Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці

Вид материала

Документы

Содержание Кількість робітників Відносна кількість підприємств, що досліджувались Перша модель Друга модель Третя модель Ключові фінансові показники (у місцевій валюті) Підвищення річного доходу Зменшення часу митної очистки Створення системи суспільних зв’язків.

Подобный материал:

• Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці, 255.88kb.
• Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці, 207.23kb.
• Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці, 284.04kb.
• Процеси перетворень в Україні в економіці, політиці, праві І т д. дуже затягнулись., 61.15kb.
• Секція 23. Менеджмент, інвестиційні й інноваційні процеси в промисловості І народному, 205.56kb.
• 1 (розділ 1 книжки). Інформація. Інформаційні процеси І системи, 245.43kb.
• Інноваційні процеси на підприємстві, 106.66kb.
• Усучасних соціокультурних умовах України розвиток системи освіти в значній мірі визначається, 68.06kb.
• Інноваційні освітні процеси в системі позашкільної освіти Сумщини, 143.41kb.
• Структура програми навчальної дисципліни „ інноваційні криміналістичні технології (за, 1060.42kb.

Країни учасниці організації економічного співробітництва та кооперації теж показують високий відсоток користування мережею. Серед інших країн, наприклад, 86% австралійських підприємств активно використовують Інтернет. Набагато складніше отримати інформацію щодо кількості підприємств, що підключені до всесвітньої мережі. Декілька країн, що розвиваються заявили про високий процент підключення, а надана інформація поступила за період із 2001 до 2003 року. У табл. 6 наведені дані по Таїланду, де, наприклад, щороку збільшується кількість великих підприємств, що користуються доступом до мережі Інтернет [13].


Таблиця 6 – Відносна кількість підприємств,

що використовують Інтернет у Таїланді, 2003 рік

	Кількість робітників
	1-15	16-25	26-30	31-50	51-200	200+
Відносна кількість підприємств, що досліджувались	800’425	12’096	2’793	5’879	6’556	2’119
Відносна кількість підприємств, що користуються Інтернетом (%)	7.2	45.6	52.6	59.4	73.3	90.1

Інституціональна кооперація

Перед багатьма країнами, що мають за мету вступ до ВТО стоїть завдання оптимізації та реформування інституцій, що сприяють поліпшенню міжнародної торгівлі. Спочатку керівництво країни повинно розробити план дій щодо сприяння співробітництву між приватним сектором (представниками бізнесу) та державними контролюючими органами. Реймонд Ві виділяє три моделі встановлення співробітництва між державними контролюючими органами і представниками торгового бізнесу [18, c. 210].

Перша модель припускає головну роль уряду, що зобов’язується встановлювати, фінансувати і підтримувати зв’язок між приватними і суспільними учасниками торгових операцій. Як правило, ця модель діє у країнах, зі стабільним і дієвим урядом, а більшість робітників є добре освіченими фахівцями, з високими технічними навичками та отримують високу заробітну платню. Співробітництво між торговими агенціями та громадським сектором широко розповсюджене. Ця модель дає також всі можливості для проведення інвестиційних проектів у країні. Деякі агенції використовують цю модель з метою встановлення повного контролю торговельного процесу і можуть розраховувати на допомогу закордонних компаній у сприянні цим процесам. З часом кількість трансакцій збільшується, а технічне забезпечення морально старіє, є загроза зростання фінансового навантаження на державні органи та суспільний сектор. Крім того, торгові операції навіть можуть погіршуватись із-за неналежного технічного зв’язку, спричиненого застарілим технічним оснащенням. Це ще раз підтверджує те, що ІКТ у сфері торгівлі набуває ваги і стає визначальним.

Друга модель акцентує увагу на приватному секторі. Така модель за звичай діє в умовах вільного ринку. Одна із головних ідей – це свобода, яку отримують підприємства у своїй діяльності. Особливо інноваційною у такій моделі є торгівельний сектор. Підприємства цього сектора мають гнучку систему роботи і стратегії їх поведінки на ринку є такими, що дозволяють вчасно змінювати поведінку фірми та налаштовуватись на більш оптимальні види торгівлі. В системі діє ефективна законодавча база.

