Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік
| Вид материала | Документы |
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік, 2559.27kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік, 2557.33kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік, 2554.88kb.
- Верховній Раді України шостого скликання, прогнозних макропоказників економічного, 5262.49kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік та основні, 1251.4kb.
- Про підсумки виконання Програми економічного та соціального розвитку м. Білозерське, 16.55kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
- Програма розроблена з урахуванням завдань І положень наступних документів: Програми, 2595.57kb.
- Програма економічного І соціального розвитку сумської області на 2012 рік та основні, 1097.56kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Бобровицького району на 2012 рік, 1499.69kb.
ПРІОРИТЕТ 4.2. Підвищення конкурентоспроможності аграрного комплексу
4.2.1. Створення оптових ринків сільськогосподарської продукції
Заплановані проекти орієнтовані на підвищення конкурентоспроможності та ефективності аграрного комплексу, поліпшення продовольчого забезпечення за рахунок власного виробництва продукції сільського господарства та харчової промисловості, покращення умов її зберігання.
Передбачається формування регіональної і міжрегіональної розгалуженої системи оптових ринків сільськогосподарської продукції. У 2012 році заплановано реалізувати ряд таких проектів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Одеській, Рівненській, Херсонській та Київській областях. Реалізацію проектів здійснюватимуть відповідні облдержадміністрації та зацікавлені суб’єкти господарювання.
При цьому буде забезпечено впровадження системи продуктової логістики, створення умов для мінімізації посередницьких схем у торгівлі, формування прозорих каналів збуту сільськогосподарської продукції від виробника до кінцевого споживача.
Створення оптових ринків сприятиме формуванню та вдосконаленню конкурентного середовища реалізації сільськогосподарської продукції, зростанню обсягів виробництва, що дасть змогу досягти балансу попиту і пропозиції, а також зниження цін на сільськогосподарську продукцію. У цілому це підвищить ефективність сільськогосподарського виробництва і буде сприяти своєчасному забезпеченню більш дешевими та якісними продуктами харчування населення України.
4.2.2. Будівництво сучасних тваринних комплексів
Упровадження проектів за програмою розвитку регіонів надасть можливість збільшити поголів’я та продуктивність худоби і птиці та, як наслідок, – нарощування виробництва м’яса, молока, яєць та іншої продукції тваринництва. Це дасть змогу поповнити та поліпшити племінне поголів’я, створити й вдосконалити вертикально-інтегровані структури виробництва, переробки і реалізації продукції тваринництва, створити додаткові робочі місця. Зокрема, з цією метою передбачається більш широке залучення населення до відтворення тваринництва, що потребує вдосконалення механізмів відповідного стимулювання.
Заплановано введення в дію 9 сучасних молочних комплексів (у Івано-Франківській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Сумській, Черкаській, Чернігівській областях); упровадження 15 пілотних проектів з вирощування великої рогатої худоби м’ясного напряму на базі фермерських господарств (в Одеській, Харківській, Житомирській областях).
4.2.3. Розвиток рослинництва
У цій сфері головним завданням на 2012 рік буде здійснення комплексу заходів з упровадження новітніх технологій у галузі сільського господарства і проектів комплексного розвитку агропромислового комплексу в Харківській, Тернопільській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Заплановано реалізацію таких проектів:
реконструкція тепличного комплексу на базі ЗАТ “Тепличний”, площа – 6 га (Харківська область);
реалізація на території Ізюмського району Харківської області проекту “Село майбутнього”;
збільшення обсягів виробництва плодів і ягід за рахунок розширення площ багаторічних плодових насаджень у господарствах Тернопільської області;
підвищення продуктивності ріллі за рахунок оптимізації структури посівних площ, застосування новітніх технологій обробки ґрунтів та вирощування сільськогосподарських культур у Херсонській області;
поліпшення сортового складу сільськогосподарських культур шляхом придбання насіння високих репродукцій у Херсонській області;
упровадження у виробництво нових високотехнологічних сортів промислового типу томатів з використанням органічної технології вирощування (спільне сільськогосподарське товариство ТОВ НВФ “Насіння-сервіс” Нововоронцовського району Херсонської області;
посадка і догляд за молодими насадженнями виноградників, використання крапельного зрошення в Автономній Республіці Крим;
проведення робіт із закладання виноградників і нагляду за ними з одночасним упровадженням крапельного зрошення під м. Севастополем.
За результатами реалізації проектів:
буде забезпечено оптимальне співвідношення сільськогосподарських культур у сівозмінах, що сприятиме підвищенню продуктивності розораних земель на 40 відсотків, яке у свою чергу, забезпечить відтворення родючості ґрунтів;
поліпшиться репродукція складу насіннєвого матеріалу, що сприятиме підвищенню врожайності на 10 – 15 відсотків;
збільшаться обсяги виробництва овочевої продукції на 30 відсотків, у тому числі томатів (на 20 тис. тонн на рік та одержання їх насіння до 4 тонн);
зросте площа садів та ягідників у всіх категоріях господарств до 11,4 тис. гектарів та обсяги виробництва до 70,2 тис. тонн фруктів на рік;
збільшення площі посадки виноградників на 1100 гектарах та оновлення існуючих – на 313 гектарах.
4.2.4. Оновлення машинно-тракторного парку сільськогосподарських підприємств
Основним завданням 2012 року є переоснащення агропромислового комплексу шляхом зменшення фінансового навантаження на підприємства агропромислового комплексу для впровадження новітніх технологій виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції.
Так, у Київській області у 2012 році в рамках виконання регіональної програми “Зерно Київщини 2011 — 2015 роки” передбачається реалізувати проект щодо придбання нової сільськогосподарської техніки. За результатами виконання проекту буде оновлено технічну базу сільгоспвиробників області на 200 одиниць техніки (трактори, зернозбиральні комбайни, сівалки, борони, культиватори, ґрунтообробні агрегати тощо).
4.2.5. Удосконалення інфраструктури зернового ринку, реконструкція діючих та будівництво нових зерноскладів, елеваторів
У 5 областях (Вінницька, Херсонська, Київська, Одеська та Кіровоградська) передбачається реалізація 6 проектів, основними з яких (5 проектів) є нове будівництво зерноскладів, зерносховищ та елеваторів.
Зазначені проекти передбачають:
введення в експлуатацію зерноскладів та елеваторів різної потужності (від 50 тис. тонн в Одеській області до 200 тис. тонн у Вінницькій області);
будівництво сучасного зерноскладу в с. Городківці у Вінницькій області (концерн “Укрпромінвест”, створення 840 нових робочих місць);
збільшення потужностей з переробки сільськогосподарської продукції власного виробництва та будівництво зерносховищ (Кіровоградська область);
збільшення обсягу перевантаження зерна – будівництво зернового термінала на базі державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”, Херсонська область.
ПРІОРИТЕТ 4.3. Розвиток інфраструктури
4.3.1. Будівництво та розвиток метрополітенів
У 2012 році заплановано реалізувати комплекс проектів щодо будівництва та розвитку метрополітенів. Шість визначених проектів включатимуть не тільки будівництво окремих ділянок метрополітенів, а й придбання нерухомого складу (вагонів) для них.
