Geum.ru

Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання

Вид материалаКодекс

Содержание


Стаття 6. Анулювання реєстрації платника податку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Стаття 6. Анулювання реєстрації платника податку


6.1. Реєстрація діє до дати анулювання свідоцтва платника податку, яке відбувається у таких випадках:

а) будь-яка особа, яка зареєстрована платником податку протягом попередніх 24 місяців, подала заяву на виключення її з реєстру платників податку, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів, послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою суми, визначеної статтею 3 цього Розділу за умови погашення суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим Розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, подала заяву про її виключення з реєстру платників податку у зв’язку з припиненням своєї діяльності відповідно до законодавства України за умови погашення суми податкових зобов’язань з цього податку у випадках, визначених цим Розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших систем оподаткування, визначених главою 1 Розділу XVIII Кодексу, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку;

г) якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає органу державної податкової служби декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, рішенням суду визнанні недійсними;

д) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб’єкта господарювання);

є) особа, зареєстрована як платник податку, подає податковому органу декларації з цього податку, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій протягом дванадцяти послідовних податкових місяців;

ж) випадки, визначені законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання, в тому числі за наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію платника податку.

6.2. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах „а” і „б” пункту 6.1, здійснюється за заявою платника податку, а на підставі підпунктів „в” – „з” цього пункту може здійснюватись як за заявою платника податку, так і за рішенням відповідного органу державної податкової служби України.

6.3. Орган державної податкової служби України виключає з реєстру платників податку особу, що подала заяву про виключення з реєстру, якщо встановить, що вона відповідає вимогам пунктів 6.1, 6.2 та 6.4 цієї статті, повністю сплатила суму податку, який підлягає сплаті до бюджету згідно з цим розділом, і повернула органу державної податкової служби України свідоцтво про реєстрацію та всі засвідчені копії такого свідоцтва.

6.4. У разі відсутності законних підстав для виключення платника з реєстру орган державної податкової служби протягом 10 календарних днів після одержання заяви надає платникові вмотивоване письмове пояснення з цього питання.

6.5. З моменту анулювання реєстрації платника податку особа позбавляється права на нарахування податку, податкового кредиту, виписку податкових накладних, отримання бюджетного відшкодування (з урахуванням положень пункту 6.7 цієї статті).

Орган державної податкової служби України не може відмовити в анулюванні реєстрації платника податку у разі існування підстав, визначених у цій статті. Рішення про анулювання реєстрації платника податку приймається у термін, визначений статтею 5 для реєстрації особи як платника податку.

6.6. При анулюванні реєстрації платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем скасування реєстрації.

6.7. Якщо в останньому звітному податковому періоді на обліку у платника податку залишаються товари та основні фонди, при придбанні яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про скасування зобов’язаний визнати умовне постачання таких товарів, основних фондів та нарахувати податкові зобов’язання.

6.8. У разі, коли на дату подання заяви про виключення платника податку з реєстру платників податку, платник податку має податкові зобов’язання за наслідками останнього податкового періоду, така сума податку враховується у зменшення бюджетного відшкодування, а при його відсутності – сплачується до державного бюджету. Вилучення з реєстру платників податку відбувається у день, наступним за днем проведення розрахунків з бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду.


Стаття 7. Визначення об'єкта оподаткування


7.1. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

постачання послуг, з урахуванням місця постачання, визначеного статтею 8 цього розділу.

б)  ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України.

в)  вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту).


Стаття 8. Місце постачання товарів та послуг


8.1. Місцем постачання товарів є:

а) місце фактичного знаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах „б” і „в” частини першої цієї статті);

б) місце, де товари знаходяться на час початку їх перевезення або пересилання – у разі, коли товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, – у разі, коли товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

8.1.1. Якщо постачання товарів здійснюється для споживання на борту морських та повітряних суден або потягів на ділянці пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України, то місцем постачання вважається пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.

У цілях цього пункту „ділянкою пасажирського перевезення, що здійснюється в межах митної території України” вважається ділянка, на якій відбувається таке перевезення без зупинок за межами митної території України між пунктом відправлення та пунктом прибуття пасажирського транспортного засобу.

„Пункт відправлення пасажирського транспортного засобу” — це перший пункт посадки пасажирів у межах митної території України, за необхідності, після зупинки за межами митної території України.

„Пункт прибуття транспортного засобу на митній території України - останній пункт на митній території України для посадки (висадки) пасажирів на митній території України.

У разі поїздки в обидва напрямки операція з повернення вважається з метою оподаткування окремим перевезенням.

