Geum.ru

І навчальна дисципліна

Вид материалаДокументы

Содержание


Система архівних установ україні архівних установ
Запитання для самоконтролю
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

СИСТЕМА АРХІВНИХ УСТАНОВ УКРАЇНІ



АРХІВНИХ УСТАНОВ


АРХІВОЗНАВСТВО, ЯК і кожна наука, послу­говується певними категоріями, поняттями, термінами як вищою формою раціональної фіксації знань про той чи інший предмет, явище, факт. Поняття є способом відображення знання, інструментом пізнання і наукового дослідження. До визначаль­них архівознавчих категорій належать поняття: "архівна сис­тема", "архівна справа", "система архівних установ", "мережа ар­хівних установ", що розглядаються в цьому розділі.

ПО ПОНЯТТЯМ "АРХІВНА система" тісно пов'я­зані поняття система архівних установ, під яким розуміють ієрархічно побудовану сукупність архівних установ, та мережа архівних установ - сукупність архівних установ, розташованих на певній території. Систему архівних установ України складає сукупність архівів та архівних підрозділів, що забезпечують фор­мування Національного архівного фонду, його зберігання та використання відомостей, що містяться в архівних документах, здійснюють управлінські, науково-дослідні та довідково-інфор­маційні функції в архівній справі. Архівні установи можуть за­сновуватися органами влади, органами місцевого самоврядуван­ня, юридичними та фізичними особами на будь-якій формі власності. Належність державного архіву до певного рівня си­стеми архівних установ (районного, міського, обласного, респу­бліканського, загальнодержавного) визначає його ранг, що від­повідає рівню державного органу чи органу місцевого самовря­дування, який утворив цей архів, і складу документів, що у ньому зберігаються й підлягають зберіганню. Діяльність архівних ус­танов регулюється Законом України "Про Національний архів­ний фонд і архівні установи", правилами, положеннями, інструк­ціями, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства, державними стандартами та іншими нормативно-правовими актами.

Систему архівних установ України складають такі групи:

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства;

• науково-дослідні установи;

• центральні державні архіви України;

• галузеві державні архіви;

• державний архів в Автономній Республіці Крим;

• місцеві державні архівні установи;

• інші місцеві архівні установи;

• архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв, бібліотек;

• архівні підрозділи органів державної влади, органів міс­цевого самоврядування, державних і комунальних підпри­ємств, установ і організацій;

• архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних органі­зацій, а також підприємств, установ та організацій, засно­ваних на приватній власності; архівні установи, засновані фізичними особами;

• підприємства та організації у сфері архівної справи та ді­ловодства.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконав­чої влади у сфері архівної справи та діловодства є Державний комітет архівів України, на який покладено функції управління архівною справою, контролю і нормативно-методичного забез­печення ведення діловодства. У межах визначених законом пов­новажень Держкомархів бере участь у формуванні та забезпе­ченні реалізації державної політики у сфері архівної справи та діловодства, здійснює нормативно-правове регулювання відно­син, визначає перспективи і пріоритетні напрями розвитку, здій­снює міжгалузеву координацію, функціональне регулювання та міжнародне співробітництво. У своїй діяльності він керується Конституцією України, чинним законодавством, Положенням про Держкомархів. Його структура відповідає найголовнішим напрямам діяльності установ галузі: від формування НАФ, створення оптимальних умов зберігання і користування архів­ними документами, організації інформаційних систем, розвитку матеріально-технічної бази до розгортання міжнародного спів­робітництва. Спираючись на науково-дослідний потенціал га­лузі, співпрацюючи з установами НАН України, провідними університетами, Держкомархів виробляє стратегію архівного бу­дівництва, конкретні програми її реалізації, впливає на мате­ріально-фінансове забезпечення архівів, кадрову політику. Він також контролює діяльність архівних установ і служб діловод­ства, організовує нормативно-правове та науково-методичне та інформаційне забезпечення їх діяльності. Держкомархів розпо­ряджається Національним архівним фондом, організовує його формування, державну реєстрацію, державний облік та збері­гання його документів, використання архівної інформації.

