Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни філософія київ 2011

Вид материала

Документы

Содержание Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Теми фіксованих виступів Перелік ключових термінів та понять теми Перелік ключових термінів та понять теми Змістовний модуль іі Перелік ключових термінів та понять теми Теми фіксованих виступів Література до теми

Подобный материал:

• Навчально-методичний комплекс львів 2009, 535.18kb.
• Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "іноземна мова професійного спрямування", 1297.46kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни адміністративна відповідальність для студентів, 451.86kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " логістика в зовнішньоекономічній діяльності", 2105.01kb.
• Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Адміністративна реформа в Україні», 588.25kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни стратегічний маркетинг для студентів окр, 1249.81kb.
• Методичні рекомендації щодо створення навчально-методичного комплексу (нмк) навчальної, 49.48kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " політична економія" для підготовки фахівців, 1482.49kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни „ фінансове право для підготовки фахівців, 1125.11kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни німецька класична філософія (шифр І назва навчальної, 608.55kb.

Тема 4. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

1. Визначте особливості філософії доби Просвітництва. Інституціоналізація соціально-політичного дискурсу в контексті філософії Просвітництва.
   
2. У чому полягає феномен німецької класичної філософії та її роль і місце в історії філософії?
   
3. Порівняйте таліон, «золоте правило» етики з категоричним імперативом Е. Канта як моральні регулятори життя в суспільстві.
   
4. Сутність суб’єктивного ідеалізму Й.Фіхте.
   
5. Об’єктивний ідеалізм Ф. В.-Й.Шеллінга.
   
6. Особливості марксизму як філософії та ідеології.
   

Семінар 4. Філософія Нового часу. Німецька класична філософія

Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Філософія Нового часу.
   
2. Філософські ідеї доби Просвітництва.
   
3. Німецька класична філософія.
   

Перелік ключових термінів та понять теми

Раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, індукція, примари пізнання, дедукція, субстанція, атрибут, монада, модус, дуалізм, плюралізм, монізм, матеріалізм, механіцизм, матерія, деїзм, механістичний детермінізм, суспільний договір, природне право, критичний метод, природний стан людства, діалектика, ноумен, феномен, «річ для нас», «річ у собі», категоричний імператив, Абсолютна ідея, ірраціональна воля, трансцендентальний, трансцендентний, Світовий розум.


Теми фіксованих виступів:

1. Розробка методу наукового дослідження в філософії ХVІІ століття: Ф.Бекон, Р. Декарт, Б.Спіноза.
   
2. Методологічні пошуки в теорії пізнання Нового часу: сенсуалізм, емпіризм і раціоналізм.
   
3. Концепція суб’єкта в філософський системі Е. Канта.
   
4. Система і метод в філософії Г.В.Ф.Гегеля.
   
5. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
   
6. Тріумф і трагедія марксистської філософії.
   

Доповіді за першоджерелами:

• Порівняльний аналіз наукових методів Ф. Бекона «Новий Органон» та Р. Декарта «Правила для керування розумом»;
  
• Монадологія Ґ. Ляйбниця (за однойменною працею);
  
• Пантеїстична філософія Б. Спінози (за творами «Етика» та «Богословсько-політичний трактат»);
  
• Теорія держави Т. Гоббса «Левіафан» та Дж. Локка «Два трактати про правління»);
  
• Філософія людини та релігії Л. Фейєрбаха (за працями «Сутність християнства» та «Основи філософії майбутнього»).
  

Додаткові питання

1. Вкажіть основні риси світоглядних орієнтацій Нового часу.
   
2. Що є джерелом знань, на думку Ф. Бекона та Р. Декарта? У чому суть індуктивного та дедуктивного методів пізнання?
   
3. Як змінюються погляди на субстанцію світу в XVII–XVIII ст.?
   
4. У чому смисл учення Б. Спінози про Абсолют?
   
5. Опишіть основні характеристики монади за Г. Ляйбніцем.
   
