Закону України "Про банківський нагляд та регулювання діяльності банків України"
| Вид материала | Закон |
- Затверджено постанова Правління, 81.37kb.
- Методика розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні, 369.22kb.
- Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України, 240.65kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих, 55.53kb.
- України "Про цінні папери та фондовий ринок", статей 3, 4, 7, 8 Закону України "Про, 707.3kb.
- Чернігова щодо розміщення багатоквартирної житлової забудови на території військового, 20.3kb.
- Регулювання банківської діяльності та нагляд, 1226.74kb.
- Постанова Правління Національного банку України від 30 квітня 2009 року n 259 Зареєстровано, 346.95kb.
- Проект затверджено, 175.73kb.
- Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993р. №56-93 «Про місцеві, 333.35kb.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України “Про банківський нагляд та регулювання діяльності банків України”
1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону
Банківська система України має 13-річну історію. Але за ці роки вона не стала потужною. І причина тому не тільки у жалюгідному загальному стані економіки країни. Одна з основних причин гальмування розвитку вітчизняної банківської системи складається у недолугій системі банківського нагляду, який чинним законодавством покладений на Національний банк України та носить ознаки рудименту минулого.
Яким повинен бути банківський нагляд у сучасній європейській країні?
1. Це повинен бути незалежний, а головне – не корумпований і політично не заангажований центральний орган державної влади. Кандидатури Голови Уповноваженого органу, його заступників та членів колегії Президент України пропонує парламенту, а Верховна Рада дає згоду на їх призначення.
2. Національний банк України за своєю суттю є такою ж комерційною структурою, як будь-який комерційний банк. У Національного банку є такий же кошторис, такі ж видатки та прибутки, власні підприємства, які ведуть господарську діяльність. Ніколи і ні за яких обставин одна комерційна структура не повинна контролювати та ревізувати іншу. Об’єктивність тут під великим питанням за визначенням.
3. Національний банк, як комерційна структура, хоча й державна, також потребує постійного банківського нагляду та регулювання з боку держави. Внутрішній та зовнішній аудити не покликані давати такі результати, як банківський нагляд. Цей важливий державний орган не може бути безконтрольним. Інакше знову й знову ми будемо мати чутки про чи то скоєні, чи то не скоєні його керівництвом зловживання, як це не раз було у минулому.
4. Історично склалося так, що деякі керівники Національного банку до призначення на цю посаду були засновниками, або посадовими особами, або значними за обсягом капіталу акціонерами того чи іншого комерційного банку. Це не заборонено законодавством. Але на яку таку об’єктивність з їхнього боку щодо банків-конкурентів приходиться розраховувати?
5. Яскрава ілюстрація ставлення керівництва Національного банку до проблеми банківського нагляду: 21.01.2004 Національним банком прийнята постанова № 17 „Про затвердження Положення про Апеляційну комісію Національного банку України”. Добра справа? Безумовно! Між контролером та піднаглядним часто густо виникають суперечки. Повинен бути незалежний орган, який би мав можливість об’єктивно розібратися у справі і винести справедливе рішення. Так от, пунктами 1.5 та 1.6 Положення про Апеляційну комісію Національний банк передбачив, що комісія буде складатися виключно зі службовців Національного банку!
Більше трьох місяців Національному банку потрібно було, щоб включити у Положення пункт 3.6 про право комерційного банку „письмово клопотати” про участь у засіданні представника Асоціації українських банків. Але клопотання може бути задоволено, а може й ні. А якщо й буде задоволено, то представник Асоціації банків позбавлений права голосу. А якщо банк не є членом Асоціації українських банків, то навіть надії на співчуття у нього на засіданні комісії немає. От так рівень демократії!
6. А найяскравішим прикладом ставлення Національного банку до банків України є поданий Нацбанком до Верховної Ради проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність” (щодо ліквідації банку), реєстраційний № 3575. Цим проектом вихолощуються норми Цивільного процесуального кодексу, якими чітко встановлено право банку призупиняти дію оскаржуваних дій шляхом звернення з відповідним позовом до суду. З прийняттям цього Закону, який суперечить Конституції України, вітчизняні банки будуть просто поставлені на коліна, значна їх частина припинить своє існування. А на банківському ринку України будуть хазяйнувати десяток „добірних” українських та іноземні банки. При цьому доля сотень тисяч вкладників, клієнтів банків, їх акціонерів нікого цікавити не буде. Оце рівень турботи Національного банку про розвиток вітчизняної банківської системи!
