Кримінальним законодавством україни 13
| Вид материала | Закон |
СодержаниеПогроза вбивством або насильством Посягання на права особи під приводом здійснення релігійної або громадської діяльності Список використаних джерел |
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 7739.63kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 3774.84kb.
- Робоча навчальна програма з дисципліни (спецкурсу) для студентів спеціальності 060100, 1126.11kb.
- За кримінальним кодексом україни, 2006.55kb.
- Львівський юридичний інститут мвс україни, 985.71kb.
- Законодавством України, Указами Президента України, 59.92kb.
- Положення про відділення національного олімпійського, 218.15kb.
- Інструкція, 742.82kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 386.04kb.
- Закону України "Про банківський нагляд та регулювання діяльності банків України", 56.38kb.
ВИСНОВКИ Конвенція про права дитини зобов’язує державу всебічно захищати права осіб у віці до 18 років (тобто неповнолітніх). Забезпечення ефективного захисту прав неповнолітніх вимагає наявності в державі відповідної законодавчої бази. У цьому ракурсі потрібно відмітити Закон України “Про охорону дитинства”, що визнає охорону дитинства в Україні стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. Особливе значення в охороні прав неповнолітніх має кримінальне законодавство, яке покликане захищати їх від злочинів. Неповнолітні, в силу своїх вікових особливостей, мають набагато менше (порівняно з дорослими) можливостей захистити себе від агресії з боку інших осіб, вони в ряді випадків беззахисні перед злочинцем, фізичні та психічні травми, заподіяні їм внаслідок злочинних дій, можуть мати набагато більш серйозні наслідки ніж аналогічні травми у дорослих людей і тому неповнолітні потребують посиленої охорони з боку кримінального закону. Сам факт вчинення злочину проти неповнолітнього свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи злочинця і це повинно враховуватися кримінальним законом. Не випадково Конвенція про права дитини 1989 р. (як і Декларація прав дитини 1959 р.) наголошує, що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони та піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Вчинення злочинів проти неповнолітніх становить небезпеку для держави, посягаючи, фактично, на її майбутнє. Дуже тривожним симптомом є зменшення неповнолітнього населення України внаслідок травм, самогубств, вбивств. Таким чином, посилений захист прав неповнолітніх повинен стати пріоритетом у кримінальному законодавстві України. Це вимагає приведення вітчизняного кримінального законодавства (в першу чергу - Кримінального кодексу України) у відповідність з Конвенцією про права дитини. Кримінальний кодекс України 2001 р. значно розширив перелік злочинів, вчинення яких щодо неповнолітніх значно обтяжує покарання (ст.ст.120, 130, 142 та ін.). Однак аналіз діючого кримінального законодавства України з точки зору захисту прав неповнолітніх свідчить, що воно в ряді випадків не відповідає Конвенції про права дитини та існуючим у суспільстві реаліям. Не мають відповідної кримінально-правової оцінки значна кількість злочинів проти життя, здоров’я, волі, нормального статевого та духовного розвитку неповнолітніх. Проведене в роботі дослідження вітчизняного кримінального законодавства (як сучасного, так і минулих років), законодавства зарубіжних країн, наукової літератури та процесів, що відбуваються в суспільстві, дозволяє прийти до обґрунтованих висновків про необхідність змін чинного кримінального законодавства України у бік посилення відповідальності за вчинення злочинів проти неповнолітніх. Таким чином, з метою усунення прогалин у вітчизняному законодавстві, приведення його у відповідність з вимогами Конвенції про права дитини та підвищення ефективності кримінально-правової охорони неповнолітніх в Україні, необхідно: 1. Визнати випадки вчинення злочинів, передбачених статтями 115, 119, 121, 122, 125, 127, 134, 143, 146, 151 КК України щодо неповнолітнього обставинами, що обтяжують відповідальність, для чого внести відповідні зміни та доповнення до пункту 2 частини другої ст.115, частини другої статей 119, 121, 122, 125, 127, 134, 146, 151, а також частини третьої ст. 143 КК України. 2. Передбачити кримінальну відповідальність за підбурювання до самогубства та за пособництво у самогубстві або замаху на нього і викласти ч.1 ст.120 у такій редакції: “Доведення особи до самогубства або до замаху на самогубство, що є наслідком жорстокого з нею поводження, шантажу, примусу до протиправних дій або приниження її людської гідності, а так само інше діяння, яке сприяло самогубству або замаху на нього, - карається…” 3. Статтю 117 КК України викласти у такій редакції: “Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів, вчинене в обумовленому пологами стані, - карається…” 4. Частину другу статті 126 КК України викласти у такій редакції: “Мордування, тобто умисне заподіяння фізичного чи морального страждання шляхом насильницьких дій, - карається…” 5. Доповнити статтю 126 КК України частиною третьою: “Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені щодо двох або більше осіб, неповнолітнього, особи, яка перебувала у безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, на расовому, національному чи релігійному ґрунті, а так само вчинені групою осіб, або з метою залякування потерпілого чи його близьких, - караються…” 6. Частину першу статті 127 КК України викласти у такій редакції: “Катування, тобто умисне заподіяння фізичного чи морального страждання шляхом насильницьких дій з метою спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, карається...” 