6. Назвіть фундаментальні принципи природного права людини.
   
7. У чому суть суспільної угоди за Ж.-Ж Руссо?
   
8. Яку роль у пізнанні, згідно з І. Кантом, відіграють категорії розсудку?
   
9. У чому полягає суть категоричного імперативу І. Канта?
   
10. Який зміст вкладає Ф. Шеллінґ в поняття «Абсолют»?
    
11. Що означає «коперніканський переворот» в теорії пізнання здійсненний І. Кантом?
    
12. Як розуміє розвиток Ґ. Геґель?
    

Теми рефератів

1. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу.
   
2. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт).
   
3. Раціоналізм, емпіризм та сенсуалізм як основні тенденції розвитку гносеології Нового часу.
   
4. Проблема субстанції в філософії Нового часу.
   
5. Філософія серця Б. Паскаля.
   
6. Ідеї соціальної філософії в добу Просвітництва
   
7. «Категоричний імператив» І. Канта та його місце в етиці як науці про мораль.
   
8. Вплив методу Геґеля на розвиток матеріалістичної філософії.
   
9. Філософія Л. Фоєрбаха та комунікативна філософія.
   

Література до теми

[ 27, 31, 32, 35, 40, 63, 69, 70, 73, 79, 91-93, 98, 120]


Тема 5. Основні напрямки некласичної філософії і сучасної західної філософії


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 6 год.

1. Чому визначальною рисою філософії ХІХ-ХХ ст. став ірраціоналізм?
   
2. В чому полягає сутність філософії неотомізму?
   
3. Розкрийте філософський зміст персоналізму.
   
4. Постмодерністська філософія другої половини ХХ ст.
   

Семінар 5. Основні напрямки некласичної філософії і сучасної західної філософії


Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Загальна характеристика некласичної філософії.

2. Класика – некласика – постнекласика: критерії демаркації (розмежування).

3. Основні школи і течії філософії ХХ-ХХІ ст.


Теми фіксованих виступів:

1. Волюнтаризм А. Шопенгауера та Ф. Ніцше.
   
2. Передекзистенціалізм С. Керкегора та екзистенційна філософія ХХ ст.
   
3. Філософський зміст психоаналізу З. Фрейда. Неофрейдизм.
   
4. Розвиток позитивістської філософії ХХ ст. Неопозитивізм і постпозитивізм.
   

Перелік ключових термінів та понять теми

Ірраціоналізм, воля до влади, нігілізм, надлюдина, екзистенція, межовий стан, екзистенціал, несвідоме, підсвідомість, Его, Супер-Его, Воно, лібідо, сублімація, комплекс, верифікація, фальсифікація, парадигма.


Доповіді за першоджерелами:

1. Волюнтаристська концепція А. Шопенгауера (за твором «Світ як воля та уявлення»);
   
2. Підвалини екзистенціалізму в книзі С. Керкегора «Або – або»;
   
3. Концепція надлюдини Ф. Ніцше (за твором «Так казав Заратустра»);
   
4. Екзистенціалізм А. Камю (за творами «Міф про Сізіфа» та «Бунтівна людина»);
   
5. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма (за книгами «Втеча від свободи», «Мати чи бути?», «Мистецтво любити»);
   
6. Постмодерн як культурний та філософський феномен другої половини ХХ ст. (за роботою Ж. Ліотара «Стан постмодерну»).
   

Додаткові питання

1. Як розуміють предмет і завдання філософії течії другої половини ХІХ–ХХ ст. (позитивізм, марксизм, прагматизм, філософія життя, психоаналіз)?
   
2. Як історично змінювався предмет позитивізму?
   
1. До яких філософських течій належать такі філософи: О. Шпенґлер, Ф. Ніцше, М. Вебер, Х. Ортеґа-і-Ґасет?
   
2. Хто в філософії ХХ ст. вводить поняття «людина-маса» і що воно означає?
   
3. Що зближує в підходах до культури Ф. Ніцше і Х. Ортеґу-і-Ґасета?
   
