Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011

Вид материала

Документы

Содержание Теми фіксованих виступів Перелік ключових термінів та понять теми Теми фіксованих виступів 6. Завдання для самостійної роботи Індивідуальні навчально-дослідні завдання Питання на іспит Список літератури до дисципліни

Подобный материал:

• Навчально-методичний комплекс львів 2009, 535.18kb.
• Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "іноземна мова професійного спрямування", 1297.46kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
• Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Адміністративна реформа в Україні», 588.25kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни стратегічний маркетинг для студентів окр, 1249.81kb.
• Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " політична економія" для підготовки фахівців, 1482.49kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної, 608.55kb.

Тема 11. Філософія етнонаціонального буття


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 2 год.

1. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.)
   
2. Нація як «уявлена спільнота» (Б. Андерсон, В. Тішков).
   
3. Нація і націоналізм (Е. Геллнер).
   
4. Етнонаціональна проблематика в сучасному українському соціумі.
   

Семінар 11. Філософія етнонаціонального буття


Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Етнос і нація: історія понять та їх співвідношення.
   
2. Національна ідея та націоналізм як об’єкт філософської рефлексії.
   
3. Національна ідентичність як теоретико-практична проблема.
   

Перелік ключових термінів та понять теми

Етнос, нація, примордіалізм, інструменталізм, конструктивізм, національна ідентичність, модель націєтворення, етатизм, романтизм, націоналізм, національна ідея, етнофор, етнонім, історична пам'ять.


Теми фіксованих виступів:

1. Поняття «нація» у соціогуманітарному дискурсі (за працями Е. Сміта, Е. Ренана, К. Хюбнера).
   
2. Національна ідентичність у глобалізованому світі.
   
3. Українська національна ідентичність: історична ретроспектива та сучасний контекст.
   

Література до теми

[ 50, 51, 61, 68, 71, 81, 82, 109, 113, 115, 122, 126, 140, 143, 155-157, 163, 166]


Тема 12. Основні проблеми соціальної філософії

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

1. Особливості соціально-філософського осягнення сучасності.
   
2. Нові теми і напрями соціальної філософії ХХ-ХХІ ст.
   
3. Теорія глобалізації С. Гантінґтона.
   

Семінар 12. Соціально-філософська рефлексія (пост)сучасного суспільства


Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Соціальна філософія в системі філософського знання.
   
2. Основні підходи до розуміння суспільства.
   
3. (Пост)сучасне суспільство як предмет аналізу соціальної філософії.
   

Перелік ключових термінів та понять теми

Соціальна філософія, соціальна фізика, соціальна статика, соціальна динаміка, органіцизм, натуралізм, соціокультурний підхід, габітус, синергетика, символічний інтеракціонізм, соціальне буття, відкрите суспільство, закрите суспільство, соціально-економічна формація, база і надбудова, соціальна дія, соціальна стратифікація, соціальна мобільність, (пост)сучасне суспільство, глобалізація, вестернізація, істернізація, глокалізація, віртуальна реальність, індивідуалізація, консумеризм, пермісивне суспільство, ґендерна теорія.


Теми фіксованих виступів:

1. Соціальні тенденції сучасності: індивідуалізація (З. Бауман), фрагментаризація, перміссивне суспільство, консумеризм (С.С. Аверинцев).
   
2. Глобалізація як визначальний феномен сучасності.
   
3. Ґендерна проблематика в сучасному соціально-філософському дискурсі.
   

Додаткові питання

1. Яка різниця між соціальним буттям і буттям взагалі?
   
2. Чим відрізняється соціальна філософія в раціоналістичній традиції від соціальної філософії в ірраціоналістичній традиції?
   
3. У чому суть органіцистичного підходу до суспільства?
   
4. Хто з філософів вводить поняття «відкрите суспільство», «закрите суспільство» та з якою метою?
   
5. Що таке суспільно-економічна формація і яка філософська течія використовує це поняття для пояснення соціального життя?
   
