Робоча навчальна програма Дисципліна Філософія /назва дисципліни/ Для базового напряму

Содержание

Заочна форма

1. Вихідні особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення.
   
2. Поняття світогляду, його складові та типологія. Співвідношення світогляду та філософії.
   
3. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії. Характерні риси філософського мислення.
   
4. Проблема визначення предмету філософії. Структура і функції філософського знання. Філософія та людська особистість.
   

1. Найважливіші особливості давньосхідної та західної філософії.
   
2. Поняття “античної філософії”. Загальні особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.
   
3. Розвиток ідей у провідних школах античної філософії на основних етапах її розвитку:
   

1. Радикальні зміни у європейському світогляді при переході від античності до середньовіччя. Місце філософії у духовному житті середньовіччя.
   
2. Роль патристики в утвердженні християнського типу філософствування: проблеми співвідно-шення розуму та віри, богопізнання, вчення про світобудову та людину.
   
3. Схоластика і містика як провідні напрями філософської думки зрілого середньовіччя.
   
4. Зміст поняття “Відродження”; суперечливий характер епохи.
   
5. Особливості ренесансного гуманізму, неоплатонізму та натурфілософії. Ідеї пізнього Відродження.
   

1. Європа Нового часу: панорама соціально-культурних процесів та особливості розвитку філософії.
   
2. Основні напрями філософської думки епохи Нового часу: а) методологія Нового часу; б) гносеологічні ідеї; в) окреслення Б.Паскалем становища людини в світі та умов гідного людського мислення; г) соціологічні ідеї Нового часу.
   
3. Вихідні особливості та ідеї європейського Просвітництва.
   

1. Місце німецької класичної філософії у загальному розвитку новоєвропейської філософії; її особливості та здобутки.
   
2. І.Кант як засновник німецької класичної філософії: основні етапи філософської діяльності; вчення про рівні та форми пізнання; етичні та естетичні ідеї.
   
3. Розвиток ідей у німецькій класичній філософії після І.Канта.
   
4. Системний характер філософії Гегеля. Основні принципи діалектичної логіки та можливості їх використання у пізнанні.
   
5. “Антропологічний принцип” філософії Л.Фейєрбаха.
   

1. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.
   
2. А.Шопенгауер та С.Кіркегор як фундатори некласичної філософії та пропагандисти ірраціоналізму.
   
3. Напрями розробки “наукової філософії”: вихідні ідеї позитивізму, марксизму та природничого матеріалізму.
   
4. Ф.Ніцше як засновник “філософії життя”: вихідні ідеї Ф.Ніцше; Ф.Ніцше та ніцшеанці. Неокантіанство ХІХ ст.
   

1. Загальна культурна атмосфера ХХ ст. та особливості розвитку філософії.
   
2. Основні напрями філософії ХХ ст.: а) напрями філософського “сцієнтизму”; б) феноменологія Е.Гуссерля та її роль у формуванні ідеї екзистенціалізму; в) вихідні ідеї та основні представники екзистенціалізму, філософської антропології та персоналізму; г) філософія історії та культурологія у ХХ ст..; д) релігійна філософія ХХ ст.
   

1. Функції поняття буття у сучасній філософії. Людські виміри проблеми буття.
   
2. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Особливості класичного та некласичного тлумачення буття.
   
3. Сучасна наука про рівні та форми проявів буття. Значення “антропного принципу” у сучасній науковій картині світу.
   

1. Проблематичність людського буття. Співвідношення понять існування людини, буття та життя людини..
   
2. Проблема походження людини в її сучасному звучанні
   
3. Вихідні засади людського способу буття: а) структура та види людської діяльності; б) поняття вчинку та його роль у людському само здійсненні; в) основні екзистенціали людського буття.
   
4. Проблема безсмертя та смислу життя в аспекті людського життєвого самоутвердження
   

1. Співвідношення понять “людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність” як сходинки конкретизації провідних характеристик людини.
   
2. Вихідні характеристики людської особистості. Відношення „Я і Ти”, „Я та Інший” у особистісному окресленні
   
3. Основні аспекти буттєвих виявлень людської особистості.
   
4. Основні цінності людського буття та завдання і цілі соціальної роботи з людьми з особливими потребами.
   

1. Проблематика та основні завдання філософії історії; специфіка історичного буття.
   
