Робоча навчальна програма для студентів освітньої галузі 0303 "журналістика та інформація"
| Вид материала | Документы |
- Робоча програма навчальної дисципліни голодомор в Україні: медійний аспект напряму, 273.08kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
- Програма навчальної дисципліни екологія українського слова 0303 журналістика та інформація, 460.84kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності, 501.25kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від, 268.91kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від 2009, 430.42kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від 2009, 359.26kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів магістратури, 191.68kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Кафедра соціальних комунікацій
Укладач: професор Різун В. В.
Масова комунікація
Модуль 14.1 Теорія масової комунікації
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів освітньої галузі 0303
“журналістика та інформація”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 12
від „17”червня 2008 р.
Зав. кафедри
_____________ Різун В. В.
Директор інституту
_____________ Різун В. В.
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни “Масова комунікація”,
модуль 14.1. «Теорія масової комунікації».
Укладач д. філол. н., проф. Різун Володимир Володимирович
Лектор(и): д. філол. н., проф. Різун В. В.
Викладач(і): асист. Литвиненко В. В., асист. Нестеряк Ю. М.
Погоджено
з науково-методичною радою
«____» ______________ 2008 р.
___________________________
Підпис голови НМР факультету/ інституту
Вступ
Теорія масової комунікації (ТМК) є першим й основним модулем дисципліни Масова комунікація, що має номер 14 у навчальному плані. ТМК — це фундаментально-фаховий базовий для підготовки фахівців у сфері масового спілкування модуль. ТМК розраховано на студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним напрямом бакалавра у сфері масової комунікації і готуються стати або журналістами, або видавцями і редакторами неперіодичних видань, або рекламістами чи фахівцями зі зв’язків із громадськістю. Викладається на І курсі 1 семестру в обсязі 108 годин (3 кредити), з них лекцій 36 год., семінарських 18 год., самостійна робота — 54 год. та форма підсумкового контролю —іспит.
Мета і завдання навчального модуля
Метою ТМК є вивчення природи масової комунікації як явища.
Завдання:
Сформувати поняття суміжних професій у галузі масової комунікації — одне з важливих завдань цього предмета.
Розкрити засоби, способи, форми масового спілкування ,— теж одне з першочергових завдань дисципліни ТМК.
Ознайомити з технологіями масового спілкування.
Ознайомити з історією науки про масову комунікацію.
Предмет навчального модуля
Предметом навчального модуля ТМК є природа масової комунікації як явища у різних її аспектах: комунікативний процес та його форми, масовий вплив як комунікативний процес, засоби і методи впливу, вплив та його результати (ефекти), ефективність впливу на маси, фактори комунікації, моделі масової комунікації, маси (комунікати) й комуніканти як основний фактор масової комунікації.
Погляди на масову комунікацію складаються в теоретичну систему уявлень про це явище. Ці системи можуть бути різними, тобто існують різні теорії масового спілкування. Тож предметом ТМК є також різні теорії масового спілкування у зіставному аспекті.
Вимоги до знань та вмінь
Після вивчення ТМК студент повинен вміти:
відрізняти себе, фахівця, від представників суміжних професій;
застерегти себе від використання засобів, способів, форм масового спілкування, не властивих обраній професії;
пояснити, чому представники суміжних професій працюють в одному середовищі, але кожен займається своєю справою або починають підміняти одне одного;
пояснювати, чому тисне середовище масової комунікації на фахівців, що працюють у ньому і які засоби й способи запобігання тому тискові.
Після прослуховування цього предмета кожен студент отримає такий результат:
Студент повинен знати:
- Що таке масова комунікація?
- Хто є учасниками масового спілкування?
- Хто такі маси?
- Яку роль виконують журналісти в середовищі масового спілкування поряд із іншими учасниками цього процесу?
- Засоби і методи впливу на маси.
- Вплив та його результати (ефекти). Ефективність впливу на маси.
- Значення масової інформації для отримання медіаефектів.
- Теорії масової комунікації.
Студент повинен уміти:
- Робити зіставний аналіз теорій масової комунікації.
- Розрізняти учасників масового спілкування за функціями, завданнями, методами, засобами праці тощо.
- Відсторонюватися від виконання невластивих своїй професії, але властивих іншим учасникам масового спілкування функцій.
- Коректно працювати зі своєю аудиторією як виявом маси.
- Відповідально ставитися до масової інформації.
- Відстоювати свою професійну точку зору щодо місця і ролі своєї професії в структурі масового спілкування.
- Правильно організовувати свою працю, користуватися відповідною своїй професії технологією праці.
Місце навчального модуля в структурно-логічній схемі
Нормативна навчальна дисципліна "Масова комунікація", куди входить модуль ТМК, є складовою частиною циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є базовою для вивчення таких спеціальних модулів як "Комунікаційні технології", "Соціологія масової комунікації", "Теорія журналістики", "Рекламознавство", "Зв’язки з громадськістю", "Основи видавничої справи та редагування".
Система контролю
Навчальний модуль "Теорія масової комунікації" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Він складається з 3 змістових модулів. Кожен модуль — 12 годин лекцій (по 6 лекцій), 6 годин семінарських занять (по 3 заняття) та по 18 годин самостійної роботи.
ТМК передбачає поточний, модульний та підсумковий контроль (іспит).
Максимальна кількість балів, яку може отримати студент,— 100.
Розподіл балів здійснюється за такою схемою:
| | Змістовий модуль 1 ( ЗМ1 ) | Змістовий модуль 2 ( ЗМ2 ) | Змістовий модуль 3 ( ЗМ3 ) | Іспит | Разом (підсумкова оцінка — ПО) |
| Вагові коефіцієнти (%) | 20% k1=0,2 | 20% k2=0,2 | 20% k2=0,2 | 40% | 100% |
| Максимальна оцінка в балах | 100 | 100 | 100 | 40 | 100 |
Розрахунок підсумкової оцінки (зваженої) здійснюється за такою формулою:
ПО= ЗМ1× k1+ ЗМ2 × k2 + ЗМ3 х k3 + іспит .
МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СХЕМА
| Контроль знань студента | К-ть балів (100-бальна шкала) | К-ть балів з коефіцієнтами | Сума балів за семестр (60) | |
| Поточний контроль у формі контрольної роботи на третьому семінарському занятті кожного модуля (усього 3 модулі) | ЗМ1 40 ЗМ2 40 ЗМ3 40 | ЗМ1 40 * 0.2 = 8 ЗМ2 40 * 0.2 = 8 ЗМ3 40 * 0.2 = 8 | 24 | С Е М Е С Т Р |
| Структура контрольної роботи: 1. Завдання для перевірки теоретичних знань (10 завдань) | 2*10=20 (max) | | | |
| 2. ККЗ (2 завдання) | 5*2=10 (max) | | | |
| 3. Творче завдання | 10 (max) | | | |
| Модульний контроль як перевірка самостійної роботи у формі есе | ЗМ1 60 ЗМ2 60 ЗМ3 60 | ЗМ1 60 * 0.2 = 12 ЗМ2 60 * 0.2 = 12 ЗМ3 60 * 0.2 = 12 | 36 | |
| | | | | |
| Підсумковий контроль у формі іспиту | | | 40 | ІСПИТ |
Поточний контроль.
Поточному контролю підлягають завдання, що виконуються піл час контрольного семінарського заняття у вигляді контрольної роботи. Кожен змістовий модуль завершується письмовим контрольним семінарським заняттям, вартість якого 40 балів. Перше і друге семінарські заняття кожного модуля присвячуються фактично підготовці до контрольного семінарського заняття шляхом виконання типових у контрольній роботі завдань.