ПОВІТРЯНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПО ОСОБЛИВИМ САНИТАРНИМ УМОВАМ
Частина І (заповнюється офісом авіакомпанії або агентством після отримання дозволу від авіакомпанії на перевезення)
1. Прізвище, ім’я, по батькові ___________________________________________________ 2. Вік _________________________________3. Стать – чоловіча, жіноча.(необхідне підкреслити) 4. Адреса: _______________________________________________________________________ ________________________________________________________телефон________________ 5. Маршрут: Пункт Пункт Пункт відправлення _______________призначення _______________ трансферу _______________ Номер рейсу _________________, дата _________________№ бронювання_______________ 6. Місце призначення: лікарня, курорт, приватна адреса, інше (необхідне підкреслити) Повна адреса____________________________________________________________________ 7. Наземне перевезення потребує замовлення санітарного автомобіля (необхідне відмітити):
в пункті відправлення
в пункті призначення
не потребує. Перевезення забезпечується самім пасажиром.
8. Пасажир мандрує у супроводі , без супроводу (необхідне підкреслити)
Прізвище особи, яка супроводжує _______________________________ телефон_________
9. Дата , штамп, ПІБ, підпис працівника офісу авіакомпанії (агентства).
Частина ІІ (заповнюється лікарем, відомості не підлягають розголошенню)
11. Пасажира можливо перевезти сидячи, повинен мандрувати лежачи.
12. Пасажир може (не може) підніматися, сходить по трапу літака. Потребує ноші, крісло - коляску, санітарний автомобіль, допомогу під час ходьби, супроводження лікаря, медичної сестри.
13. Інші інструкції і вимоги: застосування кисню, надання медичної допомоги під час транзитних (трансферних) посадок, дієтичне харчування, допомога для туалету, застосування ліків, інший спеціальний догляд.
14. У пасажира немає заразної хвороби. Його вигляд, стан та поведінка не буде негативно впливати на інших пасажирів, и він не буде їх турбувати. З медичної точки зору він придатний до повітряного перевезення.
15. Назва медичної установи, ПІП та підпис лікаря, печатка лікаря, дата.
ЧАСТИНА III (підписується пасажиром)
ДЕКЛАРАЦІЯ
Пасажир, що підписався нижче теперішнім, звільнює ...................... (назва перевізника) та/або інших перевізників, включаючи їх працівників та агентів, від будь-якої відповідальності за можливе ушкодження або погіршення стану здоров’я пасажира (навіть у випадку смерті), які можуть виникнути у зв’язку або внаслідок повітряного перевезення або інших пов’язаних з цим перевезенням послуг. Пасажир, що підписався нижче, бере на себе відповідальність, яка не зазначена в загальних умовах перевезення, за будь-яку шкоду, заподіяну у зв’язку з перевезенням пасажира на рейсі .................... (назва перевізника) та/або інших перевізників або шкоду, заподіяну третім особам, і зобов’язується сплатить усі можливі витрати (використання санітарного автомобіля, послуги носіїв та таке інше).
__________________ ________________ дата підпис
Примітка:
Залишить тільки необхідні послуги або відповідні вимоги — решту викреслить.
Заповнюється у двох примірниках: оригінал прикріпляється до пасажирського квитка (маршрут/квитанції), копія зберігається у архіві перевізника.
РЕГЛАМЕНТ (ЄС) № 1107/2006 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ
від 5 липня 2006 року про права інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю при використанні повітряного транспорту (Текст має значення для ЄЕП)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства та, зокрема, частину 2 його статті 80, Беручи до уваги пропозицію Комісії, Беручи до уваги висновок Економічно-соціального комітету ([1][1]), Після проведення консультацій з Комітетом регіонів, Діючи відповідно до порядку, встановленого в статті 251 Договору ([2][2]),
Оскільки:
(1) Єдиний ринок авіапослуг повинен слугувати громадянам взагалі. Отже, інваліди та особи з обмеженою рухливістю, незалежно від того, чи була вона спричинена втратою дієздатності, старістю або будь-яким іншим фактором, повинні мати можливість подорожувати повітряним транспортом на рівні з іншими громадянами. Інваліди та особи з обмеженою рухливістю мають таке саме право на вільне пересування, свободу вибору та недискримінацію, що і всі інші громадяни. Це стосується не тільки подорожування повітряним транспортом, а й інших сфер життєдіяльності.