Третя модель припускає кооперацію приватного і державного секторів, за участю іноземних організацій та інститутів. Ця модель характеризується відносно стабільною політичною ситуацією, ефективною і дієвою системою адміністрування. В такій моделі інфраструктура налагоджується поступово. Рівень знань та техніко-комунікаційні навички робітників посередні або дуже низькі. Законодавча база, яка діє в рамках цієї моделі не є ефективною.

Досвід світових країн

Найпершою країною, яка зробила крок у напрямку покращення умов міжнародної торгівлі був Сінгапур. В країні була створена так звана Торгова Сітка (TradeNet), перша в світі електронна система «Єдиного Вікна» [14, c. 129-132]. А сприяла появі цього проекту сінгапурська компанія CrimsonLogic.

Що ж представляє собою TradeNet? Система об’єднує 35 державних контролюючих установ в єдину систему, яка дозволяє проводити митну очистку та сплачувати мита, проходити експортно-імпортні процедури. Вже з 1979 року у Сінгапурі проводиться комп’ютеризація всіх сфер економіки і особливе значення це зіграло для митної служби.

Ті досягнення які відбулися в країні, а саме прискорення трансакцій, та зв’язок більшості учасників торгової спільноти і формування єдиної бази даних, єдиної системи привернули увагу і в Мавританії. Цьому сприяла та ж сама компанія CrimsonLogic, яка видала ліцензію мавританській компанії Mauritius Network Services Limited. Прикладом такої дієвої і успішної кооперації між приватним та державним сектором стала саме ця компанія, яка і була створена для вирішення нагальних питань у сфері міжнародної торгівлі. Чотири державні компанії та приватні фірми, що об’єдналися, виступали єдиним тандемом, фінансування якого проводилось посередницькими фірмами. Іноземна компанія опікувалася технічною стороною справи. Дії абсолютно всіх учасників були спрямовані на довготермінову перспективу. Цей проект довів що він може ефективно працювати в нестабільній політичній ситуації. За три роки змінилося чотири міністри фінансів, відбулася повна зміна керівництва країною та ще й стався розкол в самій компанії. Перший міністр фінансів хотів отримати результати вже на першому році існування проекту. Але лише через три роки відбулися зміни і з’явилися результати роботи.

Від самого початку діяльності компанії була тверда впевненість у тому, при невеликому запас природних копалин, досвід провідних країн (наприклад, Гон Конгу), можна імплікувати і в цьому проекті. Тому важливий акцент було зроблено на широкому залученні ІКТ для роботи компанії. На той час в економіці країни відбувався процес перебудови, перехідний етап від сільськогосподарського виробництва та промислового із низько кваліфікованим персоналом до інформаційної економіки, яка ґрунтується на знаннях.

В цей перехідний період держава зменшила вкрай високі податки на імпорт комп’ютерів та супутніх товарів таких як персональні комп’ютери та модеми. Для більшості випускників вищих навчальних закладів робота в сфері ІКТ стала мрією. Але нажаль відчувався брак робітників, кваліфікацію яких можна було би підвищувати для того, щоб вони забезпечували технічне обслуговування тих же комп’ютерів. На щастя було чимало випускників, які поверталися із-за кордону із солідним багажем знань, необхідних для роботи із новою технікою. На час старту компанії 80% випускників повернулися в країну закінчивши навчання у Великій Британії, Росії, ЮАР, а також Франції. Не менш важливим фактором, що сприяв позитивному прибутковому розвитку компанії є інфраструктура: доступність та надійність телекомунікаційної мережі (банківської сфери, портової). Недостатньо ще використовувались сучасні засоби електронних трансакцій, крім того заважала подвійна англо-французька законодавча база. Тому, представники приватних компаній та державних установ зустрілися за круглим столом переговорів для обговорення і врегулювання законодавчих питань. Але для проведення і прийняття законів у Парламенті необхідно було чимало часу, вирішили зупинитися і провести незначні зміни, що торкалися субсидіарних питань. Необхідно було провести зміни у законодавстві щодо системи своєчасних електронних трансферів грошових коштів, а також для впровадження автоматичної клірингової системи.

