Усучасних соціокультурних умовах України розвиток системи освіти в значній мірі визначається тим, наскільки ефективно здійснюється управління всіма її ланками
| Вид материала | Документы |
- Оціальну політику І складає основу для внесення змін І доповнень до чинного законодавства, 461.76kb.
- Управління освіти І науки, 115.73kb.
- Розвиток системи вищої освіти у США в умовах децентралізації влади Актуальність дослідження, 267.54kb.
- Розвиток економіки України в значній мірі залежить від вирішення завдання забезпечення, 577.3kb.
- Згідно з чинним законодавством України форми, системи І розміри оплати праці встановлюються, 195.3kb.
- Створення І розвиток грошової системи України. Кредитні ризики, 68.96kb.
- Реферат Вартість грошей. Створення І розвиток грошової системи України. Кредитні ризики, 69.3kb.
- Правленої на забезпечення, захист прав І свобод дітей, формування готовності до особистісного,, 80.72kb.
- Розвиток підсистеми управління як складової частини виробничої системи, 93.46kb.
- Державний бюджет України як головний фінансовий план країни 1 Поняття бюджетної системи, 362.9kb.
інноваційні технології управлінської діяльності
спеціалізованої фізико-математичної школи
з формування здорового освітнього середовища
Н.В. Ширяєва,
директор Комунального закладу освіти
«Спеціалізована школа № 129
фізико-математичного профілю»
Дніпропетровської міської ради
У сучасних соціокультурних умовах України розвиток системи освіти в значній мірі визначається тим, наскільки ефективно здійснюється управління всіма її ланками. Радикальні зміни соціально-економічного устрою суспільства неминуче ведуть до зміни вимог до освіти, їх диференціації, до необхідності задоволення цих нових вимог. Практика показує, що інноваційні процеси як об’єкт управління якісно відрізняються від навчально-виховних процесів та вимагають інших засобів реалізації управлінських функцій.
Нами розроблена та на практиці перевірена система управління, яка являє собою цілісну сукупність професійних, матеріальних, інформаційно-правових, технічних та інших взаємопов’язаних компонентів, які дозволяють реалізувати функції навчального закладу, що упроваджує як програму профільної школи, так і забезпечує комплексне розв’язування здоров’язбережувальних завдань.
Управління школою побудовано на системному підході, суть якого полягає в тому, що були розроблені системні зміни всіх компонентів діяльності: мети, змісту, методів, форм організації навчально-виховного процесу, системи управління. Системну організацію доповнили інноваційним підходом до управління: інтегрована система управління побудована на нововведеннях у всіх компонентах системи – отриманні інформації про стан здоров’я суб’єктів НВП, створенні моделі школи здоров’я, забезпеченні здоров’язбережувальних ресурсів, прийнятті нових управлінських рішень. Інноваційний підхід також полягає в тому, що система управління відповідає інноваційним функціям школи: соціальним вимогам, актуальним і перспективним потребам учнів, раціональності управління.
Інноваційне управління будувалось на розробленій моделі Школи сприяння здоров’ю ( Рис. 1):
Рис. 1. Модель Школи сприяння здоров’ю
Модель розроблена на сукупності загальнонаукових підходів: системного, здоров’язбережувального, діяльнісного, культурологічного, рефлексивного, ресурсного, середового, а також на принципах: гуманістичної педагогіки, зміцнення здоров'я суб'єктів НВП, формування індивідуальної культури здоров'я.
Інноваційне управління здійснюється щодо створеного управлінського циклу, який виконує наступні управлінські функції):
• Інформаційно-аналітична функція
Головним критерієм організації управління інноваційним процесом є глибокий комплексний критичний аналіз всіх аспектів діяльності, з урахуванням прогнозу можливих наслідків нововведень. Перевірений спосіб оцінки якості організації педагогічного процесу – педагогічний моніторинг, який розуміє під собою вивчення:
1) ефективності педагогічного процесу;
2) якості його результатів (навченість, вихованість, розвиток учнів);
3) умов, що забезпечують ефективність педагогічного процесу (якість кадрових, інформаційних, матеріальних ресурсів, організаційних механізмів розвитку освіти тощо).
Створення інноваційної моделі контрольно-оціночної діяльності (Рис. 2) розпочалося з розробки моделі випускника. У відповідності із нею ефективність педагогічної діяльності досягається на основі орієнтації усіх компонентів НВП (цільового, планово-прогностичного, змістовно-організаційного, комунікативного, контролюючо-аналітичного) на формування ключових компетентностей особистості, здатної до ефективної адаптації у сучасному суспільстві. На розв’язування даних задач направлене ресурсне (кадрове, інформаційне, науково-методичне, матеріальне) забезпечення школи.
