Робоча навчальна програма Дисципліни /назва дисципліни/ Для базового напряму /номер І назва базового напряму

Вид материала

Содержание

Робоча навчальна програма
Заочна форма
Всього аудиторних, год
Самостійна робота, год
Загальний обсяг, год
Контрольні роботи, шт.
Розроблення графічних робіт, шт.
1.Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.
Завдання вивчення
В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати
Підготовлений фахівець повинен вміти
Перелік дисциплін, знання яких необхідне аспірантам для вивчення курсу
Зміст дисципліни.
Українська філософія часів Відродження та Просвітництва.
2.2. Семінарські заняття
Підпис, дата

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра філософії

Р О Б О Ч А П Р О Г Р А М А

навчального курсу

“Ф І Л О С О Ф І Я”

(для аспірантів усіх напрямів підготовки та спеціальностей)

ЛЬВІВ - 2007

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра філософії

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з наукової роботи

_______________/ /

/підпис/

“____“ ___________________200 р.

Робоча навчальна програма

Дисципліни_____________________________________________________________

/назва дисципліни/

Для базового напряму____________________________________________________

/номер і назва базового напряму/

Для спеціальності (тей) ___________________________________________________

/шифр і назва спеціальності (тей)/

Вид роботи	Денна форма			Заочна форма
Вид роботи	Семестр	Семестр	Всього	Семестр	Семестр	Всього
-лекційні заняття, год
-лабораторні заняття, год
-практичні (семінар-ські) заняття, год
-модульний контроль, год
Всього аудиторних, год
Самостійна робота, год
Загальний обсяг, год
КП/КР
Контрольні роботи, шт.
Розроблення графічних робіт, шт.
Екзамени
Заліки

Робоча навчальна програма складена на основі освітньо-професійної програми ГСВО напряму________________________________________________________________________

/шифр, назва/

Робоча навчальна програма складена _____________________________________________ ________________________________________________________________________________

/вчена ступінь, звання, прізвище та ініціали автор (ів) програми/

“___”________________200 _ р.

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні кафедри______

______________________________________________________________________________

/назва кафедри/

Протокол №_____ від “____” _________________200___р.

Завідуючий кафедрою________________________________________________

/підпис - прізвище, ініціали/

Робоча навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні методичної комісії базового напряму Протокол №_____ від “____”_______________200__р.

1.Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Мета вивчення – сформувати в аспірантів знання та розуміння важливості методологічних підходів до пізнання дійсності в межах науки та соціальної діяльності, прищепити сталі навички самостійного розгляду світоглядних проблем життя із залученням понятійного апарату філософії; пробудити інтерес до філософсько-методологічної аналітики, духовних пошуків та розширення горизонту особистісного світобачення.
Завдання вивчення: прищепити аспірантам навички аналізу філософсько-методологічних ідей, навички роботи із оригінальними текстами видатних представників світової та української філософії; сприяти розумінню аспірантами значення філософсько-методологічного інструментарію у здійсненні людиною духовних пошуків та у свідомому регулюванні нею власної життєдіяльності; сприяти засвоєнню ними засобів філософського аналізу проблем людського життя та розвитку науки; сприяти опануванню аспірантами сучасними методами проведення філософсько-аналітичних розвідок в сферах науки та практичної діяльності.

В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: а) особливості філософії як історії пошуків та визначення граничних орієнтирів людського буття; б) внутрішню логіки становлення людського мислення; в) складові процесу формування та функціонування знання, форм та рівнів пізнання, у тому числі та перш за все – наукового пізнання; г) категорії філософії, що вироблені для осмислення буття, сутності історії та культури, фундаментальних вимірів та цінностей людського буття, науки та техніки; д) особливості процесу формування вихідних методологічних принципів мислення та пізнання; е) сутність методологічної свідомості та самосвідомості сучасної науки.

Підготовлений фахівець повинен вміти: оперувати філософськими категоріями, поняттями та концепціями при аналізі реальних ситуацій життя та пізнання; чітко відрізняти рівні продукування та функціонування знання, виділяти та застосовувати його складові; використовувати специфічні суттєві характеристики різних видів пізнання та різних наук для осмислення конкретних ситуацій людської життєдіяльності.

Перелік дисциплін, знання яких необхідне аспірантам для вивчення курсу:

№ п/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
	Історія світової та української культури
	Релігієзнавство
	Філософія (студ. курс)
	Соціологія

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ.

2.1. Лекції – 76 годин.