4. У чому полягає специфіка психоаналітичної концепції З. Фрейда?
   
5. У який спосіб здійснюється поєднання філософії та науки в прагматизмі?
   
6. Розкрийте сутність структурної антропології К. Леві-Строса?
   
7. Чи є актуальними за сучасних умов ідеї неотомізму?
   

Теми рефератів

1. Філософія абсурду А.Камю як вираз антисцієнтизму.
   
2. Позитивізм та його історична еволюція.
   
3. Філософська герменевтика, її місце і роль у науковому пізнанні.
   
4. Проблема сенсу життя в сучасній філософії.
   
5. Психоаналітична філософія.
   
6. Формування неотомізму.
   
7. Криза європейської культури в баченні Ф. Ніцше.
   
8. Твір Ортеґи-і-Ґасета «Бунт мас» як реакція на кризу європейської культури середини ХХ ст.
   

Література до теми

[18, 21-24, 27, 40-42, 45, 78, 87-90, 101-103, 131-136, 147 ]


Тема 6. Філософська думка в Україні

Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 6 год.

1. В чому полягають загальні особливості української філософії?

2. Дайте загальну характеристику філософії західноукраїнської діаспори.

3. Розкрийте зміст філософських поглядів Володимира Винниченка.

4. В чому сутність інтегрального націоналізму Дмитра Донцова?


Семінар 6. Філософська думка в Україні

Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Філософська думка Київської Русі.

2. Філософські погляди представників Острозької і Києво-Могилянської академій.

3. Розвиток філософської думки в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

4. Філософія в Україні радянської і пострадянської доби.


Перелік ключових термінів та понять теми

Кордоцентризм, антеїзм, антропоцентричність, екзистенційність аристотелізм, неоплатонізм, антитетика, символізм, релігійно-етична спрямованість, академічна філософія, філософія серця, сродна (зріднена) праця, національна ідея, україноцентризм, соціософія, хутірська філософія, раціоналізм, історичний традиціоналізм.


Теми фіксованих виступів:

1. Світогляд і духовна культура давніх слов’ян.

2. Григорій Сковорода – основоположник української класичної філософії.

3. Філософські ідеї Тараса Григоровича Шевченка.


Доповіді за першоджерелами:

• Історіософія Іларіона Київського (за працею «Слово про Закон і Благодать»);
  
• Філософська система Григорія Сковороди (за першоджерелом на вибір студента);
  
• Кордоцентризм Памфіла Юркевича (за працею «Серце та його значення в духовному житті людини, за вченням слова Божого»).
  

Додаткові питання

1. Витоки української філософської думки.
   
2. Назвіть основні особливості українського національного світогляду.
   
3. Що слід розуміти під практичною спрямованістю української філософії?
   
4. Коли почала формуватись, та коли сформувалася професійна філософія в Україні?
   
5. Яку філософську традицію репрезентує Г. Сковорода?
   
6. Основні філософські ідеї в академічній філософії України ХVІІ–ХVIII ст.
   
7. Назвіть українських авторів та основні ідеї філософії й ідеології консерватизму.
   
8. Який зміст має поняття націоналізм? Як його розуміє Д. Донцов у праці «Дух нашої давнини»?
   

Теми рефератів

1. Особливості української філософської думки.
   
2. Філософська думка Київської Русі і витоки вітчизняної філософської думки.
   
3. Місце людини в етичних курсах професорів Києво-Могилянської Академії.
   
4. Роль Кирило-Методіївського товариства в розвитку філософської думки України.
   
5. Проблема людини і світу в українській філософській думці орієнтованій на неоплатонічну традицію.
   
6. Філософія романтизму та просвітництва в Україні.
   
7. Соціальна філософія І. Франка та М. Драгоманова.
   
8. «Філософія серця» в українській філософській думці ХVІІІ–ХІХ ст.
   
9. Соціально-філософська думка України в кінці ХІХ–ХХ ст.
   