(2) Тому інваліди та особи з обмеженою рухливістю мають бути допущені до перевезень та їм не повинно бути відмовлено у перельоті через їх інвалідність або обмежену рухливість, окрім випадків, коли це є виправданим з огляду на безпеку та передбачено законом. Перед підтвердженням бронювання, здійсненого інвалідами або особами з обмеженою рухливістю, авіаперевізники, їх представники та тур-оператори мають докласти всіх розумних зусиль для перевірки наявності причини, яка є виправданою з огляду на безпеку і яка перешкоджає таким особам здійснювати такі перельоти.
(3) Цей Регламент не впливає на інші права пасажирів, встановлені законодавством Співтовариства та особливо Директивою Ради 90/314/ЄЕС від 13 червня 1990 року про комплексні подорожі, поїздки і тури ([3][3]) та Регламентом (ЄС) № 261/2004 Європейського Парламенту та Ради від 11 лютого 2004 року про встановлення спільних правил виплати компенсацій та допомоги авіапасажирам у разі відмови у перевезенні та відміни або тривалої затримки рейсів ([4][4]). Якщо подібна подія обумовлює подібне право на відшкодування або перереєстрацію відповідно до будь-якого з таких законодавчих актів, а також відповідно до Регламенту, особі, яка має таке право, має бути дозволено використати таке право лише один раз на свій власний розсуд.
(4) З метою надання інвалідам та особам з обмеженою рухливістю можливості подорожувати повітряним транспортом на рівні з іншими громадянами, для задоволення їх особливих потреб їм має бути надана допомога в аеропорту, а також на борту літака за допомогою необхідного персоналу та обладнання. В інтересах соціальної інтеграції ці особи отримують таку допомогу безкоштовно.
(5) Допомога, яка надається в аеропортах, розташованих на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору, має, зокрема, надавати інвалідам та особам з обмеженою рухливістю можливість переміщатися від призначеного пункту прибуття в аеропорту до літака, а також від літака до призначеного пункту відбуття з аеропорту, в тому числі при посадці та висадці. Ці пункти мають бути розташовані принаймні на головних входах до будівель терміналу, біля стойок реєстрації, на залізничних, трамвайних, автобусних станціях та на станціях метро, на стоянках таксі та в інших місцях висадки, а також на автомобільних стоянках аеропорту. Допомога має бути організована таким чином, щоб не допускати переривання та затримки, забезпечуючи високі та відповідні стандарти на всій території Співтовариства та ефективне використання ресурсів, незалежно від того, надає її аеропорт або авіаперевізник.
(6) Для досягнення таких цілей відповідальність за забезпечення високої якості допомоги в аеропортах несе центральний орган. Оскільки керівництво аеропортів відіграє головну роль у наданні послуг на території їх аеропортів, воно повинно нести таку загальну відповідальність.
(7) Керівництво аеропортів може надавати допомогу інвалідам або особам з обмеженою рухливістю особисто. З іншого боку, з огляду на позитивну роль певних операторів та авіаперевізників у минулому, керівництво може укладати договори з третіми особами стосовно надання такої допомоги, без шкоди застосуванню відповідних правових норм Співтовариства, в тому числі про державні закупівлі.
(8) Допомога має фінансуватися таким чином, щоб рівномірно розподілити обтяження між всіма пасажирами, які користуються аеропортом, та уникнути перешкод для перевезення інвалідів або осіб з обмеженою рухливістю. Найефективнішим способом фінансування є збір, що стягується з авіаперевізника, який користується аеропортом, пропорційний до кількості пасажирів, яких він перевозить до або з аеропорту.
