Збірник нормативно – правових документів, які визначають та регулюють напрямки діяльності психологічної служби в системі освіти

Вид материалаЗакон

Содержание


Колегії міністерства освіти і науки україни
Колегія Міністерства освіти і науки ухвалює
Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України”
Міністерство освіти і науки україни
Подобный материал:
1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   ...   56

РІШЕННЯ




КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ



24 квітня 2008 р. Протокол № 4/7-3


Про стан та подальший розвиток

психологічної служби системи освіти України


Заслухавши та обговоривши інформацію “Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України” (доповідна записка додається),

Колегія Міністерства освіти і науки ухвалює:
  1. Інформацію директора Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Панка В.Г. взяти до відома.
  2. Відзначити в цілому позитивний досвід роботи психологічних служб Вінницької (Івасюк І.Д.), Івано-Франківської (Болюк З.А.), Київської (Бутник В.Г.), Сумської (Пшенична Л.В.) та Харківської (Гаркавець В.П.) областей.
  3. Визнати, що організація діяльності психологічних служб Волинської (Попович М.М.), Дніпропетровської (Сиченко В.В.), Кіровоградської (Приліпко В.І.), Луганської (Цимбал І.І.), Одеської (Демченко Д.М.), Полтавської (Мирошниченко В.І.) та Херсонської (Сух В.В.) областей потребує подальшого удосконалення.
  4. Прийняти проект Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року за основу (додається).
  5. Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (В.Г. Панок):
    1. До 15 червня 2008 року забезпечити громадське обговорення та експертизу проекту Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року й подати Міністерству для затвердження в установленому порядку.
    2. Протягом 2008–2009 років надати методичну допомогу Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у розробленні регіональних програм розвитку психологічних служб.
    3. До 01.09.2008 року укласти договір на проведення науково-дослідної роботи з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (Ю.І. Завалевський), передбачивши в ньому моніторинг та науково-методичне забезпечення діяльності психологічних служб загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, здійснення експертної та науково-методичної діяльності Центральної психолого-медико-педагогічної консультації та щорічне видання збірників методичних матеріалів для практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів.
    4. З 01.01. 2009 року, спільно з Інститутом психології ім. Г.С. Костюка АПН України (С.Д. Максименко – за згодою), Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти АПН України (В.В. Олійник) і обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти розробити та погодити експериментальні навчальні плани, програми підвищення кваліфікації практичних психологів, соціальних педагогів і керівників служб.
  6. Українському науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (В.Г. Панок), департаменту економіки і фінансування (П.М. Куліков):
    1. Протягом 2009 року розробити типові штати обласних, районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи та підготувати методичні рекомендації щодо організації їх діяльності.
    2. При формуванні бюджетної пропозиції до Державного бюджету на 2009 рік та наступні роки передбачити фінансування проведення конкурсу "Кращий працівник психологічної служби системи освіти України” у номінаціях “практичний психолог” та “соціальний педагог”.
  7. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:
    1. До 01.11.2008 року розглянути на засіданнях колегій питання про результати виконання регіональних програм та вжити заходів щодо усунення недоліків і упущень.
    2. Затвердити з урахуванням Концепції розвитку психологічної служби системи освіти на період до 2012 року регіональні програми розвитку психологічної служби, зосередивши особливу увагу на кадрове забезпечення сільських, гірських шкіл та шкіл з малою наповнюваністю, районних і міських центрів практичної психології і соціальної роботи.

Міністр І.О. Вакарчук

Заступник Міністра




П.Б. Полянський

Директор адміністративно-господарського департаменту




В.А. Ханюк

Директор департаменту економіки та фінансування




П.М. Куліков

В.о. директора Інституту інноваційних технологій і змісту освіти




Ю.І. Завалевський


Додаток 1

до рішення колегії МОН України

від “24” квітня 2008 р. № 4/7-3


Доповідна записка

Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України”


23 квітня 2004 року на колегії Міністерства освіти і науки України протокол № 5/6-3 розглядалося питання «Про стан та перспективи розвитку психологічної служби системи освіти України». На виконання рішення колегії з цього питання була розроблена Стратегія розвитку психологічної служби України на період до 2008 року, яка затверджена наказом від 17 вересня 2004 р. № 734. Це стало важливим кроком у розвиткові психологічної служби системи освіти України та мережі психолого-медико-педагогічних консультацій.

Аналіз реалізації Стратегії свідчить, що на регіональному і центральному рівнях проведено певну роботу з розвитку психологічної служби системи освіти.