Безпосередньо підпорядковані Держкомархіву архівні уста­нови складають систему Держкомархіву України, до якої входять центральні державні архіви України, інші центральні державні архівні установи та місцеві державні архівні установи. За складом документів, що підлягають зберіганню в них, (профілем) державні архіви поділяються на загальні й спеціа­лізовані; такі, що комплектуються, та історичні.

Загальні державні архіви зберігають документи незалежно від часу їх створення, виду матеріальної основи документів, спо­собу і техніки закріплення інформації.

Спеціалізовані державні архіви зберігають документи, що об­межуються конкретним часом, тематикою, галузевою належніс­тю, видами матеріальної основи документів, способом і технікою закріплення інформації. До спеціалізованих архівів належать Центральний державний архів громадських об'єднань України, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г. Пше­ничного, Центральний державний науково-технічний архів України, Центральний державний архів-музей літератури і мис­тецтва України, галузеві державні архіви.

Архівами, що комплектуються, є державні архіви, які здій­снюють систематичне поповнення своїх архівних фондів доку­ментами, що утворилися в їхніх джерелах комплектування. Дер­жавні архіви, що зберігають закриті архівні фонди установ попе­редніх історичних епох є історичні.

Розглянемо докладніше місце і значення основних ланок си­стеми архівних установ України у функціонуванні галузі. Про­відна роль у формуванні НАФ та забезпеченні його збереженості належить центральним державним архівам. Вони створюються за рішенням Кабінету Міністрів України для постійного збері­гання документів Національного архівного фонду загальнодер­жавного значення відповідно до свого профілю, виконання зав­дань та функцій держави з управління архівною справою і ді­ловодством.

Гордістю архіву є науково-методичний кабінет спеціаль­них історичних дисциплін, а також довідковий апарат та археографічний доробок колективу архівістів.Скарбницею документів та пам'яток новітньої політичної історії України є Центральний державний архів громадських об'єднань (ЦДАГО) України, створений 1991 р. на базі Пар­тійного архіву Інституту історії партії при ЦК КПУ і розміщений в Києві. Основний масив колекції архіву ста­новлять документи комуністичної партії України, обласних парторганізацій. Тут представлено документи інших політичних партій, зокрема української комуністичної партії, партії "бороть­бистів", українських соціалістів-революціонерів та ін. Окремий фонд складають документи комсомолу України. Враховуючи те, що компартія України за доби тоталітаризму впливала на всі сфери суспільного розвитку, вивчення її документальної спад­щини є важливим чинником пізнання вітчизняної історії 1920-1980-х років. В окремий архівний фонд сформовано документи з відомостями про діяльність підпільних партійних і комсо­мольських організацій, партизанський рух в Україні під час Дру­гої світової війни. 1993 р. в ЦДАГО України із судово-слідчих документів, переданих з архіву Служби безпеки України, ство­рено 263-й фонд, що є важливим джерелом для дослідження тра­гічних наслідків карально-репресивних акцій 1920- 1930-х років проти українського народу. Архів має автоматизовану інформа­ційну систему і банк даних про учасників партизанського руху в Україні, тематичні покажчики, тісно взаємодіє з джерелами комплектування - громадськими об'єднаннями, політичними партіями, товариствами як майбутніми фондоутворювачами, надає їм допомогу в організації діловодства.

Важливою ланкою системи установ Держкомархіву є ство­рений 1994 р. Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, на який покладено науково-ме­тодичне забезпечення розвитку архівної справи, розроблення теоретичних та методичних проблем архівознавства, докумен­тознавства, археографії, дослідження історії архівістики, но­вітніх архівних технологій. До пріоритетних напрямів діяльності інституту належать створення концепцій та прогнозування розвитку архівної справи і діловодства в умовах інформатизації суспільства; розроблення нормативних і методичних документів. із основних напрямів діяльності державних архівів, удоскона- і лення систем документаційного забезпечення управління і ар­хівних технологій; дослідження правових аспектів роботи з до­кументами Національного архівного фонду України; надання науково-методичної і практичної допомоги з питань архівної справи, діловодства архівним установам; організація і проведен­ня робіт з науково-технічної інформації в архівній справі; випуск архівознавчих видань.

До системи Держкомархіву належать також місцеві держав­ні архівні установи: Державний архів в Автономній республіці Крим, державні архіви областей, міст Києва і Севастополя, підН звітні й підконтрольні відповідному органу виконавчої владц і Державному комітету архівів України. Вони здійснюють управління архівною справою і діловодством у регіонах та постійне зберігання документів Національного архівного фонду, що ма­ють місцеве значення.

