2 Міжнародний день дитячої книги (відзначається в день народження Г. К. Андерсена) 3

Вид материала

Документы

Содержание 3 квітня - 100 років від дня народження Степана Олійника, українського поета – сатирика Див.: Зощенко М. Модри камень. 3 квітня день народження О. Гончара// Літературна Україна. – 2005. – 7 квітня 9 травня – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1 червня - Міжнародний день захисту дітей Див.: Багмут Іван Адріанович// українська літературна енциклопедія. – К., 1988. – Т.1 . – с. 107 28 червня - День Конституції України

Подобный материал:

• Литературный календарь, 112.03kb.
• Всесвітній день поезії свято, яке відзначається щороку 21 березня (день весняного рівнодення)., 87.01kb.
• 18 квітня. День пам'яток історії та культури в Україні Пам'ятник жертвам голодомору, 22.58kb.
• Неделя детской книги, 23.84kb.
• 9 грудня Міжнародний день боротьби з корупцією, 23.25kb.
• Информация о Японии Столица, 281.43kb.
• Столица: Пекин. Время, 64.03kb.
• Христиана Андерсена «Дюймовочка», 13.63kb.
• Рекомендації щодо проведення заходів із відзначення Міжнародного дня толерантності, 61.31kb.
• Мбук «Центральная межпоселенческая библиотека» г. Белебея Информационно-библиографический, 104.32kb.

Районний відділ культури Вознесенської райдержадміністрації Центральна районна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка

Знаменні і пам’ятні дати України 2008 р.

ІІ квартал




(Щоквартальний
методико-бібліографічний покажчик)


м. Вознесенськ, 2008


Квітень

1	-	День гумору, сміху
	-	Міжнародний день птахів
2	-	Міжнародний день дитячої книги (відзначається в день народження Г.К. Андерсена)
3		100 років від дня народження Степана Олійника, українського поета – сатирика (1908 – 1982)
	-	90 років від дня народження О.Г. Гончара
4		День створення НАТО (1949)
	-	190 років від дня народження Т.М. Ріда (1818 – 1883), англійського письменника
7	-	Всесвітній день здоров’я (відзначається з 1948 р. у день вступу в силу Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я)
8	-	Благовіщення Пресвятої Богородиці
11		Міжнародний день визволення в’язнів фашистських таборів
12	-	Всесвітній день авіації і космонавтики
18	-	Міжнародний день пам’ятників та історичних місць
19 20	- -	День довкілля Вербна неділя
22	-	Всесвітній день Землі
26	-	Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф (запроваджений ООН). День Чорнобильської аварії.
27	-	Великдень. Світле Христове Воскресіння
28	-	Всесвітні день поріднених міст

3 квітня - 100 років від дня народження Степана Олійника, українського поета – сатирика

Степан Іванович Олійник — ві­домий український поет, обдаруван­ня і талант якого на повну силу ви­явився в гуморі і сатирі. Цю людину знали — без перебільшення — майже в усьому СРСР та за кордоном. Поет-гуморист, сатирик, він майже чоти­ри десятиріччя віддав праці в літера­турі і понад п'ять десятиріч — журна­лістиці. Боровся за ствердження доб­ра і правди, чесності й благородства. Без його творчого доробку неможли­во уявити українську літературу.

Народився Степан Олійник 3 квітня 1908р. в с. Пасицели на Одещині в багатодітній сім'ї хліборобів. Після закінчення початкової школи здібний і допитливий до всього хлопець продовжив навчання в Одесі, де закінчив трудову семирічну школу ім. Лесі Україн­ки (1926), а згодом кооперативний технікум. Твердо вирішив­ши присвятити своє життя літературній діяльності, восени 1929 р. С. Олійник вступає до Одеського педагогічного інсти­туту. В студентські роки, поєднуючи навчання з літературною діяльністю, молодий поет писав і друкував вірші в газеті «Чорноморська комуна», в одеських журналах «Шквал» та «Металеві дні».

