План лекції Сутність основних засобів та їх відтворення Показники стану та ефективності використання основних засобів

Вид материала

Содержание

6. Характеристика схем іпотечного кредитування
7. Іпотека — ключ до фінансово-економічної стабільності України
Тема 7. методи оцінки ефективності капіталовкладень

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 12

6. Характеристика схем іпотечного кредитування

в зарубіжних країнах

У країнах Євросоюзу до 80% усіх кредитів видається під заставу нерухомості, що свідчить про розвинутість економіки. Терміни кредитування досить тривалі (до 40 років). Кредитні відсотки змінюються під впливом макроекономічних процесів. В основі іпотеки — державна система оцінки й подальшої переоцінки нерухомості. Кадастрова (нормативна) оцінка служить підставою для визначення податку на нерухомість і об'єктивною мірою суми іпотечного кредиту. У випадку несплати кредиту іпотечний банк має можливість примусового продажу закладеної нерухомості. Як правило, для іпотечного кредитування банки залучають сторонні кошти через розміщення на фондовому ринку власних цінних паперів — іпотечних облігацій, що є дуже надійними.

Сутність «американської» та «німецької» моделей іпотеки

Зарубіжні країни використовують дві схеми іпотечного кредитування:

Дворівнева («американська» модель), що спирається на вторинний ринок заставних. Банк видає іпотечний кредит позичальнику в обмін на зобо

в'язання протягом визначеного терміну щомісяця переводити в банк фіксовану суму. Це зобов'язання позичальника забезпечене заставою житла, що купується. Банк продає кредит одному з агентств іпотечного кредитування, передаючи при цьому й зобов'язання по забезпеченню. Агентство негайно відшкодовує банку виплачені позичальнику кошти і замість цього просить переводити одержувані від нього щомісячні виплати, за винятком прибутку (маржі) банку, в агентство. Величину щомісячних виплат, тобто ставку, за якою агентство зобов'язується купувати іпотечні кредити, встановлює саме агентство на підставі вимог інвесторів до прибутковості відповідних фінансових інструментів. Іпотечні агентства купують деяку кількість іпотечних кредитів у комерційних банків, збирають їх у пули і створюють на основі кожного новий цінний папір, джерелом виплат за яким є платежі позичальників. Ці виплати гарантовані не заставою нерухомості, а агентством як юридичною особою. Агентства реалізують іпотечні цінні папери на фондовому ринку і потім також виступають як посередники, передаючи інвестору, що купив цінний папір, виплати, отримані від банку, — за винятком своєї маржі.

У США ставки по іпотечних цінних паперах трохи вищі за ставки по державних цінних паперах. Це пояснюється впевненістю інвесторів у тім, що у випадку дефолту держава надасть необхідну фінансову допомогу іпотечним агентствам для погашення ними своїх зобов'язань. Підтримка держави дає можливість розглядати цінні папери іпотечних агентств як практично безризикові, що дозволяє вкладати в них кошти найбільш консервативним інвесторам, таким як пенсійні фонди, а отже, забезпечує перетік в іпотечні кредити найдешевших на ринку ресурсів.

Однорівнева («німецька» модель). Це автономна збалансована модель іпотеки, що базується на ощадно-позичковому принципі функціонування за типом німецьких «приватних будощадкас» - французьких, американських. Тут вкладник має можливість накопичити протягом тривалого періоду необхідний внесок на купівлю квартири (наприклад. 50% її вартості), а потім одержати іпотечний кредит на купівлю (будівництво) заздалегідь вибраного житла. Будівельна ощадна каса, будучи замкнутою фінансовою структурою, починає діяльність із формування статутного капіталу і має на його основі власне джерело коштів (включаючи квартирний фонд) для видачі кредитів. Усі наявні кошти каси (власні й залучені! використовуються тільки для статутної діяльності, тобто на фінансування будівництва житла та видачу іпотечних кредитів на купівлю побудованих квартир.

