Дипломна робота

Вид материалаДиплом
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ис. 3.5 Класифікація методів обліку собівартості

При цьому методі калькулювання величина операційного прибутку перебуває у прямій залежності від собівартості виробленої продукції.

При виробництві дрібносерійних виробів в бухгалтерії ПМНВВП “Контингент” на кожне замовлення відкривають картку обліку витрат і випуску. Підставою для відкриття замовлення є договір, укладений підприємством виробником продукції з її замовником .

Кожному замовленню присвоюють черговий номер(шифр), який в подальшому обов’язково зазначають у всіх документах, оформлюючи отримання матеріалів на виконання замовлення і нарахування заробітної плати виробничим робітникам. Це дає можливість всі витрати , що відносяться до виготовлення конкретного замовлення, збирати на картках, і обчислювати фактичну собівартість кожного замовлення за прямими витратами.

Відповідно до чинного законодавства, підприємства самостійно встановлюють перелік статей калькуляцій продукції, яку вони виробляють. В таблиці 3.5 перелічені статті витрат, встановлених ПМНВВП „Контингент” на виготовлення своєї продукції – комутатора (див. додаток 8).

Аналізуючи таблицю 3.5 хочемо підкреслити, що на ПМНВВП „Контингент” в переліку статей калькуляції є затверджена стаття „Загально виробничі витрати”. Проте в робочому плані рахунків не передбачено застосування для обліку витрат 91 рахунку „Загальновиробничі витрати”. Цю невідповідність ми вважаємо недоліком облікової політики.

Таблиця 3.5

Статті калькуляції, затверджені ПМНВВП „Контингент”



Статті витрат

1.

Сировина і основні матеріали

2.

Куповані комплектуючі вироби

3.

Допоміжні матеріали

4.

Основна і додаткова зарплата

5.

Відрахування до пенсійного фонду

6.

Відрахування до фонду соцстрахування

7.

Відрахування до Фонду зайнятості

8.

Відрахування до Фонду соцстрахування від нещасних випадків

9.

Загально виробничі витрати

10.

Інші виробничі витрати

11.

Всього виробнича собівартість

12.

Адміністративні витрати

13.

Витрати на збут

14.

Інші операційні витрати

15.

Повна собівартість

16.

Прибуток 10%

17.

Оптова ціна

18.

ПДВ, 20%

19.

Оптова ціна з ПДВ


Об’єктом калькулювання при позамовному методі є собівартість кінцевого замовлення , за яким виготовлені вироби пройшли випробування і прийняті відділом технічного контролю або представником замовника. Витрати в межах кожного замовлення групують за статтями, що видно з прикладу , наведеного в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Картка обліку витрат, грн.

Найменування продукції-

комутатор 90.3734

Планова собівартість 640 грн.

Місяць

(звітний період)

Матеріали , куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали

Основна і додаткова заробітна платня

Відрахування на соціальні заходи

Загально виробничі витрати

Всього виробнича собівартість

січень

137

35

14

2

188

лютий

180

48

19

4

251

березень

144

41

16

3

204

всього

461

124

49

9

643


В наведеній картці витрат на матеріали, куповані напівфабрикати, допоміжні матеріали і заробітну плату прямо відносять на замовлення щомісячно на підставі даних первинних документів. Відрахування на соціальні заходи та загально виробничі витрати відносять на замовлення в розмірі визначеного відсотку від заробітної плати. В розглянутому прикладі ці витрати віднесені па замовлення в наступних розмірах відрахування на соціальні заходи-39,9%, загально виробничі-7,3%до заробітної плати виробничих робітників.

За наявності великої кількості первинних документів ,що характерно для одиничного та дрібносерійного виробництва, при складанні звітних калькуляцій повинен бути встановлений суровий контроль за правильністю зроблених записів в картках обліку витрат і випуску по завершених замовленнях , що закриваються. Для перевірки правильності або точності записів при віднесені фактичних затрат на дане замовлення використовують переліки потрібних матеріалів або напівфабрикатів, які зазначаються в специфікаціях , перелік необхідних операцій обробки, який міститься в технологічних картках, і кошторисні розрахунки даного замовлення. Виявлені в результаті такої перевірки неправильно віднесені витрати повинні бути списані з кредиту рахунку 23 " Виробництво" в зменшення витрат по даному замовленню. Таке ж списання роблять і на суму відпущених, але не використаних для виготовлення даного замовлення матеріалів, деталей , напівфабрикатів. Невикористані матеріальні цінності здаються на склади, при цьому дебетується відповідний субрахунок 20 "Виробничі запаси".

