Загальні положення
| Вид материала | Документы |
- І. Загальні положення, 60.53kb.
- Загальні положення, 157.52kb.
- Ббк 9(4укр)301я73 Г64 Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення, 2089.93kb.
- Положення про методичну раду освітньої установи Загальні положення, 138.49kb.
- И в срок Вступ 3 Розділ І загальні положення про право інтелектуальної власності, 107.82kb.
- І. Загальні положення, 36.77kb.
- 1. загальні положення, 89.5kb.
- Положення про загальні збори учасників публічного акціонерного товариства комерційного, 272.94kb.
- Закон україни, 706.59kb.
- Закон україни, 745.76kb.
Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду
1. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом трьох днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку.
4. При надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки. (Частина четверта статті 297 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3570-IV від 16.03.2006р.)
1. Всі процесуальні дії у зв‘язку із прийняттям апеляційної скарги до розгляду, вирішення питання про залишення неналежно оформленої скарги без руху або її повернення вчиняються судом апеляційної інстанції, а не місцевим судом.
2. Отримана від місцевого суду справа із усіма поданими на неї апеляційними скаргами реєструється в канцелярії апеляційного суду.
Відповідно до ч.3 ст.18 ЦПК цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів. Але виходячи з існуючого в апеляційному суді порядку черговості справа передається судді-доповідачу, який зобов’язаний вчинити протягом 3 днів після надходження апеляційної скарги усі процесуальні дії, необхідні для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.
3. Вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги, суддя-доповідач повинен ретельно перевірити дотримання встановлених законом умов і порядку порушення апеляційного провадження, зокрема: чи має скаржник право апеляційного оскарження, чи не вступило оскаржуване рішення в законну силу і чи підлягає воно оскарженню в апеляційному порядку, чи не порушено строку подання апеляційної скарги, чи дотримано вимог до змісту та форми апеляційної скарги, чи оплачено судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду апеляційної скарги.
4. У випадку встановлення суддею-доповідачем вищезазначених порушень під час подання апеляційної скарги, він постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення її без руху, про що повідомляє скаржника і надає строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
В ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен зазначити всі недоліки скарги. Після їх усунення скаржником суд не вправі залишати апеляційну скаргу без руху з інших підстав, які не були зазначені в попередній скарзі. Так, ухвалою судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2003 р. В. зобов'язано в строк до 23 березня 2003 р. усунути наявні в апеляційній скарзі недоліки, а саме: викласти її зміст чітким машинописним текстом, зазначити повну й точну назву осіб, які беруть участь у справі, місце їх проживання або тимчасового перебування, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, а також надати квитанцію про сплату державного мита.
Визнаючи апеляційну скаргу неподаною, суд виходив з того, що В. у встановлений судом строк не усунув зазначених в ухвалі судді Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2003 р. недоліків скарги та на порушення вимог ч. 5 ст. 293 ЦПК не надав копії апеляційної скарги з додатковими матеріалами в кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.
Проте суд, залишаючи апеляційну скаргу В. без руху, надав йому строк для усунення наявних у скарзі недоліків, серед яких не було зазначено необхідності надання копій апеляційної скарги з додатковими матеріалами в кількості примірників відповідно до числа осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи, у наданий судом строк В. усунув недоліки апеляційної скарги й надіслав її 23 березня 2003 р. на адресу Оболонського районного суду м. Києва.
За таких обставин ухвали суду підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права, тому Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України, керуючись ст. 334 ЦПК, касаційну скаргу В. задовольнила109.
Якщо під час строку, встановленого в ухвалі суду про залишення заяви без руху, недоліки неналежно поданої або оформленої скарги будуть виправлені скаржником, така апеляційна скарга вважається поданою вчасно. В іншому випадку, така скарга вважається неподаною і повертається скаржникові. В ухвалі про повернення апеляційної скарги обов’язково повинні бути викладені мотиви такого повернення. Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку, як така, що перешкоджає подальшому провадженню справи.