Чисельність працівників психологічної служби системи освіти загалом становить понад 15 тис. спеціалістів; із них соціальних педагогів – 3 тисячі 313, практичних психологів – 10 тисяч 978, методистів – 719. Чисельність працівників служби за останні чотири роки зросла на 5тисяч 693 спеціалісти. З них: практичних психологів зросла на 3 тисячі 515 (32 відсотки), соціальних педагогів на 1 тисячу 921 (58 відсотків).

Зростання чисельності педагогічних працівників зазначеної категорії за останні чотири роки відбулося у м. Києві на 269, Донецькій області - на 338, Харківській на 263, Луганській – на 247, Львівській – на 230, Київській – на 223, Вінницькій - на 222.

Водночас чисельність працюючих у службі відносно нормативів в цілому по країні складає лише 46 відсотків. Особливо показовими є області, де нестача фахівців становить: у Дніпропетровській і Полтавській – 68 відсотків, Одеській – 67 відсотків, Луганській – 65 відсотків, Херсонській і Волинській – 64 відсотки, Закарпатській – 63 відсотки, Кіровоградській – 62 відсотки.

Міністерством освіти і науки України, Українським науково-методичним центром практичної психології та соціальної роботи було вжито організаційних заходів та розроблено ряд нормативно–правових документів, що вдосконалюють діяльність служби та окремих її ланок. Зокрема, видано накази про затвердження Стратегії розвитку психологічної служби, про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівникам освіти, про атестацію працівників психологічної служби системи освіти, про перевірку стану виконання рішення колегії Міністерства, про затвердження плану заходів щодо оптимізації діяльності психологічної служби у системі професійно-технічної освіти та ін. Загалом 26 наказів і 8 інструктивно-методичних листів.

Покращанню стану управління психологічною службою та методичному забезпеченню працівників служби сприяло проведення низки науково-практичних конференцій і семінарів. Зокрема за звітній період проведено: 8 всеукраїнських нарад і 4 всеукраїнських конференції. 42 семінари-практикуми для психологів і соціальних педагогів закладів освіти проведено в рамках діяльності Вищої соціально-психологічної школи разом з Інститутом психології ім. Г.С.Костюка та Центральним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Значна увага приділялася розробці організаційної моделі обстеження дітей у навчальному закладі. У першу чергу це стосується дітей, які з тих чи інших причин не готові до навчання. Для оптимізації роботи з дітьми цієї категорії було підготовлено до друку та видано науково-методичний посібник «Психологічна готовність дітей 6-літнього віку до навчання в школі» (діагностична методика та розвиткові заняття).

В цілому по Україні виявлено 1 мільйон 20 тисяч 439 дітей, які мають вади психофізичного розвитку. Це становить 11,2 відсотки від усієї кількості дитячого населення. Близько половини серед них мають статус дітей-інвалідів. Лише у 2006-2007 н.р. виявлено 86 тисяч 265 дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Значну роль у вирішенні життєво значущих проблем цих дітей, зокрема освітніх, відіграють психолого-медико-педагогічні консультації (ПМПК).

У порівнянні з 2005-2006 н.р. у 2006-2007 н.р. кількість районних (міських) ПМПК зросла з 485 до 550 (чисельність консультантів ПМПК виросла з 3 тисяч 115 до 3тисяч 410 осіб).

Кількість дітей з вадами психо-фізичного розвитку, які отримали навчально-корекційну допомогу у 2006-2007 н.р.: в системі освіти – 121 тисяча 217; в системі соціального захисту – 4 тисячі 668; вдома – 2 тисячі 97.

Психолого-медико-педагогічні консультації лише за минулий рік провели 6 тисяч 23 діагностичних засідання, дали 47 тисяч 161 індивідуальну консультацію, 22 тисячі 503 індивідуальних корекційних занять з дітьми. Виявлено 99 тисяч 423 дитини, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Для використання в практичній діяльності видані навчально-методичні посібники із зазначеної проблеми: «Методика діагностики відхилень в інтелектуальному розвитку молодших школярів», «Затримка психічного розвитку у дітей»//Діти державної опіки: проблеми, розвиток, підтримка. Навчальний посібник.

Розроблялися і запроваджувалися у практику моделі й методики здійснення корекційної роботи з дітьми, які не готові до навчання у школі, видано посібник “Психологічні умови ефективності дошкільного навчання дітей з обмеженими можливостями здоров’я”.

