Всесвітній день привітань, Всесвітній день телебачення,Собор Архістратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних
| Вид материала | Документы |
- Всесвітній день поезії свято, яке відзначається щороку 21 березня (день весняного рівнодення)., 87.01kb.
- 2 Міжнародний день дитячої книги (відзначається в день народження Г. К. Андерсена), 223.4kb.
- Всесвітній День метрології, 160.51kb.
- Всесвітній День Космонавтики (1-4 кл.), «Перший космонавт планети» (5-7 кл.), «Космос, 21.72kb.
- 5 червня- всесвітній день охорони навколишнього середовища, 46.16kb.
- Прес-реліз 15 березня світова спільнота відзначає Всесвітній день прав споживача, 131.23kb.
- Информация о Японии Столица, 281.43kb.
- Программа тура: 1 день. Вылет из Москвы в Париж. Трансфер в отель. Трансфер в отель., 14.67kb.
- Столица: Пекин. Время, 64.03kb.
- «Екологія крізь краплю води», конференції «Про що розповість весняний струмок», «Джерела, 343.1kb.
Стоїть: Л. Бутенко; сидять: І. Литовка, Н. Носаненко
Шановні читачі! Спеціально для Вас ми взяли в Лесі інтерв’ю:
─ Олесю, що потрібно, на Вашу думку, зробити, щоб культурне життя стало на факультеті ще цікавіше?
─ Щоб життя на факультеті стало ще цікавішим, на мою думку, потрібно до кож-ного, на перший погляд, зви-чайного діла, підходити творчо.
─ Чи є у Вас якесь захоплення? Що для Вас є найкращим відпочинком?
─ Так, захоплення в мене є. Я займаюсь декламаторською майстерністю. Най-кращий відпочинок для мене ─ це спілкування з друзями, тепла ковдра, гарна книжка та чашка гарячого чаю.
─ Чи потрібен нашому факультету гімн?
─ Слово ─ об’єкт сиченя філологів. Слова об’єднуються в гімн, а гімн ─ це урочиста пісня. Наш факультет бринить своїми чарівними голосами, дзвінкими піснями ─ тому гімн тільки зміцнить дух нашого факультету, адже ми всі ─ одна філологічна родина!
─ Які цікаві заходи нас очікують найближчим часом?
─ Їх буде чимало. Студенти поринуть в атмосферу старовинного фестивалю, відчують дух новорічних свят, від-відають творчі вечори деяких ко-лективів факультету, візьмуть участь в благодійних акціях…
─ Як Вам вдається поєднувати громадську діяльність та навчальну?Це, напевно, дуже нелегко?
─ Зізнаюсь чесно, що поєднувати громадську та навчальну діяльність справді складно, але ─ повірте! ─ можливо. А складно тому, що щоб ти не робив, потрібно намагитися виконувати все на совість. Це дуже цікаво. Тому труднощі відходять на другий план.
─ Чи є якісь труднощі, з якими Ви зіткнулися в перші дні своєї культурницької роботи на факультеті?
─ Ні, навпаки, відчула підтримку студентів та викладачів факультету. За це щиро вдячна!
─ З чим Ви хочете пов’язати своє життя в майбутньому? Чи Ви десь працюєте? Роз-кажіть про свою роботу?
─ Коли закінчу університет, присвячу своє життя позашкільній роботі з дітьми. Звичайно, буду удосконалювати знання іно-земних мов. У мене є невеличка мрія ─ дуже хочеться стати міністром культури . Зараз я працюю в Обласному центрі естетичного виховання учнівської молоді (ОЦЕВУМ). Я ─ керівник творчого об’єднання культури мови та спілкування «Барви слова». Працюю з маленькими дітьми, а ще маю старшу групу. Дуже люблю свою роботу! Сама навчаюсь і передаю свої знання та уміння дітям. Учу їх творчо мислити, правильно поводити себе на сцені, навчаю риторики, культури мови та спілкування.
─ Від кого у Вас таке зацікавлення пе-дагогічною діяльністю?
─ Це в мене родинне, мої бабуся та дідусь були викладачами. Я вдячна долі, що на моєму шляху зустрічалися творчі, добрі люди, які допомагають, радять, підтримують. ПДПУ й факультет філології та жур-налістики ─ це мрія з дитинства. Тому я мо-жу впевнено сказати, що мрії здійснюються, якщо людина в них вірить і працює для їх здійснення.
─ Який Ваш життєвий девіз?
─ «Живи й посміхайся! », ─ ось мій девіз по життю.
─ Дякуємо Вам, Олесю, за розмову й бажаємо творчих злетів та рівної життєвої стежини, що переросла б у широку шлях до вершин успіху! Спілкувалася Ю. Волощук
ОСЬ ЯКА КРАСУНЕЧКА НАША ЛЕСЯ!!!
Заходи на факультеті
Всеукраїнська конференція
Педагогічний університет завжди прославлявся прагненням підвищити рівень української культури. На його теренах проводяться безліч культурно-масових заходів.
Одним із таких заходів були проведені 21- 22 жовтня 2008 «Короленківські читання» в рамках Всеукраїнської наукової конференції на базі ПДПУ , що була присвячена 115-річчю В.Г. Короленка та 80-річчю Полтавського літературно-меморіального музею В. Г.Короленка за сприяння Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації.
Програма конференції включала в себе пленарне засідання, роботу в секціях та екскурсії по літературних місцях Полтавщини та до музею Короленка.
Першою частиною конференції було вищезгадане засідання, на якому були присутні високопосадовці Полтавської Міськради, доценти філологічних наук, наукові спів-робітники музею, студенти університету. Теми доповідей вразили всіх присутніх актуальністю й новизною досліджуваних матеріалів.