При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач не вправі вирішувати питання про обгрунтованість чи необгрунтованість скарги. З огляду на це, суддя-доповідач не може вімовити у прийнятті апеляційної скарги у зв‘язку із тим, наприклад, що вона не порушує прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі, але подала скаргу.
5. При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач повинен перевірити чи належним чином оформлена справа , яка надійшла від суду першої інстанції. При цьому суду необхідно перевірити такі обставини:
- чи належним чином сформована справа, наявність всіх документів, доказів, якими керувався суд при вирішенні спору,
- чи підшита справа, чи пронумеровані сторінки справи,
- наявність опису всіх матеріалів справи з вказівками на сторінки,
- чи підписані журнали судового засідання секретарем судового засідання,
- чи сходиться дата ухвалення рішення з датою, вказаною в журналі судового засідання,
- чи розглянуті зауваження на правильність і повноту технічного запису судового засідання та журналу судового засідання, якщо такі були подані,
- чи виконані при ухваленні рішення вимоги ст.79-89 ЦПК щодо розподілу судових витрат,
- чи вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.
За наявності факту встановлення таких обставин, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
6. Передача фонограми судового засідання у суд апеляційної інстанцій з місцевого суду відбувається в такому порядку:
- передається робоча копія фонограм засідань місцевого суду;
- перед передачею робочої копії фонограм засідань місцевого суду необхідно провести підготовку диска з фонограмами; серійний номер диска вказується в супровідному листі; диск у картонному конверті підклеюється до справи для пересилання його разом зі справою.
7. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвала постановляється суддею-доповідачем одноособово і оформляється окремим документом. Ухвалу судді про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку. Право подати касаційну скаргу на таку ухвалу має лише особа, яка подала апеляційн скаргу.
Ухвала судді-доповідача про повернення справи до суду першої інстанції оскарженню не підлягає і повинна бути виконана місцевим судом навіть тоді, коли він з ухвалою не згідний.
Стаття 298. Надіслання копій заяви про апеляційне оскарження,
апеляційної скарги та доданих до них матеріалів
особам, які беруть участь у справі
1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.
1. Після вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду та постановлення відповідної ухвали, апеляційний суд розсилає особам, які беруть участь у справі (крім скаржника) копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційних скарг та доданих до них матеріалів.
На відміну від господарського процесу, в цивільному процесі цей обов’язок покладається на апеляційний суд.
2. Ознайомлення з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою дає можливість усім особам, які брали участь у розгляді справи, підготуватись до судового розгляду, визначити свою позицію щодо доводів та нових доказів, наведених в скарзі, викласти свої заперечення у письмовій формі, зібрати та надати суду додаткові докази, що спростовують викладені в скарзі аргументи, та вчиняти інші необхідні дії, передбачені ст. 299, 301, 306 ЦПК.
3. Особи, які брали участь у справі, вправі, але не зобов‘язані подати заперечення на апеляційну скаргу. Строк для подання заперечень встановлює суд з урахуванням часу, необхідного для цього та в межах загального строку розгляду справи апеляційним судом. Однак навіть у разі пропуску цього строку суд не вправі відмовити у прийнятті заперечень та долученні їх до справи.
За змістом і формою заперечення на апеляційну скаргу повинні відповідати вимогам до апеляційної скарги (ст. 295ЦПК) з тією лише різницею, в заперечені доводиться незаконність та необгрунтованість доводів апеляційної скарги, а не рішення.
Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.
3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.
1.Відповідно до коментованої статті право на приєднання до вже поданої апеляційної скарги мають:
- особи з числа тих, що беруть участь у розгляді справи, які виступали на стороні особи, яка подала апеляційну скаргу в суді першої інстанції. До них належать: 1) процесуальні співучасники (співпозивачі чи співвідповідачі); 2) треті особи, які не заявляли самостійних вимог і виступали на стороні скаржника; 3) судові представники. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги, не мають права приєднатися до апеляційної скарги, бо вони не можуть бути процесуальними співучасниками і мають право самостійно оскаржити рішення та ухвали суду першої інстанції;
- особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки (Див. коментар до ст.292 ЦПК)
Крім того, закон не забороняє особі, в інтересах якої позов було подано особами, передбаченими ст.45 ЦПК, самостійно подати апеляційну скаргу.