Згідно з статистичною звітністю областей за минулий навчальний рік практичні психологи виконали такий обсяг робіт

з дітьми: індивідуальне консультування – 456 тисяч 351 особа; індивідуальна діагностика – 818 тисяч 861 особа; індивідуальна корекційно-відновлювана робота – 262 тисяч 887 осіб; групова діагностика – 3 мільйони 253 тисячі 302 особи; групова корекційно-відновлювана робота 1мільйон 31тисяча 549 осіб; навчально-прсвітницька діяльність – 142 тисячі 714 особи.

з батьками: індивідуальне консультування – 179 тисяч 846 осіб; проведення ділових ігор і тренінгів – 92 тисячі 27 осіб; психологічна просвіта – 780 тисяч 418 осіб.

з педагогами: індивідуальне консультування – 159 тисяч 737 осіб; групове консультування – 169 тисяч 640 осіб; проведення ділових ігор і тренінгів – 147тисяч 735 осіб; психологічна просвіта – 426 тисяч 293 особи.

Соціальні педагоги своїми видами роботи охопили:

дітей: індивідуальне консультування – 180тисяч 379 осіб; групове консультування – 371 тисяча 089 осіб; групова корекційно-відновлювальна робота – 259 тисяч 148 осіб; відвідування удома – 72 тисячі 846 осіб; відвідування органів виконавчої влади – 35 тисяч 403.

батьків: групове консультування – 84 тисяч 447 осіб; психологічна просвіта – 217 тисяч 803 особи; відвідування за місцем роботи – 15тисяч 735 осіб.

педагогів: індивідуальне консультування – 48 тисяч 018 осіб; групове консультування – 511 тисяч 114 особи; проведення тренінгів – 33 тисячі 206 особи.

Важливим напрямом роботи фахівців служби було психологічне забезпечення профільного навчання. Так, у звітний період, розроблено комплексну технологію відбору учнів до профільного навчання. Видано науково-методичний посібник "Психологічний супровід організації профільного навчання учнів". Широке розповсюдження згаданої технології ускладнюється невеликим накладом посібника, тому у ряді областей спеціалісти змушені користуватися в роботі або копіями окремих методик, або розробляти власні.

Відповідно до завдань Стратегії було організовано збір, експертизу і розробку новітніх технологій психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу. Зокрема узагальнені дані з використання навчальних посібників на електронних носіях. Підготовлено і видано навчально-методичний посібник "З досвіду роботи регіональних психологічних служб системи освіти України". Підготовлено до друку та видано навчально-методичний посібник "Науково-методичні засади діяльності психологічної служби: Навчально-методичний посібник в 2 томах".

Участь практичних психологів і соціальних педагогів у впровадженні дослідно-експериментальної роботи зумовлена посиленням психологічного компоненту навчально-виховного процесу. Інтеграція наукових знань, розробок у практичну діяльність навчальних закладів дозволяє створити сприятливе освітнє середовище та умови для повноцінного розвитку дитини.

В дослідно-експериментальній діяльності всеукраїнського рівня беруть участь працівники психологічної служби системи освіти 284 навчальних закладів, в тому числі центрів практичної психології і соціальної роботи. На регіональному рівні - близько 400 навчальних закладів.

Загальна кількість тем науково-експериментальної роботи всеукраїнського рівня – 25; регіонального рівня – близько 70.

Тематично дослідження розподіляються на наступні блоки: розробка та запровадження моделей психолого-педагогічного і соціального супроводу дітей, учнів, студентів в умовах навчального закладу; робота психолога і соціального педагога з різними категоріями дітей (обдаровані, такі, що потребують особливого освітнього середовища та ін.); психологічний супровід професійної діяльності педагога; формування соціальної компетентності у випускників навчальних закладів різних типів; профілактика та подолання негативних явищ в учнівському та студентському середовищі.

У звітний період продовжувалась експериментальна робота за темою "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів". Розроблені і впроваджені нові версії комп'ютерних програм: „Універсал” 3.19; „Персонал” 8.12; підготовлені до видання методичні посібники „Проектно-модульне планування навчального закладу”; „Планування роботи класного керівника в системі проектування особистісного розвитку учнів”; проведено авторські курси підвищення кваліфікації практичних психологів, заступників з виховної роботи. Дана технологія одержала золоту медаль на Дев’ятій міжнародній виставці навчальних закладів “Сучасна освіта в Україні – 2006 р.” у номінації “Упровадження нових форм організації навчально-виховного процесу” і широко використовується у закладах освіти і, зокрема, у проекті “Школа майбутнього”.

