Імені адмірала Макарова, м
| Вид материала | Документы |
- Імені адмірала Макарова,, 27.7kb.
- Міністерство освіти та науки України Національний університет кораблебудування імені, 545.38kb.
- Студентка нук ім адмірала Макарова,, 27.45kb.
- Звіт попова володимира Васильовича про педагогічну діяльність на посаді старшого викладача, 102.86kb.
- Національний університет кораблебудування ім адмірала Макарова, 39.76kb.
- Адмірала с. О. Макарова п. П. Соболь методичні вказівки до курсу філософські проблеми, 618.66kb.
- Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма, 72.65kb.
- Макарова Т. И, 446.02kb.
- Н. М. Макарова Перевод с английского и редакция, 4147.65kb.
- Доклад первого заместителя председателя комитета по местному самоуправлению, межнациональным, 128.32kb.
УДК 005:658
Галина Петрівна Таранова
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова, м. Миколаїв
ВИНИКНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В ЕКОНОМІЦІ ПІДПРИЄМСТВА ТА РОЗРОБКА ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ВИВОДУ
ПІДПРИЄМСТВА З НЕЇ
Перехід України до ринкових відносин відбувався складно
і суперечливо. Кризовий стан економіки України, ознаки якого наочно виявилися наприкінці 80–х та початку 90–х роках XX–го сторіччя, дістався у спадок після розпаду Радянського Союзу. Але незважаючи на позитивні зрушення в економіці Україні, практично кожне третє вітчизняне підприємство було збитковим. Тому ї досі розробка організаційно – економічних заходів щодо виводу підприємства зі стану економічної кризи має своє місце серед економічних питань, які підлягають вирішенню.
Кризовий стан – це невідповідність економічного потенціалу і можливостей підприємства до вимог зовнішнього середовища. З практичної, бизнес – орієнтованої точки зору, криза – це будь – яка нестандартна ситуація, в якій виникає ризик. Кризу підприємства можна розуміти як незапланований і не бажаний, обмежений за часом процес, який в стані істотно перешкодити або навіть зробити не можливим функціонування підприємства. Кризові ознаки в діяльності підприємства виявляються через різке загострення протиріч в процесі взаємодії окремих елементів економічної системи між собою, з зовнішнім оточенням.
Доцільно всі кризоутворюючі чинники в залежності від місця виникнення поділити на дві основні групи: до першої відносяться незалежні від діяльності підприємства (зовнішні або екзогенні фактори); до другої – залежні від діяльності підприємства (внутрішні або ендогенні фактори).
У свою чергу зовнішні чинники діляться на чинники прямої і непрямої дії. Чинники прямої дії носять ринковий характер це зниження ємкості внутрішнього ринку, зниження попиту, поява нових технологій і наукових відкриттів та інші. Чинники непрямої дії діляться на: чинники економічного характеру до них відносяться: спад національного доходу, зростання інфляції, нестабільність оподаткування та інші; форс – мажорні обставини – демографічні зміни, стихійні лиха і т.п.; чинники політичного характеру – це погіршення криміногенної ситуації, політична нестабільність, зміна законодавства.
Чинники внутрішньої дії носять операційний, інвестиційний, фінансовий, науково – технічний характер або такі, що пов’язані із зловживанням. Цілком зрозуміло, що в реальних умовах суб’єкти господарювання одночасно відчувають на собі вплив сукупності та певного поєднання цих чинників.
Найбільше збиткових підприємств протягом останніх років спостерігається в промисловості. Основна проблема яких полягає у відсутності портфеля замовлень, що забезпечує мінімально допустиме завантаження виробничих потужностей для беззбиткової роботи. Одним із недоліків в роботі промислових підприємств є висока собівартість продукції, що випускається. Так одним із заходів пропонується зниження накладних витрат шляхом скорочення штату підприємства, переведення частки робітників на неповний робочий день, впровадження жорсткого контролю за використанням електроенергії та користуванням послугами АТЗ. Втрати робочого часу можливо скоротити шляхом підвищення оперативності підготовки виробництва, підняти рівень виробничої дисципліни. Також важливим питанням є зниження рівня трудомісткості. Цього можливо добитися за рахунок вдосконалення технології виготовлення, використання нових технологій, використання передових комп’ютерних програм, впровадження прогрессивного устаткування.
Одним із гострих питань, що стоять перед керівництвом підприємств є проблема неплатежів. Вирішити проблему своєчасних платежів за матеріали, устаткування, що комплектують і так далі, і скоротити час вимушених простоїв виробничих робочих, допоможе фінансовий інструмент – вексель, а також фінансовий лізинг. Активізація маркетингових зусиль, до яких відноситься розробка та впровадження програми маркетингу, є одним із потужнійших інструментів антикризових засад.
Коли підприємство потрапляє в кризову ситуацію важливо розуміти, що скрутне становище не є безвихідним і навіть імплементація тих заходів, які запропоновані матимуть насідком вихід із кризової ситуації на шлях зростання та розвитку.