6. Як взаємодіють консюмеристська свідомість та екологічна криза?
   
7. Назвіть та проаналізуйте глобальні проблеми людства.
   
8. Якою була роль Римського клубу у дослідженнях глобальних проблем сучасності?
   
9. Що означає термін «глокалізація»?
   

Теми рефератів

1. Підходи до інтерпретації суспільних процесів в сучасній соціальній філософії.
   
2. Основні закономірності розвитку сучасного суспільства.
   
3. Спрямованість історії та проблема історичного прогресу.
   
4. Інформаційно-технічне суспільство та тенденції його розвитку.
   
5. Філософсько-ідеологічні засади закритого та відкритого суспільства за К. Поппером.
   
6. Наростання раціоналізації з ходом історії як логіка історичного процесу за М. Вебером.
   
7. Глобалізація, її причини та соціальні наслідки.
   
8. Екологічна свідомість – передумова розв’язання конфлікту між людиною та природою.
   
9. Глобальні проблеми людства та ідея сталого розвитку суспільства.
   
10. Взаємозв’язок кризи персональної ідентичності та глобальних проблем.
    

Література до теми

[ 1-13, 40, 53, 54, 58-60, 64, 65, 81, 83, 90, 96, 100, 105, 116, 124, 133, 136-138, 142, 153]


Тема 13. Філософія техніки

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

1. Техніка як соціальний феномен.
   
2. Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.
   
3. Сутність, головні ознаки і напрямки розвитку сучасної НТР та її вплив на діяльність ОВС.
   

Семінар 13. Філософія техніки


Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення.
   
2. Техніка як філософське поняття: основні підходи.
   
3. Інформаційне суспільство. Техніка як визначальний чинник (пост)сучасного розвитку.
   

Перелік ключових термінів та понять теми

Техніка, технологія, технооптимізм, технопесимізм, техноалармізм, техносфера, ноосфера, антропосфера, екологічна криза, Римський клуб, інформаційне суспільство, біотехнології, трансгуманізм, постг’юман, біоетика.


Теми фіксованих виступів:

1. Інформаційне суспільство: ключові ознаки та концепції (Д. Белл, З. Бжезинський, Г.М. Маклюен, Й. Масуда, Е. Тоффлер, А. Турен та ін.).
   
2. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології (Ф. Фукуяма).
   
3. Перетин антропосфери та техносфери: трансгуманізм.
   

Література до теми

[ 1-12, 49, 56, 80, 97, 149, 152, 154, 158-162, 164-165]


6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Ознайомитися з основними правилами і вимогами організації навчального процесу за кредитно-модульною системою;
   
2. Розробити власну систему контролю за основними результати своєї навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення навчальної дисципліни;
   
3. Скласти план індивідуальної роботи над засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Філософія»;
   
4. Використовуючи спеціальну довідникову та навчальну літературу розробити і окремо оформити по кожному змістовому модулю термінологічний словник з предмету.
   

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Рецензувати філософську статтю із сучасного філософського часопису: «Філософська думка» (К., ІФ НАНУ); «Вопросы философии» (М., ИФ РАН); «Практична філософія»; «Мультиверсум»; «Філософсько-антропологічні студії»¹.

Рецензія має складатися з трьох смислових блоків:

1. виклад змісту рецензованої статті;
   
2. думка рецензента з приводу викладених ідей, їх обґрунтованості та актуальності;
   
3. місце рецензованої статті в історико-філософському дискурсі: тематичні паралелі з концепціями вивчених філософів.
   

До рецензії обов’язково долучити ксерокопію статті.

7. ПИТАННЯ НА ІСПИТ
   

1. Предметне поле й функціональне призначення філософії.
   
2. Філософія як раціоналізований світогляд.
   
3. Місце філософії в системі наук і навчальних дисциплін.
   
4. Місце філософії в системі культури: синхронічний і діахронічний аспект.
   
5. Основні розділи філософського знання.
   
6. Виникнення філософії: соціокультурні та духовні передумови.
   
