Про результати діяльності галузі охорони здоров’я в 2006р., заходи щодо подальшої її оптимізації та поліпшення стану здоров’я населення області”

Вид материалаДокументы

Содержание


Структура захворюваності на 10000 населення майже не змінилась
Назва показників
Соціальна структура осіб, що вперше захворіли на туберкульоз у 2006р.
Найменування регіону
Приватні підприємці
Особи, які повернулись з МПВ
Подобный материал:
1   2   3   4

велоергометрія до цього часу не робиться в Смілянській міській поліклініці, в добре оснащеній СМСЧ-14 зроблено лише 17 обстежень, міських поліклініках №1 і №2 м. Черкаси, м. Ватутіне, Драбівській, Жашківській, Золотоніській, Маньківській, Монастирищенській, Звенигородській, Катеринопільській, Уманській, Кам”янській, Христинівській, Чорнобаївській ЦРЛ і навіть у м. Умань;

мало проводиться стандартних функціональних ЕКГ-проб, в той же час в жодному закладі не впроваджені альтернативні фармакологічні проби -курантілова (з метою уточнення діагнозу ІХС у випадках, коли проведення проби з навантаженням неможливе чи результат останьої не є інформативним), ергометринова (при підозрі на вазоспастичну стенокардію). Така ситуація вимагає уваги і впливу з боку керівництва медичних закладів і головного позаштатного спеціаліста з функціональної діагностики.


На порядку денному удосконалення лабораторної діагностики, зокрема, впровадження маркерів ГІМ при дрібновогнищевих формах, фенотипування ліпідів-для усіх міст і районів (в першу чергу – в спеціалізованих закладах).

Вирішення сучасних проблем боротьби з ССЗ неможливе без забезпечення відповідної кадрової і матеріально-технічної бази практичної кардіології і служби функціональної діагностики.

Актуальною проблемою залишається введення повних посад кардіологів і укомплектування їх фізичними особами у 7 р-нах і м. Ватутіне, в яких працюють лікарі за сумісництвом на 0,5 ставки; в Чигиринському і Лисянському районах посад кардіологів немає взагалі, в 2006 році не були зайняті посади в К-Шевченківському районі, м. Ватутіне.

Впродовж 2006 року здійснювались заходи щодо удосконалення кардіологічної та розширення обсягів кардіохірургічної допомоги.

Стаціонарна летальність при інфаркті міокарда знизилася з 9,2% до 8,6%, в т.ч. в облкардіоцентрі - з 5,6% до 2,4%, міській лікарні №3 м. Черкаси - з 7,9% до 7,0% м.Умань - з 13,4% до 10,5% м. Сміла – з 12,5% до 9,0.

Летальність при ГІМ в першу добу склала 2,4% (3,8% в 2005р.), однак питома вага догоспітальної летальності навіть зросла з 24,7% в 2005р. до 30,8%.

Вимагає поліпшення госпіталізація в першу добу від початку ГІМ, яка становить по області 82,2%, в т.ч. в м. Умань – 88,1%, м. Сміла – 76%, інфарктному відділенні міської лікарні № 3 м. Черкаси – 80%, ЧОКЦ – 55,3% , Кам”янському районі – тільки 35,3%.


Суттєво зросли обсяги кардіохірургічної допомоги, однак плановий показник використання кардіохірургічних ліжок залишається недостатнім, зайнятість ліжка склала всього 209,8 при середньому перебуванні на ліжку -12,5 дня. При цьому істотно зросла хірургічна активність - з 72,2% до 84,2%.

На серці і судинах проведено 299 операцій (в 2005р.- 226), в т.ч. на відкритому серці-114 (78), з них 86 (42) аортокоронарних шунтування, імплантацій постійних кардіостимуляторів-127, тимчасових-35(з них 28 в ЛПЗ області при виїздах по санавіації); коронарографій-279 (145), стентування коронарних артерій -32 (12), 18 електрофізіологічних досліджень і 7 абляцій патологічних шляхів провідності серця при низькій післяопераційній летальності- 0,67%.

Зросла кількість імплантацій 2-х камерних ЕКС та частотно-адаптованих ЕКС, забезпечена доступність населенню області спеціальних кардіологічних досліджень - УЗД серця, холтерівського моніторування ЕКГ та артеріального тиску.

Однак обсяги надання спеціалізованої кардіологічної допомоги не відповідають потребам населення області.

В організації медичної допомоги хворим на ГІМ найбільш актуальними і постійними завданнями залишаються покращення виявлення цієї патології, особливо серед сільського населення, перш за все, за рахунок максимальної реєстрації ЕКГ бригадами ШМД на виїздах і первинною ланкою медичної допомоги та забезпечення своєчасності госпіталізації, удосконалення медичної допомоги у відповідності з існуючими стандартами на догоспітальному і стаціонарному етапах, в т.ч. застосування тромболізису в показаних випадках, максимально можливе використання досягнень інвазивної кардіології і кардіохірургії та реабілітація кардіохірургічних хворих.


Впродовж 2006 року не вдалося змінити докорінно онкоепідситуацію в області.




Онкозахворюваність залишилась на рівні попереднього року – 35,8 на 10 тис. населення /%оо/.

В структурі захворілих 29 дітей, 5 підлітків, що складає 0,8% від усіх вперше взятих на облік 4327 осіб. Співвідношення чоловіків та жінок становить 1:0,95, на осіб працездатного віку припадає 29,4%.


Коливання показника захворюваності знаходиться в межах від 50,4%оо у Канівському районі, 45,4%оо – м. Ватутіне, 42,8%оо - Кам"янському, 39,7% оо - Смілянському до 27,8% оо - в м. Умань.



Структура захворюваності на 10000 населення майже не змінилась:




п/п

Локалізація

2006 рік

2005 рік

2004

рік

1

Злоякісні новоутворення шкіри

5.06

5.14

3.9

2

Злоякісні новоутворення легенів

3.8

4.0

3.3

3

Злоякісні новоутворення молочної залози

6.2*

6.3*

5.8*

4

Злоякісні новоутворення шлунку

3.2

3.2

3.1

5

Злоякісні новоутворення ободової кишки

2.0

1.9

1.7

6

Гемобластози

1.7

1.7

2.0

7

Злоякісні новоутворення прямої кишки

1.6

1.8

1.8



Примітка * – на 10000 жіночого населення.


Серйозні проблеми залишаються в забезпеченні ранньої діагностики раку шлунку, легень, молочної залози, простати, порожнини рота.

В ІІІ – ІУ стадії захворювання виявлено:

66,6% - хворих на рак шлунку;

72,7% - на рак легень;

66,5% - на рак передміхурової залози;

26,7% - на рак молочної залози.

Зберігається негативна тенденція пізньої діагностики при злоякісних новоутвореннях (ЗН) порожнини рота в Смілянському районі – 75%, м. Сміла – 62,5%, Черкаському районі – 60%. Показник занедбаності при раку глотки складає 86,1%, при цьому в Золотоніському районі вперше встановлено ЗН глотки у 8 хворих і у всіх в занедбаних станах.


Серед візуальних локалізацій особливу стурбованість викликає пізня діагностика раку шийки матки, яка має місце у кожної 5 захворілої жінки, та раку молочної залози - у кожної 4-ої. У 20% хворих на рак щитовидної залози він також виявлений у занедбаному стані.

При середньорайонному показнику занедбаності раків візуальних локалізацій 20,8% та середньообласному – 20,1%, найбільш несприятливою ситуація з ранньої діагностики раків візуальних локалізацій є в Чигиринському районі, в якому в ІІІ-ІУ ст. захворювання виявлено 31,6% хворих, Лисянському – 29,1%, поліклініці №3 м. Черкаси – 28,1%, Черкаському районі – 27,6%, Смілянському та Жашківському – по 26,6%.

Що стосується названих сільських адміністративних районів, де суттєво переважають сільські мешканці, з розгалуженою мережею лікарських амбулаторій і ФАПів, такі показники занедбаності раків візуальних локалізацій свідчать про відсутність активної профілактичної роботи в селах і з боку дільничних лікарів, і з боку фельдшерів ФАПів.

Не тільки не зменшився, а навіть зріс показник загальної занедбаності - до 24,6% проти 23,7% за 2005 рік. Найгірший він в Чигиринському районі – 35,3%, Черкаському – 30,8%, в м. Сміла – 29,7%, у поліклініці № 5 м. Черкаси – 26,8%.

Як позитив, слід відзначити щорічне зростання показника охоплення онкохворих спеціалізованою допомогою. В 2006 році він становив 67,2% (зріс проти 2005р. на 1%), що вплинуло позитивно на показник летальності онкохворих до року спостереження (він зменшився з 29,2% в 2005р. до 28,2% в 2006р., Україна – 32,6%).

Коливання показника летальності до року досить строкате: від 43,3% в Чорнобаївському районі, 37,8% - в м. Ватутіне, 35, 6% - в Жашківському районі до 20,7% - в Монастирищенському, 17,5% - в Городищенському.

Поскільки значна частина хворих (при ІІІ ст.. хвороби) отримують лікування по так званій умовно-радикальній програмі, то вони переживають рік з дня встановлення діагнозу, але не доживають до п’яти років. Це переконливо вкотре доводить те, що головним завданням в діяльності загально-лікувальної мережі з питань онкології залишається рання діагностика злоякісних пухлин.

Окремої уваги заслуговує проблема виявлення онкохворих при профоглядах. І хоч питома вага виявлених таким чином хворих зростає (18,9% в 2004р., 20,4% в 2005р., 21,8% в 2006р.), першочергової уваги вимагає якість профоглядів, організація їх проведення в кожній поліклініці і стаціонарі за затвердженою онкопрограмою, залучення до проведення оглядів пацієнтів на виявлення ЗН візуальних локалізацій та анамнестичного онкоскринінгу попередньо підготовлених молодших медичних спеціалістів.

Не виконується завдання щодо відкриття в поліклініках мамологічних кабінетів та профоглядів чоловіків. Профільна медико-гігієнічна пропаганда не носить системного характеру, не формує онконастороженості у населення, яке має одержати доступні знання щодо оцінки свого стану здоров’я та методів самообстеження, немає відповідних програм і для учнів та студентів. Саме наявність таких знань змолоду формує потребу своєчасного звернення до лікаря.

Позитивний результат неодмінно буде, якщо саносвітня робота носитиме не разовий, а системний характер.

В 2006 році обласним онкодиспансером започаткована виїзна форма обстеження сільського населення, в першу чергу - на виявлення онко- і передонкозахворювань.

За рік виконано 120 виїздів пересувного мамографа, на якому обстежено 5095 жінок, виявлено 48 випадків раку молочної залози в ранніх стадіях захворювання (0,94% від обстежених), що обумовило зниження показника занедбаності при ЗН цієї локалізації з 34,7% до 26,7%.

В 14,6% обстежених виявлена загальна патологія молочної залози.

Здійснено 45 виїздів пересувного клініко-діагностичного комплексу суто в села 13 сільських адміністративних районів. Обстежено понад 3200 осіб, виявлено 84 хворих (або 2,7% від обстежених) з онкозахворюваннями в ІІ-ІІІ ст., у 8,4% обстежених виявлена загальна патологія.

Така форма надання медичної допомоги сільському населенню є достатньо результативною, зручною, наближеною до сільського мешканця, хоч при цьому не можна не рахуватись з високою її вартістю.

Облонокдиспансер планує продовжити виїзну роботу і в поточному році, однак економічна і медична ефективність її буде значно вищою, якщо бригада фахівців облонкодиспансеру працюватиме на сільських лікарських дільницях після попередньої роботи лікарів амбулаторій, фельдшерів ФАПів, виїзних бригад районних спеціалістів, які сформують груп ризику для першочергового обстеження.

Забезпечення ранньої діагностики злоякісних захворювань залишається найскладнішою проблемою онкології, до її розв’язання повинні долучитися і загальнолікувальна мережа, і третинна ланка медичної допомоги, але найвагоміший внесок здатна внести тільки первинна медико-санітарна допомога, переорієнтована на профілактику і раннє виявлення хвороб. А вже на підтримку їй повинна прийти вся діагностична база області.


Як уже відзначалось, завдяки здійсненню в області комплексу заходів протидії туберкульозу епідситуацію з нього в 2006 році вдалося стабілізувати, хоч по селу вона набуває негативного характеру.


Рівень захворюваності на туберкульоз у 2006 році в абсолютних цифрах становить 928 випадків, або 69,4 на 100 тис. нас.(%ооо) проти 931 випадку, або 68,8%ооо в 2005р. (Україна 2005р. – 84,1).





Назва показників

2005р.

2006р.

Захворіло на туберкульоз, всього осіб

931

928

Показник на 100 тис. всього населення

68,8

69,4

Україна

84,1




Захворіло на туберкульоз жителів села, осіб

431

439

Показник на 100 тис. сільського населення

69,7

72,4

Захворіло туберкульозом органів дихання, всього осіб

857

890

Показник на 100 тис. всього населення

63,3

66,5

Захворіло на туберкульоз легень, всього осіб

762

759

Показник на 100 тис. всього населення

56,3

56,7

Захворіло на туберкульоз органів дихання жителів села, осіб

401

361

Показник на 100 тис. сільського населення

64,8

59,6

Захворіло на туберкульоз легень жителів села, осіб

363

307

Показник на 100 тис. сільського населення

58,7

50,6

Питома вага деструктивних форм туберкульозу серед всіх вперше виявлених хворих, %

29,8

42,8

Питома вага деструктивного туберкульозу серед вперше виявлених хворих мешканців села, %

43,2

50,7

Чисельність групи ризику по Черкаській області всього

255398

253786

Обстежено груп ризику осіб %

237558/93%

242870/95,7%

Виявлено активного туберкульозу серед груп ризику, осіб

517

646

Відсоток вперше виявлених хворих з груп ризику до всіх вперше виявлених хворих

67,0

69,6

Захворіло дітей, осіб

14

20

Показник на 1000 дитячого населення

- Україна

7,0

8,9

10,5


Захворіло підлітків, осіб

21

22

Показник на 1000 підліткового населення

- Україна

35,3

33,8

38,2

Захворіло позалегеневими формами туберкульозу, осіб

73

169

Показник на 100 тис.населення

- Україна

5,4

9,3

12,6




Найвищий рівень захворюваності на туберкульоз

в Кам”янському районі – 141,8%ооо;

Золотоніському – 88,4%ооо;

Уманському – 103,2%ооо;

Христинівському – 88,0%ооо.

В 2006 році значно (на 42,8%) зросла захворюваність дитячого населення, в 2,3 рази – позалегеневими формами туберкульозу, та з 29,8% до 42,8% - питома вага деструктивних форм туберкульозу за рахунок сільського населення ряду районів -

Драбівського, де вона становить – 77,8%;

Смілянського – 60,9%;

Чигиринського – 51,7%, що пов’язане з рядом факторів:

недостаньою насторогою лікарів загально-лікувальної мережі на раннє виявлення туберкульозу;

невиконанням стандартів діагностики при лікуванні неспецифічних захворювань легень;

відсутністю дубляжу при читанні рентген-плівки;

кадровим складом рентген-служби (в районах немає можливості провести дубляж читання плівки 2-ма рентгенологами із-за наявності тільки одного);

застарілим рентгенологічним і флюорографічним обладнанням.

Соціальна структура осіб, що вперше захворіли на туберкульоз у 2006р.


Найменування регіону

Всього

Робітники

Службовці

Медичні працівники

Робітники аграрного сектору

Приватні підприємці

Студенти

Учні

Непрацюючі працездатного віку

Пенсіонери

Особи, які повернулись з МПВ

Особи без постійного місця проживання

Інші

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

абс

%

Черкаська

область

928

130

14,0

36

3,9

10

1,1

35

3,8

3

0,3

21

2,3

31

3,3

474

51,1

159

17,1

12

1,3

17

1,8

1

1



Діяльність всієї загально-лікувальної мережі і фтизіатричної служби була спрямована на виявлення активних і заразних форм туберкульозу серед дорослих і дітей, в першу чергу – серед груп ризику з туберкульозу.

Туберкулінодіагностика – основний метод профілактичного обстеження дітей – в 2006 році тимчасово призупинялась МОЗ України, що не могло не вплинути на кількісні показники її проведення. В цілому по області у 2006 році вона виконана на 95,9% до річного плану проти 98% в 2005 році, що становить 959 на 1000 дитячого населення, хоч в період спалаху туберкульозу цей показник повинен сягати 1000 на 1000 дітей.

Неправильно спланована, незадовільно проведена туберкуліно-діагностика, без наступного аналізу її результатів в м.Сміла –виконано 54,1% до річного плану, що становить 700 на 1000 дітей;

в м.Ватутіне – 85,8% до річного плану, 888 на 1000 дітей;

в Катеринопільському районі – 95,4% до річного плану, 984 на 1000 дітей.

Низький обсяг ревакцинації дітей:

в м.Черкаси – 49 на 1000 дітей;

м.Ватутіне – 44;

Золотоніському районі – 99;

м.Умань -76.

Ці дані пояснюють високий рівень захворюваності осіб молодого віку.

Група ризику серед дитячого населення 0-18 років, чисельність якої становить 14201, обстежена на 100%, виявлено віражу тубреакції у підлітків 445 - 1% та 2377 у дітей - 1,47%. Із них обстежено в облтубдиспансері 57%, оздоровлено в санаторіях 602 особи з віражем та 1142 тубінфікованих.