Про результати діяльності галузі охорони здоров’я в 2006р., заходи щодо подальшої її оптимізації та поліпшення стану здоров’я населення області”
Вид материала | Документы |
СодержаниеЕпідемічна ситуація з захворюваності на венеричні хвороби має тенденцію до подальшого зниження. |
- Про результати роботи галузі охорони здоров’я в 2005 році, заходи щодо подальшого, 872.66kb.
- «Про результати діяльності галузі охорони здоров’я області за І півріччя 2011 року», 1982.64kb.
- Система охорони здоров’я це сукупність усіх організацій, інститутів І ресурсів, головною, 108.91kb.
- Львівська обласна рада, 52.73kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни професійна спілка працівників охорони здоров'я, 111.65kb.
- Прекваліфікація вооз національних лабораторій з контролю якості лікарських засобів, 118.95kb.
- Указ президента україни про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав, 73.6kb.
- Державна акредитація закладів охорони здоров'я, 132.48kb.
- Міністерство юстиції україни головне управління юстиції у донецькій області, 75.33kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни наказ, 3114.39kb.
Епідемічна ситуація з захворюваності на венеричні хвороби має тенденцію до подальшого зниження.

За 2006 рік в області зареєстровано 374 випадки сифілісу, що на 17% менше в порівнянні з 2005 роком та майже в п’ять раз менше проти 1997 року, коли захворюваність на сифіліс була найбільшою (1745 вип.).
78 випадків сифілісу (21%) припадає на м.Черкаси.
Серед захворілих:
178 - чоловіків (48%), 196 - жінок (52%), жителів міст – 204 (55%), мешканців села – 170 (45%).
Розповсюдженість сифілісу в області склала 27,7 на 100 тис. нас. В 9 районах області вона значно перевищує середньообласний рівень:
- Звенигородському - 61,1;
- Уманському - 54,6;
- Чигиринському - 51,2;
- Жашківському - 46,3;
- Смілянському - 43,6;
- Монастирищенському - 43,6
- Катеринопільському - 36,2
- Кам’янському - 35,6;
- Золотоніському - 31,7 на 100 тисяч населення.
Низький рівень захворюваності на сифіліс в:
- Маньківському районі - 9,5;
- м.Умань - 11,5;
- Черкаському районі - 13,0;
- м.Сміла - 15,7;
- Канівському районі - 16,2;
- Чорнобаївському районі - 16,9 на 100 тисяч населення, що вимагає ретельного вивчення достовірності показників захворюваності, повноти виявлення контактних з джерел захворювання.
В 2006 році не зареєстровано жодного випадку вродженого сифілісу, однак поскільки сифілісом майже однаково часто хворіють чоловіки та жінки молодого репродуктивного віку, а на них припадає 40,1% захворілих (150 випадків), ризик виникнення вродженого сифілісу залишається.
11 випадків зареєстровано у підлітків – двох юнаків та дев’яти дівчат.
Шість випадків сифілісу зареєстровано у дітей, у п’яти з них зараження носило побутовий характер, у однієї дівчинки 13 років шлях зараження статевий.
Серед декретованої групи працівників сифіліс виявлено у 20 осіб (5,3%).
В області проводиться послідовна робота по боротьбі з розповсюдженням сифілісу, як результат її - 302 випадки (81%) виявлено активно при різних формах профілактичної роботи. Разом з тим, питома вага прихованих форм сифілісу склала 54,8%, що переконливо свідчить про необхідність поліпшення первинної діагностики і пояснює стурбованість низькими показниками захворюваності.
Слід відзначити, що в області налагоджена васерманізація соматичних хворих в стаціонарах і вагітних - з охватом в межах 98-100%, завдяки чому серед вагітних сифіліс виявлено у 29 жінок, що склало 15% від усіх захворілих на сифіліс жінок, серед соматичних хворих - 88 (23,5% від усіх захворілих).
Потребує покращення обстеження на сифіліс амбулаторних хворих, особливо в Смілянському та Звенигородському районах, тим більше, що при профоглядах, куди увійшла васерманізація амбулаторних хворих, в 2006 році виявлено 98 випадків сифілісу ( 26,2% ).