Характеристика іпотечних кредитів у країнах Західної Європи

У Німеччині існують так звані іпотечні кредити. Для їх одержання позичальнику необхідно лише подати в банк копії документів, що підтверджують право власника на майно, яке виступає забезпеченням кредиту. Розмір кредиту залежить від вартості об'єкта його забезпечення, тобто від вартості майна заставодавця. Такі кредити надаються іпотечними банками і звичайними ощадними касами на тривалий термін — до 30 років. Через кожні 5 років процентна ставка по них переглядається. Крім того, у Німеччині видаються й «звичайні» кредити, які банки поширюють разом з іпотечними чи як додаток до них. За розміром процентної ставки ці кредити наближаються до іпотечних і практично відрізняються від них тільки наявністю гарантії.

У Німеччині є можливість отримати пільгові кредити для родин з обмеженими доходами:

кредити першої необхідності — видаються особам із низькими доходами, є безпроцентними і супроводжуються виплатою субсидій (близько 40 тис. помешкань);
кредити другої необхідності — надаються особам із середніми доходами.

У Франції пільгові кредити мають назву «пільгові кредити на вступ у право власності» і використовуються для фінансування вступу в право власності родин зі скромними доходами. Такі кредити видаються під тверду чи плаваючу процентну ставку терміном на 20 років.

Пільгові кредити в Італії видаються інститутами земельного кредиту терміном не більш як на 25 років. їх розмір наближається до 100% затрат, пов'язаних із придбанням житла. Процентні ставки по таких кредитах знижуються залежно від коштів, якими володіє позичальник.

В Іспанії значного поширення набули кваліфіковані житлові кредити. Вони видаються органами державного (офіційного) кредиту і приватними установами на більш вигідних умовах порівняно з ринковими як відносно процентних ставок, так і відносно терміну погашення кредиту. Для стимулювання видачі цих кредитів різними кредитними установами фінансові органи, насамперед, звільняють їх від необхідності мати обов'язкові резерви для цих цілей.

У Франції мають місце пов'язані кредити. їх можуть видавати всі установи, що беруть на себе зобов'язання дотримуватися деяких норм, але без умови обліку грошових можливостей (доходів). Кредити видаються на купівлю нових та старих квартир і на проведення капітального ремонту.

У Великобританії кредит на придбання позичальником свого першого будинку оформляється таким чином. Покупцеві видається брошура банку «Інформація для покупців будинку». В ній докладно описується, як правильно вибрати страховку і кредит, який порядок придбання житла, наводиться форма заяви на видачу кредиту. Кредити видаються особам, що досягли 18-літнього віку, в розмірі до 95% іпотеки. Сума кредиту визначається шляхом множення річного доходу позичальника на 3. Якщо кредит одержують одночасно два позичальники, розмір позички визначають таким чином: 2,25 помножити на загальний дохід позичальників, чи 3 помножити на розмір найбільшого доходу одного з позичальників + 1,13 помножити на дохід іншого позичальника.

Якщо позичальник банку вирішив придбати новий будинок замість старого, банк видає житловий кредит у розмірі до 80% вартості чи купівельної ціни будинку (вибирається найменша величина). Якщо позичальник банку вирішує залишитися в колишньому будинку, банк відшкодовує йому до 80% іпотеки.

В Італії широкого розповсюдження набули «земельні» аванси. їх видають інститути земельного кредиту під іпотечну гарантію. Термін погашення такого кредиту — не менше 18 місяців (у середньому — від 2 до 4 років), інший різновид іпотечних кредитів, що застосовуються в Італії, — це довгострокові іпотечні кредити, які видаються також інститутами земельного кредиту та іншими кредитними установами. Такі кредити інститути земельного кредиту видають на термін від 10 до 25 років під тверду або плаваючу процентну ставку, що найчастіше переглядається раз у 5 років. Кредити можуть покривати 50% ціни покупки або 75% вартості будівництва. Іншими кредитними установами такі кредити видаються на термін від 5 до 15 років під ринкову процентну ставку з виплатами в рахунок погашення боргу кожні 6 місяців.

Основними умовами реалізації класичних моделей іпотечного кредитування є стабільність економіки, надійність та ефективність фінансово-кредитної системи, наявність розвинутого ринку цінних паперів, висока платоспроможність населення і найголовніше — активна участь держави як гаранта стійкості всієї системи відносин при іпотечних операціях.

