Роль уряду: вплив на макроекономіку

Вид материала

Документы

Содержание Шагреневі” витрати: ресурси, змарновані через те, що інфляція змушує людей скорочувати наявні у них грошові запаси. Витрати меню: витрати від цін, що змінюються.

Подобный материал:

• Національний банк україни -фінансовий агент уряду, 617.47kb.
• Музика та її вплив на людину привертали увагу дослідників ще з давніх часів, 36.56kb.
• Реферат на тему: Обслуговування внутрішнього державного боргу, 17.14kb.
• Информацинные материалы для доверенных лиц сильный президент-сильная страна, 1135.88kb.
• Стратегічний план економічного розвитку міста Новий Розділ, 828.78kb.
• Міста Нікополя Матеріали до Стратегічного плану економічного розвитку, 1096.27kb.
• День уряду у верховній раді україни, 1063.83kb.
• Верховної Ради України пропозицій до закон, 191.1kb.
• Мікроклімат в сім’ї І вплив на здоров’я дітей, 121.03kb.
• 1. Предмет вивчення екології на час її виникнення та на поч. ст, 250.48kb.

4.2 Витрати на інфляцію

4.2.1 Падіння купівельної спроможності? Оманливість інфляції

Сама по собі інфляція не зменшує купівельної спроможності. Коли ціни зростають, покупці товарів та послуг більше платять за те, що вини купують. В той же час, продавці товарів та послуг отримають більше за продане. В більшості люди отримують прибутки від продажу своїх послуг, приміром своєї праці, і інфляція іде пліч-о-пліч з інфляцією цін.

Так відбувається тому, що реальні перемінні визначаються іншими реальними перемінним, такими, як фізичний капітал, людський капітал, природні ресурси та наявні виробничі технології. Номінальні доходи визначаються цими факторами та загальним рівнем цін.

В Україні нещодавнє зростання інфляції пов’язане зі спадом купівельної спроможності. Реальні зарплати падають. Однак, але це не є прямим наслідком інфляції, а результатом падіння продуктивності праці або спроможності економіки виробляти товари та послуги, які люди хочуть купити. Це означає, що реальним зарплатам необхідно було знизитись. Що й було досягнуто внаслідок інфляції. За відсутності інфляції необхідно було б , щоб або впали номінальні зарплати, або щоб надалі зростало безробіття. Можливо, інфляція непрямо посилила цю проблему, принісши економічні витрати, про які мова піде далі.

4.2.2 “Шагреневі” витрати

“ Шагреневі” витрати: ресурси, змарновані через те, що інфляція змушує людей скорочувати наявні у них грошові запаси.

Інфляція - це як податок на тих, хто має гроші. Сам по собі податок не є для суспільства витратою: це тільки передача ресурсів від домогосподарств до уряду. Однак, більшість податків змушують людей змінювати свою поведінку і ухилятися від сплати податків. Таке спотворення стимулів може лягти на суспільство мертвим вантажем. Як і інші податки, інфляційний податок також створює “витрати мертвого вантажу” , оскільки люди витрачають ресурси, уникаючи його сплати.

Оскільки інфляція роз’їдає реальну цінність грошей у вашому гаманцю, ви можете уникнути інфляційного податку, маючи менше грошей. Одним шляхом для цього є якнайчастіше відвідання банку. Часто відвідуючи банк, ви можете зберігати ваше багатство на рахунку, де на нього нараховуються процентні ставки, в той час у вашому гаманцеві гроші весь час втрачають ціну.

Оце і називається “шагреневими” витратами інфляції. Звичайно, це не означає реальної загрози зносу вашим черевикам від частого ходіння в банк, але показує, що мусите нести певні витрати часу та сил, щоб зберігати на руках якомога меншу частину грошей через інфляцію.

Шагреневі витрати є посередніми при м’якій інфляції. Проте ці витрати страшенно зростають при гіперінфляції. В такій ситуації люди змушені конвертувати свої гроші з однієї валюти в іншу, щоб зберегти їх цінність.

4.2.3 Витрати меню

Витрати меню: витрати від цін, що змінюються.

Фірми нечасто змінюють ціни, оскільки це вимагає певних витрат. Це називається витрати меню. Сюди входять витрати на друк нових прайс-листів та каталогів, розсилка прайс-листів та каталогів для ділерів та покупців, витрати на прийняття нових цін та навіть витрати на скарги покупців на зміну цін.

Інфляція створює витрати меню. Під час гіперінфляції фірми змушені змінювати ціни щоденно, або навіть частіше, щоб бути на рівні інших цін в межах даної економіки.