Співвідношення сифілісу до гонореї за 2006рік склало 1: 0,8, тоді як в 2005 році воно становило 1:0,7 зареєстровано 305 випадків гонореї, що на 9 % (30 випадків) менше. Розповсюдженість гонореї в області склала 22,5 на 100 тисяч населення.
226 випадків (74%) припадає на гострі форми, 79 (26%) – на хронічні.
Зареєстровано три випадки гонореї у дітей. Двоє дівчаток заразились побутовим шляхом від хворих матерів, одна - статевим шляхом.
Вищий рівень виявлення гонореї спостерігається в тих регіонах, де налагоджено її культуральну діагностику:
- Шполянський район - 67,3 на 100 тисяч населення;
- Городищенський район - 39,3;
- м.Сміла - 33,3;
- м.Черкаси - 28,2.
Низький рівень захворюваності на гонорею має місце в:
- Монастирищенському районі - 5,2;
- м.Ватутіне - 10,3;
- Звенигородському районі - 11,8;
- Чигиринському районі - 12,0 на 100 тисяч населення.
Як і в попередні роки, недостатньо виявляється гонорея акушер-гінекологами і урологами.
Всього по області виявлено акушер-гінекологами 57 випадків гонореї, що на 8 випадків менше в порівнянні з минулим роком, краще організована робота з діагностики гонореї акушер-гінекологами Шполянського району – виявлено 15 випадків, Драбівського – 5 випадків, Смілянського району – 5 випадків. Жодного випадку гонореї не виявили акушер-гінекологи м.Умань, Золотоніського, Лисянського та Монастирищенського районів.
Урологами області виявлено 61 випадок гонореї, що на 11 випадків менше в порівнянні з 2005 роком, краще спрацювали урологи Черкаського району (7 випадків), м.Сміла (7 випадків), Городищенського району (6 випадків), Канівського району (6 випадків).
Жодного випадку гонореї не виявили урологи Лисянського, Монастирищенського, Смілянського районів.
Тріхомоніазу в області зареєстровано 2908 випадків (217,3 на 100 тисяч населення), що на 488 випадків (14,3%) менше в порівнянні з попереднім роком, що також вимагає вивчення і якості діагностики, і повноти реєстрації.
Завдяки спільній роботі з СЕС щодо санації вогнищ корости та з комунальними службами - стосовно зменшення кількості бродячих кішок і собак, на 15,3% зменшилась захворюваність на коросту та на 38% - на мікроспорію і трихофітію, однак повнота їх реєстрації також вимагає вивчення.
Погіршилась діагностика опортуністичних інфекцій.
За 2006 рік зареєстровано всього 47 випадків хламідійної інфекції (на 34 випадки менше в порівнянні з попереднім роком), 49 випадків урогенітального герпесу (на 39 випадків менше), 43 випадки урогенітального мікоплазмозу (на 18 випадків менше), що є наслідком значного зменшення обсягів лабораторного обстеження з застосуванням ПЛР та ІФА. Обмежено виконуються обстеження в обласному центрі (обласній лікарні, ОШВД, центрі СНІД, Уманській міській лікарні №3), хоч тест-системами область в 2006 році була забезпечена в достатній кількості і в наявності є необхідне обладнання. Ситуація, що склалась, вимагає спільних скоординованих заходів з боку головних позаштатних спеціалістів ГУОЗ та МК ОДА з дерматовенерології, акушерства і гінекології, лабораторної діагностики та центру профілактики і боротьби зі СНІД.
Як один з наймасовіших видів загальнодоступної медичної допомоги вимагає уваги стоматологічна допомога. Незважаючи на недостатнє бюджетне фінансування, вона зберегла свої обсяги за пріоритетними напрямками діяльності. В стоматологічних закладах впроваджувались нові прогресивні технології, без яких сьогодні конкурувати з приватною стоматологічною практикою було б неможливо. Зокрема, при обласній стоматологічній поліклініці проводиться вживлення імплантантів при відсутності зубів з наступним зубопротезуванням. Широко використовується суцільнолите та металокерамічне зубопротезування. Впроваджено зубопротезування металокерамікою і в районах області з використанням технологічної бази облстоматполіклініки. Дещо покращилась матеріально-технічна база служби: на протязі 2006 р. в районах області закуплено 5 сучасних стоматологічних установок, переобладнано та поновлено 7 стоматологічних установок, придбано 2 рентгенівських апарати.
