Редакція проекту Податкового кодексу України до третього читання

Вид материала

Кодекс

Подобный материал:

• Порівняльна таблиця до проекту податкового кодексу україни, 7560.04kb.
• Верховна Рада України постановляє: І. Внести зміни до таких закон, 288.74kb.
• Міністерство фінансів україни наказ, 68.33kb.
• Ранковi новини Головбуха, 121.03kb.
• Міський голова Н. М. Станьковська, 211.42kb.
• Верховна Рада України постановляє: І. Внести до Податкового кодекс, 174.81kb.
• Державна податкова служба україни, 51.22kb.
• Що передбачає адаптація податкового законодавства України до законодавства єс? Відповідь, 8.45kb.
• Удоповнення до службової записки Департаменту митних платежів від 13. 01. 2012 n 15/1-15., 8.15kb.
• Кабінетом Міністрів України розроблено та подано до Верховної Ради України проект Податкового, 304.79kb.

Стаття 22. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків


22.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

22.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з частиною першою цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим Розділом.

22.3. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з частиною першою цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

22.4. Якщо в наступному звітному періоді у платників податку, які здійснюють операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту (реекспорту), мають інвестиційні витрати (придбання основних фондів) за попередній звітний період у якому подається розрахунок бюджетного відшкодування, проводять діяльність, пов’язану із сезонною закупівлею товарів сума, розрахована згідно з частиною першою цієї статті, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню грошовими коштами підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України;

б) залишок від'ємного значення, попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.5. Від’ємне значення суми податку, розраховане згідно з підпунктом частиною першою цієї статті, яке виникло в результаті здійснення інших господарських операцій погашається податковими зобов’язаннями, які виникли протягом шести наступних звітних періодів.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом шести наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України грошовими коштами на умовах, визначених пунктом а) цього підпункту.

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

22.6. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних звітних (податкових) періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

22.7. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби України податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

22.8. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. 

22.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби України.

22.10. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, орган державної податкової служби України проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, орган державної податкової служби України має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

22.11. Достатніми підставами для проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість є:

а) неподання платником податку та його контрагентами для перевірки належним чином оформлених копій платіжних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) постачальникам, та копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді;

б) встановлення факту про те, що постачальник товарів (послуг) не є платником податку, чи встановлення факту неповноти включення постачальником зазначених сум до податкових зобов’язань;

в) сума податку, заявлена до відшкодування за попередні 12 календарних місяців, перевищує залишкову вартість основних фондів платника податку за звітну дату за даними податкового обліку;

г) заявлення бюджетного відшкодування платником податку, що здійснює виробничу діяльності без достатньої наявності трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

д) встановлення факту про те, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства, у тому числі за письмовою інформацією підрозділу податкової міліції;

е) проведення платником податку у поточній декларації коригування податкового кредиту чи податкових зобов’язань у сумі, що перевищує 10, 0 тис. грн.;

є) платником податку вперше з моменту його реєстрації як платника податку заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

ж) від’ємне значення виникло в результаті здійснення операцій на митній території України без проведення значних інвестиційних витрат чи застосування „0” ставки;

з) платник декларує від’ємний фінансовий результат;

и) протягом останніх 12 місяців було встановлено порушення податкового законодавства;

і) заявлена сума податку сформована за рахунок нетипових для виробничої діяльності такого платника операцій.

22.11.1. У разі встановлення невиїзною документальною (камеральною) або виїзною (документальною) перевіркою факту господарських стосунків платника податку з суб’єктом господарювання, діяльність якого у судовому порядку припинена або визнана фіктивною, такий платник податку позбавляється права на податковий кредит з податку і на бюджетне відшкодування цього податку.

22.12. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а також повідомити про суму, яка визнана недостовірною і не підлягає відшкодуванню.

22.13. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби України орган державного казначейства України надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби України.

22.14. Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган державної податкової служби:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з частиною третьою цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби внаслідок проведення таких перевірок, орган державної податкової служби України надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

22.15. У разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби України розпочинає процедуру адміністративного оскарження, орган державної податкової служби України не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржувальної суми до дня закінчення процедури адміністративного оскарження, та до кінцевого терміну набрання законної сили судовими рішеннями в адміністративних справах, визначених статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби України протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

22.16. У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною підпунктом „а” пункту 15.1 статті 15 цього Розділу, та не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

22.17. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

22.18. Не мають права на отримання бюджетного відшкодування такі особи:

а) були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (за винятком платників, які здійснюють операції з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту), мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів;

б) не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців;

в) особи, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачає сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Розділом.