Виконання таких програм планується здійснити в мм. Києві та Дніпропетровську.
Основні результати від упровадження проектів:
завершення будівництва станції “Виставковий центр” (м. Київ);
покращення транспортного сполучення, у тому числі між правобережною та лівобе режною частинами м. Києва;
придбання нових вагонів (20 одиниць);
створення робочих місць та вирішення соціальних питань населення.
4.3.2. Розвиток автодорожньої, авіаційної та морської інфраструктури
Пріоритетними проектами щодо розвитку об’єктів транспортної інфраструктури у 2012 році в регіонах визначено проекти, які насамперед спрямовані на технічне переоснащення та модернізацію об'єктів інфраструктури залізниць, аеропортів та морських портів, розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, вжиття заходів щодо підвищення використання рівня транзитного потенціалу держави.
Автономна Республіка Крим:
реконструкція будівлі морського вокзалу під готельно-офісний комплекс зі створенням яхтової марини на території Євпаторійського морського порту, що дасть змогу збільшити кількість яхт, які прибувають;
Запорізька область:
будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі для забезпечення введення в експлуатацію 9,1 км полотна автомагістралі через р. Дніпро в нормативні строки (2012 рік);
Миколаївська область:
будівництво мостового переходу через р. Південний Буг для розв’язання проблеми розвантаження “вузького” місця автомагістралі України М-14, яка належить до міжнародних автомобільних доріг (Одеса — Мелітополь — Новоазовськ (на Таганрог) і входить до міжнародних транспортних коридорів Євразійського та Чорноморсько-Євразійського сполучення;
Дніпропетровська область:
будівництво автомобільної дороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ – Луганськ – Ізварине, зокрема з’їздів з Кайдацького мосту;
Полтавська область:
будівництво мостового переходу через р. Дніпро в м. Кременчуці Полтавської області;
Тернопільська область:
розбудова і модернізація аеропорту “Тернопіль”;
м. Київ:
будівництво Міжнародного термінала аеропорту “Київ” (Жуляни) та реконструкція пасажирського термінала з привокзальною площею та паркінгом на 200 автомобілів;
м. Севастополь:
виконання Програми розвитку Севастопольського морського торговельного порту, яка дасть змогу підвищити рівень рентабельності порту на 6 відсотків;
будівництво та реконструкція катерних причалів для збільшення пасажирообороту морського транспорту на 6,3 млн. пасажирів;
будівництво та реконструкція будівель і споруд морського вокзалу, який примикає до площі Нахімова в м. Севастополі;
реконструкція та модернізація гідротехнічних споруд державного підприємства “Севастопольський морський рибний порт” для збільшення кількості заходів у порт круїзних суден і судів типу “річка-море” до 670 одиниць.
4.3.3. Розвиток прикордонної інфраструктури
Пріоритетними напрямами розвитку прикордонної інфраструктури визначено:
будівництво пункту пропуску “Дзвінкове”, що дасть змогу завершити будівництво пункту пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон з Угорською Республікою та його облаштування;
будівництво пунктів пропуску “Косино” та “Дякове” з метою завершення їх будівництва та облаштування сучасною інфраструктурою, що дозволить збільшити їх пропускну спроможність;
реконструкція існуючих та будівництво нових об’єктів митної інфраструктури пункту пропуску “Ужгород”, що надасть можливіть збільшити потік через митний пост "Ужгород" за добу до 5 тис. легкових автомобілів, 80 автобусів та 10 тис. громадян;
реконструкція пункту пропуску “Лужанка” з метою завершення його реконструкції та технічної модернізації, що надасть можливість згідно з європейськими стандартами та нормами обслуговувати потік туристів до України з Австрії, Чехії, Німеччини, Франції, Італії та інших держав;
реконструкція пункту пропуску “Вилок” з метою його технічної модернізації, що дасть змогу згідно з європейськими стандартами та нормами обслуговувати потік туристів до України з Австрії, Чехії, Німеччини, Франції, Італії та інших держав;
організація дорожнього руху, розмежування смуг руху транспортних засобів та встановлення технічних засобів митного контролю у пункті пропуску “Чоп” (Тиса). Буде визначено за погодженням з Угорською Республікою окремі смуги руху та технології для переміщення учасників та вболівальників чемпіонату Європи 2012 року з футболу;
будівництво та облаштування місцевих пунктів пропуску “Гута” та “Хрипськ” з метою забезпечення розвитку мережі місцевих пунктів пропуску, оптимізації їх кількості та вдосконалення механізму функціонування, створення біля них зон обслуговування відповідно до європейських стандартів.
4.3.4. Інтеграція регіональних підприємств у кластери, створення технологічних та індустріальних парків
Вісім запланованих проектів, що реалізовуватимуться в 4 областях України (Луганській, Харківській, Сумській, Закарпатській) та в Автономній Республіці Крим, передбачають створення техно-, індустріальних та логістичних парків у сфері транспорту та зв’язку, машинобудування та переробки сільгосппродукції, біотехнологій тощо.
У результаті реалізації проектів будуть створені робочі місця, сучасні транспортні логістичні структури, підвищено рівень безпеки польотів та збільшаться у 4,5 раза обсяги пасажирських та в 10 разів вантажних перевезень лише у сфері авіаперевезень. Зростуть надходження до бюджетів усіх рівнів та державних соціальних фондів (зростання лише за двома проектами в Сумській та Закарпатській областях оцінюється на рівні понад 770 тис. гривень). Реалізація проектів також прискорить розвиток регіонального співробітництва, у тому числі міждержавного рівня, за рахунок диверсифікації виробництва, обслуговування виробничих процесів стосовно фінансових, технологічних, технічних потоків і надання безпосередньо логістичних послуг.