Найголовнішим фактором, який необхідно брати до уваги – це спільна мотивація, воля і бажання проводити зміни. Як відомо більшість людей не схильні до змін, і дуже консервативно до них ставляться. Бажання навчатися, отримувати нові знання присутнє далеко не у всіх. А часто просто відсутня мотивація, яка б спонукала людину підвищити рівень своїх знань. А в інформаційному суспільстві цей фактор є одним із головніших [10]. Вигідність для багатьох представників як державного так і приватного секторів зберігати status quo незаперечна. Однак це призводить до стагнації не тільки торговельних процесів, а й економіки в цілому [8, c. 1–212]. Багатьох лякають зміни, необхідність отримання нових знань, прозорість операцій, доступність необхідної інформації. Завжди необхідні новатори, які довели би, що, наприклад, впровадження автоматичної очистки вантажів у портах набагато прискорить цей процес. Необхідно проводити роз’яснювальну роботу серед представників торгових компаній, особливо акцентувати увагу на необхідності прийняття новаторських кроків і формуванні лідера, який би своїм особистим прикладом змусив решту компаній наслідувати інноваційні принци роботи.

Саме компанія Mauritius Network Services Limited виявилася тим новатором, який вдало поєднав ініціативи приватного сектора та державні інтереси. Без сильного бажання здійснити зміни у торговельній системі, належного фінансування та чіткої політики за умов політичних змін. Хоча на початковому етапі діяльності компанія мала збитки, то вже зараз це успішна, процвітаюча та прибуткова організація. У табл. 7 представлені фінансові показники на початку роботи компанії Mauritius Network Services Limited та через результати роботи по закінченню п’ятирічного терміну [18].


Таблиця 7 – Фінансові показники роботи компанії

Mauritius Network Services Limited (1995-1999 рр.)

Ключові фінансові показники (у місцевій валюті)	Кінець 1 року (1995)	Кінець 4 року (1998)	Кінець 5 року (1999)
Доход	2,083,781	15,542,851	39,002,713
Витрати	(8,914,926)	(15,719,086)	(13,240,722)
Прибуток/Збитки	(6,831,145)	(176,235)	25,761,451
Дивіденди	-	-	(2,500,000)
Сукупний Прибуток/ Збитки	(6,831,145)	(23,988,838)	(727,387)

Ця модель зараз впроваджується у Гані, щоб не тільки довести вигідність двостороннього співробітництва – державного та приватного, а й підвищити якість торговельних послуг у країні, зменшивши тим самим витрати, позбавитись помилок, які виникають при роботі із паперами та зменшити кількість зустрічей із державними службовцями та посередниками. За умов використання належної інформаційно-комунікаційної бази, гнучкої системи організації роботи можна досягти більш позитивних результатів, у порівнянні із тими компаніями, що постійно розраховують на іноземні фінансові вливання. Проект GCNet (Ghana Community Network) сприяє електронній обробці документів при проведенні імпортно-експортних операцій, реєструє збір мита та податків. Дві системи ТрейдНет та Ганська система митного контролю (Ghana Customs Management System – GCMS) беруть участь у проекті. Система TradeNet дає змогу зв’язуватись із GCMS, надсилати електронні повідомлення, що містять необхідну інформацію відповідним державним організаціям, наприклад, центральному банку Гани, міністерству фінансів, міністерству торгівлі та промисловості, а також приватним структурам зацікавленим у отриманні належної інформації. Таким чином TradeNet виступає таким собі посередником, вірніше зв’язною ланкою між державними та приватними структурами.

Можливо ще рано підбивати підсумки та результати роботи запропонованої системи, але вже на сьогодні є певні досягнення, які варто було би запозичити і Україні з її ресурсами та можливостями. Основними досягненнями можна вважати:

• Підвищення річного доходу. Наприклад доходи, отримані від авіаперевезень з липня до вересня 2003 року були на 40% вище ніж за той же період у 2002 році. Впровадження системи GCNet принесло підвищення доходу на 30% при розмитненні товарів [14].
  
• Зменшення часу митної очистки. Щодо Гани, то не існує чітких статистичних даних, які б свідчили про час, який був потрібний для проведення митної очисти. Але трейдери одноголосно стверджують, що ця процедура значно прискорилася.
  