7. У демократичних, правових країнах світу з розвиненою економікою державний орган, який має завданням банківський нагляд, не тільки відокремлений від центробанку, але й контролює центральний банк нарівні з іншими банками. Чудово така система давно працює, наприклад, у Німеччині. Чим не приклад для України?
Опоненти можуть мені заперечити: а чим буде займатися Національний банк без банківського нагляду та регулювання банківської діяльності? Звернемося до Закону „Про Національний банк України”. Статтею 6 передбачено, що у відповідності до Конституції України основною функцією Нацбанку є не банківський нагляд, а забезпечення стабільності грошової одиниці України. Національний банк також (стаття 7 Закону) визначає та проводить грошово-кредитну політику, монопольно здійснює емісію національної валюти та організує її обіг, виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування, організовує систему банківської статистичної інформації, визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, веде державний реєстр банків тощо.
Таким чином, такому поважному державному органу, як Національний банк, є чим займатися щодня і без нагляду та регулювання.
2. Цілі і завдання прийняття Закону
Законопроект спрямований на встановлення прозорої, максимально об’єктивної системи державного банківського нагляду та регулювання банківської діяльності. Адже йдеться про права та законні інтереси мільйонів наших співгромадян – вкладників, акціонерів, клієнтів комерційних банків України.
3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту
За своєю структурою проект Закону складається з шести розділів: Загальні положення, Структура, компетенція і організація діяльності Уповноваженого органу, Порядок планування та проведення Уповноваженим органом, його регіональними управліннями інспекційних перевірок, Порядок проведення інспекційних перевірок, Інші питання діяльності Уповноваженого органу, Прикінцеві положення.
У Прикінцевих положенням міститься завдання Кабінету Міністрів та Національному банку України привести чинне законодавство та нормативну базу Нацбанку у відповідність з цим Законом.
Проектом визначені правила планування та здійснення банківського нагляду, повноваження та обов’язки співробітників Уповноваженого органу, умови формування його органів.
Треба відзначити такі новели законопроекту: передбачено, що мінімальна заробітна плата рядового інспектора Уповноваженого органу повинна складати не менш, ніж 3 000 гривень на місяць. Але передбачена також досить серйозна відповідальність службовців та керівників цієї установи (в тому числі майнова та кримінальна) за необ’єктивне, упереджене ставлення до того чи іншого банку під час перевірки, за призначення позачергової перевірки без достатніх для цього підстав, за виконання будь-яких політичних замовлень.
Передбачений і віковий ценз інспектора Уповноваженого органа – 35 років. Претендент на посаду інспектора повинен буде мати п’ятирічний досвід роботи у сфері економіки або правової роботи.
Таким чином, ми отримуємо контролюючий орган, службовці якого будуть людьми грамотними, досвідченими, відповідальними. Ці люди будуть дорожити своєю роботою та сумлінно її виконувати. Банківська сфера настільки важлива для економіки країни, що саме таку контролюючу установу вона і повинна мати.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Сьогодні правовідносини, пов`язані із банківським наглядом, врегульовані законами „Про Національний банк України”, „Про банки і банківську діяльність”, а також значною мірою підзаконними актами – нормативними документами Національного банку.
Під час розробки законопроекту відповідні нормативні акти Національного банку були використані та адаптовані під завдання центрального органу державної влади.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України. Національний банк ті кошти, які він зараз витрачає на утримання системи банківського нагляду, буде віддавати до Державного бюджету України, звідки і буде фінансуватися Уповноважений орган.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту
Прийняття цього законопроекту дасть можливість створити нарешті в Україні дієву, надійну та сучасну систему банківського нагляду та регулювання діяльності банків.
Народний депутат
України Л.М.Черновецький