Робоча навчальна програма для студентів освітньої галузі 0303 "журналістика та інформація"
| Вид материала | Документы |
- Робоча програма навчальної дисципліни голодомор в Україні: медійний аспект напряму, 273.08kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
- Програма навчальної дисципліни екологія українського слова 0303 журналістика та інформація, 460.84kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності, 501.25kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від, 268.91kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від 2009, 430.42kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри української преси Протокол № від 2009, 359.26kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів магістратури, 191.68kb.
Структура письмової контрольної роботи для семінарського заняття
| Контрольне завдання та критерії оцінювання | Бали |
| 1. Десять завдань для перевірки теоретичних знань (кожне 2 бали: неправильна відповідь — 0; неточна відповідь — 1; правильна відповідь — 2) | 20 |
| 2. Два контрольно-кваліфікаційні завдання (ККЗ) на перевірку умінь (див. рубрику Студент повинен уміти (кожне 5 балів: 0 — уміння не виявлено; 1 — уміння виявлено частково, але немає його розуміння; 3 — уміння виявлено частково, але розуміння його є; 4 — майже сформоване уміння; 5 — є уміння) | 10 |
| 3. Творче завдання, яке виконується самостійно і додається до контрольної роботи (завдання на першому семінарському занятті до змістового модуля дає викладач): а) перша контрольна робота: розробка власної моделі масової комунікації; б) друга контрольна робота: розробка власного міфу; в) третя контрольна робота: проведення дослідження одного з ефектів масової комунікації. Критерії оцінювання: 0 — завдання не виконано; 3 — завдання виконано погано; 5 — завдання виконано, але з неточностями; 8 — завдання виконано належно, але є проблеми з оформленням та грамотністю; 10 — завдання виконано добре. | 10 |
Модульний контроль.
На модульний контроль виноситься самостійна робота студента, вартість якої 60 балів для кожного ЗМ (обсяг самостійної роботи в рамках ЗМ — 18 годин).
Модульний контроль здійснюється в позааудиторний час у години консультацій викладача-лектора: студенти в усній формі отримують зауваження викладача щодо виконаних і зданих напередодні завдань, а також викладач доводить до їхнього відома кількість балів за виконані завдання.
Формою модульного контролю є написання есе на визначену викладачем тему, яка охоплює лекції та самостійно опрацьовану до теми літературу. Тема есе та додаткова до неї література доводиться лектором до відома студентів на першій лекції кожного змістового модуля.
Розподіл балів та критерії оцінювання.
0 — есе не написано;
10 — есе написано, але являє собою поганий конспект опрацьованої літератури без коментарів;
20 — есе написано, але неповно представлено лекційний матеріал, є недоліки в оформленні тексту есе, реферуванні додаткової літератури, коментарях;
30 — есе написано, але є непоганим рефератом без коментарів або есе з погляду реферування літератури є неповним, але є коментарі
40 — есе написано, але є неточності або у представленні лекційного матеріалу, або у реферуванні додаткової літератури, або оформленні тексту есе, коментарі є;
50 — есе написано добре з точки зору реферування літератури, є коментарі, але не всі вони вдалі;
60 — есе написано і до нього немає ніяких зауважень.
Викладач має право диференціювати есе на кожному рівні оцінювання шляхом додавання до відповідного десятка (наприклад до 40, 50 і т.п. — окрім 60) від одного до 9 заохочувальних балів:
за вчасне подання есе;
за відсутність орфографічних помилок;
за відсутність пунктуаційних помилок;
за відсутність помилок в оформленні списку літератури;
за відсутність мовностилістичних помилок;
за добру композицію тексту;
за майстерно використані архітектонічні засоби;
за відсутність логічних помилок;
за майстерне поліграфічне виконання.
Час на виконання есе розподіляється так: 6 годин — на реферування додаткової літератури (з розрахунку 0, 5 авт. аркуша на годину); 2 години — на опрацювання лекційного матеріалу; 10 годин — написання та редагування тексту есе. Обсяг есе 18—27 тис. знаків, включно з пробілами.
Есе надсилати за адресою RIZ@SVITONLINE.COM Прикріплені файли у Word повинні називатися ЕSE_ Prizvysche.DOC. В електронному листі Тема повинна повторювати назву файла ЕSEномер есе_Prizvysche. Наприклад: ESE2_IVANENKO.