10. Філософська думка в українській діаспорі (Д. Чижевський, М. Шлемкевич, О. Кульчицький).
    

Література до теми

[16, 25, 26, 30, 34, 46, 48, 77, 114, 151]


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ ІІ

«Основні розділи філософського знання: класичні та посткласичні розвідки»


Тема 7. Філософський аналіз проблем буття


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 2 год.

1. Основні принципи діалектики.
   
2. Розкрийте сутність основних законів діалектики та їх прояв у діяльності юристів (психологів).
   
3. Категорії діалектики та їх особливості.
   
4. Альтернативні концепції діалектики.
   

Семінар 7. Філософський аналіз проблем буття

Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Онтологія як філософське вчення про буття.
   
2. Субстанція, її модуси та атрибути.
   

3. Свідомість як філософська категорія.


Перелік ключових термінів та понять теми

Онтологія, буття, сутність буття, субстанція, монізм, дуалізм, натуралізм (матеріалізм), спіритуалізм (ідеалізм), структура буття, буття–у–світі, тут–буття (буття–ось), ноосфера, відображення, самосвідомість, сутність свідомості, знання, свідомість, конструювання дійсності, інтенціональність, несвідоме, підсвідомість, над свідомість, матерія, простір, час, рух.


Теми фіксованих виступів:

1. Матерія як філософська категорія.

2. Простір і час як атрибути матерії: множинність підходів.

3. Світоглядне значення категорій “соціальний простір та час” в практичній діяльності юристів (психологів).


Додаткові питання

1. Які питання складають суть некласичної онтології?
   
2. Яка різниця між спіритуалістичною та матеріалістичною онтологіями?
   
3. Що розуміє натуралістичний підхід в онтології під субстанцією?
   
4. Що є джерелом розвитку в християнсько-еволюційній онтології П. Теяра де Шардена?
   
5. Якими атрибутами наділена матерія як субстанція в марксистській філософії?
   
6. Що спільного між онтологічною концепцією П. Тейяра де Шардена та В. Вернадського?
   
7. Хто і навіщо ввів у науковий обіг поняття «ноосфера»? Який його зміст?
   
8. Яка течія некласичної філософії вводить поняття «екзистенція» і з якою метою?
   
9. Хто в філософію вводить поняття «тут-буття», «зручність», «буття у світі» і з якою метою?
   

Теми рефератів

1. Філософське розуміння буття та його багатоманітних форм.
   
2. Онтологічні проблеми в новітній філософії.
   
3. Проблема буття в історико-філософському аспекті.
   
4. Категорія буття: її смисл та специфіка в історії філософської думки.
   
5. Структура буття та місце в ній людини в некласичній філософії.
   
6. Простір і час як найзагальніші характеристики буття.
   
7. Духовний вимір людського буття.
   
8. Субстанційна та реляційна концепції простору та часу.
   

Література до теми

[ 1-12, 36, 55]


Тема 8. Пізнання як предмет філософського аналізу


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

1. Розкрийте характерні риси наукового пізнання.

2. Які основні види наукових досліджень Ви знаєте і як вони використовуються в діяльності юристів (психологів)?

3. В чому полягає сутність форм наукового пізнання і яке значення вони мають для практичної діяльності юристів (психологів)?


Семінар 9. Пізнання як предмет філософського аналізу

Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Пізнання як предмет філософського аналізу.

2. Проблема пізнання в історії філософії: ретроспективна аналітика.

3. Чуттєве та раціональне в пізнанні.

4. Практика і її роль в пізнавальній діяльності юриста (психолога).


Перелік ключових термінів та понять теми

Гносеологія, епістемологія, пізнання, модель пізнання, знання, кореспондентна істина, когерентна істина, конвенційна істина, об’єктивна істина, розуміння, значення, смисл, епістема.


Теми фіксованих виступів:

1. Ґенеза науки та закономірності її розвитку.
   
2. Наука як соціальна система і її структура.
   