Розвиток іпотечного кредитування в Росії

Цікавий досвід іпотечного кредитування має Росія. Перша програма іпотечного кредитування в країні була розроблена акціонерним товариством «Корпорація «Житлова ініціатива» спільно з Ощадбанком і Держстрахом Російської Федерації. Ця програма передбачає кілька схем іпотечного кредитування житлового будівництва:

«Форвард-кредитінвест». Ця схема розрахована на комерційних забудовників (юридичних осіб), що будують житло з метою його подальшого продажу заможним клієнтам, включаючи комерційні структури. Предметом застави в цьому випадку є сам будівельний об'єкт. Оформлення застави і видача кредиту здійснюються поетапно — в міру будівництва об'єкта.
«Ретрокредитінвесі». Дана схема призначена для громадян, що бажають поліпшити свої житлові умови. Кредит видається під заставу існуючої квартири і тільки у випадку, якщо її ринкова вартість перевищуєзатрати на будівництво нової.
«Ф'ючерсінвест». Така схема призначається для громадян, що не бажають закладати свою нерухомість, і має два варіанти:

квартира продається з аукціону з умовою відстрочки виселення до закінчення будівництва нового житла. Колишній власник житла самостійно вкладає виручені від продажу квартири гроші в будівництво нерухомості, приймаючи на себе фінансовий ризик та оплачуючи рахунок інвестора-забудовника;
власник житла доручає інвестору-забудовникові продаж старого житла і будівництво нового, перекладаючи при цьому на останнього всі фінансові ризики нестабільності остаточної ціни нового будівництва,

«Комбінвест». В основу цієї програми покладена комбінована схема організації процесу інвестування житла через систему житлобудзаощаджень і часткового інвестування цих заощаджень у конкретні об'єкти й надання відповідного житла громадянам.

Джерелами інвестування за даною програмою можуть бути

особистий цільовий вклад. Розмір цього внеску є фіксованою величиною і визначається за різницею між розрахунковою інвестиційною вартістю квартири, на яку претендує громадянин, та розрахунковим розміром субсидії, якщо така має місце. Громадяни можуть вносити особисті внески як одноразово, так і в ході накопичувального етапу, етапу інвестування й етапу завершення розрахунків. Кошти вносяться на розрахунковий рахунок генерального менеджера проекту або банку за його дорученням. Право на конкретний адрес будинку-новобудови громадянин
отримує тільки за умови оплати на накопичувальному етапі не менше
50% розрахункової величини сукупного особистого внеску;
адресні субсидії місцевих органів влади, комерційних організацій, у яких працюють громадяни, субсидії з позабюджетних фондів, що можуть бути сформовані генеральним менеджером проекту за рахунок залучення до будівництва юридичних і фізичних осіб;
кошти від продажу квартири, в котрій раніше проживала родина громадянина;
короткострокова позика, яку можна одержати в генерального менеджера проекту в розмірі недовнесеного на перших двох етапах залишку розрахункового особистого внеску.

У деяких областях нечорноземної зони Росії (у тому числі й Ленінградській області) розроблена схема кредитування житла в сільській місцевості. Для погашення кредиту, крім коштів, можна використовувати сільгосппродукцію.

У Москві поряд зі спробами реалізувати «американську» і «німецьку» моделі використовуються варіанти «молодіжної» іпотеки. Один із них передбачає оплату 30% вартості квартири молодою родиною з дитиною, ще 30% компенсує столична адміністрація, на суму, що залишилася, надається кредит строком на 15 років.

Розроблена у Башкортостані схема іпотеки припускає первісні внески до 30% із можливими термінами розстрочки від 5 до 15 років. Як інвестиційні ресурси використовуються бюджетні кошти і кошти покупців, а також товарні кредити, що надаються підрядникам у вигляді будматеріалів на суму до 50 тис. рублів терміном від 1 до 5 років під 8% річних.

7. Іпотека — ключ до фінансово-економічної стабільності України

Аналізуючи світовий досвід інвестування житлової сфери, можна зробити висновок, що в Україні можливе застосування тих моделей іпотечного інвестування, що об'єднують у собі кращі елементи класичної американської іпотеки, німецької системи заощаджень, дореволюційних позичково-заощаджувальних кас і Радянських житлово-будівельних кооперативів. Причому в різних економічних ситуаціях можливі переваги одного напряму перед іншими.