Мають тенденцію до покращання якісні показники діяльності стоматологічних установ області.
Приоритетним напрямком роботи було надання планової лікувально-профілактичної допомоги дитячому населенню. Забезпечено високий обсяг санації організованого контингенту дітей - 87,5% (84,5% в 2005р.), обсяг профоглядів - 88,2% (88% в 2005р.) В районах дещо поліпшився показник, який характеризує потребу в санації, він знизився на 3-5 %, хоч в ряді районів (Драбівському, Жашківському, Лисянському, Чигиринському) стійко утримується високий відсоток потребуючих санації ротової порожнини серед оглянутих і складає 60-70% при середньообласному - 57,2%, що говорить про недостатні її обсяги в попередні роки.
Залишається низькою питома вага санованих від первинних в Жашківському, Чорнобаївському районах - 48%, Звенигородському - 47%, Кам’янському - 45% при середньообласному показнику - 57%.
Обласною стоматологічною поліклінікою проведена суттєва робота з надання стоматологічної допомоги сільському населенню віддалених населених пунктів (школярам, інвалідам та іншим верствам населення), в яких відсутні лікарі-стоматологи. Пересувна стоматологічна амбулаторія впродовж 2006р. працювала в 15 селах області. Прийнято всього 4796 осіб, із них 1670 дітей, сановано 2693 особи, в т.ч. дітей 864 .
На жаль, негативна тенденція щодо зниження посад лікарів-стоматологів, особливо в сільській місцевості, утримується. Станом на 01.01.2007р. лікарі-стоматологи відсутні на 30 сільських лікарських дільницях.
Особливої гостроти ця проблема досягла в Христинівському, Канівському, Жашківському та Кам’янському районах, де забезпеченість зайнятими посадами лікарів-стоматологів на 10 тис. населення складає 2,8-3,0 при середньообласному показникові -3,6.
Значно нижче забезпеченість зайнятими посадами лікарів з ортопедичної стоматології в Жашківському, Кам'янському Катеринопільському, Лисянському, Маньківському районах, де становить 0,09-0,4 при середньообласному показнику - 0,7 та республіканському - 0,79.
Навіть зважаючи на такі об'єктивні фактори, як розвиток мережі приватних стоматологічних кабінетів, головним лікарям районів слід зберегти рівень більш доступної для всіх прошарків населення наявної стоматологічної допомоги, а не прагнути скоротити посади стоматологів, поскільки значно більша частина населення звертається за стоматологічною допомогою в комунальні медичні заклади, на відвідування в приватні стоматологічні кабінети припадає лише 13% всіх відвідувань до лікарів-стоматологів. До того ж, наданням стоматологічної допомоги в складних випадках приватні стоматологи в переважній більшості не займаються.
Не можна не відзначити того, що матеріально-технічна база стоматологічних кабінетів поновлюється дуже повільно, коштів на це виділяється вкрай недостатньо, особливо в місті Умань, Жашківському, Христинівському, Золотоніському районах. Практично не залучаються для розвитку стоматологічної допомоги бюджетні і позабюджетні кошти в м. Черкаси, Кам’янському та Канівському районах. На деяких сільських лікарських дільницях стоматологічне обладнання настільки старе, що працювати на ньому стало неможливо.
Зважаючи на надзвичайно серйозний вплив незадовільного стану ротової порожнини на загальний стан індивідуального і колективного здоров’я (а сьогодні формується беззубе покоління із підростаючих дітей і вже є беззубе покоління людей старше працездатного віку із-за недоступності зубопротезування і ліквідації на нього пільг), головним лікарям ЛПЗ слід детально аналізувати роботу стоматологічної служби, вживати заходів щодо її покращення, сприяти поліпшенню доступності населенню стоматологічної допомоги, звернути особливу увагу на виконання заходів комплексної програми профілактики стоматологічних захворювань, виділення цільових бюджетних та залучення позабюджетних коштів на проведення санаційної роботи серед дітей, надання ортопедичної стоматологічної допомоги пільговим категоріям населення, модернізацію обладнання, придбання необхідних для роботи матеріалів.