Автономна Республіка Крим:
три проекти створення індустріальних (промислових) парків. У рамках першого – “Створення Щолкінського індустріального парку” – передбачається складання проекту відведення території, розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво зовнішніх інженерних мереж і комунікацій, а також виконання робіт з будівництва інженерних мереж та комунікацій. У рамках другого та третього проектів – “Створення індустріального (промислового) парку “Новий Крим” та “Створення Бахчисарайського районного промислового парку” – відповідно у мм. Джанкої та Бахчисараї здійснюватиметься підготовка проектно-вишукувальних робіт та будівництво інфраструктури парку;
Закарпатська область:
проект “Будівництво інженерних мереж і виробничих потужностей у формі індустріального парку на території спеціальної економічної зони “Закарпаття” (виконавець проекту – ТОВ “Сезпарксервіс”);
проект “Створення індустріального парку з елементами логістики “Берег – Карпати” передбачає будівництво інженерних мереж та виробничих потужностей у формі української частини дзеркальних транскордонних індустріальних парків з елементами логістики на українсько-угорському кордоні поблизу с. Дийда Берегівського району. Проект прискорить розвиток регіонального співробітництва міждержавного рівня за рахунок диверсифікації виробничих процесів, які спостерігатимуться на території транскордонного логістичного центру з елементами індустріального парку (з одного боку, охоплюватиме обслуговування виробничих процесів стосовно фінансових, технологічних, технічних потоків, з іншого боку, – надання безпосередньо логістичних послуг);
Луганська область:
проект “Створення інтермодального логістичного парку “Луганський” передбачає будівництво в м. Луганську сучасної транспортної інфраструктури, завданням якої буде прийом транзитних вантажів, що проходять на сьогодні через райони Луганської області в системі логістичних зв’язків “Схід–Захід–Схід”, з використанням залізничного й автомобільного транспорту. Це створить умови для облаштування в м. Луганську, Станично-Луганському районі, на залізничних станціях Кондрашівська та Вільхова лише на першому етапі діяльності до 1500 робочих місць;
Сумська область:
продовження реалізації проекту “Утворення міжнародного центру авіаперевезень та логістики на базі обласного комунального підприємства “Аеропорт Суми”. У результаті очікується збільшення в 4,5 раза обсягів пасажирських та в 10 разів обсягів вантажних перевезень, підвищення рівня безпеки польотів, створення комфортних умов для пасажирів, задоволення потреби споживачів у авіаційних перевезеннях;
проект із створення індустріального парку “Свема”, що забезпечить формування місцевої економічної інфраструктури; залучення інвестиційних ресурсів, упровадження енергозберігаючих технологій, збільшення випуску конкурентоспроможних товарів, формування ефективної системи кооперації;
Харківська область:
проект “Створення Українсько-Російського технопарку “Слобожанщина”. Очікується, що технопарк стане дієвою системою трансферу науково-технічних розробок у бізнес;
проект “Створення IT-парку “Інтелектроніка” передбачає появу в області Дата-центру високого рівня відмовостійкості з високошвидкісним підключенням до магістральних каналів зв’язку;
проект “Створення наукового парку “ФЕД” передбачає створення цеху виготовлення наноструктурованих матеріалів для машинобудування.
ПРІОРИТЕТ 4.4. Створення сприятливого і комфортного життєвого простору
4.4.1. Упровадження новітніх технологій утилізації та видалення твердих побутових відходів
У рамках пріоритету передбачається впровадження новітніх технологій утилізації та видалення твердих побутових відходів у 8 областях (Івано-Франківській, Сумській, Миколаївській, Луганській, Львівській, Кіровоградській, Донецькій, Харківській) та м. Києві, де будуть побудовані сортувально-переробні заводи і комплекси, створено та рекультивовано полігони твердих побутових відходів.
У результаті реалізації проектів буде вдосконалено систему збирання твердих побутових відходів, вирішено проблеми їх транспортування, сортування і переробки (у тому числі переробки відпрацьованої побутової техніки та великогабаритних відходів) з повною мінімізацією основних технологічних операцій. Це суттєво покращить екологічну ситуацію в зазначених регіонах через зняття навантаження на полігони твердих побутових відходів, а також хімічне убезпечення завдяки запровадженню технологічних рішень, які дадуть змогу не тільки зменшити початковий обсяг відходів, а й зберегти відходи інертними до зовнішнього впливу. Будівництво системи збирання та утилізації звалищного газу шляхом виробництва електроенергії забезпечить використання альтернативних джерел енергії для виробництва електроенергії. Крім того, стане можливим використання частини побутових відходів як вторинної сировини. Також буде створено нові робочі місця.
Івано-Франківська область:
проект “Будівництво заводу із сортування твердих побутових відходів”. Потужність побудованого підприємства, яке займатиметься вилученням і переробкою ресурсно-цінних речовин з побутових відходів, становитиме 50 тис. тонн на рік. У результаті зменшиться навантаження на полігон твердих побутових відходів, а частина побутових відходів може бути використана як вторинна сировина;
Кіровоградська область:
проект “Будівництво заводу з утилізації твердих побутових відходів” передбачає створення нового підприємства потужністю 120 тис. тонн, що займатиметься сортуванням, утилізацією та знешкодженням твердих побутових відходів з використанням екологічно безпечних піролізних технологій, забезпечить вирішення проблем із твердими побутовими відходами в регіоні та створення майже 100 нових робочих місць (виконавець проекту – ТОВ “Конлєр”);
Луганська область:
проект “Рекультивація полігона ТПВ та будівництво системи збирання й утилізації звалищного газу шляхом виробництва електроенергії”, який забезпечить використання альтернативних джерел енергії для виробництва електроенергії (виконавець проекту –ТОВ “Надра Луганщини”);
Львівська область:
проект “Будівництво полігона твердих побутових відходів”. Новий полігон у м. Новояворівську забезпечить вирішення проблеми збирання, транспортування, сортування та переробки побутових відходів з повною мінімізацією основних технологічних операцій у місті і прилеглих населених пунктах та запобігання забрудненню навколишнього природного середовища (виконавець проекту – Новояворівська міська рада);
Миколаївська область:
проект “Будівництво полігону ТПВ” передбачає будівництво в м. Первомайську нового полігону твердих побутових відходів потужністю 400 куб. метрів. Його запуск дозволить удосконалити систему збирання твердих побутових відходів та забезпечить можливість їх захоронення, що зменшить навантаження на навколишнє природне середовище. Проект фінансуватиметься за рахунок коштів державного (3000 тис. гривень) та місцевого (2000 тис. гривень) бюджетів (виконавці проекту – виконавчий комітет Первомайської міської ради та Миколаївська облдержадміністрація);
проект “Створення комплексу повної переробки твердих побутових відходів з отриманням альтернативних видів палива” передбачає вдосконалення системи роздільного збирання, утилізації та переробки твердих побутових відходів у м. Южноукраїнську, що також зменшить навантаження на навколишнє природне середовище (виконавці проекту – виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради та Миколаївська облдержадміністрація);
Сумська область:
проект “Будівництво сміттєпереробного заводу” передбачає будівництво заводу в м. Сумах. За результатом його реалізації вирішиться проблема забруднення навколишнього природного середовища, буде створено нові робочі місця та нову індустрію переробки відходів (виконавці проекту – ТОВ “Грінко-Суми” та Сумська міська рада.);
Донецька область:
проект “Рекультивація існуючого полігона твердих побутових відходів, м.Краматорськ” передбачає рекультивацію існуючого звалища загальною площею 14,5 га та, як наслідок, – поліпшення екологічного стану довкілля;
Харківська область:
проект “Будівництво другої черги Дергачівського полігона по захороненню твердих побутових відходів”, що дасть змогу впровадити технології з видобування 155,4 кг уп/гкал біогазу;
м. Київ:
проект “Будівництво сортувально-переробного комплексу” передбачає будівництво комплексу потужністю 500 тис. тонн на рік з полігоном потужністю 10 млн. тонн та цехами з утилізації вторинних ресурсів, у тому числі з перероблення відпрацьованої побутової техніки та великогабаритних відходів, на полігоні № 5 ВАТ “Київспецтранс”;
проект “Будівництво сортувально-переробного комплексу” спрямований на будівництво комплексу потужністю 200 тис. тонн на рік з полігоном потужністю 2 млн. тонн та цехами з утилізації вторинних ресурсів, у тому числі з перероблення відпрацьованої побутової техніки та великогабаритних відходів.