7. Давньоіндійська філософії: основні джерела, ідеї, школи.
   
8. Давньокитайська філософії: основні джерела, ідеї, школи.
   
9. Антична філософії: основні джерела, ідеї, школи.
   
10. Антична натурфілософія докласичної доби.
    
11. Класична антична філософія: Сократ, Платон, Аристотель.
    
12. Соціальна філософія Платона («Держава», «Закони»).
    
13. Інтегральний характер філософської системи Аристотеля.
    
14. Філософія доби еллінізму: епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм
    
15. Теоцентризм середньовічної філософії.
    
16. Філософські погляди Августина Блаженного.
    
17. Схоластика Томи Аквінського.
    
18. Антропоцентризм філософії доби Відродження.
    
19. Натурфілософія доби Відродження.
    
20. Соціальна філософія доби Ренесансу.
    
21. Філософія Нового часу. Проблема наукового методу.
    
22. Британський сенсуалізм у філософії Нового часу.
    
23. Європейський раціоналізм у філософії Нового часу.
    
24. Філософія доби Просвітництва.
    
25. Німецька класична філософія.
    
26. Філософська система І. Канта.
    
27. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля.
    
28. Антропологічний матеріалізм Л.Феєрбаха.
    
29. Діалектичний матеріалізм К. Маркса.
    
30. Класичний, некласичний і постнекласичний типи філософування: критерії розрізнення.
    
31. Західноєвропейська некласична філософія ХІХ ст.
    
32. Волюнтаризм А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.
    
33. Передекзистенціалізм С. Керкегора.
    
34. Позитивізм та його історичні форми.
    
35. Своєрідність передумов і проблематики філософії ХХ ст.
    
36. Психоаналіз З. Фрейда і неофрейдизм.
    
37. Екзистенціальна філософія та її різновиди.
    
38. Релігійна філософія ХХ ст.
    
39. Становлення філософської антропології (М. Шелер, А.Гелен).
    
40. Структуралізм (К. Леві-Стросс) і поструктуралізм (Р. Барт, М. Фуко).
    
41. Постмодерністська філософія (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж, Делез, Ф. Гваттарі).
    
42. Джерела та особливості українського філософування.
    
43. Філософська думка в Україні: основні етапи та їхні особливості.
    
44. Філософія часів Київської Русі (Х-ХІІ ст.).
    
45. Філософські погляди представників Острозької та Києво-Могилянської академії.
    
46. Г.С. Сковорода як родоначальник української класичної філософії.
    
47. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, М. Куліш, П. Юркевич).
    
48. Філософські ідеї в Україні наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. (Антонович, Драгоманов, Потебня, Грушевський, Винниченко, Міхновський, Липинський, Донцов).
    
49. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби.
    
50. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції.
    
51. Парадиґмальна ґенеза філософії.
    
52. Буття як філософська категорія.
    
53. Ґенеза онтологічної парадигми у філософії.
    
54. Матерія як філософська категорія.
    
55. Простір і час як форми існування світу. Рух як філософська категорія.
    
56. Свідомість як філософська категорія. Структура свідомості і її основні рівні.
    
57. Діалектика: основні принципи, категорії та закони.
    
58. Ґенеза гносеологічної парадигми у філософії.
    
59. Пізнання як предмет філософського аналізу.
    
60. Чуттєве та раціональне в пізнанні.
    
61. Філософські концепції пізнання: історико-філософська ретроспекція.
    
62. Епістемологія як філософське вчення про наукове пізнання.
    
63. Специфіка і рівні наукового пізнання. Форми наукового пізнання.
    
64. Проблема істини та її критеріїв. Основні властивості істини.
    
65. Методологія наукового пізнання і її роль в практичній діяльності юриста/психолога.
    
66. Історико-філософські тематизації наукового пізнання: позитивізм, аналітична філософія, постпозитивізм.
    
67. Становлення антропологічного дискурсу у філософії.
    