(9) З огляду на забезпечення, зокрема, того, що збори, які стягуються з авіаперевізника, відповідають допомозі, наданій інвалідам або особам з обмеженою рухливістю, а також що ці збори не спрямовуються на фінансування діяльності керівництва, яка не пов’язана з наданням такої допомоги, збори мають бути затверджені та застосовуватися прозоро. З огляду на це, Директива Ради 96/67/ЄС від 15 жовтня 1996 року про доступ до ринку наземного обслуговування в аеропортах Співтовариства ([5][5]) та, зокрема, положення про відокремлення рахунків застосовуються тільки у випадках, коли це не суперечить цьому Регламенту.
(10) При організації надання допомоги інвалідам та особам з обмеженою рухливістю, а також підготовки персоналу аеропорти та авіаперевізники повинні брати до уваги документ 30 Європейської конференції з питань цивільної авіації (ЄКЦА), частина І, розділ 5, та його відповідні додатки, зокрема, Кодекс належної поведінки при наземному обслуговуванні осіб з обмеженою рухливістю, як викладено в Додатку J на момент ухвалення цього Регламенту.
(11) При вирішенні питань з проектування нових аеропортів та терміналів та під час капітальних ремонтів керівництво аеропортів повинно за можливості враховувати потреби інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю. Подібно до цього, авіаперевізники повинні за можливості враховувати такі потреби при вирішенні питань з проектування нового та нещодавно відремонтованого літака.
(12) Директива 95/46/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 жовтня 1995 року про захист громадян стосовно обробки персональних даних та про вільне переміщення таких даних ([6][6]) має бути приведена у виконання для гарантування поваги до недоторканості приватного життя інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю та для забезпечення того, що запитана інформація буде використана тільки для виконання зобов’язань щодо надання допомоги, передбачених у цьому Регламенті, та не буде використана проти пасажирів, які потребують такої допомоги.
(13) Уся необхідна інформація, яка надається авіапасажирам, має бути надана в альтернативних форматах, доступних для інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, та має бути представлена принаймні тими самими мовами, що й інформація, яка надається іншим пасажирам.
(14) У разі втрати або пошкодження інвалідних колясок, інших пересувних засобів або допоміжних пристроїв під час обслуговування в аеропорту або під час транспортування на борт літака пасажир, якому належить таке обладнання, має отримати компенсацію відповідно до міжнародних та національних правових норм та правових норм Співтовариства.
(15) Держави-члени повинні спостерігати та забезпечувати дотримання цього Регламенту, а також призначити відповідний орган для приведення його у виконання. Це не впливає на право інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю на правову допомогу від судів згідно з національним правом.
(16) Важливо, щоб інвалід або особа з обмеженою рухливістю, яка вважає, що цей Регламент було порушено, могла подати це питання на розгляд керівництва аеропорту або на розгляд відповідного авіаперевізника, залежно від випадку. Якщо інвалід або особа з обмеженою рухливістю не може отримати задоволення у такий спосіб, вона має право подати скаргу до органу або органів, призначених для цього відповідною державою-членом.
(17) Скарги стосовно допомоги, наданої в аеропорту, мають бути адресовані органу або органам, призначеним для приведення у виконання цього Регламенту державою-членом, в якій знаходиться аеропорт. Скарги стосовно допомоги, наданої авіаперевізником, мають бути адресовані органу або органам, призначеним для приведення у виконання цього Регламенту державою-членом, яка видала ліцензію на здійснення діяльності авіаперевізнику.
(18) Держави-члени повинні встановлювати санкції за порушення цього Регламенту та забезпечувати, що такі санкції будуть застосовані. Санкції, які можуть включати в себе наказ виплати компенсації відповідній особі, мають бути ефективними, відповідними та стримуючими.
(19) Оскільки цілі цього Регламенту, а саме забезпечення високих та відповідних рівнів захисту та допомоги на всій території держав-член та забезпечення роботи суб’єктів економічної діяльності за гармонізованих умов на єдиному ринку, не можуть бути достатньою мірою досягнуті державами-членами, а тому можуть з огляду на масштаби та наслідки дій бути досягнуті радше на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалити положення відповідно до принципу субсидіарності, визначеного в статті 5 Договору. Відповідно до принципу пропорційності, визначеного в такій статті, цей Регламент не виходить за межі, що є необхідним для досягнення таких цілей.