УВАГА! Усі реквізити електронного листа оформляти латинськими літерами!
Підсумковий контроль (іспит).
УВАГА! До підсумкового контролю допускаються студенти, які за три модулі (за роботу протягом семестру: виконання контрольних та написання есе) набрали не менше 25 балів!
Підсумковий контроль відбувається у вигляді співбесіди, яка охоплює лекційний курс. Теми для співбесіди повідомляються студентам напередодні іспиту. Кожен студент може отримати на іспиті максимальну кількість балів — 40.
Критерії оцінювання співбесіди:
0 – студент не володіє лекційним матеріалом;
10 – студент погано володіє лекційним матеріалом або добре знає тільки одну лекцію;
20 – студент володіє лекційним матеріалом середньо;
30 – студент добре володіє лекційним матеріалом;
40 – студент відмінно володіє лекційним матеріалом.
Викладач має право диференціювати співбесіду на кожному рівні оцінювання шляхом додавання до відповідного десятка (наприклад до 10, 20 і т.п. — окрім 40) від одного до 9 заохочувальних балів:
за добре володіння українською мовою;
за нормативну вимову;
за вміння логічно і послідовно висловлювати думки;
за вміння аргументовано висловлюватися;
за вміння цитувати;
за володіння визначеннями;
за добре знання дат, точних показників, прізвищ тощо;
за вміння зіставляти та порівнювати факти і робити висновки;
за вміння застосовувати теоретичні знання до фаху.
Оцінювання кожного змістового модуля здійснюється за 100-бальною шкалою, при цьому 100 балів розподіляються так: 40 балів на контрольну роботу і 60 балів на есе. Отримані бали за змістовий модуль множаться на ваговий коефіцієнт 0,2 (це 20 % від курсу, що оцінюється теж в 100 балів).
При цьому кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням змістового модуля, дисципліни;
35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання змістового модуля або дисципліни;
60-64 – «задовільно» («достатньо») ;
65-74 – «задовільно»;
75 - 84 – «добре»;
85 - 89 – «добре» («дуже добре»);
90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності
| За 100-бальною шкалою | Оцінка за національною шкалою | ||
| 90 – 100 | 5 | відмінно | Зараховано |
| 85 – 89 | 4 | добре | |
| 75 – 84 | |||
| 65 – 74 | 3 | задовільно | |
| 60 – 64 | |||
| 35 – 59 | 2 | незадовільно | не зараховано |
| 1 – 34 | |||
Якщо студент отримує в сумі за семестр (три змістові модулі – контрольні роботи та есе) менше 25 балів, викладач має право подати дирекції пропозицію про відрахування студента за невиконання навчального плану.
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| № лекції | Назва лекції | Кількість годин | |||
| Лекції | семінари/ лаборат., практичні | самост. робота | Інші форми контр. | ||
| Змістовий модуль 1 Поняття про масову комунікацію | |||||
| 1 | Розвиток масової комунікації, її природа та форми і формати | 2 | | | |
| 2 | Види і фактори масової комунікації | 2 | | | |
| 3 | Розробка моделей масової комунікації | | 2 | | |
| 4 | Поняття мас у зарубіжній і вітчизняній науці | 2 | | | |
| 5 | Свідомість, поведінка, настрої і думки мас у контексті масової комунікації | 2 | | | |
| 6 | Контрольно-кваліфікаційне завдання до теми “Маси” | | 2 | | |
| 7 | Типи комунікантів у масовій комунікації | 2 | | | |
| 8 | Масовокомунікаційна індустрія як комунікант у системі масового спілкування | 2 | | | |
| 9 | Контрольна робота1 | | 2 | | |
| 10 | Модель і визначення масової комунікації | | | 18 | |
| Змістовий модуль 2 Технологія масового впливу | |||||
| 11 | Основи масовокомунікативного впливу | 2 | | | |
| 12 | Види масовокомунікативного впливу | 2 | | | |
| 13 | Розробка власного міфу | | 2 | | |
| 14 | Основи технології масовокомунікативного впливу | 2 | | | |
| 15 | Засоби і методи масовокомунікативного впливу | 2 | | | |
| 16 | Контрольно-кваліфікаційне завдання до теми методи масовокомунікативного впливу | | 2 | | |
| 17 | Ефективність у масовій комунікації | 2 | | | |
| 18 | Ефекти в масовій комунікації | 2 | | | |
| 19 | Контрольна робота2 | | 2 | | |
| 20 | Міф як результат масової комунікації | | | 18 | |
| Змістовий модуль 3 Теорії масової комунікації | |||||
| 21 | Теорії масової комунікації | 2 | | | |
| 22 | Моделі масової комунікації | 2 | | | |
| 23 | Дослідження ефектів масової комунікації | | 2 | | |
| 24 | Напрями досліджень масової комунікації | 2 | | | |
| 25 | Методи досліджень масової комунікації | 2 | | | |
| 26 | Контрольно-кваліфікаційне завдання до теми методи досліджень | | 2 | | |
| 27 | Підсумковий семінар (виступи студентів на тему дослідження ефектів масової комунікації) | 2 | | | |
| 28 | Підсумкова дискусія на тему “Значення масової комунікації для суспільства” | 2 | | | |
| 29 | Контрольна робота3 | | 2 | | |
| 30 | Історія науки про масову комунікацію | | | 18 | |
| | ВСЬОГО | 36 | 18 | 54 | |
Загальний обсяг 108 год., в тому числі:
Лекцій – 36 год.