68. Людина як предмет розгляду в гуманітаристиці та природознавстві.
    
69. Філософська антропологія як філософська течія початку ХХ ст. (М. Шелер, А. Плеснер, А. Гелен).
    
70. Сенс життя як ключова філософсько-антропологічна проблема..
    
71. Цінності як визначальна характеристика людського буття.
    
72. Антропосоціоґенеза. Єдність біологічного і соціального в людині.
    
73. Проблема гуманізму, його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний.
    
74. Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.
    
75. Філософські та правові аспекти “права на смерть”.
    
76. Парадигма полісуб’єкта як стрижень посткласичних філософських розвідок: проблематика Я – Інший.
    
77. Культура як об'єкт філософського аналізу. Людиномірна сутність культури.
    
78. Основні культурфілософські парадигми.
    
79. Лінійні та циклічні концепції історії культури.
    
80. Типологія культур: плюральність критеріїв (Ф. Ніцше, П. Сорокін, Л. Фробеніус та ін.).
    
81. Культура та цивілізація.
    
82. Культурфілософські тематизації кризи європейської культури (Ф. Ніцше, О. Шпенглер, Р. Гвардіні).
    
83. Масова культура як наріжний феномен другої половини ХХ століття (Г. Ортеґа-і-Ґассет).
    
84. Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації/аккультурації.
    
85. Культура як інструмент примусу (З. Фрейд, М. Фуко, Ж. Делез).
    
86. Етнос як предмет розгляду в соціогуманітарній царині: основні підходи.
    
87. Радянська теорія етносу (Ю. Бромлєй, С. Токарєв, С. Широкогоров та ін.)
    
88. Нація: етимологія та сучасні концептуалізації.
    
89. Романтична, модерна та постмодерна парадигми інтерпретації нації.
    
90. Націєтворення: основні моделі та етапи.
    
91. Етнос і нація: варіанти кореляції понять.
    
92. Соціальна філософія в системі філософського знання.
    
93. Основні підходи до розуміння суспільства.
    
94. Історичні типи суспільств: формаційний та цивілізаційний підходи.
    
95. Глобалізація як визначальний феномен сучасності.
    
96. (Пост)сучасне суспільство як предмет аналізу соціальної філософії.
    
97. Філософія техніки: історія становлення та предмет вивчення.
    
98. Техніка як філософське поняття: основні підходи.
    
99. Інформаційне суспільство. Техніка як визначальний чинник (пост)сучасного розвитку.
    
100. Віртуалізація суспільства як філософська проблема.
     
101. Вплив НТР на соціальну реальність: біо-, нано- та інформаційні технології. Трансгуманізм.
     
102. Екологічна криза як епіфеномен НТР: становлення техноалармізму. Римський клуб.
     

8. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ
   

Підручники та навчальні посібники

1. Основи філософських знань. Підручник для студентів ВНЗів за ред. М. І. Горлача. – К., 2010.
   
2. Подольська Є. А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.
   
3. Саух П. Ю. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2003.
   
4. Смольков О. А. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
   
5. Сморж Л. О. Філософія: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти І-ІУ рівнів акредитації. – К., 2006
   
6. Філософія. Кредитно-модульний курс. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за ред.. Р. О. Додонова. – К., 2009.
   
7. Філософія: Навчальний посібник (за ред. І.Ф. Надольного). Видання сьоме. -К.,2010.
   
8. Філософія: Навчальний посібник для студентів і аспірантів вищих навчальних закладів (за ред. Є. М. Причепія). - К., 2008.
   
9. Філософія: Підручник (за ред. В. І. Ярошовця). – К., 2010.
   
10. Філософія: Підручник (за ред. В. П. Андрущенко). – Х., 2000.
    
11. Філософія: Підручник для вузів (за ред. Г.А. Заїченка). – К., 1995.
    
12. Щерба С. П. Філософія. Підручник для вузів. – К., 2007.
    

Навчальні видання з історії філософії

13. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К.,1996.
    
