Курс лекцій Київ 2007 зміст
| Вид материала | Курс лекцій |
- Курс лекцій з історії соціології київ 2005 Рекомендовано до друку Вченою радою, 3147.4kb.
- Курс лекцій з соціології київ- 2007, 3562.96kb.
- Курс лекцій Курс лекцій "Макроекономіка" рекомендований для використання в навчальному, 1093.94kb.
- Курс лекцій для студентів відділення «Журналістика», 2033.56kb.
- Кільк прим.: 3 (чз 2, чз1, 180.27kb.
- Курс лекцій спеціальністю 0600101 „Правознавство, 1295.63kb.
- І.І. Мечникова І. В. Іванова, О.І. Бурденюк, С. П. Гвоздій Курс лекцій, 2533.82kb.
- Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко, 4770.79kb.
- Курс лекцій з курсу «комп’ютерне проектування» для студентів всіх спеціальностей зміст, 296kb.
- Курс лекцій з дисципліни «Релігієзнавство», 1281.68kb.
17. Захист від вібрації
17.1. Рівень вібрації, який створюється машиною, на робочому місці оператора, повинен відповідати "Санітарним нормам і правилам по обмеженню вібрації робочих місць" № 627-66; "Санітарним нормам і правилам при роботі з інструментами, механізмами й устаткуванням, що створює вібрації, передані на руки працюючих" № 626-66, СН 245-71 і ГОСТ 17770-72 (Машини ручні. Припустимі рівні вібрації).
17.2..Вимір вібрації машин проводиться відповідно до вимог санітарних норм і правил № 626-66, ГОСТ 16519-70, 13731-68 (у стендових чи виробничих умовах) і ГОСТ I2.4.0I2--75, (Засоби виміру і контролю вібрації на робочих місцях).
17.3. Джерелом вібрації є:
а) при стиковому зварюванні імпульсним оплавленням - вібратор, зварювальний трансформатор, привід подачі, затискні пристрої і виріб, що зварюється;
б) при точковому, шовному і рельєфному зварюваннях - зварювальний трансформатор, привід стиску, привід обертання ролика, вироби, що зварюються.
17.4. Усунення вібрації при обрубці грата досягається за рахунок застосування механічних гратознімачів.
17.5. Зменшення рівня вібрації, створюваного вібратором, можна досягти за рахунок оптимального вибору параметрів вібратора.
17.6. Зниження вібрації, переданої на робочі місця, досягається за рахунок застосування площадок з пасивною пружинною ізоляцією чи віброгаснучих настилів (гумові, поролонові й ін.).
17.7. Розрахунок фундаментів і віброізоляційних засобів на стадії проектування машин є кардинальним засобом зниження загальної вібрації при експлуатації потужних машин.
17.8. Відповідно до рекомендацій до розробки положення про режим праці працівників вібронебезпечних професій, загальний час контакту з вібруючими машинами, вібрації яких відповідають нормі, протягом зміни не повинно перевищувати 2/3 тривалості робочого дня. Операції повинні розподілятися між працівниками так, щоб тривалість безперервного впливу вібрації, включаючи мікропаузи, не перевищувала 15-20 хв. Рекомендуються при цьому дві регламентовані перерви (для активного відпочинку, проведення гімнастики по спеціальному комплексу, гідропроцедур): 20 хв через 1-2 г від початку зміни і 30 хв через 2 г після обідньої перерви.
Якщо вібрація машин перевищує санітарну норму, розрахунок обмеження часу контакту з вібрацією виробляється відповідно до табл. 17.1.
Таблиця 17.1.
Тривалість контакту з машиною, що вібрує
| Перевищення граничних рівнів віброшвидкості в октавних полосах частот відносно санітарних норм. ДБ | Допустима сумарна тривалість вібрації за робочу зміну, хв | |
| Ручні машини | Робочі місця | |
| 0 дБ (1.0 раз) | 320 | 480 |
| До 3 (1.4 раза) | 160 | 120 |
| До 6 (2 раза) | 80 | 60 |
| До 9 (2.8 раза) | 40 | 30 |
| До 12 (4 раза) | 20 | 15 |
17.9. При розробці режимів праці відповідно до табл.17.1. повинне дотримуватися співвідношення тривалості впливу вібрації і виконання інших операцій, не зв'язаних з нею, не менш 1:2.