Особливості регіональної економіки та можливості залучення бюджетних ресурсів у регіонах породжують різні схеми іпотечного житлового кредитування. Однак, як свідчить досвід економічно розвинутих країн, без державної підтримки іпотечне кредитування розвиватися не буде. З цією метою в липні 2002 р. створена Координаційна рада з питань створення системи іпотечного кредитування, яка повинна стати стрижнем української іпотеки.

В Указі Президента України «Пр₀ заходи щодо розвитку іпотечного ринку в Україні» від 08.08.2002 р. № 695 визначені основні пріоритетні напрями Діяльності відносно створення _та розвитку іпотечного ринку в Україні.

Яскравим прикладом державної підтримки є постанова Кабінету Міністрів України «Положення про порядок надання пільгового кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла» від 17.05.1999 р. № 825.

Правом на одержання державного пільгового довгострокового (терміном до ЗО Років) кредиту користуються молоді сім'ї та самотні молоді громадяни, які відповідно до законодавства визнані такими та що потребують поліпшення житлових умов, а саме молода сім'я, в котрій вік чоловіка та дружини не перевищує ЗО років, самотні молоді громадяни, чий вік не перевищує 28 років. Кредитування будівництва (реконструкції) житла для молодих сімей, самотніх молодих громадян є прямим, адресним (цільовим) і здійснюється в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті, республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших Джерел фінансування.

Умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які вже отримали кредити на будівництво (Реконструкцію) житла або банківські позики на пільгових умовах за рахунок бюджетних коштів.

Фінансування за рахунок кредиту розпочинається банком за письмовим розпорядженням Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті молодіжної політики, спорту і туризму України або його регіонального відділення (далі — Фонд).

Пільговий кредит позичальнику надається лише один раз.

Сума кредиту обчислюється виходячи з норми 21 м² загальної площі житла на і одного члена сім'ї та додатково 10 м² на сім'ю і включає затрати на його страхування на час будівництва житла.

Кредити надаються, якщо кандидат

перебуває на обліку для поліпшення житлових умов за місцем проживання;
проживає в сільській місцевості й відповідно до законодавства потребує поліпшення житлових умов, що підтверджується відповідними документами; / підтвердить свою платоспроможність;
внесе до банку на особистий рахунок не менше ніж 10% вартості будівництва квартири нормативної площі.

Цю суму позичальник вносить на свій особистий рахунок двома частинами:

не менше 5% — безпосередньо до укладання кредитного договору;
решту — під час отримання документів на право користування житлом - і за фактичними затратами на будівництво.

Вартість будівельно-монтажних робіт визначається за діючими цінами на час і укладання договору. При цьому вартість 1 м² загальної площі не має перевищувати середньої вартості, що склалася в регіоні, відповідно до даних Держкомбуду.

Кредит надається Фондом у розмірі, що визначений у розрахунках до кредитного договору.

Позичальник, котрий не має дітей, сплачує кредит за ставкою у розмірі 3% річної суми зобов'язань за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати процентів за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних джерел погашається 25% суми зобов'язань за кредитом; позичальникові, котрий має трьох дітей, погашають 50% суми зобов'язань за кредитом.

Позичальникам, які проживають у збудованому житлі у сільській місцевості й постійно працюють у сільськогосподарському виробництві, переробній і обслуговуючих галузях агропромислового комплексу, в соціальній сфері та органах місцевого самоврядування, на завершальному етапі сплати зобов'язань за кредитом додатково до Названих пільг погашається 25% суми зобов'язань, визначеної до сплати.

У разі зміни статусу і складу сім'ї позичальника умови надання пільг є чинними ; з дати підтвердження таких змін відповідним документом, який позичальник : зобов'язаний подати до Фонду в місячний термін.

Сума кредиту за час будівництва може змінюватися відповідно до вартості будівництва 1 м² житла. Для цього проводять додаткові розрахунки та вносять зміни до кредитного договору.

Реєстрація кандидатів згідно з вимогами Положення проводиться на підставі власноручно заповнених анкет, що реєструються в журналі реєстрації анкет кандидатів. Фонд, отримавши документи кандидата, які підтверджують право на одержання кредиту, складає списки та резерв позичальників.