Семінари/лабораторні, практичні – 18 год.
Самостійна робота - 54 год.
Змістовий модуль 1
Тема 1. Поняття про масову комунікацію (36 год.)
Лекція 1. Розвиток масової комунікації, її процес та форми і формати (2 год.)
У розвитку масового спілкування слід виділяти два періоди — доіндустріальний та індустріальний — і чотири обов’язкових етапи: 1) дописемний доіндустріального періоду, 2) писемний доіндустріального періоду; індустріальний період — 3) друкований етап, 4) аудіовізуальний.
Нині варто говорити і про новітній віртуальний етап, який розпочинає третій, інформаційний період розвитку масового спілкування.
Поняття масової комунікації тісно пов’язане з поняттям маси, через те на розуміння суті масового спілкування впливає уявлення про дві форми маси: (1) маса природна, стихійна, неорганізована, яка виникає сама собою і (2) маса штучна, організована, керована. В теорії мас поняття про першу форму маси розвивали Ш. Сигеле, Г. Лебон, Г. Тард, Б. Поршнев; поняття про другу форму — У. Макдауголл, З. Фрейд.
Масове спілкування, як і будь-який вид комунікації, за своєю природою є складним процесом. Для розуміння масової комунікації важливо збагнути характер процесу, для чого необхідно дати відповіді на такі запитання:
Що являє собою масове спілкування?
Чим вона відрізняється від інших видів спілкування?
Яка структура процесу масової комунікації?
Які бувають форми процесу масової комунікації?
Масове спілкування відбувається у різних формах. Під формою спілкування слід розуміти таку організацію процесу, яка передбачає використання тих самих, закріплених у досвіді комунікаторів засобів, методів, принципів, правил спілкування. Оскільки комбінацій засобів, методів, принципів, правил спілкування може бути дуже багато, через те кількість форм масової комунікації теоретично безкінечна. Назвемо найбільш очевидні й часто використовувані, але специфічні саме для масової комунікації. Так, усна й писемна форми є очевидними, часто використовуваними, але не специфічними для масового спілкування, а типовими для будь-якого виду спілкування.
Інституційні форми масової комунікації. Суб’єктно-об’єктна форма масової комунікації. Сугестивна форма масової комунікації та інші.
Під форматом масової комунікації слід розуміти такі типи процесів створення масовокомунікаційних продуктів (програм, творів, видовищ, акцій тощо), які виконано в межах певної форми (або форм) спілкування, що забезпечує досягнення очікуваного результату — потрібної реакції комуніката.
Завдання для самостійної роботи (18 год.)
1. Самостійно опрацювати тему “Модель і визначення масової комунікації” за електронним підручником: Різун В. В. Теорія масової комунікації // Електронна бібліотека Інституту журналістики (ссылка скрыта):
2. Опрацювати додаткову літературу:
Різун В. В. Природа й структура комунікативного процесу // Електронна бібліотека Інституту журналістики;
Почепцов Г. Г. Теория коммуникации.— М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003.
3. Написати есе (методика написання есе в Електронна бібліотека Інституту журналістики: Шендеровський К. С. Як написати успішне есе).
Лекція 2. Види і фактори масової комунікації (2 год.)