За підсумком реалізації двох проектів відбуватиметься вилучення корисних складових та повернення їх у товарний обіг; ущільнення та вивезення у вигляді брикетів на спеціально підготовлені полігони залишків, які залишились після сортування. Метод переробки побутових відходів з виділенням утильних фракцій та глибоким пресуванням залишкової частини дасть змогу зменшити початковий обсягів відходів у 5-6 разів і не потребуватиме особливих умов складування, оскільки зберігає відходи інертними до зовнішнього впливу.
4.4.2. Покращення екологічного стану територій
Заплановано чотири проекти в чотирьох областях (рекультивація та озеленення земель, безпечне зберігання ядохімікатів сільськогосподарського використання, утилізація небезпечних відходів виробництва)
Очікуваним результатом є поліпшення екологічної ситуації, зменшення негативних впливів виробничих відходів і непридатних сільськогосподарських пестицидів, отрутохімікатів, засобів захисту рослин на здоров’я населення в Житомирській області, зменшення небезпечних викидів відходів в атмосферу в Луганській та Миколаївській областях, знешкодження 904,15 тонни хімічних речовин та промислових відходів в Харківській області.
4.4.3. Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання земель
Запланована реалізація 9 проектів у Автономній Республіці Крим, Донецькій та Львівській областях. Результатом проектів є вирішення організаційних питань в земельній сфері, організація планування розподілу земель, запровадження схеми інвентаризації і планування розподілу та використання площ, інженерний протизсувний захист земель, збільшення фонду природно-заповідних земель, влаштування ландшафтних парків, створення водоохоронних зон тощо.
ПРІОРИТЕТ 4.5. Підвищення доступності і якості соціальних та комунальних послуг
4.5.1. Розвиток мережі закладів охорони здоров'я та освіти
Охорона здоров’я. У рамках пріоритету передбачається реалізувати низку проектів, спрямованих на покращення доступності медичних послуг населенню, профілактику та раннє виявлення захворювань, особливо жителів сільської місцевості, що сприятиме зміцненню стану здоров’я населення.
Пріоритетним напрямом розвитку системи охорони здоров'я визначено розвиток перинатальних центрів та центрів надання допомоги жінкам з високими ступенями акушерських екстрагенітальних та перинатальних ризиків.
Упровадження проектів з будівництва (реконструкції) закладів цієї спеціалізації заплановано здійснити в Автономній Республіці Крим, Вінницькій Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Закарпатській, Луганській, Чернігівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Сумській та Полтавській областях, а саме:
будівництво Кримського республіканського центру екстреної медичної допомоги в м.Сімферополі;
реконструкція Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру, що буде сприяти поліпшенню умов та якості діагностики й лікування онкологічних хворих;
реконструкція центральної районної лікарні в смт Козелець (акушерсько-педіатричний корпус на 65 ліжок) та корпусу акушерського відділення Ніжинського міського пологового будинку Чернігівської області;
будівництво туберкульозної лікарні ОТМО “Фтизіатрія”, с. Нижня Апша Тячівського району – закладу для хворих хіміорезистентним туберкульозом;
будівництво поліклініки в м. Ковелі потужністю1200 відвідувань за зміну , що буде сприяти поліпшенню доступу населення до медичних послуг;
будівництво сучасного обласного перинатального центру в м. Івано-Франківську;
добудова незавершеного об’єкта під пологовий будинок та дитячу поліклініку по вул. Семашко, 7А м Конотопі Сумської області;
будівництво радіологічного корпусу міської лікарні № 19 — міського онкологічного центру по вул. Космічній, м. Дніпропетровськ;
будівництво хірургічного корпусу лікарні швидкої медичної допомоги в м. Кіровограді ;
Будівництво обласного протитуберкульозного диспансеру по вул. Шилівській у м. Полтаві (ІІІ черга, 1 та 2 пусковий комплекс).
Крім того, одним з пріоритетних напрямів щодо покращення доступності медичних послуг населенню є створення амбулаторій загальної практики сімейної медицини, і такі проекти, зокрема, будуть реалізовані в Автономній Республіці Крим (Будівництво амбулаторії сімейної медицини в смт Коктебель, м. Феодосія), Рівненській (реконструкція амбулаторії загальної практики сімейної медицини з пунктом швидкої медичної допомоги і житловими квартирами для працівників бюджетних установ Семидубської сільської ради Дубенського району), Хмельницькій (реконструкція існуючої недобудованої будівлі під медичну амбулаторію загальної практики сімейної медицини з улаштуванням на другому поверсі тимчасового житла для медпрацівників та приміщень сільської ради с. Куча Новоушицького району), Полтавській (реконструкція приміщення по вул. Ветеринарній, 32, під амбулаторію сімейної медицини в м. Полтаві), Харківській (будівництво Кам’яно-Ярузької амбулаторії загальної практики - сімейної медицини Чугуївського району) областях.
Разом з тим, у 2012 році в Чернігівській та Херсонській областях планується реалізувати проекти, спрямовані на дооснащення закладів охорони здоров'я медичним обладнанням та закупівлю перевізного медичного обладнання для проведення профілактичного огляду сільського населення.
Освіта. Створення належних умов для всебічного та повноцінного розвитку дітей, забезпечення надання якісних послуг дошкільної та загальної освіти планується здійснити за рахунок реалізації в регіонах проектів, які насамперед спрямовані на технічне переоснащення та модернізацію об'єктів освіти, оптимізацію мережі навчальних закладів.
У рамках зазначеного пріоритету у 2012 році планується:
будівництво 72 загальноосвітніх шкіл (у Вінницькій області – 3 одиниці, Волинській – 10, Донецькій – 1, Житомирській, Закарпатській по – 6, Івано-Франківській – 5, Київській – 4, Кіровоградській – 2, Луганській – 2, Львівській -2, Одеській – 4, Полтавській – 2, Рівненській – 8, Харківській – 1, Хмельницькій – 6, Чернівецькій – 1, Чернігівській області – 5, м. Києві – 4) та 17 дошкільних закладів (у Вінницькій – 1, Волинській – 3, Закарпатській – 4, Київській – 3, Кіровоградській – 1, Одеській – 2, Полтавській – 1, Хмельницькій області – 2);
здійснити реконструкцію 51 загальноосвітньої школи (у Автономній Республіці Крим, Вінницькій –1, Волинській – 1, Дніпропетровській – 3, Донецькій – 2, Закарпатській – 1, Івано-Франківській – 1, Київській – 5, Кіровоградській – 3, Луганській – 1, Львівській – 5, Миколаївській 9, Одеській – 1, Полтавській – 2, Рівненській – 2, Харківській – 2, Хмельницькій – 2, Чернігівській області – 2, м. Києві – 7) та 39 дошкільних закладів (у Вінницькій – 1, Закарпатській – 2, Київській – 1, Кіровоградській – 3 Луганській – 21, Миколаївській – 7, Одеській, Полтавській, Рівненській, Харківській областях – по 1);
добудувати 13 загальноосвітніх шкіл (у Рівненській області – 2, Івано-Франківській, Київській, Сумській областях – по 1, Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Полтавській, Хмельницькій, Чернігівській областях, Автономній Республіці Крим та м. Києві – по 1) та 2 дошкільні заклади (у Кіровоградській та Житомирській областях – по 1 одиниці);
придбати шкільні автобуси у Сумській, Дніпропетровській, Тернопільській та Львівській областях;
облаштувати загальноосвітні навчальні заклади комп’ютерною технікою та сучасними інформаційними технологіями, у тому числі Інтернетом. Зокрема, у Дніпропетровській області передбачається придбати 50 навчально-комп’ютерних комплексів, у Сумській області — підключити до інформаційної мережі Інтернет 39 загальноосвітніх шкіл І — ІІ ступенів (70 відсотків загальноосвітніх шкіл області І — ІІ ступенів) та створити інформаційно-комунікаційну (4G) освітню мережу, що забезпечить загальноосвітні навчальні заклади комп’ютерною технікою на 95 відсотків).
