Geum.ru

Цей навчальний посібник практично перша в Україні спроба на академічному рівні комплексно дослідити І висвітлити сутність та основні складові сучасної інформаційної політики

Вид материалаДокументы

Содержание


Фактор невідповідності власної та чужої комунікації.
Фактор неоднорідності аудиторії.
Фактор переведення в дію.
Фактор спростування контраргументів.
Фактор деталізації контексту.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Фактор невідповідності власної та чужої комунікації.


Об'єкти впливу психологічних та інформаційних операцій – принципово "не власне населення". Існує відповідна нееквівалентність, яка не завжди враховується тими, хто планує такого типу комунікації. Наприклад, аналіз дії північнов'єтнамської пропаганди на американські війська показав неефективність використання в ній стандартних з погляду внутрішньої аудиторії термінів, наприклад "американські імперіалісти"*196. У німців під час другої світової війни такою темою, що не спрацювала при пропаганді був "капіталістичний/єврейський заколот". Втрачається ефективність дії пропаганди також при сильному завищенні своїх позицій (і відповідному заниженні позицій супротивника).

*196: { Herz M.F. Lessons form VC/NVA propaganda // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 126.}

Фактор неоднорідності аудиторії.


Навіть аудиторія супротивника тільки здається однорідною, насправді це не так. Наприклад, аналіз німецьких військовополонених під час Другої світової війни показав, що тільки 10% з них насправді є фанатичними нацистами, до них ще слід додати ще 25%, котрі можуть бути визнані як нацисти з деякими застереженнями*197.

*197: { Katz P.P. Intelligence for psychological operations // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 126.}

Фактор переведення в дію.


Йдеться про переведення комунікативного повідомлення в дію, тобто переведення вербального повідомлення в не вербальне. Це стосується не лише супротивника, цивільних осіб теж готують до можливих варіантів поведінки після укладення миру, щоб запобігти руйнуванню цивільних комунікацій і пограбуванню ресурсів. Для перекладу вербального повідомлення в невербальне характерним є зіткнення двох різних норм, що треба враховувати при створенні пропагандистських повідомлень.

Фактор спростування контраргументів.


Пропагандистське повідомлення слід формулювати таким чином, щоб спростувати можливі контраргументи, наперед передбачуючи їх. Тобто повідомлення має містити два принципово різні рівні: аргументацію і одночасно контраргументацію. Це дуже важливо, оскільки таке повідомлення потрапляє в масову свідомість за умов, коли проти нього діє багато інших повідомлень. Ми маємо лише одну можливість комунікативного контакту, котру має бути використано максимально, у тому числі покладаючи на неї функції другого етапу комунікативного контакту, відразу відповідаючи на можливі заперечення з боку аудиторії. Два варіанти комунікації мають бути присутніми вже у вихідному пропагандистському повідомленні, оскільки воно може виявитися єдиним.

Фактор деталізації контексту.


Слід якомога краще знати контекст, в якому відбувається комунікація і приймається рішення. П. Катц говорить у цьому плані про роботу і усіма носіями такої інформації, включаючи туристів. "Специфічна та деталізована інформація необхідна з широкого кола питань, включаючи особисту безпеку, обмеження на подорожі, поліцейські методи і засоби спостереження, роль релігії і релігійних лідерів, традиційні, на противагу "прогресивним", соціальні моделі, роль малого підприємництва у "новому соціальному порядку", заборони щодо комунікативних процесів, "тон соціального контролю", роль освіти в "новому порядку", ступінь і рівень соціальних послуг*198. У подібних списках одним із важливих пунктів є прийнятні для даного суспільства комунікативні моделі. Для США головним джерелом такої інформації є ЦРУ і військова розвідка, а також ЮСІА.

*198: { Katz P.P. Intelligence for psychological operations // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 148.}

Наведемо типи запитань для визначення моделі суспільства*199.

· *199: { Askenasy A.R., Orth R.H. Psyop field research // Military propaganda. Psychological warfare and operations. – New York, 1982. – P. 163–165.}

· Які основні питання хвилюють місцеве населення?

· Стосуються ці проблеми всіх чи тільки окремих сегментів населення?

· Чи може ця проблема використовуватися супротивником?

· Які ідеї знаходять емоційний відгук у суспільстві?

· Яка ступінь впливу на комунікації політичних доктрин чи релігійних догм?

· Які види музики, літератури, драми, живопису та інших культурних символів викликають емоційний відгук у суспільстві? На які сегменти суспільства впливають? Чому саме?

· Хто є ключовими комунікаторами для релігійного діяча, політичного діяча, учителя, робітника, фермера, бізнесмена, поліцейського, військового?

· Якими є надії людей на майбутнє? На майбутнє їхніх дітей?

· Що вважається можливими й прийнятними цілями життя?

· Чи всі жителі країни відчувають свою належність до єдиного етнічного суспільства? Якщо ні, то які є підгрупи?

· Які цінності виправдовують існування системи соціальної стратифікації? Як раціоналізується різниця між ідеальним і реально існуючим суспільством?

· Які елементи суспільства будуть проти змін класової стратифікації і чому?

· Хто вважається винним за відповідні проблеми в країні і чому?

· Як ставиться населення до опонента в цілому? До відповідних дій опонента?

· Які зміни в думках відбувалися останнім часом чи після відповідних дій або подій?

· Які зв'язки можуть бути встановлені між змінами в громадській думці і подіями чи діями?

· Який рівень ефективності опозиційної пропаганди? Чому?

· На які підгрупи поділяється населення щодо ставлення до відповідних питань?

· Які точки вразливості і чутливості цільових груп з позиції мотивуючих тем чи тем, яких слід уникати?

· Які ЗМІ є ефективними засобами комунікації для конкретних груп?

· Які комунікації визнаються групою як достовірні?

· До яких моделей поведінки можна переконати перейти цільову групу? Я кий опір слід переборювати? Які можливості впливу на цільову аудиторію?

· Чи існує культ героїзму щодо військових? Які є переваги в тому, щоб бути військовим? Чи діяли на війська в попередні війни психологічні операції? Які теми і комунікації були найбільш ефективними?

У цих запитаннях найцікавішим є деталізація, котра веде до побудови конкретної моделі суспільства, де чітко виокремлено сегменти з принципово іншою поведінкою.