14. Богомолов А.С. Античная философия.- М.,1986.
    
15. Васильев А.С. Проблемы генезиса китайской мысли М.,1986.
    
16. Горський В.С. Історія української філософії. -К.,1996.
    
17. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. — М.,1980
    
18. Гурман Б.А. Современная католическая философия: человек и история. –М., 1988.
    
19. Гусев В.І. Історія західноєвропейської філософії ХV-XVII ст. – К., 1994.
    
20. Древнеиндийская философия. Начальный период. – М., 1989.
    
21. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч.Е. Вінквіста, В.І. Тейлора. – К.: Основи, 2003.
    
22. Зарубіжна філософія ХХ століття. –М.,1990.
    
23. Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия XX века. В 2 тт. Т.1.: Учебное пособие. М.: Интерпракс, 1994.
    
24. История философии в кратком изложении. -М., 1991
    
25. Історія філософії України: Підручник (за ред. М.Ф. Таранко). –К.1994.
    
26. Історія філософії України: Хрестоматія. –К.,1993.
    
27. Краткий очерк истории философии. – М.,1981.
    
28. Кузнецов В.К., Мееровский В.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия XVII ст. -М.,1986
    
29. Лосев А.Ф. История античной философии.-М.,1985
    
30. Мацько І.З. Острозька слов’яно – греко - латинська академія. –К.,1990.
    
31. Момджян Х.Н. Французское Просвещение XVIII века. М.,1989
    
32. Нарский И.С. Западноевропейская философия XVIII ст. -М.,1973
    
33. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини.-К.,1995.
    
34. Огородник С.В., Огородник І.С. Історія філософської думки В Україні. –К.,1999.
    
35. Понятие человека в философии Нового времени и Просвещения. //Человек. Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии. - М., 1991.
    
36. Прибутько П. С., Кондратюк-Антонова Т. В., Стус В.І. Філософія: Посібник для підготовки до іспитів. – К., 2011.
    
37. Проблема человека в западной философии. – М.,1988.
    
38. Радугин А.А. Философия. Курс лекций.- М., 1999.
    
39. Рассел Б. История западной философии. Книга 1,Т.1,1993,с. 21-113.
    
40. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Античность. С.-Пб.,1994.
    
41. Современная буржуазная философия. М.: Изд-во МГУ, 1972. С.17-68, 225-307.
    
42. Современная западня философия: Словарь. – М.,1991.
    
43. Соколов В.В. Европейская философия ХV-XVIIІ веков - М.,1984.
    
44. Соколов В.В. Средневековая философия. – М.,1979.
    
45. Философия XX века. Учебное пособие. М., ЦИНО общества "Знание" России, 1997. — 288 с.
    
46. Філософія Г. Сковороди (за ред. В.І.Шинкарука). –К.,1972.
    
47. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии.-М.,1991,
    
48. Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні. –К.,1992.
    

Першоджерела

49. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. – М. 1998.
    
50. Альтер П. Нация: проблема самоопределения // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002.
    
51. Андерсон Б. Уявлені спільноти. Міркування щодо походження й поширення націоналізму. — К.: Критика, 2001. — 366 с.
    
52. Аристотель. Метафизика //Аристотель. Соч. в четырех т. Т.1. М.,1967, с. 462-474, 484-485, 488-492, 500-501, 506-509.
    
53. Бауман З. Индивидуализированное общество. – М., 2002.
    
54. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек; пер. с нем. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
    
55. Бергсон А. О смысле жизни. Порядок в природе и форма сознания // Бергсон А. Творческая эволюция : psylib.org.ua.
    
56. Бердяев Н.А. Дух и машина // Судьба России. М., 1990.
    
57. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. Философсие размышления и жизненных проблемах. М.: ИИЕТ, 1988.
    
58. Бовуар С. де. Друга стать / С. де Бовуар; пер. з фр. – К.: Основи, 1994. – 779 с.
    