Громадська позиція Короленка, «Мала проза»: особливості поетики. Приватне життя,листування, поетика літературно-критичних робіт, дослідницький дискус в нарисі «Трагедія великого гумориста: сучасний гоголівський контекст» – теми, глибоке дослідження яких забезпечили величезний успіх конференції. Не залишила байдужим жодного слухача й тема наукового співробітника музею Л.Г.Вітенко, яка своїм сильним емоційним запалом донесла до слу-хачів значення таланту людяності митця. Ми знову й знову захоплювались талантом Великої Людини з великим серцем, письменника-гуманіста, що все життя закликав до людяності, співчуття й доброти в цьому жорстокому світі.
Загалом конференція становить важливе значення в літературно-мистецькому житті України. «Полтава - єдине місто в Україні, де проводяться «Короленківські читання» , - висловилась доктор філологічних наук, професор Ніколенко Ольга Миколаївна та додала: «Центр ім. Володимира Галактіоновича планує видати Короленківську енциклопедію, яка б прийшла на допомогу широкому колу читачів»
На превеликий жаль творчість Короленка не вивчається в школі, але завдяки таким заходам студенти мають змогу детально ознайомитися з нею й відкрити завісу таємниці життя митця.
ДАР’Я РАЗУМНЯК, Ж-11
Викладачі кафедри: Л.А.Чередник, В.І.Мацапура, М.О.Зуєнко, О.М.Ніколенко, А.М.Чеботарьова (зліва направо)
О.В.Орлова та О.М.Ніколенко в музеї В.Короленка
У музеї великого полтавця: А.М.Чеботарьова , Л.В.Дереза, Н.І.Тарасова, В.І.Мацапура, Л.А.Чередник, Т.М.Конєва (зліва направо)
Вручення премій
Література не вмирає
10 листопада, світлого сонячного дня, у ПДПУ відбувся захід, присвячений врученню премії імені великого митця, письменника, жур-налістика, випускника нашого факультету Леоніда Бразова.
Свято урочисто розпочалося українською піснею. Найщиріші слова сказані були про письменника ─ мужнього воїна й великого творця слова.
У номінації «Поезія» призове місце посів поет Володимир Степанович Мирний. «У кожного письменника є своя неповторна зірка…», ─ запевняв літератор. Його вітали учні Розсошинської гімназії, а сту-дентка факультету психології виконала для поета пісню.
У номінації «Проза» нагороду отримала Раїса Василівна Плотникова, яка представляла свій роман «Афганський куш».
Переможцем в номінації «Драматургія» став Василь Федорович Коштяр ─ не тільки талановитий драматург, а й неор-динарна особистість з прекрасним почут-тям гумору.
Лариса Леонідівна Бразова отримала нагороду за свою літературознавчу діяль-ність. На церемонії вона дарувала гостям та учасникам свої книги та дякувала всім присутнім у залі.
Номінантів нагороджував заступник голови Полтавської обласної ради Петро Васильович Ворона, який і сказав за-ключне слово.
Дарунком для всіх учасників свята стала пісня «Моя Полтава» у виконанні студента Федора Чубачова. Усім номінантам дару-вали квіти, говорили теплі слова, усі були задоволені й щасливі.
ЄВГЕНІЙ ПРОКОПЕНКО, Ж-11
Лауреат премії В. Мирний з дітлахами-учасниками свята
П.Ворона вручає нагороду Р. Плотніковій
П.Ворона вітає лауреата В. Коштяра
Довідка для допитливих
Леонід Бразов (1916-1997) – український письменник, котрий більшу частину свого життя жив і працював у Полтаві. Він написав понад 100 художніх творів (“Вірне серце”, “Вперше і востаннє”, “Живим не байдуже” та ін.), у яких порушуються актуальні проблеми сучасності. Він відомий як талановитий письменник, журналіст, критик. Духовний авторитет Леоніда Бразова на Полтавщині напрочуд великий. Діячі культури, науковці й читачі люблять і поважають його за відверту громадську позицію, турботу про моральний стан суспільства, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва.
На урочистостях до 90-річчя від дня народження Леоніда Бразова (Всеукраїнській науково-практичній конференції, Вечорі пам'яті, засіданні Слов'янського клубу, презентаціях книг митця) ряд організацій виступили з ініціативою заснування Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова. Серед ініціаторів цієї важливої громадської акції: Полтавська організація Національної спілки письменників України, Полтавська Спілка літераторів, Полтавський академічний обласний музично-драматичний театр імені М. Гоголя, видавництво “АСМІ”, Полтавська обласна бібліотека імені І.П. Котляревського, Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, Слов'янський клуб м. Полтави. Полтавська обласна рада підтримала ініціативу письменників, науковців, діячів мистецтва та громадськості.
Засновник Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова - Полтавська обласна рада.
Розмір Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова становить 1000 гривень у кожній номінації.
Фінансування Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова здійснюється з обласного бюджету.
Премія була заснована 8 сесією Полтавської обласної ради 5 скликання у червні 2007 року.
Основна мета Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова – сприяти розвитку сучасної української літератури, пропагувати творчість сучасних письменників-земляків серед населення, утверджувати гуманістичні цінності в суспільстві.
Полтавська обласна премія імені Леоніда Бразова присуджується за досягнення в галузі сучасної української літератури.
Дата вручення премії: 9 листопада (щорічно) – День української писемності і мови, день народження письменника Леоніда Бразова.
Номінації Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова зумовлені метою розвитку сучасної української літератури:
• поезія;
• проза;
• драматургія;
• публіцистика;
• критика і літературознавство.
В одній номінації може бути присуджена лише одна премія. Якщо серед поданих до розгляду творів немає достойних, премія в певних номінаціях не присуджується.