4.2.4 Відносні ціни та неправильне розміщення ресурсів

Відносна ціна товару - це ціна товару по-відношенню до всіх інших товарів в даній економіці. Інфляція може маскувати відносну ціну, утруднюючи для виробників та споживачів процес визначення, чи є зміна ціни результатом інфляції, чи відносної ціни продукту. Звичайно, якщо завдяки витратам меню виробники відкладають зміну цін перед лицем інфляції, відносні ціни зміняться. Ця реальна ціна не відображатиме ніяких змін у пропозиції та попиті на товар.

Чому це має значення? Причина в тому, що ринкові економіки для розміщення обмежених коштів орієнтуються на відносні ціни. Споживачі вирішують, що саме купувати, орієнтуючись на якість та ціну різних товарів та послуг. Завдяки таким рішенням, вони визначають, як обмежені виробничі ресурси розподілятимуться між секторами економіки та фірмами. Коли інфляція спотворює відносні ціни, споживацькі рішення теж деформуються, і в результаті ринки не спроможні розподіляти ресурси найкращим чином.

4.2.5 Податкові викривлення, породжені інфляцією

Майже всі податки спотворюють стимули, що керують поведінкою людей, і ведуть до менш ефективного розміщення ресурсів економіки. Проте, за наявності інфляції більшість податків стають ще більше проблематичними. Причиною є те, що законотворчі часто не беруть до уваги інфляцію, коли пишуть податкові закони.

Дехто з економістів стверджує, що інфляція має тенденцію підвищувати податок на прибуток, отриманий від заощаджень. Прикладом є податок на капітальні прибутки. Капітальні прибутки - це прибутки, які ви отримуєте від продажу основних засобів вище їх покупної ціни. Але ж податок на капітальні прибутки ніколи не бере до уваги інфляцію. Якщо інфляція мала місце в той проміжок часу, коли ви купили і продали майно , то ваш реальний прибуток від продажу, менший, ніж номінальні. Інфляція перебільшує розмір капітальних прибутків і збільшує податкове навантаження на цей вид прибутку. Така сама проблема виникає при обкладанні номінального процентного прибутку - частина номінальної процентної ставки напевне компенсує рівень інфляції.

Існує і багато інших шляхів взаємодії податкового законодавства та інфляції. В результаті висока інфляція має тенденцію відвертати людей від заощаджень, і це негативно впливає на довготривале економічне зростання. Однак, між економістами не існує єдиної точки зору на силу впливу цього явища.

Можливим варіантом вирішення проблеми є індексування податкового законодавства. Тобто, податкові закони “переписуються” з огляду на вплив інфляції. Однак, індексування в свою чергу, ускладнює податкове законодавство.

4.2.6 Плутанина та незручності

Гроші - це одиниця обрахунку в економіці, яку ми використовуємо для визначення цін та позначення боргів. Це основне мірило, з яким ми підходимо до економічних справ. Інфляція утруднює використання грошей як одиниці економічного обрахунку.

Важко правильно оцінити плутанину та незручності, що породжуються інфляцією. Як зазначалося раніше, податкове законодавство за інфляції неправильно визначає реальні доходи. Так само і бухгалтери неправильно визначають доходи фірм в обстановці, коли ціни весь час змінюються. За інфляції обрахунок прибутків фірм в економіці значно утруднюється завдяки різній цінності грошей в різні проміжки часу. Тому інфляція, певною мірою, заважає інвесторам оцінювати успішність фірм, що в свою чергу заважає фінансовим ринкам відігравати свою роль в розміщенні економічних заощаджень в різних варіантах інвестицій.

4.2.7 Випадковий перерозподіл багатства

Неочікувана інфляція перерозподіляє багатство серед населення в спосіб, що не має нічого спільного із справедливістю або необхідністю. Так відбувається тому, що більшість позик в економіці розділяються залежно від грошей.

Припустимо, ви отримали позику на 10 років з фіксованою процентною ставкою. За інфляції цінність вашого боргу падатиме і вам буде легше його виплатити. Однак, дефляція, навпаки, підвищить реальну цінність вашого боргу. Якщо інфляція була передбаченою, то вона бралася до уваги при встановлені номінальної процентної ставки. Але непередбачена інфляція породжує ризик і для позикодавця, і для позичальника.

Відзначимо також, що інфляція стає особливо непевною та невизначеною, коли середній показник інфляції високий. Це означає, що коли країна дотримується високо інфляційної грошової політики, їй доведеться нести тягар не тільки інфляційних втрат, але й випадкового перерозподілу багатства, породженого інфляцією.