Для проведення розрахунків з визначення суми кредиту і підтвердження права на його одержання кандидат подає до Фонду такі документи:

Заяву на ім'я генерального директора Фонду на одержання кредиту.
Довідку про перебування на квартирному обліку (для громадян, котрі проживають у містах і селищах міського типу).
Довідку про склад сім'ї (форма 3).
Копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані.
Копію свідоцтва про народження дитини.
Документи, потрібні для визначення платоспроможності кандидата (довідка з міс
ця роботи дорослих членів сім'ї із зазначенням доходу, одержаного за попередні
12 місяців), інші документи, що підтверджують доходи та затрати кандидата.
Витяг із рішення органу місцевого самоврядування про відведення ділянки та
дозвіл на забудову (для кандидатів, які споруджують будинки садибного типу
і господарські приміщення).

Рішення про надання кредиту Фонд ухвалює на підставі поданих документів у місячний термін із дати отримання кредитних ресурсів.

Після підписання сторонами кредитного договору кандидат набуває статусу позичальника, йому оформляється відповідний документ.

Зміни умов кредитного договору та доповнення до нього оформляються договором між сторонами, що є невід'ємною частиною кредитного договору, і позначаються у кредитному договорі та паспорті позичальника. Фонд надає кредит виходячи з розрахунків суми, потрібної для будівництва житла на підставі кредитного договору, списків позичальників, попередньо затверджених Фондом.

На підставі кредитного договору за розпорядженням Фонду кошти для надання кредиту перераховуються до банку. Після їх надходження банк протягом трьох банківських днів зараховує їх на особисті рахунки позичальників.

Безумовно, українській економіці не обійтися без використання всіх можливостей цивілізованої іпотеки. Але система іпотечного житлового кредитування може існувати тільки за наявності взаємозв'язаних інфраструктур. Серед них — стабільно діючий вторинний ринок заставних зобов'язань, ринок нерухомості, ринок земельних ділянок під забудову, установи, які забезпечують страхування операцій із власністю.

Крім того, в організаційному плані важливо визначити, чи будуть банки, страхові компанії брати участь в іпотечному бізнесі. Практика свідчить, що у нестабільній економічній ситуації банки не заінтересовані у довгостроковому кредитуванні. Позичковий капітал у реальних умовах економіки України прямує у сферу із швидким обігом, досить високим і надійним прибутком.

Незважаючи на те, що іпотечний кредит має величезний потенціал економічного розвитку, перетворення нерухомості на капітал, що працює і допомагає населенню одержати житло, а кредиторам — дохід, говорити про широкий розвиток іпотечного кредиту в країні поки що не можна Формуванню іпотечного кредитування в Україні заважають

відстороненість від іпотеки інституціональних інвесторів (пенсійних та інших фондів);
«короткі» й «дорогі» кошти банків; / відсутність розвинутої системи страхування житлової нерухомості;
неможливість у більшості випадків продекларувати доходи через небажання підприємств офіційно платити заробітну плату;
низький рівень доходів у більшої частини населення.

Згадані фактори можна віднести до соціально-економічних, а існують ще й фактори нормативно-законодавчого характеру:

неможливість виселення із закладеної квартири позичальника, який не виконує зобов'язання за кредитом;
не розроблені критерії діяльності органів опіки і піклування при розгляді питань, пов'язаних з іпотекою житлового приміщення, обтяженого правами неповнолітніх;
не розроблені правила застави і відчуження земельних ділянок тощо.

Для створення в Україні цілісної системи іпотечного житлового кредитування треба здійснити низку заходів, у тому числі

прийняти правові документи, що визначать порядок довгострокового кредитування житлового будівництва і придбання житла; розгорнути мережу іпотечних установ, забезпечити умови для конкуренції у цьому бізнесі;
створити органи управління системою іпотечного кредитування у загальнодержавному та регіональному масштабі (агентства або корпорації). Визначити порядок реєстрації нерухомості й заставних операцій у житловій і містобудівній сфері. Необхідно скласти кадастри нерухомості, передбачивши в них перереєстрацію прав на володіння будівлями та землею;

На жаль, в Україні, ще не існує таких агентств. Як приклад можна навести Москву, де основним оператором Московської іпотечної програми є спеціально створене Московське іпотечне агентство (МІА), до функцій якого відносять:

розроблення і впровадження єдиних іпотечних стандартів і технологій, до
тримання яких є обов'язковою умовою для викупу кредитів у кваліфікованих МІА кредиторів;
викуп у кваліфікованих кредиторів іпотечних кредитів, що відповідають стандартам МІА;
залучення коштів інвесторів шляхом випуску й розміщення цінних паперів, забезпечених власними активами, а також поручительствами уряду Москви.

