Geum.ru

Курс лекцій Київ 2007 зміст

Вид материалаКурс лекцій

Содержание


2.1 Загальні вимоги безпеки до зварювальних машин
2.2 Вимоги до пристроїв для установки і закріплення зварювальних заготівель
2.3 Вимоги до пристроїв змащення і охолодження
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

2.1 Загальні вимоги безпеки до зварювальних машин


Розробка, модернізація, виготовлення й експлуатація усіх видів машин для контактного зварювання повинні здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.2.003-74; ГОСТ 12.2.007.0-75, ГОСТ 12.2.007.6-75, "Єдиними вимогами безпеки до конструкцій зварювального обладнання" [11], а також нормативними документами по безпеці труда при зварюванні.

Категорії виготовлення зварювальних контактних машин в залежності від місця розміщення при експлуатації і виконання для різних кліматичних районів повинні відповідати ГОСТ 15543-70, ГОСТ 15150-69. Температури нагрівання частин машин повинні відповідати вимогам ГОСТ 403-73.

Машини для рельєфного зварювання повинні мати двокнопочне включення чи інші пристрої, наприклад фотоелементи, що забезпечують безпечну роботу оператора.

Усі підвісні частини зварювальних машин повинні бути обладнані ланцюгами чи тросами, що страхують. Частини машини, що обертаються повинні бути обгороджені.

Зварювальні машини повинні бути обладнані сигналізацією, написами і табличками, що вказують на режим роботи машини, наявність напруги, пробою ізоляції, заборона доступу усередину машини чи її вузлів без прийняття відповідних заходів, підвищення температури окремих вузлів чи частин машини, дія апаратів захисту, вид спецодягу, засобу індивідуального захисту і т.п.

Кольори сигнальні і знаки безпеки повинні виконуватися за ГОСТ 12.4.026-76 "Кольори сигнальні і знаки безпеки".

Конструкція машин повинна передбачати можливість установки огороджуючих пристроїв, що охороняють оператора від можливих вибризкувань, іскор і бризок розплавленого металу і що дозволяють вести спостереження за процесом зварювання.

Для контролю за рухом води, що охолоджує зварювальні машини повинні бути обладнані реле тиску, а для спостереження за протокою води повинні застосовуватися відкриті лійки чи які-небудь інші пристосування.

Машини шовного зварювання із зовнішнім водяним охолодженням роликів повинні мати корито-піддон для збору води, що стікає. Якщо за умовами роботи руки оператора змочуються водою, то воду варто підігрівати до температури 25-30°С, а оператор повинен стояти на ізоляційному настилі шириною не менш 0,7 м.

Вентилі і крани повітряних, водяних і масляних систем забороняється розташовувати усередині стінок машин, якщо в них знаходяться відкриті струмоведучі частини. Водопровідні комунікації для охолодження зварювального устаткування повинні бути розраховані на тиск (147-249) 10Па (1,5-3 атм.). Вихід охолоджувальної рідини зі зварювального устаткування повинен бути видимим, мати систему сигналізації чи відключення машини при припиненні подачі води.

При виконанні зварювальних операцій сидячи варто передбачати зручні й утеплені сидіння зі спинками й опорами для ліктів чи передпліч.

При зварюванні виробів масою більш 20 кг або, що мають великі габаритні розміри повинні бути передбачені пристрої для підйому, опускання й утримання у висячому положенні при монтажі і центруванні..


2.2 Вимоги до пристроїв для установки і закріплення зварювальних заготівель


Машини, на які вироби надходять не з рольганга, транспортера й інших подаючих пристроїв, повинні оснащуватися індивідуальним піднімальним пристроєм для установки виробів масою більш 20 кг.

Закріплення на машинах електродів і інших знімних елементів повинно виключати самоплинні ослаблення їхнього закріплення при зварюванні. У випадках застосування гідравлічного чи пневматичного приводів закріплення заготівель повинно бути блокування, що забезпечує відключення зварювальної машини при тиску масла або повітря нижче встановленого.

Гідроприводи,що застосовуються на машинах, повинні відповідати вимогам безпеки ГОСТ 16028-70, пневмоприводи - ГОСТ 12.3.001-73, а компресорне устаткування - ГОСТ 12.2.016-76.

При використанні пневматичних приводів повинна бути виключена можливість впливу відпрацьованого повітря на оператора. Пневмосистеми машин повинні бути оснащені глушниками відпрацьованого повітря.

Міжвузлові та міжмашинні трубопроводи гідравлічних, пневматичних, охолодних систем, коробів електричних комунікацій машин і автоматичних ліній, що прокладаються вище рівня підлоги, у місцях проходу людей, повинні розташовуватися на висоті не менш 2000 мм над рівнем підлоги. При прокладці трубопроводів по підлозі повинні передбачатися настили з кутом до 15° на підйомі і спуску.

Нижня губка, електроди і ролики машин при ручній установці виробів повинні знаходитися не вище 1300 мм від підлоги.

2.3 Вимоги до пристроїв змащення і охолодження



Машини слід, як правило, обладнати централізованою системою змащення. При недоцільності її застосування, заповнювані вручну масельнички повинні розташовуватися в місцях, зручних для обслуговування, і в безпечних зонах.

Місця ручного заливання мастил повинні розташовуватися на висоті не більш 1800 мм для отворів для змащування і не більш 1500 мм для резервуарів. При розташуванні їх вище зазначених величин повинні передбачатися сходи, що прикріплюються до машини.

Пристрої для закріплення сопла, що підводить охолоджувальну рідину до електродів, роликів, повинні передбачати швидку, зручну, безпечну установку і надійну фіксацію сопла в потрібному положенні.

Резервуари гідравлічних, мастильних і охолоджувальних систем, виконані окремо від станин, повинні мати висоту розташування дна від рівня підлоги не менш 100 мм (для зручності спуска з них мастил і рідини в підставні ємності). В окремих резервуарах і в підставках станин, які використовуються як резервуари для мастил, повинні бути передбачені отвори для її відкачування насосом.Конструкція машин і їх окремих елементів (станин, корит і т.п.) повинні передбачати зручний відвід охолоджувальної рідини та олії в ємності і видалення їх з ємності.


42 В.