17.10. Як індивідуальні засоби захисту від вібрації застосовуються гасячі вібрацію рукавиці і спеціальне взуття. В даний час вимоги до захисних рукавиць із застосуванням пружньодемпфіруючих матеріалів регламентуються ГОСТ 12.2.002-74, а до вібразахисного взуття - ГОСТ 12.4.024-76.
17.11. Для підвищення захисних властивостей організму, працездатності і трудовій активності варто використовувати спеціальні комплекси гімнастики. вітамінопрофілактику (два рази в рік комплекс вітамінів С, В, нікотинова кислота), спецхарчування, а також проведення в середині чи наприкінці робочого дня 5-10 хвилин гідропроцедур, що сполучать ванночки при температурі 38°С і самомасаж для верхніх кінцівок.
18 Вимоги до засобів індивідуального захисту
18.1. Електрозварювачі повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до типових галузевих норм видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань.
18.2. Засобу індивідуального захисту, що видаються операторам і підручним, повинні відповідати конкретним санітарно-гігієнічним умовам праці.
18.3. Спецодяг повинний захищати операторів від іскор і бризок розплавленого металу механічних впливів, вологи, олієпродуктів, низьких температур, різних випромінювань.
18.4. При експлуатації машин у виробничих приміщеннях повинен застосовуватися брезентовий спецодяг з "ОП" захисними накладками з іскростійкого плівкового матеріалу типу ИМ-1 чи брезентовий спецодяг у комплекті з фартухом і нарукавниками з іскростійкого плівкового матеріалу типу ИМ-1.
18.5. При роботі в умовах Півночі додатково застосовується обігрівальний костюм типу "Пінгвін".
18.6. При контактному стиковому зварюванні методом оплавлення для захисту обличчя та очей повинен застосовуватися наголовний щиток з безбарвним і ударостійким корпусом типу НБТ-1.
18.7. Для захисту рук повинні застосовуватися рукавиці з крагами чи рукавички, виготовлені з іскростійких матеріалів з низькою електропровідністю.
18.8. Для захисту ніг повинне застосовуватися спеціальне взуття, що оберігає ноги від опіків бризками розплавленого металу, а також від механічних травм.
18.9. Для захисту голови оператора від механічних травм повинні видаватися захисні каски зі струмонепроводячих матеріалів: поліетиленові, виготовлені по ТУ6-05-1314-70, чи каски прохідницькі текстолітові за ГОСТ 9819-61 чи каски вініпластові за ГОСТ 9820-61.
Каски повинні зручно з’єднуватися зі щитками і масками, що служать для захисту очей, обличчя й органів подиху.
18.10. При відсутності місцевих відсосів оператори повинні застосовувати засоби індивідуального захисту органів дихання.
18.11. Для захисту обличчя та очей зварники повинні забезпечуватися захисними щитками, масками, окулярами і світлофільтрами, виготовленими відповідно до вимог відповідної нормативно-технічної документації на визначені засоби захисту працюючих.
18.12. Засоби індивідуального захисту працюючих повинні піддаватися періодичним контрольним оглядам і перевіркам у терміни, установлені нормативно-технічною документацією.
ПЛАЗМОВІ ТЕХНОЛОГІЇ
1.Шкідливі і небезпечні фактори
Плазмові технологій обробки металів супроводжуються впливом на робочих комплексу шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
До шкідливих факторів слід віднести:
- шкідливі речовини (аерозоль), що утворюється;
- підвищений рівень постійного високочастотного шуму та низькочастотного ультразвуку;
- випромінювання в ультрафіолетовому, видимому й інфрачервоному діапазонах;
- іонізація повітря;
До небезпечних чинників за звичай відносять:
- небезпечний рівень напруги,що використовується;
- рухливі елементи виробничого устаткування, що пересуваються.
Аерозоль являє собою складну газопилову суміш, тверда складова якої складається з частинок оброблюваних металів та продуктів їх взаємодії з плазмой і оточуючим повітрям (до них відносяться різні метали, їхні оксиди, карбіди, силіциди, бориди, тощо) , а газова — в основному складається з оксидів азоту й озону (кількість і співвідношення яких залежить від виду плазмоутворюючого газу).