№ теми	Найменування тем лекцій та їх зміст	К-ть годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.	Людина як вихідний предмет та суб’єкт філософії. Особливості становища людини в світі, унікальність та необхідність її самовизначення; сутнісні сили людини, вихідні орієнтири людського самоутвердження. Форми людської діяльності та їх взаємозв’язок. Філософія як форма духовно-практичної діяльності. Філософія як інтелектуальна форма освоєння світу людиною. Філософія і світогляд. Історичні особливості формування та функціонування світогляду, його типологія. Проблема зародження філософії. Фундаментальні особливості філософського мислення. Співвідношення філософії із наукою, мистецтвом та релігією. Проблема визначення предмету філософії. Основні парадигми філософствування. Структура та функції філософського знання. Філософія Стародавнього Сходу. Проблема “Схід – Захід” в її історичному, соціальному та філософсько-методологічному значенні. Загальні особливості східного типу філософствування. Перші паростки філософської думки в давніх цивілізаціях Міжріччя та у Стародавньому Єгипті. Канонічні джерела, провідні філософеми, вихідні ідеї та філософські школи Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю. Антична філософія. Загальні особливості античної філософії, умови її формування та етапи розвитку. Проблема “початку” античної філософії та в античній філософії. Логіка розвитку ідей в грецькій натурфілософії та їх логіко-гносеологічне значення. Роль давньогрецьких софістів у зміні предметного спрямування античної філософії. Софісти і Сократ. Вихідні ідей Сократа ("сократівський перпендикуляр" до розвитку попередньої античної філософії). Філософія Платона: її складові, особливості та запроваджений нею тип мислення. Платон та Аристотель: спільне і відмінне. Вихідні ідеї та складові філософії Аристотеля. Пізня антична філософія: зміна предмету, спрямування та завдань філософії. Досягнення пізньої античної філософії. Філософія Середніх віків та Відродження. Загальні умови, провідні чинники та особливості переходу від античності до європейського середньовіччя. Змістові наголоси середньовічного світобачення. Місце філософії в духовному житті середньовіччя та етапи її розвитку. Роль патристики в формуванні ідейних засад середньовічної філософії. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії: етапи розвитку, проблематика, течії, представники та особливості філософствування. Ідейна криза середньовічної філософії; принцип “бритви Оккама”. Роль схоластики та містики в розвитку європейської духовності та науки. Зміни змістовних наголосів в християнському світобаченні в добу європейського Відродження. Суперечливий характер епохи. Провідні напрями, ідеї та представники філософії європейського Відродження. Філософія Нового часу. Панорама соціально-культурних і духовних процесів в Європі Нового часу; загальні особливості розвитку новоєвропейської філософії, її проблематика та провідні напрями. Особливості методологічних досліджень в філософії Нового часу (Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гоббс), проблеми пізнання (Дж.Локк, Дж.Берклі, Д.Юм), онтології (Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц), антропології (Р.Декарт, Б.Паскаль). Ідеї європейського Просвітництва. Німецька класична філософія. Загальні особливості та здобутки німецької класичної філософії. І.Кант як засновник німецької класичної філософії: вчення про пізнання, етичні, естетичні, антропологічні та соціально-історичні ідеї. Активізм та діалектика у філософських ідеях І.Г.Фіхте. Особливості філософської позиції Ф.Шеллінга. Філософська система Г.Гегеля: її ідейні засади, метод та складові. Філософські ідеї Л.Фейєрбаха. Історико-філософський процес в Європі Нового часу: перехід від класичної філософії до некласичної. Порівняльна характеристика вихідних засад класичної та некласичної філософії. Ідеї А.Шопенгауера та С.Кіркегора – фундаторів некласичної філософії. Напрями та представники розробки “наукової філософії” (позитивізм, марксизм, природничий матеріалізм). Ф.Ніцше та вихідні ідеї “філософії життя”. Неокантіанство та неогегельянство. Сучасна філософія. Загальні особливості розвитку філософії у ХХ – на початку ХХІ століття. Класифікація основних напрямів сучасної філософії. Філософія науки, аналітична філософія та методологія наукового пізнання як представники сцієнтизму у філософії ХХ ст. Вихідні ідеї феноменологічної філософії та її представники. Ідеї онтології у філософії ХХ ст. Антропологічні напрями: філософська антропологія, екзистенціалізм та персоналізм, фрейдизм та неофрейдизм. Філософія історії та культурологія у філософських пошуках ХХ ст. Релігійна філософія. Філософський авангард у ХХ – на початку ХХІ століття: “нова філософська хвиля” та філософський постмодернізм. Провідні тенденції в розвитку європейської філософії на початку ХХІ ст. Формування ідейних засад української філософії. Проблема співвідношення світової філософії та національних філософій. Українська філософія як ідейне виявлення особливостей національного характеру та світосприйняття українців. Проблема появи української філософії, її перші джерела та провідні ідеї. Загальні особливості української філософії. Українська філософія часів Відродження та Просвітництва. Особливості розвитку філософської думки в Україні за умов входження більшої частини її території в склад іноземних держав. Братський рух в Україні та його культурно-освітнє значення. Проникнення ідей гуманізму в Україну; особливості українського гуманізму. Поява професійної філософії. Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії. Життя та філософська творчість Г.Сковороди. Українська філософія ХІХ – ХХІ століть. Впливи ідей німецької класичної філософії на українську філософію. Філософські ідеї в літературі та громадсько-політичних рухах в Україні ХІХ ст. Університетська філософія в Україні, її особливості та основні представники. Особливості духовного життя та розвитку філософської думки в Україні ХХ ст. Сучасний стан філософії в Україні та перспективи її подальшого розвитку. Проблеми вивчення історії української філософії. Проблема буття у філософії. Філософське поняття буття та його місце у філософській проблематиці; онтологія та метафізика. Людські виміри проблеми буття. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Особливості класичного та некласичного розуміння буття. Сучасна наукова картина світу про рівні та форми виявлення буття. Співвідношення філософського та природничо-наукового розуміння буття. Основні категорії сучасної онтології. Особливості соціального буття та буття людини. Свідомість і пізнання. Значення філософського вирішення проблеми свідомості для філософії та людського самоусвідомлення. Проблема онтологічного статусу свідомості; вихідні ознаки свідомості. Основні концепції походження свідомості та їх критичний аналіз. Ідеальне як характеристика свідомості. Структура та функції свідомості. Свідомість – мова – знакова діяльність. Свідомість та творчість. Пізнання як процес взаємодії свідомості та дійсності; змістові складові пізнання. Види пізнання та їх взаємозв’язок. Рівні та форми пізнання; пізнання як процес. Проблема якісної оцінки пізнання. Істина та форми її виявлення в знанні і пізнанні. Істина і правда. Особливості наукового пізнання. Методологія наукового пізнання. Поняття методу, методології та методики. Провідні методи наукового пізнання на різних рівнях функціонування науки. Буття людини як предмет філософського осмислення. Буття, життя та існування як характеристики людського перебування в світі. Проблематичність людського буття, його унікальність та вихідні екзистенціали. Проблема походження людини та співвідношення в людині природного, соціального та духовного. Співвідношення понять “людина – індивід – особа – особистість – індивідуальність” та його методологічне значення. Вихідні цінності людського буття. Свобода як людська цінність. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя у філософському окресленні. Людина і суспільство: проблеми та аспекти співвідношення. Проблема відчудження у філософії. Філософія історії та соціальна філософія. Історія як спосіб буття. Філософія історії, її проблематика та співвідношення із іншими соціальними науками. Основні підходи до розуміння сутності та особливостей історичного процесу. Історія, психологія та людська суб’єктивність. Чи існують закони історії? Проблема визначення суб’єкту, рушійних сил та чинників історичного процесу, його спрямування та оцінки. Історія та есхатологія. Поняття суспільства; суспільство та соціум. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок. Особливості та структура духовного життя суспільства. Поняття культури та її суттєві ознаки. Співвідношення культури та цивілізації. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та можливі шляхи їх вирішення.	2 год. 4 год. 4 год. 6 год. 4 год. 6 год. 6 год. 4 год. 8 год. 4 год. 4 год. 4 год. 4 год. 6 год. 6 год. 4 год.