Види масової комунікації розрізняють на основі специфіки використання форм масового спілкування у певних сферах для виконання визначених суспільством або професійним комунікантом завдань. Масмедійні комунікації. Рекламна комунікація. PR-комунікації. Пропагандистська комунікація. Агітаційна комунікація.
На масовокомунікаційний процес впливають різні фактори (чинники). До основних чинників належать:
а) людські (особистісні) фактори:
соціально-психологічні фактори комуніканта,
фактори діяльності комуніканта (активні чинники),
соціально-психологічні фактори комуніката,
фактори поведінки комуніката (пасивні чинники);
б) інструментально-технологічні фактори:
фактор валідності засобу спілкування,
фактор валідності технології спілкування,
фактор надійності каналу спілкування;
в) ситуативні фактори:
фактор часу,
фактор простору,
фактор третьої особи.
Від сукупності факторів, які діють на масовокомунікаційний процес, залежить його структура, вибір форми, а також ефективність спілкування.
Семінар 1. Розробка моделей масової комунікації (2 год.)
План
1. Принципи побудови моделей масової комунікації.
2. Стислий аналіз існуючих моделей.
3. Творче завдання для контрольної роботи до модуля: розробка власної моделі масової комунікації.
Література до семінару:
Різун В. В. Природа й структура комунікативного процесу // Електронна бібліотека Інституту журналістики;
Почепцов Г. Г. Теория коммуникации.— М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2003.
Лекція 3. Поняття мас у зарубіжній і вітчизняній науці (2 год.)
Визначення маси можна знайти у різних виданнях, присвячених переважно психології мас та соціології аудиторії. Російський учений-політолог Д. В. Ольшанський пропонує огляд теорій маси. Термін “маси”, за спостереженнями цього ученого, вперше було вжито у контексті аристократичної критики соціальних змін XVII—XIX століть у суспільствознавстві. Цей термін вперше зійшов з уст англійця Е. Берка і француза Ж. Де Местра. Першим визнаним теоретиком мас став Г. Ле Бон (1896). Масу він розглядав на прикладі натовпу як психологічний феномен, що з’являвся в результаті безпосередньої взаємодії індивідів, незалежно від їх національності, соціального статусу, професії, навіть причини, що викликала утворення натовпу.
Серед багатьох визначень маси через усю історію цього питання простежується загальна думка, висловлена російським ученим кінця епохи соціалізму Г. К. Ашиним, що маса — певна психічна спільнота. Таке розуміння маси виникло під упливом соціальної психології, звідки цей термін було взято, та емпіричними спостереженнями за ситуативно виниклими множинами людей і стихійними формами їхньої поведінки.
Справді, на відміну від соціальних груп, великих і малих, завжди якось організованих і структурованих, маси — це принципово неорганізовані й неструктуровані суб’єкти суспільного життя.
Стрижневим елементом маси є її свідомість. Разом з масовими настроями та різними ірраціональними формами масової, стихійної поведінки вона визначає сутність маси — її психологію, яка й відрізняє маси від інших соціальних суб’єктів. На думку Д. В. Ольшанського, масова свідомість починає виконувати за певних обставин — фізичних (стихійні лиха), соціальних (суспільні катаклізми), політичних (війни, перевороти) — провідну роль у суспільстві, що сигналізує про наявність активної маси та зменшення впливу класичних груп, до яких вони належать.
Лекція 4. Свідомість, поведінка, настрої і думки мас
у контексті масової комунікації (2 год.)
Масова комунікація не мислима поза контекстом масової свідомості, поведінки, культури, масових настроїв та суспільних (масових) думок. Власне, вона є тим благодатним середовищем, яке й породжує всі ці масові явища, а також, у свою чергу, зумовлена ними. З-поміж усіх названих явищ масова комунікація найбільш зримо й реально робить людей масами: буває, достатньо одного слова, щоб гурт людей натовпом зірвався з місця, почав галасувати, ламати, рушити. І достатньо одного слова у натовп, щоб він завмер — і миттю зник, розпався. Звичайно, це зовсім не означає, що масова комунікація існує поза масовою свідомістю чи масовими настроями, що вона передує масовій культурі тощо. Це означає тільки те, що прояви масового спілкування завжди очевидні, а їхня результативність — фіксована й ефективна.
Семінар 2. Контрольно-кваліфікаційне завдання до теми “Маси” (2 год.)
Ви перебуваєте на прес-конференції.