Важливою складовою системи охорони здоров’я є служба крові. Серйозність проблеми полягає в тому, що, поряд із забезпеченням достатньої кількості донорської крові, необхідно здійснити всі заходи щодо забезпечення її максимальної безпеки. Випадки передачі ВІЛ-інфекції через донорську кров як в інших регіонах, так і в нашій області - дуже переконливі аргументи цього, тим більше, що нерідко вони обґрунтовано набувають дуже скандального і навіть кримінального забарвлення.
Забезпеченість консервованою донорською кров’ю на 1 жителя області в 2006 році становила 5 мл (Україна – 8,5), кількість кроводач на 1000 мешканців – 13,2 (Україна – 18,6 ), для порівняння США-109 донацій, країни Західної Європи - від 30 до 70. В окремих районах показник кількості кроводач на 1000 жителів наближається до середнього по країні: м. Умань – 25.3, Смілянський район –19, Шполянський – 17, Катеринопільський – 14, Жашківський –15,9, в той же час Маньківський – 2,1, Драбівський – 2,9, Черкаський – 3,4, Чигиринський – 3,6. Необхідне серйозне відношення до питань розвитку донорства - від роботи з родичами хворих , надання гарантій і пільг донорам відповідно чинному законодавству - до широкого залучення засобів масової інформації до пропаганди безоплатного донорства.
Щорічно до 20 відсотків заготовленої єритроцитної маси утилізується із закінченням терміну придатності. Найбільша утилізація в районах із значною заготівлею, таких, як Жашківський – до 40 відсотків, Золотоніський – 28 відсотків, Монастирищенський – 64 відсотки. Зважаючи на це, необхідно терміново переходити до плазмаферезу, в першу чергу названим районам, які мають матеріально-технічні можливості, як це вже зробило відділення трансфузіологіїї Шполянської ЦРЛ.
Нагальним питанням залишається проведення карантинізації плазми, якій належить провідна роль серед заходів профілактики передачі ВІЛ. Майже всі відділення і лікарні приступили до її проведення, але зовсім не проводиться карантинізація в Лисянській, Драбівській, Чигиринській, Христинівській ЦРЛ. Особливе питання до Христинівської ЦРЛ: 3 роки тому їй передана центрифуга, одержана за централізованими поставками, яка не використовується. Постає питання про її передачу до іншого закладу.
Поповнення парку морозильного обладнання і рефрижераторних центрифуг здійснюється дуже повільно, значна частина відділень до цього часу не мають належних умов для виготовлення і збереження свіжомороженої плазми.
Альтернативним методом донорству крові став метод аутотрансфузій, здатний попередити передачу від донорів гематологічних інфекцій, поскільки пацієнту переливається власна кров. Ним досить широко користуються облонкодиспансер, обласна лікарня, пологовий будинок № 1 м. Черкаси, Черкаська ЦРЛ. Метод нескладний і може використовуватись в багатьох закладах. До відома: впродовж 2006 року в облонкодиспансері таким чином перелито понад 150,0л крові.
Всі лікарі повинні усвідомити важливість і відповідальність за вирішення питань трансфузіології в сучасних умовах, без їх участі комплектування донорів неможливе.
Донорство крові відноситься до тих серйозних проблем, гострота яких особливо відчувається при виникненні у хворих критичних і невідкладних станів.
Забезпечення необхідного технічного оснащення служби крові залишається серед найбільш актуальних питань безпеки медичної діяльності і вимагає першочергового розв’язання.
Одним із необхідних та важливих напрямків роботи всіх медичних закладів області є питання профілактики захворювань, інформаційно-освітня діяльність з підвищення рівня медичної та гігієнічної культури населення, формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя – основи збереження, відновлення та примноження здоров'я.
Поступове зміщення пріоритетів з лікування хвороб на їх профілактику – вагомий резерв зниження захворюваності, поліпшення фізичного та психічного здоров'я населення.
Матеріали перевірок та аналіз звітів міст, районів та обласних установ з питань медико-гігієнічної пропаганди за 2006 рік свідчать, що в більшості лікувально-профілактичних закладів області проводиться відповідна організаційна та масова робота. Керівники більшості установ особисто тримають вказані питання на контролі, періодично розглядають їх на оперативних нарадах та медичних радах, контролюють виконання директивно-розпорядчих документів та методичних рекомендацій ГУОЗ та МК ОДА, обласного центру здоров'я (Канівський, Черкаський, Шполянський, Золотоніський р-ни, «Перша» та дитяча лікарні м.Черкаси, Смілянська міська лікарня і поліклініка та інш.).
