Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Стаття 27. Порядок оподаткування вивезення з митної території України давальницької сировини українського замовника та ввезення виготовленої з неї готової продукції

27.1. Давальницька сировина, що вивозиться з митної території України українським замовником, за умови дотримання всіх вимог митного режиму "переробка за межами митної території України", податком не обкладається.

27.2. Готова продукція, вироблена з давальницької сировини українського замовника, яка ввозиться на митну територію України, обкладається податком у порядку, встановленому для операцій з ввезення товарів на митну територію України. При цьому митна вартість такої готової продукції має бути не меншою від митної вартості вивезеної давальницької сировини українського замовника.

27.3 У разі повернення в Україну валютної виручки від постачання готової продукції за межами митної території України податок, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали, паливо, нематеріальні активи, відшкодовується українському замовнику в порядку, встановленому для експортних операцій.

Стаття 28. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон України

28.1. При ввезенні товарів на митну територію України в залежності від митного режиму, у який розміщуються ці товари, оподаткування здійснюється у такому порядку:

а) у митних режимах імпорту та реімпорту податок сплачується у повному обсязі (за винятком товарів, що звільняються від оподаткування відповідно до статті 19 цього Розділу).

б) у митних режимах транзиту та відмови на користь держави податок не сплачується.

в) у митних режимах митного складу, знищення або руйнування, магазину безмитної торгівлі застосовується повне умовне звільнення від оподаткування.

г) у митних режимах тимчасового ввезення (вивезення) застосовується повне чи часткове умовне звільнення від оподаткування, а саме:

повне умовне звільнення застосовується при:

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні товарів, визначених статтями 117, 119 і 206 Митного кодексу України та Додатками В.1 - В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення;

тимчасовому ввезенні на митну територію України та подальшому вивезенні повітряних суден, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу;

тимчасовому вивезенні товарів з митної території України та їх подальшому ввезенні до закінчення строку тимчасового вивезення.

часткове умовне звільнення застосовується у разі тимчасового ввезення товарів, визначених у додатку Е до Конвенції про тимчасове ввезення (крім підакцизних та визначених підпунктом а) цього пункту, на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт. За кожний повний або неповний місяць заявленого строку перебування цих товарів на митній території України сплачується 3 відсотки суми податків, які підлягали б сплаті у разі випуску товарів у вільний обіг відповідно до митного режиму імпорту.

У такому ж порядку сплачується податок у разі продовження строку тимчасового ввезення зазначених товарів відповідно до частини другої статті 208 Митного кодексу України.

Без сплати податків здійснюється продовження строку тимчасового ввезення цих товарів після закінчення трирічного періоду перебування їх на митній території України та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у попередні періоди такого перебування.

Загальна сума податку, яка підлягає сплаті у разі часткового звільнення від оподаткування товарів, не повинна перевищувати суму, яка підлягала б сплаті, якби товари було випущено у вільний обіг у митному режимі імпорту станом на дату, коли на них було поширено дію режиму тимчасового ввезення.

У разі припинення дії режиму тимчасового ввезення з частковим звільненням від оподаткування товарів та випуску їх у вільний обіг або передачі ввезених за цим режимом товарів у користування іншій особі податок сплачується в обсязі, передбаченому законодавством для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми вже сплаченого на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів податку.

Сума податку, сплачена на підставі часткового звільнення від оподаткування товарів, що тимчасово ввозилися на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт, у разі розміщення цих товарів в інші митні режими поверненню не підлягає.

28.2. При розміщенні товарів у митний режим переробки на митній території України податок підлягає сплаті, або застосовується повне умовне звільнення, а саме:

Повне умовне звільнення від оподаткування застосовується у разі надання на суму податкового зобов’язання простого авальованого векселя та за умови вивезення продуктів переробки з митної території України в визначений термін при таких операціях:

а) при ввезенні на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником відповідно до статті 26 цього Розділу;

б) при ввезенні товарів з метою ремонту, у тому числі гарантійного. Термін погашення простого авальованого векселя, який видається за бажанням платника податку, припадає на дату закінчення строку ремонту цих товарів, але не більш як 360 днів. У разі якщо платник податку не видає простий авальований вексель, податкове зобов’язання сплачується на загальних підставах.

Випуск, обіг та погашення простих авальованих векселів здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, яке регулює здійснення операцій з давальницькою сировиною та здійснення операцій з ремонту (тому числі гарантійного);

В інших випадках при розміщенні товарів у митному режимі переробки на митній території України податок підлягає сплаті.