(20) Цей Регламент поважає основні права та дотримується принципів, визнаних, зокрема, Хартією Європейського Союзу з прав людини.
(21) Домовленості щодо тіснішої співпраці з використання Гібралтарського аеропорту були досягнуті у Лондоні 2 грудня 1987 року Королівством Іспанії та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії у спільній декларації міністрів закордонних справ двох країн. Такі домовленості ще не вступили в дію.
УХВАЛИЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:
Стаття 1 Мета та сфера застосування
1. Цей Регламент встановлює правила захисту та надання допомоги інвалідам та особам з обмеженою рухливістю, які подорожують повітряним транспортом, як для захисту їх від дискримінації, так і для гарантування отримання ними допомоги.
2. Положення цього Регламенту застосовуються до інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, які користуються або мають намір використовувати комерційні пасажирські авіапослуги при відбутті з, транзиті через та прибутті до аеропорту, якщо аеропорт знаходиться на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору.
3. Статті 3, 4 та 10 також застосовуються до пасажирів, які відбувають з аеропорту, розташованого в третій країні, до аеропорту, розташованого на території держави-члена, на яку поширюється дія Договору, якщо обслуговуючим перевізником є авіаперевізник Співтовариства.
4. Цей Регламент не впливає на права пасажирів, встановлені Директивою 90/314/ЄЕС та відповідно до Регламенту (ЄС) № 261/2004.
5. У разі розбіжностей між положеннями цього Регламенту та положеннями Директиви 96/67/ЄС, перевага надається цьому Регламенту.
6. Застосування цього Регламенту до Гібралтарського аеропорту має тлумачитися як таке, яке не завдає шкоди відповідним юридичним положенням Королівства Іспанії та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії стосовно спорів щодо повноправності на території, де знаходиться аеропорт.
7. Застосування цього Регламенту до Гібралтарського аеропорту призупиняється, поки домовленості, включені до спільної декларації, укладеної міністрами закордонних справ Королівства Іспанії та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 2 грудня 1987 року, не наберуть чинності.
Стаття 2 Визначення
Терміни, які використовуються в цьому Регламенті, мають такі визначення:
(а) термін “інвалід” або “особа з обмеженою рухливістю” означає будь-яку особу, рухливість якої при використанні транспорту є обмеженою з причини будь-якої фізичної (сенсорної або опорно-рухливої, постійної або тимчасової) чи розумової недієздатності або недостатності, або з будь-якої іншої причини, або старість, та стан якої потребує відповідної уваги та пристосування до її особливих потреб в обслуговуванні, яке є доступним для всіх пасажирів;
(b) термін “авіаперевізник” означає авіатранспортне підприємство з чинною ліцензією на здійснення діяльності;
(с) термін “обслуговуючий авіаперевізник” означає авіаперевізника, який здійснює або має намір здійснити рейс за контрактом з пасажиром або від імені іншої особи, юридичної або фізичної, яка уклала контракт з таким пасажиром;
(d) термін “авіаперевізник Співтовариства” означає авіаперевізника з чинною ліцензією на здійснення діяльності, наданою державою-членом відповідно до Регламенту Ради (ЄЕС) № 2407/92 від 23 липня 1992 року про ліцензування авіаперевізників ([7][7]);
(е) термін “тур-оператор” означає, за винятком авіаперевізника, організатора або роздрібного торгівця в межах значення частин 2 та 3 статті 2 Директиви 90/314/ЄЕС;
(f) термін “керівництво аеропорту” або “керівництво” означає орган, метою якого за національним законодавством є, зокрема, адміністрування та керування інфраструктурами аеропорту, а також координування та контроль діяльності різних операторів, присутніх в аеропорту або аеропортовій системі;
(g) термін “користувач аеропорту” означає будь-яку фізичну або юридичну особу, відповідальну за перевезення пасажирів на літаку з або до відповідного аеропорту;
(h) термін “Комітет користувачів аеропорту” означає комітет представників користувачів аеропорту або організацій, які їх представляють;
(і) термін “броня” означає той факт, що пасажир має квиток, або будь-який інший доказ, який вказує на те, що бронювання було прийняте та зареєстроване авіаперевізником або тур-оператором;
(j) термін “аеропорт” означає будь-яку територію землі, спеціально пристосовану для посадки, зльоту та маневрування літака, в тому числі допоміжні установки, які такі операції можуть передбачати для вимог повітряного сполучення та послуг, включаючи установки, необхідні для здійснення комерційних авіаперевезень;
(k) термін “автомобільна стоянка аеропорту” означає автомобільну стоянку в межах аеропорту або під безпосереднім контролем керівництва аеропорту, який обслуговує пасажирів, що використовують такий аеропорт;
(l) термін “комерційні пасажирські авіаперевезення” означає пасажирські авіаперевезення, що їх здійснює авіаперевізник у формі рейсового або позарейсового перельоту, запропонованого громадськості за достатню винагороду окремо або як частина пакета.