7. Визнати вчинення злочинів, передбачених статтями 115, 121, 127 КК України на расовому, національному чи релігійному ґрунті обставинами, які обтяжують відповідальність, і внести зміни та доповнення до частини другої статей 115 (доповнити пунктом: “вчинене на расовому, національному чи релігійному ґрунті”), 121, 127 КК України. 8. Статтю 128 КК України доповнити частиною другою: “Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, - караються…” 9. Статтю 129 КК України викласти у такій редакції: Погроза вбивством або насильством 1) Погроза вбивством або насильством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, - карається… 2) Те саме діяння, вчинене щодо неповнолітнього, членом організованої групи, - карається… 10. Частини першу та другу статті 149 КК України викласти у наступній редакції: 1) Продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, - караються… 2) Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, пов’язані із законним чи незаконним переміщенням особи через державний кордон України, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, - караються… 11. Статтю 166 КК України викласти у наступній редакції: 1) Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, - карається… 2) Те саме діяння, якщо воно спричинило смерть потерпілого, істотну шкоду його здоров’ю або інші тяжкі наслідки, - карається… 12. Частину четверту статті 152 КК України викласти в наступній редакції: “Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, вчинене батьком, педагогом або іншою особою, яка повинна турбуватися про неповнолітню чи неповнолітнього, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього, - карається…” 13. Частину 3 статті 153 викласти в наступній редакції: “Те саме діяння, вчинене батьком, педагогом або іншою особою, яка повинна турбуватися про неповнолітню чи неповнолітнього, вчинене щодо малолітньої чи малолітнього, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається…” 14. Частину 2 статті 155 викласти в наступній редакції: “Ті самі дії, вчинені батьком, педагогом або іншою особою, яка повинна турбуватися про потерпілу чи потерпілого, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, - караються…” 15.Частину 2 статті 156 викласти в наступній редакції: “Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, педагогом чи іншою особою, яка повинна турбуватися про потерпілу чи потерпілого, - караються…” 16. Статтю 181 КК України викласти у такій редакції: Посягання на права особи під приводом здійснення релігійної або громадської діяльності
17. Враховуючи міжнародний досвід, створити на державному рівні Центр допомоги жертвам деструктивних релігійних та громадських об’єднань, фахівці якого (юристи, психологи, лікарі, педагоги, релігієзнавці) будуть надавати таким особам та членам їх сімей юридичну та психологічну допомогу, сприяти їх соціальній реабілітації, інформувати громадськість про небезпеку, яку представляють такі об’єднання (особливо для неповнолітніх). Практичне значення одержаних в дисертації результатів полягає у можливості використання отриманих рекомендацій для вдосконалення чинного кримінального законодавства України, а також під час розробки програм боротьби зі злочинністю. Потрібно відмітити, що зроблені під час підготовки нового КК України пропозиції щодо встановлення підвищеної відповідальності за доведення неповнолітнього до самогубства та за втягування в діяльність деструктивних релігійних груп неповнолітніх збіглися з позицією законодавця, що знайшло відображення відповідно у ч.3 ст.120 та ч.2 ст.181 КК України 2001 року. Дисертаційне дослідження може бути корисним в плані практичного використання в діяльності працівників правоохоронних органів, зокрема при розслідуванні злочинів, вчинених на релігійному ґрунті, а також при аналізі діяльності деструктивних релігійних та громадських об’єднань, оскільки загроза, яку вони являють як для неповнолітніх, так і для дорослих осіб, настільки велика, що нехтувати цією проблемою не можна ні в якому разі і потрібно бути завжди готовими захистити права людини від будь-яких посягань. Положення роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсу “Кримінальне право України”, а також при підготовці відповідних підручників та навчальних посібників, у науково-дослідній роботі. Посилення кримінально-правової охорони неповнолітніх, підвищення ефективності боротьби зі злочинами проти них дозволить Україні зберегти той великий людський потенціал, який становлять собою діти, а отже - і майбутнє держави. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.html СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
|