Групування витрат на виконання замовлення за статтями представляє собою, по суті, вже готову калькуляцію його собівартості.

Для кінцевого складання калькуляції продукції сумують усі враховані за замовленням прямі і непрямі витрати та вираховують з цієї суми вартість повернутих на склад невикористаних матеріалів, деталей, напівфабрикатів та відходів. При виготовлені за замовленням одного виробу його собівартість буде загальним підсумком витрат даного замовлення. Якщо ж за замовленням виготовляється декілька виробів (або невелика серія), то фактичну собівартість одиниці визначають шляхом ділення загальної фактичної суми витрат на загальну кількість виробів.

Таким чином, виробничий облік і калькулювання є основними елементами системи управління не тільки собівартості продукції, але і виробництвом в цілому.

Собівартість продукції на ПМНВВП „Контингент” обліковується позамовним методом. Виходячи з того, що підприємство виготовляє комутатори лише на окремі замовлення, незавершеного виробництва на кінець періоду, виходячи з даних балансу, немає, то можна стверджувати, що метод калькулювання обраний вірно. На підприємстві, що досліджується, ведеться планове калькулювання, що видно з додатку 8. Проте, контролю та аналізу виконання плану не застосовується, що ми вважаємо доцільним.


Розділ 4. Розробка системи контролю та аналізу витрат

на підприємстві ПМНВВП “Контингент”


4.1. Інформаційне забезпечення контролю і аналізу витрат підприємства


Формування ринкової економіки обумовлює розвиток контролю та аналізу як на макрорівні, так і на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності складають основу ринкової економіки.

Предметом аналізу є реальні витрати господарської діяльності. Предмет аналізу визначається цілями його проведення, які залежать від запиту користувачів аналітичної інформації. Виділяються дві групи користувачів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні користувачі (керівники і спеціалісти різних ієрархічних рівнів господарюючого суб'єкта) становлять цілі діагностики й оцінювання стану та перспектив діяльності, а також результатів та ефективності їх управлінських дій. Зовнішніх користувачів можна поділити на дві групи: а) тих, що безпосередньо зацікавлені у результативності роботи господарюючого суб'єкта (власники, акціонери, кредитори, партнери); б) тих. що захищають інтереси першої групи (контролюючі органи, аудитори, профспілкові організації, мас-медіа тощо).

Мета зовнішнього економічного аналізу - оцінити місце підприємства у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.

Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб'єкта, структурних підрозділів для забезпечення найповнішого використання потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він ґрунтується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній), яка регламентується або на інформації спеціальних обстежень всіх видів діяльності підприємства чи його підрозділів. Внутрішній аналіз, використовуючи весь комплекс економічної інформації, дає змогу оперативно управляти господарськими процесами, вдосконаленням організації виробництва ефективнішого використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, підвищенням конкурентоспроможності продукції на ринку.

Метою контролю обліку витрат підприємства є встановлення достовірності первинних даних щодо накопичення та списання витрат, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильність ведення обліку витрат та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності інформації щодо витрат підприємства, наведеної у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданням контролю операцій з обліку витрат підприємства є:
  • встановлення правильності документального оформлення накопичення та списання витрат;

- перевірка правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до прийнятого на підприємстві методу обліку витрат та калькулювання;

- підтвердження обґрунтованості обраного методу калькулювання;

- підтвердження правильності методу розподілу непрямих витрат, що використовуються, і закріплений в наказі про облікову політику;

- перевірка правильності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), та визначення кошторисних ставок розподілу накладних витрат;

- підтвердження законності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат діяльності;

- перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати підприємства в звітності.

Предметом контролю операцій з обліку витрат підприємства є господарські процеси та операції, пов’язані з накопиченням та списанням витрат діяльності, а також відносини, що виникають при цьому в середені підприємства і за його межами.