Коли в 1930-му. батько потрапив під «розкулачку», юнак уже був студентом. Ясна річ, сина «ворога народу» з вузу ви­ключили, і він влаштовується на роботу стерновим на кораблі. А через рік, відновившись в педінституті, потрапляє за грати. Його арештували за те, що складав дотепні частівки для сту­дентської стіннівки «Синя блуза»

Та 1931 р. був не такий жорстокий, як 1937-й. Отож юнака невдовзі випустили

У 1934 р. Степан Іванович закінчив педінститут, спочат­ку працював викладачем української мови і літератури, а зго­дом перейшов на роботу до обласної редакції газети «Чорно­морська комуна»

Восени 1939 р. Степан Іванович, на той час уже досвідчений журналіст і автор значної кількості опублікованих віршів, переїздить до Києва, де працює в редакціях газет «Вісті», «Ра­дянська освіта», публікує свої твори в газетах «Комуніст», «Комсомолець України», в «Литературной газете» та Журналістський досвід відіграв значну роль у подальшому творчому становленні Олійника-письменника.

Факти, які сатирик використовував для своїх творів, були такими типовими, що часто люди впізнавали себе в його героях.

Але сатира Олійника характерна тим, що поет ніколи не ставив собі за мету тільки викривати, бачити погане. З чутливістю друга, який поспішає прийти на допомогу, він прагне виручити товариша з біди, вивести його з небезпечної, згубної
стежки Сміху Олійникового боялися, а самого його любили. Він завжди був у гущі мас, ближче до народу.

«Ближче до народу» стало визначальним у житті письменника.

У роки Великої Вітчизняної війни Степан Олійник працю­вав в газеті «Сталінградська правда». Коли ворог наблизив­ся до міста, газета стала прифронтовою, а Олійник — прифрон­товим кореспондентом. Він створює образ веселого солдата, українського Василя Тьоркіна. Вірш «Сталінград» видали окремою листівкою, яку вручали новобранцям, коли ті пере­правлялися через збурену бомбами Волгу.

Післявоєнні роки стали другим дебютом і справжнім тріум­фом Степана Олійника. Перші ж книжки сатири та гумору «Мої земляки» (1947) та «Наші знайомі» (1948) принесли йому славу неперевершеного гумориста й сатирика. Остання навіть була відзначена Державною премією СРСР. Вступ до Спілки письменників, входження в «сім'ю «перчан», благословення Остапа Вишні багато в чому визначили наступні роки його творчого життя.

Яскравою сторінкою творчого доробку Степана Олійни­ка стали його ліричні автобіографічні новели, об'єднані в збір­ку « 3 книги життя» (1968). В них поет подумки озирається на прожиті роки й розважливо записує те, що лишило слід у його пам'яті і серці.

Степан Іванович часто повторював: «Поганий той сюжет, котрий не підкріплюється життям». І радив молодим колегам по перу дотримуватися цього принципу. Відомий кінорежисер Леонід Гайдай розповідав, що історія знаменитого фільму «Пес Барбос і незвичайний крос» почалася... з фейлетону Степана Олійника

Степан Іванович написав чимало віршів для дітей: «Чудо в черевику», «Вовина хвороба» , «Про Іринку», «У бабусинім буфеті», «Бабуся і внучка», «Написав листа Панас». Він був чудовим сім'янином, дуже любив малюків, варто було йому з'явитися на подвір'ї, як довкола починала роїтися дітлашня.

3 особливою ніжністю ставився і Степан Іванович до онучки Оксанки, фіксуючи кожну подію з і життя дівчинки.

Взаємини з дружиною — то окрема життєва сторінка. По­бравшись ще студентами, вони пройшли поруч кілька десятків років, не розлучаючись. Навіть воєнне лихоліття долали ра­зом, їх завше бачили в парі. Степан Іванович дуже тяжко сприй­няв смерть Клавдії Іванівни, переживши її на три з половиною роки. Дата смерті видатного Перчанина - 11 січня 1982 року.

Земляки письменника-гумориста щороку проводять на Одещині Олійниківські дні та Олійниківські читання. Засно­вано Всеукраїнську літературну премію імені Степана Олій­ника та однойменний благодійний фонд.

Проте важко зрозуміти одне — чому, законно перебуваю­чи серед когорти класиків, Степан Олійник раптом опинився поза межами програм з української літератури для середніх шкіл. Адже в початковому, античному розумінні класиками називали саме тих авторів, чиї твори вивчали в класах, тобто в стінах навчальних закладів. Отже, сьогодні прискіпливий читач мав би поставити собі запитання: що саме в спадщині Степана Олійника стало настільки неспівзвучним нашому часу, що упорядники програм раптом визнали його невартим потрапити на очі школярам? Для відповіді на це запитання досить перегорнути сторінки хоча б одного-двох збірників письменника. І стане зрозумілим — справа зовсім не в тому, що Степан Олійник, належачи до старшого покоління пись­менників, став нібито «несучасним», а в тому, що в кожній із його мініатюр неодмінно знайдеться пряма паралель із сьо­годнішнім життям. А це, можливо, не подобається декому із наших сучасників.