Джерелом шуму й ультразвуку є плазмовий пальник. Сумарні рівні шуму й ультразвуку на відстані 0,25 м від пальника складають 105-115 дб (А), на відстані 1 м зменшуються на 8-10 дб, 2 м — на 13 дб і ,3м- на 15-16 дб. За спектральним складом цей шум має широкосмугастий характер з концентрацією основної енергії в області високочастотних звукових і низькочастотних ультразвукових коливань (4000-40 000 Гц), тобто включає чутний діапазон частот і переходить в ультразвукову область.
У спектрі електромагнітних випромінювань переважають ультрафіолетові (0,2-0,4 мкм) і інфрачервоні (0,76-3,50 мкм) діапазони. Найбільша інтенсивність ультрафіолетового випромінювання відзначається у межах довжин хвиль 0,22-0,29 мкм і складає 7,5 Ут/м2, що перевищує допустимий рівень на кілька порядків. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання плазми на відстані 0,5 м від зрізу сопла плазмотрона не перевищує 1,4 квт/м2, однак теплове випромінювання від нагрітого металу складає 3,5 квт/м2.
Іонізуючий ефект плазми й ультрафіолетового випромінювання забезпечує високі концентрації аероіонів: 1,1108 эл.заряд./см3 важких позитивно заряджених іонів і 6,0106 эл.заряд./см3 негативних.
Таким чином, при плазмової обробці металів можуть створюються надзвичайно несприятливі виробничи умови: шум може перевищувати санітарні норми на 40-50 дб, концентрації шкідливих речовин — у 2-9 разів, рівні оптичного випромінювання, а також іонного складу можуть бути значно вище гранично припустимих величин тощо.
Робітники, що виконують операції, пов’язані з використанням плазмового різання металу або інших плазмових технологій, можуть скаржитися на головний біль, різку стомлюваність, особливо на прикінці робочої зміни, надмірну дратівливість, чи сонливість, неспокійний сон, шум у вухах, запаморочення, болі в області серця, сльозотечу при напрузі зору. Найбільш часто ці скарги характерні для робітників зі стажем роботи за цією професією понад 2-3 роки. При медичному обстеженні зміни виявляються в центральній і периферичній нервової, серцево-судинній системах, органах слуху. У плазмових різників також виявлені хронічні захворювання верхніх дихальних шляхів з функціональними змінами слизуватої оболонки, хронічні захворювання очей і шкіри.
Такі специфічні характеристики виробничого середовища вимагають забезпечення правильної організації й обладнання робочих місць та виробничих приміщень для плазмового напилення або різання.
2. Загальні засоби і заходи колективного захисту
Вимоги безпеки до пристроїв та оснащення плазмових установок.
Забезпечення належних умов праці, при розробці і експлуатації плазмових установок та організації технологічних процесів плазмової обробки здійснюється на підставі вимоги ГОСТ 12.2.007.8-75,ГОСТ 12.2.061-81,ГОСТ 12.3.002-75 ,ГОСТ 12.3.039-85. При розміщенні на дільниці декількох плазмових установок необхідно виключати можливість підсумовування рівнів несприятливих факторів шляхом раціонального планування дільниці, застосуванням ширм, кабін, огороджень зон плазмотронів кожухами тощо.
Розміщення органів керування і засобів відображення інформації повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 і ГОСТ 12.2.003-74.
Напівавтоматичні й автоматичні плазмові установки повинні мати вбудовані відсмоктувачі. Місцеві відсмоктувачі повинні також бути вмонтовані в технологічне оснащення механізованих потокових і конвеєрних ліній.
Керування автоматизованими плазмовими установками повинне здійснюватися дистанційно з пультів керування, що знаходяться в кабінах.
Вимоги до організації виробничих дільниць
Дільниці плазмової обробки металів слід розміщувати в окремих приміщеннях або на капітально ізольованих ділянках цеху, що безпосередньо примикають до зовнішніх стін будинку. Вільна площа, не зайнята устаткуванням, повинна складати не менш 10 м2 на одного працюючого. У складально-зварювальних і механічних цехах при конвеєрній чи потоковій технологіях обладнання для плазмової обробки , яке не може бути винесене за межи приміщення, підлягає захисному огородженню на висоту не менш 3,5 м.
Постійні робочі місця повинні мати захист від випромінювання плазми відповідно до санітарних норм СН №4557-88, ОСТ 21-6-87 і від шуму за ДСТ 23499-79.
Стіни, стелі і внутрішні конструкції приміщень, а також огорожи повинні мати звукопоглинаюче облицювання, фарбуватися у світлі тони з застосуванням цинкових або титанових білил, що поглинають ультрафіолетові промені. Підлоги виробничих приміщень повинні задовольняти вимогам глави БНіП "Норми проектування підлог", бути неспалимими, мати малу теплопровідність.
