Практикум з економічної теорії для студентів інженерних спеціальностей київ 2008

Вид материалаПрактикум

Содержание


Світове господарство
Етапи розвитку світового господарства
Характерні риси світового господарства
Міжнародний поділ праці
Сучасний етап розвитку МПП характеризується
Міжнародна економічна інтеграція ( МЕІ )
Міжнародні корпорації (МНК)
Транснаціональні банки
Міжнародний рух капіталів
Портфельні інвестиції
Світова торгівля
Світовий ринок
Теорія абсолютних переваг А.Сміта
Теорія Хекшера-Оліна-Самуельсона
Теорія альтернативних витрат Г. Хаберлера
Валюта у широкому розумінні
Конвертованість валюти
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
Основні економічні категорії і поняття

Міжнародні економічні відносини. Світова торгівля. Світове господарство. Міжнародний поділ праці. Міжнародна економічна інтеграція. Міжнародний рух капіталу. Міграція трудових ресурсів. Науково-технічне і виробниче співробітництво. Прямі інвестиції. Портфельні інвестиції. Фритредерство. Протекціонізм. Міжнародна валютна система. Міжнародні економічні організації. Міжнародні валютні відносини.

Світове господарство – внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов’язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничим, фінансовим та науково-технічними зв’язками.

Етапи розвитку світового господарства:

І – кінець ХІХ – початок 20-х років ХХ ст. ;

ІІ – друга третина 20-х років – кінець 80-х років ХХ ст. ;

ІІІ – кінець 80-х – початок 90-х років ХХ ст. і продовжується нині.

Характерні риси світового господарства:

- зростання інтернаціоналізації економіки;

- створення багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

- формування міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

Міжнародний поділ праці – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природнокліматичних, історичних та економічних умов.

Сучасний етап розвитку МПП характеризується:

- розвитком спеціалізації та кооперуванні виробництва науковоємної продукції;

- поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;

- інтернаціоналізацією сфери послуг;

- загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту.

Інтернаціоналізація економіки – формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік.

Міжнародна економічна інтеграція ( МЕІ ) – процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.

Форми МЕІ —

- торговельна інтеграція;

- валютно-фінансова інтеграція;

- створення єдиного економічного простору.

Міжнародні корпорації (МНК) – концерн або союз концернів різних країн, які домінують в одній або кількох сферах світового господарства.

Транснаціональні корпорації (ТНК) – основні суб’єкти світо-господарських зв’язків на сучасному етапі.

Транснаціональні банки – крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу і контролюють валютні й кредитні операції на світовому ринку.

Міжнародний рух капіталів – переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку.

Прямі інвестиції надають право управлінського контролю за об’єктом, у який інвестовано капітал.

Портфельні інвестиції здійснюються шляхом придбання акції іноземних підприємств у розмірах, які не забезпечують право власності або контролю над ними.

Сек’ютирізація – зростання ролі цінних паперів у залучені та розміщенні засобів комерційними банками, кінцевими кредиторами та позичальниками, як інструменту регулювання руху позичкового капіталу.

Світова торгівля – форма МЕВ, що ґрунтується на глибокому МПП, спеціалізації окремих країн на виробництві окремих товарів та послуг згідно з їхнім техніко-економічним рівнем, природним, географічними та іншими умовами.

Світовий ринок – розвинена сфера товарного обміну, що ґрунтується на МПП.

Меркантилізм (ХVI-XVII ст.) – багатство нації визначається обсягом золота.

Теорія абсолютних переваг А.Сміта виходить з того, що добробут нації залежить від ступеня поглиблення поділу праці, в тому числі й міжнародного.

Теорія відносних переваг Д.Рікардо передбачає, що кожна країна використовує свій капітал і працю у тих галузях, які забезпечують їй найбільші вигоди.

Теорія Хекшера-Оліна-Самуельсона є сучасною модифікацією теорії відносних переваг і відома як теорія співвідношення факторів виробництва.

Парадокс Леонтьєва пояснюється тим, що одна людино-година американської праці еквівалентна трьом людино-годинам іноземної праці.

Теорія альтернативних витрат Г. Хаберлера ґрунтується на технологічних змінних, що визначають поведінку суб’єктів на світовому ринку товарів.

Теорія життєвого циклу товару Раймонда Варнона виходить з того, що всі товари проходять свій життєвий цикл:

- поява нового продукту на ринку;

- зрілість продукту;

- випуск стандартизованого продукту;

Фрітредерство – свобода торгівлі.

Протекціонізм – захист інтересів національного виробника.

Експорт – продаж товарів та послуг зарубіжному контрагенту.

Імпорт – купівля у зарубіжного контрагента товарів і послуг.

Зовнішньоторговий оборот є сумою експорту і імпорту.

Реімпорт — придбання реекспортного товару країною споживачем.

Валюта у широкому розумінні – це грошова одиниця країни.

Валюта у вузькому розумінні – це грошові одиниці іноземних країн.

Курс валюти – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Котирування – визначення офіційними державними органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.

Конвертованість валюти – здатність національної грошової одиниці обмінюватись на інші валюти.

Міжнародна міграція робочої сили – переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, умов життя.

Рекомендована література

1.Буторина О.В. Международные валюты: интеграция и конкуренция. - М.: Деловая литература, 2003. - 368 с.

2.Вірва Л. Проблеми і перспективи України у міжнародній торгівлі // Економіка України. - 2004. - № 5. - С. 78-84.