Див.: Москалець О. Кожна епоха вибирає свого Езопа//Дзеркало тижня.— 2005.— 27 серп.— 2 верес.

Патріарх українського гумору: до 100 річчя від дня народження С.І. Олійника // Знаменні дати 2008. Календар. – К., 2008. – с 85 - 90


3 квітня - 90 років від дня народження О.Т. Гончара, українського письменника.

Олесь Терентійович Гончар — славетний представник української літератури, геніальний майстер сло­ва, громадський діяч — був яскравим виразником українського національного характеру, його історичної духовності.

Про чільне місце майстра слова в історії України кінця XX ст. Іван Дзюба писав: «Ваша висока гуманіс­тична творчість у всі часи не давала згаснути промінцеві надії на кращу долю рідного народу, соборними дзвонами будила незнищенну жагу до волі, правди, до усвідом­лення коренів своїх 4 чистих витоків».

Творчість Олеся Гончара відома й шанована в світі. Його твори перекладено більш як 40 мовами світу. Свідченням високого авторитету Олеся Гончара не лише в Україні стало при­ судження йому Міжнародним Біографічним центром у Кембриджі (Англія) почесного титулу «Інтелектуал світу 1993 року»

Всім відома трилогія О.Гончара «Прапороносці». Завдяки їй до автора приходить справжнє визнання. Книги трилогії «Голубий Дунай» і «Золота Прага» відзначені двома Сталінськими преміями (відповідно 1948-го і 1949-го рр..)

Олесь Гончар завжди згадував схвальний відгук Юрія Яновського про найбільш дорогий для нього твір, написаний у перші повоєнні роки — роман «Прапороносці», підтримку досвідченим прозаїком його публікації в журналі «Віт-та», дружні поради Яновського-редактора щодо поліпшення мовної майстерності.

В цей же час Гончара приймають до Спілки письменників.

Згодом з'являється повість «Земля гуде» про полтавських підпільників, 1949 р.— збірка «Новели». У 50-х рр. автор завершує і публікує повісті «Микита Братусь», «Щоб світився вогник», романи «Таврія» і «Перекоп» про революцію і громадянську війну в Україні.

А потім прийшли 60-ті рр.— роки хрущовської «відлиги», ХХ з'їзду партії, розвінчання культу особи Сталіна. Це був час найпліднішої праці Гончара, твори якого органічно вписалися в літературу «шістдесятників». Серед них — роман «Людина і зброя» (1960), удостоєний Державної премії ім. Т. Г. Шевченка в 1962 р., та роман у новелах «Тронка» (1963), за який 1964 р. авторові присудили Ленінську премію.

Творчі здобутки настільки окрилювали митця, що він часом забував про залежність від існуючої тоталітарної системи, може принижувати людську гідність і жорстоко карати непокірних. Під впливом цих настроїв був написаний роман «Собор» (1968), вилучений реакційною критикою з літературного процесу і заборонений на 20 років. Роман викликав неабиякий читацький інтерес, активно обговорювався і поширювався серед громадськості. Він став одночасно болем і гордістю автора.

Принижений тиском критики, О. Гончар намагається спрямувати свою творчість у загальне русло. Ці настрої відтворилися в суспільних ідеях, що лягли в основу романів «Циклон» (1970) і «Берег любові» (1976), повісті «Бригантина» (1973). 1982 р. автору присуджено Державну премію СРСР за роман «Твоя зоря» (1980).

Навчений гірким досвідом, але небайдужий до суспільних проблем, письменник не міг замовчувати наболіле, що знайшло відображення на цьому етапі творчості. Гончар повертається до жанру, з якого починав,— новели, виступає як письменник-публіцист, літературознавець, культуролог, критик. Йому належать книги статей «Наше письменство» (1972), «Письмен­ницькі роздуми» (1980), «Чим живемо» (1991). Понад 1000 ста­тей, промов, нарисів, інтерв'ю, листів, привітань, некрологів, записів до книг музеїв, теле-, радіовиступів тощо—такий підсу­мок творчої праці Олеся Гончара на ниві публіцистики.