2. Філософія історії про спрямованість та сенс історії.
   
3. Проблема суб’єкту історії, її рушійних сил, чинників та факторів. Людина та історія: основні аспекти співвідношення.
   

1. Поняття суспільства та його провідні функції.
   
2. Суспільство як система; основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.
   
3. Людина і суспільство: проблеми соціалізації та соціальної адаптації в сучасному суспільстві.
   

1. Поняття культури та причини підвищеного інтересу до неї наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
   
2. Вихідні ознаки культури та їх характеристики. Співвідношення світової культури та національних культур.
   
3. Поняття цивілізації та її вихідні ознаки. Проблема співвідношення культури та цивілізації.
   
4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації, причини виникнення та можливі шляхи розв’язання.
   

І модуль: Історія філософії.

1. 
   Проблеми самовизначення людини, що випливають із особливостей її становища в світі (розумність людини, її біологічна неспеціалізованість, особливий вид життєдіяльності).
   
2. Світогляд як форма людського самовизначення: складові світогляду та його типологія. Співвідношення філософії та світогляду (за ступенем поширення, за глибиною та деталізованістю проблем).
   
3. Різноманітність підходів до визначення предмету філософії: філософія як любов до мудрості, як наука всіх наук, як наука про співвідношення мислення і буття, як методологія пізнання та діяльності.
   
4. Структура філософського знання його єдність та розгалуженість. Функції філософії.
   

1. 
   Основні етапи розвитку світової філософії. Поняття історико-філософської парадигми, її типологія. Парадигми філософії у контексті культури та людської життєдіяльності.
   
2. Особливості філософських парадигм традиційних суспільств (давній Схід, античний світ, середньовіччя). Співвідношення у цих парадигмах космоцентризму та теоцентризму, онтології та етики, розуму та екзегетики. Видатні представники античної та середньовічної філософії.
   
3. Становлення та провідні особливості філософської парадигми Європи Нового часу: вчення про метод, гносеологія, системотворчість. Провідні постаті новоєвропейської філософії.
   

1. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії. А.Шопенгауер та С.Кіркегор як фундатори некласичної філософії.
   
2. Основні напрями некласичної філософії ХІХ ст. та її представники.
   
3. Провідні особливості та характерні напрями філософії ХХ ст: сцієнтизм, антропологічна та культурологічна філософія, релігійна філософія.
   
4. Тенденції розвитку світової філософії на початку ХХІ ст. Філософський постмодернізм.
   

1. 
   Українська філософія як явище культури та прояв світосприйняття та національного характеру українців. Загальні особливості української філософії.
   
2. Етичні спрямування, естетизм та духовні прагнення у філософській думці Київської Русі. Джерела та представники філософії Київської Русі
   
3. Прояви Відродження та Просвітництва в українській філософії. Професійна філософія в Україні.
   
4. Життя і філософська творчість Г. Сковороди.
   
5. Філософська думка в Україні XIX: університетська філософія, філософські ідеї в літературі та громадсько–політичних рухах.
   
6. Особливості розвитку української філософії XX – поч. XXI ст.
   

1. 
   Значення пізнання у людській життєдіяльності. Змістові наголоси у понятті пізнання.
   
2. Види пізнання та їх взаємозв’язок.
   
3. Проблема істини у пізнанні. Істина як еталон, цінність та критерій достовірності знань. Істина і правда.
   
4. Суттєві особливості наукового пізнання.
   

1. 
   Природа людини: співвідношення біологічного і соціального в людині. Проблема походження людини. Співвідношення понять “людина-індивід-особа-особистість-індивідуальність”.
   
2. Людина і суспільство: проблема їх взаємин. Суспільство як система.
   
3. Людина і історія. Роль видатних особистостей в історії.
   

1. 
   Проблема взаємовідношення між культурою та цивілізацією; причини їх можливого протистояння та конфлікту.
   
2. Сучасні підходи до етипізації суспільно-історичного процесу. Роль науки та техніки в суспільному поступі.
   
3. Особливості сучасної цивілізації та її характерні прояви: технологічна революція, інформаційне суспільство, глобалістика.
   
4. Поняття глобальних проблем, їх класифікація та можливі шляхи вирішення
   

Разом балів (ПК)

Підпис, дата