2. На відміну від ЦПК 1963р., чинний ЦПК передбачає можливість приєднання до апеляційної скарги до початку розгляду справи в апеляційному суді, а не в межах строку на апеляційне оскарження, як було раніше. Це зумовлено тим, що за чинним ЦПК всі дії по вирішенню питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду вчиняє апеляційний суд, а не місцевий, і надіслання копій процесуальних документів, якими порушується апеляційне провадження повинно здійснюватися саме апеляційним судом. Відповідно з моменту ознайомлення усіх осіб, які брали участь у розгляді справи з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, знаючи про її зміст та вимоги, вони мають реальну можливість приєднатися до апеляційної скарги.
Якщо заява про приєднання до апеляційної скарги подана після початку розгляду справи в апеляційному суді, то строк не поновлюється, а причина його пропуску не обговорюватиметься. Апеляційний суд повинен в такому випадку повернути таку заяву про приєднання, як таку, що подана з порушенням ст.299 ЦПК.
3. Право на приєднання до апеляційної скарги повинно реалізуватися шляхом подання заяви в довільній формі, але з вказівкою сторін, статусу, в якому заявник був залучений до справи в суді першої інстанції, причин приєднання, з підписом заявника та датою.
Якщо від особи, яка бажає приєднатися до апеляційної скарги, буде подана заява з інших причин і мотивів, ніж зазначені в скарзі, з іншими ніж в скарзі вимогами, то вона вважатиметься апеляційною скаргою і повинна відповідати вимогам ст.295 ЦПК та оплачуватися судовим збором та витратами на інформаційно-технічне обслуговування розгляду справи. Крім того до неї будуть застосовуватися вимоги ст.121 ЦПК.
4. Через те, що співвідповідачі, співпозивачі і треті особи наділені самостійним правом апеляційного оскарження, судам необхідно розрізняти, коли подається заява про приєднання до апеляційної скарги, а коли окрема апеляційна скарга. Для їх розмежування важливо, що приєднання до апеляційної скарги передбачає кілька умов:
1) правове обґрунтування посилання на незаконність або необґрунтованість судового рішення в заяві про приєднання до апеляційної скарги, не повинні відрізнятися від обґрунтування, яке міститься в самій апеляційній скарзі;
2) вимоги заяви про приєднання і апеляційної скарги повинні бути однаковими: якщо в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, а в заяві про приєднання – про скасування рішення суду і припинення провадження по справі, то таке приєднання не може бути прийняте судом.
За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги судовий збір не сплачується.
Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги
або відкликання її чи відмова від неї.
1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині.
3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про повернення скарги.
4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.
5. Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, може її доповнити, змінити, відкликати чи відмовитися від неї.
Доповнення скарги – це наведення нових аргументів та міркувань, наведення нових мотивів скарги, подання додаткових доказів з посиланням на них, уточнення норм матеріального чи процесуального права та ін.
Зміна скарги – це заміна одних положень іншими. В тому випадку, якщо особа, яка подала апеляційну скаргу повністю змінює апеляційну скаргу, до неї застосовуються вимоги ст.295, і як наслідок, ст.121 ЦПК. Доповнити чи змінити скаргу можна неодноразово, але лише протягом строку на апеляційне оскарження. Такі зміни і доповнення подаються відповідно через суд першої інстанції. Всі зміни і доповнення до апеляційної скарги повинні бути розіслані всім особам, які беруть участь у справі за правилами, викладеними в ст.298 ЦПК. Про ці зміни і доповнення обов’язково повинна бути повідомлена особа, яка приєдналася до апеляційної скарги. Це зумовлюється тим, що така особа має право відкликати свою заяву про приєднання, якщо ця заява не буде відповідати діям скаржника, викладеним в доповненні апеляційної скарги чи її зміненому варіанті.