59. Бодрийяр Ж. Прозрачность зла / Ж. Бодрийяр; пер. с фр. – М.: Добросвет, 2000. – 258 с.
    
60. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / Ж. Бодрийяр; пер. с фр. – М.: Добросвет, 2000. – 387 с.
    
61. Бромлей Ю.В. К вопросу о сущности этноса // «Природа», 1970, №2. – С. 51-55.
    
62. Бруно Дж. О бесконечности, вселенной и мирах // Бруно Дж. Диалоги. — М., 1949.
    
63. Бэкон Ф. Новый органон // Бэкон Ф. Соч. в 2-х тт. Т. 2. –М., 1972, с. 18-47.
    
64. Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология ХХІ века / И. Валлерстайн; пер. с англ. – М.: Логос, 2004. – 368 с.
    
65. Вельш, В. Наш постмодерний модерн [Текст] : пер. з нім. / В. Вельш;— К.: Альтерпрес, 2004.
    
66. Вернадський В. Декілька слів про ноосферу // Людина і довкілля: У 2-х кн. — Кн. 2. — К.: Заповіт, 1995. — С. 426-428.
    
67. Витгенштейн Л . Логико-философский трактат. М.,1958.
    
68. Геллнер Э. Нации и национализм. — М.: Прогресс, 1992. — 320 с.
    
69. Гельвеций К. А. О человеке. –К. А. Гельвеций. Соч. в 2-х тт. –М., 1974. Т. 2.
    
70. Гоббс Т. Левиафан // Гоббс Т. Соч. в 2-х тт., М., 1991. Т. 2.
    
71. Гумилев Л. О термине «этнос» // Доклады Географического общества СССР. 1967, вып.3. — С. 3-17.
    
72. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. — М., 1991.
    
73. Декарт Р. Правила руководства ума // Декарт Р. Соч. в 2-х тт. –М., 1989. Т. 1. с. 77-153.
    
74. Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? СПб., 1998.
    
75. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М.,1979.
    
76. Информационное общество : Сборник. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2004. – 507 с.
    
77. Іларіон Київський. Слово про закон і благодать // Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1993.
    
78. Камю А. Бунтующий человек. – М., 1990.
    
79. Кант И. Основы метафизики нравственности // Кант И. Соч. в 6 т. Т. 4 (1). М.: Мысль, 1965. С. 228-242; 276.
    
80. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика. Общество. Культура. – М., 2000.
    
81. Кессиди Ф. Глобализация и культурная идентичность // Вопросы философии. – 2003. - №1.
    
82. Кессиди, Ф.Х. Народ и нация [Текст] // Философская и социологическая мысль. — 1992. — № 6. — С. 37.
    
83. Козловски, П. Культура постмодерна: Общественно-культурные последствия технического развития [Текст] : пер. с нем / П. Козловски. — М., 1997. — 240 с.
    
84. Коперник Н. О вращении небесных сфер. — М., 1964.
    
85. Кузанский Н. Об ученом незнании // Кузанский Н. Соч. в 2-х тт. Т. I. М., 1979.
    
86. Кун Т. Структура научных революций. М,1977.
    
87. Кьеркегор С. Гармоническое развитие в человеческой личности эстетических и этических начал // Кьеркегор С. Наслаждение и долг. Киев: AirLand & Новый круг, 1994. С. 225-419.
    
88. Кьеркегор С. Или - или//Антология мировой философии. М.,1971.
    
89. Кьеркегор С. Страх и трепет. –М., 1993.
    
90. Лалл, Дж. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід [Текст] : пер.з англ. / Дж. Лалл. — К., 2002.
    
91. Ламетри Ж. О. Человек-машина. –Ламетри. Соч. в 2-х тт. –М., 1974. Т. 2.
    
92. Лейбниц Г. В. Монадология // Лейбниц. Соч. в 2-х тт. –М., 1984. Т. 1.
    
93. Локк Дж. Два трактата о правлении // Локк Дж. Соч. в 3-х тт. – М., 1988, Т. 3.
    