22.19. Сума від’ємного значення податку на додану вартість, що виникла протягом 12 календарних місяців з моменту реєстрації платником податку на додану вартість, включається до розрахунку бюджетного відшкодування за результатами звітного періоду, який настане після закінчення дванадцяти повних календарних місяців, наступних за місяцем, у якому здійснено його реєстрацію у якості платника податку на додану вартість, в межах перевищення суми віднесеного до податкового кредиту податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, над податковими зобов’язаннями.

22.20. Сума бюджетного відшкодування, яка не підтверджена висновком органу державної податкової служби протягом п’яти робочих днів після закінчення перевірки, процедури адміністративного або судового оскарження, на адресу органу державного казначейства або не відшкодована органом державного казначейства протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу вважається бюджетною заборгованістю, на суму якої нараховується пеня, у розмірі встановленому розділом ІІ цього Кодексом.


Стаття 23. Податкова накладна


23.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (одержувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату, коли була виписана податкова накладна;

в) назву юридичної особи-продавця або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкову адресу фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

е) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

є) опис (номенклатуру) товарів (послуг) та їх кількість, обсяг;

ж) ціну постачання без урахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

23.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби України.

23.3. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 19 цього Кодексу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідну частину і підпункт статті 19.

23.4. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг).

23.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

23.6. Податкова накладна є звітним податковим документом.

23.7. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів (послуг). У разі коли частка товару, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

23.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 5 цього Кодексу.

23.9. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

23.10. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

23.11. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку, або погашений податковий вексель.

23.12. Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності, що ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

23.13. Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно цим Кодексом.

23.14. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної податкової служби України. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним органом державної податкової служби України.

Разом з поданням податкової звітності за відповідний звітний період платник податку надає органу державної податкової служби України копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за цей період в електронному вигляді. Документальні та електронні носії інформації повинні зберігатися платником податку протягом строку давності, встановленого законодавством. Платники податку, у яких річний обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців складає менше 1 млн. гривень, можуть надавати органу державної податкової служби України копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за цей період в документальному вигляді.

Орган державної податкової служби України розробляє та розміщує на своїй офіційній сторінці (сайті) в глобальній мережі передачі даних (Інтернет) програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) шляхом надання доступу до копіювання такої програми як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.


Стаття 24. Звітні (податкові) періоди


24.1. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, з урахуванням того, що:

а) якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим періодом) є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.


Стаття 25. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом


25.1. Податкова декларація з податку подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

25.2. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 25.1 цієї статті для подання податкової декларації.


Стаття 26. Порядок оподаткування ввезення на митну територію України давальницької сировини іноземним замовником та вивезення виробленої з неї готової продукції


26.1. Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається податком шляхом видачі простого авальованого векселя органу державної податкової служби України з відстроченням платежу на строк переробки давальницької сировини, який не перевищує максимального строку, встановленого законодавством України, яке регулює здійснення операцій з давальницькою сировиною.

26.2. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в договорі між іноземним замовником та українським виконавцем, за межі митної території України в установлений строк, податок, який мав бути сплачений при ввезенні давальницької сировини, не справляється, а простий авальований вексель погашається.

26.2.1. Простий авальований вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами договору, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить сплату податку, який мав бути сплаченим під час ввезення в Україну тієї частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію або яка одержана резидентом як плата за виконану роботу.

26.2.2. Для визначення суми податку вартість давальницької сировини перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

26.2.3. У разі втрати чи повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс-мажорних обставин, факт настання яких засвідчений Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами, вексель погашається і податок не справляється. У разі потреби рівень зіпсуття давальницької сировини або готової продукції та можливість її подальшого використання визначаються Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Сплата податку проводиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару на митну територію України).

26.2.4. Відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття або обробки чи переробки давальницької сировини чи готової продукції, у разі їх постачання на митній території України підлягають обкладенню податком.

26.3. Готова продукція, що вироблена з використанням давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на митну територію України з урахуванням вимог законодавства України про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах або закупленої за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, не обкладається податком.

26.4. За частину готової продукції або за частину давальницької сировини, що одержана як плата за поставлені послуги з переробки цієї сировини, український виконавець сплачує податок як при ввезенні на митну територію України товарів з оформленням відповідних митних документів (без фактичного ввезення готової продукції в Україну).

26.5. Операції з постачання готової продукції, виготовленої з давальницької сировини нерезидента у випадку її постачання на митній території України, оподатковуються в порядку, передбаченому пунктом 13.1 статті 13 цього Розідлу.