В усіх регіонах області, відповідно до рекомендацій обласного центру здоров”я, проведені акордні інформаційно-пропагандистські кампанії до Всесвітніх днів боротьби з туберкульозом, СНІДом, раком молочної залози, курінням, з попередження грипу та ГРВІ, отруєнь грибами та інш. В навчальних закладах м. Умань проведені тематичні декадники, тижні з найактуальніших питань охорони здоров'я та пропаганди ЗСЖ; традиційними стали тут місячники профілактики шкідливих звичок, травматизму, СНІДу, проведення анкетування серед учнівської молоді з питань обізнаності їх з шкідливим впливом на організм тютюнопаління, наркотиків і т. ін.
В більшості стаціонарів області налагоджено роботу «Шкіл здоров'я» для одужуючих, при жіночих консультація – «Шкіл відповідального батьківства», при дитячих поліклініках – шкіл для матерів, що мають дітей першого року життя.
Активізувалась робота щодо пропаганди здорового способу життя в загальноосвітніх школах області. При безпосередній участі медичних працівників (педіатрів, акушер-гінекологів, наркологів, венерологів) продовжується робота щодо подальшого розвитку «Шкіл сприяння здоров'ю», кількість яких збільшується з кожним роком (в 2003 році їх було 41, у 2006 році – 251). Вказані питання обговорені на спільному засіданні колегій обласних управлінь охорони здоров'я та освіти, рішення яких від 14 листопада 2006 року, протокол 6-1 направлено в усі міста та райони.
Як свідчать соціологічні дослідження, одним із найбільш ефективних засобів впливу на свідомість населення є засоби масової інформації. Впродовж 2006 року в обласних, міських та районних газетах надруковано більше 3 тисяч публікацій профілактичного попереджувального та застережного характеру, проблемних питань охорони здоров'я; по обласному, міських та районних радіовузлах прозвучало 1720 передач, по телебаченню – понад 700. В середньому в кожній районній (міській) газеті впродовж року оприлюднюється 80-85 публікацій з питань охорони здоров'я, через міські та районні радіовузли – 50-56 передач (виключення складають Звенигородський район – 21 публікація, Кам’янський – 25 публікацій, Уманський – 38).
Аналізуючи їх тематичну спрямованість, слід відзначити, що найбільш активно використовувались місцеві ЗМІ майже в усіх регіонах з питань попередження інфекційних захворювань, в т.ч. шлунково-кишкових, грипу та ГРВІ, СНІДу, сказу, наркоманії та деяких інших.
На жаль, в порівнянні з попередніми роками, мало що змінилося в використанні профільними спеціалістами місцевих газет і радіо з питань попередження серцево-судинних захворювань (Звенигородський, Корсунь-Шевченківський, Кам’янський, Смілянський, Уманський р-ни), ендокринних (Городищенський, Кам’янський, Уманський та ін.), травматизму, в т.ч. дитячого (Жашківський, Маньківський, Тальнівський райони).
Погіршення епідобстановки з туберкульозу, коли в багатьох районах високий процент занедбаних форм цієї недуги серед вперше виявлених, вимагає адекватних дій, проте рівень інформаційно-освітньої роботи з питань профілактики, виявлення, лікування та корекції способу життя залишається явно недостатнім.
Надзвичайно велику соціальну значимість має інформаційно-освітня робота з питань попередження алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління, адже первинна захворюваність на алкоголізм та наркоманію зростає з кожним роком. Тому методикою медико-гігієнічної пропаганди з питань попередження вказаних шкідливих звичок мають оволодіти всі медичні працівники первинної медико-санітарної ланки, особливо сімейні лікарі.
Зрозуміло, що за допомогою інформаційно-освітньої діяльності не завжди можна вплинути на рівень захворюваності, наприклад, онкозахворюваннями, але можна суттєво поліпшити показники ранньої діагностики пухлин та показники занедбаності, особливо візуальних локалізацій, які в багатьох районах значно вищі середньообласних (Чигиринський, Чорнобаївський, Катеринопільський, Шполянський, Жашківський райони).
