Кримінальний процесуальний кодекс України
| Вид материала | Кодекс |
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 7739.63kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 3774.84kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- Кримінальний кодекс україни, 3344.77kb.
- Розділ I загальні положення, 3079.52kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 386.04kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2652.19kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2884.74kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2824.59kb.
- Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
Розділ IХ. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
Глава 1. Загальні засади міжнародного співробітництва
Стаття 566. Роз’яснення термінів
1. Терміни, що їх вжито в цьому Розділі Кодексу, коли немає спеціальних вказівок, мають таке значення:
1) міжнародна правова допомога – проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою;
2) видача (екстрадиція) – видача особи державі, в якій цю особу обвинувачують у вчиненні злочину або вже засуджено, і яку особа залишила з метою уникнення відповідальності. Екстрадиція включає офіційне звернення про видачу особи, її встановлення на території запитуваної держави та перевірку обставин, що можуть їй перешкоджати, прийняття рішення за запитом та фактичне передання такої особи під юрисдикцію запитуючої держави;
3) перейняття кримінального провадження – здійснення компетентними органами однієї держави розслідування з метою притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочини, вчинені на території іншої держави, за її запитом;
4) запитуюча сторона – держава або міжнародна судова установа, компетентний орган якого звертається із запитом;
5) запитувана сторона – держава, компетентний орган якої отримав запит;
6) уповноважений (центральний) орган – орган, який уповноважений від імені держави розглянути запит іншої держави або міжнародної судової установи і забезпечити його виконання, або направити до іншої держави запит компетентного органу про надання міжнародної правової допомоги;
7) компетентний орган – суд, державний обвинувач, орган досудового або інший орган, який здійснює кримінальне провадження і звернувся із запитом відповідно до цього розділу або якому уповноваженим (центральним) органом доручено безпосередньо виконати запит іншої держави чи міжнародної судової установи про надання міжнародної правової допомоги.
Стаття 567. Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження
1. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження охоплює вжиття дій з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів чи виконання окремих процесуальних дій видачі правопорушників, перейняття кримінального провадження, передання засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
Стаття 568. Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження
1. Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначається цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України.
2. У випадку, коли міжнародний договір України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, і який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж встановлено у цьому Кодексі, застосовується міжнародний договір України.
Стаття 569. Надання та отримання міжнародної правової допомоги без договору чи іншого співробітництва
1. За відсутності міжнародного договору України, міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.
2. Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути у майбутньому її запит про надання такого ж виду міжнародної правової допомоги.
3. Відповідно до умов частини першої цієї статті уповноважений (центральний) орган України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гарантії запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності.
4. Уповноважений (центральний) орган України при зверненні за міжнародною правовою допомогою до такої держави та наданні такій державі міжнародної правової допомоги керується цим Кодексом.
5. За відсутності міжнародного договору з відповідною державою Уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до центрального органу виконавчої влади у сфері закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичними каналами.
Стаття 570. Уповноважений (центральний) орган України
1. Генеральна прокуратура України розглядає звернення органів досудового розслідування, державних обвинувачів щодо направлення запиту до іншої держави, забезпечує направлення такого запиту, а також розглядає запити, що надходять з інших держав, організовує їх виконання в Україні та контролює їх виконання.
2. Центральний орган виконавчої влади у сфері юстиції України розглядає звернення судів щодо направлення запиту до іншої держави, забезпечує направлення такого запиту, а також розглядає запити, що надходять з інших держав, організовує їх виконання в Україні та контролює їх виконання..
3. Якщо цим Кодексом або чинним міжнародним договором України передбачено інший порядок зносин, на визначений з цією метою орган поширюються повноваження, передбачені частинами першою, другою цієї статті.
Стаття 571. Інформація з обмеженим доступом
1. Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які відповідно до закону віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні лише за наявності договору про взаємний захист інформації та відповідно до встановлених ним вимог і правил.
Стаття 572. Виконання процесуальних дій консульськими установами
1. Консульські установи або дипломатичні представництва інших держав в Україні мають право одержувати на добровільній основі пояснення, показання, предмети, документи від громадян держави, яку вони представляють, а також вручати документи таким особам.
Стаття 573. Запит про міжнародне співробітництво
1. Запит про міжнародне співробітництво, у тому числі, доручення, прохання, клопотання у відповідних випадках, складається відповідно до цього Кодексу, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
2. Запит і процесуальні рішення, їх копії чи інші документи, що додаються до запиту, складаються у письмовій формі, мають бути засвідчені підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою органу, що їх склав або засвідчив.
3. До документів, що надсилаються разом із запитом, додається їх засвідчений переклад мовою, визначеною міжнародним договором України, а за відсутності міжнародного договору – державною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї держави мовою.
4. Запит надсилається за кордон поштою, а у невідкладних випадках попередньо може бути переданий електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку.
5. Уповноважений (центральний) орган України може прийняти запит, , який надійшов від запитуючої сторони електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Виконання такого запиту може бути обумовлено підтвердженням передання його оригіналу поштою.
Стаття 574. Передання предметів і документів
1. Предмети і документи, передані запитуваною стороною на виконання запиту компетентного органу України у порядку міжнародного співробітництва, після закінчення кримінального провадження повертають у запитувану сторону, якщо не було досягнуто домовленості про інше.
2. При переданні компетентному органу запитуючої сторони предметів і документів на виконання запиту у порядку міжнародного співробітництва компетентний орган України може відмовитись від вимоги їх повернення після закінчення кримінального провадження у запитуючій стороні у разі, якщо на території України відсутня потреба їх використання для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні або відсутні правомірні вимоги третіх осіб щодо права на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається у суді.
Стаття 575. Доказова сила офіційних документів
1. Документи, які направляються у зв’язку із запитом про міжнародну правову допомогу, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.
2. Матеріали, отримані у результаті виконання дій, визначених у запиті про міжнародну правову допомогу, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і допускаються у суді як докази, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.