4.5.2. Збереження та розвиток мережі закладів культури і мистецтва
Значна увага у 2012 році буде приділятися будівництву, реконструкції та ремонту об’єктів культури.
У регіонах у 2012 році заплановано провести роботи на 140 об’єктах культури – у театрах, музеях, бібліотеках, клубах, парках. Зокрема, буде реставровано та відремонтовано такі заклади, як Лівадійський палац-музей в смт Лівадія та концертного залу “Ювілейний” у м. Ялті, Троїцького собору у м. Новомосковську, Кіровоградський. М. Л. Кропивницько, обласний драматичний театр у м. Тернополі, філармонія у м. Харкові, Чернівецький академічний обласний український музично-драматичний театр імені О. Кобилянської, підготовлено проектно-кошторисну документацію щодо реконструкції та благоустрою парку “Володимирська гірка” у м. Києві тощо.
4.5.3. Реформування системи житлово-комунального господарства та газифікація населених пунктів
У рамках пріоритету у 2012 році заплановано реалізувати в усіх регіонах комплекс проектів і заходів з розбудови та модернізації об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури комунальної власності з метою підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності територій. Зокрема планується виконання робіт з водозабезпечення, водовідведення, теплопостачання, упровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві, будівництво доріг та інженерних захисних споруд, розвиток міського електротранспорту.
У 2012 році планується здійснити покращення водопостачання територіальних одиниць, стабільне забезпечення населення якісною питною водою та зменшення втрат при подачі води, будівництво та реконструкцію мереж водопостачання у 9 областях.
Зокрема, у Вінницькій області планується здійснити реконструкцію водопровідної мережі у смт Стрижавка Вінницького району, будівництво системи водопостачання від Суворівського водозабору в м. Тульчині, реконструкцію водогону по вул. Київській у м. Вінниці. У Дніпропетровській області буде здійснено реконструкцію насосної станції 1-го підйому в м. Марганці, будівництво трубопроводу водопостачання у с-щі Південне та с-щі Залізничників у м. Павлограді та будівництво водогонів у низці сіл області.
Передбачено здійснення реконструкції пунктів доочистки води в окремих школах Миколаївської області.
У Полтавській області передбачено здійснити будівництво, реконструкцію та ремонт на 10 обۥєктах водопостачання.
Буде здійснено комплексну модернізацію та реконструкцію каналу Сіверський Донець – Донбас, що забезпечить майже 2 млн. мешканців Донецької області якісною питною водою.
Здійснення реконструкції очисних споруд з метою підвищення якості очищення стічних вод, поліпшення екологічної ситуації та запобігання забрудненню акваторій Чорного та Азовського морів, а також басейну р. Дніпро повинно стати у 2012 році пріоритетом для 7 регіонів.
Зокрема, реконструкцію біологічних очисних споруд буде здійснено в мм. Скалаті Підволочиського району та Копичинцях Гусятинського району Тернопільської області. Реконструкцію міських каналізаційних очисних споруд буде здійснено в м. Знам’янці Кіровоградської області. Реконструкцію міської каналізаційної мережі планується здійснити у м. Новій Одесі Миколаївської області. У 2012 році пріоритетним завданням для 7 регіонів буде реконструкція і модернізація котелень та систем теплопостачання з метою забезпечення стабільності перебігу технологічних процесів, зменшення річного споживання газу та електроенергії.
Реконструкцію котелень, зокрема, буде здійснено в мм. Кременці, Чорткові, Шумську Тернопільської області. Буде реконструйовано систему електроопалення Новоодеської центральної районної лікарні у Миколаївській області.
Значна увага приділятиметься ремонту вулиць і доріг у населених пунктах трьох областей. Зокрема, капітальний ремонт вулиць і доріг передбачено здійснити в м. Каневі Черкаської області. Ремонт вулично-дорожного покриття передбачено у мм. Алушті, Євпаторії, Керчі, Саках та інших містах, селищах і селах Автономної Республіки Крим. Реконструкцію та капітальний ремонт дорожньої мережі міста передбачається здійснити в м. Харкові.
Реконструкція трамвайних колій та благоустрій на проспекті Південному продовжиться в м. Кривому Розі, що буде мати своїм наслідком зменшення транспортних заторів, розширення пропускної спроможності автомобільного руху за рахунок площі нового трамвайного полотна, зменшення динамічного навантаження на механічну частину трамвайних вагонів та навколишню забудову, покращення екологічних показників із зниженням рівня шуму та пилу, скорочення експлуатаційних витрат рухомого складу та трамвайних колій, збільшення терміну експлуатації трамвайних колій.
Одночасно з ремонтом і реконструкцією вулично-дорожньої мережі буде оновлюватися міський транспорт. Так, зокрема, для м. Севастополя буде придбано 12 тролейбусів, оновлення комунального транспорту Автономної Республіки Крим передбачає придбання 30 автобусів.
Разом з тим, у 2012 році в 10 регіонах країни заплановано здійснити заходи щодо подальшої газифікації населених пунктів України:
будівництво газопроводу– відводу до селища Степногірськ Василівського району Запорізької області, що дать змогу ввести в експлуатацію газопровід – відвід до селища Степногірськ протяжністю19,7 кілометра;
будівництво газопроводів у Миколаївській області, зокрема до с. Привільного Баштанського району, с. Нечаяного Миколаївського району, с. Великоолександрівки Казанківського району, с. Новополтавки Новобузького району.
На заходи з газифікації населених пунктів України потреба у фінансуванні з Державного бюджету складає 106 591,85 тис. гривень та місцевих бюджетів – 5 918,355 тис. гривень.
Реалізація у 2012 році пріоритетних завдань та основних заходів на регіональному рівні забезпечить формування позитивної динаміки в економічній та соціальній сфері регіонів.
У всіх регіонах за підсумками 2012 року прогнозується зростання обсягів виробництва:
у промисловості, яка є пріоритетною галуззю для 20 регіонів країни, адже в їх структурі валової доданої вартості близько чверті припадає саме на промисловість. При прогнозованому у 2012 році нарощуванні виробництва промислової продукції в усіх регіонах темпи його приросту у 21 регіоні активізуються порівняно з очікуваними показниками 2011 року. У цілому індекс промислової продукції коливатиметься від 102,8 відсотка у Чернігівській до 113,5 у Луганській області (див. таблицю 4 “Індекс промислової продукції”).