Останні роки життя письменника збіглися з першими кро­ками молодої української держави


Див.: Зощенко М. Модри камень. 3 квітня день народження О. Гончара// Літературна Україна. – 2005. – 7 квітня

Синьоока П. Роман О. Гончара «Собор» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2007. - №1. – с 31

Яровий О. Сяєво Українського серця[«Твоя зоря» О. Гончара: перспективи розуміння]// Літературна Україна. – 2008. – 24 січня


26 квітня - День Чорнобильської аварії

Минуть роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все ще хвилюватиме людей — і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. 26 квітня завжди об'єднуватиме всіх живих одним спогадом однією печаллю, однією надією.

Чорнобильська катастрофа поставила перед людством такі проблеми, про існування яких воно навіть не уявляло. Вибух, що стався на четвертому реакторі, викликав механічну руйнацію численних уранових касет і викид значної кількості ядерного палива, що містило понад 100 радіонуклідів і трансуранових елементів, у межах 40-50 км від реактора в різних напрямках і на значно більші відстані в західному напрямку. Близько 90 відсотків радіоактивного забруднення становили великі та дрібні частинки ядерного палива. Поблизу реактора були уламки уранових касет і графіту, які потім довелося збирати бульдозерами й лопатами. Врешті-решт територію АЕС довелося вкрити шаром бетону й асфальту завтовшки 1,5 м для захисту від опромінення.

Радіоактивного забруднення в Україні зазнали 12 областей, 73 райони, 2293 населені пункти. Внаслідок катастрофи в Україні постраждало 2930184 осіб, в т. ч. дітей – 901050. У радіоактивно забруднених місцевостях нині проживає 2235365 чол., в т. ч. 464568 дітей. Із зони обов’язкового відселення не переселено 9478 чоловік.

За роки незалежності Україна витратила майже 5 млрд. доларів США на вирішення "чорнобильських" проблем і майже 3,3 млрд. доларів на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок катастрофи, — на компенсації, пільги, закупівлю медикаментів, оздоровлення, соці­альний захист інвалідів тощо.

Збільшується часова відстань між днем сьогоднішнім і вибухом на Чорнобильській АЕС, але подолання наслідків цієї техногенної ядерної катастрофи ще триватиме багато років й потребуватиме значних коштів і великих людських зусиль.

В бібліотеці можна провести екологічні вечори, години спілкування, інформаційні повідомлення, огляди, Дні інформації, екологічні диспути. Оформити виставку – попередження, виставку діалог.


Див.: Деків Т. Попіл Чорнобиля стукає у серце… // Урядовий кур’єр. – 2005. – 27 квітня.

Мельник А. Полісся й досі під ударом Чорнобильської катастрофи // Урядовий кур’єр. – 2005. – 20 квітня

Качан А. Як вгамувати біль Чорнобиля?// Соціальний захист. – 2006. - №5. – с. 9.

Найтрагічніші техногенні катастрофи// Шкільна бібліотека. – 2007. - №3. – с. 77 – 81

Побігай О. Саркофаг: прихована небезпека// Голос України. – 2006. – 14 грудня.

Сценарії: Біль і крик душі під знаком Чорнобиля: сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 5-6. – с. 33.

Білий птах з чорною ознакою: сценарій // Позакласний час. – 2007. - № 3. – с. 28, с. 12

Мужність і біль Чорнобиля: година спілкування // Позакласний час. – 2002. - № 7. – с. 15.

Мужність і біль Чорнобиля: сценарій // Шкільна бібліотека. – 2006. - № 3. – с. 71.

Політ журавлів над не толоченими травами…: урок // Позакласний час. – 2003. - № 7. – с. 44-48.

Чорнобиль: горе і біль: сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 5-6. – с. 23.

Чорнобиль не має минулого: виховна година за книгою Є. Гуцала «Діти Чорнобиля» // Позакласний час. – 2002. - № 7. – с. 13.

Чорнобиль: ти у моїй крові: сценарій // Шкільна бібліотека. – 2006. - № 3. – с. 71.

// Шкільна бібліотека. – 2008. - №3. - с.