Ще одну групу установ системи Держкомархіву складають архівні відділи районних державних адміністрацій, підзвітні й під­контрольні головам районних державних адміністрацій і Дер­жавному архіву в Автономній Республіці Крим, державному ар­хіву області, міста Києва і Севастополя, а також Держкомархіву України. Вони здійснюють управління архівною справою і діло­водством на території району та тимчасове або постійне збері­гання документів Національного архівного фонду, що мають ра­йонне значення, фіксуючи інформацію про державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і ор­ганізації, що діяли раніше на цій території, та інші архівні доку­менти з її історії.

Місцеві архівні установи можуть створюватися й органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб на території міста, району та інших документів, що не належать до Націо­нального архівного фонду. Архівні установи міських рад класи­фікуються в Законі України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" як "інші місцеві архівні установи" (ст. 29).

До місцевих архівних установ належать також спеціалізовані архівні установи - трудові архіви, які в порядку, передбаченому законодавством, створюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування для централізо­ваного тимчасового зберігання архівних документів, не внесених до Національного архівного фонду.

Державне зберігання документів Національного архівного фонду здійснюють також державні архівні установи, що не входять до системи Держкомархіву України: галузеві державні архіви, архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек.

Галузеві державні архіви створюються за рішенням Кабінету Міністрів України для постійного централізованого (в межах галузі або системи установ) зберігання геологічних, гідрометео­рологічних, картографічних та інших специфічних видів архів­них документів, які потребують особливих умов їх зберігання АРХІВОЗНАВСТВО

і використання відомостей, що містяться в них. Такі архіви нале­жать до спеціалізованих державних архівів. Положення про них затверджуються Держкомархівом і відповідними центральними органами виконавчої влади.

В другій половині 1990-х років статус галузевих державних архівів дістали архіви Міністерства оборони України, Міні­стерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету України з питань гідрометеорології, Фонду державного майна, Департаменту з питань виконання покарань України, Державний картографо-геодезичний фонд України, Державний інформаційний геологічний фонд України, докумен­ти яких мають певну специфіку. Найважливіша новація цих ар­хівів полягає в удоступненні їхніх фондів для дослідників. З цією метою уніфіковано за загальними нормативами описи фондів, створено довідковий апарат.

Документи, що не належать державі та територіальним гро­мадам можуть зберігатися також в установах, заснованих фізич­ними особами. Строки зберігання документів у таких архівних установах визначаються договором, укладеним засновником з власником документів або уповноваженою власником особою, з урахуванням мінімальних строків зберігання документів, визна­чених відповідно до законодавства. В договорі обумовлюється й місце подальшого зберігання документів у разі ліквідації установи.

З відновленням державної незалежності України почався глибинний процес реформування архівної системи, визначаль­ною рисою якого є її демократизація, децентралізація, відкри­тість, перехід усіх ланок системи архівних установ на правові засади.

Визначальними критеріями класифікації архівних установ є їх видова приналежність і форма власності, на якій вони засно­вані. Систему архівних установ України складають уповнова­жений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства, державні архіви, науково-дослідні уста­нови, архівні підрозділи в галузі архівознавства, державних наукових установ, музеїв та бібліотек, архівні підрозділи органів Державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій та архівні під­розділи об'єднань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній

формі власності, приватні архіви. Основною ланкою системи ар­хівних установ України є державні архіви.


ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Що Ви розумієте під поняттям "архівна система"?

2. Які архівні системи існують у світі? Визначіть тип архівної системи України?

3. Які провідні тенденції притаманні процесу реформування архівної системи України в 1990-х роках?

4. Чи тотожні поняття "архівна система" і "система архівних

установ"?

5. Назвіть основні компоненти системи архівних установ.

6. Дайте стислу характеристику центральних державних

архівів.

7. Які архіви належать до галузевих і в чому полягає специфіка

їх діяльності ?

8. Чи можуть фізичні особи заснувати архіви?

9. Охарактеризуйте основні функції центрального органу ви­конавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

10. Які установи здійснюють науково-методичне забезпечення\ архівної справи?