94. Макиавелли Н. Государь. М., 1990.
    
95. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. М., 1990.
    
96. Маркузе, Г. Одномерный человек [Текст] : пер. с англ. / Г. Маркузе. — М.: REFL-book, 1994.
    
97. Митчем A. Философия техники :
    ссылка скрыта
    
98. Монтескье Ш. О духе законов. Кн. II, гл. VI. –Монтескье Ш. Избр. произв. –М., 1955.
    
99. Мор Т. Утопiя. Кампанелла Т. Мiсто Сонця / Пер. з лат. — К.: Днiпро, 1988. — 207 с.
    
100. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / С. Московичи; пер. Т.П. Емельянова. – М.: «Центр психологии и психотерапии», 1998. – 480 с.
     
101. Ницше Ф. К генеалогии морали: Полемическое сочинение // Ницше Ф. Соч. в 2 т. Т. 2. М.: Мысль, 1990.
     
102. Ницше Ф. Сочинения: в 2-х тт. –М., Мысль, 1981.
     
103. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. М.,1991.
     
104. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? М.,1991, с.51-191.
     
105. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори / Пер.з ісп. В. Бурггардта, В. Сахна, О. Товстенко. — К.: Основи, 1994. — 420 с.
     
106. П. делла Мирандола. Речь о достоинстве человека // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли. — М., 1962. — Т. 1. — Античность. Средние века. Возрождение. — С. 506-507.
     
107. Платон. Федон, Пир, Протагор, Государство // Платон. Соч. в трех т. Т.2. М.,1970.
     
108. Поппер К. Логика и рост научных знаний. М.,1983.
     
109. Ренан Е. Що таке нація? // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002.
     
110. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре // Культурология. ХХ век. Антология. – М., 1995.
     
111. Розанов В.В. Цель человеческой жизни
     
112. Розин В.М. Смысл, свобода и обусловленность жизнедеятельности человека : antropolog.ru
     
113. Семенов Ю. Этносы, нации, расы.
     
114. Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К.: Наукова думка, 1973. — Т. 1. — 532 с.; — Т. 2. — 576 с.
     
115. Сміт Е.Д. Національна ідентичність. — К., 1994.
     
116. Сорокин П. Кризис нашого времени // Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992. — С. 428-433.
     
117. Сорокин П. Социодинамика культуры // Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1902.
     
118. Сорокін П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992.
     
119. Сочинения итальянских гуманистов XV в. — М.,1985
     
120. Спиноза Б. Этика. // Спиноза Б. Избр. произв. В 2-х тт. –М., 1957. Т. 1.
     
121. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.
     
122. Тишков В.А. Реквием по этносу: Исследования по социально-культурной антропологии. — М.: Наука, 2003. — 544 с. — Введение; Гл. III.
     
123. Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: Скорочена версія Томів І-Х Д.Ч. Сомервелла / Пер. з англ. В. Шовкуна, В. Митрофанова, П. Таращука. — К.: Основи, 1995. — Т. 1.
     
124. Тоффлер Э. Шок будущего / Э. Тоффлер; пер. с англ. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 557 с.
     
125. Тулмин Ст. Человеческое понимание. М.,1984.
     
126. Українська національна ідентичність [Текст] // Національна ідентичність: Хрестоматія / упоряд. Т.С. Воропай. — Х., 2002.
     
127. Феофан Прокопович. Натурфілософія або фізика // Людина і довкілля: У 2-х кн. — Кн. 2. — К.: Заповіт, 1995. — С. 119-123.
     
128. Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1.М.,1989.
     
129. Франк С.Л. Смысл жизни : hpsy.ru
     
130. Франкл В. Человек в поисках смысла : communikatione.narod.ru
     
131. Фрейд 3. Недовольство культурой // Фрейд 3. Психоанализ. Религия. Культура. — М., 1992.
     
132. Фрейд З. Введение в психоанализ. – М., 1991.
     