прийняти постанови органів влади України про державні житлові субсидії, про порядок та умови виплати дотацій бажаючим побудувати чи придбати житло. Одним з варіантів субсидування можуть бути державні дотації для сплати процентів іпотечного кредиту;
забезпечити швидкий розгляд судових справ, пов'язаних із неповерненням житлового кредиту. Цілком очевидно, що іпотечне кредитування набуває принципового значення лише тоді, коли існує змога позбавити позичальника права на заставлене майно і виселити його з житла, якщо він не проводить виплат. Реалізації цих майнових відносин повинна сприяти судова система;
створити систему державної підтримки мобілізації коштів населення для будівництва і купівлі житла. Однією з форм такої системи можуть бути цільові житлові ощадні рахунки; державна підтримка може здійснюватись шляхом звільнення від податків коштів індивідуальних вкладників, а також коштів підприємств, направлених на ощадні рахунки своїх працівників, або у вигляді безвідплатних державних внесків на ощадні рахунки у певній пропорції до величини вкладу. Другий варіант — схема контрактних заощаджень, за якою вкладнику-позичальникові обіцяється субсидія; щоб одержання цієї субсидії не затяглося, можна нарахувати її суму в поточних цінах на рахунок вкладника-позичальника в момент, коли він приступить до виконання ощадного контракту; позичальник не зможе зняти цю суму до кінця періоду збереження, а раннє одержання субсидії спонукатиме його виконувати зобов'язання за контрактом;
використовуючи відповідні кредитно-фінансові, податкові та інші механізми, розвивати інвестиційну активність юридичних осіб України у житловій сфері, запровадити страхування житлового кредитування на комерційній основі;
забезпечити подальшу приватизацію державного житлового фонду і розв'язати проблему надання довгострокових іпотечних кредитів
забезпечити швидкий розгляд судових справ, пов'язаних із неповерненням житлового кредиту. Цілком очевидно, що іпотечне кредитування набуває принципового значення лише тоді, коли існує змога позбавити позичальника права на заставлене майно і виселити його з житла, якщо він не проводить виплат. Реалізації цих майнових відносин повинна сприяти судова система;
створити систему державної підтримки мобілізації коштів населення для будівництва і купівлі житла. Однією з форм такої системи можуть бути цільові житлові оща дні рахунки; державна підтримка може здійснюватись шляхом звільнення від податків коштів індивідуальних вкладників, а також коштів підприємств, направлених на ощадні рахунки своїх працівників, або у вигляді безвідплатних державних внесків на ощадні рахунки у певній пропорції до величини окладу. Другий варіант — схема контрактних заощаджень, за якою вкладнику-позичальникові обіцяється субсидія; щоб одержання цієї субсидії не затяглося, можна нарахувати її суму в поточних цінах на рахунок вкладника-позичальника в момент, коли він приступить до виконання ощадного контракту; позичальник не зможе зняти цю суму до кінця періоду збереження, а раннє одержання субсидії спонукатиме його виконувати зобов'язання за контрактом;
використовуючи відповідні кредитно-фінансові, податкові та інші механізми, розвивати інвестиційну активність юридичних осіб України у житловій сфері, запровадити страхування житлового кредитування на комерційній основі;
забезпечити подальшу приватизацію державного житлового фонду і розв’язати проблему надання довгострокових іпотечних кредитів

ТЕМА 7. МЕТОДИ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ

План лекції

1. Методика оцінки капіталовкладень у планово-адміністративній економіці

2. Методика оцінки капіталовкладень у ринковій економіці

Blog

План лекції Сутність основних засобів та їх відтворення Показники стану та ефективності використання основних засобів

Содержание