Балони зі стиснутими газами необхідно встановлювати за межами ділянки в спеціальних шафах із природною вентиляцією.
Освітлення повинне задовольняти вимогам СНіП 11-4-79 "Природне і штучне висвітлення". Допускаються природне, штучне і суміщене освітлення. Процеси плазмової обробки варто відносити до П-Ш розряду робіт з точності. Найменше значення штучної освітленості на робочих поверхнях при системі комбінованого освітлення повинне бути не менш 1000 лк, при загальному освітленні - не менш 300 лк для дільниць ручного і напівавтоматичного плазменно-дугового напилювання, для ділянок з використанням машин з числовим програмним керуванням - відповідно 750 і 300 лк.
Виробничі приміщення обладнують системами вентиляції і опалення у відповідності з СТ 12.1.005-88, Сніп 2,04.05-91 і СН№ 1009-73.
3. Спеціальні засоби захисту при плазмовому напиленні
Експлуатація установок плазммово-дугового напилювання повинна здійснюватися при наявності механічної загально-обмінної припливно-витяжної вентиляції приміщень і місцевої витяжної вентиляції устаткування.
Видалення повітря системами загально-обмінної вентиляції необхідно робити з верхньої зони найбільш забруднених ділянок приміщення. Подачу припливного повітря варто робити компактними струменями у верхню частину приміщення або розсіяними струменями - у робочу зону.
Плазмово-дугове напилювання необхідно здійснювати в укриттях з нижнім (від ґратчастого піддона) чи бічним відсмоктуванням повітря. Швидкість руху повітря в робочому прорізі укриття повинна бути не менш 1,5 м/с.
Напилювання великогабаритних деталей варто робити у вентильованій камері або кабіні з видаленням повітря знизу, через перфорований повітровід.
Повітря, що видаляється системами місцевої вентиляції, необхідно піддавати очищенню відповідно до вимог глави БНіП "Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря".
Стінки камер та кабіни повинні мати шарувату структуру і складатися зі звукопоглинаючих матеріалів. Передні стінки кабін варто закривати стулкою з убудованими в неї світлофільтрами.
При напилюванні матеріалів на вироби чи деталі великих габаритів необхідно застосовувати звукоізолюючі кожухи, розраховані відповідно до глави СНіП П-12-77 "Захист від шуму".
Камери для робіт у контрольованій атмосфері повинні мати оглядові вікна, захищені світлофільтрами за ГОСТ 12.4.080-79.
Конструкція камер для робіт у контрольованій атмосфері повинна передбачати пневмомеханізовану пило-очистку внутрішніх стінок від осілого пилу. Роботи з очищення устаткування повинні виконуватися в умовах ефективної вентиляції.
Вимоги до застосування засобів індивідуального захисту.
Оператори, що працюють на установках плазмово-дугового напилення повинні забезпечуватися спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту за ГОСТ 12.4.103-80 і відповідно до "Типових галузевих норм безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань" (розділу "Електрогазозварювальні роботи"). Тканини і матеріали для спецодягу мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.105-81
Робітники повинні забезпечуватися спецвзуттям з термостійких матеріалів із захисними носками (напівчоботтями з глухим клапаном і застібкою) за ГОСТ 12.4.032-77 і рукавицями за ГОСТ 12.4.103-80. Працівники на установках плазмовоо-дугового напилювання повинні забезпечуватися захисними щитками за ГОСТ 12.4.035-78, захисними окулярами за ГОСТ 12.4.013-75 з світлофільтрами за ГОСТ 12.4.080-79. Засоби захисту від теплового випромінювання повинні відповідати ГОСТ 12.4.123-83. Персонал, що обслуговує плазменно-дугові установки для напилення, повинні забезпечуватися світлофільтрами серій З типу С-5-С-13 (у залежності від сили струму) відповідно до ГОСТ 12.4.080-79.
Захист від шуму здійснюється за допомогою навушників, касок протишумових вкладишів - антифонів відповідно до ГОСТ 12.4051-78
Для захисту органів дихання рекомендуються респіратори типу ШБ-1 "Пелюсток" за ГОСТ 12.4.028-76; "Сніжок" ДО-М-ТУ 84-837-79; "Сніжок" КУ-М-ТУ 84-838-79.