3. Методологія наукового пізнання і її роль в практичній діяльності юриста (психолога).
   
4. Соціокультурна обумовленість науки (за творами К. Поппера «Логіка та рост наукового знання», Т. Куна «Структура наукових революцій», І. Лакатоса «Методологія наукових дослідницьких програм», П. Феєрабенда «Проти методу»).
   

Додаткові питання

1. Яка проблематика гносеології?
   
2. Що таке класичне і некласичне тлумачення істини?
   
3. Як слід розуміти гносеологічний оптимізм і гносеологічний релятивізм?
   
4. Що таке об`єктивна, абсолютна та відносна істина?
   
5. Які функції практики в марксистській гносеології?
   
6. Яка модель пізнання в гносеології прагматизму за Ч. Пірсом?
   
7. У чому суть принципу верифікації? Яка філософія і з якою метою розробила цей принцип?
   
8. Що таке когерентна істина?
   
9. Охарактеризуйте форми чуттєвого пізнання.
   

Теми рефератів

1. Основна проблематика гносеології.
   
2. Суб’єкт і об’єкт пізнання в їх історичному розвитку.
   
3. Проблема істини в теорії пізнання некласичної філософії.
   
4. Пізнання як вид духовної діяльності та феномен культури.
   
5. Проблема пізнаваності світу. Гносеологічний оптимізм та релятивізм.
   
6. Поняття методу наукового пізнання та різновиди наукових методів.
   
7. Природа та структура пізнавальної діяльності.
   
8. Проблема критерію істини в сучасній філософії.
   
9. Пізнання та розуміння в сучасній філософії.
   
10. Некласична наука та її риси за Г. Башляром.
    

Література до теми

[ 1-12, 36, 67, 86, 108, 125, 141]


Тема 9. Антропологічна парадигма: ціннісний вимір людського буття


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

1. Чому людина є об’єктом філософського пізнання?

2. Які труднощі існують в пізнанні людини і їх особливості в практичній діяльності юристів (психологів)?

3. Соціальна роль людини в суспільстві. Врахування особистісних якостей людини в роботі юристів (психологів)?

4. Порівняйте етику та аксіологію як галузі філософського знання. Складіть таблицю спільних та відмінних рис, проілюструйте наведені положення історико-філософським матеріалом.


Семінар 9. Природа людини і сенс її існування


Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Антропосоціоґенеза. Єдність біологічного і соціального в людині.
   
2. Людина, індивід, особистість. Потреби і інтереси людини.
   
3. Життєва позиція особистості і її роль в практичній діяльності юристів (психологів).
   

Перелік ключових термінів та понять теми

Філософська антропологія, природа людини, індивід, особа, особистість, індивідуальність, сутність людини, соціально-субстанційна концепція, природно-субстанційна концепція, функціональний підхід, цінності, цінності християнського світосприйняття, трансцендентальна теорія цінностей, гуманізм, мораль, імморалізм, моральний релятивізм.


Теми фіксованих виступів:

1. Особистість і суспільство: індивідуалізація та соціалізація.

2. Філософські та правові аспекти “права на смерть”.

3. Сенс життя як філософська проблема.

Додаткові питання

1. У чому полягає специфіка філософського розуміння сутності та існування людини?
   
2. Що є сутністю людини, згідно з концепцією З. Фройда?
   
3. Яка сутність людини за марксистською філософією?
   
4. Що означає поняття «надлюдина». Хто і з якою метою його застосовує?
   
5. Що розуміє під поняттям «дух» М. Шелер і яке значення має це поняття для розуміння сутності людини?
   
6. Що означає термін «екзистенція» в якій новітній філософській течії він застосовується?
   
7. Що означає в А. Ґелена термін «людина як особливий проект природи»?
   
8. Який предмет філософської антропології і хто її основні представники?
   
9. Дайте визначення поняття «цінності».
   
10. Назвіть усі відомі Вам теорії цінностей.
    
11. За яким підґрунтям класифікують цінності?
    