Травень

1-2	-	День міжнародної солідарності трудящих
3	-	Всесвітній день свободи преси (відзначається з 1992 р. за рішенням ООН)
8	-	Міжнародний день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (запроваджений у 1953 р.)
9	- -	День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. День Європи
11	-	День матері
15	- -	Міжнародний день родини 160 років від дня народження В.М. Васнецова (1848 – 1926), російського живописця
16	-	305 років із дня смерті Шарля Перро (1628 – 1703)
17	- - -	День науки Всесвітній день інформаційного суспільства 100 років від дня народження Л.С. Первомайського, українського письменника
18	-	Міжнародний день музеїв (відзначається з 1978 р. за рішенням Міжнародної ради музеїв)
	-	День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу (1944)
22	-	День Миколи Весняного
24	-	День слов’янської писемності і культури
	-	День Рівноапостольних Кирила і Мефодія
29	-	Міжнародний день миротворців ООН
31	- -	Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження

9 травня – День Перемоги у Великій Вітчизняній війні

Це світле і скорботне свято живе і буде жити в пам'яті народу. Саме цей день ознаменував пере­можне завершення Великої Вітчизняної війни.

Дорогою ціною дісталася людству ця перемога. Чи не найбільших втрат зазнала Україна. Під час її окупації гітлерівці закатували більше 5 мільйонів мирних громадян. Ще 3 мільйони заги­нули на фронтах війни, близько 2,5 мільйони юнаків і дівчат було примусово вивезено на ка­торжні роботи до Німеччини. Вщент було зруйно­вано численні міста, села, заводи, фабрики. Трагічну долю стертої з лиця землі білоруської Хатині розділили 97 українських сіл на Волині, 32 — у Житомирській, по 21 — у Сумській та Чернігівській областях, 17 — на Київщині.

Без притулку й засобів до існування залишило­ся понад 10 млн. українських громадян. І все ж народ вижив, вистояв, підняв Україну з попелу і руїн, повернув їй життєдайну силу.

Пам'ять про співвітчизників, які віддали жит­тя в ім'я свого народу, справіку в Україні вшановувалась як святиня і вписувалась в історію різними символами: пам'ятниками, обелісками меморіалами, монументами. Одним із таких сим волів були друковані та рукописні видання, де поіменно представлені всі загиблі. Нині ця добра традиція відроджується створенням у країні, в об­ластях, у містах Києві та Севастополі поіменних книг Пам'яті.

У цей день в бібліотеках можна оформити перегляди, книжкову виставку. Організувати та провести години пам’яті, огляди літератури, експрес – інформації, прес – діалоги, та ін., використовуючи літературу, що є в фонді бібліотеки


Див.: Зі святом Перемоги/ /Голос України. – 2006. – 6 травня

Несторенко Г. Сумує на Кургані мати// Уряд .кур’єр.- 2006. – 27 жовтня

Крути – трагедія і перемога// Обрій. – 2007. - №4 (1 – 7 лютого)

Сценарії: Вони захищали наше майбутнє: сценарій до Дня Перемоги // Позакласний час. – 2005. - № 3-4. – с. 50.

День Перемоги: вечір-реквієм // Позакласний час. – 2003. - № 8. – с. 3.

Люди, бережіть мир: сценарій // Шкільна бібліотека. – 2005. - № 4. – с. 126.

Нас було тільки триста…: сценарій, присвячений героям Крут // Позакласний час. – 2004. - № 23-24. – с. 73.

Никто не создан для войны: сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 1-2. – с. 61.

Солдатські вдови… Журавки сиві…: сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 7-8. – с. 27.

У войны – не женское лицо: сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 7-8. – с. 32.

Чтобы помнили: сценарій // Позакласний час. – 2006. - № 4. – с.  27.


15 травня - Міжнародний день родини

Кілька років тому в Україні з'явилося два нових свята — Між­народний день родини та День матері. Мамине свято відзнача­ється у другу неділю травня, а День родини — 15 травня. Зазви­чай це гарні погожі дні. Розкві­тає природа: від пахощів та пта­шиного співу бринить свіже, про­зоре, напоєне коханням, ніжніс­тю і красою повітря. Хлопці та дівчата починають шукати собі пару, молоді мами допомагають діточкам пізнавати кра­су природи, люди похилого віку виходять погрітися під теп­лим сонячним промінням.

Що слід розуміти під широковживаними поняттями «ро­дина», «сім'я»? Історія суспільства, за словами вчених, уже нараховує не менше чотирьох тисяч років. На всьому її про­тязі серце людини не втомлювалося збагачувати людські взає­мини й удосконалювати їх.

Однією з найбільших цінностей людини є любов. Саме в ній відкривається нескінченна цінність людської особистості, радість применшення себе заради того, кого кохаєш, радість продовження себе. Усе це втілилося в такому соціальному інс­титуті, як родина, сім'я.

У різні часи в різних народів існували різні погляди на родину, своє місце в ній, місце родини в суспільстві, з'являло­ся щось нове, але водночас вона залишалася, по суті, унікаль-ним^-засобом збагачення живої людської душі, яка постійно перебуває-у пошуку, розвивається. Ідеальна родина немисли­ма без любові. Любов — це тепло, ніжність, радість. Вона є головною рушійною силою розвитку людства, те, заради чого існуємо всі ми, те, що спонукає людину до нерозважливо-ге­роїчних учинків.

Не варто прагнути до загальних канонів сімейного благо­получчя: є різні типи людей, різні традиції і вдачі, і те, що підходить одним, зовсім не підходить іншим. Але кожна люди­на чекає від свого шлюбу якихось позитивних змін у своєму житті.

Родина має декілька визначень.

По-перше, родина — це соціально-правовий інститут, що перебуває під захистом держави. Штамп у паспорті, спільна особиста власність, право на спадкування тощо.

По-друге, родина — це соціально-культурний інститут. Во­на створена для дуже важливої потреби людини в самостверд­женні, тобто в повазі з боку оточуючих.

По-третє, родина — це мала соціальна група, основний со­ціальний осередок суспільства. Особлива форма співдружності ,^і- чоловіка і жінки для повноцінного відтворення наступного покоління.

Філософи і соціологи не раз порушували питання про кри­зу інституту родини, пророкували навіть її зникнення в майбут­ньому. Змінилася структура родини як малої соціальної гру­пи: сім'ї зменшилися, з'явилося чимало неповних родин, що сформувалися після повторного шлюбу.

Важливою залишається виховна функція родини, однією з основних є рекреаційна функція, тобто взаємодопомога, під­тримка здоров'я, організація відпочинку і дозвілля. Не змінюється одна з основних функцій родини — репродуктивна, тоб­то — продовження роду. Таким чином, ніщо і ніхто не може замінити функцій родини.

Започаткований в 1993 р. Генеральною Асамблеєю ООН, Міжнародний день родини відзначають і в нашій країні, оскільки українці споконвіків славилися міцним сімейним устроєм, багатодітністю, духовною єдністю поколінь, повагою до батьків та до жінки-матері, гостинністю і працелюбністю.

У цей день в бібліотеках можна провести родинні свята, вечори, конкурси, вікторини, ігри, години цікавих повідомлень, прес – калейдоскопи, шоу – огляди та ін.

Оформити виставку – кросворд, виставку – загадку, виставку – вікторина, виставку – гру та ін.


Див.: Сімейний Кодекс України: прийнятий 10 січня 2002 року., № 2947 //Голос України. – 2002. – 26 лютого. – с 8

// Урядовий кур'єр. -2002. – 6 березня

15 травня - Міжнародний день родини// Знаменні дати 2008. Календар. – К., 2008. – с

Червень

1	-	Міжнародний день захисту дітей (відзначається з 1950 р.)
4	-	Міжнародний день безвинних дітей - жертв агресії
5	-	Всесвітній день охорони навколишнього середовища (відзначається з 1972 р. за рішенням ООН)
6	-	День журналіста України
7	-	105 років від дня народження Т.А. Багмута, українського письменника (1903 – 1975)
12	-	День Росії. Національне свято.
15		День медичного працівника
16	-	170 років від дня народження О.Ф. Лепкого, українського літературознавця і мовознавця
17	-	Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухами
20	-	Всесвітній день біженців (відзначається з 2001 р. за рішенням ООН)
22	-	День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Початок Великої Вітчизняної війни
23	-	День державної служби
24	-	День молоді
26	-	Міжнародний день боротьби із зловживанням наркотиками та їх незаконним розповсюдженням
	-	Міжнародний день у підтримку жертв тортур
28	-	День Конституції України

1 червня - Міжнародний день захисту дітей


1 червня у всьому світі визначають Міжнародній День захисту дітей. Його було проголошено ще в далекому 1949 році на Московській сесії Міжнародної демократичної федерації жінок, а в 1959 році Генеральна Асамблея ООН прийняла декларацію прав дитини.

В сьогоднішніх умовах проблема захисту дітей особливо гостра і складна, яка потребує, крім державної, ще і якнайширшої громадської підтримки, участі кожного в цій справі.

У цей день у бібліотеках можна організувати різноманітні заходи: лялькові вистави, конкурси, ігри, вікторини, літературні ранки, вечори, для участі в яких запросити дітей із шкіл-інтернатів, дитячих будинків.


Див.: В інтересах дітей// Урядовий кур'єр. – 2006. – 31 травня

Всі діти мають право на любов і піклування: сценарій // Позакласний час. – 2003. - № 21.

2006 – Год ребёнка// Южная правда. – 2006. – 11 апреля.

Коваль Л. 2006- й – рік захисту дитини// Урядовий кур'єр. – 2006. – 13 січня.

Конвенція ООН про права дитини // Позакласний час. – 2006. - № 5-6. – с. 67.

Міжнародний День захисту дітей // Позакласний час. – 2004. - № 9-10 – с. 91.

Сім’я та діти України // Урядовий кур’єр. – 1994. – 11 червня. – с. 3.

Сонечко світить для всіх: сценарій // Позакласний час. – 2005. - № 9-10. – с. 25

Чи знаєш ти свої права: вікторина в малюнках // Позакласний час. – 2006. - № 5-6. – с. 67.

Щасливе дитинство моє: сценарій // Позакласний час. – 2005. - № 9-10. – с. 22.

Южная Правда. – 2004. – 27 января. (служби захисту прав дитини)


7 червня - 100 років від дня народження І.А. Багмута,

українського письменника

З ім'ям Івана Адріановича Багмута пов'язана велика цікава сторінка ук­раїнської дітячої літератури. Книги "Щасливий день суворовця Криничного" (1948) та "Шматок пирога" (1957) неодноразово друкувалися не тільки в Ук­раїні, а й за кордоном. Повісті та оповідання "Господарі Охотських гір" (1949), "Злидні"(1958), "Блакитне плесо" (1959), "Знак на стіні" (1961), "Под­виг творився так" (1961), "Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним са­мим" (1964), "Наш загін "Смерть фашистам!" (1970) та багато інших увійшли в коло дитячого читання й стали хрестоматійними. Вони і нині духовно зба­гачують і надихають юного читача. Перед ним відкриваєтся світ Далекого Сходу і Карелії, Алтаю і Середньої Азії, він чує відлуння вибухів на фронтах громадянської та Вітчизняної воєн, вбирає в себе- запах хліба, вирощеного трудівниками колгоспних полів, в його уяві зринають постаті жителів Дале­кої Півночі, відважних розвідників, юних суворовців, школярів та їхніх батьків, учителів.

Твори Багмута — це цілий світ, своєрідна колекція людських доль, при­страстей життя.

Про важливі, найсерйозніші речі письменник говорить щиро, довірливо й просто. Завжди знаходить потрібні слова і ставить їх у такому порядку, ко­ли не відчувається надриву чи крикливої декларації, що безперечно свідчить про високу майстерність.


Див.: Багмут Іван Адріанович// українська літературна енциклопедія. – К., 1988. – Т.1 . – с. 107

Людина невситимої жаги пізнання: до 100-річчя від дня народження І.А. Багмута // Календар знаменних і пам’ятних дат. - 2003. – ІІ кв. – с. 68


28 червня - День Конституції України


28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України. Конституція – це основний закон держави, що володіє найвищою юридичною силою і встановлює засади політичної, правової і економічної системи даної держави.

В бібліотеках потрібно оформити книжкові виставки, перегляди, тематичні полиці. Проводити бесіди, огляди літератури, інформаційні повідомлення, правові години та ін.

Див.: День Конституції: Сценарій // Позакласний час. – 2004. - №9 – 10. – с. 93

День Конституції: Сценарій // Позакласний час. – 2006. - №9 – 10. – с. 3

Рудник І. Конституція страху не може дати радості свободи / 10 років за Основним законом// Голос України. – 2006. – 22 червня


Упорядник: зав. відділом організаційно – методичної та інформаційної роботи Мазур Н. І.

Комп’ютерний набір: оператор Центральної районної бібліотеки Ляхова В. В.