Зміна скарги після спливу строку на апеляційного оскарження не допускається, а заява скаржника залишається без розгляду.
2. Одним із розпорядчих повноважень, що складає зміст засади диспозитивності в цивільному процесі, є право особи відкликати апеляційну скаргу або відмовитись від неї.
Для апеляційної інстанції характерним є те, що особа, яка подала апеляційну скаргу вправі не тільки доповнити чи змінити її в межах строку на апеляційне оскарження, а й протягом усього часу розгляду справи відмовитись від неї повністю або частково. Крім того, особі, яка подала апеляційну скаргу, законом надано право відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді. Для цього скаржник повинен подати заяву, яка розглядається суддею апеляційної інстанції з постановленням процесуального документа – ухвали про повернення апеляційної скарги (розгляд такої заяви здійснюється суддею-доповідачем одноособово, без виклику сторін, без обговорення підстав відкликання).
Відкликання апеляційної скарги є обов’язковим для суду. Результатом розгляду такої заяви про відкликання апеляційної скарги є ухвала суду про повернення скарги, яка не підлягає оскарженню. Особа, яка відкликала апеляційну скаргу, може знову звернутися з нею, тому що апеляційне провадження не відкривалось і не закривалось.
Про таке відкликання апеляційної скарги повинні бути повідомлені особи, які приєдналися до цієї скарги, бо з відкликанням останньої втрачає значення заява про приєднання до апеляційної скарги. Особа, яка отримала таке повідомлення про відкликання апеляційної скарги, може самостійно подати апеляційну скаргу, якщо не сплив строк апеляційного оскарження. Про відкликання апеляційної скарги необхідно також повідомити протилежну сторону, щоб вона не готувала пояснення, заперечення та інші документи, не несла витрати по даній справі.
3. Про прийняття відмови від апеляційної скарги суд (колегія суддів, а не суддя-доповідач як у випадку з відкликанням апеляційної скарги) постановляє ухвалу, якою закриває апеляційне провадження по справі.
Прийняття відмови від апеляційної скарги не тягне за собою закриття апеляційного провадження, якщо співучасники або треті особи, які приєдналися до цієї справи клопотатимуть про поновлення строків на апеляційне оскарження і самостійно оскаржуватимуть процесуальні документи суду першої інстанції.
Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Це зумовлено тим, що апеляційний суд зобов’язаний перевірити законність такої відмови, і вправі не прийняти її, коли така відмова порушує права та законні інтереси будь-якої особи, або коли така відмова пов’язана з юридичною необізнаністю сторони, яка відмовляється від апеляційної скарги. Таким чином, в даному випадку апеляційний суд у визначений для слухання справи день за участю сторін відкриває судове засідання, оголошує склад суду, роз’яснює право на відвід суду і судді, роз’яснює сторонам їх процесуальні права і вже після цього оголошує заяву (клопотання) про відмову від апеляційної скарги. Обговорення цієї заяви відбувається за участі осіб, які беруть участь у розгляді справи, вислуховує їхню думку з приводу заявленого клопотання, а після цього особі, яка заявила клопотання про відмову від апеляційної скарги, роз’яснюється правила ст. 300 ЦПК про те, що у випадку прийняття судом такої відмови дана особа не матиме права повторного оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав.
Оскільки ст.300 ЦПК не передбачає процесуальної форми вирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття відмови від апеляційної скарги, вважаємо, що виходячи із того, що суд зобов’язаний перевірити законність відмови і може закрити апеляційне провадження, або може не прийняти її, суду апеляційної інстанції слід вирішувати це питання в нарадчій кімнаті, з винесенням мотивованої ухвали.
Прийняття відмови від апеляційної скарги не залежить від згоди на те інших осіб, які беруть участь у розгляді справи. Така відмова не позбавляє цих осіб права самостійно оскаржити це рішення.