133. Фромм Э. Бегство от свободы / Пер. с англ. Г.Ф. Швейника, Общ. ред. и послесл. П.С. Гуревича. – М.: Прогресс, 1990. – 271 с.
     
134. Фромм Э. Иметь или быть. – М., 1986.
     
135. Фромм Э. Психоанализ и этика. – М.,1992.
     
136. Фромм, Э. Анатомия человеческой деструктивности [Текст] : пер. с англ. — М., 1994.
     
137. Фукуяма, Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции [Текст] : пер. з англ / Ф. Фукуяма. — М., 2004.
     
138. Хантингтон, С. Столкновение цивилизаций [Текст] : пер. з англ. / С. Хантингтон. — М., 2006.
     
139. Хейзинга, Й. Homo Ludens. В тени завтрашнего дня : пер. с нидерл. / Й. Хейзинга. — М., 1992.
     
140. Хобсбаум, Э. Нации и национализм после 1780 года [Текст] : пер. с англ./ Э. Хобсбаум; – СПб.: Алетейя, 1998. – 306 с. — С. 96.
     
141. Холтон Дж. Что такое “антинаука” //Вопросы философии,1992. №2.
     
142. Хрестоматия феминистских текстов / Под ред. Е. Здравомысловой, А. Темкиной. – СПб.: Дмитрий Буланин, 2000. – 303 с.
     
143. Хюбнер К. Нация: от забвения к возрождению. — М.: Канон +, 2001. — 400 с.
     
144. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. М.: Прогресс, 1992.
     
145. Шелер М. Ресентимент в строении моралей. СПб.: Наука; Университетская книга, 1999. С. 65-69.
     
146. Шопенгауэр А. Об университетской философии // ophy.ru/lib/schop.htp.
     
147. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность. - М., 1992.
     
148. Шпенглер О. Закат Европы. Т. 1. — М.,1993.
     
149. Шпенглер О. Человек и техника // Культурология. ХХ век: Антология. — М., 1995. — С. 454-492.
     
150. Юнг К. Г.Архетип и символ. — М., 1991.
     
151. Юркевич П. Философские произведения. – М., 1990.
     
152. Ясперс К. Истоки истории и ее цель // К. Ясперс. Смысл и назначение истории. — М., 1991. — С. 109-139.
     
153. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.
     

Наукові статті:

154. Бом Д. Наука и духовность: необходимость изменений в культуре // Человек. №1, 1993.
     
155. Грицак Я. Про можливість побудови політичної нації в окремо взятій (У)країні або Чого нас учить досвід Польщі // Незалежний культурологічний журнал «Ї». — 1998. — № 13. — С. 23-34.
     
156. Гриценко О. Радянська міфологія в Україні та «українська радянська нація» // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002. — С. 213-222.
     
157. Касьянов Г. Національна свідомість (ідентичність) // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002. — С. 184-199. або // Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму: Монографія. — К.: Либідь, 1999. — С. 283-301.
     
158. Ланге Х. Виноваты ли машины//Мир науки, 1985, № 1
     
159. Мэмфорд Л. Миф машины//Вестник МГУ, сер. 12, 1992, № 1.
     
160. Наука, техника, культура: проблемы гуманизации и социальной ответственности. Материалы «Круглого стола» // Вопросы философии. № 1, 1989.
     
161. Новая технократическая волна на Западе / Под ред. Гуревича. – М., 1986.
     
162. Ортега-и-Гассет. Размышления о технике // Вопросы философии. №10, 1993.
     
163. Рябчук М. Українські комплекси // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002. — С. 199-212.
     
164. Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации // Вопросы философии. №10, 1989.
     
165. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М., 1995.
     
166. Шпорлюк Р. Україна: від імперської окраїни до незалежної держави // Національна ідентичність: Хрестоматія. — Х.: Крок, 2002. — С. 167-183. або // Шпорлюк Р. Імперія та нації. — К.: Дух і Літера, 2000. — С. 236-254, 258-272.