• Створення системи суспільних зв’язків. Акцизне управління та служба берегової охорони автоматично отримує митні декларації. Банки інформують акцизне управління та службу берегової охорони про проведені платежі, використовуючи електронні засоби зв’язку. Статистична служба автоматично отримує від акцизного управління та служби берегової охорони всю необхідну статистичну інформацію. Міністерство фінансів може миттєво отримати інформацію про стан міжнародних торговельних операцій у країні та сплату податків.
  

Значення та практичне застосування системи «Єдиного Вікна»

Три вище згадані моделі представляють собою важливу базу, яка необхідна для впровадження системи «Єдиного Вікна». За цих трьох моделей система може діяти і відповідно демонструвати результати. Цю ідею було запропоновано на Міжнародному Форумі Сприяння Торгівлі [17, c.75–76]. Її необхідність продиктована необхідністю регулювання та більш ефективної координації

Оперативність подання належної інформації до державних виконавчих та контролюючих органів стає основним фактором, що забезпечує конкурентність міжнародних торговельних організацій. Кожного дня учасники міжнародних торгових операцій повинні надавати інформацію про свою діяльність до відповідних контролюючих установ. І з кожним днем кількість цієї інформації зростає. Кожна контролююча установа має свої електронні форми звітності та правила їх заповнення. Це викликає певні незручності для учасників міжнародних торговельних операцій та може стати на заваді їх ефективній роботі. За сучасних умов інтеграційних процесів у світовій економіці сприяння швидкій передачі тa отриманню належної інформації – головна вимога для підприємств, організацій та державних контролюючих органів [16, c.3]. Ефективна робота системи обробки отриманої інформації та належні комунікаційні канали сприяють прискоренню проведення торговельних операцій, зменшенню витрат, покращенню роботи торговельних організацій та підвищують ефективність всієї економіки в цілому, як окремої країни так і світової.

Система «Єдиного вікна» має за мету спростити систему обміну інформацією, подання документів для відповідних організацій, що зайняті у сфері міжнародної торгівлі та державними установами. Теоретично це означає, що ця система дозволяє трейдерам подавати інформацію одним пакетом, що відповідав би всім регулятивним вимогам проведення експортно-імпортних операцій. На практиці це означає подачу одного стандартного набору документів, або електронних форм, які стосуються митної очистки, передачі товаророзпорядчих документів при проведенні міжнародних трансакцій. Прийомом пакету документів займається одне відомство, яке інформує зацікавлені установи та здійснює контроль. Переваги цієї системи для держави наступні:

1. Точність інформації про прибутки від операцій.
   
2. Поліпшення торговельного клімату.
   
3. Більш ефективне використання ресурсів.
   
4. Прозорість та активізація інтеграційних процесів.
   

Досягти ефективних результатів роботи системи «Єдиного вікна» можна лише за умови скооперованих та скоординованих дій державних агенцій. Тому велика відповідальність лежить на керівництві держави. Спрощення подання комерційної інформації та документів – мета для всієї торговельної спільноти. З метою підвищення проходження інформаційних потоків велике значення надається саме ІКТ. ООН, Міжнародна Митна Організація (World Customs Organization (WCO)) та безліч інших міжнародних організацій проводять роботу по сприянню, спрощенню та гармонізації щодо подання необхідної інформації. Незаперечними перевагами системи «Єдиного вікна» для міжнародних торговельних організацій можна вважати наступні:

1. Зменшення витрат прозорість.
   
2. Активізація світової інтеграції.
   
3. Прискорення митних процедур.
   
4. Передбачуваність правил та форм.
   
5. Більш ефективне використання ресурсів.
   

Міжнародна Конвенція зі спрощення та стандартизації митних правил (Кіотська Конвенція), запропонована Міжнародною Митною Організацією була прийнята у 1973 році і засвідчила особливу увагу з боку світової спільноти до запропонованої системи. В Конвенції розроблені стандарти та подаються правила і рекомендації щодо проведення міжнародних торговельних операцій.

За останні декілька років було впроваджено в дію декілька різних систем «Єдиного вікна».

а) Система, яка передбачає наявність одного контролюючого органу. Таким органом може бути митниця. Наприклад у Швеції та Нідерландах в сферу обов’язків митних служб входить велика кількість завдань, що поставлені державними керуючими органами.