4. Надаючи особі, яка подала апеляційну скаргу, право відмовитися від неї повністю або частково, а сторонам у суді апеляційної інстанції – укласти мирову угоду, законодавець не визначив процедуру вчинення зазначених процесуальних дій, а обмежився вказівкою на необхідність додержання загальних правил щодо них, передбачених ЦПК.
Виходячи з вимог ст.27, 174, 175 ЦПК, а також судової практики відмова від апеляційної скарги або мирова угода у період вчинення підготовчих дій суддею-доповідачем мають бути викладені сторонами у письмовій формі, оскільки провадження підготовчих дій не передбачає ведення журналу судового засідання і здійснюється без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Заява про відмову від апеляційної скарги, а також умови мирової угоди сторін, якщо вони надійшли до апеляційного суду разом із справою, підлягають розгляду цим судом в порядку, визначеному ст.27, 174, 175 ЦПК. У разі, якщо при розгляді справи апеляційним судом особа, яка подала апеляційну скаргу, зробила усну заяву про відмову від скарги, а сторони – про закінчення справи мировою угодою, зазначені процесуальні дії фіксуються за допомогою звукозаписувального технічного засобу. В іншому випадку, за наявності письмових заяв, ці заяви додаються до справи. Прийняття апеляційним судом відмови від апеляційної скарги та затвердження мирової угоди сторін позбавляє скаржника і сторін ( при затвердженні мирової угоди) права на повторне звернення до апеляційного суду.
5. Визнання апеляційної скарги протилежною стороною носить формальний характер і ніяким процесуальним документом не оформляється. Таке визнання враховується апеляційним судом в частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, але воно не звільняє суд апеляційної інстанції від перевірки обґрунтованості апеляційної скарги.
Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом
1. Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:
1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі;
2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює;
3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень;
4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами;
5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;
6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;
7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;
8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного озгляду справи.
2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3 розділу III цього Кодексу.
1. Провадження в суді апеляційної інстанції – складова частина цивільного процесу. Діяльність суду та інших учасників процесу на цій стадії судочинства побудована на тих самих засадах, які діють у суді першої інстанції. Водночас, апеляційне провадження має свої специфічні цілі, предмет судового розгляду, зміст, які відрізняють його від інших стадій процесу.
По суті, коментована стаття відтворює ст.130 ЦПК з незначними змінами і доповненнями, які зумовлені різними завданнями, що ставляться відповідно перед судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, а також від їх процесуального становища. І в першому, і в другому випадку підготовка справи до розгляду здійснюється з метою забезпечення правильного і швидкого розгляду цивільних справ.
Підготовка розгляду справи за апеляційною скаргою, незалежно від її складності є обов’язковою стадією процесу, і повинна проводитись з врахуванням особливостей тої чи іншої категорії справ, а також характеру конкретного спору. Належна підготовка справи до судового розгляду має важливе значення для ефективного і своєчасного її вирішення з метою захисту особистих і майнових прав громадян та організацій, укріплення правопорядку і підняття авторитету суду.
2. Щодо з’ясування складу осіб, які беруть участь у справі, і яких необхідно залучити у справу в апеляційному суді, то для вирішення цього завдання суддя перевіряє наявність сторін, третіх осіб, та інших осіб, які приймали участь у судовому засіданні як учасники процесу. З’ясування складу цих осіб необхідно не лише для того, щоб залучити їх по справі, але й для направлення їм повісток-повідомлень про день і час слухання справи, направлення повідомлення про відкликання скарги, про отримання змін і доповнень до апеляційної скарги, про залучення до розгляду справи осіб, які не були залучені судом при розгляді справи в суді першої інстанції. Наприклад, якщо судом першої інстанції було визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, частина якої належала малолітній дитині, але для участі в розгляді справи не були залучені органи опіки і піклування, суд після закінчення підготовчих дій повинен залучити для дачі висновку по цій справі орган опіки і піклування, який підлягає виклику в апеляційний суд.