На виконання статті 22 Закону України “Про освіту” діяльність соціальних педагогів унормована наказами Міністерства “Про планування діяльності, ведення документації соціальних педагогів навчальних закладів”; ”Про затвердження кваліфікаційних характеристик „соціального педагога” і „соціального педагога по роботі з дітьми-інвалідами”, ”Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України”. З метою навчально-методичного і організаційного забезпечення діяльності соціального педагога навчального закладу підготовлено і видано навчально-методичний посібник "Соціальний педагог у загальноосвітньому навчальному закладі".

Працівники психологічної служби, як і передбачено заходами щодо реалізації Стратегії, беруть активну участь у виконанні національних, державних і галузевих програм. Основна увага приділяється тим програмам, котрі мають велике значення для виховання підростаючого покоління та профілактики відхилень у розвиткові і поведінці.

Так, протягом чотирьох років, розроблялися методики антинаркотичного профілактичного навчання серед молоді та дітей. Видано методичні рекомендації “Профілактика ризикованої поведінки в учнівському і студентському середовищі”, методичні рекомендації “Антинаркотична профілактична роботи в навчальних закладах”, методичний посібник “Психолого-педагогічні аспекти профілактики алкоголізму серед учнів”.

Здійснювались заходи з профілактики порушень соціально-психологічної адаптації учнівської молоді до гострого і хронічного стресу. Видано науково-методичний посібник “Соціально-психологічна профілактика стресів та стресових розладів в учнів і студентів”.

Проводилася робота щодо формування здорового способу життя з використанням засобів масової інформації. Впровадження наукових розробок здійснювалось в таких формах: статті в періодичних виданнях - 28 статей; виступи на радіо - 3 виступи; виступи на телебаченні - 3 виступи; групові психологічні тренінги - 5 тренінгів; навчальні курси - 3 групи; індивідуальні психологічні консультації тощо.

Забезпечувалось впровадження інформаційно-просвітницьких програм, інтерактивних форм роботи для здобуття знань і формування життєвих навичок щодо зменшення вразливості до інфікування ВІЛ у навчальних та позашкільних закладах. Зокрема, видано "Методичні рекомендації щодо проведення 1 грудня 2006 року у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах уроку-виховної години на тему „Жити в світі, де є ВІЛ”, методичний посібник “Попередження стигматизації і дискримінації ВІЛ-позитивних”. Загалом з цього напряму роботи видано вісім науково-методичних посібників.

Розроблялись та впроваджувались у практику програми соціальної та психологічної реабілітації дітей, які зазнали експлуатації та були вилучені із незаконних форм праці. Видано науково-методичні посібники: "Протидія найгіршим формам дитячої праці та торгівлі дітьми в Україні", “Психолого-педагогічна реабілітація “дітей вулиці”, “Профілактична робота в навчальних закладах з протидії торгівлі людьми” та методичні рекомендації “Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми трудових мігрантів”.

Варто відзнзначити, що наклади згаданих методик і методичних розробок є невеликими, 300–500 примірників, що пояснюється нестачею коштів. Тому методичне забезпечення діяльності всіх працівників служби залишається й досі актуальною проблемою.

З метою привернення уваги до питання насильства в учнівському та студентському середовищах проведено Всеукраїнський круглий стіл „Сучасні телекомунікаційні технології і проблема насильства в учнівському середовищі”(2007 рік).

В цьому році вперше у практиці робти психологічної служби було проведено всеукраїнське опитування педагогічних праціників щодо їхнього ставлення до роботи практичних психологів, соціальних педагогів.

У дослідженні взяли участь близько 7 тисяч респондентів – вчителів, вихователів, директорів навчальних закладів, майстрів виробничого навчання, методистів та ін. В цілому, близько 90 відсотків педагогів і батьків позитивно сприймають діяльність психологічної служби і вказують на необхідність її подальшого розвитку.

Разом із позитивними результатами необхідно відмітити проблеми, що виникли у ході реалізації Стратегії. Зокрема, невиконання або неповне виконання спостерігається за такими напрямами:
  • психологічне забезпечення навчально-виховного процесу у гіських, сільських школах з малою наповнюваністью (Автономна республіка Крим, Волинська, Дніпроптровська, Закарпатська, Кіровоградська, Львіська, Одеська, та Херсонська області). А це – більше мільйона учнів.