у сільському господарстві, де за рахунок виконання заходів щодо підвищення родючості ґрунтів, упровадження інтенсивних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур, будівництва нових сучасних тваринницьких комплексів прогнозне валове виробництво сільськогосподарської продукції у 2012 році збільшиться в усіх регіонах. Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва коливатиметься від 102,5 відсотка у Київській до 110,0 відсотків у Полтавській області (див. таблицю 6 “Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва”).
у будівництві – у галузі, яка зазнала найбільшого спаду виробництва в період кризи, у 2012 році прогнозується зростання виробництва у 25 регіонах (від 0,6 відсотка у Сумській до 47 відсотків у Чернівецькій області). Ця динаміка забезпечить зростання у 26 регіонах обсягів уведеного в експлуатацію житла, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню у 24 регіонах кількості сімей та одиноких осіб, які перебувають на квартирному обліку. Крім того, за прогнозами регіонів, зростання обсягів виконаних будівельних робіт надасть можливість у 2012 році ввести в експлуатацію дошкільних закладів освіти на 6751 місць, загальноосвітніх навчальних закладів на 20352 учнівських місць, лікарень на 2952 ліжок тощо.
Здійснення у 2012 році комплексу заходів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату та активізацію інвестиційної діяльності, забезпечить зростання обсягів інвестицій в основний капітал у 26 регіонах (див. таблицю 24 “Обсяг інвестицій в основний капітал (за рахунок усіх джерел фінансування)”) та прямих іноземних інвестицій у всіх регіонах (див. таблицю 26 “Обсяг прямих іноземних інвестицій”). При цьому у 2012 році у 22 регіонах динаміка інвестицій в основний капітал та у 20 регіонах – прямих іноземних інвестицій перевищуватиме очікуваний приріст 2011 року.
Найвищими темпами інвестиції в основний капітал зростатимуть у Херсонській (на 34 відсотки) та Луганській (на 21,5 відсотка) областях, прямі іноземні інвестиції – у Черкаській (на 21,5 відсотка), Тернопільській (на 17,8 відсотка) та Львівській (на 17 відсотків) областях. Основним джерелом капіталовкладень залишатимуться власні інвестиційні ресурси підприємств регіонів.
Крім того, економіка регіонів у 2012 році буде характеризуватися посиленням інноваційної складової. У всіх регіонах збільшиться кількість інноваційно-активних підприємств, приріст яких коливатиметься від 2,3 відсотка в Івано-Франківській до 20,7 відсотка у Волинській області. Як і в попередні роки, найбільш інноваційно-активними будуть м. Київ, Львівська, Харківська та Донецька області, на території яких розташовано 595 інноваційно-активних підприємств, що становить 33 відсотки їх загальноукраїнської кількості (див. таблицю 20 “Кількість інноваційно-активних підприємств”).
Позитивна динаміка забезпечить зростання частки інноваційно-активних підприємств у загальній кількості промислових підприємств з 15,2 відсотка у 2011 році до 16,3 відсотка у 2012 році. При цьому в 4 регіонах (Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області) ця частка перевищує 20 відсотків, а в м. Києві – 30 відсотків (див. таблицю 21 “Частка інноваційно-активних підприємств”).
Стабільне нарощування виробництва в реальному секторі економіки регіонів та підвищення інвестиційної активності сприятиме покращанню фінансових показників їх розвитку. Зокрема, у 26 регіонах прогнозується зростання прибутків прибуткових підприємств і їх приріст коливатиметься від 0,5 відсотка у Полтавській до 28,7 відсотка у Вінницькій області.
Загалом у 2012 році у всіх регіонах прибутки прибуткових підприємств прогнозуються на рівні 249,2 млрд. гривень, з яких 102,1 млрд. гривень (або 40,9 відсотка) припадає на м. Київ (див. таблицю 14 “Прибутки прибуткових підприємств (з урахуванням малих підприємств)”).
Крім того, в усіх регіонах зростуть доходи місцевих бюджетів (без трансфертів). При цьому в 17 регіонах їх приріст перевищуватиме показник 2011 року. Загалом прогнозується, що у 2012 році обсяг доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) становитиме 89,3 млрд. гривень, з яких 42 відсотки припадатиме на м. Київ, Автономну Республіку Крим, Донецьку та Дніпропетровську області (див. таблицю 9 “Доходи місцевих бюджетів (без трансфертів з держбюджету”). Основним бюджетоутворюючим податком для місцевих бюджетів залишиться податок на доходи фізичних осіб, частка якого у доходах місцевих бюджетів (без трансфертів) коливатиметься від 45,2 відсотка в Автономній Республіці Крим до 73,7 відсотка у Херсонській області. У 2012 році, за прогнозами регіонів, надходження від податку на доходи фізичних осіб зростуть у всіх регіонах і становитимуть 57,4 млрд. гривень (див. таблицю 11 “Податок на доходи фізичних осіб”). Активізація економічної діяльності сприятиме підвищенню рівня життя населення. У 2012 році прогнозується подальше зростання середньомісячної заробітної плати. Її розмір буде коливатися від 2248 гривень у Тернопільській до 3444 гривень у Донецькій області. У м. Києві у 2012 році середньомісячна заробітна плата перевищить 4600 гривень (див. таблицю 16 “Середньомісячна заробітна плата штатного працівника”). Пожвавлення економічних процесів сприятиме активізації створення нових робочих місць і, відповідно, зменшенню розбалансованості попиту і пропозиції робочої сили, збільшенню зайнятості населення. У 2012 році у всіх регіонах прогнозується зменшення чисельності безробітних, і в цілому по країні зменшення становитиме 52,9 тис. осіб. Цьому, зокрема, сприятиме зростання кількості створених робочих місць в усіх регіонах на 48,9 тис. одиниць, а в цілому в усіх регіонах у 2012 році буде створено понад 700 тис. робочих місць (див. таблицю 18 “Створено робочих місць”). На регіональних ринках праці знизиться рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної Організації Праці. Діапазон його варіацій буде від 5,4 відсотка у м. Києві та Одеській області до 10,5 — 9,5 відсотка у Рівненській, Черкаській та Чернігівській областях (див. таблицю 17 “Рівень безробіття (за методологією МОП)”).
У 2012 році прогнозується зростання як кількісних, так і якісних показників розвитку малого підприємництва.
З урахуванням тенденції збільшення кількості малих підприємств (від 0,1 відсотка у м. Севастополі до 5,2 відсотка у Львівській області) прогнозується поступове зростання питомої ваги продукції, виробленої ними. Найбільше малих підприємств розташовано у м. Києві (59,3 тис. одиниць), Донецькій (25,8 тис. одиниць), Дніпропетровській (23,9 тис. одиниць), Одеській (23,8 тис. одиниць) та Харківській (23,1 тис. одиниць) областях (див. таблицю 19 “Кількість малих підприємств”).
Продовжуватиметься формування системи фінансової підтримки малого підприємництва шляхом спрямування коштів з обласних та місцевих бюджетів для фінансування цільових заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва та пріоритетних бізнес-проектів. Так, у 2012 році на підтримку розвитку малого підприємництва за рахунок місцевих бюджетів планується спрямувати 92,2 млн. гривень, що на 25,2 відсотка більше, ніж у 2011 році.