28.3. При ввезенні на митну територію України продуктів переробки товарів, що розміщені у митному режимі переробки за межами митної території України, податок сплачується.

При поверненні в Україну товарів, що вивозились з метою ремонту за її межі в митному режимі переробки за межами митної території України податок не справляється.

28.4. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов’язана сплатити суму податкового зобов’язання, на яке було надано умовне звільнення не пізніше дати такого порушення.

28.5. При ввезенні на митну територію України фізичними особами особистих речей, товарів та транспортних засобів, порядок справляння податку, що підлягає сплаті при переміщенні товарів через митний кордон України, а також умови, на яких товари підлягають звільненню від оподаткування визначаються митним законодавством.

Стаття 29. Порядок оподаткування туристичних послуг

29.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування туристичних послуг, що надаються особою, яка під час постачання таких послуг діє від свого власного імені і не є агентом іншої особи, і яка використовує товари чи послуги інших осіб у процесі постачання цих туристичних послуг.

29.2. Туристична послуга - послуга з тимчасового розміщення туриста у готелі (мотелі, кемпінгу, інших місцях тимчасового проживання ), а також супутні до неї послуги з харчування, транспортного, екскурсійно-інформаційного та іншого туристичного обслуговування, включаючи послуги зі страхування життя або здоров'я такого туриста чи його цивільної відповідальності перед третіми особами, які включаються до вартості послуги з тимчасового розміщення туриста або вартості туристичного ваучера (путівки).

Зазначений комплекс туристичних послуг з метою оподаткування розглядається як єдина туристична послуга.

29.3. Туристичний оператор - особа, що безпосередньо надає послугу з тимчасового розміщення туриста чи придбаває послуги інших платників податку, що включаються до складу туристичної послуги згідно з частиною другою цієї статті, з метою їх надання туристам як безпосередньо, так і через туристичного агента шляхом постачання туристичного ваучера (путівки).

29.4. Туристичний агент - особа, яка згідно з умовами цивільно-правового договору, укладеного з туристичним оператором, придбаває туристичний ваучер (путівку) або здійснює посередницькі операції з постачання від імені та/або за дорученням туристичного оператора туристам або іншим туристичним агентам.

29.5. З урахуванням частини другої цього пункту базою оподаткування при здійсненні операції з постачання туристичної послуги туристичним оператором або туристичним агентом є вартість такої послуги ( без урахування цього податку), яка дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента), тобто різниці між загальною сумою, що сплачується їх покупцем (без урахування цього податку), та фактичними витратами туристичного оператора на здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів (послуг), вартість яких включається до вартості такої туристичної послуги, а для туристичних агентів - вартістю туристичного ваучера (путівки), придбаного у туристичного оператора, крім туристичних агентів, які діють у цій операції в якості посередників.

29.6. Базою оподаткування при здійсненні операції з постачання на території України туристичним оператором (агентом) туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, є вартість такої послуги (туристичного ваучера (путівки)). Податкове зобов'язання платника податку, пов'язане із таким постачанням, виникає за наслідками податкового періоду, в якому таке постачання відбувається, а право на збільшення податкового кредиту виникає за наслідками податкового періоду, протягом якого такий платник податку надає грошову або іншу компенсацію продавцю такої туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)).

29.7. У разі коли постачання туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)) здійснюється нерезидентом через резидентів, що не є зареєстрованими як платники цього податку, обов'язок зі сплати цього податку покладається на осіб, що отримують такі послуги.

29.8. Сума податку, нарахованого (сплаченого) туристичним оператором (агентом) відповідно до правил цього пункту, не підлягає включенню до складу його податкового кредиту та бюджетному відшкодуванню.

Стаття 30. Оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами та постачання окремих товарів на митній території України

30.1. Цією статтею встановлюються правила оподаткування у разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано платником податку, послуг на митній території України особі, яку зареєстровано платником податку, чи будь-якій юридичній особі – резиденту, а також у разі постачання товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів на митній території України, перелік яких визначений у додатку 14 до цього Розділу.

30.2. Одержувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) нараховує податок за повною ставкою податку на суму, що сплачується особі - нерезиденту за послуги (особі-резиденту за товари та послуги, пов’язані із постачанням таких товарів), що постачаються на митній території України.

При цьому, одержувач послуг (товарів) – платник податку складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку у порядку визначеному статтею 23 цього Розідлу, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна складається у одному примірнику і залишається у одержувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) – платника податку.

30.3. Якщо одержувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) зареєстровано платником податку, сума нарахованого податку, перераховується ним до бюджету відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому йому поставлені послуги (товари та послуги, пов’язані із постачанням таких товарів).