Рис. 2. Модель навчально-виховного процесу, направленого на
формування компетентного випускника
Модель комплексного педагогічного моніторингу визначає систему комплексної діагностики:
- кінцевих результатів роботи школи (рівень сформованості ключових компетентностей учнів);
- ефективність освітнього процесу (диференціюючи професійну діяльність вчителя та навчально-пізнавальну діяльність учнів);
- якість ресурсного забезпечення школи.
Р
езультати моніторингу відображаються в кваліметричній моделі ( Рис. 3). Рис. 3. Кваліметрична модель моніторингу освітньої діяльності школи
Мотиваційно-цільова функція
Визначення та коректування цілей Школи сприяння здоров’ю; мотивація суб’єктів навчального процесу на прийняття цілей та їх досягнення. Реалізація цієї функції була здійснена через систему курсової перепідготовки та навчальні тренінги, семінари, педагогічні ради, під час яких вивчались проблеми збереження здоров’я як учнів, так і вчителів, упровадження здоров’язбережувальних технологій в освітній процес, системних змін виховного простору школи. Апробовані та успішно упроваджені факультативні курси «Школа проти СНІДу», «Молодь на роздоріжжі», проект ХОУП «Цікаво про корисне». Вчителями школи розроблені методичні рекомендації щодо формування індивідуальної культури здоров’я в предметних галузях. Щорічно школа бере участь у заходах здоров’язбережувального напряму. Упроваджена система морального та матеріального стимулювання педагогів та учнів.
• Планово-прогностична функція
Створення комплексно-цільових програм, які забезпечують досягнення мети Школи сприяння здоров’ю: Програма розвитку школи до 2017 року, Комплексно-цільова програма «Розвиток особистості учня та вчителя в умовах реалізації освітніх завдань, які стоять перед спеціалізованою школою фізико-математичного профілю», Шкільна комплексна програма пошуку, розвитку та виховання обдарованих дітей «Творча обдарованість», Шкільна корекційна програма роботи з «важкими» педагогічно занедбаними учнями, Шкільна програма формування навичок самоосвіти та ін.
Реалізація даної функції мала свої позитивні наслідки: підвищилась компетентність педагогів у питаннях формування в учнів знань про здоров’я, учні серед ціннісних орієнтирів визначають здоров’я на першому місці та усвідомлено прагнуть до здорового способу життя.
Робота щодо впровадження направлених на збереження здоров’я програмам показала оволодіння учнями (9-11 класи) уміннями та навичками штучного дихання, вимірювання пульсу, артеріального тиску, правильності постави тощо, які розглядаються нами як поведінковий компонент індивідуальної культури учня.
Організаційно-виконавська функція
Розділення відповідальності суб’єктів педагогічного процесу, перерозподіл функціональних обов’язків адміністрації, створення єдиного медико-психолого-педагогічного центру. Реалізація цієї функції надала змогу проводити діагностичні, профілактичні, корекційнні та реабілітаційні заходи. Стало можливим розв’язання задач діагностики та корекції дітей групи ризику, проведення профілактичної роботи (кисневі коктейлі для учнів початкової школи, надання стоматологічних послуг тощо); створені та контролюються здоров’язбережувальний режим та санітарно-гігієнічні умови роботи школи, проводиться індивідуальна робота щодо корекції та розвитку дітей.
Контрольно-діагностична функція
Поєднання адміністративного і суспільного контролю, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки учнями і вчителями стану здоров’я і визначення динаміки змін стану здоров’я залежно від способу життя.
У школі функціонують типові форми контролю, що на основі анкетування, тестування, спостережень, аналізу та самоаналізу уроків та позакласних заходів з позиції здоров’язбереження визначають сформованість індивідуального рівня культури здоров’я. У карту аналізу уроку включений аспект здоров’язбереження. Щорічно складаються листи здоров’я учнів. На постійному контролі знаходиться вплив навчального навантаження на фізичний стан учнів, здійснюється контроль над харчуванням, виконанням СанПіну в школі.
Результатом функціонування даного управлінського компоненту стали: підвищення якості роботи їдальні та доведення кількості дітей, що харчується до 100%, проведення фізкультпауз під час уроків стало нормою для початкової та середньої школи, що дозволяє зняти психологічну напругу та збільшити рухову активність учнів. Зросла рефлексивна культура педагогів у питаннях здоров’язбереження.
Регулятивно-корекційна функція
На основі об’єктивних діагностик оперативне регулювання і корекція роботи школи та всіх її компонентів.
Динамічність соціокультурного середовища змушує до постійної конкретизації та корекції цілей діяльності Школи сприяння здоров’я. У полі зору постійно знаходяться питання опанування знаннями про здоров’я та здоровий спосіб життя, гігієнічні навички, які є основою усвідомленої здоров’язбережувальної поведінки. Під особливим контролем знаходиться режим роботи школи та навчально-виховної діяльності, направлені на успішне навчання та збереження здоров’я учнів.
Таким чином, інноваційний підхід до управління школою дозволив отримати позитивний результат та зробити суттєвий крок до головної мети – створити умови для задоволення потреби більшості учнів бути здоровими.