Основою економічного аналізу є система економічної інформації, яка є базою прийняття оптимальних управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення господарського механізму ускладнюється відповідно до зростання суспільного виробництва в умовах ринкових відносин та прискорення науково-технічного прогресу. Передусім збільшуються обсяги економічної інформації про діяльність підприємств, яка містить дані для дослідження контролем. Зростання обсягів інформації ускладнює організацію і методику проведення аналізу і контролю фінансово-господарської діяльності.

Виходячи із завдань інформаційного забезпечення витрат підприємства в основу його класифікації покладено професійну інформаційну комунікацію, пізнавальність інформації та зміст інформаційного забезпечення.

Джерела інформації економічного аналізу та контролю підрозділяються на облікові та поза облікові. До облікових джерел відносяться:

- бухгалтерський облік і звітність;

- статистичний облік і звітність;

- оперативний облік і звітність;

- вибіркові облікові дані.

Статистичний облік і звітність, які відображають сукупність масових явищ і процесів, що виявляють певні економічні закономірності, служать важливим джерелом аналізу і контролю.

Оперативний облік і звітність забезпечують швидке одержання відповідної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень щодо регулювання господарської діяльності.

Вибіркові облікові дані необхідні для поглибленого вивчення певних питань діяльності підприємства.

Проте головним джерелом інформації при контролі і аналізі витрат є бухгалтерський облік. Використання даних бухгалтерського обліку додає аналітичним висновкам документальну обґрунтованість. Разом із тим вимоги аналізу витрат підприємства враховуються при розробці системи показників, що підлягають обліку, форм звітності і первинних документів.

Джерелами інформації бухгалтерського обліку для контролю і аналізу на ПМНВВП „Контингент” є:

1. Наказ про облікову політику підприємства.

2. Первинні документи з обліку витрат підприємства (табл. 4.1).

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку витрат підприємства (табл.. 4.2).

4. Звітність (табл.. 4.2).

Контролеру потрібно враховувати, що застосування бланків застарілих та довільних форм не допускається. В окремих випадках, при наявності відповідних технічних засобів, можливе створення первинних документів на машинозчитувальних носіях інформації. При цьому обов’язково повинні бути дотримані вимоги положення про документи та документообіг в бухгалтерському обліку, загальногалузевих керівних вказівок по наданню юридичної сили документам на магнітних, паперових носіях, що створюються засобами обчислювальної техніки, загальногалузевих керівних методичних матеріалів зі створення та залучення автоматизованого бухгалтерського обліку в складі АСУ підприємств, установ та інших нормативних документів.

Контролер перевіряє первинні документи на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках (таб. 4.1)

Таблиця 4.1

Документування операцій з обліку витрат підприємства

№ з/п

Шифр та назва рахунку

Документи

1

2

3

1.

90 „Собівартість реалізації”

Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії

2.

91 „Загальновиробничі витрати”

Авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів.



Продовження таблиці 4.1

1

2

3

3.

92 „Адміністративні витрати”

Авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів, виписка банку

4.

93 „Витрати на збут”

Авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів.

5.

94 „Інші витрати операційної діяльності”

Авансовий звіт, акт виконаних робіт, ВКО, накладна, рахунок, посвідчення про відрядження, РПВ, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії, акт відремонтованих об’єктів, акт уцінки, порівняльна відомість, акт інвентаризації, інвентаризаційний опис

6.

95 „Фінансові витрати”

ВКО виписка банку, довідка бухгалтерії, розрахунок бухгалтерії

7.

98 „Податки та прибутки

Розрахунок бухгалтерії, довідка бухгалтерії


Контролеру необхідно знати порядок відображення витрат діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності (табл.. 4.2).

