Сфери застосування програми 4 4 5 об’єм запланованих робіт загальна логіка здійснення заходу
| Вид материала | Документы |
- Закарпатська обласна організація товариства лісівників україни звіт про виконання природоохоронного, 1086.72kb.
- План Вступ до дисципліни "Логіка". Історичні умови виникнення формальної логіки,, 100.25kb.
- Про стан виконання Державної програми щодо запобігання І протидії корупції на 2011, 372.38kb.
- Загальна характеристика програми 6 Вступ 9 > 1 Загальні положення 9 2 Мета та завдання, 2273.59kb.
- План самоаналізу діяльності вчителя з питань підготовки та проведення виховного заходу, 14.57kb.
- Загальна характеристика роботи актуальність теми, 647.64kb.
- До Програми заходи з виконання Державної цільової соціальної програми подолання, 342.32kb.
- План навчання/проведення досліджень в Австрії Зописом як запланованих, так І попередньо, 490.49kb.
- Праця жінок Стаття 174, 74.08kb.
- Зміст програми: Вступ Аналіз виконання попередньої програми. Актуалізація проблеми, 175.17kb.
Проект виконує
DMI Associates Consortium
Проект фінансується
Європейським Союзом
НЕОФІЦІЙНИЙ ПЕРЕКЛАД
Новий період програмування на 2000-2006 рр.:
Робочі методологічні документи
РОБОЧИЙ ДОКУМЕНТ 3
Показники щодо
МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ:
Методологія розробки показників
Методологічні документи розроблено Генеральним Директоратом XVI, Регіональна політика і гуртування, Координація і оцінка операцій, Європейська Комісія
Копії матеріалів підготовлені
в рамках Компоненту з розповсюдження інформації
Проекту ЄС «Підтримка у виконанні Угоди про партнерство та співробітництво»
для обмеженого користування в Уряді України серед визначених Бенефіціарів
| 3 |
| 4 4 5 |
| 5 5 7 9 10 |
| 13 13 15 15 16 16 |
| 18 18 18 19 19 19 20 |
| 21 22 23 24 |
| 25 |
| 26 |
| ДОДАТКИ: СФЕРИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ І ПРИКЛАДИ ПОКАЗНИКІВ МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНЮВАННЯИ | 27 |
| ДОДАТОК 1: КАТЕГОРИЗАЦІЯ СФЕР ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ | 28 |
| 28 28 32 32 |
| ДОДАТОК 2: ПРОФІЛЬНІ ПОКАЗНИКИ | 33 |
| а) Зайнятість | 36 |
| б) Мережі транспортної інфраструктури | 38 |
| в) Мережі енергетичної інфраструктури | 39 |
| г) Телекомунікації та інформаційне суспільство | 41 |
| д) Навколишнє середовище | 44 |
| е) Наукові дослідження та розробки, технології та інновації (НДРТІ) | 46 |
| є) Малі та середні підриємства (МСП) | 47 |
| ж) Розвиток людських ресурсів | 49 |
| з) Рівні можливості | 51 |
| и) Розвиток міст | 53 |
| і) Рибне господарство | 54 |
| ДОДАТОК 3: ПРИКЛАДИ ПОКАЗНИКІВ МОНІТОРИНГУ ТА ОЦІНКИ | 55 |
1. Вступ
Як моніторинг, так і оцінювання програм не є новими завданнями для національних та регіональних установ, відповідальних за управління Структурними Фондами ЄС. За останні роки Комітети з моніторингу набули досвіду як із кількісного оцінювання мети та цілей програми, так і з оцінювання її проміжних результатів. Цей досвід буде використаний для покращення моніторингу і оцінювання допомоги в майбутньому.
Нові правила передбачають відхід від суто фінансового моніторингу. Існуючі процедури моніторингу, контролю і оцінки будуть допрацьовані та розширені з метою забезпечення більш ефективної діяльності Структурних Фондів.
Ці покращення передбачають більш децентралізований підхід до планування та управління програмами , а також чіткіше визначення відповідальності за здійснення моніторингу та оцінки на рівні ЄС, національному і регіональному рівнях.
Саме в цьому контексті питання точності, співставності та відповідності показників є особливо важливим. Постає ряд практичних проблем: такі, як зміст використаних визначень показників, кількісне оцінювання мети та цілей програми.
Цей посібник має на меті:
- роз’яснити термінологію, що використовується (продукт, результат, вплив), і викласти концептуальні поняття у формі, придатній для застосування при моніторингу та оцінюванні структурної допомоги;
- окреслити орієнтовні межі при проведенні моніторингу та оцінювання. Вони не можуть бути остаточними. Скоріше, по мірі набуття досвіду та появи нових методологічних напрацювань1вони будуть розширюватись.
- узгодити та уніфікувати на рівні ЄС різноманітні підходи та методики застосування показників з моніторингу шляхом створення переліку показників, які використовуються в основних сферах допомоги.
Даний посібник має використовуватися у прагматичний і гнучкий спосіб, враховуючи, зокрема, як наявні ресурси, так і зусилля органів влади на державному і регіональному рівнях, спрямовані на підвищення ефективності їх систем моніторингу.
- З чого розпочати
Моніторинг та оцінка структурної допомоги є правовою вимогою, хоча зобов’язання по виконанню цієї вимоги залежать від характеру і змісту допомоги, про яку йдеться. Метою є забезпечення ефективності виконання і використання ресурсів,через визначення показників на відповідному рівні.
- Регулятивні положення
Основні положення щодо показників моніторингу викладені у Статті 36 Загальних Положень.
Положення також містять декілька посилань щодо укладання програм (Статті 16, 17 і 18) і процедур оцінювання (Статті 40,41,42,43 і 44). Ці статті встановлюють: базові засади моніторингу і оцінки допомоги (наприклад, кількісне оцінювання цілей програми, фінансовий і нефінансовий (результативний) моніторинг, показники продукту, результатів і впливу, вимірювання якості та результативності виконання); відповідальність, яку несуть залучені керівники різних рівнів (Європейська Комісія, країни-члени, Комітети з моніторингу); вимоги до відповідної звітної документації (наприклад, річні звіти про виконання, оціночні звіти, тощо).
- Об’єм запланованих робіт програм
Показники застосовуються до всіх видів структурної допомоги, включаючи Рамкові програми допомоги ЄС (Community Support Frameworks (CSFs), Єдині програмні документи (Single Programming Documents - SPDs), Робочі Програми і також ‘глобальні гранти’ і важливі проекти. З метою забезпечення ефективного моніторингу цих видів допомоги, необхідно приділити окрему увагу найнижчому робочому рівню (заходу або проекту).
Взагалі, ці дані мають бути включені до щорічних звітів про виконання (Стаття 37) і мають не обмежуватися фінансовими звітами. На додаток, показники мають пропонувати логічний і послідовний опис програми, починаючи з найконкретнішого (рівня фактичних витрат) і переходячи до узагальнень (а саме, до результатів, отриманих в ході використання цих коштів).
- Об’єм запланованих дій
- Загальна логіка здійснення заходу
- Загальна логіка здійснення заходу
Суттєвою частиною підготовки програм Структурних Фондів є визначення їх мети та цілей і такий розподіл коштів між запланованими заходами, який забезпечить найкраще досягнення цілей. Існує логічний зв'язок між тим, як саме розподілені кошти, та досягненням мети. Цей звязок можна уявити як «згори вниз», так і «знизу вгору». На практиці, розробка програми передбачає почергове застосування обох напрямків:
- «згори вниз»: вся допомога планується із врахуванням специфічного контексту, пов’язаного із визначенням загальної мети. Саме мета визначає стратегію допомоги і дозволяє намітити ряд конкретних цілей, що відповідають пріоритетним сферам. Кожна конкретна ціль, в свою чергу, досягається шляхом виконання певних заходів. Вони дають змогу досягти оперативних цілей.
- «знизу вгору»:
- Заходи виконуються керуючими адміністраціями, міністерствами і відомствами та іншими виконавцями з використанням різного роду засобів або ресурсів (фінансових, людських, технічних або організаційних);
- здійснені витрати надають можливість отримати ряд реальних продуктів (наприклад, побудовані автошляхи (в км), кількість наданих навчальних місць, і т.і.), які свідчать про прогрес, досягнутий в результаті проведення заходу;
- результати – це (безпосередні) наслідки прямих вигод від профінансованих заходів (тобто, зменшення часу, який витрачається на поїздки, транспортних затрат або кількість фахівців, кваліфікацію яких було успішно підвищено).
- ці результати можна представити в залежності від їхнього впливу на досягнення загальної мети або конкретних цілей програми, що є головною основою для оцінки успішності або неуспішності наданої допомоги. Конкретний вплив може, наприклад, включати збільшення обсягу перевезеного вантажу, або підвищення відповідності навиків і вмінь вимогам ринку праці. Глобальний вплив стосується кінцевої мети допомоги, наприклад, створення нових робочих місць.
- Заходи виконуються керуючими адміністраціями, міністерствами і відомствами та іншими виконавцями з використанням різного роду засобів або ресурсів (фінансових, людських, технічних або організаційних);
В Схемі 1 представлено логічну послідовність допомоги ЄС.
Схема 1: послідовність здійснення заходів програми
Впливи (довгострокові наслідки)
Загальні цілі
Результати (прямі та безпосередні наслідки)
Конкретні цілі
Цілі програми
Оперативні цілі
Продукти
(вироблені товари і надані послуги)
Задіяні ресурси
Програмні операції
Як видно із наведеної схеми, ресурси програми мають відношення і до продуктів, і, відповідним чином, до досягнення результатів і впливу. Також продемонстровано засоби, за допомогою яких досягають оперативних, конкретних і загальних цілей програми.
Висновки:
- оперативні цілі виражені через отриманий продукт (наприклад, проведення курсів підвищення кваліфікації / перекваліфікації для такої категорії, як довготривало-безробітні);
- конкретні цілі виражені через отримані результати (наприклад, підвищення, завдяки перекваліфікації, рівня працевлаштування довготривало-безробітних);
- загальні цілі виражені через отриманий вплив (наприклад, зниження рівня безробіття серед довготривало-безробітних).
- Розробка програм допомоги Структурного фонду
Як зазначено вище, допомога Структурного фонду має різні форми: Рамкові програми допомоги ЄС (РПД), Робочі програми (РП), Єдині програмні документи (ЄПД), і Додатки до програми (ДП), що містять заплановані заходи. Рамкові програми допомоги (РПД) містять ряд пріоритетів, які виконуються в рамках робочих програм. Кожна робоча програма включає набір пріоритетів, які складаються з багаторічних заходів. ЄПД мають простішу структуру, яка складається з компонентів РПД і РП.
| Важливо Реформа Структурних Фондів започаткувала нову концепцію системи розробки програми – додаток до програми (the programme complement). Принципово важливим наслідком цієї інновації є те, що відповідальність за розробку змісту програми на рівні заходів і за кількісне оцінювання її мети та цілей тепер покладається на країни-члени ЄС. Попередня оцінка має перевірити узгодженість між різними рівнями програми. |
Як показано на схемі 2, кожен рівень розробки програми (РПД, пріоритет, РП, і т.і.) так само класифікується щодо своїх цілей. Загальна мета на нижчому рівні відповідає конкретній меті на вищому рівні і, навпаки, конкретна ціль на вищому рівні включає загальну мету на нижчому рівні. Однак, оперативні цілі існують тільки на рівні заходу.
Схема 2: Зв’язок між рівнями і ефективністю допомоги
Рамкові програми допомоги
Пріоритет
Загальна мета (впливи)
Робочі програми
Загальна мета (впливи)
Пріоритет
Додаток до програми (Заходи)
Конкретні цілі (результати)
Загальна мета (впливи)
Конкретні цілі (результати)
Конкретні цілі (результати)
Загальна мета (впливи)
Конкретні цілі (результати)
Загальна мета (впливи)
Конкретні цілі (результати)
Єдиний Програмний Документ
Загальна мета (впливи)
Пріоритет
Додаток до програми (Заходи)
Загальна мета (впливи)
Конкретні цілі (результати)
Загальна мета (впливи)
Конкретні цілі (результати)
Конкретні цілі (результати)
Робочі цілі (матеріальні продукти)
Заходи
Стосовно показників:
- показники результату і впливу можуть визначатися на всіх рівнях укладання програми;
- показники продукту вимірюються виключно на рівні заходу;
- низка показників продукту може об'єднуватись для визначення відповідних показників на рівні пріоритетності та рівні програми (див. розділ 6);
- причинно-наслідкові зв’язки між рівнями заходу, пріоритету і програми можуть бути описані через перетворення показників результату і впливу, що вимірюються на різних рівнях.
Важливою метою попередньої оцінки є забезпечення логічної послідовності при здійсненні всіх запланованих заходів.
- Показники програми: задіяні ресурси, продукти, результати та вплив
Для здійснення моніторингу і оцінки виконання програми щодо досягнення встановлених цілей, необхідно використовувати низку показників, які мають бути визначені заздалегідь або на ранніх стадіях виконання програми, з тим, щоб зібрати дані щодо них. Показники мають відповідати поставленим цілям програми. Таким чином, існують наступні різноманітні рівні показниківі:
- показники задіяних ресурсів стосуються бюджету, асигнованого для кожного рівня допомоги. Фінансові показники використовуються для моніторингу прогресу щодо виконання річних зобов’язань і виплат коштів, виділених на кожну операцію, захід або програму по відношенню до витрат;
- показники продукту стосуються заходів. Їх можна виміряти у фізичних або грошових одиницях (наприклад, довжина побудованої дороги, кількість компаній, яким було надано фінансову підтримку, і т.д.);
- показники результату стосуються прямого і безпосереднього наслідку виконання програми. Вони надають інформацію щодо змін, наприклад, у поведінці , здатності або результативності безпосередніх бенефіціарів. Такі показники можуть бути фізичного (зменшення часу на здійснення поїздок, число фахівців, кваліфікацію яких було підвищено, число дорожніх аварій, і т.і.) або фінансового характеру (співвідношення ресурсів приватного сектору, зменшення транспортних витрат);
- показники впливу стосуються наслідків програми, які виходять за рамки впливу на їх безпосередніх бенефіціарів. Можна визначити дві концепції впливу. Конкретні впливи – це ті наслідки, які відбуваються після певного періоду часу, але які, тим не менш, безпосередньо пов’язані зі здійсненими заходами. Загальні впливи – це довгострокові наслідки, які впливають на ширші верстви населення. Ясно, що виміряти даний вид впливу і встановити чіткий причинно-наслідковий зв’язок є доволі складно.
Таблиця 1: можливі показники для великого проекту інфраструктури (будівництво доріг).
| | Опис | Показники |
| Продукт | Будівництво дороги | Результативність: Фінансова : вартість,стан виконання матеріальна: побудовані дороги (в км), ступінь прогресу |
| Результат | Зменшення часу поїздок і транспортних затрат | доступність в еквіваленті швидкості прямої лінії (ЕШПП) (ESS)2 економія часу (у хв.) економія витрат (у %) |
| Конкретний вплив | Підвищення безпеки Збільшення потоків пасажирів і вантажу | транспортні потоки |
| Загальний вплив | Ріст соціально-економічної діяльності | диверсифікація виробництва створення робочих місць збільшений ВВП в регіоні на душу населення і на одну зайняту особу |