30.4. Якщо одержувача послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) не зареєстровано платником податку, сума нарахованого податку, перераховується ним до бюджету відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби, протягом 5 днів із дати отримання послуг. Одержувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) подає податковий розрахунок до органу державної податкової служби відповідно до правил, що встановлюються центральним органом державної податкової служби України, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому одержані послуги (товари та послуги, пов’язані із постачанням таких товарів).

30.5. Одержувач послуг (товарів та послуг, пов’язаних із постачанням таких товарів) прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього Розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Стаття 31. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

31.1. До 1 січня 2010 року будь-яка юридична або фізична особа, яка провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства, з обробки чи переробки такої виробленої нею продукції, а також з надання супутніх послуг, визначених цією статтею (далі – сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування цим податком.

31.2. Спеціальний режим оподаткування передбачає:

а) звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною у підпункті а) пункту 15.1 статті 15 цього Розділу;

б) оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарським підприємством сільськогосподарської продукції за ставкою податку 12 відсотків.

31.3. Ставка податку, зазначена у цьому пункті, нараховується на базу оподаткування, визначену згідно із пунктом 10.1 статті 10 цього Розділу.

31.4. Сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставки, визначеної пунктом підпунктом б) пункту 31.2 цієї статті:

а) повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей;

б) не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

31.5. Якщо сума податку, нарахована (отримана) сільськогосподарським підприємством за ставкою, встановленою підпунктом б) пункту 31.2 цієї статті, є меншою за суму податку, нараховану ним на ціну виробничих факторів за ставкою, визначеною підпунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього Розділу, то така від'ємна різниця не підлягає бюджетному відшкодуванню та не включається до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

31.6. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право на отримання бюджетного відшкодування при експорті сільськогосподарської продукції (супутніх послуг). При цьому сума бюджетного відшкодування розраховується за загальними правилами цього Кодексу, з урахуванням того, що для її розрахунку береться частка податкового кредиту, що виникла внаслідок придбання таким сільськогосподарським підприємством виробничих факторів, використаних у виробництві експортованої сільськогосподарської продукції (супутніх послуг).

31.7. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування не має права:

а) нараховувати та стягувати цей податок за ставкою, визначеною пунктом а) статті 5024 цього Кодексу при продажу (поставці) сільськогосподарської продукції;

б) реєструватися суб'єктом спрощених систем оподаткування, які передбачають порядок сплати цього податку, відмінний від загальних норм цього Розділу, чи звільнення від сплати цього податку.

31.8. При поставці сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), які не підпадають під визначення сільськогосподарської продукції згідно з цією статтею, до складу податкових зобов'язань сільськогосподарського підприємства включаються суми податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього Розідлу, а до складу податкового кредиту включаються суми податку, нараховані на суму витрат, що не є виробничими факторами у сфері сільського господарства відповідно до цієї статті. При цьому сума податку, належного до сплати до бюджету або бюджетному відшкодуванню, розраховується за загальними правилами цього Розділу.

31.9. Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування зобов'язаний надати за вимогою покупця податкову накладну у порядку, встановленому статтею 23 цього Розідлу, з урахуванням того, що у такій податковій накладній зазначається сума податку, розрахована за ставкою, зазначеною у підпункті б) пункту 31.2 цієї статті. Покупець такої сільськогосподарської продукції має право включити суму податку, зазначену у такій податковій накладній, до суми свого податкового кредиту на загальних умовах цього Розділу.

31.10. Для отримання свідоцтва про реєстрацію як платника податку із спеціальним режимом оподаткування сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися у відповідному органі державної податкової служби України за правилами та у строки, що визначені статтею 5 цього Кодексу для реєстрації платників податку, за самостійним рішенням, а орган державної податкової служби України зобов'язаний надати сільськогосподарському підприємству свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування у встановлений цим Кодексом строк.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування має містити додатково до відомостей, передбачених у свідоцтві про реєстрацію платника податку на загальних підставах, виключний перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства.

Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню на таких підставах:

а) сільськогосподарське підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах;

б) сільськогосподарське підприємство зобов'язане зареєструватися як платник цього податку на загальних умовах у випадку, визначеному у пункті 31.12 цієї статті;

в) сільськогосподарське підприємство підпадає під дію статті 6 цього Розділу.