Державна підтримка соціально-економічного розвитку регіонів
З метою забезпечення реалізації пріоритетних завдань, які у майбутньому створять умови для самодостатнього економічного і соціального розвитку регіонів, у 2012 році на подолання міжрегіональних диспропорцій і розв’язання основних соціальних та економічних проблем регіонів буде спрямовано державну підтримку за рахунок загальнодержавних програм економічного і соціального розвитку та посилення фінансового забезпечення місцевих бюджетів.
Основними пріоритетними напрямами надання державної підтримки розвитку соціальної сфери визначено:
1) будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності;
2) реалізацію проектів, пов’язаних із здійсненням екологічних та природоохоронних заходів;
3) придбання обладнання для установ соціально-культурної сфери комунальної власності та комунального транспорту, у тому числі спеціального призначення;
4) здійснення:
заходів, пов’язаних із переселенням громадян з аварійних будинків;
спільних заходів, які передбачені угодами щодо регіонального розвитку, укладеними відповідно до Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів”;
інших заходів, що сприяють соціально-економічному розвитку регіонів, у тому числі проведення робіт з газифікації.
Пріоритетними напрямами підвищення конкурентоспроможності регіональних економік для надання державної підтримки є:
1) розбудова та модернізація об’єктів транспортної та соціальної інфраструктури комунальної власності, що підвищує інвестиційну привабливість території (виконання робіт з газифікації, водозабезпечення, водовідведення, теплопостачання, упровадження енергозберігаючих технологій у житлово-комунальному господарстві, будівництво доріг, мостів та інженерних захисних споруд, розвиток міського електротранспорту);
2) будівництво і реконструкція доріг загальнодержавного значення в межах міжнародних транспортних коридорів, створення сучасної прикордонної інфраструктури;
3) упровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій у реальному секторі економіки на об’єктах державної власності;
4) створення сприятливого середовища для розвитку бізнесу, зокрема малого і середнього;
5) стимулювання міжрегіонального і транскордонного співробітництва.
Головними принципами надання державної підтримки для фінансування інвестиційних проектів (програм) за пріоритетними напрямами соціально-економічного розвитку є такі:
1. Фінансування з державного бюджету здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку на умовах обов’язкової участі бюджету одержувача державної фінансової підтримки у реалізації відповідного інвестиційного проекту, у таких розмірах:
25 відсотків для інвестиційних програм (проектів), які реалізуються у м. Києві;
15 відсотків для інвестиційних програм (проектів), які реалізуються у містах республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та в м. Севастополі;
5 відсотків для інвестиційних програм (проектів), які реалізуються в містах районного значення.
2. Першочергове фінансування об’єктів будівництва та реконструкції із плановим уведенням в експлуатацію в поточному та наступному бюджетному періоді та /або з високим ступенем їх будівельної готовності (понад 80 відсотків) за умови максимальної концентрації коштів на пускових об’єктах для зменшення обсягів незавершеного будівництва.
3. Інвестиційні проекти, на фінансування яких планується спрямувувати державну фінансову підтримку, повинні відповідати середньостроковим програмам соціально-економічного розвитку та угодам щодо регіонального розвитку за визначеними пріоритетними напрямами (для тих регіонів, з якими до початку бюджетного періоду укладено угоди між Урядом та органами місцевого самоврядування).
4. Обсяг коштів державної підтримки для фінансування середньо- та довгострокових регіональних та міжрегіональних програм і проектів розвитку в розрізі регіонів розподіляється у такому співвідношенні:
80 відсотків коштів – між республіканським бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними, міськими бюджетами мм. Києва та Севастополя відповідно до чисельності населення, що проживає у відповідних регіонах;
20 відсотків коштів – між відповідними бюджетами з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів за показником валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу. Ця частина коштів розподіляється тільки між тими регіонами, у яких показник валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу становитиме менше, ніж 75 відсотків середнього показника по Україні.
Розподіл коштів для фінансування середньо- та довгострокових регіональних та міжрегіональних програм і проектів розвитку здійснюється відповідно до пріоритетів Державної стратегії регіонального розвитку за напрямами використання:
70 відсотків загальної суми коштів спрямовується на виконання спільних заходів угод щодо регіонального розвитку, укладених відповідно до чинного законодавства;
15 відсотків загальної суми коштів спрямовується на виконання програм та проектів, що сприяють розв’язанню специфічних проблем регіонів та окремих населених пунктів (депресивних територій, малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів, що розташовані в зонах спостереження, та інших);
15 відсотків загальної суми коштів спрямовується на виконання заходів щодо стимулювання міжрегіональної співпраці та кооперації.
5. ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ ДЕРЖАВИ
Уряду вдалося зупинити руйнівні процеси, що відбувалися у Збройних Силах України. Рівень фінансового забезпечення Збройних Сил України став однією з головних причин зниження рівня бойової готовності, низьких темпів модернізації та розробок оборонно-військової техніки, невиконання ряду програм соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей.
У рамках розв’язання першочергових проблем у цій сфері Кабінету Міністрів України належить виконати низку завдань:
відновлення, модернізація озброєння та військової техніки, оснащення військ (сил) новітніми зразками. Буде здійснено закупівлю і модернізацію озброєння та військової техніки, зокрема корабля класу “Корвет” та будівництво двох військово-транспортних літаків Ан-70; проведення дослідно-конструкторських робіт; удосконалення об'єктів навчально-матеріальної бази для забезпечення підготовки військ (сил);
збереження та посилення кадрового потенціалу Збройних Сил України, забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей шляхом покращення медичного та санаторно-курортного забезпечення Збройних Сил України, забезпечення фінансування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сили;
виконання міжнародних зобов’язань держави в оборонній сфері шляхом участі Збройних Сил України у міжнародних миротворчих операціях та досягнення сумісності підрозділів Збройних Сил України з відповідними підрозділами країн-партнерів.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, кількість квартир | 2020 | 2124 | 2227 |
| Утилізація ракет та боєприпасів, тис. тонн | 23,7 | 29,9 | 33,3 |
Буде проводитися закупівля та модернізація озброєння та військової техніки, зокрема буде проведено капітальний ремонт (продовження ресурсу) 48 літаків, 5 вертольотів, 5 суден, 125 авіаційних двигунів, 1037 одиниць озброєння та військової техніки та закуплено 165,9 тис. одиниць запчастин, здійснено технічне обслуговування 19,3 тис. одиниць озброєння та військової техніки.
Реалізація поставлених завдань надасть можливість підвищити рівень бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України, інших військових формувань України та їх спроможності до виконання покладених на них завдань.
6. ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН, ЗМІЦНЕННЯ
ЗАКОННОСТІ ТА ПРАВОПОРЯДКУ
Удосконалення законодавчої бази, зміни форм і методів діяльності у сфері законності та правопорядку сприяли досягненню певних результатів, а саме: досягнуто покращення криміногенної обстановки в державі, зменшилася кількість злочинів, вчинених у громадських місцях; досягнуто певних позитивних зрушень у боротьбі зі злочинами в економічній сфері; триває робота з попередження і викриття фактів розповсюдження наркотиків, боротьби з наркобізнесом, запобігання контрабанді наркотиків. Крім того, діяльність органів внутрішніх справ спрямовується на покращення взаємодії з громадськістю, зміцнення довіри населення до їх роботи та підвищення іміджу працівників міліції.