Потребує активізації та запровадження більш дієвих форм робота спеціалістів всіх рівнів з формування позитивної мотивації у населення на здоровий спосіб життя, свідоме ставлення до власного здоров'я та здоров'я оточуючих (при проведенні індивідуальних та групових бесід в амбулаторіях, поліклініках, стаціонарах, при проведенні профоглядів тощо).
Особливої уваги потребує робота з контролю за достовірністю та дієвістю санітарно-освітніх заходів.
На жаль, в багатьох медичних закладах не усунуті недоліки, які мали місце в попередні роки, не в повній мірі виконуються розпорядчі та директивні документи з зазначених питань, профільні спеціалісти не корегують інформаційно-освітню діяльність відповідно показників захворюваності, помітно страждає ця робота по відношенню до населення, що постійно проживає в сільській місцевості.
З метою усунення недоліків, активізації та підвищення дієвості медико-гігієнічної пропаганди, головним лікарям слід поновити накази з призначення відповідальних за медико-гігієнічну пропаганду в кожному ЛПЗ та його підрозділах, вжити заходів щодо виконання рішення колегії ГУОЗ та МК ОДА від 30.06.2006 року та спільного рішення колегій обласних управлінь охорони здоров'я та освіти від 14.11.2006 року (протокол № 6-1).
Серед багатьох проблем, які продовжують мати місце в сфері охорони здоров’я області, більшість таких, які носять системний характер, розв’язання їх неможливе без участі органів державної влади. Тільки за таких умов системне реформування стає реальним.
Реформування вимагають:
- система фінансування галузі через прийняття Законів України про законодавчі засади охорони здоров’я, про фінансування охорони здоров’я, про загальнообов’язкове медичне страхування;
- система оплати праці, яка сьогодні є одним з дестабілізуючих чинників в роботі галузі, в т.ч. і через запровадження контрактної форми оплати праці;
- зміна статусу медичних закладів, перетворення їх на комунальні неприбуткові медичні підприємства.
Обласна рада, облдержадміністрація чекають остаточного рішення Кабінету Міністрів України щодо продовження будівництва обласної дитячої лікарні з введенням в експлуатацію першої її черги в І півріччі поточного року.
Першочерговими завданнями, які вимагають вирішення на рівні області і на які буде спрямована організаційна діяльність органів і закладів охорони здоров’я, залишаються:
- зміцнення матеріально-технічної бази медичних закладів з залученням до цієї роботи органів місцевого самоврядування всіх рівнів, територіальних громад, підприємств всіх форм власності і т. ін.;
- продовження реконструкції корпусу санаторію „Сосновий Бір” під обласний кардіоцентр;
- активізація роботи щодо впровадження сімейної медицини в усіх регіонах області при активній співпраці з органами місцевого самоврядування;
- реструктуризація мережі і системи медичної допомоги, яка повинна надаватись на різних організаційних рівнях, - первинному, вторинному і третинному, приведення потужності ліжкового фонду у відповідність до потреб населення в госпіталізації;
- активізація профорієнтаційної роботи серед випускників шкіл для забезпечення цільового прийому в медичні вузи сільської молоді з метою укомплектування посад спеціалістів сільських закладів охорони здоров”я за рахунок місцевих жителів;
- співпраця з органами місцевого самоврядування стосовно забезпечення лікарів і молодших медичних спеціалістів благоустроєним житлом;
- залучення громадськості до вирішення проблем охорони здоров’я області та реформування галузі через проведення громадських слухань, в т.ч. і в регіонах області;
- постійне інформування мешканців області через мережу INTERNET про стан справ в охороні здоров’я, діяльність медичних установ, актуальні події та проблеми охорони здоров’я шляхом розміщення інформації на постійно-діючому сайті Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф облдержадміністрації з метою залучення їх до участі в вирішенні актуальних медичних проблем;
- активізація профілактичного напрямку діяльності як з профілактики захворювань, так і з медико-гігієнічного виховання населення, в тому числі з використанням можливостей INTERNET для популяризації сучасних профілактичних технологій.
Начальник Головного управління
охорони здоров’я та медицини
катастроф облдержадміністрації Ю.В.Кувіта

D/A/колегии/колегия 2006/ колегия 2006 слайди/