Таблиця 4.2

Відображення витрат підприємства в облікових регістрах та фінансовій звітності

Шифр та назва рахунку

Регістр обліку

Номер рядка в Звіті про фінансові результати (ф. 2)

Номер рядка в Примітках до фінансової звітності (ф. №5)

1

2

3

4

80 „Матеріальні витрати”

Журнал 5А

230

-

81 „Витрати на оплату праці”

Журнал 5А

240

-

82 „Відрахування на соціальні заходи”

Журнал 5А

250

-

83 „Амортизація”

Журнал 5А

260

-

84 „Інші операційні витрати”

Журнал 5А

270

-

85 „Інші затрати”

Журнал 5А

150, 160, 170*

-

90 „Собівартість реалізації”

Журнал 5/5А

040

-

91 „Загально виробничі витрати”

Журнал 5/5А

×

-

92 „Адміністративні витрати”

Журнал 5/5А

070

-

93 „Витрати на збут”

Журнал 5/5А

080

-

94 „Інші витрати операційної діяльності

Журнал 5/5А

090

440 - 490

95 „Фінансові витрати”

Журнал 5/5А

140

530 – 540

96 „Витрати від участі в капіталі”

Журнал 5/5А

150

500 -520

97 „Інші витрати”

Журнал 5/5А

160

-

98 „Податки на прибуток”

Журнал 5/5А

180, 210

-

99 „Надзвичайні витрати”

Журнал 5/5А

205

-



До позаоблікових джерел відносяться наступні:

- матеріали внутрішнього та зовнішнього аудиту;

- матеріали лабораторного контролю;

- матеріали перевірок податковою службою;

- матеріали виробничих нарад;

- матеріали зборів трудових колективів;

- матеріали засобів масової інформації;

- матеріали, отримані в результаті особистих контактів з виконавцями;

- інформація, одержана від споживачів продукції.

На наш погляд, дані джерела інформації є достатніми для ґрунтовного і всебічного контролю і аналізу витрат досліджувального підприємства.


4.2. Методика проведення контролю витрат підприємства


Контроль фінансово-господарської діяльності ПМНВВП “Кконтингент” поділяється на зовнішній та внутрішній.

Витрати підприємства є складовою частиною виробництва, тому їх контроль здійснюється одночасно із перевіркою всієї фінансово-господарської діяльності.

Зовнішній контроль діяльності досліджувального підприємства здійснюють такі установи:

1. Державна податкова адміністрація України - єдиний орган у структурі Державної влади, який здійснює фіскальний контроль за діяльністю платників податків. Основним завданням державної податкової інспекції є забезпечення Додержання законодавства про податки, повний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків. Контроль здійснюється шляхом планових та поточних камеральних перевірок. При здійсненні планових перевірок контролюється правильність віднесення витрат підприємства до складу валових витрат для визначення в податковому обліку оподаткованого прибутку за період, що перевіряється. Також перевіряється наявність первинних документів, що підтверджують такі витрати та здійснюється перевірка показників податкової декларацій з даними бухгалтерського обліку. Камеральна перевірка проводиться за поточний податковий період при отриманні податковим органом квартальної (проміжкової) та річної звітності від платника податку, а саме Декларація про прибуток підприємства. В процесі камеральної перевірки контролюється відповідність даних додатків декларації до рядків самої декларації.

2. Органи статистики, на яких покладено повноваження контролю правильності ведення бухгалтерського обліку. В процесі перевірки контролюється стан організації бухгалтерського обліку витрат виробництва на витратних рахунках (згідно плану рахунків) та правильність кореспонденції витратних рахунків з іншими рахунками. Органи статистики здійснюють контроль аналогічно податковій інспекції шляхом організації планових та камеральних перевірок, використовуючи при цьому дані бухгалтерського обліку та дані бухгалтерської звітності (Звіт про фінансові результати).

3. Незалежні аудитори та аудиторські фірми, які з ініціативи власника підприємства виконують зовнішній фінансовий контроль, їх основною метою є захист інтересів замовника таких послуг.

На жаль, керівництво підприємства „Контингент” не користується систематично послугами аудиторських фірм, що не дозволяє досліджуваному підприємству своєчасно виявляти та виправляти недоліки бухгалтерського та податкового обліку, а значить і заощаджувати кошти підприємства.

Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути контролеру при проведенні дослідження операцій з обліку витрат діяльності, формуються об’єкти контролю (див. рис. 4.1).

Методика проведення зовнішнього контролю витрат ПМНВВП „Контингент” наведена нижче.