Разом з тим ситуація у сфері забезпечення правопорядку свідчить, що в останні роки злочинність стала більш організованою, латентною, професіональною, набула транснаціонального характеру.
У зв’язку з цим з метою розбудови більш дієвої системи захисту законних прав та інтересів кожного члена суспільства належить реалізувати такі завдання:
розвиток інструментів та механізмів захисту законним прав громадян шляхом надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави, створення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, покращення рівня умов утримання засуджених та осіб взятих під варту;
розроблення основних принципів та інструментів реалізації державної політики стосовно протидії торгівлі людьми та насильству в сім’ї через взаємодію органів місцевої влади з правоохоронними органами, організацію та здійснення цільових оперативно-профілактичних операцій та рейдів, спрямованих на виявлення злочинних груп та осіб, які причетні до вчинення злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, розвиток міжнародного співробітництва, здійснення контролю за реалізацією заходів із протидії торгівлі людьми та створенням системи роботи з потерпілими від насильства в сім’ї, профілактики таких правопорушень;
формування гендерної культури та усунення гендерних стереотипів у суспільстві шляхом створення дієвого державного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, недопущення дискримінації в ході трудової діяльності.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
Реалізація поставлених завдань забезпечить захист законних прав та інтересів громадян у різних сферах економіки, підвищить ефективність заходів протидії криміналізації економіки.
7. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ
Розвиток міжнародної співпраці протягом останніх років має позитивну динаміку, про що свідчить зростання основних показників зовнішньої торгівлі.
Зміцнення двосторонніх відносин між Україною та ЄС і поглиблення торговельного та інвестиційного співробітництва стали базою для початку переговорів про фундаментально нову угоду – Угоду про асоціацію, яка буде побудована на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції.
Розвиток торговельно-економічних відносин України з країнами СНД є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики, який доповнює процес досягнення стратегічних зовнішньополітичних цілей щодо європейської інтеграції нашої країни. Російська Федерація на сьогодні є одним з головних торговельних партнерів України та основним ринком збуту української продукції з високою часткою доданої вартості.
Членство України у СОТ стало потужним стимулом реформування торговельного режиму країни, формування прозорої та передбачуваної регуляторної політики, що сприятиме розвитку вітчизняного підприємництва, у тому числі через вихід на зовнішні ринки.
Інтеграційні світові процеси потребують активізації діалогу на високому рівні для підтримання дво- та багатостороннього діалогу у процесі вирішення актуальних і важливих для розвитку економіки нашої країни питань. Робота, яка здійснюється спільними міжурядовими комісіями з питань співробітництва (СМК), свідчить про те, що їх діяльність є ефективним механізмом для забезпечення гідного місця України в системі міжнародних відносин, підтримання з іноземними державами постійного діалогу на міжурядовому рівні з метою розбудови зовнішньополітичної діяльності України та посилення її економічної складової, насамперед експортної та інвестиційної.
Для подальшого розвитку та збереження позитивних тенденцій належить реалізувати ряд завдань:
забезпечення подальшого розвитку співпраці з країнами ЄС, зокрема щодо підписання та набрання чинності Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи створення зони вільної торгівлі, створення умов для запровадження ЄС безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до держав - членів ЄС, забезпечення співробітництва в рамках існуючих механізмів двосторонньої та багатосторонньої співпраці Україна – ЄС;
забезпечення функціонування повномасштабної зони вільної торгівлі СНД та покращення доступу українських товарів та послуг до ринку СНД;
продовження нарощування обсягів товарообороту України з Російською Федерацією, зокрема щодо виконання Програми економічного співробітництва України і Російської Федерації на 2011–2020 роки, збільшення обсягів збуту високотехнологічної продукції українських підприємств на ринку Російської Федерації;
посилення присутності України на перспективних ринках країн Латинської Америки, Азії, Близького Сходу та Африки, поглиблення двосторонньої співпраці з країнами ЄС і США та реалізація прав та інтересів держави у торговельно-економічній сфері за рахунок використання інструментів СОТ та укладання угод про вільну торгівлю з перспективними партнерами;
забезпечення подальшого розвитку співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та донорами міжнародної технічної допомоги через мобілізацію зовнішніх ресурсів, їх концентрацію на пріоритетних напрямах соціального та економічного розвитку України (розвиток інфраструктури та підтримка структурних та інституційних реформ) у найбільш ефективних видах та формах, зміцнення та розширення співробітництва з країнами-донорами на принципах рівноправного партнерства.
Кількісні та якісні критерії ефективності політики
| Показники | 2010 факт | 2011 очікуване | 2012 прогноз |
| Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг *, млрд. доларів | 129,3 | 162,0 | 180,5 |
| Експорт товарів та послуг *, млрд. доларів | 63,1 | 78,6 | 87,3 |
| Імпорт товарів та послуг *, млрд. доларів | 66,2 | 83,4 | 93,2 |
| Сальдо торгівлі товарами та послугами *, млрд. доларів | -3,1 | -4,8 | -5,9 |
| Збільшення зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг з країнами СНД порівняно з попереднім роком, відсотків | 40 | 45 | 45 |
| Збільшення обсягів експорту товарів та послуг до Російської Федерації порівняно з попереднім роком, відсотків | 55,3 | 56,2 | 57,8 |
| Збільшення зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами з країнами – членами ЄС порівняно з попереднім роком, відсотків | 23,5 | 20,0 | 12,0 |
| Збільшення обсягів експорту товарів та послуг до країн – членів ЄС порівняно з попереднім роком, відсотків | 29,2 | 25,0 | 15,0 |
* - За методологією торговельного балансу
Реалізація поставлених завдань надасть можливість покращити доступ українських товарів та послуг до ринку СНД, збільшити обсяг збуту високотехнологічної продукції українських підприємств на ринку Російської Федерації; покращити зростання основних показників зовнішньої торгівлі експорту та імпорту товарів; забезпечити подальший розвиток співробітництва в рамках існуючих механізмів двосторонньої та багатосторонньої співпраці Україна – ЄС; забезпечити стабільний доступ українського експорту до ринків країн–членів СОТ; залучити додаткові фінансові ресурси для реформування національної економіки, реалізації пріоритетних системних та інвестиційних проектів.
V. РИЗИКИ
Політика соціально-економічного розвитку у 2012 році буде спрямована на забезпечення високих темпів економічного зростання і підвищення добробуту громадян. До ризиків, які можуть мати системний негативний вплив на розвиток економіки, зокрема, належать:
нестабільна кон’юнктура на світових ринках та зниження світових цін на продукцію основних статей вітчизняного експорту;
підвищення цін на енергоресурси у зв’язку із загостренням економічної ситуації у світі;
невирішення питання про реструктуризацію боргів та заборгованостей, включаючи податок на додану вартість, а також затримку з налагодженням механізмів унеможливлення виникнення нових заборгованостей, насамперед в енергетичному секторі.
Крім того, Уряд вбачає високу небезпеку у можливій невизначеності та нестабільності політичної ситуації, політизації прийнятих рішень та включенні виборчих технологій, що може спричинити суттєве зниження темпів економічного зростання.