Оскільки чинним ЦПК не передбачено обов’язку судді-доповідача постановити ухвалу про закінчення підготовчих дій, вважаємо, що залучення до справи в такому випадку органу опіки і піклування повинно бути передбачено окремою ухвалою.
3. На цій стадії підготовки справи до розгляду суддя-доповідач визначає коло оіб, яких необхідно викликати, тому що не завжди і не по всіх категоріях справ виникає необхідність заслуховувати всіх осіб, які приймали участь у розгляді справи. Особливо це стосується ситуацій оскарження ухвал суду першої інстанції, що стосуються підвідомчості, підсудності справи, визначення ціни позову.
Саме на цій стадії вирішується клопотання про виклик свідків, спеціалістів, про витребування додаткових доказів.
4. На цій стадії судді-доповідачу необхідно визначити характер спірних правовідносин і матеріальний закон, який регулює ці відносини. Тобто необхідно з’ясувати:
- про що заявлено позов,
- про що просить скаржник,
- які заперечення надав відповідач за скаргою,
- які докази були надані суду, які з них суд досліджував,
- якщо суд першої інстанції неправильно застосував закон, то який закон необхідно застосувати.
Для цього суддя-доповідач вивчає матеріали справи, зібрані судом першої інстанції, позовну заяву (її зміст, посилання на закон та докази), надані в суді докази, їх оцінку судом першої інстанції. На основі цих даних суддя-доповідач визначає, якими нормами матеріального права вирішується даний спір. Неправильне застосування закону може мати місце перш за все у випадку неправильної юридичної оцінки фактичних взаємовідносин сторін.
5. На цій же стадії судді-доповідачу необхідно з’ясувати обставини, які визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами. Для цього судді-доповідачу необхідно звернути увагу на технічний запис судового засідання, журнал судового засідання, на пояснення сторін, осіб, які брали участь у розгляді справи, покази свідків, висновки спеціалістів та експертів, інші докази. Невідповідність висновків суду, викладених в рішенні суду, обставинам справи полягає в неправильній оцінці встановлених судом фактичних обставин і помилковому визначенні юридичних наслідків цих обставин.
Прикладом такої невідповідності є ситуація, в якій певна особа, бажаючи придбати в іншої автомобіль, сплатила останньому 5 тис. грн., в рахунок майбутнього договору купівлі-продажу, який так і не був укладений. В зв’язку з цим особа, яка здійснила цей попередній платіж, звернулася до суду про повернення їй цієї суми. Суд відмовив в позові, вважаючи, що дана сума була завдатком, який не повертається у випадку відмови боржника (особи, яка сплатила завдаток) від укладення договору. Але суд не врахував, що завдатком вважається сума, яка іменується завдатком в договорі про передачу завдатку, інакше така сума вважається авансом. Такий договір в даному випадку не був укладений, тому мало місце отримання авансу, який підлягає поверненню, незалежно від того, хто відмовився від укладення договору. Таким чином, суд неправильно оцінив факт передачі позивачем відповідачу грошової суми і помилково визначив юридичні наслідки таких дій.
Судді необхідно перевірити, чи відповідають докази позивача і заперечення відповідача, а також інших учасників справи вимогам ст.57-60, 62 ЦПК. Для цього необхідно ретельно дослідити всі матеріали даної справи, журнал судового засідання та технічний запис судового засідання.
6. Оскільки апеляційний суд не є альтернативою суду першої інстанції і “притримання” доказів до розгляду справи в апеляційній інстанції не допускається, суддя-доповідач саме на стадії підготовки розгляду справи вирішує питання про можливість подання нових доказів шляхом встановлення поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції.
7. Виконуючи дії, передбачені п.6 цієї статті, судді слід мати на увазі, що ці процесуальні дії можуть бути вчинені лише в десятиденний строк з дня отримання справи. Коли підготовка справи буде завершена і справа буде призначена до розгляду, вчинення даних процесуальних дій не допускається.