б) Єдина система інтегрованої електронної обробки інформації про міжнародні торгові операції. В США діє пілотна програма, яка дозволяє трейдерам подавати стандартний набір звітної інформації лише один раз. І далі проводиться розсилка даних всім установам, які зацікавлені у отриманні цієї інформації, і яким вона необхідна для контролю та звітності.

в) Автоматизована система, через яку торговельна компанія одноразово подає електронну торговельну декларацію до різних контрольних агенцій для обробки та складення звітності. При цьому діє зворотній зв’язок, як от наприклад, на адресу відправника поступають дозволи або заборони на проведення міжнародних трансакцій. Така система діє у Сінгапурі та Мавританії [19]. Більш того, в сінгапурській системі податки, мита, різного роду плати автоматично вираховуються та знімаються із рахунків торговельних організацій.

В деяких розвинених країнах світу ця система доволі дієво та надійно працює. В якості таких прикладів можна навести досвід Швеції, Нідерландів та США.

Швеція: Система «Єдиного вікна» у цій країні називається «Віртуальна митниця» (“The Virtual Customs Office” (VCO)) [16, c. 19-21]. Вона дозволяє подавати електронні митні декларації та заявки на ліцензування експортних та імпортних операцій, заявки на ліцензування торгівлі стратегічними товарами. В подальшому може інтегруватися у торгові бізнес системи, а також автоматично видавати інформацію щодо зміни курсів валют, тарифних кодів та норм мита. Система «Віртуальна митниця» надає також інформацію про зміни у нормативних актах та законах, що регулюють експортно-імпортні операції. Таку інформацію щодо змін можна отримати чи то через Інтернет, або SMS повідомлення. Система пропонує інтерактивні тренінгові програми, виконує по індивідуальним замовленням та надає консультації по створенню власних віртуальних митниць, які містять всю необхідну інформацію стосовно власних потреб учасників торгових операцій. Декларації на імпортні та експортні товари можуть оброблятися через Інтернет та електронну систему обміну інформацією. Існує власна вебсторінка «Віртуальної митниці», куди і поступає вся інформація. Система надає більш ніж 150 видів електронних послуг, які пропонуються десятьма мовами світу.

До цієї системи включені: провідна організація – швецька митниця, міністерство сільського господарства, міністерство торгівлі, поліція, національна податкова адміністрація та міністерство статистики.

Клієнт, що подає митну декларацію отримує відповідь через 90 секунд. У разі, якщо обробка документа займе більше часу, клієнт має змогу отримати оновлену інформацію щодо трансакцій по електронній пошті або SMS повідомлення. 80% опитаних вважають, що послуги Віртуальної митниці заощаджують час, 54% свідчать на користь збереження грошей, 72% простежили гнучкість у роботі, 65% переконані, що якість та швидкість послуг поліпшилася. В той же час митна служба підвищила ефективність міжнародних торгових операцій, а пов’язані із цим витрати відповідно знизилися.

Подальший розвиток та удосконалення системи – це складова прозорої роботи керівництва країни та його стосунків із громадянами та представниками бізнесу. Держава повністю фінансує роботу віртуальної служби та безкоштовно надає послуги.

Нідерланди: Система «Єдиного вікна» представляє собою розроблену митною службою систему VIPPROG, куди і надходить вся інформація про авіа перевезення вантажів. Вантажна декларація з аеропорту Schiphol надсилається електронним повідомленням на митницю. Система VIPPROG працює на базі системи електронного обміну інформацією і дає змогу отримати повідомлення про подальший фрахт. Система «Єдиного вікна» представляє собою кооперацію із іншими агенціями, залученими до сфери міжнародної торгівлі.

Діяльність голландської митниці не обмежується лише збором мита, вона також контролює транзит експортних та імпортних товарів, має право накладати заборони, штрафи, обмеження, та відстежує транспортуванням заборонених товарів таких як наркотики, зброя, предметів, що мають культурну цінність та ін. Керівництво Нідерландів співпрацює із всіма державними контролюючими та законотворчими органами. Минулого року нідерландська митниця ввела в дію нову систему під назвою “Sagitta binnenbrengen”, яка дозволяє завчасно подавати декларацію до митних органів. Інформацію можна передати особисто, або безпосередньо через офіційних службовців митниці. Ця система має статус загальнонаціональної, на відміну від локальної VIPPROG, яка в майбутньому припинить свою діяльність.