При виконанні робіт в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом необхідно забезпечити робітників діелектричними засобами (рукавичками, взуттям, ковриками).
Дільниця для плазмово-дугового напилення повинна бути обладнана протипожежним інвентарем, вогнегасниками вуглекислотними марки ОУ-2 чи ОУ-8), шухлядами з піском.
Балони зі стиснутими газами, що призначені для плазмової обробки, повинні зберігатися по за межами виробничої дільниці в складських приміщеннях чи на площадках під навісом.
4. Спеціальні засоби захисту при плазмовому різанні
Вимоги до технологічних процесів і устаткування плазмового різання металів при їхній розробці та експлуатації викладені у ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.00-80 і ГОСТ 12.3.004-75.
Для уловлювання аерозолів і аероіонів на робочих місцях необхідно передбачати місцеві відсмоктувачі, конструкції яких визначаються формою і розміром металевих заготівель, що розрізаються. При цьому швидкість руху повітря в робочому прорізі відсмоктувача повинна бути не менш 1,5 м/с. Конкретні рекомендації з вибору місцевих відсмоктувачів викладені в методичних указівках «Місцеві витяжні пристрої до устаткування для зварювання і різання металів: Методичні вказівки по проектуванню» (Л.: ВНИИОТ, 1980). Крім відсмоктувачів, дільниці плазмового різання повинні бути обладнані загально-обмінною припливно-витяжною вентиляцією, продуктивність повітрообміну якої варто розраховувати на можливість розведення концентрації шкідливих речовин, які були не виловлені місцевими витяжними пристроями, до рівнів ПДК. Подача припливного повітря повинна здійснюватись розосередженно зі швидкістю руху на робочих місцях не більш 0,3 м/с. Температура повітря, що подається, повинна бути не нижче 20° С згідно СН № 4088-86. Застосування системи загально-обмінної вентиляції, що працює по методу рециркуляції (повернення повітря назад у приміщення), не допускається. Повітря, що видаляється з виробничих приміщень, перед викидом в атмосферу повинно піддаватися очищенню (фільтрації) від шкідливих речовин.
Найбільш ефективно і зручно для вентилювання стаціонарних робочих місць різників застосовувати підйомно-поворотні і консольно-поворотні пристрої місцевого всмоктування із системами очищення, а на нестаціонарних місцях — автономні пересувні фільтровентиляційні агрегати.
Освітлення цехів і дільниць плазмового різання повинне відповідати Сніп 11-4-79. Допускається природне, штучне і змішане освітлення. Найменше значення штучної освітленості на робочих місцях при застосуванні системи комбінованого висвітлення повинне бути не менш 400 лк, загального—150 лк.
Електробезпека устаткування для плазмового різання повинна відповідати вимогам ГОСТ 12,2.007-75, ГОСТ 12.2.007.3-75 і ГОСТ 12.2.007.8-75. При експлуатації електроустановок необхідно строго дотримувати вимоги Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів і Правил улаштування електроустановок.
Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) при плазмовому різанні необхідно застосовувати у відповідності до ГОСТ 12.4.011-75. Якщо системи місцевої чи загально обмінної вентиляції не можуть забезпечити ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони (при різанні на нестаціонарних місцях, у замкнутих і напівзамкнутих просторах і т.п.), передбачають примусову подачу чистого повітря в зону дихання (під захисну маску) робітника з об'ємною швидкістю 6-8 м3/год, підігрітого в холодний період року до температури не нижче 18° С в відповідності зі СН № 4088. Для цього використовують маски зварника із системою подачі очищеного повітря в зону дихання.
Крім того, для захисту органів подихи доцільні фільтруючі респіратори, зокрема "Сніжок ФГП-В", "Сніжок Гп-озон" і "Сніжок Фгп-озон".
Вибір ЗІЗ органів подиху повинний вироблятися відповідно до вимог ДСТ 12.4.034-85.
Для захисту від дії високочастотного шуму слідзастосовувати СИЗИЙ органів слуху відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.4.051-78, зокрема, антифони типу ВЦНИИОТ-2М чи протишумові каски ВЦНИИОТ-2.
Для захисту обличчя й око від випромінювання плазми і дуги потрібно застосовувати чи щиток маску за ДСТ 12.4.035-78 із захисними світлофільтрами типу З (ОСТ 21-6-87), вибираючи їх у залежності від сили струму: