Geum.ru

Шевченківського району м. Києва Інформаційний центр «Бібліотека ім. М. Костомарова»

Вид материалаДокументы

Содержание


Торгові патенти
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

Торгові патенти



Податковим кодексом Ук­раїни внесено зміни у поря­док отримання торгових па­тентів на деякі види підпри­ємницької діяльності.

Тепер торговий патент — це державне свідоцтво з об­меженим строком дії на про­вадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким пере­дбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

Кодексом також змінено законодавчий термін «Плата за торговий патент» на «Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності», що підкреслює належність такого збору до місцевих по­датків і зборів.

Збір за провадження дея­ких видів підприємницької діяльності відмінний від пла­ти за торговий патент, яка бу­ла встановлена Законом Ук­раїни «Про патентування де­яких видів підприємницької діяльності».

Так, ставки збору, від­повідно до Кодексу, встанов­люються сільськими, селищ­ними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року. Тобто, згідно з вимогами Ко­дексу, у разі змін мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року не­обхідно змінювати і ставки збору.

Кодексом також передбачена норма, за якою у разі невнесення суб’єктом господарювання збору у встановлений строк дія такого патен­ту анулюється з першого чис­ла місяця, що настає за міся­цем, у якому відбулося таке порушення. А суми збору, не сплачені в установлені стро­ки, вважаються податковим боргом і стягуються до бюд­жету згідно з положеннями Кодексу. Ці норми спрямовані на покращення платіжної ди­сципліни платників збору та підвищення їхньої відпові­дальності.

Із введенням в дію Подат­кового кодексу також буде змінено форму торгових па­тентів та форму заявки на придбання торгових патентів, які будуть відповідати вимо­гам, встановленим Податко­вим кодексом України.










Контрольно-перевірочна діяльність органів дпс



З ухваленням Податкового кодексу України вирішено й низку проблемних питань, які виникали при здійсненні органами державної податко­вої служби контрольних функцій.

До прикладу, на законодав­чому рівні закріплено обов'язок ведення платниками податків обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зо­бов'язань, на підставі первин­них документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з об­численням і сплатою податків і зборів, ведення яких пере­дбачено законодавством.

При цьому, відповідно до Кодексу, платники податків зобов'я­зані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов'яза­них із виконанням вимог за­конодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання по­даткової звітності, для скла­дення якої використовуються зазначені документи.

Також Кодексом визначе­но, що у разі ліквідації платника податків вищенаведені документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Впро­ваджена норма є важливим кроком у частині контролю за здійсненням платниками по­датків операцій із суб'єктами господарювання, які ухиляються від сплати податків і зборів.

У разі незберігання платником податків передбачених законодавством документів протягом установлених строків та/або ненадання контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю введено відповідальність у вигляді штрафу.

З метою уникнення конфліктних ситуацій при проведенні документальних пе­ревірок Кодексом передбачено обов'язок платника по­датків надавати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служ­би документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

При цьому дозволяється отримання у платників по­датків належним чином
завірених копій даних доку­ментів, що свідчать про при­ховування (заниження)
об'єктів оподаткування, не­сплату податків, зборів (обо­в'язкових платежів), пору­шення вимог іншого законо­давства, контроль за дотри­манням якого покладено на органи державної податкової служби, або пов’язані з предметом перевірки.

Водночас, забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, за винят­ком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.

Торкнулися нововведення й контрольно-перевірочної діяльності органів ДПС. Зокрема, йдеться про перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових та касових операцій, які у По­датковому кодексі отримали назву «фактичні перевірки».

Таку назву ці перевірки от­римали, оскільки можуть здійснюватися саме за місцем фактичного провад­ження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності тако­го платника. Така перевірка здійснюється органом дер­жавної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками по­датків розрахункових опе­рацій, ведення касових опе­рацій, наявності ліцензій, па­тентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєст­рацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотри­мання роботодавцем законо­давства щодо укладення тру­дового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без поперед­ня платника податків (особи). Вона може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
  • за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про держав­ну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби та виникає необхідність перевірки таких фактів;
  • отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за ним покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;
  • письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установ­леного порядку проведення розрахункових операцій, ка­сових операцій, патентуван­ня або ліцензування;
  • виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у п. 75.1.3 розділу ІІ Кодексу, а саме: дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, вироб­ництва та обігу підакцизних товарів, дотримання робото­давцем законодавства щодо укладення трудового догово­ру, оформлення трудових відносин з працівниками;
  • отримання в установле­ному законодавством поряд­ку інформації про викори­стання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та випла­ти роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізич­ною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно з п. 80.4. Кодексу пе­ред початком фактичної пе­ревірки з питань дотримання порядку здійснення розра­хункових операцій та веден­ня касових операцій, посадо­вими особами органів ДПС може бути проведено конт­рольну розрахункову опе­рацію (контрольну закупку). При цьому товари, які було отримано під час такої за­купки, підлягають повернен­ню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернен­ня такого товару відшкоду­вання витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав спо­живачів (пп. 20.1.9. Кодексу).

Фактична перевірка про­водиться двома і більше по­садовими особами органу ДПС у присутності посадо­вих осіб суб'єкта господарю­вання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Під час проведення такої перевірки може проводитись хронометраж господарських операцій, за результатами якого скла­дається довідка, яка підпи­сується посадовими особами органу ДПС та посадовими особами суб'єкта господарю­вання (п. 80.7, п. 80.8 Кодексу).

Тривалість фактичних пе­ревірок, згідно з п. 82.3. Коде­ксу, не повинна перевищува­ти 10 діб. Продовження стро­ку такої перевірки здійснюється за рішенням керівника органу ДПС не більш як на 5 діб.

Підставами для подовжен­ня строку перевірки є:
  • заява суб'єкта господарю­вання (у разі необхідності по­дання ним документів, які стосуються питань пе­ревірки);
  • змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарюван­ня та/або його господарських об'єктів.