8.2. Місцем постачання послуг є:

8.2.1) місце фактичного надання послуг, пов’язаних з рухомим майном:

а) транспортно-експедиторські послуги, в тому числі супутні послуги, що пов’язані з експортом або ввезенням товарів на митну територію України;

б) експертиза та оцінка рухомого майна;

в) послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів та вантажів, в тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання у зазначеному місці;

г) ремонтні роботи і послуги з переробки сировини, а також інші роботи і послуги, що пов’язані з рухомим майном;

8.2.2) місце фактичного знаходження нерухомого майна, для тих послуг, які пов’язані з нерухомим майном:

а) послуги агентств нерухомості;

б) послуги експертів;

в) послуги з підготовки та здійснення будівельних робіт;

г) інші роботи за місцем знаходження нерухомого майна;

8.2.3) місце фактичного надання послуг, які надаються у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших аналогічних сферах, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів;

8.2.4) місцем постачання зазначених нижче послуг замовникам, зареєстрованим за межами України, але не в тій країні, в якій зареєстровано постачальника, вважається місце, в якому замовник зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності або має стаціонарний заклад, якому постачається послуга, або, за відсутності такого місця, місце постійного або переважного проживання:

а) надання або передача патентів, авторських прав, ліцензій, торгових марок та інших особистих немайнових прав;

б) рекламні послуги;

в) послуги консультантів, інженерів, консалтингових бюро, адвокатів, бухгалтерів, та інші подібні послуги, а також обробка даних і надання інформації;

г) зобов'язання утриматися від здійснення або використання, повністю або частково, господарської діяльності чи права, про які йдеться в цій частині;

д) забезпечення персоналом;

е) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

є) надання банківських, фінансових та страхових операцій, включаючи перестрахування;

ж) прийняття зобов’язань повністю або частково утримуватися від постачання послуг або використання прав;

з) телекомунікаційні послуги;

и) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

і) послуги, що постачаються електронними каналами (надання сайтів, підтримка програмного обладнання, постачання та оновлення програмного забезпечення, постачання музики, фільмів). Якщо постачальник послуги та замовник спілкуються електронною поштою, це саме по собі не означає, що надана послуга є послугою, наданою електронним каналом, у цілях цього підпункту.

Стаття 9. Дата виникнення податкових зобов'язань


9.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають поставці, а у разі постачання товарів (послуг) за готівку - дата оприбуткування коштів в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

9.2. У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.

9.3. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

9.4. У разі коли постачання товарів, послуг через торговельні автомати провадиться з використанням жетонів, карток або інших замінників гривні, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників гривні.

9.5. У разі коли постачання товарів (послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт постачання платником податку товарів (послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

9.6. Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

9.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів, послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата одержання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

9.8. Датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні товарів на митну територію України є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань по операціях з постачання послуг нерезидентами (товарів та послуг, пов’язаних з постачанням таких товарів визначених у статті 30 цього Розділу) місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

9.9. Платники податку при ввезенні товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої), можуть за власним бажанням надавати митному органу, а орган митний орган зобов’язаний прийняти податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його надання митному органу, один примірник якого залишається в митному органі, другий надсилається митним органом на адресу податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

у разі порушення комерційним банком-авалістом обов’язків щодо погашення податкового векселя у разі непогашення такого векселя платником у строк, сума податку на додану вартість, зазначена у авальованому податковому векселі стягується з банка-аваліста у безспірному порядку.

Податковий вексель може бути видано лише особою, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам:

є платником податку відповідно до вимог статті 2 цього Розділу;

зареєстрована як платник податку згідно із статтею 5 цього Розділу та внесена до реєстру платників податку;

має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику податку.

Особи, які не відповідають хоча б одній з вимог цього пункту, сплачують податок при ввезенні товарів на митну територію України в установленому порядку без видачі податкового векселя.

Векселедержателем є орган державної податкової служби за місцем реєстрації векселедавця як платника податку.

Податковий вексель складається на суму податкового зобов'язання, тобто на суму податку, яка нарахована і має бути сплачена при ввезенні товарів на митну територію України. Вартість товарів для цілей визначення суми податку, належної до сплати, визначається відповідно до статті 12 цього Розділу.

При митному оформленні ввезеного на митну територію України товару сума податкового зобов'язання за однією митною декларацією не може бути частково оплачена векселем, а частково коштами. Вексель видається на повну суму податкового зобов'язання, нарахованого за митною декларацією (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), і окремо для кожної митної декларації.