Основна причина вказаного факту, що висувається органами управління освітою – недостатнє фінансування. Але є приклади, коли ця проблема успішно розв’язується. Зокрема, у Чернівецькій області організовано пересувні консультаційні пункти для здійснення соціально-психологічного супроводу дітей і учнів вказаних навчальних закладів. У Пирятинському районі Полтавської області та м. Борисполі Київської області організовано міжрайонні центри практичної психології і соціальної роботи, який забезпечує діяльність психологів групи районів, а практичні психологи і соціальні педагоги обслуговують 2-3 навчальні заклади. Реалізація даної моделі соціально-психологічного забезпечення сільських шкіл сприяє програма "Шкільний автобус";
  • відставання у комплектуванні фахівцями психологічної служби закладів професійно-технічної освіти (менше 50 відсотків), інтернатних закладів усіх типів, дошкільних і позашкільних закладів освіти. Особливо це стосується областей з високим показником дефіциту практичних психологів у закладах професійно-технічної освіти. Так, за даними департаменту професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області цей показник становить – 60 відсотків, Донецькій – 79, Запорізькій – 93, Кіровоградській - 60, Луганській – 60, Одеській – 76, Полтавській – 70. Фактично відсутні посади соціальних педагогів в системі ПТО у Автономній республіці Крим, Івано-Франківській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Чернігівській областях, м. Києві і м. Севастополь;
  • повільно відбувається процес створення районних (міських) центрів практичної психології і соціальної роботи, уведення посад методистів, які відповідають за психологічну службу, хоча районна ланка є основою служби. Найгірше у такому розрізі поставлена робота у Дніпропетровській, Луганській, Одеській областях;
  • не проведено (або відсутня інформація) колегій обласних управлінь освіти і науки з розгляду стану і перспектив розвитку психологічної служби у регіонах у Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській, Тернопільській областях;
  • незадовільним залишається зміст і організація підвищення кваліфікації працівників служби. По-перше, близько 30 вітсотків обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти здійснюють підвищення кваліфікації працівників служби на основі двотижневих програм, що є недостатнім. По-друге, аналіз змісту навчальних планів і програм показав, що в ході курсової підготовки викладаються загальні теми і проблеми та відсутня вузькопрофільна підготовка спеціалістів. Недостатньо уваги звертається на актуальні проблеми освіти: профілактика правопорушень, адиктивних форм поведінки, суїцидів серед неповнолітніх, роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
  • недостатні можливості Українського НМЦ практичної психології і соціальної роботи з організаціно-методичного супроводу діяльності служби та системи ПМПК.

Виконання основних напрямів реформування освіти, зокрема, Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні” (від 20.03.2008 р.), “Про пріоритети діяльності Міністерства у 2008 р.” (Рішення колегії) положень інших нормативно-правових документів виявляється неможливим або малоефективним без долучення працівників психологічної служби – соціального педагога, практичного психолога.

Реалізація завдань реформування освітньої галузі пов’язана з подальшим розвитком психологічної служби і має стати одним з пріоритетів у наближенні системи освіти України до європейських стандартів.

Проект Концепції розвитку психологічної служби освіти України на період до 2012 року орієнтовано на посилення ролі і значимості психологічної складової освітнього процесу і тим самим на підвищення ефективності діяльності практичних спеціалістів: соціальних педагогів, психологів, консультантів психолого-медико-педагогічних консультацій.

Нагальною необхідністю у найближчі роки є перегляд функціональних обов’язків, структури і штатів обласних, районних, міських центрів практичної психології і соціальної роботи з огляду на збільшення обсягів їх роботи та розширення сфери діяльності; створення психологічної служби у вищих і професійно-технічних навчальних закладах, закладах нового типу; психологічний супровід та розвиток психологічної служби у відповідності до нормативів; суттєве покращення науково-методичного забезпечення та управління психологічною службою; нормативно-правове забезпечення діяльності служби; розробка та впровадження галузевих проектів: “Профілактика суіцидів (“позитивне мислення”)”, “Профілактика девіантної поведінки”, “Профілактика відставання у навчанні”, “Проектування життєвого шляху” та ін.; покращання підготовки практичних психологів у вищих навчальних закладах; вдосконалення системи підвищення кваліфікації та атестації працівників служби.


Директор Українського НМЦ

практичної психології і соціальної роботи В.Г.Панок




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