Свідків в судове засідання суд запрошує за клопотанням сторони, яка повинна довести, які обставини може довести цей свідок. Кількість свідків, яких необхідно викликати, визначає суддя-доповідач. В тому випадку, якщо сторона просить викликати свідка у справі, по якій покази свідка не визнаються доказом (наприклад, на підтвердження укладення договору довічного утримання, який не був нотаріально засвідчений) суд відмовляє в задоволенні такого клопотання.
Експертиза може бути призначена по справі лише в тому випадку, якщо суддя-доповідач прийде до висновку, що вона дійсно необхідна, і якщо особа, котра подала таке клопотання, надасть суду докази, що така експертиза не була проведена в суді першої інстанції з причин, які не залежали від скаржника.
Сторонами може бути заявлено клопотання про виклик свідка. За чинним ЦПК спеціаліст може бути залучений до участі у цивільному процесі для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій. Допомога спеціалістам технічного характеру не замінює висновку експерта (ст. 54 ЦПК). Сторони можуть клопотати про витребування доказів, якщо нададуть суду дані про те, що вони були позбавлені можливості отримати всі докази самостійно .
8. Суд не може з власної ініціативи вжити заходів по забезпеченню позову під час розгляду апеляційної скарги. Такі заходи можуть бути вчинені лише після розгляду судом такого клопотання осіб, які беруть участь у справі. Вжиття заходів забезпечення позову в апеляційні інстаеції вирішується суддею-доповідачем одноособово під час підготовки справи до розгляду та без виклику сторін. Про це постановляється ухвала, яка не може бути оскаржена в касаційному порядку.
При цьому суддя-доповідач керується загальними нормами, що регулюють забезпечення позову в суді першої інстанції. Таким чином, на нашу думку, суддя-доповідач вправі замінити спосіб забезпечення або скасувати забезпечення позову.
9. Під вчиненням інших дій, пов’язаних із забезпеченням апеляційного розгляду справи слід мати на увазі вирішення організаційних питань по розгляду справи, витребування доказів з власної ініціативи, інші дії, які виникають в процесі підготовки справи до розгляду.
10. Розгляд справи в апеляційному суд є однією із стадій цивільного судочинства, яка хоч і має свої особливості, але в більшій мірі здійснюється за правилами встановленими для провадження у справі суді першої інстанції, але з обов’язковим врахуванням завдань і предмету апеляційного оскарження.
Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному суді
1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду.
2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.
1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач повинен доповісти про підготовку розгляду справи та її результати колегії суддів, яка відповідно до частини 3 ст. 18 ЦПК повинна складатися з трьох суддів. Під час такої доповіді суддя-доповідач повинен проінформувати суддів про готовність справи до розгляду апеляційним судом. У випадку необхідності колегія суддів повинна вирішити питання про проведення додаткових підготовчих дій. Лише колегією суддів справу може бути призначено до розгляду. Такий розгляд повинен розпочатися у розумний строк, але не пізніше 15 днів після закінчення дій по підготовці справи до розгляду.
2. Чинний ЦПК не встановлює, яким процесуальним документом справа призначатиметься до розгляду. Видається, що такі дії мають бути оформлені ухвалою суду, в якій би зазначалися день, час і місце судового засідання. Саме ця ухвала, на нашу думку, передаватиметься секретарю колегії для її виконання: секретар повинен виписати повістки-виклики сторонам за адресами, які вказані в апеляційній скарзі.
3. Справа повинна призначатися до розгляду в розумний строк під яким, на нашу думку, слід вважати час необхідний для того, щоб повістка могла дійти до адресату, а її корінці з підписом отримувача повернулися в апеляційний суд до дня слухання справи. І в цей же час необхідно враховувати те, що для підготовки до участі в судовому розгляді справи та для самої явки в суд, судова повістка про виклик повинна бути вручена адресату не пізніше ніж за 7 днів до судового засідання.