Стаття 3 Попередження відмови у перевезенні
Авіаперевізник, його представник або тур-оператор не повинні відмовляти з причини інвалідності або обмеженої рухливості у:
(а) затвердженні броні на рейс з або в аеропорт, на який поширюється дія цього Регламенту;
(b) посадці інваліда або особи з обмеженою рухливістю у такому аеропорті за умови, що така особа має дійсний квиток та броню.
Стаття 4 Часткові відміни, особливі умови та інформація
1. Незважаючи на положення статті 3, авіаперевізник, його представник або тур-оператор можуть відмовити з причини інвалідності або обмеженої рухливості у затвердженні броні або посадці інваліда або особи з обмеженою рухливістю:
(а) для задоволення застосовних вимог безпеки, встановлених міжнародним правом, правом Співтовариства або національним правом, або для задоволення вимог безпеки, встановлених органом, який видав дійсне свідоцтво авіаційного користувача відповідному авіаперевізнику;
(b) якщо розмір літака або його двері роблять фізично неможливою посадку або перевезення такого інваліда або особи з обмеженою рухливістю.
У разі відмови у затвердженні броні з причин, зазначених у підпунктах (а) або (b) першого пункту, авіаперевізник, його представник або тур-оператор мають докласти всіх належних зусиль, щоб запропонувати прийнятну альтернативу такій особі.
Інваліду або особі з обмеженою рухливістю, яким було відмовлено у посадці з причин її або його інвалідності або обмеженої рухливості, а також будь-якій особі, яка супроводжує таку особу відповідно до частини 2 цієї статті, має бути запропоноване право на відшкодування або зміну маршруту, як передбачено в статті 8 Регламенту (ЄС) № 261/2004. Право на зворотній рейс або зміну маршруту надається за умови задоволення всіх вимог безпеки.
2. За тих самих умов, зазначених у частині 1, перший пункт, підпункт (а), авіаперевізник, його представник або тур-оператор можуть вимагати супроводження інваліда або особи з обмеженою рухливістю іншою особою, яка здатна надати допомогу, необхідну такій особі.
3. Авіаперевізник або його представник повинні зробити доступними громадськості у прийнятних форматах та принаймні тими самими мовами, якими надається інформація іншим пасажирам, правила безпеки, які застосовуються до перевезення інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю, а також будь-які обмеження щодо їх перевезення або перевезення пересувних засобів через розмір літака. Тур-оператор повинен надати такі правила безпеки та обмеження для рейсів, включених до комплексних подорожей, поїздок і турів, які він організовує, продає або пропонує для продажу.
4. Коли авіаперевізник, його представник або тур-оператор здійснюють часткову відміну відповідно до частин 1 або 2, вони повинні негайно повідомити про це інваліду або особі з обмеженою рухливістю із зазначенням причин. На прохання авіаперевізник, його представник або тур-оператор повинні повідомити такі причини письмово інваліду або особі з обмеженою рухливістю протягом п’яти робочих днів з моменту отримання прохання.