Теми рефератів

1. Філософська антропологія, її різновиди та основна проблематика.
   
2. Специфіка християнсько-релігійного бачення людини.
   
3. Особа та суспільство. Проблема людської свободи.
   
4. Відчуження людини в добу постмодернізму.
   
5. Що означає втеча людини від свободи, за Е. Фромом?
   
6. Криза особистісної ідентичності сучасної людини.
   
7. Місце проблеми цінностей в історії філософії та їх класифікація.
   
8. Неокантівська концепція аксіології (Г. Рікерт, М. Віндельбанд). 
   
9. Релігійна система цінностей та романтична концепція історії.
   
10. Прагматистське розуміння цінностей (Д. Дьюї).
    

Література до теми

[ 1-12, 55-57, 101, 11, 112, 129, 130, 144, 145]


Тема 10. Філософський аналіз культури


Завдання на самостійну роботу та питання для самоконтролю Час – 4 год.

1. Людиномірна сутність культури.
   
2. Буття особистості в культурі: проблеми інкультурації/аккультурації.
   
3. Діалектика традиції та новації в культурі.
   

Семінар 10. Філософія культури


Навчальні питання: Час – 2 год.

1. Сутність, структура та функції культури, її роль в житті суспільства і особистості.

2. Теорії походження та розвитку культури.

3. Історична типологія культур.


Перелік ключових термінів та понять теми

Культура, цивілізація, ідіографічний метод, субкультура, контркультура, висока (елітарна) культура, низька (масова) культура, народна культура, інкультурація, акультурація, локальна культура, концепція виклику-та-відповіді.


Теми фіксованих виступів:

1. Філософське осягнення кризи європейської культури в працях Ф. Ніцше, О. Шпенглера, Р. Гвардіні, П. Сорокіна та Г. Ортеґа-і-Ґассета.
   
2. Циклічні концепції культури: Дж. Віко, О. Шпенглер, А. Тойнбі, М.Я. Данилевський та ін.
   
3. Масова культура як наріжний феномен другої половини ХХ століття: філософська рефлексія (Г. Ортеґа-і-Ґассет, Г. Маркузе, Ж. Бодріяр).
   
4. Культура як інструмент примусу (З. Фройд, М. Фуко, Ж. Делез).
   

Додаткові питання

1. Яка специфіка філософського розуміння культури?
   
2. Що є головним предметом філософії культури?
   
3. У чому суть натуралістичного підходу до культури А. Ґелена?
   
4. Яка особливість марксистського розуміння культури?
   
5. Яка особливість аксіологічної інтерпретації культури?
   
6. Який зміст глобально-технократичного підходу до цивілізації?
   
7. Які є прогнози на майбутнє в культуро-цивілізаційному поступі людства?
   
8. Чи присутня ідея історичного прогресу в циклічній концепції суспільства О. Шпенґлера?
   
9. Який зміст О. Шпенґлер в поняття «душа культури»?
   
10. Що означають терміни «діонісійський первень», «аполонівський первень» (початок)? Хто з філософів їх вводить?
    
11. Яка різниця між культурою і цивілізацією за Шпенґлером?
    

Теми рефератів

1. Специфіка філософського розуміння культури.
   
2. Особливості аграрної, індустріальної та інформаційної цивілізації.
   
3. Перспективи цивілізаційного розвитку України.
   
4. Цінності та ціннісні орієнтації в культурі.
   
5. Основні риси філософії та культури постмодернізму.
   
6. Різниця в баченні історичного поступу К. Ясперсом і О. Шпенґлером.
   
7. Інтерпретація культурного поступу О. Шпенґлером.
   
8. Спільне й відмінне в інтерпретації кризи європейської культури Ф. Ніцше, Х. Ортеґою-і-Ґасетом та О. Шпенглером.
   
9. У чому полягає сенс історії за працею К. Ясперса «Сенс історії»?
   

Література до теми

[ 1-12, 66, 72, 110, 116, 123, 131, 139, 148, 150]