1. Аудиторія поділяється на дві категорії:
а) гості прес-конференції на чолі з модератором
б) та журналісти, запрошені на прес-конференцію.
Серед гостей – Гюстав Лебон, Габріель Тард, Дмитро Ольшанський, Володимир Різун, Ольга Зернецька, - науковці, в колі інтересів яких були проблеми, пов’язані із розвитком та функціонуванням мас. Ролі гостей попередньо розподіляються серед учасників гри.
Інші учасники виконують роль журналістів конкретних засобів масової інформації.
2. Запитання журналістів повинні враховувати специфіку аудиторії ЗМІ та її інтереси.
3. На прес-конференції обговорюються питання мас.
Лекція 5. Типи комунікантів у масовій комунікації (2 год.)
Комунікантами називають осіб, які ініціюють, проводять, підтримують або завершують процес спілкування. У ролі комунікантів масового спілкування виступають професійні комуніканти або аматори організованого спілкування, які намагаються діяти за правилами професіональної комунікації. До професійних комунікантів або комунікантів-аматорів належать ті, які для спілкування використовують: а) мову або знакові системи, що створені на основі мови: агітатори, ведучі, вихователі, журналісти, іміджмейкери, піарники (фахівці зі зв’язків із громадськістю), представники влади, прес-секретарі, пропагандисти, проповідники, публіцисти, редактори, рекламісти, учителі; б) парамовні зображальні засоби — мову жестів, рухи тіла, голос тощо: співаки, танцівники і т. д.; в) художні образи, а також створені за уявними образами предмети: майстри народних ремесл, скульптори, художники тощо. До роду професійних комунікантів належать й інші фахівці масового спілкування. Звичайно, комуніканти групи в є учасниками масового спілкування тільки тоді, коли вони використовують створені ними предмети для впливу на людей — на їхні почуття, свідомість. Такі комуніканти, як, наприклад, агітатори, журналісти, іміджмейкери, пропагандисти, рекламісти тощо дуже часто використовують одночасно різні засоби спілкування: слово й образ, слово і жести і т. п.
Лекція 6. Масовокомунікаційна індустрія як комунікант
у системі масового спілкування (2 год.)
Виробництво інформації здійснюється виробниками ЗМК, яких в Україні сьогодні багато (див. першу лекцію та довідку вище). Сучасне інформаційне виробництво характеризується розгалуженою й складною системою виробників: інформаційних агентств, редакцій, друкарень, дистриб’юторів (поширювачів ЗМК) тощо.
Ким же є виробники ЗМК у структурі масової комунікації — комунікантом чи кимось іншим? Комунікант як команда. Редакція як мовник.
Типовим явищем для систем масової комунікації є дисперсія функції мовлення й дивергенція комуніканта (терміни наші.— В. Р.), тобто розсіювання (дисперсія) акту мовлення, коли різні люди, які беруть участь в породженні висловлювання, в системі масової комунікації виступають ніби єдиним комунікантом, а в результаті утворюється розходження (дивергенція) психологічних, соціальних, професійних ознак єдиного комуніканта, в ролі якого виступає одна людина, що веде до появи сукупності розпорошених у часі й просторі ознак мовця, закріплених за різними носіями мовлення, коли збір інформації здійснює одна людина, її аналіз — друга, обробку — третя і т. д. Так виникає дисперсна й дивергентна система масової комунікації. Натомість з’являється колективна відповідальність (а при високій дисперсності, коли неясно, хто стоїть за повідомленням, — безвідповідальність) за зміст і форму мовлення та організацію процесу спілкування. Структуризація, фазовість і дискретність мовлення при цьому є закономірними явищами, оскільки окремі мовні акти, що структурно пов’язані темою, метою спілкування, виконуються поетапно й навіть у різних місцях та в різний час. При цьому виникає колективне право на акти мовлення (зміст і форму висловлювання), встановлюється певна монополія на мовлення. Останнє спонукає організаторів процесу комунікації дивитися на акт мовлення як працю, бізнес і займатися комерціалізацією цього процесу.
Семінар 3. Контрольна робота1 (2 год.)
1. Десять завдань для перевірки теоретичних знань.
2. Два контрольно-кваліфікаційні завдання (ККЗ) на перевірку умінь.
3. Творче завдання: розробка власної моделі масової комунікації.
Зразок контрольної роботи на стор. 21.
Змістовий модуль 2