У цих випадках сільськогосподарське підприємство зобов'язане повернути органу державної податкової служби України свідоцтво про його реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

31.11. Орган державної податкової служби України зобов'язаний відмовити сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо таке сільськогосподарське підприємство протягом дванадцяти календарних місяців, попередніх місяцю, в якому подається заява про таку реєстрацію, здійснювало оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що перевищує 25 відсотків загальної суми всіх оподатковуваних операцій за такий самий період. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (постачання) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства за дванадцять та більше календарних місяців, що передували місяцю, в якому відбувається їх продаж (постачання).

31.12. Якщо протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподатковувані операції з товарами (послугами), відмінними від сільськогосподарської продукції (супутніх послуг), на суму, що перевищує 25 відсотків загальної суми оподатковуваних операцій, здійснених за останні дванадцять календарних місяців, то з місяця, наступного за місяцем, в якому досягається таке перевищення, таке сільськогосподарське підприємство зобов'язане перейти на загальний режим оподаткування за ставкою, визначеною підпунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього Кодексу. До складу таких оподатковуваних операцій не включаються операції з продажу (постачання) активів, попередньо включених до відповідної групи основних фондів такого сільськогосподарського підприємства не пізніше ніж за дванадцять календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається їх продаж (постачання).

31.13. Сільськогосподарське підприємство (суб'єкт спеціального режиму оподаткування) у строки, встановлені законом подає відповідному органу державної податкової служби України податкову декларацію.

Якщо сільськогосподарське підприємство здійснює постачання товарів (послуг), які відповідно до цього Кодексу оподатковуються за різними ставками, то податкова декларація повинна окремо відображати:

а) суму податків, нарахованих (отриманих) за ставкою, встановленою підпунктом б) пункту 31.2 цієї статті, та за ставкою, встановленою підпунктом а) пункту 15.1 статті 15 цього Кодексу;

б) розподіл податкового кредиту виходячи з частки виробничих факторів у загальній сумі податкового кредиту.

Податкова декларація, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, розробляється та узгоджується відповідно до законодавства.

31.14. Для цілей цієї статті вживаються такі терміни:

31.14.1) виробничі фактори - товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, включаючи придбання основних фондів, які переважно використовуються для такого виробництва. Переважним вважається використання основних фондів, якщо сума компенсацій, отриманих платником від продажу (постачання) виробленої сільськогосподарської продукції з їх використанням, є більшою за суму компенсацій, отриманих платником від продажу (постачання) інших товарів (послуг), вироблених з їх використанням за звітний період, за винятком продажу (постачання) таких основних фондів;

31.14.2) сільськогосподарська продукція - товари, які виробляються внаслідок діяльності у сфері сільського господарства, лісового господарства чи рибальства (крім підакцизних);

31.14.3) послуги, супутні сільськогосподарській продукції, - послуги із:

а) сіяння та садження рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

б) пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очистки, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції;

в) вирощування, розведення, відгодівлі та забою свійської худоби, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

г) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання такої техніки в оренду (лізинг);

д) знищення бур'яну та шкідливих комах, обробки посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також з використання засобів захисту тварин;

е) експлуатації меліоративного (зрошувального) та іригаційного обладнання для посівних площ та сільськогосподарських угідь;

31.14.4) діяльність у сфері сільського господарства:

а) діяльність з виробництва продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також діяльність з вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах); грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей;

б) діяльність з виробництва продукції тваринництва, а саме свійської худоби, у тому числі (але не виключно) продукції птахівництва, кролівництва, бджільництва, розведення шовкопрядів та змій, інших їстівних ссавців, птахів та плазунів;

31.14.5) діяльність у сфері лісового господарства (лісництва):

а) діяльність із садження, вирощування чи зрубування дерев або чагарників та догляд за ними (крім зрубування дерев чи чагарників у межах Кримських та Карпатських гір, що з метою оподаткування цим податком вважається промисловим виробництвом), збирання дикорослих грибів та ягід;

31.14.6) діяльність у сфері рибальства:

а) виловлювання прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних) та їх розведення;

б) збір мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей та діяльність з їх розведення;

31.14.7) діяльність з обробки чи переробки продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського господарства, рибальства, а також лісового господарства (тільки у частині обробки (переробки) дикорослих грибів та ягід), вважається відповідно діяльністю у сфері сільського господарства, рибальства чи лісового господарства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо таким платником податку;

31.15. Терміни, визначені цією статтею, використовуються з урахуванням класифікації видів економічної діяльності Державного класифікатора України за групами 01.1 - 01.4 розділу 0.1, а також розділів 0.2 та 0.5. Перелік видів діяльності, що підпадають під дію цієї статті визначений у додатку 11 до цього розділу.

Blog

Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання