors which most impact the choice of optimal physical exercises for performing musicians and determine their character and direction are revealed in the article.
Key words: applied professional physical education, musicians, muscle tiredness, physical fitness.