Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях частина 1

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 20

РЗ, або у напрямку яких рухається радіоактивна хмара, подається сигнал. За цим сигналом всі надягають респіратори (тканинні маски проти пилу або ватно-марлеві пов'язки, а за їх відсутності - протигази), беруть підготовлений запас продуктів харчування і води, медикаменти, предмети першої необхідності і йдуть у сховища або протирадіаційні укриття.

Якщо обставини вимушують укритися у будинку (квар-тирі) або виробничому приміщенні, то необхідно, не гаячи часу, закрити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, закрити всі щілини, що маються. У тому випадку, якщо люди вже опинилися в зоні зараження або їм треба буде подолати її, вони повинні прийняти радіозахисні засоби.

При повному з'ясуванні радіаційної обстановки у межах зони А першу добу можна знаходитись у простіших захис-них спорудах і у звичайних загерметизованих приміщен-нях. Населення тут не отримає доз радіації, які могли б призвести до втрати працездатності. Прийом радіозахис-них засобів не обов'язковий.

У зоні Б небезпека радіаційного ураження значно зрос-тає. Тут уберегти людей від опромінення можна лише у спорудах з коефіцієнтом захисту не нижчим, як 20. Пере-бування людини на відкритій місцевості протягом перших 12 годин після випадіння РР може вивести її з ладу. У даному випадку виникне потреба приймати радіозахисні засоби.

У зоні В на відкритій місцевості і у дерев'яних будівлях, навіть при короткочасному знаходженні там, люди можуть зазнати важких радіаційних уражень, особливо у першу добу після ядерного вибуху. Тому населення треба укри-вати у сховищах і ПРУ з коефіцієнтом захисту не нижчим за 50. Дії на зараженій місцевості повинні бути суворо регламентовані, причому треба буде застосовувати радіо-захисні засоби.

Якщо люди опиняться ще ближче до центру ядерного вибуху, у зоні найбільш небезпечного радіоактивного зара-ження (зона Г), то від важких уражень і втрат їх можуть зберегти лише сховища з високим коефіцієнтом захисту (не нижче 200). Знадобиться здійснювати весь комплекс медичних заходів з профілактики променевої хвороби.

Однак зони підвищеної радіаційної небезпеки складати-муть невеликий процент на всьому сліді радіоактивної хма-ри (5-б% при потужності вибуху 50 кт і швидкості віту 50 км/год). Тому, якщо вжити необхідних заходів захисту, радіаційні втрати населення можна буде звести до міні-муму.

При ядерних вибухах ступінь радіоактивного зара-ження, а також форма і розмір районів зараження залежать від потужності і виду ядерного вибуху, метеорологічних умов, рельєфу місцевості, часу, що минув після вибуху, характеру грунту і рослинності.

Сховища (укриття) є ефективним засобом захисту від сучасної зброї аварій (катастроф) у мирний час.

Тривалість перебування у сховищах (укриттях) зале-жить від ступеня радіоактивного зараження місцевості. Якщо сховище (укриття) знаходиться в зоні зараження з рівнем радіації через 1 год. після вибуху від 8 до 80 р/год. то час перебування у ньому людей складатиме від декіль-кох годин до однієї доби; у зоні зараження з рівнем радіації від 80 до 240 р/год знаходження людей у захисній споруді збільшується до 3 діб; у зоні зараження з рівнем радіації 240 р/год цей час складатиме 3 доби і більше.

Після закінчення вказаних термінів із сховищ (укриттів) можна перейти до житлових приміщень. Протягом нас-тупних 1-4 діб (в залежності від рівнів радіації у зонах зараження) із таких приміщень можна періодично вихо-дити назовні, але не більше 3-4 годин на добу. В умовах сухої і вітряної погоди, коли можливе пилоутворення при виході з приміщень слід використовувати засоби індиві-дуального захисту органів дихання.

При вказаних термінах перебування у сховищах (укрит-тях) стає зрозумілою необхідність мати запаси продуктів харчування (не менш як на 4 доби), питної води (із роз-рахунку 3 л на людину на добу), а також предмети першої необхідності і медикаменти.

Якщо у результаті ядерного вибуху сховище (укриття) виявиться пошкодженим, і подальше перебування у ньо-му буде пов'язане з небезпекою для людей, вживають заходів до швидкого виходу з нього, не чекаючи прибуття рятувальних формувань. Попередньо слід негайно надяг-ти засоби захисту органів дихання. За вказівкою комен-данта сховища (старшою по укриттю) люди виходять із сховища (укриття), використовуючи виходи, що вияви-лися цільними: якщо основний вихід завалено, необхідно скористатися запасним або аварійним виходом. У тому випадку, коли ніяким виходом із захисної споруди скористатися неможливо, люди удаються до розчищення одного з завалених виходів або до пророблення виходу у тому місці, де вкаже комендант сховища (старший по укриттю). Із заваленого укриття взагалі вийти не складно, для цього досить розібрати частково перекриття і обва-лити земляне обвалування в середину.

Не виключено, що із сховищ, а тим більше із протира-діаційних або простіших укриттів, що опинилися в зоні небезпечного (з рівнем , радіації більшим ніж 240 Р/год) радіаційного зараження, буде проводитись евакуація населення в незаражені або слабо заражені райони. Це викликається тим, що тривале (протягом декількох діб) перебування людей у захисних спорудах пов'язане з серйозними фізичними і психологічними навантаження-ми. В цьому випадку необхідно буде швидко і організо-вано здійснити посадку на транспорт, з тим, щоб менше піддаватися опроміненню.

В усіх випадках перед виходом із сховища (укриття) на заражену територію необхідно надягти засоби індивідуаль-ного захисту і уточнити у коменданта (старшого) захисної споруди напрям найбільш безпечного пересування, а також про місцезнаходження медичних формувань і пунктів об-мивання поблизу шляху пересування.

При знаходженні населення під час ядерного вибуху поза сховищами (укриттями) з метою захисту слід вико-ристовувати природні укриття.

Якщо у місцях, де знаходяться люди, що рухаються до укриття, таких сховищ немає, треба повернутися до вибуху спиною, лягти на землю обличчям донизу, руки заховати під себе; через 5-12 секунд після вибуху, коли мине ударна хвиля, встати і негайно надягти протигаз, респіратор або якийсь інший засіб захисту органів дихання (закрити рот і ніс хусткою, шарфом або цупкою матерією) з метою вик-лючення потрапляння всередину організму радіоактивних речовин, дія ураження яких може бути значною і протягом тривалого часу, оскільки виділення їх з організму відбуває-ться повільно, потім струсити пил, що осів на одяг та взут-тя, надягти засоби захисту шкіри, що маються, (викорис-тати одягнуті одяг і взуття як засоби захисту), і вийти із осередку ураження або укритися у найближчій захисній споруді.

Знаходження людей на зараженій радіоактивними речо-винами місцевості поза сховищами (укриттями), не дивля-чись на використання засобів індивідуального захисту, по-в'язане з можливістю небезпечного опромінення і, як нас-лідок цього, розвиток променевої хвороби. Щоб попере-дити важкі наслідки опромінення і послабити прояви про-меневої хвороби в усіх випадках знаходження на зараженій місцевості необхідно здійснювати медичну профілактику уражень іонізуючими випромінюваннями.

Більшість протирадіаційних препаратів, що маються, вводиться в організм з таким розрахунком, щоб вони встигли потрапити в усі клітини і тканини до можливого опромінення людини. Час прийому препаратів встановлює-ться в залежності від способу їх введення в організм: таблеткові препарати, наприклад, приймаються за 30-40 хв., препарати, що вводяться шляхом ін'єкцій внутрішньо-м'язово - за 5 хв. до початку можливого опромінення. Застосовувати препарати рекомендується і у випадках, якщо людина опроміненню вже піддавалася.

Протирадіаційні препарати маються у спеціальних набо-рах, що розраховані на індивідуальне користування (ап-течка АІ-2 та її аналоги, колективні аптечки і тощо).

З метою зменшення можливості ураження радіоактив-ними речовинами на території осередку ураження (в зонах зараження) забороняється приймати їжу, пити, палити.

При виході із осередку ураження необхідно врахо-вувати, що в результаті ядерних вибухів виникли руйну-вання будівель, мереж комунального господарства. При цьому окремі елементи будівель можуть зруйнуватися через деякий час після вибуху, зокрема від струсів при русі важкого транспорту, тому підходити до будівель тре-ба з найменш небезпечної сторони (де немає елементів конструкцій, що загрожують падінням). Просуватися впе-ред треба посередині вулиці з урахуванням можливого швидкого відходу у безпечне місце. З метою виключення нещасних випадків не можна торкатися електропроводів, оскільки вони можуть виявитися під напругою; треба бути обережним у місцях можливого загазування.

Напрям руху із осередку ураження слід обирати з ура-хуванням знаків огороджування, що розставлені розвід-кою цивільної оборони, - в сторону зниження рівня радіа-ції. Рухаючись по зараженій території, треба намагатися не здіймати пилу, у дощову погоду обминати калюжі і нама-гатися не здіймати бризок.

По шляху руху від осередку ураження можуть трапля-тися люди, завалені уламками конструкцій, травмовані. Необхідно надати їм посильну допомогу. Розбираючи уламки, слід звільнити потерпілому перш за все голову і груди. Надання допомоги передбачає наявність навичок і знання певних прийомів в зупинці кровотечі, створенні нерухомості (іммобілізації) при переламах кісток, гасінні одягу, що спалахнув на людині, в захисті рани або опіко-вої поверхні від наступного забруднення.

В населених пунктах велику небезпеку для людей будуть створювати пожежі, що викликані світловим опро-міненням ядерного вибуху, вторинними факторами після вибуху, а також у результаті застосування противником запалювальних речовин. Треба вміти вести боротьбу з пожежами, правильно діяти при гасінні їх, щоб не зазнати ушкоджень.

Після виходу із вогнища ядерного ураження (зони радіоактивного зараження) необхідно якомога швидше провести часткову дезактивацію і санітарну обробку, тоб-то видалити радіоактивний пил: при дезактивації - з одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, при санітарній обробці - з відкритих ділянок тіла і слизових оболонок очей, носа і рота.

Складною проблемою при діях у зоні радіоактивного зараження є організація харчування людей. Готувати їжу на відкритій місцевості можна після випадіння РР при рівні радіації не більшому за 1 р/год. При рівнях до 5 р/год розгортання кухонь допускається у палатках. На місцевості з більш високими рівнями їжу треба готувати тільки в закритих герметичних і дезактивованих приміщеннях або в закритих спорудах. Ділянку навколо них доцільно дезакти-вувати або зволожувати у радіусі від 20 до 100м.

Прийом їжі на відкритій місцевості і у відкритих спо-рудах дозволяється при рівні радіації до 5 р/год. При більш високих рівнях харчуються на дезактивованій зволоженій території у спеціально обладнаних захисних спорудах або у загерметизованих спорудах. Продукти і вода доставляю-ться сюди у герметичній упаковці і посуді.

Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетич-них установках може привести до радіоактивного заражен-ня повітря і довкілля, що являє собою серйозну небезпеку для населення усієї України.

Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційному небезпечному об’єкті проводить управління з питань над-звичайних ситуацій і цивільного захисту населення облас-ті (МНС України).

З цією метою по обласній (міських і районних) радіо-трансляційній мережі буде передано спеціальне повідом-лення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою радіо, телебачення і рухомих звукомовних ус-тановок, а також працівниками суб’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор (домоуправлінь).

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактив-ного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватяну марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.

Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в при-міщені. Включіть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, ви-конайте герметизацію приміщення.

З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з мо-менту отримання повідомлення про радіоактивне зара-ження негайно приступити до проведення йодної профі-лактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років ¼ таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному зак-ладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна ви-користати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше пе-ребування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за пові-домленнями управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (відділу з НС та ЦЗН міста обласного підпорядкування або району). Уточ-ніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела елект-роенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватяну марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.

Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на об-ладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних пок-ривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким підручним засобом і вимити водою. Після цього обро-бити відкриті частини шкіри водою або розчином із інди-відуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д.

В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу.

Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

При аваріях (катастрофах) на радіаційно небезпечних об’єктах частина території області може опинитися в умо-вах підвищеного радіаційного зараження.

В цій обстановці треба суворо дотримуватися заходів радіаційної безпеки і санітарної гігієни.

Головну небезпеку для людей на такій території, заб-рудненій радіоактивними речовинами, становить внутрішнє опромінювання внаслідок потрапляння радіоактивних ре-човин всередину організму з повітрям, що вдихається та при прийомі харчів і води.

Ось чому необхідно захистити органи дихання від ра-діоактивних речовин, підготувати своє житло, дотриму-ватися правил поведінки на зараженій території.

Для захисту органів дихання використовуйте респі-ратор типу “Пелюсток”, респіратори Р-2, У-2К (для дорос-лого населення), ватяні марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканини, а також цивільні протигази.

Засоби захисту органів дихання необхідно обов’язково використовувати при випаданні радіоактивних речовин на території, де знаходиться ваша робота, житло, при всіх видах пилоутворення у зонах радіаційного зараження (силь-ний вітер, проїзд транспорту, особливо по грунтовим доро-гам, при проведенні робіт на місцевості і т.д.).

Засоби індивідуального захисту можна не використо-вувати при находженні в житлових і адміністративних бу-динках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.

Всі вікна в споруді (домі) закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами. Закрийте димоходи, венти-ляційні віддушини (отвори, люки). Килимові доріжки і килими зверніть. М’які меблі накрийте чохлами, столи накрийте плівкою або клейонкою. Перед вхідними двери-ма поставте ємність з водою і поруч розстеліть килимчик.

Водорозбірні колонки обладнайте наметами і відміст-ками. Продукти зберігайте в скляній тарі або поліетиле-нових пакетах, в холодильниках.

Для попередження або послаблення дії на організм ра-діоактивних речовин та можливого уникнення захворю-вання променевою хворобою:

максимально обмежте перебування на відкритій тери-торії, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);

при знаходженні на відкритій території не роздягай-тесь, не сідайте на землю, не паліть;

перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почис-тіть вологою щіткою;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з використанням миючих засобів;

приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, рете-льно мийте руки з милом перед їжею;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти з індивідуальних госпо-дарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;

виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;

не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення.

Підводить короткі підсумки проведеного заняття за те-мою і ставить завдання на самостійну підготовку до нового заняття.

-

Т Е М А 7.

ХІМІЧНОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ. СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ. ПРОМИСЛОВІ ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ. ПРИЛАДИ ХІМІЧНОЇ РОЗВІДКИ ДЛЯ СИЛЬНОДІЮЧИХ ТА БОЙОВИХ ОТРУЙНИХ РЕЧОВИН.

Навчальна ціль:

Вивчити: структуру хімічно небезпечних об’єктів; сильнодіючі отруйні речовини , особливості їх впливу на організм людини; промислові засоби індивідуального захисту органів дихання; прилади хімічної розвідки для сильнодіючих отруйних та бойових речовин.

Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 2 години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.

Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:

Передмова. 5 хв.

1. Структура хімічно небезпечних об’єктів. Сильнодіючі отруйні речовини, особливості їх впливу на організм лю-дини. 30 хв.

2. Промислові засоби індивідуального захисту органів дихання. 35 хв.

3. Прилади хімічної розвідки для сильнодіючих отруй-них та бойових отруйних речовин. 15 хв.

Підсумки. 5 хв.

Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., .№ 555-Х1У, 1999р., Київ.

3. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, ВРУ, № 1281-Х1У, 1999 р., Київ.

4. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

5. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, постанова КМУ, № 1099, 1998 р., Київ.

6. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потен-ційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику над-звичайних ситуацій техногенного походження, наукові ке-рівники: член-кореспондент НАН України С. І. Дорогун-цов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов, 1995 р., НАН України, Київ.

7. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

8. Методика прогнозування масштабів зараження сильно-діючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуван-нях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті (РД 52.04.253-90), Держгідромет СРСР, 1991 р., Москва.

9. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

10. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

11. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

12. Нормативно-методична література. Міністерства і відомства України, 1990-2000 рр., Київ.

13. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

Матеріальне забезпечення

1. Стенди або схеми в класі:

1. Концепція захисту населення і територій.

2. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

3. Дії органів управління і сил ЦО та населення у надзвичайних ситуаціях.

4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.

5. Класифікація надзвичайних ситуацій.

6. Характеристики надзвичайних ситуацій.

7. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозимет-ричного контролю.

11. Прибори хімічної розвідки (всі типи).

111. Засоби індивідуального захисту (всі типи).

ПЕРЕДМОВА

На території України розміщено більше 1,5 тис. хімічно небезпечних об’єктів; їх діяльність пов’язана з виробницт-вом, використанням, зберіганням і транспортуванням силь-нодіючих отруйних речовин, а в зонах їх розміщення про-живає понад 22,0 млн. чоловік.

Небезпека функціонування цих об’єктів господарської діяльності пов’язана з ймовірністю аварійних викидів (виливів) великої кількості сильно-діючих отруйних речовин за межі об’єктів, оскільки на багатьох із них зберігається 3-15 добовий запас хімічних речовин. Ось чому кожна нас-тупна надзвичайна ситуація може бути пов’язана із вили-вом або викидом в повітря СДОР.

Збільшення потенційної небезпеки виникнення, можливі важкі наслідки обумовлюють актуальність захисту насе-лення і ліквідації наслідків хімічних небезпечних ситуацій на території України.

Основні терміни і визначення, що вживаються при надзвичайних ситуаціях з СДОР:

Потенційно небезпечний об’єкт–об’єкт, на якому вико-ристовуються, виготовляються, переробляються, зберігаю-ться або транспортуються небезпечні радіоактивні, поже-жовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гід-ротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виник-нення надзвичайних ситуацій.

Забезпечення промислової безпеки в надзвичайних ситуаціях – прийняття і дотримання правових норм, вико-нання екологічних захисних, галузевих або відомчих вимог і правил, а також проведення комплексу організаційних, технологічних, інженерних і технічних заходів, спрямо-ваних на відвернення промислових аварій і катастроф в зонах надзвичайної ситуації.

Потенційно небезпечна речовина - речовина, що внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних або токсич-них властивостей визначає собою небезпеку для життя і здо-ров’я людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

Гранично допустима концентрація небезпечної речо-вини – максимальна кількість небезпечних речовин в ґрунті, повітряному або водному середовищі, продовольстві, харчовій сировині, що вимірюється в одиницях об’єму або маси, які при постійному контакті з людиною або при дії на нього за певний термін часу практично не впливає на здоров’я людей і не викликає несприятливих наслідків.

Хімічна аварія (аварія зі СДОР) – небезпечна подія техногенного характеру, що настала від виробничих, кон-структивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) СДОР в атмос-феру і реально загрожує життю, здоров’ю людей.

Небезпечна речовина – рідка, тверда, газоподібна або у стані пару хімічна, радіоактивна, біологічна, пожежови-бухова речовина, суміш або склад вищезазначених речо-вин, які можуть викликати різні види небезпеки для людей, тварин або навколишнього середовища (вибух, пожежу, отруєння, ураження і та ін.).

Викид небезпечного хімічної речовини – вихід при розгерметизації за короткий термін часу із технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування небезпечної хімічної речовини або продуктів її переробки в об’ємах, які можуть привести до хімічної аварії.

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприєм-ство або його структурні підрозділи), на якому знаходяться в обігу (виробляються, переробляються, завантажуються або розвантажуються, використовуються у виробництві, розміщуються або складуються постійно або тимчасово, знищуються тощо) одне або декілька СДОР.

Зона можливого хімічного зараження – територія, в межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виник-нути переміщення хмари СДОР. При прогнозуванні зона можливого хімічного зараження є площа кола з радіусом, який дорівнює глибині розповсюдження хмари зараженого повітря з концентрацією ураження (токсодозою).

Зона хімічного зараження СДОР – територія, яка включає місце, де розлито СДОР і ділянки території, над якими виникло розповсюдження пару СДОР з вражаючими концентраціями.

Надзвичайні ситуації з викидом (виливом) СДОР та з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації їх наслідків поділяються на НС:

загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу ви-датків відповідного бюджету;

реґіонального рівня – надзвичайна ситуація розгор-тається на території двох та більше адміністративних райо-нів (міст обласного підпорядкування) Автономної Рес-публіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області дер-жави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту, загрожує поши-ренням самої ситуації або її вторинних наслідків на дов-кілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а так же у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують власні можливості по-тенційно небезпечного об’єкту, але не менш одного відсот-ку обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які вини-кають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно не-безпечних об’єктів;

об’єктового рівня - надзвичайні ситуації, які не підпа-дають під зазначені визначення.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:

ХІМІЧНОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ’ЄКТИ. СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВПЛИВУ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.

Сьогодні в народному господарстві України викорис-товуються десятки тисяч різних хімічних сполук, при-чому щорічно ця кількість збільшується на 200-1000 но-вих речовин.

За ступенем токсичності при інгаляційному (через органи дихання) і пероральному (через шлунково-кишко-вий тракт) шляхах попадання в організм хімічні речовини можна розбити на шість груп, а за ступенем дії на організм людини на чотири класи .

Характеристика СДОР за ступенем токсичності

Клас токсичності	ГДК в повітрі, мг/м³	Середні смертельні
Клас токсичності	ГДК в повітрі, мг/м³	Концентрація мг/л	Доза при внутрішньому надходженні, мг/кг
Надзвичайно токсичні	0,1	< 1	< 1
Високо токсичні	0,1 – 1	1-5	1-50
Сильно токсичні	1,1 – 10	6–20	51-500
Помірно токсичні	Теж	21–80	501-5000
Мало токсичні	> 10	81–160	5001-15000
Практично не токсичні	-	> 160	>15000

Клас небезпеки СДОР за ступенем дії на організм людини

Клас небезпеки	Характеристика класу небезпеки	ССК, мг/м³
1	Речовини надзвичайно небезпечні	< 500
2	Речовини високо небезпечні	501-5000
3	Речовини помірно небезпечні	5001-50000
4	Речовини мало небезпечні	> 50001

Blog