2.2. Семінарські заняття – 60 год.

№ теми	Тема семінарського заняття	К-ть годин
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.	Проблема зародження філософії. Витоки та особливості філософського мислення. Філософія Стародавнього Сходу. Антична філософія. Філософія середньовіччя та Відродження. Філософія Рене Декарта. Філософські ідеї Блеза Паскаля. Філософія Григорія Сковороди в контексті провідних ідей та особливостей української філософії. Німецька класична філософія. Перехід від класичної філософії до некласичної. Сучасна філософія. Проблема буття у філософії та сучасній науці. Свідомість і пізнання. Людина та її буття як предмет філософського осмислення.	4 год. 4 год. 4 год. 4 год. 4 год. 4 год. 4 год. 8 год. 4 год. 8 год. 4 год. 4 год. 4 год.

Тематика рефератів для аспірантів та здобувачів наукового ступеня, а також література до всіх тем всіх видів занять, орієнтовні питання кандидатського іспиту з філософії див.:

Методичні вказівки з філософії для аспірантів та здобувачів наукового ступеня. – Львів: Вид-во Нац. університету “Львівська політехніка”, 2005. – 32 с.

література до занять – с.3 – 21;
тематика рефератів – с.23 – 28;
питання канд іспиту – с.28 – 31.

4. Узгодження з іншими дисциплінами.

№ п/п	Назва дисципліни, з якою проводиться узгодження	Прізвище викладача	Підпис, дата
1.	Психологія і педагогіка
2.
3.
4.
5.

Blog