Якщо митна вартість однієї партії товарів перевищує 80 млн. гривень, на повну суму податкового зобов'язання, нараховану за однією митною декларацією, може надаватися кілька податкових векселів.

Податковий вексель складається у трьох примірниках:

виключно на вексельному бланку, що видається банком;

у грошовій одиниці України, перерахованій за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

Для здійснення контролю за видачею, оплатою та погашенням векселів як з боку митних органів, так і з боку державних податкових адміністрацій (інспекцій) визначаються такі особливості оформлення податкового векселя:

перший примірник податкового векселя - це оригінал вексельного бланка, придбаного платником в установі банку;

другий і третій примірники податкового векселя - це ксерокопії оригіналу вексельного бланка (неоформленого першого примірника), які мають однаковий з першим примірником номер вексельного бланка;

усі необхідні записи в кожному примірнику податкового векселя (в тому числі про забезпечення його шляхом авалю) виконуються окремо, ксерокопіюванню не підлягають, повинні бути тотожними (за винятком порядкового номера примірника, тобто перший примірник векселя, другий примірник векселя, третій примірник векселя).

У митному органі, який здійснює митне оформлення ввезених на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим митним органом не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя до державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку.

Третій примірник векселя залишається у платника податку, який його видав.

Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних бухгалтерських документів.

9.9.1. Погашення податкового векселя здійснюється шляхом перерахування коштів до бюджету на тридцятий календарний день з дня надання його органу митного контролю або за заявою платника податку шляхом заліку суми бюджетного відшкодування, що обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної перевірки;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету.

Сума податку, зазначена у виданому податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком.

До податкової декларації платник податку додає перелік та копії погашених у звітному (податковому) періоді податкових векселів, за який подається декларація.

9.9.2. У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в податковому векселі та сплачена до бюджету або погашена шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, включається до складу податкового кредиту платника податку.

9.9.3. Сума податку, зазначена в податковому векселі, не включається до суми податкового кредиту платника податку повністю або частково, якщо цим Розділом встановлено обмеження щодо врахування її при визначенні податкового кредиту, у таких випадках:

ввезений на митну територію України товар використовується для виготовлення товарів (послуг), які не є об'єктом оподаткування або які звільнено від оподаткування;

ввезені на митну територію України товари частково використовуються для виготовлення оподатковуваної продукції, а частково - ні;

ввезений на митну територію України товар не використовується у межах господарської діяльності платника податку.

Обов’язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються.

9.9.4. Платниками податку, що виконують проекти технологічних парків згідно із Розділом XVIII цього Кодексу, при ввезенні на митну територію України нових устаткування, обладнання, комплектуючих надається митним органам митного контролю податковий вексель зі строком погашення на 720 календарний день, а при ввезенні на митну територію України матеріалів, які не виробляються в Україні, надається податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю.

Облік податкових векселів здійснюється митними органами та державними податковими адміністраціями (інспекціями).

Облік податкових векселів митними органами ведеться в порядку, встановленому Держмитслужбою.

Державна податкова адміністрація (інспекція) за місцезнаходженням платника податку, яким видано податковий вексель, веде облік векселів у журналі за формою, встановленою центральним податковим органом. Журнал має бути пронумерований, прошнурований та скріплений гербовою печаткою державної податкової адміністрації (інспекції).

Податковий вексель, отриманий від митного органу, реєструється в журналі вхідної кореспонденції і в журналі обліку податкових векселів у день його отримання.

На отриманому векселі ставиться номер, під яким вексель зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції, номер, під яким вексель зареєстровано в журналі обліку податкових векселів, та робиться запис „Взято на облік”.

У журналі зазначається дата оформлення векселя, дата, коли вексель має бути погашений, ставиться відмітка про погашення векселя.

Облік податкових векселів платником податку ведеться відповідно до законодавчо встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку податку.

Контроль обліку податкових векселів здійснюють органи державної податкової служби на підставі даних, одержаних від омитних органів, податкових декларацій та платіжних документів на сплату сум податку за погашеними векселями.

9.9.5. Дія цього пункту не поширюється на операції з ввезення на митну територію України підакцизних товарів та товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на операції з ввезення на митну територію України будь-яких товарів, що здійснюються особами, що були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке ввезення на митну територію України, чи тих, які є суб'єктами оподаткування за правилами, які передбачають сплату цього податку за ставками іншими, ніж встановлені підпунктом „а” пункту 15.1 статті 15 та підпунктом „б” пункту 31.2 статті 31 цього Кодексу.

9.10. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових контрактів, визначених такими відповідно до цього Кодексу, є дата фактичної передачи виконавцєм результатів робіт за такими контрактами.